Аналіз рівнів компетентності дітей раннього віку

за освітніми лініями БКДО та згідно вимог програми «Дитина»

за I півріччя 2016 - 2017 н.р., групи №2
Під час діагностування рівня знань за I півріччя було про діагностовано
21 дитина 10 дівчаток і 9 хлопчиків. З вересня по січень доповнилось 5 дітей.
Після обробки результатів діагностування було виявлено:
 з високим рівнем розвитку – 2 дітей (10 %);
 з достатнім рівнем розвитку – 7 дітей (33 %);
 з середнім рівнем розвитку – 9 дітей (43 %);
 з низьким рівнем розвитку – 3 дітей (14 %).
З низьким рівнем розвитку це такі діти : Кривоухов Яромир, Пічугіна
Евеліна, Третяк Анна.
Аналізуючи результати діагностування окремо за кожною освітньою
лінією програми «Дитина» можна зробити висновки:

Освітня лінія «Гра дитини»:

 з високим рівнем розвитку – 2 дітей (10 %);
 з достатнім рівнем розвитку – 9 дітей (43 %);
 з середнім рівнем розвитку – 9 дітей (43 %);
 з низьким рівнем розвитку – 1дитина (4 %).
В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що
48 % дітей проявляє самостійність у різних видах ігрової діяльності, 52 %
дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності.
38 % дітей знає способи використання іграшки відповідно до
призначення та їх змісту, має уявлення про варіативні можливості
використання різних іграшок – 10% дітей, 33 % дітей сприймає іграшки як
образ предмета реального чи казкового світу, розуміє її зовнішні особливості,
19 % дітей бережливо ставиться до іграшок, дотримується порядку в
ігровому куточку.
24 % дітей задумує собі самостійно просте ігрове завдання грою,
добирати іграшки до гри, з допомоги вихователя 28 % можуть це зробити,
48 % дітей не можуть раціонально використовувати предметно-ігрове
середовище для реалізації ігрових задумів.
Поряд з цим, 24 % дітей в іграх наслідує дії дорослого, 33 % дітей
усвідомлює необхідність дотримання правил гри, їх призначення, 38 % дітей
може це зробити з допомоги вихователя та одна дитина 4,7 % Мельничук
Роман відмовляється від спільної гри, неохоче йде на контакт з іншими
дітьми.
Так, в цілому 14 % дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її
початок, 38 % дітей входить у певні ігрові ролі, відчувають емоційне
задоволення від гри, 43 % можуть це зробити з допомогою вихователя, а 4 %
вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності
взагалі.
 Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що
майже 90 % дітей виявляють бажання адекватно реагують на пропозицію
зайнятися ігровою діяльністю.
48 % дітей використовує за призначенням атрибути гри, хоча 19 %
дошкільнят охоче беруть участь у руховій діяльності. Більшість дітей в
спільних іграх дотримуються норм поведінки та етикету спілкування,
намагаються не конфліктувати, проявляють зацікавленість спільною грою і
своєю роллю в грі.

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»:

 з високим рівнем розвитку –5 дітей (24 %);
 з достатнім рівнем розвитку – 5 дітей (24 %);
 з середнім рівнем розвитку – 10 дітей (47 %);
 з низьким рівнем розвитку – 1 дітей (5 %).

