Що таке співчуття?

Мета: ознайомити дітей з емоційними проявами людини; вчити враховувати

почуття інших людей, уміти співчувати, співпереживати; розвивати уяву;
виховувати повагу до людей.
Матеріал: картини за змістом бесіди.
Хід бесіди
Вихователь. У житті, казках, у кінофільмах люди посміхаються і плачуть,
радіють і сумують. Сьогодні ми помандруємо до країни людських почуттів. А
ось про яке з почуттів ми будемо говорити, спробуємо з вами зрозуміти,
розглянувши цю картину.
Розгляд картини « Добрим будь – пожаліти друга не забудь».
Діти разом з вихователем розглядають її зміст.
Ситуація « Співчуття і доброта»
Вихователь пропонує дітям морально – етичну ситуацію. Діти оцінюють
персонажів, їхні вчинки.
 Вправа « Хто виявив співчуття»
         Оцінювання дітьми поведінки песика.
         Мене сварили мама з татом,
         Що я, мовляв, такий – сякий,
         А вірний друг мій. Пес кудлатий,
         Прийшов до мене залюбки,
         Довірливо у очі глянув –
         І не такий я вже поганий!
Вправа « Кому ви більше співчуваєте» ( робота з демонстраційним
матеріалом)
Вихователь:
- Діти, сьогодні  ми побували в країні людських почуттів, навчилися
співчувати людям.
- Діти, а якщо у друга трапиться горе, що б ви зробили?
- Як необхідно ставитися одне до одного?
- Ставтеся одне до одного так, як би ви хотіли, щоб друзі ставилися до вас.
 Життя – це щастя

Мета: розвивати уявлення дитини про красу і щастя людського життя,

допомогти відчути радість від того, що ми живемо, виховувати вдячність тим,
хто подарував життя.

Матеріал: картинки на відповідну тему.

Керівництво: Пропоную дітям звернути свою увагу на оточуючі їх предмети,

об’єкти довкілля, діяльності людей, показуючи картинки.

Хід бесіди

Вихователь:

- Дітки, подивіться на цих людей: навіщо вони це роблять?

- Їм подобається ходити на роботу?
- Чи їм хтось наказує це робити?(відповіді дітей)
- Так діти, вірно, їм це подобається, адже вони хочуть допомогти іншим
людям, і роблячи добро в них на душі стає світло і затишно. Вони
радіють тому, що живуть і можуть допомогти іншим, виростити дітей, і
бути щасливим.
- Давайте з вами розглянемо ляльку. Які в ній схожості і відмінності з
людиною.
- Яка перевага людини?
- Так, правильно, перевага в тому, що вона може жити і радіти життю.
- Тож давайте радіти й нести радість іншим.
 Мама – сонечко в сім'ї, ми промінчики її

Програмовий зміст: формувати уявлення дітей про взаємну турботу та любов

у сім'ї. Вчити висловлювати почуття любові до мами та інших членів родини,
лагідно до них звертатися, виховувати бажання допомагати, шанобливе
ставлення до близьких людей. Спонукати висловлювати вдячність до мами,
формувати базові моральні якості особистості.

Хід заняття

Говоримо  дітям, що до них у гості завітало маленьке налякане зайченя, і

показує іграшку.

Говорю вірш:

Плаче зайча гіркими сльозами,

 Примовляє: "Хочу я до мами!".

Ти не плач, зайча, пограйся з нами,

 І не зчуєшся, як прийде мама.

Як тебе звати, зайченя? Сідай, Вуханчику, на стілець, пограйся з нами! Мама

Вуханчика, мабуть, пішла шукати їжу для сім'ї - смачні корінці, пагінці, а він
залишився сам, тому злякався і плаче. Давайте, діти, поки повернеться мама
Зайчиха, розважимо маленьке зайченя, розкажемо йому про своїх мам,
пограємося з ним! Розглядаємо з дітьми стенд з фотографіями рідних. Кілька
дітей (3-4) розповідають про свої родини за фотокартками та запитаннями
вихователя й інших дітей.

Після цього проводиться гра на уважність.

Гра "У нас велика сім'я"

А у нас, а у нас велика сім'я.

і у ній, і у ній не один лише я.

Є у нас синочки    (хлопчики плещуть у долоні).

Є у нас і дочки    (плещуть у долоні дівчатка).

Після гри говорю дітям, що на початку заняття вони розповідали про сім'ю,
використовуючи фотографії, а тепер їм допоможуть у цьому їхні пальчики.
Виконується пальчикова вправа "Моя сім'я".
 Пальчикова вправа "Моя сім'я"

Оцей пальчик наш дідусь,

А оцей - бабуся.

Оцей пальчик наш татусь,

А оцей - матуся.

А малюк, звичайно, - я!

Ось і вся моя сім'я!

Як сонечко зігріває нас усіх своїми лагідними промінчиками, так і мама

кожному у сім'ї дарує своє тепло, ніжність, ласку і турботу.

Мама - сонечко в сім'ї,

Ми - промінчики її.

Якщо сонечко в оселі -

То промінчики веселі.

Казка "Добре з мамою"

Одного дня на бабусиному подвір'ї гордо походжала мама-квочка, а довкола

весело метушилися маленькі курчатка. Ось мама-квочка заквоктала, зібрала
всіх своїх діток і повела до годівниці. Наївшись там  смачного пшона, курчата
задрімали. Аж раптом маленьке пустотливе курчатко, скориставшись тим, що
маму зморив післяобідній сон, стрибнуло у густу високу траву, пролізло крізь
бур'яни і опинилося на грядці. Знайшло там черв'ячка, поласувало ним. А що ж
далі? Що робити? Куди йти? Раптом з густого бур'яну вийшов великий сірий
кіт... Котик і не думав полювати на курча - він був ситий. Проте маленьке кур-
чатко дуже злякалося і чимдуж побігло до мами-квочки, яка вже схвильовано
шукала свого синочка.

          "Ось де ти, мандрівнику! Я так хвилювалася! Я ж скільки разів говорила:

не можна відходити далеко від мами. Так багато небезпеки навколо! Котик
може вхопити тебе гострими кігтями або попадешся на сніданок хижому
птаху", — квоктала квочка. Потім вона стала повчати всіх своїх курчат: "Поки
ви ще маленькі, ніколи не відходьте далеко від мене. Я можу захистити вас від
небезпеки, заховати від дощу, вітру, ворога. Зі мною вам завжди буде тепло і
затишно".
А маленьке пустотливе курчатко розповіло братикам і сестричкам про свою
пригоду і сказало: "Слухайтесь маму, вона навчає нас тільки добра. Я от не
послухався і ледь не потрапив у котячі лапи". Всі курчатка-зрозуміли, що маму
потрібно слухатися завжди. Бо вона найбільш за всіх любить своїх діток.

Бесіда за змістом казки. Ставимо дітям запитання на зразок: "Чого навчає діток
мама?", "Чи є серед діточок нашої групи такі ж неслухняні, як маленьке
курчатко?", "Які найкращі слова можна сказати про маму?", "За що ви любите
маму?".

Фізкультхвилинка "Допоможемо мамі"

Діти разом збирають фрукти, розміщені по усій груповій кімнаті, сортуючи по

різних кошиках за видом (кольором).

-        А хто ще в сім'ї допомагає мамі? Правильно, тато. У нього, як і в матусі,

добрі, працьовиті руки.

Татові руки до роботи охочі -

Можуть полагодить все, що захочеш.

Татові руки - щедрі, робочі,

Втоми не знають зранку до ночі.

Пропоную дітям допомогти Вуханчику шукати його маму, а для цього пограти
у гру.

Дидактична гра "Чия мама?"

Діти добирають до зображень дорослих тварин картки із зображеннями їхніх

дитинчат.

Ми (звергаючись до зайченяти)

Час мине, і в небі блисне золоте проміння.

Мама люба, мама мила стисне у обіймах.

Всюди скажуть вам так само і дорослі, й діти:

Якщо з нами наша мама - гарно в світі жити!

Чути стуку двері. З'являється Зайчиха. Вона дякує малятам за те, що гралися з її
синочком, розважали і навчали його. Зайчиха питає у дітей, що їм сподобалося
на занятті, а за те, що подбали про Вуханчика - дарує гостинці.
 Добрі слова. Чарівні слова. Добре слово солодке, як мед

Програмові завдання: вчити дітей усвідомлювати ( за допомогою творів В.О.

Сухомлинського), що до людей слід ставитися привітно, доброзичливо; вчити
культури спілкування ( вітатися, прощатися,просити,відмовляти); створювати
такі умови й відповідні ситуації, щоб кожна дитина змогла проявити своє
вміння спілкуватися, повчитися норм поведінки в інших; виховувати
тактовність, уміння прислухатися до порад старших, робити висновки.

Попередня робота: читання оповідань В.О Сухомлинського « Чому дідусь

такий добрий сьогодні», « Навіщо говорять «спасибі»

Методичні прийоми: бесіди з дітьми, читання оповідань, дидактичні вправи

морально – етичного характеру.

Підготовка вихователя: робота з книгами В.О. Сухомлинського « Сердце

віддаю дітям», « Сто порад вихователю»; робота з періодичними виданнями: «
Дошкільне виховання», « Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок»;
виготовлення дидактичного матеріалу до вправ.

Хід

Психогімнастика

Вихователь пропонує подарувати посмішку та лагідно доторкнутися одне до

одного.

 ̶  Коли ми такі добрі, ніжні, лагідні, то всім добре, а в нас виникає відчуття, що
нас усі люблять. Такі добрі відчуття називаються « добрики».

̶  А хто вас любить?

̶  Як ви думаєте, за що вас люблять?

Вихователь пропонує дітям присісти на килим та уявити ранок.

̶  прокинулося сонечко. Зазирнуло у вашу кімнату, а ви ще спите. До кімнати

заходить мама. Що вона скаже вам зранку?

̶  Що ви їй відповісте?

̶  У дитячому садку, коли ви заходите до групи, що кажете?

̶  Чому люди вітаються одне з одним під час зустрічі?

Гра « Привітаймося!»
Діти стають у коло парами. Вітаються за прикладом вихователя, називаючи
і`мя  дитини, яка стоїть у парі. За сигналом вихователя, діти міняються парами.

̶  Діти, ви віталися не простими словами, а чарівним. Хочете дізнатися, чому ці

слова називають чарівними?

Слухання оповідання В.О. Сухомлинського « Скажи людині «здраствуйте!»

̶  Існує багато чарівних слів, які ми кажемо одне одному, і навіть не помічаємо,
які добрі справи вони роблять.

Вправа «Закінчи речення»

· Якщо мій товариш захворів, я…

· Мені подарували фломастери, і я…

· Коли мені потрібна допомога, я …

· Мама дала мені дві цукерки, і я…

Гра – емпатія «Сонечко та хмаринка»

̶  Діти, я буду хмаринкою, а ми – веселими промінцями сонечка. Коли

хмаринка надходить, промінці засмучені, ховаються. А коли хмаринка
ховається – промінці посміхаються та радіють.

Вправа « Скринька з чарівними словами»

У скриньці багато маленьких сердечок. Вихователь пропонує наповнити

скриньку чарівними словами в обмін на серця. Таким чином кожна дитина
може сказати по 2-3 чарівних слова.

Усміхнемось всім навколо –

Небу, сонцю, квітам, людям, ̶

І тоді обов’язково

День для вас привітним буде!

Все – із доброго чи злого –

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка,

Хліб – з маленької зернини,

Дощ – із чистої краплини,

А людське добро – з дитини!

На цьому заняття завершено.

 Що погане, а що добре?

Програмний зміст: дати дітям узагальнене уявлення про вчинки людей,

навчити правильно їх оцінювати; уточнити розуміння дітьми узагальненого
поняття «культура поведінки»; сприяти формуванню морально-вольових
якостей(витримки, сміливості, відповідальності) і соціальної активності
вихованців; розвивати мовлення, мислення, вміння зрозуміло висловлюватись;
виховувати в дітей бажання і прагнення завжди діяти добре; навчати норм та
правил поведінки.

Хід

-         Діти, ви чули такий вислів «чиста душа»? Що він означає?

(Відповідь дітей.)

-         А якщо людина зробила навіть один нечесний вчинок – як ви вважаєте її

душа залишається чистою?

(Відповідь дітей)

-         Оскільки від однієї маленької краплинки вода робиться мутною, так і
душа не може залишитися чистою навіть після найменшого поганого вчинку
або думок.

-         Діти, а що значить діяти добре?

-         Які вчинки ви вважаєте поганими?

(Відповідь дітей)

Прослухайте  вірш:

Через кладку, через річку я веду свою сестричку.

Прямо з хвилі кладка гнеться, а Оксаночка сміється.

Бо зі мною через річку йти сестричка не боїться.

-         Як ви гадаєте, чому сестричка не боїться йти через річку?

(Відповідь дітей.)

