Практичне заняття № 2

Тема 4. Діагностика рівня розвитку дрібної моторики дошкільників.

1. Діагностичні методики для з’ясування рівня розвитку дрібної

моторики і координації рухів рук дитини.
У зв'язку з важливістю розвитку дрібної моторики залишається
актуальним є питання швидкого виявлення рівня дрібної моторики на
простих завданнях. У нашій країні 1923 році широкого поширення набув тест
Н. Озерецкого. «Тести оцінки моторики» об'єднані в кілька груп за різними
компонентами руху: статична координація; динамічна координація;
швидкість рухів; сила рухів; супроводжуючі руху. Тести розроблені як
орієнтир для діагностики психомоторного розвитку у відповідності віковим
нормам. Розглянемо деякі тести для дітей 4-8 років. Це завдання, виконання
яких вимагає участь тонких рухів рук.
«Статична координація». Закривши очі, торкнутися вказівними
пальцями лівої і правої руки (по черзі) кінчика носа.
«Швидкість рухів». Укладання монет в коробку (при виконанні цього
тесту випробовуваних різного віку слід попереджати про те, що укласти
монети необхідно з необхідною швидкістю). Для дітей 5 років.
«Динамічна координація». Випробуваному дають квадратний листок
цигаркового паперу і пропонують якомога швидше пальцями правої руки
скачати його в кульку.
"Швидкість руху". Укладання сірників в коробку.
«Статична координація». Накреслення вертикальних ліній.
Тест «Лабіринт». Перед випробуваним, який сидить за столом, кладуть
два лабіринту, правою рукою випробуваний бере заточений олівець і за
звуковим сигналом починає вести олівцем безперервну лінію, поки не дійде
до виходу з лабіринту.
Тест на розкладання карт.
На почергове дотик кінчиком великого пальця по черзі до кінчиків інших
пальців тієї ж руки, починаючи з мізинця. В останнє десятиліття
поновлюються спроби створення батареї тестових завдань по дрібної
моторики в якості одного з розділів так званих карт індивідуального
рухового розвитку. У числі таких завдань - виконання предметних і
гарматних дій, в оволодінні якими, на тій чи іншій віковій ступені, свідчить
про відповідність встановлених норм психофізіологічного розвитку.
Так в «Щоденнику вихователя» представлені тести для дітей
дошкільного віку, починаючи з 3 років, в числі яких завдання на виявлення
розвитку дрібної моторики. Більшість завдань виконуються з предметами;
вибірково використовуються тести Н. Озерецкого. Тестування здійснюється
індивідуально з кожною дитиною. Для дітей 3-4 років. Перекладання по
одному дрібних предметів (ґудзики, фішки, горошини), поверхні столу в
невелику коробку. Для дітей 4-5 років. Нанизування намистин середньої
величини (або гудзики) на товсту волосінь. Для дітей 5-6 років. Всунути
шнурок в черевик, зашнурувати хрест на хрест, зав'язати черевик. Для дітей
6-7 років. Торкатися по черзі кінцем великого пальця до кінчиків пальців тієї
ж руки, починаючи з мізинця, і потім - у зворотному напрямку; виконувати в
рухомому темпі, спочатку для правої руки, потім для лівої.
ПЕДАГОГІКА РОЗВИТКУ РУХУ РУК У ДОШКІЛЬНЯТ.
Проте, існують і продовжують розроблятися численні посібники, які
рекомендують розвивати тонку моторику малюків, на матеріалі рухів без
предметів, зокрема, з використанням народних потешек. Цей напрямок
роботи з дітьми має глибоке коріння в народній педагогіці. З.П. Васильцова
дала характеристику народних потешек, як основи для пальчикових ігор.
Мова народних творів яскравий, образний, легко запам'ятовується. У них
багато пестливих слів (пальчики, котик, личко), звернень (сонечко, водичка,
вмий моє личко). Часто вони мають діалогічну форму ( «ладушки»,
«хлопчик-мізинчик»). Деякі побудовані за типом звернення ( «кицю-
мурисонька», «півник, півник»), повідомлення. Читання потешек і народних
пісеньок проводиться у формі веселої, захоплюючої гри, при супроводі слова
рухом, яке має збігатися з моментом виробленого дитиною руху або дії, що
виконується дорослим. Оскільки діти молодшого дошкільного віку не
можуть сприймати швидкої мови, то потішки, народні пісеньки
Новомосковскются неквапливо, чітко. Дітям дошкільного віку для розвитку
дрібної моторики в педагогічної практики пропонується:
- мазайка (дрібна і велика), пірамідки, набори коробочок для збирання в них
дрібних камінчиків і т.д .;
- набори пористих губок для тренування мускулатури пензля руки;
- кольорові клубочки ниток для перемотування;
- допомоги по застібання гудзиків різної величини, кнопок і т.п .;
- набори дрібних іграшок для розвитку тактильного сприйняття «впізнавання
на дотик»;
- ліплення з глини та пластиліну;
До 5 років можливість точних, довільно спрямованих рухів зростає,
тому діти здатні виконувати завдання, що вимагають достатньої точності і
узгодженості рухів кистей рук. До них відносяться різні види плетінь з
паперу та тканини. Особливу роль у розвитку ручної вмілості грає здатність
впевнено користуватися ножицями. Виготовлення виробів з паперу так само
є одним із засобів розвитку дрібної мускулатури кистей рук. Як ми бачимо, в
педагогіці пропонується широкий вибір діяльності з розвитку дрібної
моторики рук у дошкільнят. Крім цього дітям пропонуються ігри на пальцях,
театр пальчиків, де руху є доступними для дітей, дуже цікавими і діти
отримують від них задоволення - це є хорошим засобом для розвитку рухів
пальців рук. У ігор з пальцями є і інша перевага: вони допомагають в
навчанні, допомагають розвинути почуття ритму, уяву.
2. Завдання для визначення вмілості руки у дітей 3-4 років, 5-6 років.