З даного підрозділу програми 48 % дітей виявляють інтерес до

природного довкілля, 67 % дітей охоче включаються в спостереження, разом
з дорослим проводять елементарні досліди з об’єктами природи та
рослинами.
71 % дітей, особисто дотримуються правил поведінки в природному
довкіллі, знають, що не можна ламати рослини, не рвати квіти, не смітити.
52 % дітей можуть самостійно назвати свійських та диких тварин, з
допомогою вихователя 24 % дітей можуть розрізнити і назвати свійський та
диких тварин (кішка, собака, коза, кінь; півень, курка, качка, гуска), 14 %
дітей не можуть це зробити,тому, що та мовнопасивні.
76 % дітей мають елементарні уявлення про найпростіші явища в
природі, 10 % дітей можуть розповісти, розрізнити та назвати чотири стани
погоди (світить сонце, дме вітер, хмари закривають сонце, йде дощ – падає
сніг), 14 % дітей не можуть це зробити тому, що погано розмовляють.
Також, 76 % дітей мають уявлення про об’єкти природного довкілля:
воду, землю, пісок, глину, але називають їх характерні ознаки та властивості,
що вода буває теплою, холодною, чистою, брудною, хлюпоче, крапає,
ллється, тече знають 24 % дітей.
На недостатньому рівні 33 % дітей знає, що пісок буває сухим і
вологим, 28 % дітей можуть розповісти та показати, що сухий пісок
розсипається, висипається з рук, його можна насипати в пляшечки, лійки, а
також, що на вологому піску добре видно сліди рук, малюнки, 38 % дітей не
можуть пояснити внаслідок низького рівня пізнавальної активності.
Всі діти групи сприймають рослин як живих істот. 76 % дітей
помічають і називати рослини, характерні для найближчого природного
довкілля: дерева, квіти, трава, 10 % дітей розрізняють і називають рослини за
їх характерними особливостями: дерева за кольором стовбура та формою
крони (ялинка, береза, груша), 14 % дітей не можуть це пояснити тому, що
мовнопосивні.
 100 % дітей групи емоційно реагують на красу, хороший здоровий стан
рослин, тварин і засмучуються від погіршення їх стану.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі»

підрозділ програми «Математична скарбничка») було виявлено:
 з високим рівнем розвитку – 3 дітей (15 %);
 з достатнім рівнем розвитку – 6 дітей (28 %);
 з середнім рівнем розвитку – 8 дітей (38 %);
 з низьким рівнем розвитку – 4 дітей (19 %).

В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що під час

прогулянок, спостережень 43 % дітей вміють виділяти у навколишньому
багато предметів і один, розуміють значення слів (багато, мало), з допомогою
вихователя можуть це зробити 38 % дітей, 19 % дітей вони не виконують
прохання вихователя тому, що важко йдуть на контакт.
На недостатньому рівні розвитку, діти виявляють інтерес у виконанні
елементарних доручень з метою розрізнення просторових напрямків,
стосовно свого тіла («вгорі» - там, де голова, «внизу» - там, де ноги), з
допомогою вихователя вміють це зробити 57 % дітей, 28 % дітей не можуть
це зробити тому, що пасивні на заняттях і важко йдуть на контакт.
38 % дітей групи використовують у мовленні: універсальні слова
(такий – не такий), зіставляє та групує предмети за однією ознакою
(величина, форма, кольором), але використовувати у мовленні опредмечені
слова – назви форму (кульку назвати – м’ячиком, сонечком; кубик –
будинком, столиком, стільчиком; цеглинку – доріжкою, машиною, милом),
вміють називати 10 % дітей, 24 % дітей мають труднощі це розповісти, але
можуть показати жестами на деякі запитання вихователя.
43 % дітей звертає увагу на відмінності між світлою (день) і темною
(ніч) частинами доби, 14 % розповісти не можуть тому, що активний
словник дітей не на достатньому рівні, з допомогою вихователя можуть
показати 43 % дітей.
 Освітня лінія «Дитина у світі культури» підрозділ «Чарівні фарби і
талановиті пальчики» було виявлено:

 з високим рівнем розвитку – 2 дітей (9 %);

 з достатнім рівнем розвитку – 7 дітей (32 %);
 з середнім рівнем розвитку – 12 дітей (54 %);
 з низьким рівнем розвитку – 1 дитина (5 %).
 В результаті моніторингового дослідження була виявлена позитивна
динаміка, що до зацікавленості вихованців художньо-естетичної діяльності,
41 % дітей вміють самостійно маніпулювати з матеріалом для художньої
творчості.

27 % дітей вміють самостійно відтворювати нескладні предмети та

явища, використовуючи елементарні способи зображення на папері – лінії,
плями, крапки, поєднуючи або ритмічно чергуючи їх при зображенні
прямокутних та округлих форм може, з допомогою дорослого може це
зробити 59 % дітей, 14 % дітей виникають труднощі в тому, що
недорозвинені формоутворювальні рухи руки, дрібна мускулатура пальців
рук.

