Практична робота 3-4

1. Що таке моніторинг?
Моніторинг - це процес систематичного спостереження, контролю та
збору інформації про якусь систему, процес, подію або стан з метою
отримання актуальних даних та оцінки їхнього стану або змін. Цей термін
використовується в різних галузях, включаючи науку, технології, бізнес,
медицину, екологію та інші.
Моніторинг може включати в себе різні аспекти, такі як:
 Спостереження за параметрами: Вимірювання і запис значень певних
параметрів (наприклад, температура, вологість, тиск, витрати,
продуктивність тощо).
 Системний аналіз: Оцінка стану системи на основі отриманих даних з
метою виявлення відхилень від стандартів або попередження можливих
проблем.
 Спостереження за подіями: Відстеження та аналіз подій або процесів в
реальному часі для виявлення несподіваних подій або відхилень.
 Збір та аналіз даних: Збір і аналіз інформації з різних джерел для
прийняття рішень або виявлення тенденцій.
Моніторинг важливий у багатьох галузях, оскільки дозволяє вчасно
реагувати на зміни, підтримувати якість та ефективність процесів, а також
забезпечувати безпеку та стабільність. В сучасних технологіях моніторинг
часто використовується в сферах інформаційних технологій, де важливо
відстежувати роботу комп'ютерних систем, мереж, програмного забезпечення
та інфраструктури.

2. Охарактеризуйте завдання моніторингу.

Завдання:
 визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх
соціалізації;
  встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними
умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального
захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо;
 оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх
стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та
технічного обладнання та інших факторів;
 виявлення факторів, які впливають на хід та результати освітніх
реформ з метою зменшення негативного їх пливу;
 порівняння результатів функціонування закладів освіти, систем
освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку;
 оцінка ефективності політики держави у галузі забезпечення
гарантій доступності освіти та поліпшення її якості, залежність успішності
учнів від їх соціального статусу.
3. Що розуміють під «педагогічним моніторингом»?
Педагогічний моніторинг - це систематичний і цілеспрямований
процес спостереження, аналізу та оцінки якості навчання і виховання в
освітніх установах. Його основна мета полягає в тому, щоб забезпечити
якісну освіту та постійно вдосконалювати навчальний процес. Педагогічний
моніторинг допомагає виявляти проблеми і досягнення в системі освіти, а
також визначати шляхи їх вирішення.
Основні завдання педагогічного моніторингу включають:
 Збір та аналіз даних про якість навчання та виховання.
 Виявлення сильних і слабких сторін навчального процесу.
 Визначення рекомендацій і заходів для покращення освіти.
 Моніторинг впровадження освітніх реформ та програм.
Педагогічний моніторинг може включати в себе різні методи, такі як
анкетування, спостереження, тестування, аналіз навчальних програм і
методичних матеріалів. Цей процес може бути проведений на різних рівнях
освітньої системи, від окремого класу до всього національного освітнього
сектору.
 Педагогічний моніторинг включає в себе наступні етапи:
1. Збір інформації: На початку процесу проводять збір різних видів
інформації, таких як результати навчальних досягнень учнів, оцінки вчителів,
анкети для батьків і учнів, спостереження за навчальним процесом тощо.
2. Аналіз даних: Зібрані дані піддаються аналізу для виявлення трендів,
шаблонів і основних проблем у навчальному процесі.
3. Визначення питань і проблем: На основі аналізу формулюються
питання та ідентифікуються проблеми, які потребують уваги та вирішення.
4. Розробка рекомендацій: На основі виявлених проблем і питань
розробляються рекомендації для подальших дій і покращень в освітньому
процесі.
5. Впровадження заходів: Педагогічний моніторинг надає рекомендації
для покращення навчального процесу, і ці рекомендації можуть бути
впроваджені в практику школи або іншої освітньої установи.
6. Слідкування і оцінка: Моніторинг продовжується з метою оцінки
ефективності впроваджених заходів і вирішення питань, які виникають під
час їхньої реалізації.
Педагогічний моніторинг допомагає забезпечити якісну освіту,
підвищити професійну майстерність вчителів, а також забезпечити підтримку
і вдосконалення навчальної системи в цілому. Він є важливим інструментом
для створення якісної освітної системи і підвищення рівня навчання та
виховання учнів.

4. Які вимоги до моніторингових досліджень Ви знаєте?