-         А що можна сказати про поведінку ось цього хлопчика?

Івась свариться з дітьми, в хід пускає кулаки.

В забіяки під очима не проходять синяки.

-         Вам подобається Івась? Якщо – ні, то чому?

( Відповідь дітей.)

-         Діти пригадайте свої хороші справи й розкажіть про них.

(Відповіді дітей)

- Тож творімо добро, дітки, і все у нас буде добре!

 Будь добрим - і тобі добре буде

 Програмові завдання:

-  продовжувати формувати уявлення дітей про морально-етичні норми

поведінки; розширювати та поглиблювати знання про позитивні риси характеру
та моральні чесноти людини (доброта, щедрість, скромність, чуйність,
ввічливість, доброзичливість, працьовитість, миролюбність тощо); вчити
дошкільників помічати та характеризувати негативні риси характеру і прояви
негідної поведінки оточуючих на прикладі казкових героїв; спонукати
самостійно робити оціночні судження та аналізувати поведінку інших; сприяти
усвідомленню дітьми необхідності дотримуватися соціально прийнятих норм
поведінки та моральних чеснот, бути доброю людиною;

-  розвивати логічне мислення, комунікативне мовлення дітей;

-  виховувати культуру поведінки та спілкування, бажання наслідувати

позитивні приклади соціально-моральної поведінки та кращі моральні якості
особистості.

Словник: пантоміма, моральні якості (чесноти), правила поведінки,

миролюбивий, милосердний.

Матеріал: ілюстрації до відомих казок; сюжетні картинки до теми «Хороші і

погані вчинки»; кольорові олівці чи фломастери; маски півника і курочки;
декорації (зелені ягоди, квіти, метелики, сніжинки).

Хід

Діти заходять у групу, стають рядком.

Вихователь. - Погляньте, діти, скільки у нас гостей сьогодні. Давайте з ними

ввічливо привітаємося.

Кожна дитина по черзі говорить своє привітання. Наприклад:

-         Доброго ранку!

-         Добрий день!

-         Доброго здоров'я!

-         Привіт!

-         Раді вас бачити!

-         Ласкаво просимо! та ін.

Вихователь. -  А ще можна звернутися до людини без слів, а лише за
допомогою міміки і жестів. Пам'ятаєте, як ми гралися, і такий спосіб
спілкування називається як? (пантоміма)

-         Молодці, що пригадали. А давайте зараз пограємо в пантоміму! Згідні?

Розважальна гра «Пантоміма»

Одна дитина виходить вперед. Вихователь  промовляє фразу, а дитина пробує

відобразити її зміст за допомогою міміки і жестів. Наприклад:

-         Щиро дякую! (права рука на ліве плече, уклін, усмішка);

-         Раді вас бачити! (приязна усмішка, руки розведені в сторони, легкий
уклін);

-         Я більше так не буду. (руки схрещені на грудях, заперечливий помах

голови, сумний вираз обличчя);

-         Ходи до мене, маленька! (усмішка, руки простягнуті вперед,рухи

пальцями обох рук);

-         Не хочу з тобою гратися! (посуплене обличчя, руки схрещені на грудях);

-         Дозвольте запросити вас на танець. (усмішка, рука простягнута вперед,

легкий уклін головою) і т.д.

Вихователь. -  Молодці, діти! Дуже добре ви поспілкувалися без слів, а за

допомогою лише міміки і жестів і погралися в пантоміму. А зараз сідайте, будь
ласка, на стільчики, випряміть свої спинки, ніжки поставте разом. Вам так буде
зручно.

Сьогодні ми з вами поговоримо про дуже цікаві речі - про доброту, прояви
людських якостей і характер людини. Ви знаєте, діти, що людина живе не сама
в суспільстві, а поруч з іншими людьми. Як рослинка у полі не може існувати
сама, так і людина не може жити самотньо, а серед інших людей і всі вони різні
- одні добрі, а інші не зовсім такі.

-  Що ви можете сказати про добру людину, яка вона? (чесна, ввічлива, скромна,
працьовита, чемна, доброзичлива, дружелюбна, щедра, справедлива,
миролюбна, щира, милосердна та ін.)

Вихователь. - Я з вами згідна. Ви назвали багато хороших моральних якостей

людини. Давайте запам'ятаємо ці гарні слова - «моральні якості». (Діти
повторюють за вихователем). Саме таку людину і з такими моральними
якостями можна назвати доброю.
В нашій групі діти виховуються і дружать вже третій рік і дуже добре знають
один одного. Розкажіть, будь ласка, про своїх друзів, які вони?

Діти по черзі розповідають про своїх друзів. Наприклад:

-         Ярослав добрий, бо він дуже любить свою сестричку і багато розповідає
про неї;

-         Дарина ввічлива дівчинка, бо завжди вітається;

-         Марійка працелюбна, бо завжди допомагає виховательці;

-         Денис щедрий, бо з усіма ділиться;

-         Софійка дружелюбна, бо з усіма грається і ділиться іграшками;

-         Карина чесна, бо ніколи не обманює і т.д.

Вихователь. - Молодці, діти! Серед вас багато добрих і вихованих. Як ви вдало

підмітили хороші моральні якості  у своїх друзів. Дякую вам!

-         А чи пам'ятаєте ви вірш про хвалькуватого кота? Чи гарно хвалитися?

-         Що сталося із хвалькуватим котом? (Він пішов і пропав)

Фізкульхвилинка «Хвалькуватий кіт»

Діти стають у коло, читають знайомий вірш і показують відповідні рухи.

Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде,

(Ідуть по колу, виконуючи рухи руками, як при плаванні)

Та як пішов, то не прийшов - нема кота ніде.

(Зупинилися, повернулися у коло, по черзі відводять руки в сторони, підняли

плечі)

Тож ти ніколи не хвались, якщо не можеш - не берись!

(Сваряться пальчиком)

Діти повертаються у другу сторону і повторюють рухи ще раз.

Дидактична вправа «Голосно - тихо»

Першу частину вірша діти промовляють тихо, другу - голосно.

Дидактична гра «Скажи навпаки»

Вихователь називає хороші моральні якості людини, а діти - їм протилежні.

-         Дружелюбний - недружелюбний;

-         чемний - нечемний;

-         ввічливий - неввічливий;

-         чесний - нечесний;

-         скромний - нескромний;

-         працьовитий - непрацьовитий (лінивий);

-         доброзичливий - недоброзичливий;

-         щедрий - нещедрий (жадібний);

-         справедливий - несправедливий;

-         миролюбний - немиролюбний;

-         щирий - нещирий;

-         милосердний - немилосердний,

-         добрий - недобрий (злий) та ін.

Вихователь. - Людей, які мають такі нехороші якості, називають

невихованими, недобрими або злими. Чи хочете, діти, щоб про вас так думали?
(Ні). Отож ведіть себе чемно і будьте завжди добрими і вихованими дітьми,
щоб вами могли пишатися ваші мами, тата і ми в дитячому садку. Бо в народі
кажуть: «Будь добрим - і тобі добре буде».

Вихователь запрошує дітей сісти на свої стільчики і уважно розглянути

ілюстрації до відомих казок.

Вихователь. - Діти, а зараз я хочу переконатися, чи все ви зрозуміли і можете

пояснити. Перед вами ілюстрація до якої казки? («Коза-дереза») Подумайте і
дайте відповідь повним реченням, якою була коза у цій казці? (Коза
була хитрою, несправедливою, неввічливою, нечемною, неслухняною,
недоброзичливою, нещирою, недружелюбною, недоброю та ін.)

-         Кого обманула Коза-дереза? (діда, бабу, зайчика)

-         Хто допоміг зайчику визволити його хатку? (рак-неборак)

-         А що могло б статися, якби рак-неборак теж не зміг вигнати Козу-дерезу

із зайчикової хатки? (роздуми дітей)
-         Якими словами можна сказати про рака, який він? (сміливий,
справедливий, чесний, дружелюбний, миролюбний, милосердний, добрий)

Вихователь. - Молодці! Добре розумієтеся на гарних моральних якостях.

Спробуємо далі.

Вихователь демонструє наступну ілюстрацію до казки «Котик і півник».

-         А що можна сказати про котика із казки «Котик і півник»? Який він?
(добрий, працьовитий, відповідальний, дружелюбний, щедрий)

Вихователь. -  Так. Він кожного дня ходив у ліс рубати дрова, щоб взимку
можна було погрітися біля пічки. А що можна сказати про Півника, який він?
(неслухняний, нещирий, нечемний, несправедливий, недобрий, непрацелюбний)

Вихователь. -  Справді, він не послухався Півника. Вийшов із хатки і з ним

сталася халепа. Що могло б статися, якби Котик не визволив Півника від
Лисички? (Міркування дітей)

-         А що можна сказати про Лисичку, яка вона? (хитра, недружелюбна,

несправедлива, нечемна, недоброзичлива, недобра)

Вихователь. -  Діти, мені дуже хочеться, щоб ви розглянули наступну картинку

і гарними словами описали дідову сімейку із казки «Ріпка». Яка вона?
(дружелюбна, добра, працьовита, відповідальна, щедра, милосердна,
доброзичлива) Що могло б статися з ріпкою, якби дід її не витягнув?
(Міркування дітей)

Вихователь. -  Молодці! Гарно міркуєте. А якою ви запам'ятали Лисичку із

казки «Лисичка та Журавель»? Скажіть повним реченням, якою була Лисичка?
(Лисичка була хитрою, нещедрою (жадібною), недружелюбною,
несправедливою, немилосердною, недоброю)

-         А яким був Журавель? (гостинним, добрим, щедрим, ввічливим,

доброзичливим) Чи зрозуміла Лисичка після відвідин Журавля, що негарно
вчинила? (Ні, ще й образилася і більше вони не товаришували)

Вихователь. -  Ось бачите, діти, навіть казка може нас навчити розпізнавати
хороші і погані вчинки, добрих і поганих людей.

Виконання завдань дітьми біля столів.

Дидактична гра «Оціни вчинок»

Кожна дитина вибирає собі сюжетну картинку із зображенням ситуації

морального змісту. Уважно розглядає і оцінює її, потім зафарбовує кружечок
під картинкою відповідним кольором: червоним - поганий вчинок, зеленим -
хороший. Пізніше вихователь пропонує дітям пояснити свій вибір.

Вихователь. -  Діти, сьогодні я запрошую вас до театральної студії, де ми

переглянемо невеличку інсценівку про те, що буває з неслухняними і
невихованими.

Вихователь вибирає персонажів - Півника, Курочку та казкаря. Діти, що

залишаються сидіти на стільчиках, тримають в руках атрибути для інсценівки -
зелені ягоди, квіти, метелики, сніжинки.

Інсценівка казки Ушинського «Умій почекати»

 Вихователь. -  Молодці, діти! Добре справилися із завданням - гарно показали

поведінку неслухняного, невихованого Півника. Чи бажала Курочка зла
Півнику? З чого це було видно? (Курочка завжди повчала Півника і застерігала
його від небезпеки). Чи можна вважати, що Курочка була доброю? (Так, вона
дуже хвилювалася за неслухняного Півника і бажала йому лише добра)

-         А якими хочете стати ви після нашого заняття? (чемними, вихованими,

дружелюбними, щедрими, добрими, чесними, вдячними, терпеливими,
працелюбними, відповідальними та ін.)

-         Підніміть руку ті, хто готовий кожен день робити добро і собі, і тим, хто
піклується про вас і любить? Отож, робіть добро - і вам добре буде.

Вихователь. -  А зараз давайте ввічливо прощатися з нашими гостями.

Діти використовують різні форми прощання. Наприклад:

-         До побачення!

-         Всього доброго!

-         До зустрічі!

-         Бувайте здорові!

-         На все добре!

-         Щасливої дороги! Приїжджайте ще до нас!

Вихователь. -  Щиро дякую дітям і гостям! Всім бажаю доброго здоров'я і

мирного неба над головою!
 Ввічливих завжди шанують

Програмовий зміст:

Розширювати уявлення дітей про мовленнєвий етикет та основні його чинники:

ввічливість, уважність, чемність співрозмовників. Вправляти у дотриманні
правил культури мовленнєвого спілкування: розмовляти спокійним, лагідним
тоном, привітно, з усмішкою, дивлячись людині у вічі. Удосконалювати вміння
дітей аналізувати і оцінювати свої вчинки та вчинки однолітків. Розвивати
пам`ять, мовлення, поповнити словниковий запас дітей словами ввічливості.

Виховувати  шанобливе ставлення до оточуючих, спонукати дітей на добрі

вчинки.

Матеріал: пісня В. Шаїнського « Усмішка », вірші, прислів`я, «чарівна»

паличка, індивідуальні картки для гри « Добре чи погано », музика для таночка.

Хід

У супроводі пісні В. Шаїнського « Усмішка » діти заходять до кімнати.

