Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет
Кафедра фізичної географії та картографії

Н.В. Свір, Ю.С. Конобєєва

Види перевірки навчальних досягнень учнів на уроках

географії

Навчально-методичний посібник
до курсу «Основи викладання географії»

Харків 2011
 УДК 91:373.5.091.26 (075.8)
ББК 26.8 я 73
С 24

Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол № 8 від 25 травня
2011 р.)

Рецензенти:
Грінченко О.І., викладач кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін КВНЗ
«Харківська академія неперервної освіти»
Жемеров О.О., кандидат географічних наук, професор кафедри фізичної географії та
картографії ХНУ імені В.Н. Каразіна

Свір Н.В., Конобєєва Ю.С. Види перевірки навчальних досягнень учнів на уроках
географії: Навчально-методичний посібник до курсу «Основи викладання географії». –
Харків:ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2011. – 40 с.

Навчально-методичний посібник містить теоретичний матеріал до курсу «Основи

викладання географії», методичні рекомендації щодо використання різних видів перевірки
навчальних досягнень учнів на уроках географії, зокрема за допомогою тестових завдань.
Посібник призначений для студентів спеціальності «Географія», викладачів та учителів
ЗНЗ.

УДК 91:373.5.091.26 (075.8)

ББК 26.8 я 73

©Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна, 2011
© Свір Н.В., 2011
© Конобєєва Ю.С., 2011
 ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................... 4
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.................................................................. 6
Лекція 1. Мета і види перевірки навчальних досягнень учнів на
уроках географії……………………………………………………… 6
Лекція 2. Нові форми контролю знань. Тести……………………….. 15
Лекція 3. Критерії оцінювання учнів за 12-бальною шкалою……… 18
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ
ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ……………….. 23
Розробка уроку для 6 класу............................................................. 27
Дидактичні матеріали до уроку тематичного оцінювання................... 31
Практична робота з теми «Перевірка знань і умінь учнів»................. 35
Контрольні запитання для поточного оцінювання з теми «Види
перевірки та оцінювання результатів навчання. Рівні засвоєння»..... 37
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА....................................................... 39
 ВСТУП

Спільна діяльність учителя та учнів із опрацювання програмного матеріалу у

будь-якій з педагогічних технологій складається з трьох основних компонентів:
орієнтаційного, виконавчого, контролюючого.
Контроль є важливим чинником управління навчально-виховним процесом,
одним з дієвих засобів підвищення ефективності пізнавальної діяльності.
Контролюючий етап навчання включає перевірку, оцінку та облік і є основною
складовою діагностування (об'єктивного визначення результатів навчання).
Оволодіння методикою перевірки знань і їх оцінювання є одним із
найважливіших завдань учителя, що стало особливо актуальним останніми
роками у зв'язку з оновленням навчальних програм та введенням 12-бальної
системи оцінювання.
З формальної точки зору результатом контролю є оцінка.
Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, рівень розвитку
інтелектуальних, загальнонавчальних і соціальних умінь, досвід творчої діяльності
учнів й досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Чітке розуміння структури критеріїв оцінки учнівських досягнень, змісту та
вимог навчальних програм, принципів проведення оцінювання дозволяє
побудувати чітку систему діагностування досягнень учнів й навчально-виховного
процесу в цілому з метою його вдосконалення.
Для повного оволодіння студентами знаннями з теми «Види перевірки
навчальних досягнень учнів на уроках географії» передбачається засвоєння
ними матеріалу лекцій, виконання практичних робіт та самостійне вивчення
матеріалу, в тому числі за допомогою пропонованого навчально-методичного
посібника.
На лекціях подається основний теоретичний матеріал, який
відпрацьовується на практичних заняттях.

4
 Самостійна робота студента є засобом оволодівання навчальним
матеріалом у вільний від аудиторних занять час. Зміст самостійної роботи
студентів визначається навчальною програмою дисципліни.
5
 ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Лекція 1. Мета і види перевірки навчальних досягнень учнів на уроках
географії.

Контроль знань, вмінь та навичок – це особлива складова частина

навчального процесу.
Головна мета контролю – виявити як учні засвоїли попередній матеріал,
тобто встановити рівень їх знань, вмінь та навичок в даний момент. Контроль
допомагає привести в систему знання, що засвоїли учні за конкретний
проміжок часу. Контроль забезпечує вчителю обернений зв’язок, допомагає
вірно оцінити успішність навчання та своєчасно внести в нього потрібні
корективи. Для учнів контроль знань є важливим засобом самооцінки та одним
із стимулів учня. Стимулює учнів до уваги на заняттях, до систематичних
виконань навчальних завдань. Контроль повинен бути систематичним та
планомірним.
Проконтролювати засвоєння учнями всього об’єму навчальної інформації
не завжди представляється можливим, але обов’язково повинно бути
перевірено та оцінено те головне, що визначає якість їх знань.
Основні об’єкти контролю – знання фактичного географічного матеріалу
та карти, розуміння причинних зв’язків географічних явищ, вміння
застосовувати свої знання на практиці та самостійно здобувати нові знання.
Вміти порівнювати, аналізувати, синтезувати, коректувати, узагальнювати.
Опираючись на конкретні факти, робити висновки.
Виключно важливим об’єктом контролю є знання карти та вміння
працювати з нею.
Важливо також перевірити вміння учнів працювати з іншими джерелами
географічних знань: підручником (його текстом, статистичними даними,
рисунками), посібниками, картинами і т.д. Визначаючи зміст контролю
потрібно звернути увагу на те, що в курсах географії розширені питання
6
охорони природи, раціонального використання природних умов та ресурсів.
Найголовніша потреба в контролі знань, вмінь та навичок – врахування
індивідуальних особливостей учнів. На основі систематичних спостережень та
аналізу даних про успішність вчитель своєчасно виявляє відставання окремих
учнів. Можна проводити індивідуальні консультації, допоміжні завдання.
Виявлення знань учнів здійснюється методами усного та письмового
контролю (вони називаються так за способом виконання завдань). Кожний з
методів може застосовуватись за двома основними формами: індивідуальною та
фронтальною (вони називаються так за способом організації учнів.
Таким чином, існує чотири групи методів контролю:
1) методи усного індивідуального контролю, що дозволяють в усній формі
встановити рівень знань та вмінь кожного учня;
2) методи усного фронтального контролю, що дозволяють в усній формі
встановити рівень знань та вмінь всього класу чи більшої його частини;
3) методи письмового усного контролю, що дозволяють в письмовій формі
виявити знання та вміння окремих учнів;
4) методи письмового фронтального контролю як окремих учнів, так і
всього класного колективу.
Існує також метод практичного контролю, який може проводитися також
за двома формами: індивідуальною та фронтальною.

1.1. Усне індивідуальне опитування.

