1. Створити 3 схеми групи методів виховання.

Методи виховання — це сукупність загальних способів розв'язання виховних завдань і здійснення

виховних взаємодій, способів взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованих
на досягнення цілей виховання; сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які
використовуються в процесі формування особистісних якостей учнів для розвитку їхньої
свідомості, мотиваційної сфери й потреб, для вироблення навичок і звичок поведінки й діяльності,
а також їх корекції і вдосконалення.
Методи виховання тісно пов'язані з прийомами виховання. Останні є складовими тих чи інших
методів і визначають шляхи реалізації вимог конкретного методу виховання.

Методи виховання

Формування Формування досліду

свідомості і поведінки Стимулювання
особистості -Привчання; діяльності і
поведінки Самовиховання
-Тренування;
-Бесіда; -Педагогічна вимога;
-Гра; -Самопізнання;
-Лекція; -Громадська думка;
-Змагання; -Самоусвідомлення;
-Дискусія;
-Прогнозування; -Заохочення; -Саморегуляція.
-Переконання;
-Виховуючі ситуації; -Покарання;
-Навіювання;
-Приклад діло допоміжні
слово

Прийоми

Поясненн Розкриття можливих

я наслідків діяльності
(бездіяльності)
Бесіда
Звернення до
почуттів совісті та
Диспут честі

Застереження Умовляння
 2. Скласти план-конспект виховної години (нестандартна форма, нестандартні види робіт
обовязково).
Виховна година: «Ти - українець, ти маєш право»
Мета: закріпити знання дітей про права дитини, проголошені в Декларації; уточнити, що всі діти –
різні, не схожі між собою, але між ними багато спільного і вони мають однакові права; вчити
толерантно ставитись до прав інших людей; розвивати уміння знаходити компромісне рішення;
виховувати повагу один до одного.
Обладнання. Конвенція про права дитини, Конституція України, презентація «Порушення прав у
казках», фізхвилинка, карточки для відповідей, картки для об’єднання на групи.
Тип: «Що? Де? Коли?»
Хід заняття
I. Організаційна частина
1. Привітання.
2. Перевірка готовності.
3. Створення сприятливої атмосфери.
Учитель ставить на стіл маленьку скриньку і звертається до дітей:
- У мене на столі чарівна скринька, в ній зараз знаходиться найцінніший скарб нашої планети
Земля. Правда ж, цікаво? Хто із вас хоче побачити його, може зазирнути, але поки що не
розповідати, кого (саме кого, а не що) він там побачив, аж доки всі найдопитливіші та
найсміливіші не зазирнуть у скриньку.
(Діти по черзі заглядають у скриньку.)
- То кого ж ви побачили у чарівній скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки –
дзеркало!)
- Так, у чарівному дзеркалі ви побачили кожен себе, Людину, - найцінніший скарб. Кожен із вас
– неповторна особистість. Кожен із вас – Людина, яка живе сьогодні, і саме такої дівчинки чи
хлопчика більше на цій землі немає і не буде. - Відомий поет України В. Симоненко написав про
неповторність кожного, кому батьки подарували життя.
Виразне читання добре підготовленими учнями поезії В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»
Ти знаєш, що ти – людина? Сьогодні усе для тебе:
Ти знаєш про це чи ні? Озера, гаї, степи.
Усмішка твоя - єдина, І жити спішити треба,
Мука твоя – єдина, Кохати спішити треба -
Очі твої – одні. Гляди ж не проспи!

Більше тебе не буде. Бо ти на землі – людина.