Вихователь: Сьогодні у нас свято

                      Гостей прийшло до нас багато

                      Тож, любі діти, поверніться

                      З гостями привітайтесь.

                      І щиро їм всміхніться!

Вихователь: Доброго ранку, діти!

Діти: Доброго ранку!

Вихователь: Сідайте, діти, будь ласка! Всі ви, напевне, любите дива. А як ви

гадаєте, хто вміє їх створювати?

Діти: Чарівники!

Вихователь: Ось сьогодні ми з вами спробуємо хоч трішки побути

чарівниками! Але для цього треба знати « чарівні слова ». А що це за чарівні
слова, вам підкажуть вірші. Слухайте уважно.

 ( Діти читають вірші на- пам`ять ).

Ранок стукає в віконце:

« Час вставати, » - каже сонце

І промінчиком лоскоче,

Привітатись першим хоче!

Як знайомих я зустріну,

Посміхнусь їм неодмінно!

Гарний настрій принесе -

« Добрий день! » і « Здрастуйте! ».

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

І кожен легко підбере, якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам`ятать не важко –

Маленькі ключики твої

« Спасибі » і « будь ласка »!

Сію дитині в серденько ласку,

Сійся родися ніжне « будь ласка »,

Вдячне « спасибі », « вибач » тремтливе.

Слово у серці як зернятко в ниві.

     -    Доброго ранку! - мовлю за звичаєм.

Доброго ранку! - кожному зичу я.

Доброго дня вам! - людям бажаю.

Вечором добрим зустрічних вітаю.

І усміхаються лагідно люди:

 Добрі слова ж бо для кожного любі!

Вихователь: Я сподіваюсь, діти, ви здогадались, які саме чарівні слова нам

сьогодні потрібні. А перевірити чи знаєте ви ці слова допоможе « чарівна »
паличка.

Дидактична гра « Чемні діти »

  Правила гри: діти стають у коло і під музику передають « чарівну » паличку
один одному. Коли музика зупиняється, той, у кого в руках паличка, називає
ввічливе слово і гра продовжується далі.

   Вихователь: Молодці, діти, всі ви знаєте ці чарівні ввічливі слова. А як їх

потрібно вимовляти? ( Лагідно, дивлячись у вічі) Скажіть мені, будь ласка, коли
з вами розмовляють спокійно, рівним голосом, не штовхають, коли хочуть
пройти повз вас, а може просять вас чимось допомогти, як ми  назвемо таку
дівчинку чи хлопчика?

Діти: Ввічливими, вихованими, чемними, добрими, чуйними…..

Вихователь: Правильно, діти. Ввічливими люди не народжуються, а стають.

Ввічливість – шанобливість, прагнення не завдати неприємностей іншим

людям, готовність своєчасно прийти на допомогу іншій людині. Ви молодці,
знаєте чарівні ввічливі слова, але ще потрібно знати коли, як і де їх говорити,
щоб іншому було приємно.

Проблемна ситуація

До кімнати заходить Андрійко.

Андрійко: - Привіт! Ой, я бачу спізнився! Про що ви тут розмовляєте?

Вихователь: - Так, ти спізнивсч. Ми говорили про ввічливість!

Андрійко: О – о – о! Я ввічливий!

Вихователь: Якщо ти ввічливий, то ти й вітатись вмієш?

Андрійко: Авжеш! Я ж сказав: « Привіт ». Отже, я ввічливий!

Вихователь: Діти, чи правильно Андрійко привітався? Що потрібно було

зробити і сказати в цій ситуації?

( Діти називають помилки і виправляють їх.)

Вихователь: Давайте всі разом пригадаємо правила ввічливого вітання.

Ігрова вправа « Умій привітатись »

Як треба чемно вітатись?

Кому при зустрічі можна казати « Привіт »?

Як можна привітатись на відстані?

Хто вітається першим: дорослий чи дитина?

Якщо зустрілись хлопчик і дівчинка, хто вітається першим?

Вихователь: Молодці діти! Привітання бувають різні. Чи уклін, чи слова

вітання, чи лагідна усмішка – спільне тут те, що це означає: « Ти для мене
приємна людина. Я бажаю тобі добра ». Також з давніх-давен існує поміж
людей звичай знімати шапку, увійшовши до приміщення. Як ви думаєте, що він
означає?

Діти: Цим люди показують, що прийшли з миром.

Вихователь: А що означає звичай, вітаючись за руку, знімати рукавицю?

Діти: Цим показють, що прийшли з миром, добром, що в руках немає зброї.

Вихователь: Правильно, діти. Ось бачите, що не лише наші слова, вчинки, а

навіть рухи, жести говорять за нас, показують які ми – виховані, чемні, ввічливі
чи ні. Іноді слова, сказані людиною, можуть означати дуже багато. Недарма про
ввічливість, чемність народ склав багато прислів`їв та приказок. Давайте їх
пригадаємо:

Слова щирого вітання дорожчі за частування.

Якщо ввічливо попросили – завжди дадуть.

Ввічливих і радісних завжди шанують.

Добре слово і в мороз зігріє.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Добре слово краще за цукор і мед.

Щире слово, добре діло душу і серце обігріло.

Не гріє мене кожух, лише слово гріє і тішить.

Умій сказати, умій промовчати.

Вихователь: Молодці, діти дуже повчальні приказки і прислів`я ви пригадали.

     Ну а зараз нашим дітям

     Слід активно відпочити

     Час уже мої малята

     Гарний танець починати.

А чи вміють наші хлопчики ввічливо запросити дівчаток до танцю.          

 Танок « Запрошення »

Вихователь: Молодці, дуже гарно танцювали, наші хлопчики справжні

кавалери.

Ми продовжуємо з вами розмовляти про ввічливість, чемність, вихованість.

Підійдіть, будь ласка, до своїх столів і розгляньте картинки. Уважно
роздивіться ситуацію на картинці і подумайте ввічливо чи ні чинить герой.
Якщо герой чинить правильно, то кружечок біля картинки зафарбуйте зеленим
кольором, а якщо ні – червоним.

Дидактична гра « Добре чи погано »

( Індивідуально прошу дітей пояснити, чому цей вчинок ввічливий,

правильний, а цей – ні ).

Вихователь: Молодці, всі правильно виконали завдання. А зараз я пропоную

погратись в гру.

Гра « Ввічливо чи не ввічливо? »

Правила гри: Я читаю вірші. Якщо ввічлива людина повинна робити те, про що
говориться в вірші, ви плескаєте, а якщо ні – не плескаєте.

Привітатись до матусі:

        - Рідна з добрим ранком!

          Потім радісним, привітним

          Поспішай до трав, до квітів

          А щоб день пройшов не марно –

          З усіма поводься гарно!

          У дівчаток гарні кіски,

          Але надто вже малі.

          А щоб більше виростали,

          Тягнемо їх до землі!

          Без запрошення йди в гості,

          Не вітайся там ні з ким.

         І нізащо слів « Будь ласка!» і

        « Прощайте! » - не кажи.

          Не вмивайтеся ніколи

         Та не мийте навіть рук

         Не потрібне це заняття

          І не варте стількох мук.

          Друг в біді не лишить

           Щирим словом втішить –

           Отакий він незрадливий,

           Справжній друг!

            Галасуй, пищи, гукай,

            Коли хтось відпочиває.

 Роби комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

 Усміхнися сонечку: « Здрастуй, золоте ».

 Усміхнися квіточці – хай вона росте.

  Усміхнися дощику « Лийся мов з відра ».

      Друзям усміхнися – побажай добра.

Вихователь: Молодці, всі були уважні. Ми з вами сьогодні говорили про

чарівні ввічливі слова, згадували прислів`я про те, як багато важить для
кожного з нас щире слово. Для того, щоб завжди приносити людям радість, не
забувайте цих слів, будьте ввічливими, вихованими дітьми, частіше
посміхайтесь людям навколо і вони посміхнуться вам. 
 Вітайся завжди  – це твоє здоров’я

Програмовий зміст: уточнити уявлення дітей про основи культурної

поведінки, про ввічливі слова, вітання, як чемну форму звертання. Учити
користуватися ввічливими словами – мовними формами. Навчати дітей
ввічливому спілкуванню з ровесниками, дорослими, розкрити перевагу доброти
над жадібністю, байдужістю, вчити бачити і проявляти милосердя до людей,
тварин, рослин. Розвивати етичні почуття, пам'ять дітей за допомогою малих
форм (прислів’я), згадати і повторити поради П.Іванова, домагатись
доброзичливої атмосфери в групі, виявляти турботливе ставлення до малюків,
до старших. Виховувати бажання бути привітним і чемним.

Матеріал: «Детка» - 12 заповідей П.Іванова, сюжетні картинки із серії

«Культура і етикет», пісні В.Шаїнського «Улыбка», «Не дразните собак»,
сонечко з промінцями, картинки з ввічливими словами.

Хід

Звучить пісня В.Шаїнського «Улыбка», діти заходять до групи (залу).

Вихователь:

- Доброго ранку!

Діти:

- Доброго ранку!

Вихователь:

- Сідайте! Дітки, ви, мабуть, всі любите казки, де відбувається щось чудодійне.
А хто ж вміє робити чудеса?

Діти:

- Чарівники!

Вихователь:

- Ось і ми з вами спробуємо побувати трішки чарівниками, а для цього нам

потрібно знати чарівні слова. Які це слова? (Будь ласка, дякую …).

Вихователь:

- Можливо пам’ятаєте, як їх потрібно вимовляти?

Діти:

- Лагідним голосом, посміхаючись і дивлячись прямо у вічі.

Вихователь:

- Коли людина розмовляє спокійно, ніжно і не сердиться, не штовхається, коли

хоче пройти біля вас, а, можливо і попросить вас допомогти їй, то як ми
називаємо таку дівчинку чи хлопчика?

Діти:

- Вихований, ввічливий.

Вихователь: 

- От зараз ми і поговоримо про ввічливість. Адже люди повинні не лише

вимовляти слова, а й знати коли і про що говорити.

Проблемна ситуація. (В цей час заходить хлопчик).

Петрик:

- Привіт! Ой, а я спізнився. А про що ви тут розмовляєте?

Вихователь:

- Так, ти спізнився. А ми про ввічливість говоримо.

Петрик:

- О-о-о! А я ввічливий!

Вихователь:

- Ну коли ти ввічливий, то ти і вітатися вмієш?

Петрик:

- Авжеж! Я ж сказав: «Привіт», - значить я ввічливий.

Вихователь:

- Діти, а чи все правильно зробив Петрик?

Діти називають помилки і виправляють їх.

Вихователь:

- А як взагалі можна привітатись? (Доброго ранку, доброго дня, здрастуйте). І

щоб в голосі нашому чулась доброта. Чи можна говорити при зустрічі
«Привіт»?

- Так, але лише своїм друзям.

- А як можна привітатися на відстані?

Поклонитись, махнути головою чи рукою.

- А хто повинен привітатись перший при зустрічі з дорослими людьми?

Вихователь:

- Дійсно,вітання бувають різні. Чи то уклін, чи слова вітання, чи лагідна

посмішка, спільне в них те, що привітання означає: «Ти мені приємна людина.
Я тобі бажаю всього найкращого».

Гра «З давніх давен»

Вихователь:

- Існує давній звичай знімати шапку, коли входимо до приміщення. Що він

означає?

Діти:

- Ми показуємо, що прийшли з миром.

Вихователь:

- А що означає звичай знімати рукавицю, коли вітаємось?

Діти:

- Ми показуємо, що в руці у нас немає зброї, що ми теж прийшли з миром,

добром.

Вихователь:

- Як бачите, не лише наші вчинки, слова, а навіть рухи говорять про нас,
показують, які ми виховані, ввічливі чи ні. Адже і погляд теж може бути
різним. І коли ми хочемо бути вихованими і ввічливими, ми повинні і говорити,
і робити все з добрим наміром, з радістю і добротою, щоб всі, з ким ми
спілкуємося, одержували лише радість від нас. А тепер послухаємо віршик про
привітання, який розкаже Іринка.

Я знайомих як зустріну,

Привітаюсь неодмінно:

Добрий ранок! Добрий день!

А прийду в дитячий сад,

Привітаюсь до малят.
Вихователь:

- Давайте згадаємо віршик про вітання і від його гарних слів стане приємно.

Доброго ранку! – мовлю за звичаєм,

Доброго ранку! – кожному зичу я,

Доброго дня вам! – людям бажаю,

Вечором добрим! – стрічних вітаю.

І посміхаються в відповідь люди,

Добрі слова ж бо для кожного любі.

Показую книжечку-поради П.Іванова.

- Як називається ця книжка? («Детка»)

(Зачитую пораду № 7) – «Вітайся з усіма скрізь і всюди, особливо з людьми

літнього віку. Хочеш мати у собі здоров’я – вітайся з усіма».

- Пригадаємо народне прислів’я. яке говорить про те ж саме. Згадали?

