Сукцесивних навичок у молодших дошкільників.

Аналіз наукової літератури та досліджень дозволяє зазначити, що такий феномен як сукцесивно-

симультанні навички та їх вплив нарозвитокпсихічних функцій людини розглядався вченими дуже
детально. Встановлено, що будь-яка психічна функція зумовлена інтеграційною роботою різних
мозкових зон, кожна з яких забезпечує роботу певної ланки у складі функціональної системи.

Відповідно до ієрархічної будови функціональних систем певні структури мозку мають різне
значення для тих чи інших психічних процесів. За допомогою аналізаторів ми отримуємо
інформацію з оточуючого середовища, яку мозок обробляє за допомогою двох видів аналізу:
одночасного, або симультанного, та послідовного, або сукцесивного. Сукцесивні навички — це:

 здатність до оперування словами;

 переробки інформації аналітично та послідовно;

 розуміння зверненогомовлення, як усного так, і писемного;

 здатність давати граматично правильні відповіді на запитання, оперувати цифрами і

математичними формулами;

 відтворювати ритмічний малюнок;

 х змінювати напрямок мисленнєвого процесу (з´Чтрямого на зворотній хід думки).

Розвинені сукцесивні навички забезпечують:

 запам´ятання словесних інструкцій;

 формування схеми фрази;

 здатність до автоматизації мовленнєвих рядів;

 серійну організацію мовленнєвих висловлювань;

 написання диктантів;

 звуковий і мовний аналіз та синтез;

 граматично правильне оформлення усного мовлення;

 формулювання нових самостійних положень, розуміння граматичних конструкцій,

причиново-наслідкових зв´язків.

Також встановлено, що сукцесивно-симультанні навички є основним базисом для подальшого

розвитку вищих психічних функцій та кращого засвоєння дитиною знань, набутих
упродовжшкільного навчання. Було встановлено, що серед шляхів є такі, завдання в яких
використовують переважно мовленнєвий матеріал (діалог, переказ). До методів формування
сукцесивно-симультанних навичок у дітей молодшого дошкільного віку відносять: метод
наочності; ігровий; імітаційний; бесіди. Найкращим чином їх реалізують у завданнях мовленнєвого
характеру (діалог, переказ). Виконання таких вправ допомагає:

 визначити обсяг слухової та зорової пам´яті до шкільників, стійкість їх уваги, рівень творчої
уяви, наочно-образного та образного мислення; сприйняття дитиною предметів та явищ, їх
властивостей; систематизувати здобуту інформацію;

 використовувати розумові операції: аналіз (уявне розкладання цілого на частини або

виділення з цілого його сторін) та синтез (об´єднання частин, властивостей, дій, відносин в
одне ціле).

Методика формування сукцесивно-симультанних навичок у молодших дошкільників будується з

урахуванням таких принципів:

 комплексності;

 системності;

 діяльнісного підходу;

 виявлення ступеня вираженості порушень даних навичок;

 максимального включення усного мовлення в процесі пізнання;

 управління психічним розвитком дитини;

 поетапного формування розумових дій;

 урахування «зони найближчого розвитку»;

 диференційованого підходу;

 особистісно-орієнтованого підходу.

Завдання складаються з урахуванням розвитку сукцесивно-симультанних навичок у дітей

молодшого дошкільного віку, що здійснюється в наступних напрямках:

 формування навичок програмування, реалізації і контролю діяльності; розвиток уваги;

 формування перцептивно-мнестичних процесів;

 формування розумових операцій.

