You are on page 1of 13

Практичне заняття № 1

Тема 2. Основні вимоги до організації роботи з розвитку


дрібної моторики у дошкільників
1. Характеристика груп вправ для розвитку дрібної
моторики.

Види діяльності, що допомагають розвивати дрібну моторику


Існує безліч способів, що допомагають розвивати дрібну моторику дитини.
Їхнє використання передусім визначається віком дитини, її індивідуальними
особливостями розвитку, а також матеріально-технічними можливостями
батьків та педагогів. Наведемо найпопулярніші види діяльності, що
сприятимуть розвитку дрібної моторики у дітей різного віку.

Пальчикові ігри
Супроводжуються римованими текстами. Для більш дорослих дітей будуть
ефективними міні-вистави (5–7 хвилин) пальчикового театру, кола дитині
надано окрему роль та чітко прописано дії його героя.

Різноманітні ігри із дрібними предметами


Це ігри з використанням LEGO, ігри-шнурівки, плетіння намиста та плетіння
із бісера, сортування предметів та ін.
Ігри із природним матеріалом
Це передусім ігри із піском. Основною перевагою такого матеріалу є
необмежена можливість фантазувати під час гри. Також приваблює дітей
можливість легко урізноманітнювати свою діяльність: ліплення фігур,
будівництво (шляхів, замків тощо), пересипання, малювання на піску та ін.
Малювання та обведення контурів фігур
Можна використовувати заздалегідь заготовлені викладачем контури фігур,
лабіринти та ін. Цікаве та ще ефективніше у поєднанні із ліпленням,
наприклад: заповнення друкованого контуру букви, або цифри пластиліном
та ін.

Ліплення (глина, пластилін, тісто та ін.)


Один із найпоширеніших та найулюбленіших видів розвивальної діяльності
дітей. На сьогодні різноманіття матеріалів для ліплення вражає. Це,
передусім, традиційний пластилін, що дає змогу виконувати роботи
комфортно та без зайвого забруднення робочої поверхні; солоне тісто, яке
викладач або батьки можуть виготовити самостійно у домашніх умовах та
багато інших матеріалів.

Шиття (наприклад, пришивання  ґудзиків)


Фахівці стверджують, що такий вид розвитку дрібної моторики можна
застосовувати, починаючи з п’ятирічного віку. Звісно, дитині слід заздалегідь
та у доступній формі пояснити головні правила роботи з голкою. Детально
прописаний, або представлений у вигляді яскравого малюнка-схеми,
алгоритм пришивання ґудзика (та ще із використанням різних способів),
стане цікавою та захопливою грою для кожного малюка.

Готові рецепти, або розвиваємо дрібну моторику не виходячи з дому*


«Скільки сірників»
Візьміть сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і
запитайте в дитини, як вона вважає, скільки сірників зараз у коробці. Малюк
теж може потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку
може тільки ведучий. Отже, тепер ви відкриваєте коробку і пропонуєте
дитині порахувати сірники.

Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від малюка, додайте


декілька сірників. Нехай дитина знову спробує відгадати їхню кількість.

«Показ мод»
Перед початком зимового (весняного, літнього, осіннього) сезону влаштуйте
з дитиною показ мод. Нехай малюк спробує самостійно застібати ґудзики,
кнопки і блискавки. Підготуйте місце для показу, розстеливши червоний
рушник, на якому «модель» демонструватиме обновки. Решта членів сім’ї
можуть клацати фотоапаратами, зображуючи репортерів модних журналів.

«Сірникові коробки»
Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використовувати в різних
іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх
коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб,
трикутник. Перемішайте кришки і коробки. Попросіть малюка знайти і
закрити пари.

«Відбитки»
Візьміть аркуш паперу і прикріпіть його краї скотчем до плоскої поверхні.
Покладіть під аркуш дрібний плоский предмет — монету, ключ або брелок.
Нехай малюк легенько проводить олівцем по паперу, щоб на аркуші з’явився
відбиток схованого предмета.

«Намисто зі скріпок»
Дайте дитині пакетик різнокольорових скріпок і покажіть, як з’єднати їх
разом, щоб утворилося гарне намисто або браслет.

«Крупи, сiль, кава, макарони»


Стануть у пригоді для «кухонної школи». Дрібну крупу (наприклад, манну) і
сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього висипте
крупу на піднос рівним шаром. Намалюйте щось самі, покажіть дитині, як це
цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Утвориться яскрава контрастна лінія.
Потім візьміть пальчик дитини.

