ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5.

Корекційно-розвивальна робота як складова інклюзивного навчання

Завдання 1. Розробити план-конспект корекційно-розвиткового заняття для конкретної
категорії дітей (наприклад, дитина із ЗПР на основі ПРОГРАМИ З КОРЕКЦІЙНО-
РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ «РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ» ДЛЯ ПІДГОТОВЧИХ, 1-4 КЛАСІВ
СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ
ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ).

План-конспект корекційно-розвиткового заняття (сенсорної гри) у 1 класі школи для

дітей з вадами зору
Тема: «Із семи стрічок веселих утворилася веселка. Кольори»

Мета:
– вчити розрізнювати кольори та орієнтуватися в їх різноманітних відтінках, закріплення
загальних сенсорних функцій;
– ознайомлення з прикладами забарвлень, які дитина може зустріти в житті;
– вчити дитину різним асоціаціям, які можуть бути пов’язані з кольорами та
забарвленнями;
– розвиток зорового та дотикового сприймання;
– розвиток аналізуючого спостереження;
– розвиток дрібної моторики, орієнтації у мікро- та макропросторі;
– виховання спостережливості, самоконтролю, інтересу до пізнавальної діяльності;
– розвиток уваги, пам’яті, мислення.
Обладнання:
– різнокольорові картки з набором відтінків;
– сюжетні та предметні картинки з домінуючим кольором;
– набори однотонних геометричних фігур, кубиків;
– жіночі та чоловічі фігурки;
– інтерактивна дошка та слайди до розповіді педагога;
– діафільм.
Попередня робота:
– бесіда під час прогулянок про різнобарвність оточуючого світу;
– спостереження під час прогулянок за явищами природи, зміною за певних умов
кольорового забарвлення рослин, тварин тощо.

Хід заняття-гри:
І. Вступна частина
1. Організаційний момент.
Діти займають свої місця. Нервово-психологічна підготовка. Знайомство з іграшкою -
Ведмедиком Мішою, який буде спостерігати за дотриманням правил гри та допомагати дітям.
Давайте познайомимось, малята.
Мене Мишком прошу називати.
А щоби Вас усіх запам’ятати,
Потрібно в гру цікаву з вами грати.
 ІІ. Основна частина
1. Ознайомлення з темою заняття. Кожна нова інформація підкріплюється ілюстрацією.
У природі є безліч кольорів – яскравих, насичених, а крім того кожен колір має десятки
відтінків. Зелене листя на деревах влітку, бездонне синє небо над головою, жовтогаряче вечірнє
сонце, квіти, різнобарвне пір’я птахів. Незвичайне для ока людини багатство кольорів
підводного свіу.

Цікаво, що колір має здатність впливати на стан людини. Червоний колір активує мозок,
допомагає в активній діяльності, синій навпаки заспокоює, допомагає розслабитися та
обміркувати щось. Також за тим, який колір подобається людині, можна визначити певні риси
його характеру.

2. Динамічна пауза. Зорові вправи.

3. Значення кольору.
 Колір часто символізує певне явище. Так чорний колір у багатьох культурах асоціюється з
трауром, горем, білий – з невинністю, чистотою. Про це говорить у вірші «Два кольори» Д.
Павличко: «червоний – то любов, а чорний – то журба». Кольори на прапорах країн також
мають особливе значення. На українському прапорі блакитний колір є символом неба, а жовтий
– безкраїв ланів. Символіка кольорів відображена у витворах українського народного мистецтва
– крашанках, вишиванках.(Презентація)
Я вважаю, нам дуже пощастило жити в такому чудовому різнобарвному світі, тому ми
маємо оберігати природу та культурні надбання людства, щоб вони й надалі радували нас
своєю яскравістю.

4. Зробимо дві корисні справи: навчимося рахувати на пальчиках і вивчимо кольори

веселки.
Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток

Кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
Простяглись барвисті стрічки
Ось червона, перша стрічка, -
Колір стиглої сунички.
Друга – наче мандаринки,
Що оранжеві в них спинки.
Третя – жовта, наче сонце
Зазирає у віконце.
А четверта – то зелена,
Як листок берізки, клена.
П’ять – блакитна, барвінкова,
Наче квіточка святкова.
Шоста – синя, як ті сливи,
Що дощі вмивали й зливи.
Сьома – вкрили ліс та балки
Фіолетові фіалки.
 Із семи стрічок веселих утворилася веселка,
І щоб знати кольори, ти лічилку повтори.

