ОРІЄНТОВНА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ

ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дана діагностична програма призначена для вивчення готов-

ності дітей 6–7 років, випускників дошкільної установи, до шкільного
навчання. Проведення такого щорічного дослідження дає змогу
психологічній службі дошкільної установи глибше аналізувати результати
освітньо-виховної роботи в дошкільній установі й допомагає вирішувати
разом із батьками питання подальшої оптимальної для дитини освіти у
школі.
Цілі програми:
 забезпечення комплексного підходу при визначенні готовності дитини
до навчання у школі;
 забезпечення якісного психолого-педагогічного обстеження старших
дошкільників;
 захист прав та інтересів дитини при визначенні ступеня інтенсивності
подальшої освіти в початковій ланці школи;
 здійснення наступності в роботі психологічної служби дошкільної
установи і шкіл району з метою попередження повторного тестування
дитини при вступі до школи. Завдання дослідження:
 визначити рівень розвитку основних компонентів шкільної готовності
дитини;
 скласти прогноз її подальшої оптимальної освіти.
Під основними компонентами шкільної готовності ми маємо на
увазі стан «зрілості» дитини. Спостереження за подальшим навчанням
випускників дошкільної установи у школі свідчать, що основною причиною
неуспішності більшості учнів є їхня «незрілість», недостатня нервово-психічна
й інша готовність до складного процесу навчання. Звідси – причини того, що
часто вже на першому році навчання дитина не витримує навчального
навантаження, батьки скаржаться на появу в деяких дітей млявості,
стомлюваності, а згодом – на значне зниження працездатності й виникнення
неврозів;
Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й
соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й
емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу
знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина
повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й
диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і
здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне ставлення до навчання,
здатність до саморегуляції поведінки і вияв вольових зусиль. Тому поняття
«готовність дитини до школи» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і
таке, яке охоплює всі царини життя дитини.
Залежно від цього ми виділяємо наступну структуру компонентів
готовності дитини до навчання у школі:

1
 Морфологічна зрілість:
 стан здоров'я дитини;
 рівень сформованості дрібної і великої моторики;
 біологічна зрілість. Інтелектуальна зрілість: Рівень сформованості
різних
 психічних функцій:
 мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне);
 сприймання (зорове, слухове):
 пам'яті (зорова, слухова, довільна):
 уваги (стійкість, розподіл, переключення, обсяг);
 мови (звуковий аналіз, словниковий запас, володіння зв'язним
мовленням);
 уяви. Емоційно-вольова зрілість:
 рівень розвитку довільності поведінки;
 навчальна мотивація;
 тривожність. Соціальна зрілість:
 соціальна компетентність;
 комунікативні навички.
Програма складається з тестових завдань, анкет і опитуваль-ників
для вихователів і батьків з метою одержання інформації про дитину методом
експертних оцінювань і попередження.
Діагностичне обстеження проводиться в період березня–травня,
що дає змогу вчасно надати інформацію про ступінь готовності дитини до
шкільного навчання в комісію з прийому першокласників до школи району.
Обстеження дитини проводиться у звичній для неї обстановці (або
у кабінеті психолога, де раніше проходили індивідуальні й групові
заняття, або у груповому приміщенні в затишному куточку – наприклад, у
спальні, у спеціально обладнаному для цього місці). Меблі повинні бути
підібрані за зростом дітей, освітлення – достатнє, увесь необхідний матеріал
підготовлений і скомпонований для зручної роботи. Процедура обстеження
проводиться зранку з 9.00 до 11.00 і в другій половині дня з 15.30 до 17.00. Усі
завдання пропонуються дитині індивідуально, у певній послідовності. Час
роботи з дитиною не має перевищувати вікових норм навчальної діяльності і
тривати не більше ЗО хв. Тест на визначення рівня розвиненості функцій уваги
може проводитися у груповій формі. Батьки дітей одержують інформацію про
проведення дослідження на загальних зборах групи і під час індивідуальних
консультацій. На саме тестування вони не запрошуються, але в разі потреби
можуть отримати дозвіл зі згоди психолога.
Результатом обстеження дітей є висновок про ступінь готовності
дитини до шкільного навчання, зроблений на основі порівняння її інди-
відуальних характеристик з віковими нормативами. Вказується оптимальний
для неї рівень складності освітніх програм. При значних відхиленнях од
вікових вимог батькам може бути дана рекомендація відкласти на рік вступ
дитини до школи. За наявності затримки в розвитку можуть бути запропоновані
2
відповідні корекційні програми.
Висновок про ступінь готовності оформлюється у вигляді
підсумкового документу у двох примірниках, один із яких видається на руки
батькам, а другий зберігається в архіві психологічної служби дошкільної
установи.
Біологічна зрілість дитини
Для визначення темпів росту і розвитку дошкільника необхідно
також оцінювати біологічну зрілість – досягнутий рівень дозрівання організму.
Адже біологічно зріла дитина легше впорається з фізичними і розумовими
навантаженнями, легше адаптується до нових умов, зокрема до школи, оскільки
вона менш чутлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб тощо.
Методи оцінювання біологічної зрілості дитини: Пропорції тіла і
темпи росту. Це найпростіший, але, втім, приблизний спосіб оцінювання
біологічної зрілості. Як критерії використовуються не просто показники росту і
ваги дитини, а, насамперед, пропорції тіла, що враховують співвідношення
окремих його частин – голови, тулуба, кінцівок. Більш точне уявлення про
ступінь біологічного дозрівання організму дають показники зміни пропорцій
тіла в періоди так званих ростових стрибків. Так, у дошкільному віці (5–6 років)
діти переживають напівзростовий стрибок, що є суттєвим показником зрілості
організму.
Щоб дізнатися, чи пройшла дитина цей важливий етап, викорис-
товують філіппінський тест. Попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо,
провівши руку над головою. Успішність виконання цього завдання дитиною
показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність
головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами і
гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того,
як у неї пройшов напівзростовий стрибок, це негативно позначається на її здо-
ров'ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в навчанні.
Кісткова зрілість. Окостеніння кістяка проходить через певні послідовні
стадії. Це більш точний спосіб визначення ступеню біологічного дозрівання.
Зазвичай перевіряють ступінь окостеніння кістяка лівої руки дитини, їй про-
понують покласти руку на стіл долонею вниз і по черзі піднімати пальці над
столом, не відриваючи кисті од поверхні. Після цього виконати наступне
завдання: повторити за дорослим двома руками вправи «Перемога» і «Ріжки».
«Перемога» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і серед-
нього. «Ріжки» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і мізинця.
Запропонуйте дитині виконати ці вправи до 5 разів по черзі. Якщо стадії
окостеніння проходять нормально, дитина справляється з цим завданням. У
випадках утруднення визначення кісткового віку необхідно звернутися по
допомогу до фахівців. Зробити рентгенограму кисті й зап'ястя лівої руки, одер-
жати необхідну консультацію.
Зубна зрілість: молочні, а потім постійні зуби з'являються в людини у
певному порядку. Якщо підрахувати кількість зубів, що прорізалися (чи що
перемінилися), і зіставити цю величину зі стандартами, можна оцінити так
звану зубну зрілість.
3
 Зубна зрілість має сенс визначати у 2 роки (чи з'явилися всі
молочні зуби) і 6 років (як відбувається зміна молочних зубів на постійні). Із
практики застосування цього тесту вважається достатньою для початку
систематичного навчання у школі зміна чотирьох молочних зубів.
Зрілість кори головного мозку: (функціонування тім'яно-потиличних
відділів). Тест «Руки» (за М.Безруких, С.Єфімовою). Сядьте за столик навпроти
дитини. Попросіть її простягнути вам одну руку. Затуліть від неї долоню і
пальці цієї руки своєю рукою. Іншою рукою доторкніться до пальців
протягненої руки дитини. Попросіть її витягнути на іншій руці той палець, що
ви торкаєте. Вікові нормативи:
• трирічна дитина правильно визначає великий палець;
• п'ятирічна дитина розрізняє великий палець і мізинець;
• шестирічна дитина вільно розрізняє великий палець, мізинець і
вказівний.

Сприймання
Тест «Знайди квадрат»
(оцінювання зорового диференційованого сприймання)
Обладнання: малюнок із зображенням 10 чотирикутників, серед яких 5
зовсім однакових квадратів і 5 чотирикутників, що майже не відрізняються од
квадратів: вертикальні сторони трохи довші за горизонтальні, чи навпаки –
який-небудь із кутів чотирикутника менше чи більше прямого кута (мал. 1).
Бланк фіксації № 1.
Інструкція: «Поглянь уважно на цей рисунок, знайди і покажи всі одна-
кові фігури (квадрати, в яких усі сторони і кути рівні)».
Рівні розвитку: слабкий – відшукано 2 фігури, середній – 3, добрий – 4,
високий – 5.

Тест «Пиши кружечками»

(оцінювання фонематичного слуху)
Обладнання: аркуш паперу і ручка для дитини, набір слів. Бланк фіксації
результату № 1 (див. с. 20).
Інструкція: «Давай спробуємо записати кілька слів. Тільки я пропоную
замість букв використовувати кружечки. Скільки звуків у слові – стільки і
кружечків.
Наприклад, слово «суп» треба зобразити трьома кружечками: ООО.
Спробуй».
Перевірте, чи правильно дитина зрозуміла завдання, після цього можна
переходити до дослідження.
Диктуйте дитині слова, а вона записує їх у вигляді кружечків.
Набір слів:
ВОДА, РУКА, СІК, ЗІРКА, КРАПКА
За правильного виконання завдання запис має бути таким:
ОООО ОООО
ООО
4
 ООООО ОООООО
Рівні розвитку: слабкий – правильно виконано 2 записи, середній – З,
добрий – 4, високий – усі записи правильні.

Мислення
Тест «Обведи контур»
(оцінювання наочно-дійового мислення)
Обладнання: рисунки № 2, 3, 4, олівець для дитини, бланк проміжного
протоколу № 2, ручка для психолога, секундомір (див. с. 20).
Запропонуйте дитині розглянути рисунки № 2, 3, 4.
Інструкція: «У цьому завданні тобі необхідно з'єднати прямими лініями
фігури в нижній частині рисунку так, як це зроблено у верхній частині, точно
повторюючи контур на зразку.
Дуже важливо зробити це якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно
намагатися робити прямими і точно з'єднувати кути фігур».
Інтерпретація результату: оцінюються в підсумку виконання завдання
акуратність, точність і швидкість роботи.
Слабкий рівень: лінії на всіх рисунках нерівні, з'єднання не повторюють
заданого контуру, на виконання завдання витрачено понад 2 хвилини.
Середній рівень: правильно виконане одне завдання, є нерівності й по-
милки у двох інших, час роботи -2 хвилини.
Добрий рівень: правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й
невеликі помилки у третьому. Час роботи – до 2 хвилин.
Високий рівень: якщо дитина .затра-тила на виконання всього завдання
менше 100 секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і
точно з'єднують кути фігур – завдання виконане дуже добре і дитина має
високий рівень розвитку наочно-дійового мислення.