Виявлення знань учнів проводиться методами усного та письмового
контролю. Кожний з методів може використовуватися за двома основними
формами: індивідуальною та фронтальною.
Традиційним методом перевірки є індивідуальне опитування учнів.
При усному індивідуальному контролі вчитель задає учням питання,
викликає їх для відповіді до дошки, до стінної карти або опитує з місця в
індивідуальному порядку. Ця форма усного контролю дозволяє найбільш
7
ґрунтовно та різнобічно перевірити кожного учня, виявити ступінь засвоєння
достатньо великого об’єму вивченого матеріалу. Для контролю повноти знань
учнів, їх вміння логічно мислити та вірно засвоювати матеріал, а також для
забезпечення повторення на уроці важливо, щоб їм була дана можливість
давати при усному індивідуальному контролі повні та зв’язні відповіді.
Питання повинно бути ясним та точним, тобто таким, щоб на нього можна було
дати тільки одну відповідь.
В залежності від того, яку роль відіграють питання у виявленні знань, їх
можна поділити на три групи.
1. Основні питання – їх задають першими і ставлять у формі, що потребує
розгорнутої відповіді. Відповідь на основне питання складає головну частину
всієї відповіді учня.
Приклад:
 Які фактори визначають клімат Європи?
 Які особливості клімату Європи?
 Як впливає на клімат Європи Атлантичний океан і рельєф?
2. Доповнюючі питання виявляють знання, що непередбачені основним
питанням в якості доповнюючих ставлять питання, що виявляють знання учнів
карти. За змістом повинні по можливості бути зв’язані зі змістом основного
питання.
3. Допоміжні питання підводять учня до вірної відповіді, що мають мету
побудити учня переглянути свою відповідь, самому виправити допущені
помилки чи неточності.
Велику увагу при усному індивідуальному опитуванні приділяють
контролю знань карти та вмінню працювати з нею. Питання дають можливість
перевірити, наскільки учні орієнтуються по карті, чи вірно показують різні
об’єкти (річку), чи можуть визначити словами географічне положення об’єкту,
назвати орієнтири.
8
 Питання можуть бути різної форми – типові чи традиційні: «Розкажіть про
утворення рівнин».
Структурні питання:
«Поясніть, яку роль в утворенні рівнин грали:
a) рух земної кори;
б) робота річок;
в) вивітрювання».
У ряді випадків усне індивідуальне опитування ведеться за допомогою
різних наглядних посібників: ілюстрації, моделі і т.д.
За останні роки до цього виду контролю знань відносяться критично.
Опитування займає дуже багато часу (від 15 до 20 хвилин), а викликати до
дошки вдається лише незначну частину класу.
Вчитель-методист середньої школи №45 Б.І. Дегтярев досліджував
ефективність індивідуального опитування та виявив, що більше половини учнів
не тільки не приймає участь в цьому процесі, але й ігнорує його, не думає про
нього.

1.2. Фронтальне опитування.

Традиційним методом усного фронтального контролю є фронтальне
опитування. Воно дає можливість виявити ті типи географічних знань та вмінь,
які можуть бути виражені коротко. На відміну від індивідуального опитування
цей метод контролю розвиває вміння учнів узагальнювати засвоєне й виражати
свої думки точно й лаконічно. В силу цього фронтальна форма перевірки знань
має ведуче значення при узагальнюючому контролі за темою чи розділом.
Проводиться фронтальний усний контроль так: весь матеріал, знання якого
потрібно перевірити, розбивається вчителем на ряд невеликих за обсягом
питань, логічно зв’язаних між собою, що наводять на конкретний висновок. Ці
питання у відповідній послідовності пропонуються всьому класу, причому на
кожний з них один із учнів (за вибором вчителя)
9
відповідає з місця. Іншим учням вчитель пропонує виправити, доповнити, сам
дає необхідні пояснення й уточнення, та переходить до наступного питання. В
кінці фронтального опитування вчитель підводить висновки та робить
узагальнення. Змістом фронтального контролю можуть бути: вказування
характерних ознак географічних об’єктів і явищ, різні визначення, порівняння,
приклади, короткі пояснення причин, явищ, рішення задач і т.д.
Крім фронтального опитування іноді застосовують інші методи
фронтального контролю:
1) мандрування по карті (учням пропонується маршрут подорожі, вони по
черзі виходять до стінної карти, показують положення об’єктів на цьому
маршруті і коротко характеризують їх);
2) коментування відповідей учнів при індивідуальному опитуванні;
3) поурочний бал (враховуються не тільки фронтальні відповіді, але й і всі
інші види діяльності учнів на протязі уроку).

1.3. Методи письмового індивідуального контролю.

Метод письмового контролю застосовується тоді, коли вчитель хоче
перевірити знання всіх учнів. Позитивною стороною цього методу є те, що він
дозволяє при порівняно малій затраті часу (10-20 хвилин) перевірити знання
всього класу, встановити як учні володіють навичками письмової мови, як вони
вміють працювати з контурними картами, чи правильно пишуть географічні
назви і терміни.
Письмовий контроль має велику перевагу перед іншими формами і
методами: дозволяє в повній мірі знаходити індивідуальний підхід до учнів.
Також цей метод має негативні сторони:
1) не має контакту учня з учителем;
2) якщо учень не закінчив роботу (Чому? Не знає матеріалу, чи не вспів?);
3) не можна змінити формулювання питання.
Письмовий контроль можна проводити як по матеріалу, що вивчається
10
на даний момент, так і за крупними розділами і темами.
Широке розповсюдження отримали картки із завданням та питаннями.
Зміст карток може бути найрізноманітнішим. Учням можна пропонувати
різні завдання – аналітичні, описові, графічні, розрахункові, тестові, вимірні (у
вигляді кросвордів, географічних ігор, вікторин), завдання підвищеної
складності і більш прості. Крім завдань картка може нести доповнюючу
інформацію, включати в себе алгоритм виконання завдання, коментарії.
Письмове опитування може бути організовано на різних етапах уроку, але
частіше всього проводиться під час усного контролю. Вчитель роздає картки 5-
6 учням і доти в класі йде усне опитування, ці учні виконують завдання.

1.4. Фронтальний письмовий контроль знань.