Завтра на цій землі І хочеш того чи ні -
Інші ходитимуть люди, Усмішка твоя – єдина,
Інші кохатимуть люди – Мука твоя – єдина,
Добрі, ласкаві й злі. Очі твої – одні.
II. Основна частина
1. Вступне слово вчителя
- Давним-давно, тисячі років тому на Землі з'явилися люди. Одночасно з ними виникли й
головні питання: що люди можуть робити і що не можуть? На що вони мають право і на що
 не мають? І люди взялися за вирішення цих питань: у розмовах між собою, з допомогою
різних рішень, шляхом міжнародних переговорів. Врешті-решт вдалося вирішити головні
питання і на світ з'явилася Загальна декларація прав людини, в якій викладено багато різних
прав дорослих людей.
- А права дітей записані в Конвенції про права дитини, яку створила і прийняла Організація
Об'єднаних Націй (ООН) в 1989 році.
- Права дорослої людини і права дитини важливо знати. Але не менш важливо - пам'ятати і те,
що, крім прав, у людини є і обов'язки, які нерозривно пов'язані між собою.
2. Повідомлення теми і мети заняття
- Як ви гадаєте, про що ми сьогодні будемо говорити? (про права)
- Правильно, ми з вами будемо говорити про права, які маєте ви, ваші батьки, а також всі
люди, які є громадянами України.
- Як можна назвати людей, які є громадянами України? (українці)
- Отже, тема нашого заняття «Я – українець, я маю право»
3. Опрацювання теми заняття.
- Діти, ви говорите по-різному, кожен має свою родину, свою домівку, свою долю, свій
характер, маєте різних друзів. Через те, що ви такі різні інколи виникають суперечки. Але ви
завжди повинні пам’ятати, що ніколи не можна ображати людину, не можна принижувати
людську гідність. Тому люди живуть, дотримуючись певних правил. Без правил життя було
б просто не можливе. Існує чимало правил: правила у сім'ї, у школі, у грі, в житті.
- Навіть, якщо ви маєте відмінності у віці, у ваших поглядах, ви рівні перед законом. Навіть,
діти іншої національності, але є громадянами України, мають такі ж права і обов’язки, як і
ви.
- Давайте згадаємо казку Г.Х. Андерсена «Гидке каченя». Всі мешканці пташиного двору
мали однакові права? (Діти відповідають.)
- Чому ображали маленького каченяти? (Він був зовсім несхожий на інших.)
- Чи мають право люди ставитися так до людини, який несхожий на них кольором шкіри,
зовнішнім виглядом, говорить на іншій мові? (Діти відповідають.)
- От що таке «право»? – запитаєте ви.
- Право – надана законом держави можливість здійснювати певну діяльність.
- Кожна країна, кожна держава має свої Основні закони. Основним Законом нашої держави є
… (Конституція України)
- Як виглядає Конституція? (книга, у якій зібрано всі закони України)
- Так це Конституція України, в якій записано всі закони, по яких ми живемо сьогодні в нашій
країні.
- Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство. Тому в 1991 р.
Україна приєдналася до Конвенції і зобов’язалася її виконувати.
- Діти, що потрібно для того, аби дитина виросла? (їсти, гратися, займатися фізкультурою,
вчитися, спілкуватися, дотримуватись здорового способу життя.)
- На все, що ви зараз сказали, ви маєте право.
4. Пояснення правил гри.
- Ми з вами вже не раз вчили, повторювали права дитини і сьогодні ми з вами перевіримо
ваші знання.
- Зараз, ми проведемо цікаву гру, яка називається «Що? Де? Коли?»
- Що ви знаєте, про цю гру?
- Вона має правила. Ви сидите у групах і даєте відповідь колективно, письмово на
спеціальних аркушах. Я буду задавати питання, а ви протягом 60 хв повинні написати
 відповідь і підняти аркуш з відповіддю вгору. Після закінчення часу я даю відповідь на
питання і всі команди, які дали правильне питання отримують 1 бал. В кінці гри ми
підрахуємо бали і визначимо знавців прав дитини.
5. Гра «Що? Де? Коли?»
1) Перше питання від відомої героїні казки.
Вельмишановні діти! Допоможіть!
Вовк хоче з'їсти моїх козенят!
- Увага питання! Яке право хотів порушити вовк.
- І так правильна відповідь, ПРАВО НА ЖИТТЯ!
2) Як маленьке немовля
У світ двері відчиня.
То дарують йому слово,
Слово це – його … (ім'я).
- Про яке право, йдеться мова у вірші?
- Цікавий факт: В Іспанії, Італії, Франції полюбляють давати новонародженим 3-4, а іноді й 5
особистих імен. Іспанці носять по двоє прізвищ: матері і батька.
3) Відеоролик «На здоров’я»
- Яким чином ми можемо користуватися цим правом?
4) У сім'ї ми маєм право
На добре харчування.
Від того, що і як їмо,
Залежить і здоров'я, і навчання.
- Як ви думаєте, про яке право розповіли діти?
5) Відеоролик «На освіту»
- Чого ми можемо досягти, користуючись цим правом? (можемо стати ким хочемо, стати
успішим)
6) Відеоролик «На житло»
7) – Цей лист вам надіслала Попелюшка.
Роботи багато!
Не встигну ніяк!
Та й що одягну я!
Це ж свято! Це бал!
А, може, мені допоможете ви
Так хочу сьогодні на бал я піти.
- Яке право порушила мачуха?
( «Попелюшка», - на відпочинок, на дозвілля, на свободу і особисте життя, на свободу
думки і слова, на володіння і користування своєю власністю)
- Мачуха та її доньки порушили низку прав. У Конвенції ООН про права дитини зазначено,
що діти:
1) мають рівні права;
2) не повинні залучатися до важкої праці;
3) мають право на відпочинок;
4) не повинні бути скривдженими;
5) і головне – мають право7нг6 на любов і піклування
8) Це питання задала ваша однокласниця на уроці «Я у світі» у вересні і мені цікаво, чи
запам’ятали ви це право.
 - Кожного разу, коли ви йдете в магазин і батьки у вас питають, чого ви хочете, або коли
записують на гурток, який захотіли ви. Яке право вони вам пропонують використати?
- Право на вибір. Вибір чого?
6. Узагальнення і систематизація
- На цьому наша гра завершується! Давайте підрахуємо бали.Отже, перемогла команда…
- Окрім тих прав, які ми сьогодні назвали, кожна дитина має право знати ці права. І я вам
пропоную допомогти учням, які ще маленькі, дізнатися всі права. Я пропоную створити
плакат прав дитини і вивісити на 1 поверхі. Я впевнена, що наш плакат буде корисним.
ІІІ .Заключна частина
1. Створення колективного плакату
- В яких документах зазначені наші права і обов’язки.(Декларація, Конвенція, Конституція)
- Називайте права, в тому порядку, як їх отримує дитина від народження.
* Право на життя
* Право на ім'я і громадянство
* на власну думку
* на житло
* на охорону здоров'я
* медичне обслуговування
* на освіту
* на відпочинок
* на повноцінне харчування
*на вільне спілкування
* отримання інформації
*розкриття творчих здібностей
2. Заключна бесіда
- Якими із цих прав вам доводилось і доводиться користуватися найчастіше?
- Чи порушуються ваші права у родині, у школі?
- Чи доводилось вам бачити чи чути, як порушуються права інших дітей?
- Куди можна звернутися за допомогою?(вчитель, психолог, дорослі знайомі, служба довіри)
3. Оцінювання
- Прослухавши всі ваші відповіді і аргументи, я можу із впевненістю сказати, що ви знаєте свої
права, але я вас дуже прошу не забувати про свої обов’язки.
- Кожному з вас я хочу на згадку про нашу виховну годину дати закладку, яка засвідчує що ви є
знавцем своїх прав. А на звороті, ви можете ще раз перечитати свої права і обов’язки.