5. Ігрова діяльність
Давайте трішки пограємо. Діти, ви отримали чоловічі та жіночі фігурки. А зараз візьміть
кольорові олівці і розфарбуйте їх. На дошці ви бачите квартиру, у якій будуть жити наші
паперові чоловічки. Помістіть їх туди, куди захочете. (Бажано проводити цю роботу на очах у
батьків, коли діти поміщають фігурки – чоловічі (батько) та жіночі (мати) – у відповідні
кімнати на зображеній квартирі. Дорослі не коментують їхні дії. Цей діагностичний прийом:
якщо в кольорі чоловічків переважає блакитний або синій, – дитина відчуває радість у
спілкуванні з близьким; якщо зелений, – дитині спокійно; якщо жовтий, жовтогарячий, –
тривожно; якщо коричневий, чорний, – дитині погано. Можливо, дитині погано від спілкування
з одним з батьків. Тож важливо, щоб батьки спостерігали за цією грою. Особливу увагу
необхідно звернути на розміщення чоловічих і жіночих фігур. Можна припустити, що тата
найчастіше знаходяться біля телевізора, з газетою в кріслі, на дивані, рідше – у дитячій кімнаті,
а мами – у дитячій кімнаті або на кухні. Це прийом є й опосередкованим прийомом впливу на
батьків, які повинні відчути, що саме такими їх і сприймають діти. Після роботи батьки мають
зустрітися з вихователем, при цьому не коментуючи вибір дітей. Педагог розповість про
призначення кольорів.)
Після того, як діти помістили паперових чоловічків у квартиру, педагог пропонує
розповісти дітям про їх улюблені кольори.

6. Перегляд діафільму та віршований супровід.

Світ у метелика в очах міниться барвами,
І кожна – така солодка!
Жовта – куляста, немов кульбабка,
Червона – манлива, як перші маки,
Синя – дражлива – дзвіночком в луках –
Калейдоскоп кольорів –
Побачених, бо важливих.
Біг пес через овес сірий, небо сіре над ним хилилося,
Реп’яхи сірі і у сірій шерсті в хованки бавилися,
Чоловік сірий з очима сірими чекав на нього –
Теплими руками кликав –
І байдуже було до всього іншого,
Окрім цієї любові довічної сірої,
Бо кожен бачить лише те, що для нього важливе:
Метелики – кольори,
Пес – господаря,
Ти – мене.
Я – тебе,
А Бог – усіх нас.

7. Ігрові змагання.
Учням роздаються картки із завданнями (обвести предмети даного кольору, розмалювати
картинку відтінками даного кольору і т.д.):
▪ жовта сторінка
 ▪ червона сторінка
▪ синя сторінка
▪ зелена сторінка
▪ рожева сторінка
▪ коричнева сторінка
▪ сіра сторінка
▪ чорна сторінка
▪ біла сторінка,
з якими малята ознайомлюються, розглядають колір та його відтінки.
Потім на зміну попереднім даються картки із завданнями. Метою гри є чіткість,
правильність та швидкість виконання завдань. Усі діти повинні опрацювати кожен колір.
Підведенням підсумків є сума правильно виконаних завдань з усіх кольорів.
Переможець отримує титул «Кольорознавець», а його фотокартка займає почесне місце на
дошці пошани.

ІІІ. Заключна частина

1. Підведення підсумків. Оголошення результатів.
2. Завдання для закріплення матеріалу. Опрацювання смугастого матеріалу, плям,
прозорих предметів та сезонних кольорів.

Завдання 2.
1.Охарактеризувати методичні вимоги до складання корекційних програм.
Корекційно-розвивальна робота здійснюється засобами педагогічного процесу – його
змістом, методикою, організаційними формами. А педагогічний процес, мета якого – корекція
розвитку дитини, визначається як корекційно-спрямований.
Принципи побудови корекційно-розвивальних програм визначають стратегію, тактику
їхньої розробки, тобто визначають цілі, задачі корекції, методи і засоби психологічного впливу.
Складаючи різного роду корекційні програми, необхідно спиратися на принципи:
♦ системності корекційних, профілактичних і розвивальних задач;
♦ єдності діагностики і корекції;
♦ пріоритетності корекції причинного типу;
♦ діяльнісний принцип корекції;
♦ урахування вікових, психологічних й індивідуальних особливостей дитини;
♦ комплексності методів психологічного впливу;
♦ активного залучення соціального оточення до участі в корекційній програмі;
♦ опори на різні рівні організації психічних процесів; – програмованого навчання;
♦ зростання складності; – урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу;
♦ урахування емоційного забарвлення матеріалу.
Корекційну роботу необхідно планувати так, щоб вона відповідала основним лініям
розвитку в даний віковий період, спиралася на властиві даному віку особливості та досягнення;
Корекція повинна бути спрямована на розвиток і виправлення, а також компенсацію тих
психічних процесів і новоутворень, які почали складатися в попередній віковій період і які є
основою для розвитку в наступний віковий період;
Корекційно-розвиваюча робота повинна створювати умови для ефективного формування
тих психічних функцій, які особливо інтенсивно розвиваються в поточний період
дорослішання;
 Корекційно-розвиваюча допомога повинна починатися якомога раніше;
Корекційно-розвиваюча робота повинна бути спрямована на гармонізацію особистісного
розвитку індивіда.

2. Обґрунтування вибору форми роботи, режиму проведення занять.