Фронтальний письмовий контроль дає можливість перевірити та
узагальнити знання учнів усього класу за широким колом питань, дозволяє
вчителю виявити загальну картину засвоєння класом визначних тем курсу,
своєчасно виявити типові недоліки в засвоєнні понять, у написанні
географічних назв та у вмінні письмово виражати географічні знання.
Задачі фронтального письмового контролю:
1) перевірка, систематизація та узагальнення знань учнів по розділу курсу, що
вивчається;
2) закріплення вмінь та навичок.
1 тип фронтального письмового контролю: учні відповідають на питання
узагальненого характеру, достатньо широкі за своїм обсягом, та спрямовані на
самостійний аналіз матеріалу, що вивчався. При цьому учням можна
користуватись підручником, довідником, атласом та іншими посібниками.
Відповіді на такі запитання можна знайти, якщо передивитись цілий ряд
параграфів книги.
Такий тип контролю проводиться в тому випадку, якщо учні знають
матеріал та вміють користуватись підручником.
11
 2 тип фронтального письмового контролю – це завдання, що перевіряють
вміння та навички учнів:
1) Завдання по нанесенню об’єктів на контурну карту, що перевіряють знання
географічної номенклатури та вміння визначати місцеположення об’єктів на
карті.
2) Вимірні роботи по карті (визначення координат, вимірювання відстаней).
3) Завдання по читанню карти (перевіряється вміння складати різноманітні
географічні характеристики та описи на основі карт атласу).
4) Завдання географічного характеру по складанню схем та схематичних
рисунків, картосхем, таблиць.
5) Завдання по аналізу статистичного матеріалу, по складанню статистичних
таблиць.
6) Короткочасні письмові контрольні роботи:
 Топографічний диктант
 Картографічний диктант
 Географічний диктант
Роботи при такому типу перевірки даються частіше всього в двох
варіантах: близьких за типами та більш чи менш однакових за складністю.
Письмові роботи даються учням не тільки в класі, але і як домашнє
завдання у такому вигляді: рішення задач та деякі види графічних робіт,
наприклад, з контурними картами.
Географічний диктант.
Географічний диктант допомагає в систематизації знань. На географічний
диктант відводиться 15-20 хвилин, тому запитання та завдання повинні бути
такими, що потребують короткої відповіді. Цей прийом контролю займає на
уроці мало часу, дозволяє оцінити вчителю знання термінів.
Приклад питань та завдань:
1) Назвіть найкрупнішу низовину Південної Америки.
2) Назвіть тепловий пояс, що знаходиться між тропіками.
12
3) Які ґрунти переважають в лісовій зоні?
4) Назвіть тип клімату Південного берега Криму.
5) Як називається рівнина, що має висоту менш 200 м над рівнем моря?
6) Для якого типу клімату типова волога тепла зима і сухе спекотливе літо?

1.5. Методи практичної перевірки знань.

Цей метод дає можливість виявити та оцінити знання та вміння,
застосовані до рішення практичних задач. Найбільш важливим в географії є
вміння вести спостереження за природою, оформляти результати та робити на
їх основі висновки. З метою контролю вмінь учнів орієнтуватися по карті,
користуватися масштабом карти й глобуса вчитель застосовує контрольні
вимірні завдання.
Іноді перевірку знань корисно провести у вигляді рішення географічних
задач.
Приклад практичної роботи.
Практична робота: визначення географічних координат.
Мета роботи: навчитися визначати по картам географічні координати.
Що потрібно згадати: географічну широту і довготу, географічні
координати.
Для виконання практичної роботи вчитель пропонує учням наступні
завдання:
1. Визначите географічні координати найпівденнішої точки материка
Африка. Для виконання завдання ви можете використовувати: а) прийом
визначення географічних координат точки (§13 с. 45 підручника Т.П.
Герасимової); б) мал. 23 і 25 підручника). Форма виконання: а) запишіть
географічні координати точки; б) позначте цю точку на контурній карті.
2. Якщо ви пливете строго на схід з точки з координатами 35° пд. ш., 22°
сх. д., то на берег ви висадитесь в точці з координатами _______. Для
виконання завдання користуйтеся одночасно мал. 23 і 25 підручника. Опишіть,

13
які дії і в якій послідовності ви виконували. Форма виконання: а) запишіть
географічні координати точки; океан; материк; б) виконайте завдання на
контурній карті.
3. Якщо ви переміщуєтесь з точки з координатами 75° пн. ш., 100° сх. д. в
точку з координатами 0° ш., 100° сх. д., то ви перетнете материк __________.
Користуйтеся малюнками 23 і 25 підручника (2). Форма виконання: а)
запишіть материк; б) на контурній карті відмітьте географічні координати
точок, підпишіть материк, стрілкою позначте шлях переміщення.
Виконання даної практичної роботи сприяє формуванню в учнів вміння
визначати географічні координати точок, розвиває самостійність.

14
 Лекція 2. Нові форми контролю знань.
Тести

Однією із нових форм контролю знань учнів – це перевірочні роботи

тестового типу. Ці роботи представляють собою серії коротко і точно
сформульованих питань та завдань, на які учні повинні дати короткі та точні
відповіді. Тести складені так, що виконуючи їх, учні обмежуються лише
розстановкою цифр, підкреслюванням чи односкладовими відповідями. Тести
допускають точний підрахунок числа вірних та невірних відповідей і тим самим
забезпечують об’єктивність оцінки знань та вмінь.
До числа переваг тестів відноситься і те, що з їх допомогою вдається за
короткий час перевірити великий об’єм учбового матеріалу й перевірити учнів
всього класу. Тести дуже економічні, вони піддаються швидкій обробці. А
також тести являються однією з форм письмового контролю знань, що дозволяє
виявити якість засвоєння знань.
Складання тестів - трудомістка справа. Тести можна систематизувати,
наступним чином:
За Даринським А.В.:
1. Тести, що потребують від учнів односкладових відповідей
на питання Що?
Де? Коли?
2. Тести, в яких учні повинні заповнити пропуски в реченнях
чи абзацах.
3. Тести-альтернативи, де учні повинні вибрати відповідь з
двох, що даються.
4. Тести, що мають декілька вірних відповідей.
5. Тести на знаходження відповідності.
Але на ряду з перевагами в цьому виді контролю є і недоліки, які наведені
в таблиці 1.
 15
Таблиця 1
Недоліки тестового контролю
№ Недоліки тестового контролю
1 Можливість відгадування вірної відповіді
Легко (або у всякому випадку легше, ніж при
2
звичайній контрольній роботі) списати відповідь
3 Не розвивається письмова і усна мова
4 Неможливість прослідкувати логіку мислення учня
5 Тестові завдання складно складати
6 Не враховуються індивідуальні здібності учня
Не перевіряється засвоєння причинно-наслідкових
7
зв’язків
8 Складність в оформленні роботи

Автоматизований контроль
З кожним роком все біль важливу роль набуває комп'ютеризоване
навчання, під яким розуміють педагогічну систему, що складається з педагога,
персонального комп'ютера, підручника, звичайних засобів навчання.
Особливістю такої системи є взаємодія трьох основних видів: між учителем і
учнем, між окремими учнями та групами учнів, учня із самим собою
(саморегуляція та рефлексія).
Така форма навчання відкриває нові форми контролю. Контроль за
допомогою комп’ютера. Найпоширеніша форма контролю на комп’ютері це
тестування (представлене в різних формах).
Для перевірки засвоєння нового матеріалу розробляється тестова контрольна
робота з n - кількістю завдань. Запитання для тестової роботи вибираються
комп'ютером методом випадкових чисел із n- текстових файлів, у кожному з яких
по 10 запитань.
16
Для відповіді на тестові запитання необхідно зареєструватися. Прізвище та
ім'я учня вноситься в базу даних комп'ютера. Результати виводяться у вигляді
журналу, де можна знайти прізвище учня, використовуючи функцію пошуку.
Тестові запитання вчитель може змінювати у процесі тестування (кожний
клас може отримувати свій набір запитань).
Останнім часом з’являється дуже багато нових альтернативних форм
контролю знань учнів, це і форми самоконтролю, групового контролю ігрової
форми контролю і ще багато інших. Тому більш детально ознайомитись з ними
краще підчас вивчення методики викладання певного курсу.
 17
Лекція 3. Критерії оцінювання учнів за 12-бальною шкалою.