Тест «Виключення»
(оцінювання логічного мислення – розумових операцій аналізу й
узагальнення)
Обладнання: рисунки № 5, 6, 7, на яких зображені різні предмети – по 4
на кожній картці. Усього – 6 карток, перша – тренувальна. Бланк проміжного
протоколу № 2, ручка.
Інструкція: «Уважно розглянь рисунок і постарайся з чотирьох
предметів, намальованих на картці, вибрати один зайвий. Подумай і скажи,
чому він, на твою думку, зайвий? А тепер спробуй подумати і сказати, як
можна назвати три предмети, що залишилися, одним словом.
Далі дитині пред'являють по черзі 5 карток, що залишились, і фіксують
результати у проміжному бланку.
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: дитина допускає помилки у виділенні зайвого предмету і
неправильно називає узагальнюючі слова чи не знаходить їх в усіх шести
завданнях.
Середній рівень: дитина правильно виконує завдання за трьома картками.
5
 Добрий рівень: правильно виконані завдання за четвертою І п ятою карт-
ками.
Високий рівень: якщо дитина правильно знаходить зайвий предмет і
називає узагальнююче слово у шести завданнях – це високий рівень розвитку
образно-логічного мислення.

Тест для оцінювання словесно-логічного мислення

Обладнання: опитувальник для дитини, бланк проміжного протоколу №
2, ручка.
Інструкція: «Давай із тобою поговоримо. Дай відповідь, будь ласка, на
наступні запитання:
1. Яка з тварин більша – кінь чи собака?
2. Уранці люди снідають, а ввечері...
3. Удень на вулиці світло, а вночі...
4. Небо блакитне, а трава...
5. Черешня, груші, сливи, яблука... – це що?
6. Чому, коли йде потяг, опускають шлагбаум?
7. Що таке Київ, Харків, Запоріжжя?
8. Котра година? (Дитині показують годинник і просять назвати час.)
9. Маленька корова – це теля. Маленька собака – це... Маленька ягничка –
це...
10.На кого більше схожий собака – на кішку чи на курку?
11.Для чого потрібні автомобілю гальма?
12.Чим схожі один на одного молоток і сокира?
13.Що є спільного між білкою і кішкою?
14.Чим відрізняються цвях і гвинт?
15.Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання?
16.Які ти знаєш види транспорту?
17.Чим відрізняється стара людина від молодої?
18.Для чого люди займаються спортом?
19.Чому вважається поганим, якщо хтось не хоче працювати?
20.Для чого на конверт необхідно наклеювати марки?»
Інтерпретація результату:
Перш ніж оцінювати правильність відповідей, переконайтеся в тому, що
дитина правильно зрозуміла саме запитання.
Слабкий рівень: дитина правильно відповіла на 5–6 запитань.
Середній рівень: дано 9–10 правильних відповідей.
Добрий рівень: дано 11–14 правильних відповідей.
Високий рівень розвитку словесно-логічного мислення, якщо дитина
відповіла правильно на. 15–20 запитань.

Пам'ять
Тест «Лаконічне запам'ятовування 10 слів»
(оцінювання короткочасної слухової пам’яті)
Обладнання: набір слів, бланк фіксації результату № 3 (див. с. 20).
6
 Інструкція: «Зараз я читатиму тобі слова. Постарайся запам'ятати їх.
(Прочитайте дитині наступні 10 слів: стіл, зошит, годинник, кінь, брат, яблуко,
собака, лампа, вогонь.)
А тепер повтори, будь ласка, ті слова, що ти запам'ятав(ла), у
будь-якому порядку».
Зафіксуйте перший результат. Продиктуйте дитині ті слова, які
вона не назвала, і так повторюйте 5 разів, фіксуючи кожен результат.
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: перший раз – запам'ятала 2 слова, після 5-го
повторення запам'ятала до 5 слів.
Середній рівень: перший раз – запам'ятала 3–4 слова, останній – до 7 слів.
Добрий рівень: перший раз – запам'ятала 5–6 слів, наприкінці – до 8 слів.
Високий рівень: перший раз – 7–10 слів, до п'ятого повторення дитина
називає 9–10 слів.

Тест «Упізнай фігури»

(оцінювання здатності до пізнавання, перевірка зорової пам 'яті)
Обладнання: рисунки № 8 і 8а, бланк фіксації результату № 3,
секундомір.
Інструкція: «Уважно розглянь ці картинки, їх усього 5 у рядку. (Дитині
пропонують подивитися рис. № 8 – тренувальний бланк.) Крайня ліворуч
картинка – зразок. Потрібно визначити і показати: яка з чотирьох наступних
схожа на першу».
(Це тренувальна спроба, до подальшої роботи з дитиною
переходять лише тоді, коли бачать, що дитина зрозуміла завдання. Далі дитині
показують наступні картинки (рис. 8 а), по черзі з 1-го по 10-ий. Експеримент
проводиться доти, доки дитина не вирішить усі 10 завдань.)
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: на виконання завдання витрачено 2 і більше хвилини.
Середній рівень: І хвилина чи 1 хв і 20с.
Добрий рівень: 45–60 секунд.
Високий рівень: до 40 с.

Тест для оцінювання довільної образної пам'яті

Обладнання: рисунки № 9 і 9-а, бланк фіксації результату № 3.
Інструкція. Дитині показують 8 карток із зображеннями різних
предметів, добре їй знайомих, і карту, розділену на 24 клітинки (рис. № 9 і 9 а).
Кожному зображенню на картці мають відповідати 3 зображення
на карті: одне – ідентичне, друге – відрізняється якоюсь деталлю, третє – схоже
лише загальним силуетом. Усі три зображення повинні бути виконані в одному
кольорі.
Перед дитиною кладуть карту і говорять: «Я тобі показуватиму
маленькі картки, ти запам'ятай, що на них намальовано, і знайди таку саму
картинку на великій карті».
Час демонстрації однієї картки – 1–2 секунди.
7
 Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: показує ідентичне чи схоже із загальним силуетом зобра-
ження за 2–3 картками.
Середній рівень: за 4-ма.
Добрий рівень: за 5–6-ю.
Високий рівень: за 7–8-ю.

Увага
Тест «Коректурна проба»
(виявлення швидкості розподілу і переключення уваги, її обсягу і
стійкості)
Обладнання: коректурна матриця з фігурами (рис. № 10), олівець для ди-
тини, бланк фіксації результатів № 4.
Інструкція. Дитині пропонується розглянути таблицю з фігурами (рис.
10).
«Подивися на цю таблицю уважно. Тобі необхідно якнайшвидше
закреслити різними способами три різних елементи у всій таблиці. Наприклад:
квадрат – поперечною рискою, коло – вертикальною, а зірочку – хрестиком.
(Зразок поставити перед дитиною.) Починай і закінчуй за моєю командою».
Роботу припиняють, коли дитина закінчує переглядати 10-ий
рядок (усього переглянуто й оброблено 100 знаків).
Фіксується час виконання завдання і кількість допущених
помилок.
Цей тест можна використовувати і для одержання інформації про
працездатність дитини. З цією метою через кожні 30 секунд дорослий ставить
оцінки кольоровим олівцем на бланку (попередивши про це дитину). Далі
підраховується кількість переглянутих знаків за кожні 30 секунд і складається
графік продуктивності (по вертикалі відкладається кількість переглянутих
знаків за кожні ЗО секунд, а по горизонталі – витрачений на роботу час – 30-
секундними відрізками).
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень: завдання виконувалося понад 10 хвилин, помилки майже
в кожному рядку, їх кількість більше 20.
Середній рівень: витрачений час до 7 хв., помилок до 10.
Добрий рівень: витрачений час до 6 хв., допущено 3–4 помилки.
Високий рівень: витрачений час до 5 хв. і допущено 1–2 помилки.
При побудові графіку працездатності враховується наступне: якщо
крива на графіку має тенденції до деякого підвищення наприкінці роботи,
рівномірну висоту лінії по середині й невеликий спуск на початку – це нор-
мальна крива працездатності.
Якщо крива працездатності має різкі коливання по всій довжині
чи зниження наприкінці роботи – це свідчить про стан швидкого виснаження
уваги. У цьому випадку доцільно звернутися до фахівця.
Примітка: тест може бути проведений у груповій формі.

8
 Мова
Тест «Звуковий аналіз слів»
Для запису будь-якого слова дитина повинна не тільки
вміти відрізняти одне від одного всі складові звуки, а й чітко уявляти собі їх
послідовність, тобто вона має володіти звуковим аналізом слів. Найпростіші
форми такого аналізу стають доступними дітям уже у дошкільному віці, і це є
одним із важливих свідчень їхньої готовності до навчання грамоти.

Завдання 1
Обладнання: набір слів для виділення звуку на тлі слова, бланк фіксації
результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція: «Я диктуватиму тобі різні слова, а ти уважно слухай і скажи,
чи є в цих словах звук [Р]? Якщо ти думаєш, що він є у продиктованому слові, –
говори «так», якщо ти його не почув – говори «ні»..
Набір слів: КАРТИНА, СИР, ЛАМПА, ВОРОНА, КОНВАЛІЯ, ПАРА-
ШУТ, ВІТЕР.
Дитина повинна вловити лише наявність звуку в слові, без
визначення місця цього звуку.
У бланку № 5 фіксують допущені помилки (див. с. 20).

Завдання 2
Обладнання: набір слів для визначення місця звуку у слові (на початку,
всередині, наприкінці), бланк фіксації результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція. Спочатку переконайтеся в тому, що дитина розуміє значення
самих цих слів, для чого попросіть її показати початок, середину і кінець рядка,
невеликої мотузки, лінійки тощо. Потім запропонуйте їй визначити, в якому
місці слова стоїть, наприклад, звук [Ш]. Для наочності можна скористатися
такою схемою:
Орієнтовний набір слів для визначення в них місця звуку [Ш]:
ШУМ МИШКА ДУШ
ШИЛО МІШОК ТУШ
початок середина кінець
ШУМ МИШКА ДУШ
ШИЛО МІШОК ТУШ
У бланку № 5 фіксують допущені помилки.

Завдання З
Обладнання: набір слів для виділення звуку початку і кінця слова, бланк
фіксації результатів № 5 (див. с. 20).
Інструкція: «Зараз я продиктую тобі слова, а ти уважно слухай і
визначай, який у них перший звук. Наприклад: «Який перший звук у слові
АЙСТРА?» (Переконавшись, що дитина зрозуміла, що потрібно робити,
продовжуємо диктувати слова.)
Орієнтовний набір слів. Який перший звук у словах: ВУЛИЦЯ,
КАЧКА, АБЕТКА, ВУЛИК, ОСІНЬ, ОЗЕРО?
9
 Який останній звук у словах: ВІКНО, МІТЛА, ВЕСНА, КЕНГУРУ,
МІСЯЦЬ, ЗИМА?
Потім дається завдання на виділення приголосного звуку з
початку та кінця слова, наприклад: «Який останній звук у слові ЦИБУЛЯ?» А у
словах: МАК, КУЛЯ, СЛОН, ШАФА?
«А які перші звуки в цих словах?»
У бланку № 5 фіксують допущені помилки (див. с. 20).
Інтерпретація результату за тестом «Звуковий аналіз слів»:
Слабкий рівень: допущено помилки в усіх трьох завданнях (до 10), дитина
не може усвідомлено виділити звук у слові, намагається вгадувати.
Середній рівень: правильно виконане одне завдання, допущено 4–5 по-
милок.
Добрий рівень: правильно виконані два завдання, допущено три незначні
помилки.
Високий рівень: усі завдання виконано правильно, дитина припустилася
1–2 помилок, які виявила і виправила сама.