Моніторингові дослідження грають важливу роль в різних сферах,
включаючи бізнес, науку, охорону здоров'я, навколишнє середовище та
багато інших. Вимоги до моніторингових досліджень можуть варіюватися
залежно від контексту та мети дослідження, загальні вимоги, які слід
враховувати:
 Чітка мета: Дослідження повинно мати чітко визначену мету та об'єкт
дослідження. Визначте, що саме ви плануєте вивчати та чому.
 Методологія: Розробіть докладний план проведення дослідження,
включаючи методи збору даних, вибірку, аналіз та інші методи дослідження.
 Збір даних: Забезпечте надійність та об'єктивність процесу збору даних.
Використовуйте належні інструменти та підходи для збору інформації.
 Репрезентативність: Вибірка повинна бути репрезентативною для
популяції, яку ви досліджуєте, щоб результати були узагальнені на всю
популяцію.
 Часовий аспект: Моніторингові дослідження можуть бути
одноразовими або тривалими. Виберіть часовий горизонт, на який ви
плануєте виконувати моніторинг.
 Етика: Дотримуйтеся етичних стандартів у проведенні дослідження,
зокрема у відношенні до конфіденційності та дозволу учасників.
 Аналіз даних: Розробіть план аналізу даних та використовуйте
відповідні статистичні методи для обробки інформації.
 Звітність: Після завершення дослідження підготуйте чіткий та повний
звіт, де представлені результати та висновки. Зробіть його доступним для
цільової аудиторії.
 Зміна стратегії: У разі потреби виправляйте або змінюйте
моніторингову стратегію на основі отриманих результатів.
Ці вимоги допомагають забезпечити, що моніторингові дослідження є
надійними та корисними для прийняття рішень та досягнення мети
дослідження.
 5. У чому полягають функції моніторингу?
Характеристики моніторингу (або економічної обізнаності) дозволяють
йому виконувати чотири основні функції - передбачати, виявляти,
спостерігати і вивчати.
 Передбачати : рейтинг можливих та існуючих проблем; дії
конкурентів або зміни навколишнього середовища.
 Виявляти : рівень інформованості населення про дії влади і їх причини;
нових або потенційних прихильників, з якими може бути, наприклад,
встановлено ділове співробітництво.
 Спостерігати : за змінами в соціальній сфері, економіці, різних
технологіях або виробничих процесах, за всіма факторами, які пов'язані з
діяльністю державної установи або відомства.
 Вивчати : домінуючі політичні настрої в суспільстві; ступінь
зацікавленості влади в діалозі з громадськістю; лояльність населення і ЗМІ до
влади.

6. Назвіть об’єкти моніторингу

Об'єктами моніторингу можуть бути:
 знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
 освітні та управлінські процеси в закладі(ах) освіти;
 різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна,
викладацька, організаційна, управлінська тощо);
 умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-
технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові,
навчально-методичні тощо);
 результати запровадження освітніх змін, інновацій;
 стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
 результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх
компетентностей тощо.
 Суб'єкти, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу
Участь у підготовці та проведенні моніторингу беруть: суб'єкти, які
проводять моніторинг (далі - суб'єкти моніторингу);
суб'єкти, які ініціюють проведення моніторингу (далі – ініціатори
моніторингу); суб'єкти, які здійснюють науково-методологічний супровід
моніторингу; суб'єкти, які залучаються до опитування, спостереження або
виконання письмових робіт (завдань) моніторингу на етапі проведення
дослідження (далі - учасники дослідження).
Суб'єктами моніторингу можуть бути:
1) Міністерство освіти і науки України;
2) Державна служба якості освіти України, її територіальні органи;
3) Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні
центри;
4) наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші
установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки
України;
5) заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи;
6) інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості
освіти та освітньої діяльності.
7. Дайте характеристику внутрішньому та зовнішньому
моніторингу якості освіти
Внутрішній та зовнішній моніторинг якості освіти - це два основні
підходи до оцінки і контролю рівня освітнього процесу та досягнень учнів. Їх
основна мета полягає в тому, щоб забезпечити якість освіти та здатність
системи освіти адаптуватися до потреб суспільства і розвивати людський
потенціал.
Внутрішній моніторинг якості освіти:
  Автентичність та регулярність: Внутрішній моніторинг виконується
неперервно в межах освітнього закладу і орієнтований на оцінку навчальних
досягнень учнів, які долучаються до навчального процесу.
 Інформація від учасників: Внутрішній моніторинг включає в себе
відгуки вчителів, учнів та батьків, а також аналіз навчальних програм,
методик викладання, оцінювання та ресурсів.
 Поліпшення процесу навчання: Його основна мета - виявлення
недоліків у навчальному процесі та виправлення їх для забезпечення кращої
якості освіти.
Зовнішній моніторинг якості освіти:
 Незалежність: Зовнішній моніторинг проводиться незалежними
організаціями або урядовими агентствами, що не пов'язані з конкретними
навчальними закладами.
 Стандарти та порівняльна оцінка: Зовнішній моніторинг базується на
встановлених стандартах, які допомагають порівнювати рівень освіти між
різними закладами і регіонами.
 Публічність і транспарентність: Результати зовнішнього моніторингу
зазвичай стають доступними для громадськості, що забезпечує відкритість і
відповідальність системи освіти.
Якщо коротко, внутрішній моніторинг спрямований на самозрозуміння
та покращення навчального процесу всередині конкретного закладу, тоді як
зовнішній моніторинг дозволяє оцінювати систему освіти на більш високому
рівні та забезпечувати її якість порівняно з іншими закладами або системами.
Обидва підходи можуть використовуватися разом для досягнення кращих
результатів в системі освіти.