Нехай малюк сам намалює декілька хаотичних ліній. Коли дитина спробує
сама, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама,
потім малюк. Малювати можна будь-що: хаотичні лінії, будиночки, кола,
огорожі, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри. Велику крупу (гречку-
ядрицю, горох, квасолю, кавові зерна) можна використати для викладання
картин, так само як і з сірників, ґудзиків і ватних паличок. Вона стане в
пригоді та для аплікацій. Цікаво пересипати крупу в прозорий посуд, щоб її
було видно.

2. Основні правила проведення гри по формуванню


моторних навичок.

Одним з основних методів роботи були пальчикові ігри. У спільній і


індивідуальній роботі здійснювалося тренування пальців. Робилося це у
формі масажу (погладжування кистей рук від кінчиків пальців до зап'ястка) і
вправ (згинання і розгинання кожного пальця окремо). Масаж є одним з видів
пасивної гімнастики. Він чинить загальнозміцнюючу дію на м'язову систему,
підвищуючи тонус, еластичність і скорочувальну здатність м'язів.

Ефективність і інтерес до тієї або іншої діяльності підвищувався, якщо


вправи пальчикової гімнастики супроводжувалися читанням віршів, потішок.
Слухаючи, діти одночасно «інсценували» зміст матеріалу, що
прослуховувався, за допомогою пальчикових рухів і зображень персонажів,
їх дій та ін.

Вірші, супроводжуючі вправи – це та основа, на якій формується і


удосконалюється почуття ритму, створюється сприятливий емоційний фон,
завдяки якому дитина захоплюється грою і з цікавістю виконує рухи, що
забезпечує хороше тренування пальців. Сюжетність віршів і потішок
розвиває уміння слухати і розуміти.

Під час спільної і самостійної діяльності дітей я використовується


пальчиковий театр. Він дає дитині унікальну можливість бути одночасно
сценаристом, режисером-постановником і актором. Театралізована вистава
сприяє розвитку не лише творчого потенціалу, але і мови, оскільки в них
активно задіяні саме пальці. Іншим позитивним моментом пальчикового
театру є те, що дитина в ігровій формі навчається просторовим поняттям, а
також поняттю числа.

Діяльність по ліпленню також має велике значення для зміцнення кистей


рук і розвитку дрібної і великої моторики. Ліплення потрібне для розвитку у
дітей сенсорних і просторових відчуттів, сприйняття. У своїй роботі для
ліплення я використовую пластилін, солоне тісто; складання візерунків з
насіння, черепашок. Це кропітка, цікава праця, яка розвиває увагу,
удосконалює сенсомоторику – узгодженість в роботі ока і руки, координацію
рухів, їх точність.

Виготовлення виробів з паперу також є одним із засобів розвитку дрібної


мускулатури кистей рук. Ця робота захоплює дітей, сприяє розвитку уяви,
конструктивного мислення. Одним із видів роботи з папером – є рвані
вироби. Розривання паперу на дуже дрібні шматочки є хорошою вправою для
розвитку сили пальців і навичок управління дрібними рухами.

Також дітей притягала можливість робити вироби з паперу - орігамі,


квілінг.

У спільній діяльності використовую різну нетрадиційну техніку


малювання: тампонування, друк від руки та ін. за допомогою кисті, свічки,
зубної щітки. В процесі малювання у дітей розвиваються не лише загальні
уявлення, творчість, поглиблюється емоційне відношення до дійсності, але і
формуються елементарні графічні уміння.

Особлива увага приділяється розфарбовуванню малюнків. Для цього


використовуються альбоми для розфарбовування або заготовки.
Розфарбовування припускає декілька видів штрихування, які забезпечують
поступовість в розвитку і зміцненні дрібної мускулатури кисті руки, у
відпрацюванні координації руху. Для розвитку точності і упевненості руху
руки я пропонувала ігри, в яких дітям необхідно було проводити паралельні
лінії в певному напрямку.

У старшій групі велася робота по розвитку дрібної моторики як підготовки


дітей до письма. Проводилися вправи по розвитку графічних навичок в
зошитах. Давалися завдання наступного характеру: орієнтування на аркуші
паперу (графічний диктант); вправи на розвиток окоміру, дотримання
заданого інтервалу між фігурами; правильно зображувати ті або інші фігури,
дотримуючись закономірності.