3. Характеристика методик «Домік», «Продовжи узор», «Дорожки»,

«Лінії», «Фігури».
Методика «Домик»
Методика «Домик» (Н. И. Гуткина) представляет собой задание на
срисовывание картинки, изображающей домик, отдельные детали которого
составлены из элементов прописных букв. Методика рассчитана на детей 5—
10 лет и может использоваться при определении готовности детей к
школьному обучению. Цель исследования: визначити здатнысть ребенка
копировать сложный образец. Задание позволяет выявить умение ребенка
ориентироваться на образец, точно его копировать, определить особенности
развития произвольного внимания, пространственного восприятия,
сенсомоторной координации и тонкой моторики руки. Материал и
оборудование: образец рисунка, лист бумаги, простой карандаш
Процедура обследования
Перед выполнением задания ребенку дается следующая инструкция: «Перед
тобой лежат лист бумаги и карандаш. Я прошу тебя на этом листе нарисовать
точно такую картинку, как на этом листке (перед испытуемым кладется
листок с изображением домика). Не торопись, будь внимателен, постарайся,
чтобы твой рисунок был точно такой же, как на этом образце. Если ты что-то
нарисуешь не так, не стирай ни резинкой, ни пальцем (необходимо
проследить, чтобы у ребенка не было резинки). Надо поверх неправильного
или рядом нарисовать правильно. Тебе понятно задание? Тогда приступай к
работе». По ходу выполнения задания необходимо зафиксировать:
какой рукой рисует ребенок (правой или левой);
как он работает с образцом: часто ли смотрит на него, проводит ли
воздушные линии над рисунком-образцом, повторяющие контуры картинки,
сверяет ли сделанное с образцом или, мельком взглянув на него, рисует по
памяти;
быстро или медленно проводит линии;
отвлекается ли во время работы;
высказывания и вопросы во время рисования;
сверяет ли после окончания работы свой рисунок с образцом.
Когда ребенок сообщает об окончании работы, ему предлагается проверить,
все ли у него верно. Если он увидит неточности в своем рисунке, то может их
исправить, но это должно быть зарегистрировано экспериментатором.
Обработка и анализ результатов
Обработка экспериментального материала проводится путем подсчета
баллов, начисляемых за ошибки. Ошибки бывают следующими.
1. Отсутствие какой-либо детали рисунка (4 балла). На рисунке могут
отсутствовать забор (одна или две половины), дым, труба, крыша, штриховка
на крыше, окно, линия, изображающая основание домика.
2. Увеличение отдельных деталей рисунка более чем в два раза при
относительно правильном сохранении размера всего рисунка (3 балла за
каждую увеличенную деталь).
3. Неправильно изображенный элемент рисунка (3 балла). Неправильно
могут быть изображены колечки дыма, забор, штриховка на крыше, окно,
труба. Причем если неправильно нарисованы палочки, из которых состоит
правая (левая) часть забора, то 2 балла начисляется не за каждую
неправильно изображенную палочку, а за всю правую (левую) часть забора
целиком. То же самое относится и к колечкам дыма, выходящего из трубы, и
к штриховке на крыше дома: 2 балла начисляется не за каждое неправильное
колечко, а за весь неверно скопированный дым; не за каждую неправильную
линию в штриховке, а за всю штриховку в целом.