3. Дібрати два науково-педагогічного метода вивчення дитячого колективу.

Найчастіше використовують у педагогічних дослідженнях такі методи: педагогічного
спостереження, інтерв'ю, педагогічного експерименту, вивчення шкільної документації, вивчення
результатів діяльності учня, психолого-педагогічного тестування, проективні методи, соціологічні
методи (анкетування, рейтингу, узагальнення незалежних характеристик, соціометрії),
математичні методи (реєстрування, ранжування, статистичні методи, метод вимірювань),
теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки, моделювання, індукції,
дедукції, порівняльно-історичного аналізу).
Метод інтерв'ю - спосіб отримання інформації в процесі усного опитування з використанням
заздалегідь визначених питань, поданих у певній послідовності.
Розрізняють інтерв'ю: вільні (не регламентовані темою), стандартизовані (нагадують анкету
із закритими запитаннями), напівстандартизовані (поєднують особливості двох попередніх),
діагностичні (допомагають розкрити суть проблеми), клінічні (проводиться у вигляді
терапевтичної бесіди з метою надання психолого-педагогічної допомоги), фокусовані (фокусує
увагу на одиничній проблемі чи поступку), панельні (багаторазове опитування одних і тих самих
питань через певні проміжки часу), групові (бесіда, під час якої дослідник викликає дискусію в
групі з метою довідатися про думку кожного).
Інтерв'ю ефективне тоді, коли дослідник упевнений в щирості відповідей респондентів.

Метод анкетування використовують для одержання інформації про типовість тих чи інших

явищ навчальновихов-ного процесу. Анкета складається з трьох частин: вступної, основної та
демографічної. Вимоги до анкетування: добір найточніших запитань (прямих і непрямих);
виключення підказок; попереднє анкетування невеликої кількості учнів; перевірка ступеня
розуміння запитань і внесення корекцій до змісту анкети; порівняння результатів анкетування з
результатами, одержаними іншим шляхом.

4.Створити таблицю «Невербальна комунікація».

