Тема 1. Теоретичні основи розвитку дрібної моторики
рук 1. Етапи домінування різних мануальних контактів дитини на першому році життя: • рефлекторний етап; • етап переддій; • етап довільних дій, • функціональний етап.
1-Етап. Рефлекторний(від народження до 2,5 місяців)
Повинні відбуватися рефлекторні рухи, передумова всіх моторних функцій 2- Етап. Переддій (з2.5 до 4.5 місяців) У дитини в цей період починають створюватися координовані рухи 3- Етап. Довільних рухів (від 4.5 до 7 місяців) Зявляються хапальні рухи, потроху зникають імпульсивні рухи, координована рухова 4- Етап. Функціональний (від 7місяців до 1 року) Користується рукою своєю, дифернційована діяльність, зьявляється ведуча рука, відбувається зміна від хаотичних дій до маніпуляцій з предметом, взаємозвязок око-вухо- рука 2. Використання тактильних й кінестетичних відчуттів долоні в олігофренопедагогіці, в логопедії. Ми маємо моторні та примоторні структури в головному мозку, які відповідають за контроль діяльності, рухову активність, координацію, мовленнєву рухливість, артикуляцію. Це – так звана зона Брока, мовно- рухова зона в передній лобній частині головного мозку, у нижній звивині домінантної півкулі. Вона відповідає за моторну організацію мовлення. Наприклад, для праворуких дітей домінантна півкуля – ліва, і навпаки.
Але біля неї, у моторинх і примоторних лобних долях, розташовані ділянки
мозку, які відповідають за дрібну та загальну моторику. Ці ділянки мозкових структур взаємодіють між собою. Так, пожвавлюючи руки, ми пожвавлюємо зону Брока. А вона, зі свого боку, надсилає імпульс в органи артикуляції. Тоді вони краще рухаються – і мовлення покращується.
Але часто в дітей з ООП трапляються збої в співдружній діяльності мозку.
Наприклад, кожна з півкуль відповідає за певні функції організму. Окремо одна від одної вони добре розвинуті – а співпраця порушена. Тому корисно робити вправи на розвиток міжпівкульної латералізації або співпраці.
Також нині багато говорять про мозочкову стимуляцію. Мозочок – це відділ
головного мозку, який відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги і м’язового тонусу. Розвиваючи мозочкову стимуляцію, ми долаємо шлях формування рухової навички. Вона нам потрібна для навичок письма, сидіння, вставання тощо.
Для відточення навичок є кілька етапів. Усе починається з невеликої
швидкості, напруги в рухах, неточності. Далі – поступове зникнення неточностей у рухах. Далі – автоматизовані рухи, які не є енерговитратними для дитини. До цього треба прагнути. Адже якщо дитина спрямовуватиме багато зусиль на регуляцію моторної сфери, вона вичерпуватиметься. Зрештою, у дитини буде розсіяна увага, слабка пам’ять, сильна втомлюваність, низька працездатність, негативізм, інші негативні поведінкові прояви. Зазвичай і на жаль, діти з ООП народжуються з неврологічним статусом або набувають його з часом. Від цього страждають три сфери в тій чи іншій мірі: рухова, психічна й мовленнєва. Навіть у разі доброї моторики, це може поширюватися на кисть руки й пальці або на органи оральної мускулатури. Це – індивідуально.
Тому, коли ми в закладах загальної середньої освіти з інклюзивним
навчанням маємо таку дитину і складаємо для неї індивідуальну програму розвитку, треба передбачити розвиток дрібної та артикуляційної моторики.
ВПРАВИ ДЛЯ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Розвиток пальчикових рухів, зокрема тонкі диференційовані рухи Це – усе, що стосується маніпуляцій дитини з дрібними предметами, а особливо – сортування, співставлення, конструювання, защіпання, складання пазлів.
1. Можна насипати рис із гречкою або горох із квасолею в посудину. А
дитина має розсортувати крупи.
2. Чарівний мішечок із різними фігурками. Тут є елементи загадковості,
незвичності, чаклунства, які діти дуже люблять. По-перше, так можна розвивати моторику рук. Наприклад, якщо дитина має порушеннями зору, то може переминати мішечок і здогадуватися, що в ньому є. Далі – можна вчити дитину розв’язувати його й зав’язувати на бантик. Дитина може навпомацки описувати предмет, який вхопила, дістати його.
Також за допомогою мішечка можна розвивати мовлення, відповідаючи на
запитання “Який?”. Дитина має відповісти, що вона дістала з мішечка. Наприклад, якщо дістала ґудзик, то він – круглий, пластмасовий, твердий, білий, з дірочками. Далі можна запропонувати просунути нитку в ґудзик, описуючи, що це чарівні кольорові дротики, які гнуться.