Хто людям добра бажає, той і собі має.

- А як ви його розумієте?

Добре слово краще за цукор і мед.

- Як ви розумієте це прислів’я? Що це значить?

- Милосердя, що це таке?

Вихователь:

- На світі дуже багато гарних слів. А хто з вас, можливо, чув таке слово як
«милосердя».

- Як ви думаєте, що воно означає?

Милосердна людина – це чуйна людина.

- Які прислів’я ви знаєте, де говорилось би про милосердні вчинки?

Одне приємне слово – наче сад цвіте.

Щире слово – добре діло, душу й серце звеселило.

Вихователь:
- Роздивіться картинки і згадайте, що трапилось з героями. Чи сподобався вам
вчинок хлопчика? Чому?

- Знову звернемося до порад П.Іванова.

(Зачитую пораду № 8) – «Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному,

хворому, скривдженому, нужденному. Роби це з радістю. Ти набудеш в ньому
друга…»

Фізкультхвилинка. Драматизація оповідання «Хусточка»

- Поведінка якої дівчинки вам сподобалась? І ви вчинили б точно так?

- Яке прислів’я підходить до цієї ситуації?

Не одяг красить людину, а добрі діла.

- Послухайте пісню і скажіть, про що вона?

Звучить пісня В.Шаїнського «Не дразните собак»

- Правильно. Не потрібно ображати ні собак, ні кішок, ні жуків, ні метеликів. А

все те, що нас оточує – це природа і її потрібно берегти.

- Звертаємось знову до порад П.Іванова (Зачитую пораду № 6) – «Люби

природу навколишню».

- Як ми з вами це робимо? Адже ми з вами такі малі, хіба ми теж можемо

берегти природу?

(Діти згадують приклади з власного досвіду – про черепаху, годівницю, квіти

на поляні).

- Послухайте слова-обіцянку:

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі добрим другом,

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: «Зеленій, живи!»

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті!

 Гра «Сонечко»

Сонечко намальоване на аркуші паперу. Сонечко з коротенькими

промінчиками. На запитання вихователя діти дають відповіді. Кожна відповідь
написана на промінчиках, їх доточують до намальованого сонечка.

- Ми з вами говорили про добрі вчинки, чарівні слова, приводили і прислів’я

про це, як багато значить для кожного з нас щире слово. Але ще нам чогось не
вистачає. А щоб вам допомогти здогадатись, чого саме, я вам загадаю загадку:

Соняшник розцвів у небі,

Поливать його не треба,

Влітку, взимку, він цвіте,

І насіння золоте розсипає

Сонях всюди, - урожай, -

Це радість буде (Сонце)

Голуба хустина,

Жовтий клубок

По хустині качається –

Людям усміхається. (Сонце)

- Так, нам не вистачало сонечка, яке людям усміхається. Подивіться, як сонечко

посилає свої промінці на землю і зігріває її. Щоб і наше сонечко нас зігріло, ми
повинні допомогти йому. Я зачитаю вам ситуацію, а ви доберете потрібні слова
і збільшите тим самим його проміння.

- Ви прийшли в дитячий садок, що ви повинні сказати?

Діти:

- Доброго ранку!

Вихователь:

- Вам допомогли роздягтися, повісити одяг, що треба сказати?

Діти:

- Дякую?

Вихователь:
- Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати?

Діти:

- Вибачте, перепрошую. Людина зробила добре слово, діло, їй потрібно

віддячити, не слід забувати про дуже важливе слово: «Будь ласка».

Вихователь:

- Ви були в гостях, вам було весело, цікаво. Але вже час повертатись додому.
Що кажемо?

Діти:

- До побачення!

(Сонечко піднімаємо на мотузці. Діти співають: «Вийди, вийди, сонечко»).

Вихователь:

- Слова коротенькі, а як багато значать. Яку містять в собі силу і енергію. Ми

допомогли сонечку і в групі дійсно стало тепло, затишно, добре від сонечка, від
наших сердець, від теплих, щирих слів. Будьте привітні, чемні, скромні і
турботливі, діти. На згадку я вручаю вам таке маленьке символічне сонечко –
це залишає сліди сонячний зайчик, стрибаючи і посміхаючись то на одному
обличчі, то на іншому, ніби грається з нами.

(З допомогою дзеркала сонячний зайчик стрибає по групі, де сяде, там і

залишив слід – маленьке сонечко).
 Як я можу допомогти іншим?

Мета: закріпити вміння дітей ввічливо вітатися та прощатися з людьми. Вчити

дітей розцінювати добрі вчинки, справи, застерігати від поганих вчинків.
Розвивати пам'ять, увагу, мислення. Виховувати у дітей почуття милосердя,
чуйності, доброзичливості, бажання прийти на допомогу стареньким,
одиноким.

Матеріал: гостинці для діда Панаса, візочок.

Хід

Стук у двері.

- Це, дітки, прийшла тітка Марія, вона принесла листа. І що ж там в тому листі,
зараз подивимося.

- Діти, в листі написано, що недалеко від нас в селі живе одинокий старенький
дідусь. Він дуже б хотів, щоб його хто-небудь відвідав. Бідний дідусь, йому,
напевно, потрібна допомога. Давайте, ми поїдемо до нього. А що ж ми йому
візьмемо? Гостинця, так? Ось у нас є дуже цілющий чай, він пригодиться
дідусеві. Цей чай дуже корисний. Він з малини, калини, шипшини і меду. Діти,
давайте сядемо в наш казковий візочок і поїдемо до дідуся Панаса. - Бери,
Андрійку, батога, і поганяй коней.

- Вйо-вйо-поїхали.

- А ось і приїхали. Діти виходять. Оглядаються навколо. А де ж дід Панас

живе?

Назустріч іде тітка Олена.

- Доброго здоров’я , тітко Олено.

- Доброго здоров’я , мої маленькі.

- Тітко Олено, а скажіть-но, будьте добрі, де тут дід Панас живе?

- Та ось його хата, недалеко.

- Дякуємо вам щиро

Діти розглядають хату. Біля хати сидить дід Панас.

- Дідусю, доброго здоров’я.

Дідусь схвильовано вітається.

- Доброго здоров’я, мої маленькі.

- Заходьте, любі внучата, до моєї світлиці. А звідки ви такі гарні приїхали до
мене?

- Дідусю, ми приїхали до вас з дитячого садочка. А що трапилось з вами?

- Любі діти, мені стало сумно, і в хаті холодно.

Вихователь:

- Давайте, діти, дідусеві допоможемо. Дідусь одинокий, йому важко.

- Дідусю, ми до вас приїхали з гостинцем. Ось я покладу його на пічку, щоб він
трохи розігрівся. Це чай і пампушки.

- Дідусю, наш чай дуже корисний, він з малини, шипшини, липового цвіту.

- А зараз, дідусю, ми вам піч розтопимо, принесемо дрів, приберемо в хаті.

- Тепер, мої діточки, мені вже не сумно, ви мене так порадували і розвеселили.
Мені стало зовсім тепло.

- Ой, дідусю, ми дуже раді, що змогли вам допомогти. Ось у вас на щоках
навіть рум’янець з’явився.

- А зараз, діточки, сідайте я вам розкажу невелику пригоду про одного

хлопчика. Він був дуже схожий на вас.

Пригода з твору «Апельсин».

- Діти, чому хлопчик Юрчик допоміг вчасно бабусі, підтримав бабусю, а не

пройшов мимо? Як би ви поступили в такому випадку? Ви б теж допомогли
бабусі?

Вихователь:

- Наші діти також багато всього вміють. Вони вивчили вірші і хочуть вам
розповісти. (Діти розповідають віршики).

Дідусь:

- Ой, молодці, дітки, молодці.

- Дідусю, а що за хліб у вас на столі лежить? Напевно, ще хтось до вас

приходив?

- А це приходила сусідка провідати мене і принесла цей хліб. Він дуже

смачний, в домашній печі випечений.
- Дідусю, а наші дітки знають, що хліб треба берегти, вони навіть крихти хліба
не викинуть. А ще вони вміють співати пісню про хліб.

Пісня «Печу-печу хлібчик».

- Молодці, діти, дуже гарно співали. Любі діти, за те, що ви мені допомогли, я
вам дуже вдячний.

- Дідусю, ми завжди будемо приходити, допомагати вам.

- Ой, ми забули, на печі гріються пампушки і чай. Ми вас, дідусю, почастуємо.

(Діти пригощають дідуся).

- Ой, дякую, дякую, дітки

- А тепер бувайте здорові, дідусю, нам час повертатися у дитячий садок.

 Юні леді та джентльмени

Мета. Розширювати й закріплювати уявлення дітей про себе як особу певної

статі; продовжувати формувати дружні взаємини між дівчатками й хлопчиками;
розвивати вміння враховувати особливості одне одного, пов'язані зі статтю;
виховувати повагу до осіб протилежної статі, чемність, культуру поведінки.

Матеріал: конверт зі звуковим листом-запрошенням до Країни леді та

джентльменів або комп'ютерний диск із зображенням леді та джентльменів;
ляльки в гарному вбранні, неохайна лялька; значки "Юний джентльмен" та
"Юна леді" (за кількістю дітей); зображення танцювальної пари у класичному
танці; мікрофон; набір картинок "Одяг"; картинки із зображенням стадіону,
дитсадка, квартири, свята; картинки із серій: "Уроки доброти", "Я та інші",
"Уроки ввічливості".

Хід

Вихователь. Діти, нам принесли ось цей конверт. Як ви гадаєте, що в ньому

може бути? Так, я теж гадаю, що там лист. (Відкриває, дістає касету чи диск).
Але лист не простий, а звуковий. Хочете послухати?

Прослуховують та обговорюють надісланий лист:

"Любі маленькі друзі! Ми, мешканці Країни леді та джентльменів, почули, що у

вашій групі є дівчатка і хлопчики, які в майбутньому можуть стати леді та
джентльменами. Запрошуємо вас до себе, щоб познайомитися з вами й показати
нашу Країну. Якщо ви колись захочете жити з нами, ми будемо раді.

                                                       З повагою леді та джентльмени"

Вихователь. Діти, ви зрозуміли, від кого прийшов лист? На вашу думку, хто

такі леді? (Відповіді дітей). А кого можна вважати джентльменом? (Відповіді
дітей). Чи є у нашій групі діти, схожі на леді та джентльменів? Чому ви так
вважаєте? (Відповіді дітей). Ви згодні відвідати Країну леді та джентльменів і
випробувати себе: чи зможете стати справжніми мешканцями цієї Країни?
Гаразд, вирушаємо в дорогу. (Звучить "чарівна" музика). Заплющіть очі й
уявіть, що ми опинилися в Країні леді та джентльменів. Бачимо першу вулицю
цієї Країни — вона називається вулицею Ввічливості. А ось і перші її мешканці.
(Звертає увагу дітей на ляльок Барбі та Кена у класичному вбранні). Хочете
поспостерігати за ними?

Вихователь розігрує діалог між ляльками.

─ Доброго дня, молодий чоловіче!

─ І вам доброго дня!

─ Підкажіть мені, будь ласка, як дійти до взуттєвої крамниці.

─ Охоче. Я проведу вас, це не клопіт для мене.

─ Чудово, я буду вам дуже вдячна.

─ Дозвольте, я допоможу вам нести вашу сумку.

─ Бачу, вона затяжка для вас.

─ Дуже вдячна, прошу.

─ Ось ми й прийшли, це потрібна вам крамниця.

─ Дякую вам за допомогу. Без вас я не змогла б так швидко сюди потрапити.
До побачення!

─ Радий був вам допомогти. Бувайте!

Вихователь. Діти, що ви можете сказати про мешканців цієї вулиці? Які вони?

(Відповіді дітей). Так, вони виховані та ввічливі. А ви знаєте слова ввічливості?
Пригадаймо їх.

Проводиться дидактична гра "Ланцюжок слів".

Діти утворюють коло, передають одне одному мікрофон і по черзі

промовляють слова привітання, прощання, вибачення, прохання, подяки,
намагаючись не повторюватисьВихователь. Молодці, я бачу, що ви добре
знаєте слова ввічливості. А чи користуєтесь ними, спілкуючись одне з одним?
Ану ж бо покажіть мешканцям Країни, які ви виховані та ввічливі.

На прохання вихователя хлопчики розігрують різні ситуації.

 Уявіть, що ви стоїте поряд з дівчинкою, яка збирається увійти з вулиці до

приміщення. Хто покаже, як хлопчик має повестись у цій ситуації?

o А зараз уявіть, що ви стоїте на автобусній зупинці. Під'їхав автобус,

відчинилися двері, і ви бачите, що з автобуса починає виходити
дівчинка. Хто хоче показати, що він робитиме?

o Ви пішли до крамниці, зробили покупку й рушили до дверей. Разом

з вами до них підійшла дівчинка. Хто буде покупцем і покаже, як
він вийде з крамниці?

o Ви йдете по дорозі, а попереду вас іде дівчинка і несе в руках якісь

речі. Дівчинка перечіпається об камінець і всі речі падають на
землю. Хто покаже, що він робитиме у цьому разі?
Вихователь. Мене тішить, діти, що ви не лише на словах виховані та чемні. Що
ж, залишаємо вулицю Ввічливості й прямуємо до вулиці Охайності. Хто ж це
йде нам назустріч?

