Розробка виховного

заходу
для 1 класу
«Який Я»
Прищепи Ганни
Михайлівни
вчителя початкових класів
та практичного психолога
Криворізької
загальноосвітньої школи І –ІІІ
ступенів № 79
 м. Кривий Ріг

ТЕМА: Який Я.
Мета: Ознайомити дітей з історією походження імен, актуалізувати знання дітей
про себе, навчити дітей описувати себе, свої зовнішні риси та внутрішні якості.
Формувати в учнів позитивне ставлення до себе, сприяти розвитку пізнавального
інтересу до власної особи. Виховувати самостійність, інтерес до всього нового, повагу
до іншої людини.
Необхідне забезпечення: клубок ниток, кольорові олівці, альбом для
малювання.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ
1. Вступне слово педагога (4 хв.)
2. Гра «Павутинка імен» (10 хв.)
3.Ггра «Всі ми різні» (10хв.)
4. Читання та обговорення казки (10 хв.)
5. Підведення підсумків (1 хв.).

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово педагога (4 хв.)

Педагог говорить, що, отримане при народженні, наше ім'я звучить впродовж усього
життя. Воно є частинкою нашої особистості, характеризує та вирізняє нас з-поміж
інших.
Людина наділена унікальним правом давати назву всьому, що її оточує: планетам,
містам, рослинам, тваринам... А головне – давати ім'я дитині, яка народилася.
Педагог запитує, чи кожен з дітей має власне ім'я. Після відповідей він розповідає
дітям про те, що насправді кожна людина має особисту назву, до якої входить
прізвище, ім'я та по-батькові; зазвичай люди отримують власну назву при народженні.
Педагог також пояснює, навіщо людині ім'я (воно вирізняє її з-поміж інших), і запитує
дітей про те, чи знають вони, хто дав їм ім'я і чому саме таке.

Гра «Павутинка імен» (10 хв.)

Для того, щоб діти краще і більше знали одне про одного, педагог пропонує погратися
у гру. Він каже, що в кожного зараз є можливість назвати своє ім'я, розказати, хто це
ім'я дав і чому, який малюнок свого імені вони б намалювали. Педагог дає дітям час
подумати, що саме вони хочуть розказати про себе...
Далі бере клубок ниток до рук і починає гру з розповіді про себе. Наприклад: «Моє
ім'я Олена. Так назвав мене мій батько на честь моєї бабусі. Я намалювала б
сонечко,тому що моє ім’я світле як наше сонечко. Моє ім'я мені дуже подобається...»
Педагог передає клубок комусь із дітей, а кінчик ниточки тримає в руках. Дитина
розповідає про своє ім'я і згодом передає клубок іншій дитині, при цьому тримаючи
нитку. Надалі діти передають клубок один одному, тримаючись за ниточку. Таким
чином твориться символічна «павутинка імен».

До уваги педагога
Щоб дітям було легше розповідати про свої імена, ставте їм додаткові запитання.
На закінчення гри педагог пропонує дітям змотати павутинку назад у клубок.
Кожна дитина по черзі, в зворотному напрямку, намотує на клубок свій відрізок
ниточки і передає клубок далі.

Гра «Всі ми різні» (10 хв.)

Педагог розкладає в різних місцях кімнати чотири кольорові кубики (червоний,
зелений, жовтий, синій).
Педагог звертається до дітей: «За моєю командою (плеск долонями) ви будете
виконувати такі завдання:
1. До червоного кубика підійдуть хлопчики, а до зеленого - дівчатка.
2. До жовтого кубика підходять діти, які народилися влітку; до червоного - ті, хто
восени; до синього - хто народився взимку, до зеленого - ті, що народилися навесні».
До уваги педагога
Можливі інші варіанти об'єднання дітей: за кольором очей та волосся.
3. Шикуйтесь у колону за зростом - від найнижчого до найвищого.
4. Біля синього кубика хай зберуться ті діти, які вважають себе спокійними і
врівноваженими, біля жовтого - рухливі та жваві.
5. Біля червоного кубика мають стати ті діти, які люблять танцювати; біля синього -
співати; жовтого - розказувати вірші; зеленого - грати на музичних інструментах.
До уваги педагога
Ви можете збільшити кількість завдань, підібрати інші ознаки, що притаманні
дітям Вашого класу (наприклад, внутрішні характеристики).
Після завершення гри педагог наголошує на тому, що є багато ознак, за якими
люди подібні чи відрізняються. Незаперечним є той факт, що не існує цілковито
однакових людей.