На нашу думку, найкращий мовленнєвий матеріал для формування сукцесивних навичок дає казка
як найбільш знайома і зрозуміла форма подання навчального матеріалу (через її сприятливий
вплив на емоційну сферу дитини). Казка викликає у дитини подив, зацікавленість, бажання
пізнавати, розвиваєуміннязнаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націлює на відкриття
нового і осмислення власного досвіду. Використання спеціально підібраних прийомів сприяє
формуванню та розвитку сукцесивних навичок у всіх без винятку дітей дошкільного віку, а надто у
дітей із мовленнєвою патологією. Узагальнення досліджень (Д. Соколов, Т. Зінкевич-Євстигнєєва,
Л. Лаврентьєва, О. Шорохова та ін.) розкриває сутність використання казки як засобу розвитку
сукцесивних навичок у молодших дошкільників. Встановлено, що тексти казок дають можливість
проявити необмежений політ фантазії у дітей даної вікової групи в усних розповідях, малюнках,
інсценуванні, виготовленні декорацій. Казка — це найулюбленіший і найпопулярніший для дітей
жанр фольклору. Вона має величезне значення в житті дитини. Казка має величезну виховну і
розвивальну силу, сприяє розвитку мовлення, мислення, пам´яті, уваги. Казкові тексти
розширюють словниковий запас, допомагають вірно будувати діалоги, впливають на розвиток зв
´язного, логічного мовлення. Емоційність казок дозволяє зробити мовлення яскравим, образним,
гарним. Наявність повторюваних слів дозволяє розвивати пам´ять, відтворювати ритмічний
малюнок, який організований сукцесивно. Вигуки та звуконаслідувані слова, що часто
зустрічаються в казках, дозволяють розвивати звукову культуру мовлення. Відповіді на запитання
за змістом казки допомагають при оперуванні словами, переробці інформації аналітично і
послідовно (звуки, склади, слова, речення). Для здійснення корекційного навчання визначені
основні завдання:

 розвиток розуміння мовлення та словникового запасу;

 формування речень з декількох слів;

 розвиток фонематичного слуху та звуковимови й формування складової структури слова.

Оволодіння всіма навичками здійснюється за допомогою сукцесивно організованих завдань, в

яких використовується переважно мовленнєвий матеріал: повторення серії чисел, ряду слів,
виконання серії завдань за словесною інструкцією, сприйнятою на слух, вивчення напам´ять
запропонованого вірша та ін. В роботі використовуються добре знайомі дітям улюблені казки та
елементи казкотерапії, особливості використання якої ми покажемо на матеріалі «Ріпки».

Після прочитання казки вголос слід проаналізувати поводження й мотиви дій персонажів. За
допомогою гри «Вередливі слова» можна відпрацьовувати слова різної складової структури,
відстукуючи їх на поверхні стола. Розвивати оптично-просторові уявлення допоможе вживання
прийменників місця. Також можна переказати казку ланцюжком за сюжетними картинками. У грі
«Задзеркалля» діти намагаються відтворити сюжет казки навпаки у зворотньому порядку,
використовуючи малюнки. Гра «Юні казкарі» розвиває фантазію, пробуджує уяву дітей (вони
вигадують свою власну казку, з власними героями, дають їм імена). У «фігурній» казці кожного
героя зображуємо геометричними фігурами, які перемішуємо в хаотичному порядку (діти їх
правильно розставляють і розказують казку за отриманою схемою). Корекційна робота з
подолання порушень мовленнєвого розвитку і попередження шкільної неуспішності у дітей
молодшого дошкільного віку, яка базується на формуванні сукцесивних навичок з використанням
казки, є ефективною, відповідає сучасним вимогам щодо навчання,вихованнята розвитку, які
висуває суспільство перед корекцій-ними педагогами. Для прикладу наведемо методичні
прийоми роботи на матеріалі казки «Ріпка».

1.ЧИТАННЯТА ОБГОВОРЕННЯ КАЗКИ «РІПКА»

Казка в гості до нас прийшла,

Дітям радість принесла.
Слухайте уважно, все запам´ятайте
Та на вус мотайте.
Був собі дід Андрушка,
А в нього — баба Марушка,
А в баби — онучечка Мінка,
А в дочки — собачка Хвінка,
А в собачки товаришка — киця Варварка,
А в киці вихованка — мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід мотику,
Скопав у городі грядку велику,
Гною трохи наносив,
Грабельками підпушив,
Зробив пальцем дірку
Та й посадив ріпку.
Працював дід не марно:
Зайшла ріпка гарно.
Щодня йшов дід у город,
Набравши води повен рот,
Свою ріпку поливав,
їй до життя сили додавав.
Росла дідова ріпка, росла!
Зразу така, як мишка, була,
Потім — як кулак,
Потім — як буряк,
Потім — як два,
А наприкінці стала така,
Як дідова голова.