Словниковий запас
Словниковий запас дитини старшого дошкільного віку має
складати не менш 2000 слів, причому в ньому повинні бути представлені всі
основні частини мови. Повинні бути присутніми у словнику дитини й
узагальнюючі слова (типу ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ПОСУД, ТВАРИНИ, ПТАХИ,
ОВОЧІ, ФРУКТИ тощо), що починають засвоюватися дітьми приблизно від
трьох з половиною років.
Для дослідження словникового запасу застосовується низка
спеціальних прийомів, що дають змогу з'ясувати наявність чи відсутність у
ньому певних слів. От найпоширеніші з цих прийомів:
 називання предметів, що відносяться до різних логічних груп
(наприклад, дитині пропонується назвати всі відомі їй дерева, квіти тощо);
 знаходження загальних назв (узагальнюючих слів) для групи однорідних
предметів;
 підбір ознак до певного предмету;
 підбір можливих дій до предмету;
 підбір предметів до заданої дії;
 підбір синонімів (слів, близьких за значенням);
 підбір антонімів (слів із протилежним значенням) тощо.

Тест «Словниковий запас»

Для з'ясування наявного в дитини необхідного словникового
запасу, що дає змогу успішно розпочати навчання, нами сконструйований
опитувальник, що дає уявлення про наявність у словнику дитини іменників
(знання узагальнюючих слів), прикметників, дієслів.
Обладнання: опитувальник для дитини, бланк фіксації результату № 5
(див. с. 20).

10
 Інструкція: «Зараз я ставитиму тобі різні запитання, ти уважно слухай і
спробуй дати відповіді».
Зразковий опитувальник № 1 (назви предметів, що належать до різних
значеннєвих груп):
– Яких ти знаєш тварин (свійських і диких)?
– Яких ти знаєш птахів, риб, комах?
– Які ти знаєш дерева, квіти?
– Які ти знаєш овочі, фрукти, ягоди?
– Які ти знаєш меблі?
– Який ти знаєш посуд?
– Який ти знаєш одяг, взуття? Зразковий опитувальник № 2 (озна-
ки предметів).
Назвати якнайбільше ознак кожного з перерахованих нижче
предметів з переобліком характерних для них величини, ваги, форми, кольору,
смаку, запаху, температури, матеріалу, приналежності тощо. Наприклад: яблуко
- ВЕЛИКЕ, ВАЖКЕ, КРУГЛЕ, ЧЕРВОНЕ, СОЛОДКЕ, АРОМАТНЕ, СВІЖЕ...;
плаття – ДОВГЕ, ВОВНЯНЕ, ТЕПЛЕ, М'ЯКЕ, СІРЕ, В'ЯЗАНЕ, МАМИНЕ...
Стіл –
Стрічка –
Куртка –
Кавун –
Лимон –
Собака –
Заєць –

Зразковий опитувальник № 3 (антоніми).

Назвати протилежні ознаки предметів, наприклад, ГАРНИЙ
– ПОГАНИЙ. Тут не повинно бути відповідей на кшталт «добрий – недобрий».
ДОБРИЙ, СТАРИЙ, ЧОРНИЙ, СВІТЛИЙ, ВЕЛИКИЙ,
ДОВГИЙ, ВИСОКИЙ, ШИРОКИЙ, ТОВСТИЙ, ГОСТРИЙ, ВЕСЕЛИЙ,
СМІЛИВИЙ, ШВИДКИЙ, ГАРЯЧИЙ, ГУСТИЙ, ХВОРИЙ.

Зразковий опитувальник № 4 (для перевірки наявності у словнику дитини

дієслів).
Що може робити ця тварина?
Собака (гавкає, грає, кусається, бавиться, служить...)
Кішка –
Вовк –
Ведмідь –
Заєць –
Змія –
Жаба-
Зверніть увагу на підібрані дитиною дієслова: чи будуть це
тільки звичні слова (типу ЇСТЬ, СПИТЬ, ХОДИТЬ, ЛЕЖИТЬ, СТОЇТЬ) чи вона
зуміє дати більш точні визначення діям тварин:
11
 КРАДЕТЬСЯ, ХОВАЄТЬСЯ, РЯТУЄТЬСЯ,
ХОВАЄТЬСЯ, ВИСТЕЖУЄ, ДОГАНЯЄ,
ТІКАЄ, ПРИЧАЇВСЯ, КИНУВСЯ,
ПІДСТРИБНУВ, СХОПИВ, ПІДНЯВ,
ВИДЕРСЯ, ПІРНУВ, ЗЛЕТІВ,
ШКРЕБЕТЬСЯ, ШАРУДИТЬ, ВИЗИРАЄ,
СПОСТЕРІГАЄ тощо.
Інтерпретація результату за тестом «Словниковий запас»:
Результати виконання цих завдань дають можливість
скласти загальне уявлення про багатство чи бідність словникового запасу
дитини: одні діти назвуть, наприклад, безліч різних тварин, зокрема й
«екзотичних», а інші обмежаться лише кішкою й собакою. Те саме стосується
всіх інших значеннєвих груп предметів і частин мови. Рівні розвитку:
Слабкий: називає 1–2 предмети, що відносяться до різних значеннєвих
груп, не розуміє змісту завдання за наявності узагальнюючих слів, допускає
багато помилок, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми. (У
подібних випадках потрібно негайно приступати до збагачення словникового
запасу дитини, ніби наповнюючи конкретним змістом кожне з названих
узагальнених понять. Крім реальних предметів, тут дуже широко можна
використовувати і відповідні картинки.)
Середній: називає 3–4 предмети, що належать до різних значеннєвих
груп, розуміє зміст завдання за наявності узагальнюючих слів, допускає 2–3
помилки, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми.
Добрий: називає 5–6 предметів, що належать до різних значеннєвих груп,
розуміє зміст завдання за наявності узагальнюючих слів, допускає 1–2 помилки
в одному завданні, підбираючи слова-ознаки, дії предметів і антоніми.
Високий: називає всі предмети, що належать до різних значеннєвих груп,
розуміє і швидко знаходить узагальнюючі слова, легко підбирає слова-ознаки і
дії предметів, антоніми, не припускається помилок.

Тест «Володіння зв'язним мовленням»

Обладнання: сюжетна картинка «Зимові забави», бланк фіксації резуль-
тату № 5, рисунок № 11 (див. с. 20).
Інструкція: «Розглянь цю картинку і розкажи про те, що ти бачиш».
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень розвитку: дитина у змозі озвучити картинку лише двома
чи кількома не зв'язаними один з одним, неправильно граматично оформ-
леними пропозиціями, в яких перераховані назви намальованих предметів.
Середній рівень розвитку: розповідь складена з 5–6 коротких описових
пропозицій, що відображають реальні події на картинці.
Добрий рівень розвитку: розповідь складена з 7–8 розгорнутих пропо-
зицій, з'явилися додаткові деталі, не зображені на рисунку, але які
стосуються сюжету.
Високий рівень розвитку: за картинкою складена велика і досить зв'язна
розповідь, присвячена темі «Зима», у яку привнесені події з власного досвіду
12
дитини.

Уява
Тест «Склади казку»
Обладнання: підготувати аркуші паперу, набір кольорових олівців чи
фломастерів, бланк фіксації результату № 6 (див. с. 20).
Інструкція: «Знаєш, складати казки і малювати до них картинки дуже
цікаво. Спробуй зараз скласти свою казку, яку сам хочеш, і про кого хочеш. От
тобі папір і олівці, придумуй, малюй. А потім розповіси її мені». (Якщо дитина
починає малювати чи розповідати знайому казку, інструкцію повторюють.)
Інтерпретація результату:
Під час аналізу не відзначають якості самого малюнку і
викладу, а звертають увагу тільки на рівень уяви і зараховують дітей до одного
з 4-х рівнів:
Слабкий: дитина малює і розповідає знайому казку навіть після повторен-
ня інструкції. Малюнок не виражає героїв казки, сюжет її побутовий, мова – як
завчений текст.
Середній: дитина розповідає модифікований варіант знайомої казки,
картинка може не відображати епізоду казки, сюжет побутовий, мова образна,
змінені діалоги, самостійний опис героїв.
Добрий: дитина складає свою елементарну казку, малюнок відображає
головного героя, є деталізація, сюжет казки пригодницький чи побутовий,
композиція казки містить основні елементи, мова образна, виразна.
Високий: дитина складає свою казку, сюжет пригодницький чи казковий,
малює і складає казку одночасно. У малюнку представлений один із суттєвих
моментів казки. Малюнок і казка структурно оформлені (мають виражену
композицію і деталізовані). Мовлення образне, виразне, використані
різноманітні засоби і прийоми, опис героїв деталізований.

Довільність поведінки
Тест «Графічний диктант»
Обладнання: аркуш у клітинку, на якому на відстані 4 клітинки від краю
поставлені по вертикалі 3 крапки одна під одною на відстані 7 клітинок одна
від одної, (рис. 12 а, б, в, г); олівець для дитини, бланк фіксації результатів № 7
(див. с. 21).
Інструкція: «Подивися на цей аркуш із крапками (рис. 12 а). Візьми у
праву руку олівець і приготуйся малювати лінію. Я говоритиму, в яку сторону і
на скількох клітинках провести лінію. Проводь тільки ті лінії, про які я
говоритиму. Коли проведеш лінію, чекай, поки я не скажу, куди направити
наступну. Кожну нову лінію починай там, де закінчилася попередня, не
відриваючи олівця від паперу».
Перше завдання – тренувальне. «Постав олівець на верхню
крапку. Малюй лінію: одна клітинка вниз. Не відривай олівця од паперу. Тепер
одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна
клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка
13
праворуч. Одна клітинка вниз. Далі продовжуй малювати такий самий візе-
рунок» (рис. 12 б, див. с. 23).
Якщо дитина не зрозуміла завдання, їй підказують,
виправляють допущені помилки. При малюванні наступних візерунків такий
контроль знімається. Під час диктування слід робити достатні паузи, щоб
дитина встигала закінчити попередню лінію.
На самостійне продовження візерунку дається півтори-дві
хвилини.
Наступна інструкція така: «Тепер постав олівець на
наступну крапку. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка
вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч.
Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Далі продовжуй малювати цей
візерунок» (рис. 12 в, див. с. 23).
Заключний візерунок. Інструкція: «Постав олівець на
останню крапку. Три клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки
вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Три
клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Одна клітинка
праворуч. Три клітинки вгору. Тепер продовжуй малювати цей візерунок» (рис.
12 г, див. с. 23).
Інтерпретація результату:
Тренувальний візерунок не оцінюється.
Слабкий рівень: слухає неуважно, відволікається, припускається помилок
у всіх серіях, не може продовжити візерунок самостійно, жоден із двох
візерунків не відповідає тому, що було продиктовано.
Середній рівень: слухає, але іноді відволікається, допустила 1–2 помилки
під час диктування, може самостійно продовжити візерунок, але з помилками.
Добрий рівень: уважно слухає, після тренувальної серії не допущено
помилок під час диктування, самостійно продовжує візерунок, може допустити
1–2 помилки, що сама виявить.
Високий рівень: уважно слухає, не відволікається На додаткові подразни-
ки, чітко виконує всі завдання, не допускає помилок.