Перед дітьми дві ляльки — охайна й неохайна. Вихователь розігрує діалог між
ними.

-         Доброго дня! Мене звуть Ольга. Дозвольте запитати, як вас звати?

-         Ірина.

-         Пані Ірино, як ви сюди потрапили? Адже на нашій вулиці не живуть такі
неохайні люди!

-         Я дуже хочу тут жити, що ж мені робити? (Плаче).

Вихователь. Пані Ірино, не засмучуйтесь, напевно наші діти зможуть вам

допомогти. Діти, що б ви порадили неохайній людині, аби вона змогла мешкати
на цій вулиці? (Умитися, зачесатися, випрати й випрасувати одяг, почистити
взуття...).

Пані Ірина. Дякую вам, діти. Піду приберуся й буду завжди охайною. Адже я
дуже-дуже хочу бути справжньою леді.

Пані Ольга. Діти, а ви дотримуєтеся правил охайності? (Відповіді дітей).

Молодці, це чудово, що в нашій країні колись житимуть такі мешканці, як ви.

Вихователь. Попрощаймося з пані Ольгою, бо нам час вирушати далі. Ми

вийшли на якусь площу. Погляньте, будь ласка, на цей знак. (На стіні -
зображення танцювальної пари у класичному танці). Мабуть, він вказує на
назву площі. Як ви гадаєте, яка її назва? (Відповіді дітей). Так, це Танцювальна
площа. Мешканці Країни леді та джентльменів люблять танцювати й часто
приходять сюди. Вони завжди дотримуються етикету танцю. До речі, хто знає,
що таке етикет? (Пояснює при потребі). Поміркуймо: який етикет у танці?
(Джентльмен має правильно й чемно запросити леді до танцю; галантно
танцювати, не наступаючи на ноги партнерці; не робити зауважень під час
танцю; відвести леді на місце й подякувати їй за танець). Правильно, діти!
Етикет танцю ви знаєте, а тепер покажімо мешканцям Країни леді та
джентльменів, як ми вміємо його дотримуватись.

Динамічна пауза. Під звуки вальсу хлопчики запрошують дівчаток і танцюють,

дотримуючись правил етикету.

Вихователь. Діти, виявляється, що бути леді та джентльменом — це не тільки

вміти правильно спілкуватись, бути чемним, охайним. Слід іще й уміти
танцювати і знати етикет танцю.
З'являється лялька у бальній сукні й звертається до дітей:

— Добрий день, діти! Я була на нашій Танцювальній площі саме тоді, коли ви
виконували свій танець. Мені сподобалося спостерігати за вами, ви потішили
мене. А чи знаєте ви, якими мають бути мешканці нашої Країни? (Відповіді
дітей). Пропоную пограти зі мною у гру "Впіймай слово". Згодні? (Відповіді
дітей). Я називатиму різні слова, а ви плескатимете в долоні тоді, коли почуєте
слова, які стосуються мешканців нашої Країни. (Називає слова: грубіян, чемний,
приязний, сварливий, привабливий, приємний, неприємний, недбалий, шляхетний,
неуважний, надійний, відповідальний, чесний, охайний, брудний, неохайний,
розпатланий, причесаний, турботливий, байдужий, хвалькуватий, скромний,
жадібний, щедрий, спокійний, упертий, поступливий). Молодці, діти! На мою
думку, ви гідні жити в нашій Країні.

Раджу вам побувати на нашому Майданчику чемних співрозмовників і завітати

до крамниці одягу.

Вихователь. Дякуємо за пораду. Діти, що ж нам робити? Часу обмаль, а

хотілося б побувати в обох цих місцях. Ну ж бо, домовимося, хто з вас побуває
на Майданчику чемних співрозмовників, а хто завітає до крамниці. Коли ж
повернемося звідти, розповімо одне одному, що ми бачили.

На Майданчику чемних співрозмовників одна група дітей з помічником

вихователя розглядає картинки,  розміщені  там.  Об'єднавшись у  пари,
дошкільнята складають діалоги, які могли б відбуватися між персонажами
картинок: "Хлопчик і дівчинка граються іграшками", "Хлопчик і дівчинка
зустрілися по дорозі до школи", "Хлопчик і дівчинка помітили на землі
пташеня, яке випало з гнізда", "Хлопчик і дівчинка бавляться на галявині",
"Хлопчик і дівчинка запускають повітряного змія".

(Після розігрування діалогів діти з допомогою вихователя аналізують ситуації).

Вихователь.

- Дітки, то чого ви навчились сьогодні?(Відповіді дітей).

- Будете тепер юними леді та джентльменами? (Відповіді дітей).
 Школа ввічливості

Мета: систематизувати знання про правила поведінки, про етикет;

Завдання:

-      Закріпити знання про правила поведінки дитини у соціумі;

-      Розширити кругозір, збагатити мовний запас;

-      Виховати повагу, доброту, культуру поведінки;

Обладнання:костюми героїв, музичні записи, ноутбук;

Хід

Ведуча: Діти, сьогодні я вас хочу запросити у чудову країну – Країну

Вічливості та Етикету, а щоб туди потрапити  потрібно знати деякі правила, але
ви не свилюйтеся, їх зовсім не важко запам’ятати, вони надзвичайно цікаві та
корисні.

             Людині потрібно багато знати для того, щоб було цікаво та легко жити.
Я хочу познайомити вас із деякими правилами. Отож розпочинаємо нашу
вікторину, а якщо вам буде складно відповісти на деякі запитання, тоді я
попрошу допомоги у нашого вихователя.

Завдання вікторини «Я та оточуючі»

-      Що потрібно сказати, коли зустрічаєш знайому людину?

-      Як потрібно себе поводити, коли розмовляють дорослі?

-      Коли тобі зробили певну послугу, що потрібно сказати?

-      Як звернутися до старшої людини за допомогою?

Відповіді дітей…

Вихователь. Люди придумали правила поведінки в усіх місцях та назвали їх –

етикетом! Що ж це таке етикет? Давайте послухаємо…

-      Етикет – це правила поведінки людини серед інших людей.

Людину, яка знає та виконує ці правила називають культурною та вихованою.

Діти.

-      Етикет серйозна штука, з ним не можна бігать, гупать.

Тут – спасибі, там – привіт, от що значить етикет.

-      Акуратним будь, чистеньким, і привітним, і гарненьким,

Не кричи, а посміхнись, після танцю – поклонись.

-      І хоч нам ще мало літ – ми вже знаєм етикет,

Будемо його вивчать та культурними зростать.

Вихователь. Ой, які ви молодці, тоді переходимо до другого завдання нашої

вікторини.

Вікторина «Ввічлива людина»

-      Як ви думаєте, яку людину називають ввічливою?

-      Як називається дитина, яка поділилася із вами своїми іграшками?

-      Вихована людина, це яка?

-      Які слова говорить ввічлива людина?

-      Які слова ми називаємо «чарівними»?

Вихователь. Молодці, я бачу, що наші дітки ростуть чемними та вихованими і

всім можуть розказати про «чарівні» слова.

Діти.

-      «Вибач», «будь ласка», «спасибі», «дозволь» - це найчарівніші слова, які

ми повинні використовувати завжди;

-      Там де невиховані кричать, там виховані мовчать;

-      Де крикливий не пройде, там ввічливий попросить і зайде.

Вихователь. Пропоную вам, дітки, складніші завдання нашої вікторини, але

впевнена, що ви із ними справитеся. Кожен день ви приходите в садочок, а
дехто із вас приїжджає на громадському транспорті, а чи знаєте ви правила
поведінки у трамваї, тролейбусі, автобосі ми зараз перевіримо.

Вікторина «Я і транспорт»

-      Якщо у транспорті не має вільних місць як чинять виховані дітки?

-      Коли вам звільнили місце, що ви повинні сказати?

-      Чи потрібно штовхатися, кричати та вередувати, коли вам не має де сісти?

-      Коли потрібно готуватися до виходу із транспорту?

-      Якщо біля вас стоїть старенька людини, чи поступитеся ви їй своїм місцем?
-      Як ви вчинете, коли вам, випадково, наступили на ногу?

Вихователь. Молодці, я бачу ви чудово виховані, чемні та культурні дітки…А

як ви будете зустрічати гостей, запрошувати їх до столу та розважати – існують
і такі правила етикету.

Тож проведемо наступну вікторину  «Запрошуємо гостей»

-      Коли потрібно запрошувати друзів у гості?

-      Із яким настроєм ми зустрічаємо гостей?

-      Яка поведінка має бути за столом?

-      Чи потрібно розважати ваших гостей?

-      Назвіть розваги та конкункурси, які ви їм запропонуєте?

-      Як потрібно отримувати подарунки?

Вихователь. Ну що ж, ви ретельно підготувалися і готові до зустрічі гостей,

тож пропоную вам відправитися в гості нашої Маринки.

Діти інсценують оповідання «В гості до Маринки».

Кімната прикрашена повітряними кульками, квітами, накрито святковий стіл…

Долинає дзвінок у двері…

Мама. Маринко, здається прийшли твої друзі, відчини, будь ласка, двері.

Маринка відчиняє двері та запрошує гостей зайти до кімнати.

Маринка. Привіт, яка я рада вас усіх бачити, проходьте, будь ласка, до

кімнати.

Петрик. Привіт, Маринко, вітаємо тебе із Днем народження.

Галинка. Хочемо подарувати тобі квіти та ось цей подарунок від нас усіх.

Дмитро. Бажаємо тобі здоров’я, успіхів та веселого свята.

Оля. Дуже раді, що прийшли тебе привітати.

Маринка (розглядаючи подарунок). Ой, які чудові квіти, а яка цікава книга, я

давно про таку мріяла, дуже вам дякую за таке гарне привітання. Проходьте,
будь ласка, до кімнати…

Маринка запрошує друзів до столу…

Дітей розважає веселий клоун Тім. Проводяться різні цікаві конкурси…

Вихователь. Закінчилася наша подорож у «Школу Вічливості». Я думаю, що
ви дізналися багато нового та навчилися бути ввічливими, чемними та
культурними.

-      Крокуйте по життю сміливо,

Живіть прекрасно та щасливо.

Добро робити не забудьте,

і чемними завжди ви будьте.

Діток нагороджують іграшками Смайликами.

 Про мораль знати – негараздів уникати. Говори по справі, роби по совісті

Програмовий зміст: продовжувати формувати уявлення дітей

про моральні якості людини; учити дотримуватися правил, уста-

новлених у суспільстві; виховувати почуття власної гідності, ви-

ховувати в дітей чесність, відповідальність за свої вчинки.

Матеріал: серця, вирізані з паперу, олівці, люстерко, скринька.

Словник: совість.

Хід

Вихователь демонструє дітям скриньку.

— У скринці лежить особливий і цікавий предмет. Особливий

тому, що кожен, хто дивиться на нього, бачить зовсім не те, що по-

бачив попередній товариш. Тож нехай кожен погляне на цей пред-

мет, але за умови, що не скаже іншим, що побачив.

Діти по черзі дивляться в люстерко, яке приховане від очей ін-

ших дітей.

— То кого ви там побачили? (Себе)

— Так, діти, кожен із вас побачив у дзеркалі самого себе. А що

ви можете розповісти про себе, про свої риси характеру? Які ви?

(Відповіді дітей.)

— Усі ви розказали про найкращі свої риси, і ніхто з вас не на-

звав поганих. Я дужа рада, що ви всі гарні, чесні.

— Пропоную пограти в гру. Я називатиму вчинки, а ви визна-

чатимете, добрі вони чи погані.

• Подякувати товаришеві за допомогу;

• нагрубити незнайомцеві;

• принести бабусі води;

• поступитися місцем у транспорті;

• нищити квіти в лісі;

• говорити погані слова;

• допомогти мамі полити квіти;

• дарувати щиру посмішку перехожим тощо.

— Голос, що підказує нам, які вчинки добрі, а які погані, — це

і є наша совість. І совість підказує нам соромитися лихих вчинків

і виправляти зло добром.

— Совість — це голос серця.

— Я хочу розповісти вам казку. Про мораль знати — негараздів уникати 9

ГОЛОС СЕРЦЯ

Під дахом будинку Дмитрика сім’я ластівок звила собі гніз-

до. Дмитрикові подобались ластівки, і він часто думав: «От якби

в моїй оселі жили такі пташки!»

