Рекомендації до організації логопедичних занять

з корекції загального недорозвитку мовлення (ЗНМ)

Формування усного мовлення у дошкільників із загальним
недорозвитком мовлення здійснюється поетапно і залежить від рівня ЗНМ.
Основні цілі корекційної роботи з немовленнєвими дітьми (І рівень
мовленнєвого розвитку при ЗНМ):
 розвиток розуміння мовлення;
 активізація мовленнєвого наслідування і формування перших
форм слів.
Заняття бажано проводити індивідуально або з невеликою групою (не
більше трьох) дітей. Провідна форма занять – ігрова. На початковому етапі
заняття повинні бути насиченими невербальними завданнями, що формують
поняття про колір, форму, число; розвивають увагу, пам’ять, мислення,
конструктивну діяльність, загальну моторику, дрібну моторику пальців рук.
Основні цілі корекційної роботи з дітьми, що мають зачатки
загальновживаного мовлення (ІІ рівень мовленнєвого розвитку при
ЗНМ).
Для здійснення корекційного впливу визначені наступні задачі:
 розвиток розуміння мовлення;
 розвиток словникового запасу;
 формування двоскладового речення і простого поширеного
речення з декількох слів;
 розвиток фонематичного слуху;
 розвиток звуковимови і формування складової структури слів;
 розвиток уваги, пам’яті, мислення, моторики.
Індивідуальна форма роботи в перші місяці є найбільш ефективною (в
певних випадках припустимою є і робота з двома дітьми). Тривалість занять
не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Через два місяці дітей доцільно
об’єднати в підгрупи по 2-3 особи, а тривалість занять збільшити до 15-20
хвилин. У другому півріччі у склад групи можна включати 4-5 осіб.
 Основні цілі корекційної роботи з дітьми з ІІІ рівнем мовленнєвого
розвитку при ЗНМ.

Цей етап навчання передбачає три періоди, кожний з яких має певну
тривалість, відрізняється задачами, змістом і об’ємом матеріалу, що
засвоюється дітьми.
Під час занять реалізуються такі задачі:
1. Розвиток розуміння мовлення; виховання уміння спостерігати і
осмислювати предмети і явища довкілля; збагачення, активізація словника,
формування доступних дітям за віком узагальнюючих понять; формування
практичних навичок словозміни та словотворення, уміння вживати прості
поширені речення та деякі види складних синтаксичних конструкцій;

2. Формування правильної вимови звуків; розвиток фонематичного

слуху; закріплення навичок вимови слів різної звукоскладової структури;
підготовка до засвоєння елементарних навичок: звукового аналізу та синтезу,
виділення у реченні слів (аналізу) та синтезу речення із слів; складового
аналізу та синтезу.

3. Формування уміння будувати зв’язне висловлювання. На основі

опрацьованих навичок використання різних типів речень у дітей формується
уміння передавати враження про побачене, про події оточуючої дійсності, в
логічній послідовності переказувати зміст сюжетних картин та їхніх серій,
складати розповідь-опис.

Логопедичні заняття з формування лексико-граматичних засобів

мови і розвитку зв’язного мовлення проводяться, як правило, двічі на
тиждень. Структура занять відповідає вимогам як загальної дошкільної, так і
спеціальної педагогіки. Логопеду слід чітко:

 визначити тему та мету занять;

 відібрати лексичний та граматичний матеріал з урахуванням теми і
мети заняття, етапу корекційного навчання, індивідуального підходу,
що орієнтований на мовленнєві та психічні можливості дітей (при
 цьому допускається недосконале фонетичне оформлення частини
мовленнєвого матеріалу);
 що стосується лексичного матеріалу, то важливо чітко визначити
предметний словник, словник дієслів та словник прикметників, які діти
повинні засвоїти в активному мовленні;
 визначити основні етапи заняття, показати їхній взаємозв’язок та
взаємообумовленість, сформувати мету кожного етапу;
 передбачити прийоми, які за умови здійснення індивідуального
підходу, мають забезпечувати залучення дітей до активної роботи;
 включати в заняття регулярне повторення засвоєного мовленнєвого
матеріалу;
 для розвитку мисленнєвої діяльності, складних форм сприймання та
уяви при відборі програмового матеріалу враховувати зону
найближчого розвитку дошкільника, його потенційні можливості;
 забезпечити поступове ускладнення мовленнєвих та мовленнєво-
мисленнєвих завдань;
 включити в заняття різноманітні ігрові та дидактичні вправи з
елементами змагання, контролю своїх дій та дій своїх товаришів.
Логопедичні заняття з формування звуковимови плануються з
урахуванням задач і змісту кожного періоду навчання. Лексичний матеріал
має бути підібраний у такий спосіб, щоб він був насичений звуками,
правильна вимова яких має закріплюватися під час заняття (на матеріалі
складів, слів, речень, текстів). Звуки, які дитина змішує, виключаються.

На кожному занятті обов’язково передбачаються вправи на розвиток

фонематичного слуху, оволодіння навичками елементарного звукового
аналізу та синтезу. Обов’язковим є включення завдань на розвиток
слухомовленнєвої пам’яті.

Фронтальні заняття з корекції звуковимови в І період навчання

(вересень, жовтень, листопад) проводити не рекомендується. В цей час,
враховуючи значні труднощі вимовного характеру, логопед лише
індивідуально (або в невеликих підгрупах) виробляє у дитини точні,
координовані рухи артикуляторного апарату, викликає відсутні звуки і
розвиває фонематичний слух, а також готує основу для формування
граматичних процесів словозміни та словотворення.

На індивідуальні заняття виносяться:

1. Уточнення вимови найбільш простих за артикуляцією звуків а, у, о,

е, і, м, м`, н, н`, п, п`, т, т`, ф, ф`, в, в`, б, б`;

2. Постановка і первинне закріплення можливих відсутніх звуків к, к`, г,

г`, х, х`, л`, j`, и, с, с`, з, з`;

3. Розрізнення на слух голосних та приголосних звуків;

4. Виділення першого наголошеного звука в слові (Ася, Еля, Інна, тощо);

5. Аналіз звукових сполучень типу ау, уа.

На індивідуальних заняттях проводиться низка спеціальних вправ з

корекції складової структури слова. Весь звукоскладовий матеріал
добирається з урахуванням тільки тих фонем, що вже правильно
вимовляються та безпосередньо під час заняття опрацьовуються.

В ІІ період навчання (грудень, січень, лютий) фронтальні заняття з

формування звукового ладу мовлення проводяться двічі на тиждень. На них
уточнюється вимова приголосних п, т, к, г, в, ф, н, м, х в твердому та
м’якому варіантах; звуків б, б’, д, д’, ґ, ґ’, с, с’, з, з’, ц, ц’, дз, дз’, ш, ш’, ж,
ж’, дж, дж’, л, л’, й, р, р’. Друга група звуків, які є більш складними,
потребує відпрацювання артикуляції, автоматизації в різних позиціях та в
уточненні їх сприйняття на слух.

В ІІІ період навчання (березень, квітень, травень) у більшості дітей

поставлені і вводяться в мовлення основні групи звуків. В цей час
провідними стають фронтальні заняття з формування лексико-граматичних
засобів мови і розвитку зв’язного мовлення, які проводяться тричі та
тиждень.