План

ДІАГНОСТИКА 1. Педагогічна та соціально-

педагогічна діагностика: її суть,
У СОЦІАЛЬНО- завдання та функції, види й умови
успішного здійснення.

ВИХОВНІЙ РОБОТІ 2. Методи соціально-педагогічної

діагностики.
3. Комплексна соціально-
педагогічна діагностика.
 СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ПРОДУКТИВНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ УЧАСНИКІВ
 ЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРІВ – РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ УЧАСНИКІВ

• Червоний (малиновий): активність, ініціативність,

емоційність

• Жовтий: швидкість прийняття рішень, оптимізм, кмітливість

• Зелений: врівноваженість, спокій, впевненість

• Фіолетовий: сконцентрованість, прагнення до змін, гнучкість

• Блакитний: надійність, раціональність, підтримка інших

• Помаранчевий: креативність, стійкість, енергійність

 МЕТОД «З-Х-Д»
«ЗНАЄМО – ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ -
ДІЗНАЛИСЯ»
 КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ
МЕТОД “ГРОНУВАННЯ”

об’єкт Д.
педагогічна Д.

ДІАГНОСТИК предмет Д.
соціальна Д. А У СВР
соціально- функції Д.
педагогічна Д.
завдання Д.
типи, види Д.

структура Д.
комплексна
соціально-
методи Д.
педагогічна Д.
умови
ефективності
 1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Діагностика (в перекладі з грецької “здатність

розпізнавати”) – це процес постановки
“діагнозу”, спостереження якісних змін, які
відбуваються в суб’єкті діагностики, аналіз
зібраної інформації з метою визначення
успіху чи неуспіху
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Педагогічна діагностика – це педагогічна

діяльність, спрямована на вивчення та
пізнання стану об’єктів (суб’єктів)
виховання з метою забезпечення
індивідуального та диференційованого
підходу у процесі виховання для
ефективнішої реалізації його функцій.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Соціальна діагностика – це комплексний процес

виявлення та вивчення причинно-наслідкових
зв’язків і взаємовідносин у суспільстві, які
характеризують його соціально-економічний,
культурно-правовий, морально-психологічний,
медико-біологічний, санітарно-екологічний стан.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Соціально-педагогічна діагностика – спеціально організований

процес пізнання, в якому відбувається підбір інформації про
вплив на особистість і соціум соціально-психологічних,
педагогічних, екологічних і соціологічних факторів з метою
підвищення ефективності педагогічних факторів.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Об’єктом соціально-педагогічної діагностики є взаємодія

особистості, яка розвивається, з соціальним мікросередовищем;
окремі суб’єкти цього середовища, які здійснюють вплив на
формування даної особистості.
Предметом цієї діагностики є соціально-педагогічна реальність.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Функції:
• дозволяє об’єктивно оцінити характер і особливості виховного
процесу, як процесу взаємодії і взаємозміни вихователя та вихованця;
• визначає зону найближчого розвитку особистості учня;визначає
шляхи досягнення виховної мети;
• діагностика розгорнена в часі і простежує виховний процес, як
перехід з однієї виховної ситуації в іншу, виділяючи при цьому цикли
реалізації виховних мети і завдань;
• діагностика у виховних технологіях виступає як індикатор і метод
виховання.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Завдання:
розвивати матеріально-технічну базу школи з урахуванням
найважливіших досягнень науки і техніки на основі
комп’ютеризації та вдосконалення інформаційної технології
виховання;
створювати у школі психологічну атмосферу, здатну сприяти
співтворчості, удосконалення рівня вихованості учнів, розвитку
виховуючого колективу за схемою педагог – учень – мікро- і
макросередовище;
використовувати у школі виховні технології для суспільного руху
вихователів і вихованців по шляху самовдосконалення на основі
певних принципів.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Типи педагогічної діагностики:

• початкова,
• корегуюча,
• узагальнювальна.
1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Види соціально-педагогічної діагностики (за

Л.Завацькою):
• етимологічна (для розпізнання соціально-
психологічних характеристик виховного
мікросоціуму, особливостей педагогічного
процесу та сімейного виховання);
• симптоматична (для діагностики індивідуально-
психологічних характеристик особистості,
пов’язаних з її соціальними взаємодіями).
 1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Структура процесу соціально-педагогічної