Оцінюючи рівень навчальних досягнень учнів з географії за 12-бальною

шкалою, бажано, щоб учитель звертав увагу на сформованість у них комплексу
компетенцій. Основними компетенціями, які висунуло сучасне життя, є
природні, політичні, соціальні та економічні процеси, що відбуваються в
державі і світі. Розуміння саме цих процесів є прерогативою шкільної географії.
Важливою умовою оцінювання навчальних досягнень учнів є визначення
їх критеріїв. Залежно від ступеня компетентності учня розрізняються такі
чотири рівні: початковий, середній, достатній, високий. Оцінюючи рівні
компетентності учнів з географії за 12-бальною шкалою з урахуванням їх
вікових особливостей, необхідно враховувати:
 правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття
понять і закономірностей, точність вживання географічної та
картографічної термінології;
 самостійність відповіді;
 логічність, доказовість у викладенні матеріалу;
 ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх,
специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими
додатковими матеріалами).
I — початковий рівень компетентності характеризується фрагментарним
володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі
географічні об'єкти, намагається давати їм визначення, за допомогою вчителя
знаходить їх на карті.
II — середній рівень відтворення — учень може відтворити (повторити)
інформацію, тобто володіє знаннями — копіями, розуміє основний матеріал.
Виконуючи практичні роботи, правильно використовує джерела знань. Під час
 спостережень за природними та суспільними явищами визначає лише окремі їх
особливості.

18
III — достатній рівень — учень достатньо володіє програмним
навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує
свої знання відповідними аргументами, здатний застосовувати здобуті знання
на практиці. Правильно відбирає джерела необхідних знань для розв'язання
проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спостереження за природними та
суспільними явищами.
IV — високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну,
правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і
географічних взаємозв'язків, підтверджує їх прикладами. Грамотно і творчо
використовує картографічні матеріали та інші джерела знань, робить висновки
на основі практичної діяльності. Правильно веде спостереження, оформлює та
аналізує їх результати.
Для оцінювання навчальних досягнень учнів із географії пропонується
скористатися таблицями 2, 3, 4.
Таблиця 1
Рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівень
навчальних
Бал Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень
учнів
Учень розрізняє окремі географічні явища чи об'єкти (гори і рівнини, суходіл і
1 океан і т. д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на карті.

Учень за допомогою вчителя відтворює деякі факти на елементарному рівні,

I 2
розрізняє один або кілька запропонована географічних об'єктів, засвоює окремі
початковий
терміни, факти без зв'язку між ними.
Учень в окремих випадках дає нечіткі характеристики географічних об'єктів, за
3 допомогою вчителя знаходить їх на карті, самостійно розрізняє окремі
географічні поняття.
ІІ 4 Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних
середній понять і термінів. Називає компоненти географічної оболонки та повторює за
зразком практичну роботу. Під час відповіді намагається користуватися
географічною картою.
 5 Учень відтворює частину навчального матеріалу без причинно-наслідкових
зв'язків, описує географічний об’єкт чи явище за типовим планом. Намагається
робити висновки без підтвердження їх прикладами. Неповністю володіє
обов’язковою географічною номенклатурою.
Учень самостійно дає більшість визначень, відтворює значну частину вивченого
матеріалу. 3 допомогою вчителя визначає причинно-наслідкові зв'язки, ілюструє
6
їх власними прикладами. Доповнює відповіді інших, частково їх аналізує.
Посередньо володіє географічною номенклатурою та картою
19
7 Учень має достатні географічні знання і застосовує їх для вирішення стандартних
ситуацій. Має цілісне уявленні про природні та суспільні явища. Вміє вести
спостереження за навколишній середовищем. Добре володіє картографічним
матеріалом.
8 Учень засвоїв основні уявлення, поняття і категорії географічної науки та
суміжних з нею наук про Землю. Розуміє роль географічних знань у розв'язанні
III господарських, соціальних та економічних проблем. Застосовує здобуті знання
достатній на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про
господарство и населення, показує їх зміну у часі. Вміє наводити приклади
взаємодії людини і природи. Знає обов'язкову географічну номенклатуру.
Учень вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує його у практичній
діяльності. Має чіткі уявлення про компоненти природи і господарства, його
9
просторову організацію. Пояснює причинно-наслідкові зв'язки в природі і
господарстві. Майже безпомилково працює з картографічним матеріалом.
10 Учень на базі наукових даних усвідомлює сучасну географічну картину світу,
оцінює певні процеси та явища. Пояснює приклади значення географічних знань,
IV
самостійно знаходить джерела географічної інформації та вміє використовувати
високий
її. Дає розгорнуту відповідь, самостійно знаходить логіку суджень і відбирає
необхідні знання. Вільно володіє картографічним матеріалом.
Учень має системні знання, вміє сформувати цілісне уявлення про об'єкт
11 вивчення, визначає і аналізує головні проблеми географічної науки.
Користується науковою термінологією, аргументує свої твердження і висновки,
систематично працює з додатковою географічною інформацією, поглиблює
набуті знання. Вільно аналізує та використовує географічну інформацію.
Розв'язує завдання частково-пошукового характеру.
Учень вільно володіє географічними знаннями у межах шкільної програми.
Користується методами наукового пізнання географічних явищ і процесів,
характеризує їх риси та форми виявлення. Висловлює та аргументує своє
ставлення до альтернативних поглядів на більшість питань. Самостійно аналізує
12
природні та суспільні явища, робить відповідні висновки і узагальнення. Може
запропонувати географічну ідею чи змоделювати ситуацію, здатен передбачати,
прогнозувати і розв'язувати проблемні завдання. Вільно володіє картографічною
інформацією та творчо її використовує.

Таблиця №2

Рівні сформованої компетентності учнів під час виконання практичних

робіт

Рівень
навчальних
Бал Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень
учнів
I 1 Учень розрізняє терміни об'єктів, що вивчаються, називає їх окремими словами
початковий чи реченнями наприклад, це – «гори», це – «річка» та ін.
 2 Учень намагається дати характеристику географічного об'єкта чи явища на
елементарному рівні засвоює окремі терміни, факти без зв'язку між ними.
3 Учень здійснює спостереження, виокремлює деякі особливості географічних
об'єктів і явищ, прагне дати їм характеристику, допускаючи при цьому
неточності.