В групі 50 % дітей правильно тримають олівець, пензлик (не тисне

дуже на олівець), 41 % дітей з допомогою вихователя акуратно набирають
фарбу, слідкуючи, щоб пензлик не був сухим, 9 % дітей знаходяться на
низькому рівні тому, що часто хворіють.

Майже 59 % дітей групи вміють передати форму в об’ємі, ліпити

предмети простої форми (кульки, стовпчики, кільця), але поєднувати та
чергувати їх з допомогою дій відривання, скочування, розкочування,
сплющування, витягання пластиліну, відтворюючи форму предмета та
образів довкілля вміють 36 % дітей, у однієї дитини Кононенко Єва погано
розвинена дрібна мускулатура пальців рук.

За допомогою казки, оповідання, віршика 54 % дітей налаштовується

на певний вид образотворчої діяльності, 36 % дітей потрібно збагачувати та
посилювати враження дітей від образотворчої діяльності відповідним
поетичним словом і музикою,10 % дітей потрібно супроводжувати ще й
відповідними рухами та висловлюваннями.

32 % дітей розумію ігрові завдання дорослого, на високому рівні

розвитку 9 % дітей володіють способами їх вирішення. 95 % дітей радіють
від розігрування малих спектаклів, злагодженим діям, успішно виконують
ігрові завдання.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» підрозділ програми

«Будуємо, майструємо, творимо») було виявлено:

 з високим рівнем розвитку – 1 дитина (5 %);

 з достатнім рівнем розвитку – 6 дітей (27 %);
 з середнім рівнем розвитку – 13 дітей (59 %);
 з низьким рівнем розвитку – 2 дитини (9 %).
 Більша кількість дітей проявляє інтерес до ігор і занять з будівельним
матеріалом, виникає хороший настрій та комфорт під час дій з будівельним
матеріалом.

На достатньому рівні 32 % дітей знає і називає основні форми

будівельного матеріалу (кубик, цеглина, пластина) та споруди з нього, з
допомогою вихователя може показати 50 % дітей, 18 % дітей можуть тільки
показати де кубик чи цеглина, їх знання не на достатньому рівні розвитку в
наслідок чого діти не можуть керувати своїми діями.

Діти вміють побудувати будівлі з різних деталей будівельного

матеріалу, самостійно за зразком або словесною інструкцією 14 % дітей, за
допомогою вихователя вміє 50 % дітей зробити, але тільки одно дитина
Бабцов Нікіта його не цікавить будівельний матеріал, він ним стукає,
розкидає.

13 % дітей вміють розташовувати цеглинки по горизонталі, щільно

прикладати їх одна до одної, з допомогою вихователя вміють показати
просторові ознаки, довжину, ширину, коротка – довга, вузька – широка
(широка) 54 % дітей.

Всі діти групи проявляють дружні стосунки, спонукають до

взаємодопомоги, погоджують дії у процесі конструювання, 91 % дітей вміє
прибирати матеріал на місце, де він зберігається.