6. Підготувати коротку доповідь «Соціально-педагогічні причини появи

важковиховуваних дітей»
У виховній роботі зустрічаються благополучні діти, які потребують будь-яких зусиль, а так
само ті, хто представляє певні труднощі для вихователів. Серед них виділяють важковиховуваних.
Це певна категорія дітей, яка відрізняється від однолітків і характеризується певними проявами.
Поняття важковиховуваних зустрічається і в спеціальній літературі і в повсякденному
лексиконі вихователів. У першій половині XX в. використовувався вираз - "діти, важкі у
виховному відношенні". До теперішнього часу поняття "важкі" діти не має загальноприйнятого
трактування. Це пов'язано з багатоаспектністю явища, іменованого трудновоспитуемостью.
Під важковиховуваною розуміється така дитина, який для конкретного вихователя (вихователів)
представляє певні труднощі в педагогічній роботі. Ці труднощі виявляються в негативному
(девіантну) поведінці дитини, його ставлення до інших дітей, вихователю і виховного впливу.
Упродовж 20 ст. на теренах колишнього Радянського Союзу мало місце кулька «спалахів»
появи педагогічно занедбаних дітей, що було зумовлено такими соціально-історичними й
економічними причинами:
1)період Першої світової війни (1914-1918 рр), Друга світова війна (1939-1945) – військова
розруха, сирітство дітей через загибель батьків на війні, окупація територій чужоземними
військами
2)громадянська війна (1918-1922) – руйнування народного господарства, великі переміщення
певних прошарків населення в країна і за її межами, безробіття, хвороби…
3)30-ті роки – штучний голодомор, масові репресії частини населення країни призвели до
соціально-педагогічної занедбаності значної частини дітей
4)останні десятиріччя 20 ст. – підвищення кількості соціально занедбаних дітей через зниження
відповідальності частини батьків за виховання дітей, ослаблення національних коренів, що
живили процес виховання, необмежений вплив масової культури найнижчого рівня, яка
призводить до «зомбування» частини молоді.
До негативних чинників, породжених діяльністю сімї, а також дитячих виховних
закладів, які впливають на появу важковиховуваних дітей належать такі:
1)діяльність неблагополучних і асоціальних сімей (неповна сімя, батьки алкоголіки, наркомани,
ведуть аморальний спосіб життя), для яких характерні соціальна безвідповідальність за виховання
дітей, психолого-педагогічна неграмотність, негативні приклади моральної поведінки, відсутність
доброти, сімейного затишку, любові до дітей, прояви насильства, жорстокості, відсутність системи
вимог, брак істинного батьківського авторитету, матеріальні нестатки
2)діяльність зовні благополучної сімї (є батько й матір, які працюють, освічені, інтелектуально
розвинені, належний матеріальний достаток) також до певної міри може негативно впливати на
особистість дитини, сприяти появі міри може негативно впливати на особистість дитини, сприяти
появі значних помилок у її життєдіяльності. В такій сімї мають місце негативні чинники : низька
психолого-педагогічна культура, створення для дітей «парникових» умов для розвитку, що
призводить до ослаблення особистості, матеріальне перенасичення, вседозволеність, відсутність
системи вимог і контролю, прояви елементів фальшивості авторитету
3)діяльність навчально-виховних закладів не завжди створює оптимальні умови для розвитку
особистості. Тут можуть мати місце негативні чинники впливу на вихованців, які ускладнюють
взаємини дитини з батьками, товаришами, інколи разом з іншими чинниками (негативний вплив
сімї, засобів масової інформації, стихійні вулиці) руйнують особистість.
4)Це перенавантаженість змістом навчального матеріалу, яким учень через обмеженість
розумових можливостей не може оволодіти, що породжує негативізм, опір, «втечу» від навчальної
діяльності, почуття власної неповноцінності, меншовартості порівняно з іншими учнями
5)відсутність належних умов для задоволення своїх інтересів, прояви з боку вчителів-вихователів
негативізму до учнів з моральними вадами
6)недостатній рівень педагогічної культури вихователів (нетактовність, грубощі, авторитаризм),
ізоляція, відсторонення учнів з певними недоліками в морально-інтелектуальному розвитку від
цікавих колективних справ.

 
Відповідь №1 Відповідь №1 Відповідь №1 Відповідь №1

Відповідь №2 Відповідь №2 Відповідь №2 Відповідь №2

Відповідь №3 Відповідь №3 Відповідь №3 Відповідь №3

Відповідь №4 Відповідь №4 Відповідь №4 Відповідь №4

Відповідь №5 Відповідь №5 Відповідь №5 Відповідь №5

Відповідь №6 Відповідь №6 Відповідь №6 Відповідь №6

Відповідь №7 Відповідь №7 Відповідь №7 Відповідь №7

Відповідь №8 Відповідь №8 Відповідь №8 Відповідь №8