20

4
Учень описує явища і об'єкти, що спостерігаються, і відтворює частину
матеріалу на фрагментарному рівні Екологічно грамотно поводиться в природі
під час екскурсій, виявляє елементи допитливості та спостережливості,
розпізнає: більшість об'єктів, які вивчаються.
ІІ 5 Учень здатний з допомогою вчителя логічно відтворити значну частину
середній матеріалу, використовує умовні знаки, знімає показники спостережень,
елементарно читає карту.
6 Учень самостійно виконує основну частину практичної роботи, за допомогою
вчителя робить елементарні порівняння, виявляє основні риси об'єктів і явищ,
читає тематичні карти.
7
Учень починає усвідомлювати мету практичної роботи, встановлює і описує
причинно-наслідкові зв'язки Оперує основними поняттями і термінами.
Аналізує зміст карт.
8 Учень може логічно мислити, правильно, за планом, провадить спостереження,
відображаючи особливості об'єкта чи явища у замальовках, діаграмах, схемах.
Формулює висновки, робить узагальнення. Правильно відбирає навчальні
III джерела інформації та аргументує власні дії, розв'язує типові задачі.
достатній 9 Учень уміє аргументувати свою точку зору, виявляє особливу допитливість під
час вивчення об'єктів і явищ, помічає деталі, вільно використовує здобуті
знання, вирішуючи стандартні ситуації, аналізує хід спостереження,
встановлює причинно-наслідкові зв'язки, залежності між фізико-
географічними особливостями території та господарською діяльністю людини,
застосовує прийоми аналізу статистичних даних, грамотно порівнює показники,
вільно розв'язує задачі в стандартних ситуацію.
складає картосхеми і картодіаграми.
10
Учень виконує проблемні завдання, поставлені вчителем, складає комплексну
фізико-географічну характеристику, вільно використовує здобуті географічні
знання, самостійно робить висновки і узагальнення. Використовує принципи
раціонального природокористування у повсякденній діяльності та працюючи в
природі. Вільно застосовує більшість географічних понять, робить їх
класифікацію.
11 Учень уміє оцінювати виробничу діяльність людини та її вплив на природу,
IV розуміє суть географічних проблем, пропонує виходи із нестандартних
високий ситуацій, вільно переходить від аналізу окремих явищ до аналізу системи
географічних явищ. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, вільно володіє
прийомами роботи із додатковими джерелами географічної інформації,
цифровими показниками.
12 Учень використовує географічні джерела інформації для розв'язання виробничих
і побутових завдань, пропонує свої ідеї щодо вивчення того чи іншого об'єкта.
Усвідомлено обирає форми, методи, засоби і прийоми виконання практичної
роботи відповідно до поставленої мети навчання.
 21
Таблиця №3

Рівні засвоєння та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час

роботи з картографічними матеріалами

Рівень
навчальних
Бал Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень
учнів
1 Учень може розпізнати окремі географічні об'єкти (гори, низини, моря, річки),
проте не може назвати і показати на карті.
I 2 Учень може розпізнати один з кількох запропонованих географічних об'єктів,
початковий виділити його з-поміж інших і показати на карті з допомогою вчителя.
3 Учень може знайти на карті один чи два запропонованих географічних об'єкти і
дати їм визначення, близьке до тексту підручника.
4 Учень може відрізнити загальногеографічні карти від тематичних, знає, для чого
слугує легенда карти, з допомогою вчителя визначає окремі географічні об'єкти,
знаходить їх на карті
5 Учень може визначити з допомогою вчителя географічні координати певного
ІІ
об'єкта; знає умовні знаки, якими позначаються географічні об'єкти (міста,
середній
шляхи сполучення тощо), і знаходить їх на карті.
6 Учень може показати на карті ряд географічних об'єктів, самостійно дати їм
визначення, уміє користуватися легендою, уміє визначати висоту гір, глибину
морів, напрям течі річок.
7 Учень може зіставляти та аналізувати карти, давати короткі фізико-географічні
та економіко-географічні характеристики окремих об'єктів, самостійно
знаходити їх на карті, певною мірою контролює власні навчальні дії, виправляє
помилки, наводить власні приклади для підтвердження географічних суджень.
8 Учень може під керівництвом учителя зіставляти, узагальнювати та
III систематизувати навчальну інформацію, яку містять у собі географічні карти
достатній різного призначення, за визначеним планом складати комплексну фізико-
географічну та економіко-географічну характеристики об'єкта.
9 Учень вільно володіє прийомами роботи з картою, самостійно робить висновки
щодо розміщення тих чи інших географічних об'єктів, виконує вправи на картах
у стандартних ситуаціях, добирає переконливі аргументи для характеристики
країн за інформацією, що наведена у картографічних матеріалах .
IV 10 Учень виявляє творчі здібності у роботі з картою, самостійно визначає окремі
високий цілі власної навчальної діяльності, під керівництвом учителя легко знаходить
необхідні йому джерела картографічної інформації та самостійно використовує
їх, судження його логічні і достатньо обґрунтовані.
 11 Учень вільно читає географічну карту і здатен чітко описувати географічні
об'єкти, території, природні явища, грамотно використовує при цьому умовні
знаки карти, висловлює власні судження щодо географічних об'єктів, самостійно
знаходить джерела картографічної інформації, вміє зіставляти і аналізувати
географічний матеріал; використовує набуті знання у незмодельованій ситуації
Учень виявляє особливі творчі здібності у роботі з картою, уміє самостійно
12 здобувати знання, вільно читає карту будь-якого профілю, може самостійно
складати картосхеми та картограми.

22
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ
ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Кількість тестових завдань, об'єднаних в одній тест-карті, визначається