Одного разу тато приставив до стіни хати драбину, щоб полаго-

дити дах, і забув прибрати її. Побачив Дмитрик драбину і зрадів,

що тепер зможе спіймати одну з пташок. Узяв він татів рибаль-

ський сачок і накрив ним гніздо. Вилетіла ластівка з гнізда — і за-

тріпотіла в сачку.

Задоволений Дмитрик узяв ластівку і побіг із нею додому.

— Не бійся, — казав він, — тобі в мене буде добре, тобі в мене

сподобається!

— Як ви вважаєте, чи сподобається ластівці жити у Дмитрика

вдома? Чому?

Хлопчик сховав пташку за пазуху, сів біля вікна і замислився.

— Тук-тук-тук! — стукало серце хлопчика.

— Хто це стукає? — запитала ластівка.

— Це я, серце Дмитрика, — почула ластівка у відповідь.

— Знаєш, — поскаржилась вона, — Дмитрик хоче, щоб я жила

в нього, а в моєму гнізді пташенята залишилися. Попроси свого

господаря відпустити мене.

— Я раде було б тобі допомогти, — відповіло серце, — але в мене

тихий голос, і мій господар не почує мене.

— Що ж робити? Невже я не побачу своїх пташенят?! — запла-

кала ластівка.

Її гіркі сльози проникли в серце Дмитрика, і від цього голос

серця відразу ж став голоснішим.

— Тук-тук-тук, — застукало серце хлопчика щосили.

— Дмитрику, хіба ти не чуєш, як маленькі пташенята пищать

без мами-ластівки?

Хлопчик підняв очі до вікна і прислухався.

— Це, мабуть, твої діти плачуть. Вибач, я забув, що тобі треба го-

дувати пташенят! — вигукнув хлопчик і випустив пташку у вікно.

Ластівка злетіла в небо і незабаром повернулася до гнізда.

Дмитрик вийшов у двір. Біля сходів сидів сусідський кіт і по-

зирав хижо на ластівок.

— Йди звідси! Не смій чіпати пташок! — прогнав кота хлопчик.

Відтоді Дмитрик вирішив охороняти сім’ю ластівок, а коли

тато повернувся з роботи, попросив його прибрати драбину.

— Як ви вважаєте, чому Дмитрик спочатку хотів спіймати лас-

тівку, а потім охороняв її гніздо?10 Морально-етичне виховання

— Чому кажуть, що совість живе в серці людини?

— Чи можна по очах, голосу і жестах зрозуміти, яке в людини

серце? Розкажіть як. (Відповіді дітей.)

Фізкультхвилинка «Горобці та кіт»

Вибирають ведучого — «хитрого кота». Він закриває очі. Інші

діти — «горобчики» — стрибають навколо нього. За сигналом ви-

хователя «горобчики» тікають, а «кіт» намагається їх спіймати.

Якщо ведучий зловить одного з «горобчиків», інші учасники вмов-

ляють «кота» його відпустити, наводячи для цього різні агрумен-

ти. Завдання «кота» — вибрати найбільш переконливого учасни-

ка. Потім ведучий змінюється, гра поновлюється.

— Як ви розумієте вислів «Жити по совісті»? (Відповіді дітей.)

— Щоб зрозуміти, послухайте вірш.

ЩО ТАКЕ СОВІСТЬ

— Мамо, що таке совість?

— Совість, донько, це повість

Про добрі справи, про добро —

Життя їх нам з тобою дало.

Хто живе по совісті —

Нікого не підведе.

Совість — скарб в душі твоїй,

Як промінчик світла в ній.

— Від якої біди може врятувати совість?

— Закрийте очі і попросіть свою совість розказати, якими з ва-

ших вчинків вона задоволена, а якими — ні.

— Моє серце вміє розмовляти з іншими серцями. Зараз воно

розмовлятиме з чиїмось сердечком. Послухаймо, про що говорять

серця.

Вихователь по черзі підходить до дітей, встає поруч і розпові-

дає про кожну дитину щось хороше.

— Кожен із вас отримає сердечко. Розмалюйте його кольора-

ми вашої совісті. Якщо совість «чиста» — якого кольору буде сер-

дечко?

Вихователь роздає дітям серця, вирізані з білого паперу. Діти

виконують завдання.

— Працювати по совісті — означає намагатися виконати робо-

ту якомога краще. Совість допомагає людині залишатися небай-

дужою до чужого горя та чужих проблем. Совість не дозволяє лю-

дині поводитись неправильно навіть тоді, коли її вчинків ніхто не

бачить. Совість допомагає нам чинити справедливо. Наша совість

допомагає боротися з гріхом, з негарними вчинками і думками.

Адже це дуже важливо, щоб наші думки були чистими і добрими.Про мораль
знати — негараздів уникати 11

Якщо чесний ти із людьми і собою,

І вогник палає у серці,

Якщо ти живеш із добром і любов’ю,

То вогник той совістю зветься.

 Слухнянчики та непослухи

Програмовий зміст: формувати в дітей морально-вольові якості:

дисциплінованість, самостійність, чесність, працьовитість, практичні навички
поведінки серед людей, уміння контролювати свої емоції, прислухатися до
порад дорослих і друзів; учити поводитися так, щоб не сваритися; виховувати
слухняність, розсудливість, людяність, щирість.

Матеріал: склянки з водою, сіль, цукор, ложечки, люстерка.

Словник: непослух.

Хід

Вихователь

Добрий ранок, діти любі!

Чи все гаразд у нашій групі?

Ви довкола роззирніться,

Одне одному всміхніться,

Щоб ніхто не сумував,

З усіма радів і грав!

— Бачу, всі у нас сьогодні веселі й доброзичливі, ніхто не плаче, не вередує, ні

з ким не сперечається. Молодці! Але, на жаль, так є не завжди. Часом діти
починають вередувати. А знаєте чому? Кажуть, що то навідується хвороба на
ім’я Вередливість і наводить свої чари на всіх, на кого може. Діти відразу
стають нестерпними, їм це і самим дуже не подобається, але вони нічого не
можуть вдіяти — це ж чари! А вам доводилося колись зустрічатися з
Вередливістю?

Бурчить собі сестричка —

Така у неї звичка:

— Надворі, — каже, — вітряно,

І платтячко не випране,

І росяна травичка,

І гратись неохота… —

Це знову на сестричку
Напала вередота.

(Т. Коломієць)

— Як ви вважаєте, чи існують ліки від вередливості? Сьогодні ми спробуємо

разом з вами знайти їх. Але уявіть себе на місці 12 Морально-етичне виховання
вередливої дівчинки. Візьміть люстерка і спробуйте показати вираз її обличчя.
Чи подобається вам зараз ваше обличчя? Чому?

(Тому що воно похмуре, перекривлене, заплакане.)

— Справді, приємніше дивитися на веселе обличчя, ніж на заплакане. Чи вмієте

ви швидко змінювати настрій? От тільки-но був поганий, а тепер усе добре.
Пограймо в гру.

Гра «Зміни настрій»

Вихователь пропонує дітям відтворити мімікою, звуками, позами, жестами різні

стани людини: сердитий, схвильований, здивований, радісний, дуже веселий.

— Часто на дітей нападає хвороба, що називається сваркою.

Два хлопчики маленьких за іграшку новеньку

Почали сперечатися: хто першим буде гратися.

Сварилися годину хлоп’ята за машину,

А потім як зчепилися, то не на жарт побилися.

Аж поки пес кудлатий не став на них гарчати.

Страшенно він сердитий, коли сваряться діти.

Заклякли з переляку маленькі розбишаки.

І припинили бійку Сергійко та Андрійко.

Так іноді гарчання слугує вихованню!

— Чи сваритеся ви між собою? Як ви миритесь?

— Пропоную вам вивчити нову мирилку.

Не сварітеся, помирітеся,

Дайте одне одному

Та обидві рученьки, помирітеся!

— У народі кажуть, що чим розумніші люди — тим менше проблем. Краще
жити в мирі та злагоді. А ще треба уникати «жахливих слів».

Дівчинка гарненька,

Хлопчик чепурненький

Посварились у дворі,

Щось не поділили в грі.

— Ти дурна!

— Ти дурень сам!

— Ну, тобі я зараз дам!

Так кричали діти,

Що здійнявся вітер.

Сонечко злякалося —

В хмару заховалося.

І пожовкла вся трава,

Бо отруйні ті слова.

Геть побігло літо,

На малят сердите.

Листя враз поопадало,

Випав сніг. Зима настала.

Є слова жахливі.

Є слова лайливі.

Не повинні діти

Слів тих говорити!

— Іноді люди можуть казати образливі, лайливі слова одне одному, батькам,
рідним. Чи приємно їх слухати — дізнаємося з досліду. Уявімо, що наше
спілкування з людьми — це вода, а образливі слова — це сіль. Покладіть у
склянку з водою ложку солі, ретельно розмішайте і скуштуйте. Ну як? Смачно?
Так само і чути образливі слова неприємно. А чи можна сказане слово
повернути назад?
Спробуйте ложечкою дістати сіль зі склянки. Ну що? Виходить? У народі
кажуть: «Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш». Тепер покладіть у
другу склянку цукор і уявіть, що ви кажете людині приємні слова. Чи смачна
стала вода? То який можна зробити висновок?» У народі кажуть: «Ласкаве
слово краще за цукор і мед».

— Небезпечною та підступною є хвороба, що називається «вихваляння».

Жабенятко квакає,

Каченятко крякає,

Курка кудкудакає,

А хлопчина якає.

Вихваляється маля,

Тільки й чути: «Я, я, я...

Я все можу, я все знаю,

Я усіх випереджаю!»

Слід сказати вихвалятку: «Відпочинь, не якай».

Припини хоч на хвилинку самовихваляння,

Пригадай, що в алфавіті буква «я» — остання!

— Зараз ви відповідатимете на мої запитання, піднімаючи руки

і голосно кажучи «Я», коли вважаєти за потрібне.

Хто не любить нудьгувати?

Полюбляє довго спати?

Одяг хто свій береже?

Під стілець його кладе?

Книги вдома хто читає?

Сторінки з книг вириває?

А поводиться хто чемно?

А кричить хто неприємно?

Піднімайте руки, діти,

Хто не любить з вас дружити!

— Я ще чула про жахливу хворобу, яка називається «лінь». Від неї дуже важко
вилікуватися. На неї захворіла Катеринка.14 Морально-етичне виховання

Вихователь читає вірш, а діти інсценують.

Тим батькам нелегко жити, у яких ледачі діти.

Ось, наприклад, є родина, де зростає Катерина.

Як це сталося — не знаю, але, кажуть, так буває:

Спершу лінь на світ з’явилась, потім Катя народилась.

Дівчинка така ледача, що батьки від неї плачуть,

Бо вона в садку і вдома робить все лише поволі:

Ходить, пише, прибирає, їсть, взувається, читає…

Рухи Каті — мов одно уповільнене кіно.

Їсти сяде, встромить ложку, покуштує з неї трошки.

Суп чи борщ, чи манну кашу, по тарілці їх розмаже.

Поведінкою Катруся вже замучила бабусю,

Маму, дідуся і тата — всі почали нервувати.

Бо не знали, що робити, як їм поруч з Лінню жити.

Першим здогадався тато: треба з Лінню воювати!

Тато був колись солдатом, знав прийомів він багато.

З Лінню воював, як міг, і, нарешті, переміг.

Лінь скрутив, запхав в торбину та в глибоку річку вкинув.

З того часу Катерина — просто золота дитина.

— Чи хворіють лінощами діти в нашій групі? Розкажіть, як ви

працюєте, як допомагаєте дорослим, які добрі справи робите.

— Молодці, діти! Ви багато сьогодні зрозуміли, знайшли ліки

від незвичайних хвороб. Бажаю вам не хворіти ні лінню, ні свар-

кою, ні жахливими словами і пам’ятати народну мудрість: «Краще

маленьке діло, ніж велике безділля».

— Бажаю вам бути здоровими, розумними, добрими та слухня-

ними.
 Толерантність і терпіння поряд йдуть

Програмовий зміст: створювати сприятливі умови для формування морально-

етичної компетентності; учити співчувати, співпереживати; формувати вміння
оцінювати свої вчинки та вчинки інших; виховувати миролюбність.

Матеріал: картинки із зображенням костюмів, будинків народів світу, віник із

лозинок, прислів’я та приказки про дружбу; ілюстрації із зображенням казкових
героїв.

Словник: толерантність.

Хід

Вихователь

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,Про мораль знати — негараздів уникати 15

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

— Діти, ми з вами живемо на великій планеті. Як вона назива-

ється?

— Правильно, наша планета називається Земля. На нашій пла-

неті багато різних країн, де живуть люди з різним кольором шкіри.

Вони говорять різними мовами. У кожного народу своя культура:

пісні, казки, одяг, звички, ігри, навіть будинки в різних народів

різні. Подивіться на картинки: як багато народів у світі, які у всіх

красиві костюми! Щоб на Землі панував мир, ми всі маємо прийма-

ти інших такими, якими вони є, поважати їх і жити з ними в зла-

годі. Діти, як ви розумієте вислів «жити в злагоді»? Це означає

дружити чи сваритися? (Відповіді дітей.)