8. Висвітліть основні принципи моніторингу

Принципи: Принципи моніторингу якості процесу навчання – це певна
система основних вимог до організації моніторингу, дотримання яких
забезпечує його ефективність; це спрямовуючі положення, нормативні
вимоги до організації та проведення моніторингу якості процесу навчання,
які мають характер загальних вказівок, правил і норм.
Моніторинг проводиться відповідно до таких принципів:
систематичності та системності; доцільності; прозорості моніторингових
процедур та відкритості; безпеки персональних даних; об'єктивності
одержання та аналізу інформації під час моніторингу; відповідального
ставлення до своєї діяльності суб'єктів, які беруть участь у підготовці та
проведенні моніторингу

9. Охарактеризуйте види та рівні моніторингу

Рівні моніторингу:
1. Міжнародний: (всебічна) оцінка ефективності функціонування
національних систем освіти;
2. Національний: одержання узагальненої оцінки якості та
ефективності вітчизняної системи ЗСО, порівняння її показників з
аналогічними даними інших систем освіти та міжнародними освітніми
індикаторами і системами;
3. Регіональний: сприяння виконанню функцій регіонального
державно-громадського управління якістю освіти та створення підґрунтя для
прогнозування розвитку регіональної системи ЗСО;
4. Внутрішкільний (внутрікласний): розробка шляхів удосконалення
діяльності окремого закладу освіти, освітнього процесу та діяльності
окремого учня
Класифікація моніторингу:
1. Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.
2. Моніторинг може проводитися на локальному, регіональному,
загальнодержавному, міжнародному рівнях.
 Моніторинг на локальному рівні може проводитися: для дослідження
стану і результатів освіти та освітньої діяльності закладу освіти (на рівні
закладу освіти); для дослідження стану та результатів функціонування і
розвитку системи освіти села, селища, міста, району, об'єднаної
територіальної громади (на місцевому рівні).
 Моніторинг на регіональному рівні проводиться для дослідження стану
та результатів функціонування і розвитку системи освіти Автономної
Республіки Крим, областей.
 Моніторинг на загальнодержавному рівні проводиться для дослідження
стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її
складових) в Україні.
 Моніторинг на міжнародному рівні проводиться для дослідження стану
та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих (її
складових) України в порівнянні з іншими країнами.
3. Внутрішній моніторинг проводиться на рівні закладу освіти.
Внутрішній моніторинг ініціюється та проводиться закладом освіти. Заклад
освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з
урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.
4. Зовнішній моніторинг може проводитися на рівні закладу освіти,
місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.
5. Моніторинг на загальнодержавному рівні можуть ініціювати та
проводити суб'єкти, визначені у підпунктах 1-4 пункту 2 розділу ІІ цього
Порядку. Інші суб'єкти можуть ініціювати та проводити моніторинг на
загальнодержавному рівні за погодженням з Міністерством освіти і науки
України.
6. Зовнішній моніторинг на міжнародному рівні проводиться шляхом
участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях (Міжнародному
порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти (ТІМSS),
Міжнародному дослідженні якості освіти (РІSA), Міжнародному дослідженні
читацької грамотності (РІRLS) тощо).
10. Охарактеризуйте етапи історичного становлення моніторингу
освіти
 В історичному плані моніторинг виник як чинник громадянського
суспільства, що дозволяє впливати на розвиток соціально-економічних
процесів у демократичній державі (30-50-ті роки ХХ ст. Американська
асоціація прогресивної освіти – Progressive Education Association in the United
States). Етапи становлення освітнього моніторингу :
І етап : 30-50 роки ХХ ст. PEAUS дослідила рівень підготовки
випускників 30 шкіл у США.
ІІ етап : 60-70 роки. Міжнародна асоціація шкільної успішності –
International Education Association – започаткувала міжнародні порівняльні
моніторингові дослідження у сфері освіти.
ІІІ етап : 80-90 роки. Актуальними стають проблеми визначення
рентабельності системи освіти, організації ефективного управління
ресурсами, оцінювання продуктивності освітніх систем, якість освіти стає
політичною категорією.
ІV етап : з 90-х років до наших днів. Цей етап характеризується
спрямованістю на політичну підтримку та наукову обґрунтованість
досліджень