Тест «Лабіринт»
(оцінювання вміння дотримуватися правил)
Обладнання: рисунки 13, 14, 15 із зображенням лабіринтів зі
зростаючими труднощами, олівець для дитини, секундомір, бланк фіксації
результатів № 7 (див. с. 21).
Інструкція: «Подивися на цей цікавий малюнок. Це лабіринт, із якого
потрібно знайти вихід. Завдання полягає в тому, щоб якнайшвидше вибратися з
кожного лабіринту.
При цьому є умови, яких необхідно дотримуватись у процесі
роботи:
1. На початку роботи постав олівець у центр лабіринту, і поки вихід не
буде знайдений, не відривай олівець од паперу.
2. Відразу розпочинай рух олівцем, не намагаючись попередньо перегля-
14
дати шлях проходження.
3. Не зачіпай лінії лабіринту, не перетинай їх (це буде вважатися по-
милкою).
4. Не можна повертати назад (це теж помилка)».
Далі дитині пропонують по черзі малюнки з лабіринтами і
фіксують результати в бланку.
Інтерпретація результатів:
Слабкий рівень: не може засвоїти принципи роботи, на завдання ви-
трачено більше 10 хв., допущено понад 20 помилок.
Середній рівень: інструкцію розуміє, на роботу витрачено до 9 хв.,
допущено не більше 10 помилок у всіх серіях.
Добрий рівень: інструкцію розуміє, на завдання витрачено не більше 7 хв.,
допущено 2–3 помилки в останній серії.
Високий рівень: дитина легко засвоїла принципи роботи, на завдання вит-
рачено не більше 5 хв., допущено не більше однієї помилки в останньому
лабіринті.

Тест «Будиночок»
(оцінювання вміння діяти за зразком)
Обладнання: чистий аркуш паперу й олівець для дитини, зразок будиноч-
ку на рис. 16, бланк фіксації результатів № 7 (див. с. 21). .
Інструкція: «Подивися уважно на зразок і постарайся якомога точніше
намалювати такий само будиночок на своєму папері. Якщо ти щось не так
намалюєш, то стирати гумкою не можна, а потрібно поверх неправильного чи
поруч намалювати правильно».
Інтерпретація результатів:
У процесі малювання спостерігають за тим, як порається
дитина із цим завданням: чи часто дивиться на зразок; чи проводить повітряні
лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки; чи звіряє
зроблене зі зразком чи, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті; чи
відволікається під час роботи; чи ставить питання тощо.
Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їй
пропонують перевірити, чи все правильно. Якщо вона знайде неточності у
своєму малюнку, їх можна виправити. Не потрібно вносити які-небудь
корективи в малюнок дитини і не слід нічого підказувати.
Інтерпретація результатів:
Слабкий рівень: малюнок збільшений більш ніж у 2 рази, відсутні більше
3-х важливих деталей, неправильне штрихування даху, не вийшли
елементи, що зображують тин і дим, багато розривів; на запитання про
наявність помилок дитина відповідає негативно.
Середній рівень: весь малюнок скопійований з невеликим збільшенням,
відсутня одна деталь, яку дитина сама домальовує після навідного запитання,
допущено не більше 3-х розривів ліній.
Добрий рівень: малюнок скопійований майже точно, є невеликі помилки,
пов'язані з неправильним зображенням якого-небудь елемента, його незначним
15
збільшенням чи наявністю 1–2 розривів між лініями в тих місцях, де вони
повинні бути неперервними. Дитина сама бачить і виправляє свої помилки.
Високий рівень: малюнок точно відтворений, наявні всі деталі (дим,
комин тощо); збережені розміри всього малюнку й окремих його деталей;
правильно зображені елементи малюнку (кільця диму, тин, штрихування на
даху тощо).

Тест «Тривожність»
(автори Теммл, Дорка, Амен)
Обладнання: серія рисунків (див. додаток, що підготовлений для
розрізування) з 14 картинок розміром 8,5 на 11 см у двох варіантах (для хлоп-
чиків і для дівчаток). Кожен малюнок сюжетно є типовою для життя дитини
ситуацією. Бланк фіксації результатів № 8 і спеціальний протокол (див. с. 21).
Інструкція: «Подивись уважно на картинку. Як ти думаєш, яке обличчя
буде в цієї дитини – сумне чи веселе? Покажи внизу». Вибір дитиною відпо-
відного обличчя і його словесних висловлювань фіксується у спеціальному
протоколі.
Інтерпретація результатів:
Отриманий протокол піддається аналізу, що має дві форми:
кількісну та якісну.
Якісний аналіз припускає уважне вивчення висловлювань
дитини, що фіксуються у другому стовпчику спеціального протоколу. На основі
такого аналізу робляться висновки щодо емоційного досвіду спілкування
дитини з довколишніми і тим слідом, що цей досвід залишив у душі дитини.
Особливо високе проективне значення у цьому зв'язку мають рисунки серії 4, 6,
14 і 2, 7, 9, 11. Діти, що дають нечіткі пояснення до цих рисунків, з більшою
ймовірністю одержать високий ІТ (індекс тривожності).
Кількісний аналіз може бути виражений як у балах, так і у
відсотках. Висновки заносять у бланк фіксації поточного результату № 8 (див.
с. 21).
ІТ = (кількість емоційно-негативних виборів : 14) х 100%
Слабкий рівень: бали – 0–1; ІТ – 0-7,2%.
Середній рівень: бали – 2–5; ІТ – 14,3-35,7%.
Добрий рівень: бали – 6–7; ІТ – 42,9-50%.
Високий рівень: бали – 8 і більше, ІТ – 57,1% і більше.

Соціальна компетентність
і комунікативні навички
Ці показники соціальної зрілості дитини можна визначити
за допомогою методу експертного оцінювання. Педагогам і батькам
пропонують заповнити бланк «Профіль особистості дитини», у якому вони
оцінюють розвиток соціальних і комунікативних якостей дитини, виходячи зі
своїх повсякденних спостережень за нею. Цей метод дає змогу уникнути
перевантаження дітей під час тестування й одержати достовірну інформацію,
тому що використовується інформація про дитину, отримана під час тривалого
16
періоду спостереження за нею. Після того, як дорослі заповнили бланк, про-
раховується середній профіль дитини, і на його основі робиться висновок про
рівень соціальної зрілості!
Інтерпретація результату:
Слабкий рівень розвитку: 15–20% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Середній рівень розвитку: 30–50% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Добрий рівень розвитку: 50–75% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Високий рівень розвитку: 75–80%

Спеціальний протокол до тексту Теммл, Дорки, Амен «Тривожність»

Ім'я дитини____________________ Вік
дитини__________________

Дані обстеження

Висловлення Вибір обличчя

Номер і зміст рисунку
дитини Веселе Смутне
1 . Гра з молодшими дітьми
2. Дитина і мати з дитиною
3. Об'єкт агресії
4. Одягання
5. Гра зі старшими дітьми
6. Укладання спати на самоті
7. Умивання
8. Догана
9. Ігнорування
10. Агресивний напад
11 . Збирання іграшок
12. Ізоляція
13. Дитина з батьками
14. Їжа насамоті .

Опитувальник для вивчення індивідуальних особливостей дошкільника

Шановні дорослі!
Якщо запропоновані твердження правильно, на ваш погляд,
характеризують дитину, поставте плюс (+), якщо неправильно – мінус (-).
Прізвище, ім'я

17
дитини_____________________________________________
Прізвище
дорослого______________________________________________
Дата ___________ Вік дитини_____________
Час___________________

№
Твердження Відповідь
п/п
1 Не може довго працювати не втомлюючись
2 їй важко зосередитися на чомусь
3 Будь-яке завдання викликає зайве занепокоєння
4 Під час виконання завдань дуже напружена
5 Бентежиться частіше за інших
6 Часто говорить про можливі неприємності
7 Як правило, червоніє в незнайомій обстановці
8 Скаржиться, що сняться страшні сни
9 Руки зазвичай холодні й вологі
10 .Нерідко буває розлад шлунку
11 Сильно упріває, коли хвилюється
12 Не має апетиту
13 Спить неспокійно, погано засинає
14 Полохлива, багато чого боїться
15 Зазвичай неспокійна, легко засмучується
16 Часто не може стримати сліз
17 Погано переносить чекання
18 Не любить братися за нову справу
19 Не впевнена у собі, у своїх силах
20 Боїтеся зустрічей із труднощами

Профіль соціального розвитку шестирічки

Шановні дорослі!
Оцініть, будь ласка, рівень розвитку соціальних якостей
дитини з метою відстеження успішності їх розвитку за наступною схемою:
+2 – яскраво виражена позитивна риса;
+1 – часто виявляється як позитивна риса;
0 – не виявляє себе активно ні з позитивного, ні з
негативного боку;
-1 – іноді виявляє себе негативно;
-2 – яскраво виражена негативна риса.
Прізвище, ім'я, вік
дитини__________________________________________

Твердження +2 +1 0 -1 -2 Твердження
Легко входить у контакт із Уникає контакту з дорослими
18
дорослим
Відгукується на прохання Не реагує на прохання дорослих
дорослих
3 радістю діє спільно з Не любить діяти спільно з
дорослими дорослими
Успішно діє під керівництвом Не вміє діяти під керівництвом
дорослого дорослих
Легко приймає допомогу Не приймає допомогу
дорослого дорослого .
Часто взаємодіє з однолітками Уникає взаємодії з однолітками
Легко встановлює дружні Важко встановлює дружні
стосунки з однолітками стосунки з однолітками
Успішно діє в колективній грі Не бере участі в колективній грі
Виявляє якості лідера Воліє підкорятися
Добре почувається у великій Не любить великі групи дітей
групі дітей
Спокійно спостерігає за діями Заважає діям інших дітей
інших дітей
Уміє зацікавити в чомусь інших Не вміє зацікавити інших
дітей
Бере активну участь в іграх і Не бере участі в іграх, що
справах інших пропонуються
Успішно розв'язує конфлікти з Не вміє розв'язувати конфлікти
однолітками з однолітками
Добре діє самостійно Не вміє діяти самостійно
Може себе розважити Не може себе розважити
Уміє стримуватися, Не вміє стримуватися,
контролювати свою поведінку контролювати свою поведінку
Здатна жертвувати своїми Орієнтована тільки на свої
інтересами заради інших інтереси
Не шкодить рослинам, Часто шкодить тваринам,
тваринам, книгам, іграшкам рослинам, книгам, іграшкам
Добре знає і виконує Не знає і не виконує розпорядок
розпорядок дня в дитячому дня в дитячому садку
садку
Визнає правила, встановлені у Не визнає правил, установлених
групі у групі

Навчальна мотивація
(автор М.Гінзбург)
Обладнання: 6 карток зі схематичним зображенням фігур (рис. 17), бланк
фіксації поточного результату № 10 (див. с. 21).
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай.
Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший
19
хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мене мама примушує. А якби не
мама, я б у школу не ходив». На стіл перед дитиною викладається картка № 1
(зовнішній мотив).
Другий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мені
подобається вчитися, подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я б
однаково вчився». Викладається картка № 2 (навчальний мотив).
Третій хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що там
весело і багато дітей, із якими можна гратися». Викладається картка № 3
(ігровий мотив).
Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що
хочу бути великим. Коли я у школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був
маленьким». Викладається картка № 4 (позиційний мотив).
П'ятий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що
потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся – і можеш
стати ким захочеш». Викладається картка № 5 (соціальний мотив).
Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що
одержую там хороші бали». Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).
А тепер подумай і дай відповідь:
– Як по-твоєму, хто з них має рацію? Чому?
– З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому?
– З ким із .них ти хотів би разом учитися? Чому?»
Дитина послідовно здійснює три вибори, при -цьому вказує
на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй
ставлять контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»

20
 Інтерпретація результату:
Вибір дитини фіксується у протоколі проміжного
результату № 10, і за номерами обраних карток складається загальна думка про
мотиви навчання.