— Правильно, жити в згоді — жити разом і дружно, не свари-

тися, поважати і розуміти одне одного. А як ви ставитеся до своїх

рідних, братів і сестер?

— Які ви молодці! Дуже важливо захищати і оберігати одне од-

ного. Зараз я вам розповім одну притчу.

Діти сідають на килим півколом.

Вихователь розповідає притчу.

БАТЬКО І СИНИ

Жили батько й сини. Сини не жили в згоді один з одним, сва-

рилися, не слухалися батька. Тоді батько звелів принести віник

і каже: «Зламайте!» Скільки сини не билися — не могли зламати

віник. Тоді батько розв’язав віник і велів зламати по лозині. Сини

легко переламали їх по одній. Батько каже: «Так і ви: якщо у зго-

ді житимете, ніхто вас не здолає, а якщо сваритиметесь та все на-

різно — вас усякий легко погубить».

Бесіда за змістом притчі

— Про що ця казка?

— Чого батько хотів навчити своїх синів?

— Правильно, батько хотів, щоб брати не сварилися, жили

в дружбі, злагоді. Спробуймо і ми зламати віник.

Діти по черзі беруть віник у руки і намагаються зламати його.

— Не виходить? Спробуйте ще раз. Ніяк? Тоді я розв’яжу віник

і роздам вам лозинки. Спробуйте зламати.

Вихователь роздає кожній дитині по лозинці.

— Ось як легко і просто ви зламали їх. Якщо ми з вами жити-

мемо дружно і в згоді і як лозинки триматимемось купи, то нас не

зможе перемогти зло. А якщо ми сваритимемось і все робитиме-

мо поодинці, нарізно, то будь-хто зможе нас образити і нашкодити

нам. Ось якої мудрості навчила нас казка. 16 Морально-етичне виховання

— Зараз я пропоную трохи відпочити.

Фізкультхвилинка

Що ж, мабуть, прийшла пора

Трохи відпочити.

Хочу я на фізхвилинку

Всіх вас запросити.

Раз — підняли руки вгору,

Два — схилились всі додолу.

Руки в боки! Скік-скік-скоки!

Нахилились.

Повернулись,

Одне одному всміхнулись.

Покрутились вправо, вліво —

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири!

Набираємося сили.

Нахились, повернись,

До товариша всміхнись.

— Пригадаймо інші казки. Я впевнена, що всі вони можуть на-

вчити нас мудрості і добра. Чи всі пам’ятають казку «Ріпка»? Про

що в ній ідеться?

— Як дід зміг витягти ріпку?

— Правильно, у казці розповідається про те, як складно витяг-

ти ріпку. Сам дід не зміг впоратися, і навіть удвох із бабою не вда-

лося це зробити. Тільки коли зібралося багато помічників, вдало-

ся витягти ріпку.
— Отже, ми можемо сказати, що казка «Ріпка» — про дружну

і міцну сім’ю і про спільну роботу.

— Є така приказка: «Усі за одного, а один за всіх — тоді і в справі буде успіх».

Розподіліться на підгрупи і складіть модель казки за допомогою геометричних

фігур. Діти викладають модель казки: овал — ріпка, квадрат — дід,

великий трикутник — баба, маленький трикутник — онучка тощо.

— Ви всі прекрасно знаєте казку Г. Андерсена «Снігова королева». У цій казці

ми бачимо інший приклад. Тендітна дівчинка Герда, заради любові до свого
брата Кая, готова принести себе в жертву. Щоб урятувати Кая від чарів злої
Снігової королеви, розтопити його крижане серце, маленька дівчинка долає всі
труднощі на своєму шляху. Пригадаймо, хто допоміг Герді врятувати Кая.

— Правильно, їй допомагають друзі: ворон і ворона, маленька

розбійниця, олень. А що ще допомагає Герді? Поміркуйте, що вона відчуває до

Кая? Вона жаліє його чи ображається, що він поїхав зі Сніговою королевою?
Про мораль знати — негараздів уникати 17.

— Правильно, головні її помічники — це любов, дружба, співчуття, почуття

взаємодопомоги. Завдяки цим почуттям маленька дівчинка змогла подолати всі
перешкоди на своєму шляху і своїми сльозами розтопила крижане серце друга.
Нехай і в наших серцях живуть такі прекрасні почуття до наших рідних, друзів,
до всіх, хто нас оточує.

— Які приказки можна дібрати до цієї казки?

• Без друга в житті туго.

• Друг пізнається в біді.

• Не май сто рублів, а май сто друзів.

Вихователь показує ілюстрації до казки «Гидке каченя».

— Чи здогадалися, яка це казка?

— Так, це казка «Гидке каченя», яка вчить бути добрим і сильним у будь-якій
ситуації. Маленький лебідь був негарним і незграбним, усі з нього сміялися,
принижували його, гнали геть. Він був дуже самотній. Але, незважаючи на це,
він залишився добрим. За свої страждання він був нагороджений —
перетворився на прекрасного лебедя!
— Як ви вважаєте, як потрібно ставитись до тих, хто на вас не схожий? Хто
слабший за вас? Хто негарний?

— Справді, усі люди різні, але всі заслуговують на повагу, допомогу, співчуття.
До всіх треба ставитись однаково добре. Тоді і до вас будуть ставитись так
само.

— Розгляньте ілюстрації із зображенням казкових героїв.

Вихователь демонструє ілюстрації до казок.

— Які герої викликають у вас жалість?

— Хто з казкових героїв вам не подобається? Чому?

— На якого казкового героя ви хотіли б бути схожими?

— Багато казок склали різні народи і написали письменники, але всі вони вчать
нас толерантності. Слово «толерантність» означає дружбу, терпиме ставлення
до інших, взаєморозуміння, співчуття, допомогу і любов між людьми. Казка
вчить, що світ ділиться на хороших і поганих людей, тварин та інших істот. Але
добрих завжди більше, і їм завжди щастить. Казка вчить не боятися труднощів.
У казкових героїв завжди багато друзів: людей, звірів, риб,птахів. Вони ніколи
не відмовляють у допомозі.

— Пропоную вам відгадати загадки і сказати, чого вчить нас та

чи інша казка.

• Стоїть півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає.

Мерщій півника хапає. 18 Морально-етичне виховання

— Як називається ця казка?

— Яке лихо трапилося і чому?

— Як ви вважаєте, чого навчає нас ця казка?

• Бабуся онучку дуже кохала.

Шапочку червону їй подарувала.

Дівчинка ім’я забула сказати.

Ну, відгадали, як її звати?

— Як повівся вовк?

— Чи можна назвати його толерантним? Чому?

• І від діда він утік,

І від баби він утік,

А від лисички втекти не зміг.

— Чи добре повівся колобок?

— Чи хвилювалися дід із бабою?

— Чим закінчилися пригоди колобка?

• Цапки на місточку зустрілись,

Посварилися, побились

Та й у річку звалились.

— Чи можна назвати цапків толерантними?

— Як їм треба було поводитись?

• Була на болоті зелена, бридка,

А стала прекрасна й розумна така.

— Казка вчить ніколи не судити про людей за їх зовнішнім виглядом. Згадайте,

як Іван-дурень виявився Іваном-царевичем, Царівна-жаба — Царівною
Прекрасною, а гидке каченя — красивим лебедем. Казка вчить нас шанувати
своїх батьків, любити і захищати свою Батьківщину, як Котигорошко. З казок
ми дізнаємося, що не можна бути жадібним, не можна обманювати, не можна

зраджувати друзів, не можна бути злим і жорстоким. Та головне — казка вчить,

що добро завжди повертається до того, хто допомагає іншим. Добро завжди
перемагає що?

— Правильно, у казках добро завжди перемагає зло.

— Яких висновків ми сьогодні дійшли?

— Які цінності є в нашому житті?

— Які почуття допомагають нам у житті?

— Правильно, жити і дружити нам допомагають любов, дружба, доброта,

милосердя, вірність, взаємодопомога, толерантність.
Пам’ятайте, що ваше життя і життя людей, які вас оточують, заважатиме від
того, які з цих цінностей стануть головними у вашому житті.
 Поспішай робити добро на Землі

Мета: сприяти розпізнаванню дітьми емоційних станів людини: радість - сум,

здивування - байдужість; розкривати значення якостей характеру: доброта,
працьовитість, любов та повага до рідних. Вправляти дітей у використанні цих
слів в активному словнику; виховувати повагу до доброго вчинку. 
Матеріал: хмаринка із різним настроєм; розповідь казкової хмаринки мрії,
оповідання В. Сухомлинського "Поспішай робити добро на землі", будівельний
матеріал . 

Хід

1. Бесіда з використанням зображень хмаринок: ( весела, сумна, добра, зла,

здивована, байдужа ).

2. Розповідь про казкову хмаринку Мрію, яка пережила всі ці настрої і стала
доброю, працьовитою, любить та поважає рідних.

3. Зустріч із героями оповідань В. Сухомлинського. Визначення дітьми з

допомогою вихователя рис характеру персонажів.

4. Зустріч із феєю Чемності, яка розповідає про правила культури поведінки

справжньої людини.

5. Вирішення проблемних ситуацій, зображених на картинках. Пояснення своїх

суджень, висновків дітьми.

6. Гра-драматизація " Як Аня, Антон та Діма допомогли звірятам".

7. Підсумок заняття проводить вихователь разом з дітьми: - що означає бути

добрим, працьовитим? - що означає любов та повага до рідних? - які настрої
хмаринок ми сьогодні бачили? Давайте зобразимо їх. - чи сподобались вам
оповідання В. Сухомлинського? Які і чим?
 Як і чим випробовується дружба?

Мета: допомогти дітям краще зрозуміти поняття «дружба», «справжній    

друг»; навчити бути безкорисливими у дружбі, вміти прийти на допомогу та
відрізняти справжніх друзів від улесливих людей; звернути увагу на поради
щодо вибору друга відомого американського психолога Д.Карнегі.

Обладнання: вислови про дружбу, записані на плакатах, вірші про дружбу,

література на допомогу підліткам, тест «Чи справжній ти друг?».

Запитання для бесіди .

— Чи ти відчуваєш себе самотнім, коли в тебе немає друзів?

— Які причини вашої самотності?

Слово вихователя

Поставте собі запитання: «Що є в мені хорошого?» Якщо відповідь: «нічого»,

то потрібно серйозно працювати над собою.

Коли вважаєш, що ти цікава людина, то варто, щоб це визнали і твої однолітки,

будь відвертим і чесним.

Подумайте, чому не помічають ваших гарних якостей? Може тому, що всі так
само зациклені лише на собі. Тож хіба не вам першому треба роздивитися їхні
прекрасні риси, виявивши свої здібності й таланти?.. Скористайтеся старою
приказкою: «Аби мати друзів, будь другом сам».

Про що ви розмовляєте з друзями? Навчіться не лише говорити про те, що

цікаве вам, але й слухати інших. Дуже часто нам бракує терпіння дослухати
когось, кожний прагне  висловитися. Часто можна чути крик, шум, в якому
губляться думки.

Чи буває так, що ти плетешся коридором, похнюпившись, вдивляєшся в

підлогу? Можливо, тобі хочеться податись кудись із друзями, але ти не знаєш,
як це зробити. Ти чекаєш, щоб хтось тебе помітив і запропонував това-
ришувати. А чому б тобі не взяти ініціативу на себе? Покажи, що ти цікава
людина, що з тобою можна бути відвертим.

Чи подобаєшся ти сам собі? Подумай про це. Важливо приймати себе і

любити, але не бути егоїстом. Щоб мати друзів, треба вміти дружити.

У тлумачному словнику написано: «Дружба — це стосунки між людьми,

засновані на духовній близькості». А які вислови про дружбу ви знаєте з
літературних творів та усної народної творчості?
—   Що таке заздрість?

—   Чи можна заздрити друзям?

Заздрити — відчувати досаду, роздратування, викликане удачею, успіхом іншої

людини, бажання мати те, що є у когось.

Давайте розглянемо цікаві вислови про дружбу та обговоримо їх.

 Корисних друзів 3 і 3 — поганих. Корисні друзі—це друг прямий, друг

відвертий, друг, знаючий багато. Погані друзі — то лицемір, улесливий і
пустодзвін. (Конфуцій)

 Очі дружби рідко помиляються. (Вольтер)    

• Настоящий друг везде

Верен, в счастье и беде;

Грусть твоя его тревожит,

Ты не спишь — он спать не может,

И во всем, без дальних слов,

Он помочь тебе готов. (В.Шекспир)

 Справжній друг пізнається в біді. (Езоп)

 Єдиний шлях знайти друга — бути ним. {Р. Емерсон)

 Друг — це ніби друге «Я». Щицерон)

 Справжній друг з тобою, коли ти не правий. Коли ти правий, з тобою

усі.          (Марк Твен)

 У кого є друзі, у того немає друга. (Аріс-шотель)

 Не имей сто рублей, а имей сто друзей.

