3 Практичне

Іван, 7 років
Порушення мовлення.: сенсорна алалія
Симптоматика : порушення роботи мовно слухового апарату (дитина чує звук,але не
розуміє звернене мовлення); спостерігаються розлади аналізу й синтезу мовленнєвих
сигналів, внаслідок чого не формується зв’язок між звуковим образом слова й позначу
вальним їм предметом або дією; можливе спонтанне повторення окремих складів,
звукосполучень, слів та коротких фраз, які вони почули, але воно є нестійким;
Відзначається негативізм, дратівливість.
1. Відібрати найбільш раціональні засоби альтернативної комунікації для обраної
категорії дітей, пояснити їх доцільність.
На мою думку, для цієї категорії дітей варто використовувати саме засоби
підтримуючої альтернативної комунікації, які б були тимчасовими, сприяли розвитку
імпресивного та експресивного мовлення, доки дитина поступово оволодіває усним
мовленням у процесі спеціально організованої корекційно-розвивальної роботи.
1) Makaton – мовна програма, що передбачає одночасне використання жестів, символів та
мовлення. Цей засіб альтернативної комунікації є ефективним, оскільки за допомогою
нього дитина може комплексно сприймати інформацію, задіюючи різні канали сприйняття
( слуховий, зоровий, моторний). Жести і символи забезпечують зоровий супровід
мовлення, що покращує розуміння і полегшує спілкування. Дана система сприяє розвитку
таких психічних функцій , як мислення, мовлення, сприймання, увага , уява, які у дитини з
сенсорною алалією є порушеними.
2.)Природні методи навчання: Адаптоване мовлення – дитина має мати постійних
комунікативних партнерів (батьки, педагоги, вихователі, відповідні спеціалісти),
мовлення яких було б пристосоване до можливостей саме дитини.
3) Використання технічних приладів («Go Talk», «AladіnTalker», «Step-by-Step»)-
використовуються як тимчасові допоміжні засоби для накопичення дитиною базового
досвіду комунікації у процесі опанування нею експресивним мовленням, розширення
словникового запасу, навчання ведення діалогу.
4) Жестова мова – за допомогою жестів, як засобу підтримуючої комунікації,діти
приходять до безпосереднього розуміння можливості здійснювати вплив на оточуючих.
Виконання і сприйняття жестів задіює різні аналізатори, що покращує розуміння
повідомлення. Візуалізація мовлення спонукає дитину до уважного спостереження за
мовцем, що покращує його сприйняття.
2. Визначити послідовність дій щодо розвитку комунікації обраної дитини.
1. Діагностика комунікативного розвитку дитини з сенсорною алалією командою
фахівців (спеціальний педагог, логопед, психолог) з метою виявлення стану соціальної
адаптації дитини, визначення особливостей когнітивного розвитку, дослідження
сенсорних і моторних аспектів комунікації, з’ясування емоційних та психосоціальних
аспектів комунікації, дослідження лінгвістичних здібностей.
2. Діагностичне обстеження,яке включає в себе завдання для перевірки здатності дитини
сприймати графічні зображення;
3.Визначивши поточні можливості дитини до роботи з графічними зображеннями , слідує
наступний етап: ознайомлення дитини з засобами альтернативної комунікації.
4. Забезпечення достатньо ефективної комунікації на всіх рівнях життєдіяльності ( сім’я,
навчання, комунікація з однолітками); проведення комплексних занять, що будуть
формувати розвиток комунікації та всебічний розвиток.
5. Перевірка засвоєння використаних засобів, чи є вони ефективними, чи є потреба у
використанні знову.
3. Підібрати рекомендації щодо організації взаємодії із дитиною: а) для батьків; б)
для співробітників закладу.
А) Рекомендації для батьків:
Батьки повинні залучатися у корекційний процес; взаємодіяти з усіма його учасниками;
бути відкритими до співпраці; давати дитині можливість виразити свої потреби, емоції
так, як вона в даний період це може зробити; підбадьорювати дитину; створити
навчальний простір , враховуючи індивідуальні особливості.
Б) Рекомендація для педагогів:
Педагоги повинні активно взаємодіяти з усіма учасниками колекційного процесу;
надавати батькам необхідну інформацію, щоб вони могли краще взаємодіяти з дитиною,
створювати спеціальне освітнє середовище,використовувати проблемні ситуації, усувати
комунікативні труднощі; проводити корекційну роботу по формуванню комунікативної
компетентності враховуючи індивідуальні особливості; мотивувати дитину до вираження
своїх бажань, почуттів , емоцій, за допомогою вербальних та невербальних засобів
комунікації.
4. Створити опис особливостей організації освітнього середовища з позиції його
спрямованості на вирішення завдань комунікативного розвитку обраної дитини
Оскільки дитина з сенсорною алалією не розуміє звернену мову, виникають труднощі між
звучанням і значенням слів під час організації освітнього середовища важливим є
використання піктограм, символів, що позначають режимні моменти: дзвіночки для
привітання на початку дня і для прощання в кінці дня, відвідування туалету, миття рук,
ігрова зона , столова , спальня. Завдяки піктограмам і структурованому початку дня у
дітей починає формуватися розуміння режимних моментів , завдяки чому дитина розуміє,
що з нею відбувається, а відповідно нормалізується її емоційний стан.
Також для дитини цієї категорії характерні, негативізм, підвищення дратівливість ,тому
важливими компонентами правильно організованого сенсорного середовища є
різноманітність у освітленні ( має бути достатньо яскраве, не тьмяне), стіни мають бути
пофарбовані в ті кольори , які не будуть ще більше викликати дратівливість, також можна
використовувати звуковий супровід( вибираючи звуки які подобаються найбільше
дитині), також можна створити куточок відпочинку , де дитина зможе відпочити.