БЛАНКИ ПРОМІЖНИХ ПРОТОКОЛІВ

Прізвище, ім'я дитини _________________________________________________
Дата обстеження______________________________________________________

Бланк фіксації результатів № 1. Сприйняття

Тест «Знайди квадрат» (оцінювання Кількість знайдених Рівень

зорового сприйняття) квадратів розвитку
Тест «Пиши кружечками» (оцінювання Кількість правильних Рівень
слухового сприйняття) записів розвитку

21
 Бланк фіксації результатів № 2. Мислення

Тест «Обведи контур» (оцінювання Час Кількість Рівень

наочно-дійового мислення) роботи помилок розвитку
Тест «Зайвий предмет» (оцінювання Кількість помилок Рівень
образно-логічного мислення) розвитку
Тест оцінювання словесно-логічного Кількість правильних Рівень
мислення відповідей розвитку

Бланк фіксації результатів № 3. Пам'ять

Тест «Запам'ятай слова» Кількість слів, що Рівень

(оцінювання короткочасної слухової запам'яталися розвитку
пам'яті) 123456
Тест «Упізнай фігури» Витрачений час Рівень
(оцінювання зорової пам'яті) розвитку
Тест «Знайди схоже» Кількість знайдених Рівень
(оцінювання довільної образної пам'яті) ідентичних карток розвитку

Бланк фіксації результатів № 4. Увага

Тест «Коректурна Кількість помилок

Витрачений час Рівень розвитку
проба»

Бланк фіксації результатів № 5. Мова

Тест «Звуковий аналіз Кількість помилок Рівень

слів» Завд. 1 Завд. 2 Завд. 3 розвитку
Тест «Словниковий Кількість помилок Рівень
запас» Завд. 1 Завд. 2 Завд. 3 Завд. 4 розвитку
Тест «Зв'язне мовлення» Кількість та якість складених Рівень
пропозицій розвитку

Бланк фіксації результатів № 6. Уява

Малюнок (потрібне
Сюжет казки:

Сюжет

Мова

Рівень розвитку
підкреслити)

Тест
підкреслити)

Композиція
(наявність
(потрібне

«Склади
підкреслити)

казку»

22
 • свій • відображає • побутовий • зачин • пряма
сюжет, багатий
деталями
• модифікований • не відображає • пригод- • зав'язка • непряма
варіант знайомої сюжету, ницький
казки неіснуючі
• розповідає герої • казковий • кульмінація • діалоги
знайому казку
• розв'язка • образне
вираження
• кінцівка • опис героїв

Бланк фіксації результатів № 7. Довільність

Тест Кількість помилок Самостійність, відволікання Рівень

«Графічний розвитку
диктант»
Тест Кількість помилок Час роботи Рівень
«Лабіринт» Завд.1 Завд.2 Завд.3 розвитку
Тест Масштаб Наявність Розриви Помилки Штриху- Рівень
«Будиночок» усіх вання розвитку
деталей

Бланк фіксації результатів № 8. Тривожність

Тест: Кількість обраних сумних облич Сума Рівень

Теммл, Дорки, балів тривожності
Амен
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Бланк фіксації результатів № 9. Соціальна компетентність і комунікативні

навички
Профіль Кількість яскраво виражених Рівень розвитку
особистості позитивних і негативних якостей
+2 +1 -1 -2

Бланк фіксації результатів № 10. Навчальна мотивація

Тест «Навчальна Вибір дитини (записати № Мотив (потрібне

мотивація» картки) підкреслити)
1 вибір – «Хто має Навчальний (карт. № 2)
рацію?» Соціальний (карт. № 5)
2 вибір – «Із ким би ти Оцінювання (карт. № 6)
хотів гратися?» Ігровий (карт. № 3)
23
 3 вибір – «Із ким би Позиційний (карт. № 4)
хотів учитися?» Зовнішній (карт. № 1)

ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ
(підсумковий протокол)
Бланк фіксації результатів
П.І.Б. _________________________________ Дата _________________________
Вік___________________________________ Стать ________________________
Морфологічна зрілість ________________________________________________
Група здоров'я_______________________________________________________
Рівень розвитку великої моторики ______________________________________
Рівень розвитку дрібної моторики ______________________________________
Біологічна зрілість ___________________________________________________

Психологічна характеристика

Рівень розвитку

середній

високий
слабкий

добрий
Психологічні якості і психічні функції

Сприймання Зорове
Слухове
Мислення Наочно-діюче
Наочно-образне
Словесно-логічне
Пам'ять Зорова
Слухова
Довільна
Увага Стійкість
Розподіл
Переключення
Обсяг
Мова Звуковий аналіз
Словниковий запас
Володіння зв'язним мовленням

Рівень розвитку
середній

високий
слабкий

добрий

Психологічні якості і психічні функції

Уява
Рівень розвитку довільності поведінки
24
 Вибір мотиву

Додаткова інформація:
1. Взаємини в
родині_______________________________________________
2. Особистісні особливості
дитини___________________________________
3. Рекомендації про можливий ступінь складності освітніх
програм і інтенсивності шкільного навчання
______________________________________
4. Рекомендації для педагогів школи
_________________________________
Психолог_________________________________________________
________

25
26
27
 ТЕСТ
ТЕМПЛ,
ДОРКИ, АМЕН
ВАРІАНТ ДЛЯ
ДІВЧАТОК

28
 ТЕСТ
ТЕМПЛ,
ДОРКИ, АМЕН

ВАРІАНТ ДЛЯ
ХЛОПЧИКІВ

29
30
 ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПРАКТИЧНИХ
ПСИХОЛОГІВ З ВИЗНАЧЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
(МАТЕРІАЛИ НА ДОПОМОГУ ЧЛЕНАМ РАЙОННИХ (МІСЬКИХ)
ЕКСПЕРТНИХ ГРУП)
Мета: забезпечити єдиний підхід психодіагностичних розробок із
проблеми.
Вимоги до складання програм
Практичний психолог дошкільної установи і середнього
навчального закладу будь-якого типу має розробити програму визначення
шкільної зрілості й забезпечувати її адекватне використання відповідно до
стандартів.
Працюючи над складанням програми визначення шкільної
зрілості, психологу слід враховувати, що її основними структурними
компонентами повинні стати:
1) актуальність, мета діагностики;
2) предмет діагностики;
3) сфера застосування (сфера використання результатів);
4) опис процедури вивчення шкільної зрілості (указати точно
категорію дітей, для яких призначене дане обстеження, строки обстеження,
тривалість разового прийому, місце, устаткування, групові чи індивідуальні
форми роботи, участь батьків);
5) чітке визначення з огляду на цілі діагностики:
 компонентів шкільної зрілості, що підлягають вивченню;
 параметрів (навичок), що вивчаються (спостереження);
 норм для кожного тесту;
 показників рівня зрілості за окремими тестами (кількісні харак-
теристики виразності вимірюваної психологічної властивості, одержуваної за
допомогою даного тесту);

31
 6) вибір психодіагностичних методик, тестів з указівкою автора і
джерела використання; наявність інструкції для пред'явлення дітям;
7) наявність схем проміжних протоколів, характеристик, пси-
хологічних карт; наявність заключного протоколу про рівень шкільної зрілості;
8) перелік використаної літератури.

Методика оцінювання діагностичних програм шкільної готовності

Інструкція: «Оцініть пропоновану програму за даними критеріями.
Виставте бали від 1 до 4 з кожного критерію» (див. табл. 3).
Таблиця 3
Критерії Бали
1. Актуальність програми Наукова обгрунтованість і
необхідність проведення даного
дослідження в конкретній освітній
установі
2. Новизна. Обгрунтування цілей, Науково-практична новизна: що -
завдань дослідження і виділених у нового дає школі, психологу
програмі компонентів шкільної застосування даної програми
готовності
3. Інструментальність (тестові Практична спрямованість
батареї, опитувальники, зразки
матеріалу для пред'явлення
дитині, зразки проміжних і
підсумкових документів)
4. Зрозумілість (доступність Можливість зробити за
викладу) результатами дослідження
необхідний висновок,
рекомендації, прогнози
5. Критерій росту Можливість вияву методичної
компетентності психолога

Критерії оцінювання програм шкільної готовності

Характеристика критеріїв оцінювання діагностичних програм шкільної
готовності
Дані критерії застосовні не лише до програм вивчення
шкільної готовності, а й численних програм досліджень, семінарів тощо.
Актуальність програми (яку конкретно мету визначення готовності до
школи реалізує).
1-й рівень: програма практично неактуальна, застосування її не дає
можливості школі, психологу, вчителю визначити рівень готовності дитини до
школи.
2-й рівень: програма не стосується основних моментів визначення
готовності до школи; дає перекручену картину готовності за другорядними
параметрами.

32
 3-й рівень: програма представляє інтереси і соціальне замовлення школи і
не враховує вікові закономірності розвитку дошкільників, їхні права й інтереси.
4-й рівень: оптимальний варіант моделі визначення готовності до школи.
Новизна (що нового дає школі, психологу дана програма).
1-й рівень: новизна на рівні термінології. Автор заміняє відомі
компоненти готовності новими. Переставляє місцями традиційні компоненти,
створюючи видимість нових підходів. Сюди варто віднести новизну на
емоційному рівні. Автор висловлює нову думку щодо відомих фактів.
2-й рівень: новизна на інформаційному рівні. Дано нові критерії,
параметри, тести, завдання.
3-й рівень: новизна на системному рівні. Відомі компоненти у новому,
більш раціональному чи оптимальному компонуванні.
4-й рівень: принципова новизна. Пропонуються нові моделі побудови
діагностичної програми, що дають відмінні від попередніх результати. Тут
доречно відзначити два підрівні. Перший: програма-1 дає новий спосіб
організації визначення шкільної зрілості, не змінюючи змісту і не ламаючи
основної його форми. Тобто, програма-1 залишається у старій парадигмі освіти.
Програма-2 змінює самі цілі, а отже і парадигму освіти. Вона дає спосіб
постановки і вирішення нових психологічних завдань щодо організації
співбесід і досліджень.
Інструментальність (наскільки розробка є технологічною та
інструментальною).
1-й рівень: програма не забезпечена необхідним мінімумом тестової
батареї.
2-й рівень: програма забезпечена необхідною кількістю тестів, але не всі з
них відповідають вимогам (валідність, стандартизованість, відповідність
призначення тесту досліджуваним параметрам).
3-й рівень: відсутня розробленість матеріалу для пред'явлення дітям,
зразки протоколів, підсумкових документів.
4-й рівень: інструментарій програми має повну відповідність заявленим
параметрам шкільної готовності, цілям діагностики і методично забезпечений.
Зрозумілість (доступність викладу).
1-й рівень: текст незрозумілий. Довгі, «закручені» фрази ретельно
маскують зміст майбутньої роботи. Підробка під науковий стиль.
2-й рівень: окремі шматки програми зрозумілі, а от зв'язку між розділами і
системою роботи в цілому немає. Багато положень програми не аргументовані.
Немає достатнього для розуміння і практичної застосовності кількості завдань.
3-й рівень: програма в цілому зрозуміла. Але у процесі вивчення
виникають запитання типу: «А як бути, якщо...», на які немає авторських
відповідей.
4-й рівень: програма зрозуміла в частинах і в цілому; можна сказати,
«прозора». Автор відкриває нюанси проблеми визначення шкільної зрілості,
буквально розуміється «знаю як» робити.
Критерій росту (наскільки програма допомагає професійному росту
психолога, педагога).
33
 Погана програма (технологія роботи) обмежує ріст особистості
психолога, не стільки знімає проблеми, скільки додає їх. Добра програма
розвиває не лише дітей, а й самого психолога, учителя, робить роботу
приємною й результативною.
1-й рівень: програма ніяк не допомагає професійному росту учасників
обстеження.
2-й рівень: програма допомагає професійному й особистісному росту
психолога побічно. Наприклад, через полегшення праці й вивільнення ласу.
3-й рівень: програма дає змогу збільшити основні показники оцінювання
шкільної зрілості, забезпечує професійний ріст і підвищує ступінь упевненості
в собі.
4-й рівень: методика дає можливість вийти на самостійний творчий
рівень, стимулює бажання постійно вдосконалювати майстерність, розвивати
психологічний інструментарій, зокрема в самій цій програмі.
Під час співбесіди з автором програми можна поставити
кілька запитань для остаточного оцінювання компетентності практичного
психолога в питаннях складання і впровадження даної програми:
– Чи існують альтернативні програми?
– У чому подібність їх із пропонованою програмою? У чому розбіжність?
– Ким і де вже апробувалася програма?
– Які результати? Як їх вимірювали?
– Які недоліки програми бачить сам автор?
– Як можна перевірити твердження психолога самому слухачеві семінару
чи експертові?
– Які витрати часу і засобів потрібні для впровадження даної програми?
– Чи варті результати обіцяних витрат чи ні? Чи, може, такі самі чи
подібні результати можна одержати інакше і простіше?