11.Назвіть основні широкомасштабні міжнародні дослідження

12.Назвіть основні результати участі України в міжнародному
дослідженні з питань природничо–математичної освіти (TIMSS)
1. Який стан природничо-математичної освіти з точки зору
міжнародних стандартів?
Безумовно, Україна зробила крок уперед. За всіма показниками є
тенденція до зростання. І хоча у загальному рейтингу дослідження серед 42-х
країн нижче України опинились 23 учасники за результатами тесту з
математики і 24 країни за результатами тесту з природничих дисциплін
(серед яких заможні ОАЕ, Катар, Саудівська Аравія), результати нашої
країни залишають бажати кращого. І це стосується не лише методик
навчання.
 Найвищі показники індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), за
яким Програма розвитку ООН порівнює рівень соціального й економічного
розвитку різних країн, мають Норвегія, Австралія, Нідерланди, США, Нова
Зеландія, Канада, Ірландія, Ліхтенштейн, Німеччина, Швеція.
Тільки Норвегія і Швеція за результатами TIMSS 2011 мають такі ж
показники, як і Україна, всі інші країни — значно вищі.
Сім пострадянських країн взяли участь у дослідженні 2011-го року:
Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Литва, Російська Федерація та
Україна. Високі показники мають Російська Федерація та Литва. Досвід
участі у дослідженні TIMSS з 1995-го року та участь у всіх міжнародних
дослідженнях в освіті дає певні переваги цим країнам. Найбільші тенденції
до зростання рівня навчальних досягнень показали Російська Федерація та
Україна.
2. Як змінились результати українських школярів у порівнянні з
попереднім дослідженням 2007-го року?
З природничих дисциплін Україна досягла середнього міжнародного
балу, проте піднялась у міжнародному рейтингу тільки на одну сходинку.
Рейтинг України з математики піднявся на 6 пунктів, що є безперечним
досягненням, проте ми так і не досягли середнього міжнародного балу.
Після проведення TIMSS 2007 була проведена велика робота з аналізу
результатів дослідження. Організовано науково-методичні семінари для
методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, «круглі
столи» з розробниками програм і авторами підручників, навчання вчителів на
курсах підвищення кваліфікації з питань моніторингових досліджень в освіті.
З 2008-го року у підручниках з’явилося більше задач практичного
змісту, тестових завдань різних форматів, цікавих задач на застосування
знань у нестандартних ситуаціях; розробляються нові збірники для
проведення державної підсумкової атестації з предметів природничо-
математичного циклу з урахуванням рекомендацій, наданих після аналізу
результатів дослідження TIMSS 2007.
 Все це вкупі з систематичною роботою проректорів з моніторингу та
методистів обласних інститутів післядипломної освіти, вчителів математики
та природничих наук тих класів, що брали участь у пілотній та основній сесії
міжнародного порівняльного дослідження, та разом з самовідданою працею
робочої групи з організації та проведення TIMSS 2011 сприяло підвищенню
результатів та рейтингу України.