поняттям «Довжина тесту», або «Обсяг тесту». Для тематичної перевірки знань
учнів у процесі експрес-контролю можна використовувати тест-карту
довжиною в 15-20 тестових завдань; підсумкова перевірка знань та вмінь з того
чи іншого навчального курсу вимагає включення до тест-карти 60-120 тестових
завдань. Фахівці, наприклад, підкреслюють, що надійність і об'єктивність
тестової перевірки знань та вмінь збільшується зі збільшенням довжини
(обсягу) тест-карти. Для того щоб тести виконували перелічені вище функції,
погрібна грамотна з дидактичного та змістовного боку побудова тестів, а також
експертиза їхньої відповідності освітньому стандарту (перший блок тестів) та
програмі поглибленого вивчення предмета (другий блок тестів).
Комплект тестових завдань має відповідати низці вимог.
1. Складатися з двох блоків:
а) блоку, що відображає зміст освітнього стандарту;
б) блоку, що відповідає програмі поглибленого вивчення предмета.
Особливу увагу слід звертати на повноту відображення змісту освітнього
стандарту (мінімуму) в першому блоці.
2. Рекомендовано розробляти тест-карти (субтести) з кожного розділу
навчальної програми даної дисципліни (не менш як 10-12 тестових завдань, а з
усієї дисципліни загалом від 60 до 120 тестових завдань).
 3. Необхідно мати щонайменше чотири варіанти комплектів тестів з
кожного розділу курсу, використовуючи 2 варіанти для проміжного
(тематичного) контролю і два - для підсумкового.
4. З кожного тестового завдання та з усього комплекту тестів має бути
визначено кількість балів за правильне розв'язання даного тестового завдання
(кількість балів у кожному варіанті має співпадати).
23
5. У всіх комплектах тестів необхідно скласти ключ з варіантами
правильного розв'язання тестових завдань (еталон).
6. Кількість балів, отриману учнями за результатами роботи з тестами,
необхідно перевести у 12-бальну шкалу оцінок.
Прийнято такий розподіл оцінок (хоча можливі варіанти): отримання
учнем у процесі тестування від 100 до 90 % від максимальної кількості балів
відповідає високому рівню; від 89 до 60 % - достатньому; від 59 до 30 % -
середньому; від 29 % та нижче - початковому.
7. Найбільші можливості для аналізу якості знань та вмінь учнів дає тест-
карта, укладена з використанням різних типів тестових завдань. Бажано, щоб ці
типи тестових завдань повторювались у тестах з кожного розділу програми та
розташовувались по висхідній.
Приклад тестових завдань для перевірки знань учнів з географії у 6
класі.
Даний тест рекомендується для контрольної перевірки знань учні 6 класу
з теми: «Способи зображення Землі». Він може чітко показати, як учні засвоїли
матеріал по всій темі, показати недоліки в роботі вчителя, якщо масово діти не
відповідатимуть на якісь одинакові питання. І також тест продемонструє, як
учні готувалися та вчили домашні завдання.
В розробленому тесті автор виділив 12 питань. Кожне питання
пропонується оцінювати в 1 бал. Тобто загалом максимальна кількість балів по
тесту – 12. Якщо діти відповідають на 12 питань, то це – 12 балів. Тобто скільки
правильних відповідей, то відповідний і бал. Приклад: Якщо учень набрав 8
правильних відповідей, то він отримає за тест – 8 балів. Але якщо учень набере
максимальну кількість балів – 12, то для додаткової перевірки знання учня,
автор рекомендує викликати його до дошки і задати ті самі питання з тесту. І
якщо дитина дійсно знає матеріал і не списувала, то в цьому разі можна
поставити 12 балів, а якщо учень не відповідає на багато питань, то значить він
24
списав тест і рекомендовано поставити оцінку ту, яку він отримав біля дошки.
Можна запропонувати в разі незгоди з тією оцінкою, переписати знову тест, але
новий і на першій парті.
Рівень складності питань в тесті однаковий. Тобто всі питання
оцінюються однаковою кількістю балів, в 1 бал.
Правила проведення тесту : завдання виконуються індивідуально; на тест
відводиться 15 хв.; одна правильна відповідь — 1 бал.

Тестові завдання

1. Якщо іменований масштаб в 1 см 50 км, то числовий масштаб:

а) 1 : 50;
б) 1 : 50 000;
в) 1 : 5 000 000.

2. Найбільшу кількість тепла отримують:

а) полярні пояси Землі;
б) тропічні пояси;
в) помірні пояси.

3. Географічна довгота вимірюється до:

а) 90°;
б) 180°;
в) 360°.

4. Дуга паралелі від початкового меридіану до 180о дорівнює:

а) 45º ;
б) 90º ;
в) 180º .

5. Столиця якої держави знаходиться на «гринвіцькому» меридіані?

а) Іспанія;
б) Франція;
 в) Велика Британія.

6. У географічних координатах один градус ділиться на:

а) метри;
б) сантиметри;
в) минути.

25
7. День осіннього рівнодення:
а) 22 червня;
б) 22 грудня;
в) 23 вересня;

8. Яким умовним знаком на топографічній карті позначається болото?

9. Географічна широта вимірюється до...

а) 90°;
б) 180°;
в) 360°.

10. Полярні кола – це:

а) паралелі, віддаленні від екватора на Північ і на Південь на 23º 27´;
б) паралелі, віддаленні від екватора на Північ і на Південь на 66º 33´.

11. Південний полюс має географічну широту:

а) 90º пн. ш.;
б) 0º пн. ш.;
в) 90º пд. ш.;
г) 0º пд. ш.

12. Побудуйте у масштабі 1 : 10 000 відрізок довжиною 520 м.

 26
Розробка уроку для 6 класу

Тема уроку: Повітряні маси. Закономірності переміщення повітряних мас

Мета: сформувати знання про повітряні маси, закономірності їх
переміщення; розвивати первинні практичні навички розрізняти постійні та
змінні вітри, циклони й антициклони; з'ясувати ролі постійних і змінних вітрів,
циклонів та антициклонів у формуванні погоди.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручники, атласи, аркуші паперу формату А3, маркери,
фрагменти відеофільму «Тропічні урагани. Торнадо. Смерчі», робочі зошити.
Поняття: атмосферний тиск, температура, вітер, закономірність, повітряні
маси, типи повітряних мас, пасати, мусони, західні вітри, циклони,
антициклони.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Прийом «Експрес-тест»
1) Зниження атмосферного тиску на барометрі свідчить про те, що найближчим
часом можливо:
а) погіршення погоди;
б)поліпшення погоди;
в)незмінний стан погоди.

2) У тропосфері в разі підйому тиск повітря:

а)залишається незмінним;
б)знижується;
в)підвищується.

3) В екваторіальних широтах формується область тиску:

 а) високого; б) середнього; в) низького.

4) Основними характеристиками вітру є:

а)напрямок, сила, швидкість;
б)довжина, ширина, висота;
в)сила, агресивність, злість.
27
5) Рух повітря здійснюється:
а) з області високого тиску в область низького тиску;
б) з області низького тиску в область високого тиску;
в) без жодних правил.

