Аналітичний звіт за результатами повторної діагностики

готовності до школи дітей спеціального д/с № 8, проведеної

практичним психологом
Травень - 2017 рік

Згідно до річного плану роботи, в період з 25.04.17 по 10.05.17 р.

психологічною службою закладу було проведено повторне обстеження
готовності дітей до шкільного навчання.
Мета обстеження: Отримання остаточних даних про мотиваційну,
соціальну та психологічну готовність до шкільного навчання випускників
закладу, визначення позитивної динаміки після корекційної роботи.
Для діагностики були використанні:
1. Бесіда про школу (за Нежновою ) для визначення рівня мотиваційної
готовності до шкільного навчання.
2. Методика Керна-Йєрасека «Копіювання крапок» для визначення рівня
саморегуляції.
3. Методика «Будиночок» для визначення рівня розвитку довільної уваги та
вміння орієнтуватися на зразок та копіювати його.
4. Малюнок людини (Гудінаф) для визначення рівня розвитку перцепції та
сенсомоторної координації, оцінки загального психічного розвитку.
5. Методика «Буси» для вивчення сформованості вміння орієнтуватися на
систему вимог педагога.
6. Експертна оцінка соціального розвитку дитини 6-ти річного віку
(Профіль соціального розвитку)
7. Спостереження під час виконання завдань для визначення рівня
розумової активності.
Обстеженню підлягали діти груп № 8 (діти з розумовою відсталістю) – 7
дітей, групи № 6 (діагностична група) – 8 дітей, групи № 7 (діти з розумовою
відсталістю) – 1 дитина, групи № 4 (діти з затримкою психічного розвитку) - 9
дітей. Загальна кількість дітей – 25 осіб. Вік дітей від 6 до 7,5 років.
Обстеження проводилося в груповій та індивідуальній формах.

За результатами діагностики отримані наступні результати:

1. Достатню обізнаність про школу показали 76% дітей (19), недостатню 6
дітей (24%).
Більша кількість дітей 76% (19 дітей) виказали бажання йти до школи та має
адекватні уявлення про неї.
8% дітей (2 дитини) не мають бажання йти до школи без пояснення причин, ще
16 % (4 дитини) взагалі не відповіли на поставлене питання, що зумовлено
специфікою їх діагнозу (РСА).
Таким чином, рівень мотиваційної готовності становить:
Високий – 6 дітей (24%)
Достатній – 13 дітей (52 %)
Недостатній – 2 дитини (8%).
Низький – 4 дитини (16%)
У порівнянні с попередніми результатами обстеження позитивна динаміка
склала 27%

2. Рівень сформованості саморегуляції діяльності при виконанні завдання (за

тестом «Копіювання крапок») складає:
Високий – 3 дітей (12 %), достатній – 17 дітей (68%), недостатній – 4 дитини
(16%), низький – 1 дитина ( 4%). Позитивна динаміка складає 19%.

3. Рівень розвитку довільної уваги, вміння орієнтуватися на зразок та

копіювати його (методика «Будиночок») становить:
Високий – 4 дитини (16%), достатній – 14 дітей (56%), недостатній – 6 дітей
(24%) , низький – 1 дитина (4%). Позитивна динаміка складає 17 %

4. Рівень розвитку наочно-образного мислення, перцептивних дій та

сенсомоторної координації (малюнок людини) складає:
Високий – 2 (8%), вище середнього – 1 дитина (4%), середній – 8 дітей (32%),
нижче середнього – 9 дітей (36%), низький – 5 дітей (20%). Позитивна
динаміка складає 23%.

5. Рівень сформованості вміння орієнтуватися на систему вимог педагога

(методика «Буси»)
Високий – 2 (8%) , достатній – 11 дітей (44%), недостатній – 10 дітей (40%),
низький –2 (8%). Позитивна динаміка складає 13 %.

6. Рівень соціального розвитку становить:

Високий – 5 дітей (20%), достатній – 17 дітей (68%), недостатній –3 (12%),
низький – 0 . Позитивна динаміка складає 32%.

7. За результатами спостережень за виконанням завдань дітьми виявлено, що

5 дітей (20%) мають низький рівень розумової активності, недостатній – 0
достатній – 14 дітей (56%), високий – 6 дітей (24%). Позитивна динаміка
складає 18 %.

Якісний аналіз даних показав, що найменший показник позитивної

динаміки виявився при виконанні завдань на вміння орієнтуватися на систему
вимог педагога за словесною інструкцією, яка складається з 3-4 умов. Діти, які
здатні виконати завдання потребують додаткового повторення інструкції та
можуть врахувати лише дві умови при виконанні завдання. Це зумовлено
складністю діагнозів вихованців, серед яких більше половини мають
медичний діагноз «синдром гіперактивності с дефіцитом уваги». Більшість
дітей потребує організуючої допомоги або повторної інструкції, а також
підвищення мотивації до діяльності завдання, де необхідно виявити вольове
зусилля. Слід зазначити, що у 40 % дітей недостатньо сформоване вміння
утримувати інструкцію.
У порівнянні з попередніми результатами діагностики готовності дітей до
навчання у школі, яка проводилася у січні 2017 року спостерігається значна
позитивна динаміка по соціальному та мотиваційному компонентам шкільної
зрілості. Також значно підвищився рівень розвитку наочно-образного
мислення, перцептивних дій та сенсомоторної координації.
Діти, які показали недостатній та низький рівень готовності мають
ускладнені діагнози, а саме важкі порушення у розумовому розвитку або
діагноз РДА.
Таким чином, після детального кількісного та якісного аналізу отриманих
даних, виявлено, що загальний рівень психологічної готовності до шкільного
навчання за п’ятьома компонентами складає:
Високий – 4 (16 %)
Достатній – 15 дітей (60%)
Недостатній – 4 дітей (16%)
Низький – 2 дитини (8%).
У порівнянні з результатами попередньої діагностики, загальний рівень
готовності випускників має позитивну динаміку на рівні 22 %.

РЕКОМЕНДОВАНО:

1. Педагогам:
- Ознайомити батьків вихованців щодо результатів комплексного
обстеження готовності дітей до школи та надати рекомендації щодо
вибору типу школи та класу для подальшого навчання відповідно до
можливостей дітей (вчителі-дефектологи);
- Включати у режимні моменти ігри та вправи на розвиток довільної
уваги та вміння виконувати словесну інструкцію, яка складається з 3-
4 дій

2. Батькам:
- Зберігати у дітей позитивне ставлення до школи та ролі учня, через
читання та розповіді казок, історій про необхідність, значимість та
користь навчання;
- Виконувати рекомендації вчителя-дефектолога відносно занять з
дитиною вдома;

3. Практичному психологу:
- Проінформувати вчителів-дефектологів про результати повторного
обстеження готовності дітей до шкільного навчання;
- Провести індивідуальне консультування батьків дітей, які показали
недостатній та низький рівні розвитку компонентів шкільної зрілості;

« _______ » __________________ 2017 рік

Практичний психолог ______________ Нечитайло Н.Є.