Діти з низьким рівнем розвитку, а саме: Бабцов Нікіта, Купа Віка,

Купа Ірина та Кононенко Єва, не виявляють інтересу до завдання, готовності
включитися в роботу, та, власне, й не можуть (і не прагнуть) самостійно його
виконати. Вони неохоче виконують будь-яку роботу або навіть повністю
відмовляються від діяльності.
Вказівки та пояснення вихователя вони здебільшого не
запам’ятовують, у ситуаціях, коли треба самостійно застосовувати набуті
знання, вони не можуть обійтися без допомоги вихователя. Повільно
переключаються з інтенсивної рухової активності на розумову. Ці
діти байдужі до результатів своєї діяльності – ніколи не радіють успіхам і не
сумують з приводу невдач.
Методичні рекомендації дітям з низьким рівнем розвитку:
 щоб розвинути у дітей мовленнєву, пізнавальну, рухову
активність їм потрібно розвивати дрібні м’язи рук, використовуючи різні
види театрів (пальчиковий, ляльковий тощо), настільно-друковані ігри;
 дітям потрібно давати словесні доручення («Будь ласка, подай
чашку», «Принеси, будь ласка, книжку» тощо);
 пропонувати дитині спробувати повторювати дорослого дії;
  потрібно гратися мотрійками, пірамідками, мисочками-
вкладками, кубами-вкладками, велике намисто розрізняти їх кольори і
величину; потрібно слухатися різні звуки;
 предмети, які допоможуть розвивати у дітей навички спілкування
один з одним; книжки із зрозумілими і простими малюнками; звучні
іграшки;
 вчити уважно слухати мову дорослого та розуміти її.
Також, є одна дитина, Осадчая Олександра із синдромом Дауна в неї
спостерігається низький (порівняно з однолітками, що нормально
розвиваються) рівень розвитку сприймання.
Олександра вміє їсти самостійно, вміє тримати ложку, добре тримає
чашку і сама вміє пити з неї. Дуже недовірлива і острожна до всього нового
(їжі, іграшка, людям). Любить слухати та дивитися музичні кліпи, добре
танцює. Не розмовляє, але намагається пояснити свої дії жестами, добре
розуміє що їй говорять та просять, Олександра, дуже добродушна, дитина, не
любить різких і гучних звуків, не примхлива.

«Гра дитини»

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей,

самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та
формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в
ньому.
Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє
виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за
інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує
до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється

через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного
віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході
сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на
відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової
тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже
91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та
називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ
предмета реального світу.

Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють

імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються
ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною
такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу
становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної
взаємодії та спілкування з однолітками.

Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок,
а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової
діяльності взагалі.

Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на

якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-
рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в
життєвому просторі.

Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже

74% дошкільників виявили бажання відповідально ставитися до вибору та
виконання ігрової ролі.

Високий відсоток (87%) дітей сприймають іграшки як образ предмету

реального світу, хоча 12% дошкільнят лише частково дотримуються порядку
в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок (
«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового

компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для
дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки,
властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу.

Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати

набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-
пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності,
розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного
мислення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямована на:

1.
інтеграцію змісту дошкільної освіти;
2.
формування у дітей:

пошуково-дослідницьких умінь;

елементарних математичних уявлень;

компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку

пізнавальної сфери дошкільників залишається на середньому рівні. Серед
досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок
порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а
класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в
цілому по групах. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо
дослідницько-експерементальної діяльності. При цьому, 17% дошкільнят
демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з
матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. Доцільно
відмітити, що показник сформованості даної компетентності, а саме 52%, є
найменшим у Регіоні 2 серед інших досліджуваних (діаграма 12).

Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку

орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані
свідчать про те, що 78% дошкільнят легко орієнтуються на площині, а у 30%
лише частково сформована дана компетентність, при цьому у регіоні 2
зафіксовано найменший відсоток (66%). Поряд з цим, у дітей старшого
дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання:
вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати
предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.
Діаграма 12

^ Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина в сенсорно-

пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти

Дані
діаграми
вказують
на
тривожні
тенденції

особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність,

демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім
чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії
в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу.

Аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти (71%), які

виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а
дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%)
сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 4% дітей не вирізняються
наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності (діаграма 13).

Найгірший показник засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню

елементарних математичних задач: «так»-42%, «ні»- 15%, «частково»-43%.
«Дитина у природному довкіллі»

З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для

формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої

(психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу підкреслимо важливість

базових компетенцій щодо розвитку способів пізнання та відображення
дитиною світу.

Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається

в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи
доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти
визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі».

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку

їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища
природи. Згідно з результатами спостереження, більша половина старших
дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та
Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні
уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про
необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування.
Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи
позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення

еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят
екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та
знання правил безпечної поведінки в природі.

В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 75%

дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та
захист природного довкілля. При цьому в районах (79% в середньому)
показник вищий, а ніж в місті. Приємною несподіванкою стало те, що у
групах старшого дошкільного віку відсоток знань про життєдіяльність
людини у природному довкіллі свого регіону є високим, а саме: 69%
відповіли ствердно, 29% - «частково», 3% - «ні» (діаграма14).