Правая и левая части забора оцениваются отдельно: так, если неправильно

срисована правая часть, а левая скопирована без ошибки (или наоборот), то
испытуемый получает за нарисованный забор 2 балла; если же допущены
ошибки и в правой, и в левой части, то испытуемый получает 4 балла (за
каждую часть по 2 балла). Если часть правой (левой) стороны забора
скопирована верно, а часть неверно, то за эту сторону забора начисляется 1
балл; то же самое относится и к колечкам дыма, и к штриховке на крыше:
если только одна часть колечек дыма срисована правильно, то дым
оценивается 1 баллом; если только одна часть штриховки на крыше
воспроизведена верно, то вся штриховка оценивается 1 баллом. Неверно
воспроизведенное количество элементов в детали рисунка не считается за
ошибку, то есть неважно, сколько будет палочек в заборе, колечек дыма или
линий в штриховке крыши.
4. Неправильное расположение деталей в пространстве рисунка (1 балл). К
ошибкам этого рода относятся: расположение забора не на общей с
основанием домика линии, а выше ее, домик как бы висит в воздухе, или
ниже линии основания домика; смещение трубы к левому углу крыши;
существенное смещение окна в какую-либо сторону от центра; расположение
дыма более чем на 30° отклоняется от горизонтальной линии; основание
крыши по размеру соответствует основанию домика, а не превышает его (на
образце крыша нависает над домиком).
5. Отклонение прямых линий более чем на 30° от заданного направления (1
балл). Сюда относится перекос (более чем на 30°) вертикальных и
горизонтальных линий, из которых состоят домик и крыша; «заваливание»
(более чем на 30°) палочек забора; изменение угла наклона боковых линий
крыши (расположение их под прямым или тупым углом к основанию крыши
вместо острого); отклонение линии основания забора более чем на 30° от
горизонтальной линии.
6. Разрывы между линиями в тех местах, где они должны быть соединены (1
балл за каждый разрыв). В том случае, если линии штриховки на крыше не
доходят до линии крыши, 1 балл ставится за всю штриховку в целом, а не за
каждую неверную линию штриховки.
7. Залезание линий одна за другую (1 балл за каждое залезание). В случае,
когда линии штриховки на крыше залезают за линии крыши, 1 балл ставится
за всю штриховку в целом, а не за каждую неверную линию штриховки.
Хорошее выполнение рисунка оценивается как «О» баллов. Таким образом,
чем хуже выполнено задание, тем выше полученная испытуемым суммарная
оценка. Но при интерпретации результатов эксперимента необходимо
учитывать возраст испытуемого. Так, дети 5 лет почти не получают оценку
«О» из-за недостаточной зрелости мозговых структур, отвечающих за
сенсомоторную координацию. Если же испытуемый 10 лет получает более 1
балла, то это свидетельствует о неблагополучии в развитии одной или
нескольких исследуемых методикой психологических сфер.
При анализе детского рисунка необходимо обратить внимание на характер
линий: очень жирные или «лохматые» линии могут свидетельствовать,
согласно имеющейся по этому вопросу литературе, о состоянии тревожности
ребенка. Но вывод о тревожности ни в коем случае нельзя делать на
основании одного лишь рисунка. Возникшее подозрение необходимо
проверить специальными экспериментальными методами по определению
тревожности.
Методику «Домик» можно рассматривать как аналог II и III заданий теста
Керна-Йирасека, а именно: срисовывание письменных букв (II задание) и
срисовывание группы точек (III задание). Сопоставление результатов по
указанным методикам позволило сделать вывод, что методика «Домик»
выявляет те же психологические особенности в развитии ребенка, что и II и
III задания теста Керна-Йирасека.
Методику «Домик» можно проводить как индивидуально, так и в небольших
группах. Результат выполнения методики в баллах обсчитывается не столько
для сравнения одного ребенка с другим, сколько для прослеживания
изменений в сенсомоторном развитии одного и того же ребенка в разном
возрасте.
Задание № 1. «Продолжи узор»
Цель. Оценка особенностей тонкой моторики и произвольного внимания
(удержание как самой инструкции, так и двигательной программы), умения
работать самостоятельно в режиме фронтальной инструкции.На бланке
приведены образцы двух узоров, которые ребенок должен продолжить до
конца листа, не отрывая карандаша от листа бумаги.Специалист ни в коем
случае не должен при обращении внимания детей на узоры каким бы то ни
было образом называть элементы узоров: «похоже на П, Л», «большое М и
