Тема для самостійного вивчення

Тема 1. Теоретичні основи розвитку дрібної моторики

рук
1. Етапи домінування різних мануальних контактів дитини на
першому році життя:
• рефлекторний етап;
• етап переддій;
• етап довільних дій,
• функціональний етап.

1-Етап. Рефлекторний(від народження до 2,5 місяців)

Повинні відбуватися рефлекторні рухи, передумова всіх
моторних функцій
2- Етап. Переддій (з2.5 до 4.5 місяців)
У дитини в цей період починають створюватися координовані
рухи
3- Етап. Довільних рухів (від 4.5 до 7 місяців)
Зявляються хапальні рухи, потроху зникають імпульсивні рухи,
координована рухова
4- Етап. Функціональний (від 7місяців до 1 року)
Користується рукою своєю, дифернційована діяльність, зьявляється ведуча
рука, відбувається зміна від хаотичних дій до маніпуляцій з предметом,
взаємозвязок око-вухо- рука
2. Використання тактильних й кінестетичних відчуттів долоні в
олігофренопедагогіці, в логопедії.
Ми маємо моторні та примоторні структури в головному мозку, які
відповідають за контроль діяльності, рухову активність, координацію,
мовленнєву рухливість, артикуляцію. Це – так звана зона Брока, мовно-
рухова зона в передній лобній частині головного мозку, у нижній звивині
домінантної півкулі. Вона відповідає за моторну організацію мовлення.
Наприклад, для праворуких дітей домінантна півкуля – ліва, і навпаки.

Але біля неї, у моторинх і примоторних лобних долях, розташовані ділянки

мозку, які відповідають за дрібну та загальну моторику. Ці ділянки мозкових
структур взаємодіють між собою. Так, пожвавлюючи руки, ми пожвавлюємо
зону Брока. А вона, зі свого боку, надсилає імпульс в органи артикуляції.
Тоді вони краще рухаються – і мовлення покращується.

Але часто в дітей з ООП трапляються збої в співдружній діяльності мозку.

Наприклад, кожна з півкуль відповідає за певні функції організму. Окремо
одна від одної вони добре розвинуті – а співпраця порушена. Тому корисно
робити вправи на розвиток міжпівкульної латералізації або співпраці.

Також нині багато говорять про мозочкову стимуляцію. Мозочок – це відділ

головного мозку, який відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги
і м’язового тонусу. Розвиваючи мозочкову стимуляцію, ми долаємо шлях
формування рухової навички. Вона нам потрібна для навичок письма,
сидіння, вставання тощо.

Для відточення навичок є кілька етапів. Усе починається з невеликої

швидкості, напруги в рухах, неточності. Далі – поступове зникнення
неточностей у рухах. Далі – автоматизовані рухи, які не є енерговитратними
для дитини. До цього треба прагнути. Адже якщо дитина спрямовуватиме
багато зусиль на регуляцію моторної сфери, вона вичерпуватиметься.
Зрештою, у дитини буде розсіяна увага, слабка пам’ять, сильна
втомлюваність, низька працездатність, негативізм, інші негативні поведінкові
прояви.
Зазвичай і на жаль, діти з ООП народжуються з неврологічним статусом або
набувають його з часом. Від цього страждають три сфери в тій чи іншій мірі:
рухова, психічна й мовленнєва. Навіть у разі доброї моторики, це може
поширюватися на кисть руки й пальці або на органи оральної мускулатури.
Це – індивідуально.

Тому, коли ми в закладах загальної середньої освіти з інклюзивним

навчанням маємо таку дитину і складаємо для неї індивідуальну програму
розвитку, треба передбачити розвиток дрібної та артикуляційної моторики.

ВПРАВИ ДЛЯ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

Розвиток пальчикових рухів, зокрема тонкі диференційовані рухи
Це – усе, що стосується маніпуляцій дитини з дрібними предметами, а
особливо – сортування, співставлення, конструювання, защіпання, складання
пазлів.

1. Можна насипати рис із гречкою або горох із квасолею в посудину. А

дитина має розсортувати крупи.

2. Чарівний мішечок із різними фігурками. Тут є елементи загадковості,

незвичності, чаклунства, які діти дуже люблять. По-перше, так можна
розвивати моторику рук. Наприклад, якщо дитина має порушеннями зору, то
може переминати мішечок і здогадуватися, що в ньому є. Далі – можна вчити
дитину розв’язувати його й зав’язувати на бантик. Дитина може навпомацки
описувати предмет, який вхопила, дістати його.