Алгоритм підготовки рецензії

на діагностичну програму готовності
дитини до навчання у школі
1. Указати повну назву програми, психолога, що її представив і
тип установи.
2. Проаналізувати й описати в оцінковій формі оформлення і
зміст даної програми:
– де, коли, ким затверджена;
– наявність усіх необхідних складових частин програми;
– короткий опис якості складових частин програми відповідно до
методики оцінювання;
– де, коли і ким апробована, її результати;
– висновок про можливість застосування даної програми на практиці.
3. Підпис рецензента, дата, печатка.

Перелік літератури
1. Бардин К.В. Подготовка ребенка к школе. – М.: Знание, 1983. - № 5. -
34
96 с.
1. 2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаєте ли вьі своего ученика? – М.:
Просвещение, 1991. – 176 с.
2. Безруких М.М., Ефимова С.П., Круглов Б. Почему учиться трудно? –
М.: Приложение к журналу «Семья й школа», 1995. – ВьІ-пуск 5. – 203 с.
3. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрас-те. - М.,
1968.
4. Бугрименко Е.А., Цукер-ман Г.А. Учимся читать й писать. – М.:
Знание, 1994. - 85 с.
5. Венгер А.А. Психологическая готовность детей к обучению в школе //
Развитие умений и умственное воспитание дошкольника. - М., 1988.
6. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Готов ли ваш ребенок к школе? – М.: Знание,
1994. – 192 с.
7. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Психологическое обследование младших
школьников. – М.: ВЛА-ДОС-ПРЕСС, 2001. - 160 с.
8. Ветрова В.В. Уроки психологического здоровья. – М., 2000. – 192с.
9. Гатанова Н.В., Тунина Е.Г. Тесты для подготовки ребенка к школе.
Для детей 6–8 лет. – .С.-Пб.: Издательский Дом «Нева». – М.: ОЛМА-ПРЕСС,
2001. - 192 с.
10. Гильбух Ю.З. Диагностика психологической готовности к школьному
обучению // Темперамент и познавательные способности школьника. – К.,
1993. – С. 178-208.
11. 12. Готовность детей к школе. Диагностика психического развития и
коррекция его неблагоприятных вариантов. Метод, разработки школьного
психолога / Авторы: Е.А.Бугрименко, А.Л.Венгер, К.Н.Поливанова,
Е.Ю.Сушкова. – М.: ВНИК «Школа», 1989. - 88 с.
12. Гуткина Н.И. Диагностическая программа по определению
психологической готовности детей 6–7 лет к школьному обучению //
Психологическая наука и образование. – 1997. – № 2. - С. 28-35.
13. Гуткина Н.И/ Младший школьный возраст / В кн.: «Рабочая книга
школьного психолога» / Под ред. И.В.Дубровиной и др. – М.: Просвещение,
1991. – С. 65-84.
14. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М., 1993.
15. Детский практический психолог: Программы и методические
материалы / О.А.Шаграева и др. – М., 2001. - 256 с.
16. Дубовский С.Ф. Программа диагностики интеллектуальной готовности
к школе // Журнал практического психолога. – 1997. – № 5. - С.6-12.
17. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. – М., 1991.
18. Екжанова Е.А. Диагности-ко-прогностический скрининг в первых
классах общеобразовательной школы // Школьный психолог (изд-во «ПС»). –
2002. – № 2. - С. 21-28.
19. Ильина М.Н., Парамонова Л.Г., Головнева Н.Я. Тесты для детей
«Готов ли ваш ребенок к школе?» – С.-Пб.: Дельта, 1997. - 384 с.
20. Коломинский Я.Л., Пань-ко Е.А. Учителю о психологии детей
шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – 190 с. – С. 5-21.
35
 21. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая
готовность к школе. – М.: Знание, 1987. - № 5. – 80 с.
22. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к
обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991. – 152 с.
23. Нестерова Е.М. Как подготовить ребенка к школе (размышления
практического психолога) // Психологическая наука и образование. – 2000. –
№3.
24. Нижегородцева Н.В., Шад-риков' В.Д. Психолого-педагогическая
готовность ребенка к школе. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 256 с.
25. Овчарова Р.В. Готовность ребенка к школьному обучению и адаптация
к школе / В кн. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. –
С. 138– 155.
26. Овчарова Р.В. Дети на школьном старте и заботы психолога / В кн.
Справочная книга школьного психолога. – М.: Просвещение, «Учебная
литература», 1996. - С. 87-119.
27. Особенности психического развития детей 6–7-летнего возраста / Под
ред. Б.Д. Эльконина, Л.А. Венгера. – М., 1988.
28. Павлютенков Е.М., Крыж-ко В.В. Оценка степени готовности детей к
обучению в школе: Метод, рекомендации. – Запорожье: ЗОИУУ. - 1992. - 39 с.
29. Практическая психология для воспитателя / Сост. Г.П.Лаврентьева,
Т.М.Титаренко. – Запорожье, 1992. - С. 7-8.
30. Практическая психология образования / Под ред. И.В.Дубровиной. –
М., 2000.
31. Прихожан А.М. Основные направления работы с младшими
школьниками / В кн.: Рабочая книга школьного психолога / Под ред.
И.В.Дубровиной и др. – М.: Просвещение, 1991. - С. 84–104.
32. Психологическая диагностика детей и подростков / Под ред.
К.М.Гуревича, Е.М.Борисовой. – М., 1995.
33. Рогов Е.И. Определение психологической готовности детей к
школьному обучению / В кн.: Настольная книга практического психолога в
образовании. – М.: ВЛАДОС, 1995. - С.37-58.
34. Руководство практического психолога. Готовность к школе:
развивающие программы /
35. Под ред. И.В.Дубровиной. – М., 1995.
36. 36. Синягина Н., Чирковская Е. Школа задолго до 1 сентября, или
Когда интересно учиться // Народное образование: – 1996. – № 4-5. - С. 113-
127.
37. Стаденко Н.М., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Методика
діагностики готовності до навчання у школі дігей шестирічного віку / Навч.-
метод, посібник. – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - 18 с.
38. Тужкина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М., 1997.
39. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по дошкольной
психологии. – М.: Изд. центр «Академия», 1998. – 304 с.
40. Цукерман Г.А. Школьные трудности благополучных детей. – М.:
Знание, 1994. – 74 с.
36
 41. Цукерман Г.А., Поливанова К.Н. Введение в школьную жизнь. – М.,
1994. – 122 с.
42. Цылев В.Р. О проблеме психологической адаптации школьников //
Психологическая наука и образование. – 1998. – № 3–4.
43. Цылев В.Р. О связи диагностики психологической готовности детей к
школе и содержания коррекционных занятий // Психологическая наука и
образование. – 2000. - № 1. - С. 71-77.
44. Чейпи Дж. Готовность к школе: Как родители могут подготовить детей
к успешному обучению в школе / Пер. с англ. – М.: Педагогика–Пресс, 1992. –
128 с.
45. Чиркова Т.Н. Психологическая служба в детском саду. – М., 2000.
46. 46. Шванцара И. и коллектив. Диагностика психического развития. -
Прага: «АВИЦЕНУМ» -медицинское изд-во, 1978. – 388 с.
47. Эльконин Д.Б. Некоторые вопросы диагностики психического
развития детей / Диагностика учебной деятельности и интеллектуального
развития детей. – М., 1995.
48. 48. Энциклопедия для родителей первоклассника /Сост.: Е.А.Белый,
К.Ю.Белая. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 488 с.
49. Юдина Е.Г. Психолого-педагогическая диагностика в системе
дошкольного образования: проблемы и перспективы // Психологическая наука
и образование. – 2000. - № 4. - С. 95-103.
50. Ясюкова Л.А. Оптимизация обучения и развития детей с ММД. - С.-
Пб., 1997. - 174 с.

