Аналіз результатів адаптації дітей

групи раннього віку №2 (вересень 2019 р.)

Освітній процес в групі №2 здійснюється у відповідності до вимог

програми виховання і навчання «Дитина», та впровадження елементів
сенсорики, мовленнєвого та фізичного розвитку.
В групі 19 дітей з них 8 хлопчиків та 11 дівчаток.
На початку вересня відбулося спостереження за дітьми групи з метою
з’ясування рівня розвитку кожної дитини та особливостей звикання малюків
до умов групи з визначенням ступеня адаптації. В ході спостережень було
з’ясовано, що діти володіють простими засобами дії з предметами
замінниками, хоча навички предметної діяльності розвинуті добре у 4 дітей -
(Потапенко Лера, Дончевська Настя, Мельничук Артем, Важін Кирил), а
частково у 13 дітей і дуже не впевнено у 2 дітей (Хільченко Ярослав,
Шатиленко Кіра).
При обстеженні предметів сенсорних уявлень володіють 5 дітей
змістом (Сутула Петя, Настя Дончевська, Потапенко Настя, Важін Кирил,
Білоус Мірослава), дітей виконують завдання за допомогою дорослого, 2
дітей (Хільченко Ярослав, Шатиленко Кіра не розуміють зміст
запропонованого.
Активно користуються мовою та вільно вступають в контакт з
дорослими 6 дітей (Мельничук Артем, Потапенко Лера, Сутула Петя, Білоус
Мірослава, Котов Міша. Ніколаєнко Афіна), мова погано розвинута у 2 дітей
(Ледащев Егор, Важін Кирил), 11 дітей – мовленнєва пасивність.
В групі також проводилось спостереження з метою визначення
особливостей звикання дітей до умов дошкільного навчального закладу та
групі адаптації. У процесі спостереження зафіксували наступні показники
психічного здоров’я дитини: апетит, сон, взаємовідносини, гра,
захворюваність, сече спускання, явище енурезу, індивідуальні особливості.
В результаті були отримані наступні дані:
до першої групи (легка адаптація) – 9 дітей;
до другої групи (середня адаптація) – 7 дітей;
до третьої групи (складна адаптація) – 3 дітей.
Таким чином: 9 дітей адаптувалися в легкій формі, тобто ці діти доволі
активні, адекватно ведуть себе в колективі, мають високий рівень навичок
самообслуговування – Патапенко Лера, Дончевська Настя, Білоус Мірослава,
Сутула Петя). Діти цього рівня адаптації цікавлять інші діти, вони швидко
відволікаються, проявляють інтерес до оточення. Важін Кирил має
загальмований розвиток мовлення, але він відгукується і виконує певні
вказівки дорослих радісно ставиться до дитячого колективу, проявляє
зацікавленість до навколишнього середовища.
У 7 дітей середня ступінь адаптаційного процесу: вони перехворіли по
1-2 рази у них спостерігалися ознаки психічного стресу, страх, упертість,
плаксивість, примхливість – Шутенко Маргарита, Картовська Мілана,
Потуремець Поля, Ромасевич Ліза.
 Адаптація пройшла складно у Мельничук Артема, Хільченко Ярослава,
Шатиленко Кіра. Пов’язано це з сильною прихильністю до мами, частими
захворюваннями, низьким рівнем навичок самообслуговування,
непідготовленістю до режимних моментів дитячого садка. Шатиленко Кіра
бурхливо виражає свій протест поти нових умов криком голосним, плачем,
вередуванням, відмовленням від їжі. Хільченко Ярослав – дитина млява,
байдуже реагує на все що відбувається навколо нього. Не реагує на
запрошення взяти участь у будь-якій справі.
В період адаптації ми закликали максимум зусиль, щоб діти з
бажанням ходили в дитячий садок, швидше пристосувались до нових умов.
До дітей здійснювався індивідуальний підхід. Був налагоджений контакт з
батьками. Нами були проведе бесіда на тему: «Батьки – перші вихователі»,
консультація «Як підготувати дитину до дитячого навчального закладу».
З метою того, щоб допомогти дитині успішно адаптуватися до дитячого
садка, полегшити проходження адаптації, підготовлена консультація
«Адаптація дитини до дитячого сада», а також консультація практичного
психолога Майстренко І.О. «Особливості фізичного та психічного розвитку
дітей третього року життя».
 Базового компоненту дошкільної освіти України та програми
виховання і навчання дітей від двох і до семи років «Дитина» та на основі
сенсорного, мовленнєвого та фізичного розвитку.
В групі нараховується 16 дітей з них 8 хлопчиків і 8 дівчаток.
На початку вересня відбулося спостереження за дітьми групи з метою
з’ясування рівня розвитку кожної житини та особливостей звикання малюків
до умов групи з визначенням ступеня адаптації. В ході спостережень було
з’ясовано, що діти володіють простими засобами дії з предметами і вміють
користуватися предметами – замінниками, хоча навички предметної
діяльності розвинуті добре у 6 дітей, частково у 10 дітей.
При обстеженні предметів змістом сенсорних уявлень володіють 2
дітей, 14 дітей виконують за допомогою вихователя. Вільно вступають в
контакт з дорослими і можуть користуватися мовою 4 дитини, а з 12 дітьми
треба продовжувати роботу у цьому напрямку.
Рівень розвитку дітей на початку року:
 4 – високий рівень;
  6 – достатній рівень;
 4 – середній рівень;
 2– низький рівень.
Взаємні відношення дітей в групі стабільне. Адаптація дітей групи
проходить стабільно, оцінка емоційного стану, діяльності дітей, навичок,
взаємин з дорослими та однолітками, сну, мовлення дітей дозволили
визначити групи адаптації:
 До першої групи (легка адаптація 12 осіб);
 До другої групи (середня адаптація 2 осіб);
 До третьої групи (складна 2 осіб).
 Аналіз результатів адаптації дітей
групи раннього віку №4 (вересень 2019 р.)