Існує ще не менш захоплюючий спосіб розвивати графічні навички дитини


– створення малюнка по крапочках. Ці вправи були спрямовані на навчання
дитини виконанню плавних ліній, без відриву руки від паперу.

Великий інтерес для дітей має конструювання (на базі конструктора


ЛЕГО). Діти споруджують численні і різноманітні будівлі. Працюючи з
дрібними деталями конструктора, розвивається дрібна мускулатура пальців
рук, уява, творча активність. Одним з цікавих занять є складання пазлів,
нанизування бісеру на волосінь.

Ще один з прийомів, який я використала у своїй роботі – це ігри з


дрібними предметами (з ґудзиками, горохом, квасолею, каштанами та ін.).
Наприклад, перебирання предметів, самомассаж цими предметами,
визначення предмета на дотик, рахунок предметів на дотик.

Вправи, ігри на розвиток дрібної моторики комбінувала з різними видами


діяльності. У своїй роботі враховую індивідуальні особливості кожної
дитини, його психофізіологічний розвиток.

3. Вправи на розвиток тактильної чутливості


Дитина опускає долоньки в посуд, заповнений яким-небудь однорідним
наповнювачем (вода, пісок, різні крупи, будь-які дрібні предмети). 5 - 10
хвилин як би перемішує вміст. Потім їй пропонується посудина з іншою
фактурою наповнювача. Після декількох спроб дитина із закритими очима
опускає руку в запропоновану посудину і прагне відгадати його вміст, не
обмацуючи пальцями його окремі елементи.

2. Впізнання фігур намальованих на правій і лівій руці.

3. Впізнання предмету на дотик по черзі правою і лівою рукою.

4. Ліплення з пластиліну фігур.

5. Перекочування олівця між пальцями від великого до мізинця і назад по


черзі кожною рукою.

6. Гра «Повтори рух» (варіант гри Б. П. Никітіна "Мавпочки")

Дорослий, сідаючи напроти дитини, робить пальцями своєї руки яку-небудь


«фігуру» (якісь пальці зігнуті, якісь випрямлені - будь-яка комбінація).
Дитина повинна обстежити руку дорослого та точно в таке ж положення
привести пальці своєї руки - повторити «фігуру». Завдання тут
ускладнюється тим, що йому її ще необхідно дзеркально відобразити (адже
дорослий сидить навпроти). Якщо дане завдання викликає у дитини
складнощі, то спочатку можна потренуватися, проводячи вправу сидячи
поряд (а не напроти дитини). Так йому легше копіюватиме положення
пальців руки.

Ігри з предметами домашнього ужитку.

У іграх використовуються підручні матеріали, які є в будь-якому будинку:


прищіпки, ґудзики, намистинки, крупа і так далі
Візьміть яскравий піднос. Тонким рівномірним шаром розсипте по підносу
будь-яку дрібну крупу. Проведіть пальчиком дитини по крупі. Вийде яскрава
контрастна лінія. Дозвольте малюкові самому намалювати декілька
хаотичних ліній. Потім спробуйте разом намалювати які-небудь предмети
(огорожа, дощик, хвилі), і так далі

Підберіть ґудзики різного кольору і розміру. Спочатку викладете малюнок


самі, потім попросите малюка зробити те ж самостійно. Після того, як дитина
навчиться виконувати завдання без вашої допомоги, запропонуєте їй
придумувати свої варіанти малюнків. З ґудзикової мозаїки можна викласти
неваляшку, метелика, сніговика, м'ячики, намисто і так далі

Дайте дитині круглу щітку для волосся. Дитина катає щітку між долонями,
примовляючи: "У сосни, у ялинки, дуже колючі голки".

Візьміть решітку для раковини (зазвичай вона складається з безлічі


клітинок). Дитина ходить вказівним і середнім пальцями, як ніжками, по цих
клітках, прагнучи робити кроки на кожен ударний склад. "Ходити" можна по
черзі то однією, то іншою рукою, а можна - і двома одночасно, кажучи:

У зоопарку ми ходили,

До кожної клітки підходили

І дивилися всіх підряд:

Ведмежат, вовченят, бобрят.