діагностики:
1. Констатація визначеного неблагополуччя в діяльності та
поведінці дитини.
2. Усвідомлення можливих причин неблагополуччя, аналіз
особливостей випадку.
3. Висунення робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних.
4. Збір додаткової інформації, яка необхідна для перевірки гіпотези.
5. Перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних.
Якщо гіпотеза не підтвердилася – повторення процедури.
 1.ПЕДАГОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА: ЇЇ СУТЬ,
ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ, ВИДИ Й УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Умови успішного діагностування (за Л.Завацькою):

вивчення особистості повинно бути спрямовано не стільки на відкриття
недоліків, скільки на пошук резервів особистості, її прихованих
можливостей і потенціалів;
діагностика не повинна виступати самоціллю, а має стимулюючий характер;
діагностику необхідно здійснювати у процесі діяльності та
спілкування;особистість вивчається не ізольовано, а в контексті соціальних
відносин;
результати діагностики не повинні бути спрямовані проти самої особистості;
не можна робити висновки про об’єкт діагностики на підставі результатів
тільки одного методу;
необхідно вивчати особистість дитини в розвитку і порівнювати її досягнення
не тільки з результатами інших, але і з власними показниками.
2. МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Методи соціально-педагогічної діагностики – це способи

отримання й уточнення інформації про ті чи інші педагогічні
об’єкти, явища і процеси становлення особистості, особливості
соціально-педагогічної ситуації дитини, досвід її поведінки,
способи її взаємодії та відношення до світу.
2. МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Методи педагогічної діагностики (за А.Кочетовим):

І. Загальні методи вивчення особистості та колективу:
а) інформаційно-констатуючі (анкета, інтерв’ю, бесіда, анкета-
коментар, ранжування);
б) оцінюючі (рейтинг): компетентні судді, експертна оцінка, незалежні
характеристики, оцінка, самооцінка.
ІІ. Продуктивні методи: вивчення творчості учнів, тести –
особистісні,тести – ситуації.
ІІІ. Дієво-поведінкові методи: спостереження (пряме,
опосередковане,спостереження-включення і т. д.), дискусії, диспути,
аналіз у взаємодії,ситуації (природні, штучні), соціометричні методи,
встановлення референтності особистості та колективу.
2. МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Методи соціально-педагогічної діагностики (за Л.Завацькою):

загально гносеологічні методи (метод діалектики, аналізу та синтезу, метод
теоретичного моделювання, метод якісних оцінок);
педагогічні (спостереження, контактна бесіда, психолого-педагогічна
характеристика, узагальнення досвіду, педагогічний консиліум, ситуації вільної
діяльності, природний і формуючий експеримент);
психологічні (самоспостереження, особистісні опитувальники, тести досягнень,
тести інтелекту, тести здібностей, лабораторні експерименти, соціометрія);
соціологічні (опитування, анкетування, соціальна статистика, соціальне
проектування, експертні оцінки);
власне соціально-педагогічні (соціально-педагогічний паспорт мікрорайону,
соціально-педагогічний експеримент, соціально-педагогічне обстеження якості
життя, соціально-педагогічний моніторинг).
 3. КОМПЛЕКСНА СОЦІАЛЬНО-
ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА

Комплексна соціально-педагогічна діагностика – це

поглиблений і всебічний аналіз особистості дитини,
спрямований на виявлення притаманних їй позитивних
сторін і недоліків, їх причин, а також на гармонізацію
розвитку особистості та підвищення ефективності
цілісного педагогічного процесу.
 3. КОМПЛЕКСНА СОЦІАЛЬНО-
ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА

• На першому етапі здійснюється виявлення дітей груп ризику.

• На другому – проводиться глибше педагогічне вивчення дітей, а
групу соціально та педагогічно занедбаних дітей обстежує
психолог. Визначаються завдання корекційної роботи з дитиною.
• На третьому етапі відбувається глибинна соціально-педагогічна
діагностика виховного мікросоціуму дитини, визначається прогноз
її розвитку, завдання профілактичної та корекційної роботи з
виховним мікросоціумом.
• На четвертому етапі проводиться діагностика ефективності
профілактичної і корекційної роботи, які характеризують зміни в
особистості дитини та соціально-педагогічній ситуації її розвитку.
 РЕФЛЕКСІЯ

• ЗХД
• КУЛЬКИ
• ВІДЕОРОЛИК “Як виховати впевнену в собі дитину”