Також за допомогою мішечка можна розвивати мовлення, відповідаючи на

запитання “Який?”. Дитина має відповісти, що вона дістала з мішечка.
Наприклад, якщо дістала ґудзик, то він – круглий, пластмасовий, твердий,
білий, з дірочками. Далі можна запропонувати просунути нитку в ґудзик,
описуючи, що це чарівні кольорові дротики, які гнуться.

Тобто з мішечком можна виконувати багато опосередкованих вправ – коли

дитина грається й не розуміє, що ми її розвиваємо.

3. Пазли. Якщо діти вивчають казку, а дитина з ООП ще не читає й не вміє

переказувати, можна дати їй пазли й запропонувати, аби вона склала сюжет
цієї казки. Так вона розвиває й моторику, і мислення, і посидючість.

4. Квілінг. Це – закручування тонких полосок паперу і приклеювання. За

допомогою квілінгу можна робити і Великодні писанки, і пано. Це стосується
радше арттерапії.

5. Пальчикові вправи. Потрібно ціленаправлено просити дитину щось

повторити. Наприклад, розігнути кисть руки, аби пальці були рівними, і
зігнути руки в кулак. Далі можна почергово розгинати пальці з кулака,
починаючи з мізинця і проговорювати такі слова: “Оцей пальчик у ліс пішов,
оцей пальчик гриб знайшов, а цей пальчик чистив, а цей пальчик – смажив, а
цей пальчик (показує великий) усе з’їв – і від того потовстів”.

А на згинання, починаючи з великого пальця, такі слова: “Оцей пальчик –

мій дідусь, а цей пальчик – баба, а цей пальчик – мій татусь, а цей пальчик –
мама. А цей пальчик (мізинець) – це я сам, і звати мене Іван”.

РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ Й УКРІПЛЕННЯ М’ЯЗІВ КИСТЕЙ РУК

1. Можна стискати у воді гумові іграшки – наприклад, качечку чи рибку.
Таку іграшку можна давати також збудливим дітям під час уроку, якщо їм це
допомагає заспокоїтися, щоби вони стискати й розтискати її під партою.
Можна розігрувати сценки з цими іграшками, стискаючи їх та вигадуючи
сюжети.

2. Можна заплітати косички лялькам або плести їх із ниток. Така вправа

також пасуватиме для уроку трудового навчання.

3. Намотування-розмотування. Ми можемо намотувати клубки, розмотувати

котушки. Можемо також намотувати нитки на кілька пальців або на руку й
розмотувати. Також можна намотувати нитку на два пальці так званою
вісімкою. Спочатку одна рука намотує на іншу, а потім – навпаки. Треба
пам’ятати про міжпівкульну латералізацію.

4. Використовувати все, що стосується перемикань і стискань. Наприклад,

працювати з кубиком Рубика. Тоді розвиваються також логічне мислення й
математична компетентність.

5. Розв’язувати приклади з математики на спеціальній дошці, пересуваючи

пальцями цифри.

6. Театр тіней. Усе, що передбачає перехрещення рук, працює на

співдружньсть півкуль мозку. Вправа називається “Пташечка”. Треба
попросити дітей перехрестити руки й зачепитися великими пальцями один за
одний. Далі – у відео:

7. Ліплення з пластиліну також добре розвиває кисті рук.

8. Аплікації. Можна не вирізати щось із паперу, а вищипувати. Це потребує
гарної рухливості кисті рук, особливо якщо це робити за контуром. Потребує
також гарної моторної й зорово-моторної координації.

9. Використовувати все, що дитина може брати пінцетом або захоплювати

щипчиками – і сортувати чи складати кудись. Це гарно тренує передню
частину кисті. Також можна уявити, що пальчики “стали пінцетом” і
запропонувати дитині пальцями, немов пінцетом (або немов пташка дзьобає
зерно), захоплювати й сортувати кульки за кольорами або розмірами.

10. Робота з піском. Можна малювати пальцем по сухому піску (малюнки,

букви, елементи літер). Це може бути підготовкою кистей рук до письма.
Також можна малювати паличкою по сухому піску. Перед тим можна
пробувати малювати в повітрі.

Це може бути колективне малювання, усім класом.

Також можна малювати на вологому піску або щось ліпити з нього. Усе
залежить від того, що саме любить дитина.

Якщо дитина гіперактивна і ви знаєте, що на певному етапі уроку вона

втомиться (ці негативні поведінкові прояви треба передбачати), або ж дитина
з аутистичним спектром, у якої почнуться стереотипні рухи, ви можете
відвести її в ресурсну кімнату й там працювати з піском.

11. Ігри на липучках. Наприклад, коли з треба ліпити на панно липучки з

предметами на тему “Осінь”. Це добре розвиває когнітивну сферу дитини,
ручний праксис і кисть руки зокрема. Треба вміти відліпити липучки – це
важливий рух.