Рівня компетентності дітей раннього віку за освітніми лініями
БКДО згідно вимог програми «Дитина» на травень 2017 року групи №2
В кінці року в групі №2 було проведено цілеспрямоване дослідження
рівнів розвитку дітей раннього віку згідно програми «Дитина» було про діагностовано: 21 дітей з них 12 дівчаток і 9 хлопчиків, двоє дітей знаходяться у відпустці з грудня місяця і троє тільки прибули до дитячого садочка. Після обробки результатів з січня 2017 року по травень 2017 року, було виявлено: з високим рівнем розвитку – 5 дітей ( 24 %); з достатнім рівнем розвитку – 10 дітей ( 48 %); з середнім рівнем розвитку – 5 дітей ( 24 %); з низьким рівнем розвитку – 1 дітей ( 5 %).
Порівняльний аналіз результатів моніторингу освітнього процесу на
середину і кінець навчального року показав позитивну динаміку в рівні оволодіння необхідними вміннями і навичками з освітнім областям. Найбільш високі результати діти показали в наступних освітніх галузях «Зростаємо дужими», «Граючись зростаємо». Найменше динаміка помітна в оволодінні необхідними вміннями і навичками з такої освітньої галузі, як «Дитина у світі культури» та «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі».
Результати діагностування за освітньою лінією «Гра
дитини»(програма «Дитина», було виявленно: з високим рівнем розвитку – 8 дітей (38 %); з достатнім рівнем розвитку – 7 дітей ( 33 %); з середнім рівнем розвитку – 5 дітей ( 24 %); з низьким рівнем розвитку – 1 дітина (5 %). В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що 71 % дітей проявляє самостійність у різних видах ігрової діяльності, а це на 23 % більше, аніж у середині навчального року, 33 % дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності. 62 % дітей знає способи використання іграшки відповідно до призначення та їх змісту, а це на 24 % більше, має уявлення про варіативні можливості використання різних іграшок – 19 % дітей, а це на 9 % більше, аніж у середині навчального року, 19 % дітей сприймає іграшки як образ предмета реального чи казкового світу, розуміє її зовнішні особливості, всі діти бережливо ставиться до іграшок, дотримується порядку в ігровому куточку. 33 % дітей задумує собі самостійно просте ігрове завдання грою, добирати іграшки до гри, а це на 9% більше, аніж у середині навчального року, з допомоги вихователя 57 % можуть це зробити, а це на 29 % більше, аніж у середині навчального року, 14 % дітей не можуть раціонально використовувати предметно-ігрове середовище для реалізації ігрових задумів, що на 34 % менше. Поряд з цим, 43 % дітей в іграх наслідує дії дорослого, а це на 19 % більше, аніж у середині навчального року,38 % дітей усвідомлює необхідність дотримання правил гри, їх призначення, а це на 5 % більше, аніж у середині навчального року,14 % дітей може це зробити з допомоги вихователя, на 24 % дітей менше та одна дитина 5 % Германчук Данило відмовляється від спільної гри, неохоче йде на контакт з іншими дітьми. Так, в цілому 38 % дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а це на 34 % більше, аніж у середині навчального року, 33 % дітей входить у певні ігрові ролі, відчувають емоційне задоволення від гри, а це на 5 % більше, аніж у середині навчального року, 24 % можуть це зробити з допомогою вихователя, що на 19 % менше та одна дитина 5 % вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі – це Германчк Данило. Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже 95 % дітей виявляють бажання адекватно реагують на пропозицію зайнятися ігровою діяльністю. 76 % дітей використовує за призначенням атрибути гри, а це на 28 % більше, аніж у середині навчального року, хоча 48 % дошкільнят охоче беруть участь у руховій діяльності, а це на 29% більше, аніж у середині навчального року. Більшість дітей в спільних іграх дотримуються норм поведінки та етикету спілкування, намагаються не конфліктувати, проявляють зацікавленість спільною грою і своєю роллю в грі.
Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі» підрозділ програми
«Віконечко у природу» було виявлено: з високим рівнем розвитку – 7 дітей (33 %); з достатнім рівнем розвитку – 8 дітей (38 %); з середнім рівнем розвитку – 5 дітей (24 %); з низьким рівнем розвитку – 1 дитина (5 %). З даного підрозділу програми 66 % дітей виявляють інтерес до природного довкілля, а це на 18 % більше, аніж у середині навчального року, 8 % дітей охоче включаються в спостереження, разом з дорослим проводять елементарні досліди з об’єктами природи та рослинами, що на 29 % дітей менше. 95 % дітей, особисто дотримуються правил поведінки в природному довкіллі, знають, що не можна ламати рослини, не рвати квіти, не смітити а це на 24 % більше, аніж у середині навчального року. 57 % дітей можуть самостійно назвати свійських та диких тварин, а це на 5 % більше, аніж у середині навчального року, з допомогою вихователя 43 % дітей можуть розрізнити і назвати свійський та диких тварин (кішка, собака, коза, кінь; півень, курка, качка, гуска), а це на 19 % більше, аніж у середині навчального року, 5 % дітей не можуть це зробити,тому, що та мовнопасивні, що менше на 9 % дітей менше. 86 % дітей мають елементарні уявлення про найпростіші явища в природі, розрізнити та назвати чотири стани погоди (світить сонце, дме вітер, хмари закривають сонце, йде дощ – падає сніг), а це на 10 % більше, аніж у середині навчального року,14 % дітей не можуть це зробити тому, що погано розмовляють. Також, 86 % дітей мають уявлення про об’єкти природного довкілля: воду, землю, пісок, глину, але називають їх характерні ознаки та властивості, що вода буває теплою, холодною, чистою, брудною, хлюпоче, крапає, ллється, а це на 10 % більше, аніж у середині навчального року. На недостатньому рівні 19 % дітей знає, що пісок буває сухим і вологим, що на14 % дітей менше, 62 % дітей можуть розповісти та показати, що сухий пісок розсипається, висипається з рук, його можна насипати в пляшечки, лійки, а також, що на вологому піску добре видно сліди рук, малюнки, а це на 34 % більше, аніж у середині навчального року, 24 % дітей не можуть пояснити внаслідок низького рівня пізнавальної активності, що на 14 % менше. Всі діти групи сприймають рослин як живих істот. 76 % дітей помічають і називати рослини, характерні для найближчого природного довкілля: дерева, квіти, трава, 19 % дітей розрізняють і називають рослини за їх характерними особливостями: дерева за кольором стовбура та формою крони (ялинка, береза, груша), а це на 9 % більше, аніж у середині навчального року, 5 % дітей не можуть це пояснити тому, що мовнопосивні. 100 % дітей групи емоційно реагують на красу, хороший здоровий стан рослин, тварин і засмучуються від погіршення їх стану.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі»
підрозділ програми «Математична скарбничка») було виявлено: з високим рівнем розвитку – 7 дитина ( 33 %); з достатнім рівнем розвитку – 6 дітей ( 28 %); з середнім рівнем розвитку – 6 дітей ( 28 %); з низьким рівнем розвитку – 2 дитини ( 9 %). Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників змінився з середнього на достатній рівень розвитку. Під час прогулянок, спостережень 66 % дітей вміють виділяти у навколишньому багато предметів і один, розуміють значення слів (багато, мало), що на 23 % більше ніж у січні місяці, з допомогою вихователя можуть це зробити 28 % дітей це на 10 % дітей менше, 9 % дітей вони не виконують прохання вихователя тому, що важко йдуть на контакт, що на 10 % дітей менше. 81 % дітей виявляють інтерес у виконанні елементарних доручень з метою розрізнення просторових напрямків, стосовно свого тіла («вгорі» - там, де голова, «внизу» - там, де ноги), що на 24 % більше, аніж у середині навчального року, допомогою вихователя вміють це зробити 19 % дітей. Діти групи використовують у мовленні: універсальні слова (такий – не такий) 81 % на високому рівні, що на 13 % більше, ніж раніше. Зіставляє та групує предмети за однією ознакою (величина, форма, кольором) 57 % дітей, що на 19 % дітей менше, але використовувати у мовленні опредмечені слова – назви форму (кульку назвати – м’ячиком, сонечком; кубик – будинком, столиком, стільчиком; цеглинку – доріжкою, машиною, милом), вміють називати 24 % дітей, що на 14 % більше, з низьким рівнем 19 % дітей мають труднощі це розповісти, але можуть показати жестами на деякі запитання вихователя. 91 % дітей звертає увагу на відмінності між світлою (день) і темною (ніч) частинами доби, з низьким рівнем розвитку двоє дітей 9 % не можуть розповісти тому, що активний словник дітей не на достатньому рівні, а також Петрякова Марія сором’язлива і не хоче розмовляти в садочку.
ACFrOgBLgJ54Qx2m9mIf1IbL8Nmvy0NNbvx6OL9MIT9Or9MXssYiYp4YvVhQ0L3IBglH34GcordpbysGwibCFqVzOjanfJWR76XY00Hh8VZ6J09MMeSiHq0eQbXG5fMSrYH24pgr8zvEnPYemmAz PDF