ДОДАТКИ
Додаток 1
Нормативно-правова база організації прийому до першого класу і
визначення шкільної готовності
Про Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Рішення колегії
МО України від 28.10.98 р. № 14/2–7, Рішення Президії АПН України від
28.10.98 р. № 5-7/9-106 // Інф. зб. МО України. – 1999. – Січень. – № 2.
Витяг із доповідної про Базовий компонент (державні
стандарти) дошкільної освіти в Україні.
... Базовий компонент ... має на меті забезпечення
достатнього рівня психофізичного розвитку та соціальної адаптації, готовності
до систематичного шкільного навчання. Він визначає вимоги суспільства до
розвитку, вихованості та навченості (освіченості) дошкільника, мінімально
достатній та необхідний рівень компетенції дитини перших семи років життя
для нормального перебування в навколишньому середовищі та є базою для роз-
витку її індивідуальних здібностей, потреб і інтересів.
Поняття «мінімально достатній та необхідний рівень
компетенції» вживається не в розумінні найнижчий за ступенем розвитку, а як
обов'язковий набір елементарних, доступних за віком складових. Документ
орієнтує на досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивідуального
порогу.
37
 Вихідні наукові поняття, на яких будується концепція
Базового компонента, – розвиток, виховання, навчання.
Розвиток – це становлення дитини як суб'єкта
життєдіяльності, здатного ціннісне ставитися до природи, оточуючих людей,
предметного світу, витворів мистецтва, самого себе.
Виховання – це залучення дитини до системи вироблених
людством цінностей, організація умов для її духовного зростання, формування
основ ціннісного ставлення до дійсності.
Навчання – це набуття дитиною можливості засвоювати
знання, оволодівати уміннями й навичками, використовувати їх у житті.
Ці складові формування дитячої особистості реалізує зміст
Базового компонента (державних стандартів) дошкільної освіти,
систематизований за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура»,
«Люди», «Я сам», які в сукупності відкривають для дитини світ у цілісності та
різноманітності.
Сфера «Природа» формує елементарний світогляд, несе
ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами.
Сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття
відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.
Сфера «Культура» вводить дитину у світ практичної та
духовної діяльності дитини, розвиває потребу в реалізації власних творчих
здібностей, вчить одержувати задоволення від процесу та результату своєї
діяльності, управляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до
надбань національної та світової культури.
Сфера «Люди» формує соціальну компетентність: навчає
диференціювати людей за ознаками віку, статі, спорідненості; поводити себе в
межах припустимої поведінки, оволодівати культурою спілкування, адекватно
реагувати на вчинки і слова інших, користуватися правилами хорошого тону,
співпереживати і співдіяти.
Сфера «Я сам» відкриває дитині світ власного внутрішнього
життя, прагнень, думок, переживань, допомагає зіставити свої бажання з
можливостями, привертає увагу до особливостей власного фізичного та
психічного розвитку.
Зміст Базового компонента (державних стандартів)
дошкільної освіти відображає тенденції до гуманізації дошкільної освіти,
забезпечення умов для повноцінного фізичного розвитку, педагогічно
обумовленого співвідношення між розумовим, емоційно-вольовим, моральним,
соціальним розвитком дитини, орієнтує на виховання цілісної особистості,
здатної до самоствердження.
Про організацію навчально-виховного процесу у початкових класах
загальноосвітніх навчальних закладів /Лист МО України від 21.04. 99 р. № 1/9-
171 // Інф. зб. МО України. - 1999. -Червень. – №11.
... До 1-го класу початкової школи приймаються діти віком
6–7 років (за бажанням батьків), які досягли шкільної зрілості.
... Суворо заборонено прийом дітей на конкурсній основі до
38
1-го класу та наступних класів початкової школи загальноосвітніх навчальних
закладів усіх типів, окрім спеціалізованих шкіл (із поглибленим вивченням
іноземної мови (мов), художньо-естетичного спрямування, спортивних та ін.).
Недопустимою є перевірка у майбутніх першокласників
знань, умінь і навичок, які виходять за межі програми дошкільного закладу.
... Відбір дітей до 1-го класу спеціалізованих шкіл
здійснюється спеціальною комісією закладу, склад якої затверджується наказом
директора.
Знайомство вчителя з дитиною (майбутнім учнем) доцільно
проводити, починаючи не пізніше як із травня поточного року. Метою його є
формування позитивного ставлення до школи. Бесіда з дитиною має тривати не
більше 15–20 хвилин і повинна проводитись у присутності батьків. У таких
бесідах одночасно можуть брати участь 2–3 дитини разом зі своїми батьками.
Рекомендується проведення вчителем 2-тижневих
підготовчих занять (червень-серпень) із дітьми дошкільного віку (майбутніми
першокласниками), які не відвідували дошкільний заклад, з метою
забезпечення психологічної готовності дитини до шкільного навчання,
підготовки до навчання рідної та державної мов (розвиток комунікативних та
мовленнєвих навичок).
Проведення діагностичного обстеження з метою
комплектування класів корекційного навчання допускається лише після
зарахування дитини до загальноосвітнього навчального закладу.
Результати діагностичного обстеження не можуть бути
підставою для відмови у прийомі дитини до школи.
Про зарахування дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального
закладу. Лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2001 р. № 1/9–157 //
Директор школи. – 2001. – № 21-22 (165-166).
...Під час формування контингенту майбутніх
першокласників слід ураховувати, що основними показниками для зарахування
дітей до школи повинні бути стан їхнього здоров'я та бажання батьків.
... Дошкільна освіта для дітей сьомого року життя ... у
повній мірі повинна відповідати їх віковим, психофізіологічним, соціальним
особливостям розвитку.
Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних
закладів / Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. №365 //
Інф. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2001. - Червень.-№. 11.
... Довести до відома керівників загальноосвітніх
навчальних закладів, що:
2.6. При прийомі дитини до 1 класу неприпустимим є
проведення вступних випробувань, тестувань, співбесід, іспитів для перевірки її
знань із навчальних предметів.

Додаток 2
Зорово-графічний ґештальт-тест Бендер

39
 Тест дає змогу надійно оцінити ступінь сформованості зорово-моторної
координації, а також виявити найпроблемніші її моменти.
Обладнання: чистий аркуш паперу, зразок для копіювання (малюнок на-
прикінці додатка), ручка.
Інструкція: «На чистий аркуш паперу постарайся змалювати ці картинки
так, щоб вийшло дуже схоже».
Змальовувати дитина повинна ручкою. Важливо, щоб вона правильно
відтворювала і загальний вигляд, і розташування малюнків. По закінченні
роботи запропонуйте їй перевірити, чи все вийшло схоже. Якщо дитина захоче,
то може перемалювати чи виправити своє зображення. Позначте той малюнок,
що дитина вибере як найбільш схожий.
Інтерпретація результату:
Результати виконання тесту оцінюються за допомогою
порівняння роботи дитини з графічним зразком, запропонованим їй для
змальовування. Дитина має правильно відтворити п'ять малюнків зразка та їх
розташування відносно один одного. Рівень розвитку «Зорово-моторної коорди-
нації» визначається за допомогою якісного аналізу з огляду на дані, отримані й
перевірені у дослідженнях Л. Ясюкової.
Рівні розвитку:
Високий: усі малюнки виконані абсолютно ідентично зразку: витримані
загальні розміри і розміри деталей, нахил, положення малюнків на аркуші
відносно один одного, а також положення деталей усередині кожного малюнка,
лінії чіткі. Такий варіант виконання зустрічається дуже рідко.
Добрий: усі малюнки виконані майже ідентично зразку (допускаються не-
значні відхилення). Допускається неповний збіг просторового розташування
малюнків відносно один одного. У першому малюнку розмір кружків може
бути довільним, зокрема – непостійним. Допускається зміна кута нахилу
утвореної кружками фігури, яка, втім, повинна зберегти загальний вигляд
паралелограма. У другому і третьому малюнках допускається неточність
розмірів. У четвертому малюнку розмір кружків може бути довільним, зокрема
– непостійним. Допускається ущільнення всього малюнка, але при цьому
загальна форма «стріли» має бути чіткою. У п'ятому малюнку допускаються
незначні відхилення у пропорціях І загальних розмірах шестикутників.
Середній: у всіх малюнків є загальна схожість зі зразками. Положення
малюнків на аркуші відносно один одного та їх розміри не враховуються. У
першому малюнку кількість кружків відповідає зразку; при цьому фігура може
не мати форми паралелограма, вона нахилена, вигнута; розмір кружків
довільний, вони зорово розташовані у суворо горизонтальні й вертикальні лінії.
У другому малюнку горизонтальні й вертикальні розміри рамки можуть бути не
витримані, але кути близькі до прямих, крива лінія стосується її. У третьому
малюнку коло може бути зображене у будь-якому кривому варіанті, його
обов'язково торкається помірно кривий чотирикутник кутом, а не гранню. У
четвертому малюнку – точне передавання кількості кружків, допускається
недотримання форми стріли. У п'ятому малюнку – будь-які шестикутники, що
частково перетинаються, допускається «закруглювання» гострих кугів, про-
40
порції і розміри не враховуються.
Слабкий: малюнки загалом схожі на зразки і хоча б один із них має знач-
ний дефект зображення, який не може бути пояснений просто нерозвиненістю
графічних навичок у дитини. До таких дефектів належать: у першому рисунку
кількість кружків не відповідає зразку на 1–5 кружків; у другому рисунку
форма вигину кривої лінії не відповідає зразку: не збігаються опуклості й
западини, замість плавної лінії – гострий кут, крива лінії не торкається кута
рамки, хоча і розташована близько до неї, чи крива лінія примальована до
правої грані рамки; у третьому рисунку коло і чотирикутник зображені близько
одне до одного, але торкання відсутнє; у четвертому рисунку кількість кружків
не відповідає зразку, причому різниця може бути і невелика (на 1–3 кружки
«стріла не проглядається»); у п'ятому рисунку відсутнє часткове накладання
шестикутників: вони або ледь торкаються одне одного, або намальовані окремо,
хоча і близько одне до одного, шестикутники розташовані під прямим кутом
одне до одного, перетинання в середній частині.

Примітка. Якщо малюнки не відповідають зразкам, мають серйозні

відхилення од зазначених вище допущень, то такій дитині обов'язково потрібна
консультація невропатолога.

Шкільна незрілість [45; 260–264]

Додаток 3
Оцінюючи шкільну зрілість дитини в розумовому,
емоційному і соціальному відношеннях, можна знайти причини її незрілості,
що зазвичай впливають не ізольовано, а в різних сполученнях.
Шкільна незрілість – це не досягнута поки готовність для
відвідування школи, коли процес дозрівання через різні причини був
уповільнений чи тимчасово перерваний; це нездатність дітей із непоправною
глобальною чи з частковою недостатністю психічної структури, коли процес

41
дозрівання проходить аномально чи коли психічна структура дитини ніколи не
досягне якостей і пропорцій, що є нормою для зрілих шестирічних дітей.
До чинників, що тимчасово гальмують психічне дозрівання
дитини, зараховують:
1) недостатньо стимулюючий характер і зневажливий вплив
виховного середовища;
2) недоліки в Соматичному розвитку;
3) невротичний розвиток характеру;
4) глобальний дефект інтелекту, тобто слабоумство і
випадки, ускладнені іншими небажаними обставинами (примітивна сімейна
обстановка, фізична слабкість), а також затримку психічного розвитку дітей із
хворобою чи дефектом, коли дитина довгий час ізольована від умов
нормального розвитку чи нездатна ці умови ефективно використовувати (у неї
обмежені можливості для пересування, швидка стомлюваність, вона переживає
стани депресії і тривожності, апатична);
5) раннє і післяінфекційне ураження ЦНС, що виявляється в
диспропорціях психічних здібностей, у явному психомоторному занепокоєнні,
поганій концентрації уваги і зниженій адаптивності до ролі школяра.
Орієнтоване оцінювання шкільної зрілості, проведене за
тестом А. Керна й орієнтованим тестом шкільної зрілості – вербальне мислення
– Я.Йєрасека, є відносно надійною підставою для висновку про зрілість. На
підставі дуже доброго чи, принаймні, доброго результату орієнтованого тесту
можна з високою ймовірністю говорити про зрілість і очікувати дуже хорошого
прогнозу шкільного навчання. Недостатність при орієнтованому тесті ще не є
доказом незрілості. Слід продовжити спеціальне дослідження дітей, що
показали низькі й дуже низькі результати, щоб знайти причини їхньої
неготовності, визначити найпридатніші психолого-педагогічні заходи і
прийняти разом із батьками індивідуальне рішення щодо подальшого варіанту
розвитку кожної такої дитини. Для відстеження вербальних виявів розумових
функцій рекомендується спочатку запитати дитину про її найближче оточення,
родинні зв'язки, явища живої і неживої природи (22 запитання) і дати
орієнтовно (загалом) оцінку її світогляду, мисленню, способам висловлювання,
установленню контакту тощо. Також можна використовувати оцінювання
психосоціальної зрілості за тестовою бесідою (автори А. Керн – Я.Йєрасек).
Хорошим може бути прогноз для тих дітей, що показали у графічному
орієнтованому тесті результати нижче середнього, але в тестовій бесіді
показали «середню зрілість» (одержали в сумі 20–24 бали).

