Практичне заняття № 3

Система психологічного дослідження дітей з атиповим розвитком.

Завдання 1. Які види діяльності включаються до структури психологічного дослідження

дитини з атиповим розвитком? Розкрити їх зміст.

Обсяг: до 2 тис. символів.

Завдання 2. Описати систему оцінки й інтерпретації результатів дослідження мислення

дітей з атиповим розвитком.

Обсяг: до 2 тис. символів.

Завдання 3. Розкрити суть діагностичних завдань на дослідження мовлення

(експресивного та імпресивного) дітей з атиповим розвитком.

Обсяг: до 2 тис. символів.

1. Психологічне дослідження дітей з атиповим розвитком включає різноманітні види

діяльності, спрямовані на дослідження рівня психічного розвитку, визначення потреб,
можливостей та особливостей їхньої адаптації та навчання. Ось деякі з них:

1. Психологічне спостереження: Це спостереження за поведінкою та взаємодією

дитини в різних ситуаціях. Це дозволяє збирати інформацію про її емоційний стан,
реакції на подразники, рівень комунікації та інші аспекти.
2. Психологічне тестування: Використання спеціалізованих психологічних тестів
для оцінки когнітивних, емоційних, соціальних та інших аспектів психічного
розвитку. Це дозволяє отримати кількісну інформацію про рівень розвитку та
можливостей дитини.
3. Бесіда та інтерв'ю з батьками (опікунами): Розмова з батьками або іншими
опікунами для отримання інформації про історію розвитку дитини, її особливості,
проблеми та потреби.
4. Аналіз документів: Вивчення медичних записів, попередніх звітів психологічних
та медичних обстежень для отримання додаткової інформації про стан дитини.
5. Спеціальні дослідницькі методи: Використання специфічних методів
дослідження, спрямованих на вивчення конкретних аспектів розвитку дитини з
атиповим розвитком, таких як методика діагностики аутизму або спеціальних
тестів для виявлення порушень мовлення.

Узагальнюючи, психологічне дослідження дітей з атиповим розвитком вимагає

комплексного підходу та використання різноманітних методів для отримання повної та
об'єктивної інформації про їхній психічний стан і потреби.

2 Система оцінки та інтерпретації результатів дослідження мислення дітей з атиповим

розвитком зазвичай базується на комплексному аналізі кількох ключових аспектів
мислення, враховуючи їхні особливості та контекст.

1. Когнітивні здібності: Оцінка рівня розвитку різних аспектів когнітивних

здібностей, таких як сприйняття, увага, пам'ять, мовленнєва рецепція та експресія,
логічне мислення тощо. Важливо враховувати можливі відхилення від типового
розвитку та встановлювати індивідуальні особливості.
 2. Соціальна адаптація: Оцінка здатності дитини взаємодіяти зі своїм оточенням та
успішно функціонувати у соціальному середовищі. Це включає спроможність до
спілкування, розвиток соціальних відносин, адаптацію до нових ситуацій тощо.
3. Психологічний стан: Оцінка емоційного стану та відношення до навколишнього
середовища. Важливо враховувати можливість виникнення страхів, тривоги,
депресії та інших психологічних проблем, які можуть впливати на когнітивні
функції.
4. Здатність до самостійного функціонування: Оцінка рівня навичок
самообслуговування, навчальної діяльності та саморегуляції. Це може включати
оцінку здатності до самостійного виконання різних завдань та управління власним
життям.
5. Адаптаційні засоби та стратегії: Оцінка наявності та ефективності використання
різних адаптаційних засобів та стратегій для подолання труднощів. Це може
включати розвиток компенсаторних навичок, використання підтримуючих
середовищ та інші методи адаптації.

Після збору даних і проведення аналізу психолог робить висновки про загальний рівень
розвитку та функціонування дитини з атиповим розвитком, і рекомендації щодо
подальшої роботи з нею. Важливо враховувати індивідуальні особливості кожної дитини
та підходити до її дослідження та підтримки індивідуаль

3. Діагностичні завдання на дослідження мовлення дітей з атиповим розвитком

спрямовані на виявлення та оцінку їхніх мовленнєвих навичок та можливостей. Для цього
використовуються як експресивні, так і імпресивні методи, які дозволяють оцінити як
здатність дитини висловлювати свої думки та почуття, так і її здатність розуміти та
сприймати мовлення інших людей.

Ось деякі типові діагностичні завдання:

1. Експресивні завдання:
o Розповідь про власні враження чи події: Дитина може бути попросена
розповісти про свій день, враження від певної події або ситуації. Це
допомагає визначити рівень розвитку її мовлення, лексики та граматики.
o Виконання інструкцій: Завдання може полягати в тому, щоб дитина
слухала інструкції та виконувала їх, наприклад, "Покажи мені червоний
квадрат" або "Постав машинку на стіл".
o Розповідь історії за малюнком: Дитина може бути попрошена розповісти
історію за малюнком, щоб визначити її здатність до послідовного мовлення
та розуміння структури оповіді.
2. Імпресивні завдання:
o Розуміння інструкцій: Дитина може бути попрошена виконати певні
завдання на основі усної інструкції, наприклад, "Покажи, де є кіт" або "Дай
мені червоний олівець".
o Відповідь на питання: Інтерв'юер може задавати дитині питання про її
інтереси, думки чи переживання для визначення рівня розуміння та
висловлювання.
o Розуміння історій: Дитина може бути попрошена слухати коротку історію
або розповідь, а потім відповісти на питання про її зміст. Це допомагає
визначити рівень розуміння мовлення та сприймання дитиною інформації.
Ці діагностичні завдання дозволяють отримати вичерпну інформацію про розвиток
мовлення дитини з атиповим розвитком, визначити її потреби та розробити
індивідуалізовану програму підтримки і навчання.