6) Лінії на карті, що з'єднують точки однакових показників тиску,

називаються:
а) ізобарами; б) ізогіпсами; в) ізотермами.
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Прийом «Фантастична добавка»
Спостерігати вітри, вивчати їх люди почали ще в сиву давнину. Одні вітри
допомагали морякам, підганяючи їх вітрильники, інші обертали крила вітряків,
треті приносили на поля довгоочікуваний дощ. А деяких вітрів боялись, бо
вони несли руйнування і смерть, перевертаючи та розбиваючи на тріски
кораблі, залишаючи без даху тисячі людей. Деякі вітри приносили криваві
дощі. Їх вважали зловісними провісникам страшних лих. Уявіть собі: сунеться
на вас величезна червоно-вогняна хмара, що затуляє Сонце, і світ занурюється
у грізний морок. Блискає блискавка, гримить грім, і з неба на землю падають
потоки червоної води. Мимоволі злякаєшся, особливо якщо не розумієш, чому
це відбувається! А іншим разом із дощем на голову перехожих падають жаби
або апельсини. Це вже не так страшно, навіть весело, але все одно незрозуміло.
І хоча на Землі ще багато нерозкритих загадок, наведених фактах немає нічого
надприродного. Ви самі зможете пояснити їх наприкінці уроку.
IV. Повідомлення теми, мети і задач уроку
V. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1. Повітряні маси та їх типи. Складання схеми в зошитах
Типи повітряних мас
 Екваторіальні Тропічні Помірні Арктичні,
антарктичні

28

2. Постійні та змінні вітри (робота в групах)

Прийом «Творча лабораторія»
Працюють п'ять груп. Сильні учні, які готувалися самостійно вдома, є
консультантами. Вони надають допомогу учням, але не беруть участі у
виступах.
Група 1
Завдання 1. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть і схему
розподілу поясів атмосферного тиску на Землі та покажіть на ній напрямки
пасатів.
Завдання 2. Складіть стислу характеристику пасатів.
Група 2
Завдання 1. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть схему
розподілу поясів атмосферного тиску на Землі та покажіть на ній напрямки
західних вітрів.
Завдання 2. Складіть стислу характеристику західних вітрів
Група 3
Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть на
схематичних рисунках механізм утворення літнього та зимового мусону;
підготуйте пояснення до них.
Група 4
Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть на
схематичних рисунках механізм утворення денного та нічного бризу;
підготуйте пояснення до них.
Група 5
 Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, складіть
порівняльну характеристику циклонів та антициклонів.
VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Прийом «Географічний диктант»
1.Сезонні вітри, що виникають над прикордонними областями між
29
материками й океанами, називають... (Мусонами)
2. У центрі циклону атмосферний тиск... (Низький)
3. Узимку з приходом антициклону погода встановлюється... (Ясна та
морозна)
4. У Середньовіччі «правильними» вітрами моряки називали... (Пасати)
5. Становлять небезпеку для людей та несуть руйнування...(Тайфуни,
урагани, смерчі)
VII. Підсумки уроку
VIII. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника§__.
2.Виписати визначення в зошити.
3.Налити в блюдце одну-дві чайні ложки води та поставити на підвіконня.
Через день подивитися та записати результати.
 30
Дидактичні матеріали до уроку тематичного оцінювання
Завдання до тематичного блоку «Атмосфера»
Оберіть і позначте одну правильну або найкращу відповідь.
1. Повітряна оболонка Землі називається:
а) атмосферою;
б) біосфера;
в) гідросферою;
г) літосферою.

2. У газовій суміші повітря більше за все:

а) азоту;
б) водяної пари;
в) вуглекислого газу;
г) кисню.

3. Відносна вологість вимірюється у:

а) відсотках;
б) грамах;
в) міліметрах;
г) проміле.

4. Вітер – це:
а) горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького
тиску;
б) рух повітря з півночі на південь;
в) рух повітря з заходу на схід;
г) горизонтальний рух повітря з області низького тиску в область високого
тиску.
5. При температурі повітря - 5˚С відносна вологість повітря становить 45%. За
якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не
зміниться?
а) - 10˚С;
б) -2˚С;
в) +2˚С;
г) +5˚С.

31
6. Як називається пристрій, який зображено на рисунку?
а) барометр ртутний;
б) барометр анероїд;
в) металічний манометр;
г) водяний барометр.

Оберіть і позначте визначену кількість правильних відповідей.

7. Серед перелічених місцевих вітрів визначте теплі (4 правильні відповіді):
а) Бора;
б) Буран;
в) Сіроко;
г) Пурга;
д) Фен;
е) Чинук;
є) Хамсин.

8. Серед перелічених місцевих вітрів визначте холодні (4 правильні відповіді):

а) Бора;
б) Буран;
в) Суховій;
г) Містраль;
д) Памперо;
 е) Сумум;
є) Харматан.

9. Вкажіть, для яких галузей прогноз погоди має найбільше значення (3

правильні відповіді):
а) авіаційного транспорту;
б) птахівництва;
в) автомобільної транспорту;
г) ракетобудування;
32
д) морського транспорту.
е) банківської справи;
є) хімічної промисловості.

Доберіть до кожного з завдань, позначених цифрами, правильні

варіанти відповіді, позначених буквами.
10. Установіть відповідність між основними видами хмар та їх характерними
ознаками:
1. Перисті а) викликають тривалі дощі
2. Шарувато–дощові б) розряджаються зливами
3. Купчасто-дощові в) розташовуються на висоті понад 6000 м
г) бувають тільки взимку

11. Установіть відповідність між кількістю опадів та територіями земної кулі:

1. від 2000 до 3000 мм на рік
2. менше за 100 мм на рік
3. 550 мм на рік
4. 150-200 мм на рік
а) пустеля Сахара
б) райони поблизу екватора
в) полярні райони
г) територія України
д) територія Центральної Європи

12. Установіть відповідність між агрегатними станами води і видами опадів:

1. Тверді опади а) сніг;
2. Рідкі опади б) роса;
в) іній;
г) град;
д) дощ.
13. Розташуйте позначені буквами сили вітрів від найсильнішого до
найслабшого. Найсильніший має відповідати цифрі 1, наступний – 2 і т.д.
А. А – 758 мм рт. ст. і Б – 760 мм рт. ст.; 1)
Б. В – 762 мм рт. ст. і Г – 758 мм рт. ст.; 2)
В. Д – 755 мм рт. ст. і Е – 758 мм рт. ст.; 3)
Г. Є – 760 мм рт. ст. і Ж – 756 мм рт. ст. 4)

Залежно від умови завдання запишіть правильну відповідь після

слова «Відповідь».
33
14. Вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі – з
суходолу на море.
Відповідь:______________________________________.

15. Кількість водяної пари (в г/м 3), яка може утримуватися при певній
температурі.
Відповідь:___________________.

16. Стан нижнього шару атмосфери у даний час у даному місці.