Освітній процес в групі №4 здійснюється у відповідності до вимог

програми виховання і навчання «Дитина», та впровадження елементів
сенсорики, мовленнєвого та фізичного розвитку.
В групі 15 дітей з них 6 хлопчиків та 9 дівчаток.
Успішність процесу адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного
навчального закладу є важливою умовою для подальшої соціалізації дитини.
Входження і звикання до режиму дня. До дисциплінованих вимог, до
спілкування з новими дорослими та однолітками є першим випробуванням у
соціумі, поза сім’ї.
Метою дослідження було виявлення успішно адаптованих дітей та
таких дітей, які мають труднощі в адаптації. Методику спостереження за
дітьми у різних видах діяльності: вільна гра, заняття з вихователем,
прогулянки, прийом їжі, сон. Поза увагою не залишився загальний емоційний
стан дитини впродовж дня.
В результаті були отримані наступні дані:
до першої групи (легка адаптація) – 5 дітей;
до другої групи (середня адаптація) – 8 дітей;
до третьої групи (складна адаптація) – 2 дітей.
Таким чином 33,3 % дітей нашої групи швидко і легко адаптувалися до
умов дитячого садка. Період адаптації тривав приблизно 7-10 днів. У дітей
спостерігалося незначний розлад сну і апетиту, яке подальшим швидко
нормалізувалося. Під час прийому їжі і відходу до сну діти вередували, їли
мляво з небажанням. У перші дні були недостатньо активні, іноді плакали і
звали маму. На другий тиждень у дітей швидко стабілізувався емоційний
стан, стали налагоджуватися взаємини з однолітками і педагогами.
53,3 % дітей із середнім ступенем адаптації – звикання проходило від
2х тижнів до 1 місяця. В цей час настрій малюка нестійка: він часто плаче,
проситься додому, кличе маму, запитує, чи прийде вона за ним. Розлука з
батьками супроводжується сльозами, довго не може відпустити маму, плаче
після її відходу. Від цих переживань дитини можна відвернути, ствердно й
упевнено відповідаючи, що мама обов'язково прийде за ним і забере додому,
а потім, впевнивши їх, перемикала увагу на іграшки. Порушувався сон і
апетит, які відновлювалися через 2-3 тижні. Знижувалася мовна і загальна
активність, виникали простудні захворювання. У перші, дні і тижні діти були
дещо пасивні і малорухливі, в руках у хлопців була іграшку принесена з
дому. Поступово діти освоїли групу, стали помічати навколишнє оточення.
Включалися в гру, яку організовувала, але досить швидко втрачали інтерес.
Спостерігалися труднощі у встановлення контакту з іншими дітьми. Вони
часто зверталися за допомогою дорослого. Сиділи на колінах у вихователя
або помічника вихователя.
13,3 % дітей з важким ступенем адаптації: Чех Дмитро, Трофімов Влвд,
діти пригнічені, сильно порушені. Діти часто плакали, влаштовували
істерики. Дотримуючись режимні процедури, виникали складності: у дітей
різко знижувався апетит, іноді вони зовсім відмовлялися від їжі, погано
засипали, іноді зовсім і не спали, вередували. Діти постійно звали маму,
постійно запитували, Чи прийде вона, питання як би переходив в жалібний
плач і вимоги покликати маму, на кожен стукіт дверей реагували (показував
пальцем - мама). Наші спроби відвернути дитину іграшкою, ласкою
запевненням, що мама обов'язково прийде, не завершувалися успіхом або,
допомагали на дуже короткий термін. Розлука і зустріч з батьками проходила
дуже бурхливо і супроводжувалася сльозами.
Проведене анкетування, особисті бесіди на початку вступу дітей
вперше в дитячий сад допомогло правильно побудувати роботу з батьками і
дітьми.
Консультації на теми: "адаптація дитини в дитячому садку", "як треба
поводитися батькам з дитиною, коли вона почала відвідувати вперше
дитячий садок".
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що в цілому процес
адаптації в нашій групі проходить успішно. Діти почувають себе розкуто,
легко йдуть на контакт один з одним, дорослими, добре їдять, сплять, легко
розлучаються з батьками – все це показники успішної адаптації. Головні
причини ускладнення процесу адаптації пов’язані з недостатньою
підготовкою дітей до нових умов з боку батьків: дитина не привчена до
режиму д/с, недостатньо розвинуті культурно-гігієнічні навички, форсування
періоду адаптації, не сформованість у дитини позитивної установки на
відвідування дитячого закладу, не сформованість предметно-практичної
діяльності в дитини, не сформованість продуктивних форм спілкування з
ровесниками, затримка формування емоційних зв’язків між дитиною та
вихователем.