Основне, що відрізняє групові форми роботи від індивідуальних – це більша ефективність
особистісних змін, дослідження неадаптивних установок, корекція рольової поведінки.
Групова психокорекція пов’язана з виправленням тієї чи іншої якості, з формуванням
бажаної чи адаптивної поведінки, з набуттям таких умінь та навичок, які б відповідали віковим
та ситуативним нормам. Разом з тим, необхідним елементом усіх групових занять повинні бути
психотехніки, спрямовані на розвиток суто групових структур і процесів, підтримку
сприятливого внутрішньо групового клімату, згуртованість і організаційний розвиток дитячого
співтовариства.
За потреби учням з психофізичними порушеннями під час освітнього процесу
пропонуватиметься індивідуальна психологічна корекція, яка обирається в таких випадках:
– якщо проблеми дитини або підлітка мають індивідуальний, а не міжособистісний
характер;
– якщо дитина або підліток відмовляється працювати в групі внаслідок: недостатнього
соціального досвіду, тяжкого фізичного дефекту, негативного ставлення батьків до групової
взаємодії;
– якщо у дитини або підлітка наявні виражені афективні проблеми: висока тривожність,
необґрунтовані страхи, невпевненість у собі.
Режим роботи групи залежить від цілей та можливостей учасників. Це можуть бути
заняття два рази на тиждень від 30 до 60 хвилин (дошкільний, молодший шкільний вік), раз на
тиждень по 3 – 4 години протягом кількох місяців, можуть бути щоденні заняття протягом
тижня по 6 – 8 годин, а може бути марафон, де заняття проходять у продовж декількох діб і
тривають не менше 12 годин на добу, що дає змогу заглибитися у групову ситуацію.

3. Вимоги до комплектування груп дітей з особливими потребами для проведення

корекційної роботи.
Учасниками груп можуть бути як особистості відносно добре пристосовані, емоційно
стабільні, що прагнуть особистісного зростання, так і учні, які потребують психокорекції –
зміни емоційних та поведінкових стереотипів. Група може бути як гетерогенною за віком і
статтю, життєвим досвідом, особистісними стилями та конфліктами, так і гомогенною (деякі
автори доводять переваги гомогенних груп, які забезпечують більшу взаємопідтримку та меншу
конфліктність). Щодо вікових характеристик, то групові форми психокорекції можна
використовувати для осіб, починаючи з дошкільного і молодшого шкільного віку і закінчуючи
дорослими приблизно до 40 – 45 років. Загальна кількість учасників може бути різною: від 4 –
10 у психоаналітичних групах до 8 – 16 у групах особистісного зростання.

4. Зміст і оформлення корекційної програми.

Програма корекційної роботи спрямована на створення комплексного психолого-медико-
педагогічного супроводу учнів з урахуванням стану їх здоров'я та особливостей психофізичного
розвитку, корекцію недоліків у фізичному і (або) психічному розвитку учнів з обмеженими
можливостями здоров'я (ОМЗ) та інвалідів, надання їм допомоги в освоєнні особливостей
освітнього процесу.
Програма містить:
1) Цілі і завдання корекційної роботи з учнями з особливими освітніми потребами, у тому
числі з ОВЗ і інвалідами при отриманні середньої загальної освіти;
2) Перелік і зміст комплексних логістичних орієнтованих корекційних заходів, що
включають використання індивідуальних методів навчання і виховання; проведення
індивідуальних і групових занять під керівництвом фахівців;
3) Систему комплексного психолого-медико-соціального супроводу та підтримки учнів з
особливими освітніми потребами, у тому числі з ОВЗ та інвалідів;
4) Механізм взаємодії, що передбачає загальну цільову і єдину стратегічну спрямованість
роботи вчителів, фахівців в галузі корекційної та спеціальної педагогіки, спеціальної
психології, медичних працівників;
5) Плановані результати роботи з учнями з особливими освітніми потребами, у тому числі
з ОВЗ і інвалідами.

5. Документація, яка ведеться в ході реалізації корекційної програми.

Облік проведеної корекційної роботи ведеться в Журналі проведення корекційно-
відновлювальної та розвивальної роботи. До журналу додаються програми, за якими працює
психолог.
ЖУРНАЛ
проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичним
психологом (соціальним педагогом)
__________________________________
(назва навчального закладу)
Форма роботи Дата проведення
№ Прізвище, Тематика Методи
Облік відвідування
п/п ім’я дитини Індив. Групова роботи роботи

Невід’ємною частиною журналу є затверджені програми корекційно-відновлювальної та

розвивальної роботи з певними категоріями дітей.
Для кожної дитини заповнюються висновки за результатами обстежень.
Крім того ведеться щоденник спостережень з наступною структурою:

Прізвище, Час виконання, Самостійність

Вік Дата Етап заняття Примітка:
ім’я дитини хв виконання:

Також подається короткий опис програми:

 1. Загальна характеристика програми (наведено відомості про спрямованість програми,
логіку її побудови) .
2. Мета програми – ...
3. Предмет психокорекції – ...
4. Об’єкт психокорекції – ...
5. Обсяг програми – ...
6. Завдання програми – ...
7. Форма роботи – – ...
8. Загальні рекомендації щодо проведення корекційної роботи (наведені вимоги до
приміщення, обладнання, обговорюються організаційні аспекти, наводяться практичні поради).
9. Зміст програми – ...