Відповідь:___________________.
 34
Практична робота по темі « Перевірка знань і умінь учнів»

Цілі заняття: повторити і закріпити знання про вимоги методики

географії до перевірки знань учнів; навчити планувати перевірку знань і
розробляти перевірочні питання і завдання по трьох рівнях засвоєння;
підготувати до об'єктивної оцінки знань учнів.
План і зміст заняття
1. Виявити функції перевірки знань і умінь учнів: а) контрольна (головна
функція); б) освітня (поглиблення і розширення знань і умінь учнів); в) виховна
(увага приділяється питанням світоглядного характеру, питанням, що
вимагають зв'язку теоретичного географічного матеріалу з життям); г)
розвиваюча (аналіз навчального матеріалу, узагальнення, установлення
причинно-наслідкових зв'язків та ін.).
2. Підтвердити прикладами типи навчального географічного матеріалу, що
є предметом перевірки: знання основного теоретичного матеріалу окремих тем і
курсів географії, фактичних даних і географічних уявлень, а також уміння
користуватися географічними знаннями і різноманітними джерелами цих знань.
3. Виявити особливості форм перевірки знань учнів: а) індивідуальна усна
перевірка, коли потрібно почути від учня систематичний виклад навчального
матеріалу; б) фронтальна усна перевірка, коли потрібно дати точну і коротку
відповідь на запитання; в) завдання-картки, відповіді на які можна давати усно,
письмово, графічно, а також у вигляді заповнення контурної карти; г) тести-
запитання і завдання, відповіді на які виражаються у вигляді розміщення цифр,
літер, підкреслювання чи заповнення пропусків у тексті; д) завдання, у тому
числі тестові, які можуть пропонуватися учням у вигляді диктантів.
4. Довести, що перевірочні запитання і завдання розрізняються не тільки за
змістом і формою, а й за рівнями засвоєння учнями навчального матеріалу.
Важливо домогтися того, щоб рівень засвоєння матеріалу учнем визначався
тим, якою мірою самостійно учні оперують знаннями і вміннями будь-якого
змісту.
35
Завдання для самостійної роботи учнів
1. На основі тексту підручника географії для 7 класу про природні зони
скласти можливі варіанти перевірки знань з постановкою запитань і завдань І
рівня засвоєння знань. Скласти тестове завдання, де перераховані упереміш
риси клімату, представники рослинного і тваринного світу природної зони.
2. По цьому ж тексту підручника скласти перевірочні запитання і завдання
ІІ рівня засвоєння знань. Форма перевірки - фронтальна усна: учні
застосовують в аналогічній навчальній ситуації і прийом порівняння, і знання
про фактори формування кліматичного пояса.
3. По цьому ж тексту підручника скласти перевірочні питання ІІІ рівня
засвоєння знань - варіант проблемного завдання.
4. На основі тексту параграфа підручника географії (за вибором учня)
аналогічно сформулювати перевірочні питання трьох рівнів засвоєння знань: а)
для усних відповідей; б) для тестових завдань. Визначити й обґрунтувати, у
якій частині уроку буде проводитися перевірка знань.
5. Сформулювати перевірочні питання і завдання І, ІІ і ІІІ рівнів засвоєння
знань по ілюстраціях підручника; назвати форми, у яких буде проводитися
перевірка.
6. Розробити еталон і норми оцінки знань для перевірки виконаних учнями
тестових і письмових завдань. Назвати розходження у вимогах до відповідей по
12-бальній шкалі оцінювання.
 36
Контрольні запитання для поточного оцінювання по темі
«Види перевірки та оцінювання результатів навчання.
Рівні засвоєння»
У завданнях 1-4 доповніть речення.
1. Доповніть
Система завдань зростаючої трудності, що дозволяє виміряти рівень знань і
оцінити їх структуру, називається...

2. Застосуванням репродуктивного методу досягається засвоєнням умінь на...

рівні
1) першому;
2) другому;
3) третьому.

3. Застосування пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів

навчання досягається засвоєння знань на... рівні
1) першому;
2) другому;
3) третьому.

4. Питання: «Чи є туман видом атмосферних опадів?», припускає ... рівень

засвоєння матеріалу
1) перший;
2) другий;
3) третій.

У завданні 5 встановіть відповідність між правою та лівою колонкою.

5. Встановіть відповідність.
 Вид питання Формулювання

1) проблемний; А) Дайте характеристику ЕГП Японії по типовому

2) репродуктивний; плану
3) частково-пошуковий Б) Доведіть залежність клімату Південної
Америки від особливостей її географічного
положення
В) Відомо, що близькість до океану виявляється у
збільшенні кількості опадів, проте, на
Тихоокеанському побережжі Південної Америки
знаходиться пустеля Атакама.
37
У завданнях 6-10 оберіть одну правильну відповідь.
6. Згідно теорії І.Я. Лернера в засвоєнні умінь виділяють:
1) один рівень;
2) два рівні;
3) три рівні.

7. Три рівні виділяються в засвоєнні

1) досвіду творчої діяльності;
2) знань;
3) умінь;
4) досвіду емоційно-ціннісного відношення до світу.
8. Найбільш високий рівень засвоєння знань досягається при
1) проблемному викладі;
2) частково-пошуковому методі;
3) репродуктивному методі;
4) пояснювально-ілюстративному методі.

9. Текст тестового завдання закритої форми повинен представляти собою

1) питання;
2) твердження;
3) вислів.

10. Найбільш об'єктивним способом перевірки засвоєння навчального

матеріалу є:
1) індивідуальне усне опитування;
2) фронтальна письмова робота;
3) тестування.
 38
Рекомендована література.
1. Бєскова Н. Завдання шкільної географії на новому етапі розвитку освіти.
//Географія та основи економіки в школі. 2001. №2. С.2-9.
2. Даринский А.В. Методика преподавания географии. Учеб. пособие для
студентов геогр. специальностей пед. институтов. - М.: Просвещение, 1975.
– 368 с.
3. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-
методичний посібник. – К.: Стафед-2, 2000. – 320 с.
4. Кобернік. С., Коваленко Р. Проблема корекції та контролю знань з географії
в умовах реформування шкільної географічної освіти. //Географія та основи
економіки в школі. 2002. №4. С.12-16.
5. Методика обучения географии в средней школе: Учеб. пособие для
студентов пед. ин-тов по геогр. спец. / Под ред. Л.М. Панчешниковой. – М.:
Просвещение, 1983. – 320 с.
6. Методика обучения географии в школе: Учеб. пособие для студентов геогр.
спец. высш. пед. учеб. заведений и учителей географии. Л.М.Панчешникова,
И.В.Душина, В.П.Дронов и др.; Под ред. Л.М.Панчешниковой. – М.:
Просвещение, 1997. – 320 с.
7. Новикова В. Працюємо за 12-ти бальною системою оцінювання. //Географія
та основи економіки в школі. 2001. №6. С.15-16.
8. Пятунин В. Б. Истинные и ложные недостатки тестового контроля.
//География в школе. 2003. №4. С. 51-57.
9. Фромберг А. Э. Методика составления и проведения тестов по географии. //
География в школе. 2002 №8. С. 47-53.
10. Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення
географії. // Географія та основи економіки в школі. 2003. №5. С. 16-20.

39
Навчальне видання

Свір Наталя Вікторівна

Конобєєва Юлія Сергіївна

Види перевірки навчальних досягнень учнів на уроках

географії

Підписано до друку 25.05.2011. Формат 60×84/16

Папір офсетний. Друк ризографічний
Обл.-вид.арк.3,28. Умов.друк.арк.2,62.
Тираж 15 прим.

Надруковано ХНУ імені В.Н.Каразіна

61077, Харків, пл. Свободи, 4.