Оцінювання психосоціальної зрілості за тестовою бесідою

(автори А.Керн–Я.Йєрасек)
Мета бесіди: установлення контакту з дитиною, орієнтоване оцінювання
загального розумового розвитку дитини, її уявлень про довкілля, рівня
сформованості розумових операцій і розвитку зв'язного мовлення. Оцінювання
запитань
1. За правильну відповідь на всі підпитання одного пункту дитина може
42
одержати тільки 1 бал (за винятком контрольних: 5, 8, 11, 15, 22).
2. Дитина може одержати 0,5 бала за правильні, але неповні відповіді на
підпитання пункту.
3. Правильними вважаються відповіді, що відповідають поставленому
запитанню і досить повні, наприклад, «Тато працює інженером на заводі «За-
поріжсталь».
4. Контрольні запитання (5, 8, 11, 15, 22) оцінюються в такий спосіб:
№ 5 – якщо дитина може обчислити, скільки їй буде років, – 1 бал:
якщо вона називає з урахуванням місяців – 3 бали;
№ 8 – за повну домашню адресу з назвою міста – 2 бали; за
обгрунто вану відповідь (не менш 3 ознак) – 2 бали, до 3 ознак – 1 бал;
№ 11 – за кожну правильну відповідь – 1 бал;
№ 15 – за кожну правильну вказівку застосування шкільної
атрибутики – 1 бал;
№ 22 – за правильну відповідь – 2 бали.
5. Пункт 16 оцінюється разом із пунктом 15 і пунктом 17. Якщо у
пункті 15 дитина набрала 3 бали і дала позитивну відповідь у пункті 16 чи
пункті 17, то у протоколі зазначається позитивна мотивація до навчання у
школі (за пп. 15–17 треба набрати 5 балів).
Запитання до бесіди (див. табл. 1)

Запитання до бесіди
Таблиця 1
№ Запитання Відповіді (оцінюються в
п/п балах)
Повна Неповна Неправильна
1 Назви своє прізвище, ім'я, по батькові 1
2 Назви прізвище, ім'я, по батькові мами,
тата
3 Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, 1
коли виростеш, – тіткою чи дядьком?
4 У тебе є сестра (брат); хто старший? 1
5 Скільки тобі років? А скільки буде через 3 1
рік, два?
6 Зараз ранок чи вечір (день чи ранок)? 1
7 Коли ти снідаєш – увечері чи вранці? 1
Обідаєш уранці чи вдень? Що буває
раніше – обід чи вечеря? День чи ніч?
8 Де ти живеш? Назви свою домашню 2 1
адресу
9 Ким працює твій батько? 1
10 Ти любиш малювати? Якого кольору 1
олівець, стрічечка, плаття тощо?
11 Яка нині пора року – зима, весна, літо чи 2

43
 осінь? Чому ти так вважаєш?
12 Коли можна кататися на санках – узимку 1
чи влітку?
13 Чому сніг буває взимку, а не влітку? 1
14 Що робить листоноша, лікар, учитель? 1
15 Навіщо потрібні у школі дзвоник, парта, 3
портфель?
16 Ти сам (а) хочеш піти до школи? 1
17 Яку руку піднімають учні у школі, коли 1
хочуть відповісти?
18 Покажи своє праве око, ліве вухо. Для 1
чого потрібні очі, вуха?
19 Яких звірів ти знаєш? Яких птахів? 1
20 Хто більше – корова чи коза? Птах чи 1
бджілка? У кого більше ніг – у собаки чи
півня?
21 Що більше – 8 чи 5; 5 чи 3? Порахуй від 1 .
6 до 9; від 5 до 3.
22 Що потрібно зробити, якщо ненавмисне 2
зламаєш чужу річ?

2. Оцінювання результатів бесіди:

Результат тесту вираховується за сумою балів, отриманих за
окремі запитання.
Дітей, що одержали 12–15 балів («незрілі»), слід ретельно
обстежити, тому що серед них можуть бути розумово відсталі. Потрібно
з'ясувати, що є причиною поганого виконання тесту, визначити найпридатніші
заходи для формування їхньої шкільної зрілості і прийняти разом із батьками
індивідуальне рішення щодо «незрілості» дитини.
«Середньо-зрілими» вважаються діти, які отримали в сумі
20–24 бали.
«Шкільно-зрілими» вважаються діти, які одержали в сумі
24–29 балів.
Не слід забувати, що тестова бесіда, як і будь-який інший
метод вивчення дитини, є допоміжним методом визначення шкільної зрілості.
Психолого-педагогічний діагноз може бути поставлений тільки на основі
аналізу ваги даних комплексного дослідження шкільної готовності.

Оцінювання виконання орієнтованого тесту шкільної зрілості

(модифікація тесту Артура Керна)
Завдання (див. табл. 2)

Оцінювання виконання орієнтованого тесту шкільної зрілості

Таблиця 2

44
Бали Малюнок чоловічої
фігури
1 Фігура має голову, тулуб і
кінцівки. Голова з
тулубом з'єднана за
допомогою шиї, і вона не
більша за тулуб. На голові
волосся (або його
закриває шапка чи
капелюх) і вуха, на
обличчі очі, ніс і рот. Руки
закінчуються кистю з
п'ятьма пальцями. Ноги
внизу зігнуті. Одяг
чоловічий. Фігура
намальована з
використанням так
званого синтетичного
способу
2 Виконання всіх вимог на 5
балів, крім синтетичного
способу зображення. Три
недостатні частини (шия,
волосся, один палець
руки, але не частина
обличчя) можуть бути
виключені з вимог, якщо
це компенсується
синтетичним способом
зображення
3 Малюнок повинен мати
голову, тулуб і кінцівки.
Руки чи ноги намальовані
подвійною лінією.
Допускається
недомальовування шиї,
вух, волосся, одягу,
пальців і ступні
4 Примітивний малюнок з На зразок схожі,
тулубом. Кінцівки (досить принаймні, дві
Копіювання літер Копіювання групи
крапок
Задовільне Майже зроблене
наслідування наслідування зразка.
написаного зразку. Допускається тільки
Літери не досягають дуже невелике
подвійної величини відхилення однієї
зразка. Початкова крапки з ряду чи
літера має помітну стовпчика. Зменшення
висоту великої малюнка припустиме,
літери. Літери добре збільшення не повинне
з'єднані у три слова. бути більшим, ніж на
Переписана половину. Малюнок
пропозиція чи має бути рівнобіжним зі
безглузді склади не зразком
відхиляються од
горизонтальної лінії
більше ніж на 30°
Ще розбірливіше Кількість і
наслідування розташування крапок
написаної пропозиції має відповідати зразку.
чи складів. Величина Можна допустити
літери і дотримання відхилення навіть трьох
горизонтальності нв' крапок на половину
враховуються ширини проміжку між
рядами чи стовпчиками
Очевидне мінімальне Ціле за своїм контуром
розчленовування на схоже на зразок. За
дві частини. Можна висотою і шириною
розібрати, воно не перевершує
принаймні, чотири його більше ніж удвічі.
літери зразка Крапки не повинні бути
у правильній кількості,
але їх не має бути
більше двадцяти чи
менше семи.
Допускається будь-який
поворот, навіть на 180°
Малюнок за контуром
уже не схожий на
45
 однієї пари) виражені літери. У цілому ще зразок. Але вій усе ще
лише простими лініями утворюють рядок складається з крапок.
«писання» Величина малюнка і
кількість крапок не
мають значення. Інші
форми (лінії)
неприпустимі
5 Бракує чіткого Черкання Черкання
зображення тулуба чи
обох кінцівок

Загальний результат тесту – сума балів з окремих завдань.

Готовими до шкільного навчання вважаються діти, що одержали
за рисунковий субтест від 3 до 6 балів.
Група дітей, що одержала від 7 до 9 балів, відноситься до
середнього рівня розвитку готовності до шкільного навчання.
Діти, що одержали 9–11 балів, потребують додаткового
дослідження для одержання об'єктивніших даних.
Окремі діти, що набрали 12–15 балів, мають потребу в ретельному
індивідуальному обстеженні інтелектуальної сфери, рівня розвитку
особистісних, мотиваційних якостей.

Оцінювання виконання тесту ВМ

(орієнтований тест шкільної
зрілості – вербальне мислення)
(автор Я.Йєрасек)
Результат тесту вираховується за сумою балів (+ і -), отриманих з
окремих запитань (див. табл. 3).
Таблиця 3
№ Правильна Неправильна Неповна
Запитання
п/п відповідь відповідь відповідь
Загальна поінформованість
1 Яка тварина більша – Кінь (0) (-5)
кінь чи собака?
2 Маленька корова – це Щеня, ягня (4) (-1) Тільки одне з
теля, маленька собака – двох даних (0)
це ..., маленька ягничка –
це ...
3 Які ти знаєш транспортні 3 наземних і (0) Тільки 3
засоби? літак чи наземних чи
корабель (4) повний перелік,
але тільки після
пояснення
4 Чому на конверт Так платять за (0) Той, інший, має

46
 потрібно наклеювати пересилання сплатити штраф
марку? листа (5)
5 Для чого в автомобілях Дві причини (1) (-1) 1 причина (0)
гальма?
Узагальнення
6 Черешні, груші, сливи, Фрукти (1) (-1)
яблука ... це що?
7 Що таке Запоріжжя, Київ, Міста (1) (-1)
Москва?
8 Футбол, фігурне Спорт (0) Ігри (вправи,
ковзання, хокей, (фізкультура) гімнастика,
плавання – це ... (3) змагання) (2)

Загальна тямущість
9 Чим відрізняється стара 3 ознаки (4) (0) 1 чи 2
людина від молодої? Яка розбіжності (2)
між ними різниця?
10 Чому люди займаються 2 причини (4) (0) 1 причина (2)
спортом?
11 Що необхідно зробити, Накладу Немає Скажу мамі (2)
якщо ти поріжеш палець? пов'язку (4) відповіді (0)

Аналогії
12 Уранці ми снідаємо, а Обідаємо (0) (-4)
вдень ...
13 Удень світло, а вночі ... Темно (0) (-4)
14 Небо блакитне, а трава ... Зелена (0) (-4)

Подібності
15 Чим схожі між собою дві загальних, (0) 1 подібність (2)
молоток і сокира? ознаки (3)
16 Чим схожі між собою Визначення; (0) 1 подібність (2)
білка і кішка? що це ссавці,
чи 2 загальних
ознаки (3)
17 Собака більше схожий на На кішку, тому, На курку (-3) На кішку (без
кішку чи на курку? Чим, що в них ознак
що в них однакового? чотири ноги, подібності) (-1)
хутро, хвіст,
пазурі (0)

Відмінності
18 У чому відмінність між 3 відмінності (-3)
бджолою і собакою? (1)
47
19 У чому різниця між 2 відмінності (0), Одна відмінність
ручкою й олівцем? (3) (2)
20 Чим відрізняються цвях і 2 відмінності (0) У гвинта є гайка
гвинт? Як би ти їх (3). У гвинта (2)
розрізнив? нарізка, гвинт
загвинчується,
а цвях
забивається
Підсумкове оцінювання результатів за трьома тестами
шкільної зрілості Керна–Йєрасека

1. Тестова бесіда (автори А.Керн – Я.Йсрасек)

"Шкільно-зрілі" "Середньо-зрілі" "Незрілі"
24–29 балів 10–24 бали 15– 20 балів

2. Орієнтований тест шкільної зрілості (модифікація тесту А.Керна)

(рисунковий субтест)
Вище за середнє Середні Нижче середнього Нижче норми
від 3 до 6 балів від 7 до 9 балів 9–1 1 балів
від 12 до 15 балів

3. Орієнтований тест шкільної зрілості – вербальне мислення (автор

Я.Йсрасек) (вербальний субтест)
Дуже високий Високий Середній Нижче Низький
середнього
+ 24 і краще +14 до +23 +0 до + 13 -1 до -10 -11 і гірше

48