Щоб мати друзів, зверніть увагу на поради відомого американського психолога

Д.Карнегі:

 Відверто цікавтеся людьми.

 Усміхайтесь.

 Пам’ятайте, що ім’я людини — це найсолодший і найважливіший для неї

звук.

 Будьте гарним слухачем, дайте іншим людям розказати про себе.

 Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.

 Дайте зрозуміти вашому співрозмовнику, що він — важлива персона.

 Єдиний спосіб перемогти у суперечці — це не починати її.

 Поважайте думку свого співрозмовника.

 Дотримуйтесь привітного тону.

 Вмійте співчувати співрозмовнику.

 Під час розмови спочатку критикуйте свої недоліки, а потім вже — і

свого співрозмовника.
 Добро, як сонце, світить
та виготовлення вітальної листівки «Сердечко»

Мета: Формувати уявлення дітей про моральні якості людини, сприяти їхнім
проявам у повсякденному житті, закладати основи духовності. 
Виховувати потребу в регулюванні своєї поведінки за свідомо засвоєними
морально-етичними нормами. Виховувати доброзичливі, дружні стосунки.
Викликати в дітей позитивні емоції, вчити взаємодіяти одне з одним, знімати
нервову напругу, говорити одне одному приємні слова-
компліменти. Стимулювати пізнавальну активність, мислення, збагачувати
словник. 
Вчити дітей робити вітальну листівку, вирізати за допомогою шаблону
сердечко, рівно його складати, пригладжувати згини, вирізати маленькі дірочки
для стрічки, просувати її через дірочки і зав’язувати. Прикрашати листівку
аплікацією. Вправляти в умінні акуратно вирізати та склеювати деталі.
Виховувати наполегливість, творчі здібності, почуття задоволення від
виконаної роботи. 
Матеріал. Лялька – Фея Добринка, сердечко з тканини, стрічки голубого
кольору, пелюстки квітів з кольорового картону, слова на картонних смужках,
фішки чорного та білого кольорів, кошик, штучні квіти по кількості дітей або
площинні форми квітів, мольберт, картонні шаблони сердечок, папір червоного
кольору, кольоровий картон, вузенькі стрічки, наклейки, ножиці, клей. 

Хід

1. Привітання до гостей. 

2.Ніжний погляд, добре слово 

Зігріває кожен день. 
Діти, привітаємось з гостями: 
- Добрий день! (всі разом) 
А щоб гарний настрій мати 
Треба друзів привітати. 
- Діти, станемо в коло і передамо цю кульку доброго настрою одне одному і
привітаємо одне одного. 
(Діти передають кульку один одному і вітаються). 
3. Ну що ж, а тепер почнемо нашу подорож у дивний світ Королівства казки. Ви
згідні? Отож слухайте.
- Далеко-далеко, за глибокими морями, за густими-прегустими лісами, за
високими горами розкинулось королівство Феї Добра, її так і звали – Фея
Добринка. Вона вчить творити добро і бореться зі злом. 
- Якщо у світі більше стає зла і жорстокості, то казкова країна Добра все далі і
далі віддаляється від людей. А якщо більше стає добра і милосердя – то
наближається. 
Фея Добринка запрошує до себе в гості. Але щоб дійти туди, треба виконати її
завдання, адже у країну Добра можуть потрапити тільки добрі, чесні та чуйні
люди. Фея прислала нам цей кошик та пелюстки квітки. Якщо ми виконаємо її
завдання і складемо квітку доброти, то зможемо наблизити казкову країну
Добра. 
А ще Фея Добринка приготувала нам подарунок. 
- Ну що ж, ви згідні відправитись в уявну подорож? 
Добрі справи добереш, 
Диво-квіточку складеш. 
4. А що ж таке добро? Яку людину називають доброю? 
(Яка не ображає інших, допомагає, поділиться, зрозуміє, яка може захистити,
втішити, заспокоїти, яка не залишить товариша в біді і т.д.) 
- Так, добра людина випромінює тепло і світло, своїми добрими вчинками вона
розраджує, заспокоює, ніби притягує до себе. Таку людину цінують і шанують,
вона ввічлива і тактовна, з нею приємно спілкуватися. 
Вірш.

На доброті існує світ 

І добротою пахне хліб. 
На допомогу друзям йти – 
Це також вияв доброти. 
Доброта ніколи не старіє, 
Доброта від холоду зігріє, 
 Доброта, як сонце світить, 
Дітей й дорослих тішить.

5. Дидактична гра «В якому вчинку живе добро» (з фішками). 

Діти визначають вчинок і піднімають картку відповідного кольору. 
 - Якщо я називаю поганий вчинок, ви піднімаєте картку чорного кольору, коли
добрий – зеленого. 
Допомагати другові в біді. 
Когось образити. 
Захистити слабкого. 
Когось обдурити. 
Ділитися тим, що маєш. 
Не слухатися старших. 
Вихвалятися перед кимось. 
Радіти з чужої біди. 
Співчувати, якщо з кимось сталося нещастя. 
Дражнитись. 
Ображатись через дрібниці. 
Пробачати і просити пробачення, якщо когось образив. 
Поважати інших. 
- Ви справились із цим завданням. Ще одна пелюстка з’явилась на квітці. 
6. Дидактична гра «Кошик добрих справ». 
- Пригадайте, яку добру справу ви зробили вчора, сьогодні чи кілька днів тому
назад. 
 - Розкажіть про неї. 
 Діти розповідають і кидають квітку в кошик добрих справ. 
- У нас тепер повний кошик добрих справ. (додають ще одну пелюстку). 
7. А тепер пропоную піти на «галявину слів». 
 - Тут живуть слова, але вони якісь сумні, злі, темні. Давайте їх перетворимо на
радісні, теплі, добрі, веселі. 
Дидактична гра «Назви слово, протилежне за значенням» 
Ніч – день, темний – світлий, сумний – веселий, злий – добрий, сваритися –
миритися, руйнувати – будувати, жадібний – щедрий, горе – радість, ворог –
друг, сльози – сміх, війна – мир, ненависть – любов, страх – сміливість,
байдужість – співчуття, брехливий – чесний. 
(Діти збирають картки із словами на килимку і підбирають до них протилежні
за значенням слова.) 
8. Прислів’я про добро. 
 - Не роби іншим того, чого собі не бажаєш. 
- Зла людина зліша за вовка. 
- У лиху годину пізнаєш вірну людину. 
- Хто людям добра бажає, той і собі має. 
9. У всіх нас з вами настрій може бути різний. І залежить він від різних
ситуацій в нашому житті, в які ми потрапляємо. Ось зараз ми пограємо в гру
«Продовж речення». 
«Мені весело, коли …» 
«Мені сумно, коли …» 
«Я сердитий, коли …» 
- Так, у нас, у наших друзів, у всіх людей бувають такі моменти в житті, коли
наші почуття керують нами: ми неспокійні, роздратовані, когось можемо
образити грубим словом чи своїм вчинком, розповісти чиюсь таємницю,
образитись через якусь дрібницю, і тоді так неприємно на серці, а тому ми
повинні вчитись стримувати свої негативні емоції, вміти взяти себе в руки. 
- Ось які поради дає нам Фея Добринка. 
Порада № 1. Взяти себе в руки. Як лише відчуєте, що так і не терпиться когось
обізвати, штовхнути, викрикнути, коли треба помовчати (щось у вас не
виходить) 
– треба довести свою силу; обхватити долонями лікті і сильно притиснути руки
до грудей – це поза стриманої людини. 
 - Давайте спробуємо. 
Вправа на саморегуляцію. 
Порада № 2. Коли відчуваєте, що назовні рветься викрикування, а треба
змусити себе стриматись, промовчати – подивись на щось зовсім маленьке і
прикуси язичка. Ось так. 
Порада № 3. Вдихни повітря. Коли роздратовані – вдихніть повітря глибоко-
глибоко і тихенько, повільно видихніть, щоб самі не чули свого видиху.
Спробуємо. 
10. А ви знаєте, що слово в житті людини має дуже велике значення? Словом
можна образити, завдати болю, а можна й розважити, пожаліти, розвеселити. 
- Будьмо уважні, коли розмовляємо, слідкуйте за своєю мовою. 
 - На жаль, часто наше мовчання буває забруднене грубими, образливими
словами, які дехто вживає щодо своїх однокласників, друзів чи рідних.
Образливі слова, як сміття, засмучують, ображають людину, псують стосунки з
нею. Викинем ці образливі слова із свого мовлення, як викидають сміття, щоб
вони ніколи не звучали і не засмучували нікого. Віднині, свої почуття
виражайте лише приємними, лагідними словами, які створюють приємний
настрій у співрозмовника. 
 - І сьогодні ми спробуємо сказати такі приємні слова одне одному, але трохи
пізніше. 
 А зараз пригадаємо прислів’я про слово. 
- Слово не стріла, а глибоко ранить. 
- Слово чемне кожному приємне. 
- Слово не горобець – вилетить не спіймаєш. 
- Тепле слово і у мороз зігріє. 
- Мале зле слово, а велику образу творить. 
 - Щире слово, добре діло душу й тіло обігріло. 
(Ще одна пелюстка додається до квітки) 
- Ну ось, ми і зібрали всі пелюстки і в нас вийшла чудова квітка (діти читають
слово «ДОБРОТА») 
- Ми виконали всі завдання. Багато добрий справ зробили і розповіли про них. 
- Ми наближаємось до королівства Феї Добринки. 
11. Але в нас ще одна перешкода – глибоке озеро. Але це нас не зупинить, бо
ми самі стали морськими хвильками. 
 - Беріть стрічечки і ставайте в коло, я торкаюсь кожного стрічкою і ви вже
морські хвильки. 
Гра-етюд «Ми – морські хвильки». 
(Звучить запис музики (шум моря). Діти виконують рухи зі стрічками
блакитного кольору.) 
 Присіли зі стрічками, закрили очі. 
- Уявіть собі, що ви – морські хвильки. Відкрили всі очі. На морі – ранок.
Повільно сходить сонечко. І повільно піднімаються хвильки. Повіває легенький
свіжий вітерець. Хвильки на морі легенькі, спокійні. Сонечко зійшло, кинуло
своє проміннячко на хвильки, заспівали чайки, хвильки заблищали, засміялися,
заграли в промінцях сонечка. Вони веселі. Привіт сонечко! (Хвилька грається з
сонечком). Вона блищить і переливається! Сміється хвилька! Хі-Хі-Хі! Ха-Ха-
Ха! Так весело! Поволі вітерець стихає … Хвилька каже: ш-ш-ш …Хвилька
спокійна, лягає на берег тихо і лагідно… 
Присідають, нахиляють голови до низу, руки зі стрічкою витягують поперед
себе. 
- Складаємо стрічки. Наша подорож закінчується. 
 З’являється Фея, вона дарує сердечко. 
 - Це серце дуже доброї людини. Воно велике і світле. Воно вміє любити і
радіти, сумувати і співчувати. Воно може змінити людину, зробити її доброю. 
- А тепер, діти, станемо в коло. Фея дарує нам тепло і любов свого серця, воно
переповнено радістю і любов’ю. 
- Ми доторкнемось до свого сердечка, щоб воно увібрало усі найкращі ваші
почуття, усю любов і тепло, і передамо їх одне одному, і будемо говорити при
цьому приємні слова одне одному. 
 Діти по черзі передають сердечко один одному і при цьому говорять
компліменти. 

- Хай кожен день для вас 

Приносить радість. 
І рідко десь блукає сум, 
А настрій буде тільки гарним, 
 А серце – добрим і ясним.

- Отже, будьте завжди такі: дружіть, любіть одне одного, даруйте добро одне
одному. 
11. Але це ще не все. У всіх у вас є близькі рідні люди, яких ви любите. Вам,
мабуть, хочеться і для них зробити щось приємне. І сьогодні ми навчимось
виготовляти вітальну листівку «Сердечко». І ви зможете подарувати її комусь із
своїх рідних, чи своєму другові. 
- А коли будете виготовляти цю листівку, то подумайте, які слова ви скажете чи
напишете на зворотньому боці, щоб та людина відчула вашу любов і тепло. І
щоб тепло і любов вашого сердечка передалось і їм.
- А тепер уважно подивіться на листівку, що на ній зображено? 
- Так, сердечко червоного кольору, прикрашене кольоровою стрічкою та
аплікацією. 
- Підійдемо до столу і послухаємо, як його робити. 
Пояснення вихователя. Після того, як зробили листівку, діти стають півколом,
тримають листівки.
- Ви вже подумали, кому подаруєте листівку і які слова, побажання скажете і
обов’язково з посмішкою. 
(Відповіді дітей.)