Тішиться дід, аж не знає, де стати.

«Час, — каже, — нашу ріпку рвати».
Пішов він на город — гуп, гуп!
Узяв ріпку за зелений чуб;
Тягне руками, вперся ногами,
Мучився, пітнів увесь день,
А ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе він бабу Марушку:
«Ходи, бабусю, не лежи,
Мені ріпку вирвати допоможи!»
Пішли вони на город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за плече.
Смикає дід ріпку за гичку,
Смикає баба діда за сорочку,
Працюють руками, упираються ногами —
Промучилися увесь день,
А ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе баба онучку Мінку:
«Ходи, онученько, не біжи,
Нам ріпку вирвати допоможи!»
Пішли вони на город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Онучка бабу за торочку —
Тягнуть руками, упираються ногами —
Промучились увесь день,
А ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе онучка собачку Хвінку:
«Ходи, Хвіночко, не біжи,
Нам ріпку вирвати допоможи!»
Пішли вони на город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Онучка бабу за торочку,
Собачка онучку за спідничку —
Тягнуть руками, упираються ногами —
Промучились увесь день,
А ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе собачка кицю Ваварку:
«Ходи, Варварко, не лежи,
Нам ріпку вирвати допоможи!»
Пішли вони на город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Дочка бабу за торочку,
Собачка онучку за спідничку,
Киця собачку за хвостик.
Тягнуть і руками, і зубами,
Упираються ногами —
Промучились увесь день,
А ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе киця мишку Сіроманку:
«Ходи, Сірочко, не біжи,
Нам ріпку вирвати допоможи!»
Пішли вони на город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Онучка бабу за торочку,
Собачка онучку за спідничку,

Киця собачку за хвостик,

Мишка кицю за лапку —
Як потягли, як потягли,
Так і покотилися.
Упала ріпка на діда Андрушку,
Дід на бабу Марушку,
Баба на онучку Мінку,
Дочка на собачку Хвінку,
Собачка на кицю Варварку,
А мишка — шусть у шпарку.

Читання казки супроводжуємо показом ілюстрацій (див. додаток).

1. Як називається казка?

2. Про кого у ній розповідається?

3. Як звали героїв казки (діда, бабу, онучку, собачку, кицю, мишку)?

2. ПЕРЕКАЗ КАЗКИ ЛАНЦЮЖКОМ

Кожній дитині роздається сюжетна картинка за змістом казки. Дитина повинна розповісти свою
частину. По мірі розповіді казки, картинки виставляються на планшет.

3. РОЗГЛЯД СИТУАЦІЙ ЗА ЗМІСТОМ КАЗКИ

Подивіться на картинку уважно та дайте відповіді на запитання:

 Хто стоїть позаду діда Андрушки, але попереду онучки Мінки? (Баба Марушка)

 Хто стоїть позаду онучки Мінки, але попереду киці Варварки? (Собачка Хвінка)

 Хто стоїть позаду собачки Хвінки, але попереду мишки Сіроманки? (Киця Варварка)

 Хто стоїть спереду всіх? (Дід Андрушка)

 Чи можна сказати, що мишка Сіроманка сама витягнула ріпку, що вона найсильніша?

Поясни свою думку.

 Чому герої казки змогли витягнути ріпку? (Сильні, спритні, вправні, дружні)
  А щоб стати сильними, спритними та вправними, що потрібно робити кожного ранку?
(Ранкову гімнастику)

Любим спортом ми займатися.

(Руки перед груддю, ривки руками.)
Будемо дуже ми старатися
М´яч кидати і приймати.
(Імітуємо кидання м´яча.)
Спритно далеко-далеко кидати.
Вміло стрибати на скакалці.
(Стрибаємо на місці.)
Ніг своїх нам зовсім не жалко.
Присідати й знов вставати.
(Діти присідають і встають.)
Руки вгору підіймати.
(Піднімають руки вгору.)
Нахилятись вправо-вліво.
(Нахили.)
Через місток стрибати сміливо.
(Стрибки через невеличкий місток.)