Читання та обговорення казки (10 хв.)

Педагог читає дітям казку «Казка про хлопчика, який загубив сам себе» і тоді ставить
запитання:
- Що потрібно було знати хлопчику, щоб знайти самого себе? (Ім'я, вік, зріст, tip
волосся, колір очей, риси характеру).
- Що допомогло хлопчику знайти себе? (Знання про себе, вміння розказати про себе,
описати себе).
Казка про хлопчика, який загубив сам себе
Якось одного сонячного ранку прокинувся Андрійко, потягнувся і пішов до ван-
ної кімнати вмиватися. Вмився. І як завжди після цього зазирнув у дзеркало. І як
завжди сподівався побачити свої карі очі, кирпатий ніс і рожеві щічки. Та в дзеркалі
нічого не було. Андрійко став навшпиньки і наче зазирнув углиб дзеркала. А там все
одно нічого не було видно, крім відображення стін ванної кімнати. «Я загубився!», -
зрозумів Андрійко, - «Потрібно терміново себе знайти. Можливо, це сталося вчора під
час прогулянки у дворі?» І він прожогом кинувся у двір.
У дворі на лавочці сиділи бабусі й про щось розмовляли. Хлопчик підбіг до них і
запитав, чи вони не бачили тут хлопчика. «А як він виглядає?», - запитали бабусі.
«Який же я є?», - замислився Андрійко. «А як його звати? Якого кольору в нього
волосся, очі, скільки йому років?», - знову запитували бабусі. І Андрійко зрозумів, що
він зможе себе знайти, якщо зуміє точно себе описати. Андрійко зосередився,
пригадав і почав: «Його звати Андрійко, йому шість років, у нього русяве коротке
волосся, блакитні очі, зріст приблизно метр двадцять п'ять, кирпатий ніс, веснянки на
обличчі; взуття носить двадцять другого, а одяг - тридцять шостого розміру; любить
носити джинси, тенісівки, сорочинки. Завжди веселий і бадьорий...»
Як тільки Андрійко промовив це, відчув, що щось змінилося. «Мабуть, я знай-
шовся», - подумав Андрійко і помчав додому. У ванній кімнаті, куди він стрімголов
забіг, з дзеркала на нього дивився знайомий образ щойно описаного хлопчика...

Підведення підсумків (1 хв.)

Педагог запитує про те, що людині треба про себе знати, щоб описати себе (ім'я,
зріст, колір волосся, очей тощо). Він зазначає, що це все є зовнішні риси (ті, що
описують нашу зовнішність), а ще є внутрішні якості (риси нашого характеру).
Педагог зауважує, що в грі ми себе описували як спокійних і жвавих, і запитує, якими
ще бувають люди, які внутрішні якості людей знають діти (добрий, веселий, лагідний,
уважний, чемний, ввічливий, розумний, відповідальний, працелюбний, небайдужий
тощо).
Педагог пропонує дітям намалювати кожному свій портрет - автопортрет

Альбом
«Малюю автопортрет»
Візьми кольорові олівці, фломастери чи фарби і намалюй себе. Тут не мають
значення твої художні здібності. Малюй так, як тобі це вдаватиметься, навіть якщо
портрет буде не зовсім схожий на тебе. Можеш вигадати своєму малюнку назву.

Це - ____________

Слово до батьків.
Шановні батьки!
Як влучно та образно малюють портрета своїх героїв письменники! Часто зі сло-
весного портрета можна скласти враження і про внутрішній світ людини, її спосіб
життя, цінності. Тому так важливо, щоб дитина вміла охарактеризувати себе.
Поговоріть із вашою дитиною про її зовнішність, її внутрішні якості. Ваша ди-
тина має вміти описати себе, розказати про себе. Це сприятиме формуванню в неї
почуття впевненості та позитивного ставлення до себе.