Тобто з мішечком можна виконувати багато опосередкованих вправ – коли
дитина грається й не розуміє, що ми її розвиваємо.
3. Пазли. Якщо діти вивчають казку, а дитина з ООП ще не читає й не вміє
переказувати, можна дати їй пазли й запропонувати, аби вона склала сюжет цієї казки. Так вона розвиває й моторику, і мислення, і посидючість.
4. Квілінг. Це – закручування тонких полосок паперу і приклеювання. За
допомогою квілінгу можна робити і Великодні писанки, і пано. Це стосується радше арттерапії.
5. Пальчикові вправи. Потрібно ціленаправлено просити дитину щось
повторити. Наприклад, розігнути кисть руки, аби пальці були рівними, і зігнути руки в кулак. Далі можна почергово розгинати пальці з кулака, починаючи з мізинця і проговорювати такі слова: “Оцей пальчик у ліс пішов, оцей пальчик гриб знайшов, а цей пальчик чистив, а цей пальчик – смажив, а цей пальчик (показує великий) усе з’їв – і від того потовстів”.
А на згинання, починаючи з великого пальця, такі слова: “Оцей пальчик –
мій дідусь, а цей пальчик – баба, а цей пальчик – мій татусь, а цей пальчик – мама. А цей пальчик (мізинець) – це я сам, і звати мене Іван”.
РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ Й УКРІПЛЕННЯ М’ЯЗІВ КИСТЕЙ РУК
1. Можна стискати у воді гумові іграшки – наприклад, качечку чи рибку. Таку іграшку можна давати також збудливим дітям під час уроку, якщо їм це допомагає заспокоїтися, щоби вони стискати й розтискати її під партою. Можна розігрувати сценки з цими іграшками, стискаючи їх та вигадуючи сюжети.
2. Можна заплітати косички лялькам або плести їх із ниток. Така вправа
також пасуватиме для уроку трудового навчання.
3. Намотування-розмотування. Ми можемо намотувати клубки, розмотувати
котушки. Можемо також намотувати нитки на кілька пальців або на руку й розмотувати. Також можна намотувати нитку на два пальці так званою вісімкою. Спочатку одна рука намотує на іншу, а потім – навпаки. Треба пам’ятати про міжпівкульну латералізацію.
4. Використовувати все, що стосується перемикань і стискань. Наприклад,
працювати з кубиком Рубика. Тоді розвиваються також логічне мислення й математична компетентність.
5. Розв’язувати приклади з математики на спеціальній дошці, пересуваючи
пальцями цифри.
6. Театр тіней. Усе, що передбачає перехрещення рук, працює на
співдружньсть півкуль мозку. Вправа називається “Пташечка”. Треба попросити дітей перехрестити руки й зачепитися великими пальцями один за одний. Далі – у відео:
7. Ліплення з пластиліну також добре розвиває кисті рук.
8. Аплікації. Можна не вирізати щось із паперу, а вищипувати. Це потребує гарної рухливості кисті рук, особливо якщо це робити за контуром. Потребує також гарної моторної й зорово-моторної координації.
9. Використовувати все, що дитина може брати пінцетом або захоплювати
щипчиками – і сортувати чи складати кудись. Це гарно тренує передню частину кисті. Також можна уявити, що пальчики “стали пінцетом” і запропонувати дитині пальцями, немов пінцетом (або немов пташка дзьобає зерно), захоплювати й сортувати кульки за кольорами або розмірами.
10. Робота з піском. Можна малювати пальцем по сухому піску (малюнки,
букви, елементи літер). Це може бути підготовкою кистей рук до письма. Також можна малювати паличкою по сухому піску. Перед тим можна пробувати малювати в повітрі.
Це може бути колективне малювання, усім класом.
Також можна малювати на вологому піску або щось ліпити з нього. Усе залежить від того, що саме любить дитина.
Якщо дитина гіперактивна і ви знаєте, що на певному етапі уроку вона
втомиться (ці негативні поведінкові прояви треба передбачати), або ж дитина з аутистичним спектром, у якої почнуться стереотипні рухи, ви можете відвести її в ресурсну кімнату й там працювати з піском.
11. Ігри на липучках. Наприклад, коли з треба ліпити на панно липучки з
предметами на тему “Осінь”. Це добре розвиває когнітивну сферу дитини, ручний праксис і кисть руки зокрема. Треба вміти відліпити липучки – це важливий рух.