4. ГРА «ВЕРЕДЛИВІ СЛОВА»

Деякі слова втекли з казки. Спробуємо повернути їх на місце.

Був собі... Андрушка, а в нього — ...Марушка, а в баби... Мінка, а в онучки... Хвінка, а в собачки
товаришка — ...Варварка, а в киці вихованка — ...Сіроманка. Якщо дітям важко відгадати
пропущені слова, дорослий може робити підказки «Хто так говорить — гав-гав-гав? Мур-мур-
мур?» і т. д.

5. КАЗКА-ПЛУТАНИНА

Живе собі на світі хлопчик Перевєртько. Йому до вподоби все переплутувати. І ось цього разу
взявся він читати казку та так усе наплутав, що й здогадатися ніхто не може, яку ж казку читав
Перевєртько. Ану ж бо й ми послухаємо цю казку, може, нам вдасться відгадати, що це за казка, та
виправити помилки, які наробив Перевєртько. Була собі киця Варварка, а в киці вихованка —
онучка Мінка, в онучки Мінки — дід Андрушка, а в діда Андрушки — товаришка собачка Хвінка, а в
собачки — подружка баба Марушка, а в баби Марушки — приятелька мишка Сіроманка. Раз
весною взяла киця Варварка мотику, скопала в городі грядку велику, гною трохи наносила,
грабельками підпушила, зробила пальцем дірку та й посадила морквинку. Працювала киця
Варварка не марно: зійшла морквинка гарно. Щодня йшла киця Варварка у город, набравши води
повен рот, свою морквинку поливати, їй більше сили додавати. Росла морквинка киці Варварки,
росла! Зразу така, як мишка, була, згодом — як кулак, потім — як буряк, потім — як два, наприкінці
стала така, як киці Варварки голова. За таким принципом продовжувати читати казку. Діти повинні
виправляти помилки в процесі читання тексту казки. Педагогу потрібно робити інтонаційні паузи-
підказки.

6. ФІГУРНА КАЗКА

Кожного героя казки зображуємо геометричними фігурами. Фігури перемішуються в хаотичному

порядку. Дітям потрібно розставити фігури по порядку. Розказати казку за отриманою схемою.
Як підказку можна використати сюжетний малюнок.

7. ГРА «ЮНІ КАЗКАРІ»

Спираючись на сюжет «Ріпки», діти вигадують свою казку, з власними героями, яким дають імена.
Це можуть бути тато, мама, вони самі, їх домашні тварини, улюблені іграшки і т. д.

8. ГРА «ЗАДЗЕРКАЛЛЯ»

Ми з вами потрапили в чарівну країну Задзеркалля. Тут все відбувається навпаки, у зворотньому
порядку. Наша казка «Ріпка» та її герої також потрапили в чарівну країну. Давайте з вами
спробуємо відтворити сюжет казки навпаки. Використовуються малюнки. Була собі мишка
Сіроманка, а в неї вихованка — киця Варварка, а в киці Варварки — товаришка собачка Хвінка, а в
собачки — приятелька онучечка Мінка, а в Мінки — баба Марушка, а в баби — був дід Андрушка.
Таким чином казка розповідається до кінця. І виходить, що дід Андрушка останній тягне ріпку.

9. «ЧЕТВЕРТИЙ ЗАЙВИЙ»

Для завдання використовуються малюнки героїв з різних казок. Вони розкладаються у певному
порядку на робочому столі. Між героями казки «Ріпка» слід покласти героя з якоїсь іншої казки.
Дитина повинна відгадати, який персонаж є зайвим, визначити, з якої він казки.
10. ХТО СТОЯВ АБО СИДІВ МІЖ НИМИ?

Фігурки героїв казки розкладаються по порядку на робочому столі. При цьому треба пропустити
декого з героїв, наприклад між дідом Андрушкою та внучкою Мінкою. Дитина повинна назвати,
хто стоїть між цими героями.

11. РОБОТА З ПЛАСТИЛІНОМ (ЛІПЛЕННЯ)

Дітям пропонується допомогти героям казки і зліпити кожному з героїв по ріпці.