Насипаємо в каструлю 1 кг гороху або квасолі. Дитина запускає туди руки і


зображає, як місять тісто, примовляючи:

Місимо, місимо тісто,

Є в печі місце.
Будуть-будуть у печі

Булочки і калачі".

Насипаємо в кухоль сухий горох. Дитина на кожен ударний склад перекладає


горошини по одній в інший кухоль. Спочатку однією рукою, потім двома
руками одночасно, поперемінно великим і середнім пальцями, великим і
безіменним, великим і мізинцем.

Насипаємо горох на блюдце. Дитина великим і вказівним пальцями бере


горошину і утримує її рештою пальців (як при зборі ягід), потім бере
наступну горошину, потім ще і ще - так набирає цілу жменю. Можна робити
це однією або двома руками.

Дитина збирає сірники (або рахункові палички) одними і тими ж пальцями


різних рук (подушечками): двома вказівними, двома середніми і так далі

Беремо мотузок (завтовшки з мізинець дитини) і зав'язуємо на нім 12 вузлів.


Дитина, перебираючи вузли пальцями, на кожен вузол називає місяць року
по порядку. Можна зробити подібні пристосування з намистин, гудзиків і так
далі.

Натягуємо мотузок на рівні плечей дитини і даємо їй декілька білизняних


прищіпок. Дитина чіпляє прищіпку до мотузка:

Дитина катає волоський горіх між долонями.

Два волоські горіхи дитина тримає в одній руці і обертає їх один навколо
іншого.

Ігри - шнурування Марії Монтессорі.

Іграшки своїми руками:

Тактильна доріжка (для дітей від 1 року)


Її влаштовують прямо на підлозі. По кругу розсипають гладкі камінчики
(гальку), солому, чистий пісок, грудочки паперу, зернятка вівса, кладуть
махрову тканину, шматки хутра, дерев'яні дощечки тощо. Дітям пропонують
піти у ванну кімнату, роззутися, облити теплою водою ніжки і витерти їх
досуха. Дитина стає босоніж на шорстку доріжку і поволі йде по ній,
прагнучи не зійти убік. Звучить тиха музика. Можна розставити руки в
сторони для рівноваги. Ступні ніг відчувають шорсткі і гладкі ділянки
доріжки. Непомітно для себе вони тренуються координувати рухи,
концентрують увагу, вчаться володіти своїм тілом.

Зрозуміло, таку доріжку можна зробити і на вулиці, у дворі. Власне, і робити


її спеціально не обов'язково. Просто необхідно дозволяти дітям влітку
якомога частіше бігати босоніж по траві, піску, вологій глині, річковій або
морській гальці. Оскільки центри тактильних відчуттів в головному мозку
розташовані поряд з центрами мовного розвитку, то для розвитку мови
тренування ступнів ніг має нітрохи не менше значення, чим тренування
пальців рук. Тобто, подорожуючи по шорсткій доріжці, дитина непомітно
розвиває свою мову.

Домашня пісочниця (для дітей від 2,5 років)

Тактильне відчуття добре розвивається, коли руки дитина вільно обмацуює


маленькі та великі предмети. Не менш корисно пересипати руками пісок,
будувати з нього канали, гори, дорогі. У багатьох дитячих групах М.
Монтессорі ставлять спеціальну велику коробку на підставці, в яку
насипають пісок. Звичайно, в літній час діти грають в пісочниці на подвір'ї,
заповненій чистим дрібним піском і обгородженій низенькою огорожею. У
такій пісочниці можна бігати босоніж, стрибати, будувати в ній замки,
прокладати дороги і справжні тунелі. Коли йде дощ, пісочницю спеціально
прикривають величезною клейонкою, щоб пісок не намокав.

Мішечки із зерном (для дітей від 6 місяців)


Одна з улюблених дитячих вправ на розвиток тактильних відчуттів -
розкладання полотняних мішечків із зерном. Мішечки шиють невеликого
розміру, наприклад, 5х10 см з льняного полотна, до половини заповнюють
різним зерном і зашивають з усіх боків. Зазвичай роблять 4-5 однакових пар
мішечків: два мішечки з гречкою, два - з пшеницею, два - з рисом, два - з
пшоном і так далі Можна зшити 4 синіх мішечка і 4 білих. Завдання дитині -
на дотик підібрати пару мішечків з одним і тим же зерном.

You might also like