13.Якою є мета здійснення міжнародного порівняльного

моніторингового дослідження з питань природничо–математичної освіти
(TIMSS)
Жодних страшних таємниць міжнародне порівняльне дослідження
TIMSS не містить. Основна його мета — порівняльна оцінка якості
навчальних досягнень учнів з математики та природознавства, а також
виявлення чинників, що впливають на якість цих досягнень.
У дослідженні беруть участь учні четвертих і восьмих класів. Його
сплановано так, щоб воно давало змогу відстежувати тенденції в
математичній та природничій освіті кожні чотири роки. Учні четвертих
класів, які брали участь у дослідженні 2007 року, стали учасниками
дослідження 2011-го вже як восьмикласники. Кожна країна має можливість
порівняти свої результати з визначеним середнім балом та з результатами
інших країн.
Крім того, з допомогою додаткового анкетування учнів, учителів та
адміністрацій шкіл, які беруть участь у дослідженні, вивчаються особливості
змісту шкільної математичної та природничої освіти, особливості навчально-
виховного процесу і чинники, що характеризують навчальні заклади,
вчителів, учнів та їхні сім’ї. Така інформація є неоціненною в ухваленні
управлінських і державницьких рішень у сфері освіти.
Перше моніторингове дослідження TIMSS в Україні провели ще 2007
року. Його результати оприлюднили на прес-конференції, організованій
Міністерством освіти. Висновки дослідження виявилися не дуже втішними
для країни, а відтак змусили наших чиновників піти на рішучі
реформаторські кроки.
14. Доведіть доцільність здійснення управління освітніми
системами на моніторинговій основі
Здійснення управління освітніми системами на моніторинговій основі
може бути досить доцільним і корисним для численних цілей. Аспекти, які
підтверджують доцільність такого підходу:
 Підвищення якості освіти: Моніторинг може допомогти
ідентифікувати проблеми та слабкі місця в системі освіти і дозволити
приймати кращі рішення для їх вирішення. Це може призвести до
підвищення якості освіти і результатів навчання.
 Ефективне розподілення ресурсів: Моніторинг дозволяє виділяти
ресурси там, де вони найбільше потрібні. Це сприяє ефективнішому
використанню фінансових, людських та матеріальних ресурсів в освітній
системі.
 Адаптація до змін: Моніторинг допомагає швидко реагувати на зміни в
суспільстві, технології та потреби студентів. Освітні системи, які базуються
на данних, можуть легше адаптуватися до нових викликів і змінювати свої
підходи.
 Вдосконалення управління: Моніторинг надає адміністраторам та
політикам засоби для об'єктивного оцінювання ефективності своїх рішень та
стратегій. Це може покращити управління освітньою системою.
 Забезпечення доступу до освіти: Моніторинг може допомогти
ідентифікувати групи, які можуть бути виключені з освітнього процесу, і
вживати заходи для забезпечення доступу до освіти для всіх, незалежно від
їхнього статусу чи ресурсів.
 Облік та відповідальність: Моніторинг створює об'єктивні дані, на
основі яких можна визначити відповідальність та ефективність управління в
освітній системі.
 Звісно, успішне впровадження моніторингу вимагає адекватної
інфраструктури для збору та аналізу даних, а також обережного врахування
питань приватності та етики. Важливо балансувати між збором даних та
захистом приватності студентів і педагогічного персоналу.

15. На ваш погляд, тотожні чи відмінні поняття "контроль" і

"моніторинг". Свою думку обґрунтуйте.
Поняття "контроль" і "моніторинг" схожі за значенням, але вони мають
важливі відмінності.
Мета:
Контроль: Основною метою контролю є визначення, чи дії або процеси
відповідають певним стандартам, нормативам, критеріям чи цілям. Контроль
зазвичай включає в себе оцінку результатів та, за необхідності, корективні
заходи для досягнення бажаних результатів.
Моніторинг: Головною метою моніторингу є систематичний збір,
аналіз і відстеження інформації про певні процеси, події або системи.
Моніторинг спрямований на стеження за станом речей, але не обов'язково
включає в себе конкретний контрольний аспект.
Частота та зв'язок:
Контроль: Зазвичай контроль виконується періодично або у відповідь
на певні події. Він вимагає детальної оцінки і зазвичай включає в себе
процедури перевірки та оцінки результатів.
Моніторинг: Моніторинг може бути постійним або виконуватися з
різною регулярністю. Він передбачає збір і аналіз інформації без
необхідності втручання в кожному конкретному випадку.
Фокус:
Контроль: Зазвичай фокус контролю спрямований на оцінку
відповідності певних стандартів або цілей інтересам організації чи особи.
 Моніторинг: Фокус моніторингу може бути ширшим і охоплювати збір
різноманітної інформації для забезпечення належного розуміння ситуації без
обов'язкового визначення, чи задовольняються конкретні критерії.
Загалом, контроль і моніторинг використовуються для управління і
нагляду за процесами та результатами, але контроль спрямований на
конкретну оцінку та відповідність, тоді як моніторинг зазвичай орієнтований
на загальне стеження та збір інформації. Іноді ці терміни використовуються
взаємозамінно, але їхні основні відмінності варто враховувати при
використанні в конкретних ситуаціях.