маленькое Л» и тому подобное. Такое грубое упрощение задания приводит к
невозможности адекватной оценки выполнения поставленных целей задания.
Инструкция. Здесь нарисованы два узора. (Специалист показывает на бланке
пальцем место, где расположены узоры.) Возьмите простой карандаш и
продолжите узоры до конца строки. Сначала продолжите первый узор
(показывает первый узор), а когда закончите — продолжите второй
узор(показывает второй узор). Когда будете рисовать, старайтесь не отрывать
карандаш от листа бумаги. Берите карандаш и начинайте работать.
Основную часть инструкции можно повторить дважды:Возьмите простой
карандаш и продолжите узоры до конца строки.Специалист наблюдает, как
дети выполняют задание, и отмечает в листе наблюдений особенности
выполнения задания и поведения детей. При этом удобно не сидеть за
столом, а прохаживаться между рядами, чтобы видеть, как дети выполняют
задание, кто «тормозит», кто спешит, кто отвлекается или мешает другим.
Единственное, что возможно при выполнения любого задания, — это
успокоить тревожного ребенка, не повторяя ему инструкции. При этом
можно сказать: «Все хорошо, начинай работать и не волнуйся. У тебя все
получится, мы тебя подождем» и т.п.Когда специалист видит, что кто-то из
детей уже закончил работу, имеет смысл сказать: «Кто закончил, положили
карандаши, чтобы я видела, что вы сделали первое задание».
Методика "Дорожки" (по л.А. Венгеру).
Методика представляет собой задание на проведение ребенком линий,
соединяющих разные элементы рисунка. Методика позволяет определить
уровень развития точности движений, степень подготовленности руки к
овладению письмом, сформированность внимания и контроля за
собственными действиями. Ширина дорожек подбирается так, чтобы была
достаточно трудна, но доступна ребенку. Тип дорожек усложняется от
первой к последней.
Критерии оценки/уровни развития мелкой моторики.
высокий уровень - выходы за пределы дорожки отсутствуют, карандаш
отрывается от листа не более 3 раз.
выше среднего - один выход за дорожку, карандаш отрывается от листа не
более 3 раз.
средний уровень - два выхода за дорожку, карандаш отрывался от листа не
более 4 раз, дорожка не ровная, дрожащая.
ниже среднего - карандаш отрывался более 4 раз, линии дрожащие,
прерывистые, линии очень слабые или с очень сильным нажимом.
низкий уровень - три и более выходов за пределы "дорожки", неровная,
дрожащая линия, очень слабая, почти невидимая, или линия с очень сильным
нажимом, рвущим бумагу, многократное проведение по одному и тому же
месту рисунка.
Методика "Фигуры" (по В. Мытацину).
Методика представляет собой задание, связанное с вырезыванием ребенком
фигурок по заданным контурам. Методика позволяет определить уровень
развития координации движения глаза и руки ребенка, степень
дифференцированности усилий пальцев рук. На листе плотной бумаги
рисуются четкими линиями различные фигуры. Ребенку предлагается
вырезать эти фигуры по контурам. Ширина линий подбирается так, чтобы
была достаточно трудна, но доступна ребенку. Тип фигур с каждой попыткой
усложняется.
Критерии оценки\уровни развития мелкой моторики.
Уровень выполнения считается низким, если ребенком допущены следующие
ошибки:
- линия реза выступает за внешний контур более чем на 1 мм;
- линия реза выступает с внутренней стороны более чем на 1мм;
- наличие углов при вырезании плавного контура.
4. Методики визначення рівня розвитку міжпівкульної взаємодії.
Процес енерго-інформаційного обміну лівої і правої півкулі головного
мозку, що дозволяє злагоджено працювати півкулям мозку в єдиній
інтегративній системі, має назву міжпівкульна взаємодія (міжпівкульний
зв'язків).
Розвивати міжпівкульові зв'язки у дитини необхідно для координації
роботи мозку.
8 вправ для розвитку міжпівкульної взаємодії
Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль,
покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги,
полегшують процес читання і письма.
Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для
них. Вони стануть у нагоді для маленьких перерв в ході заняття, або для
налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну
хвилинку.
Вправи рекомендують поступово ускладнювати: прискорювати темп
виконувати з легко прикушеним язиком і заплющеними очима (вимкнення
мовного і зорового контролю)
підключати рухи очей і язика до рухів рук
підключати дихальні вправи і метод візуалізації.
“Вушка”
Мета: Енергетизація мозку.
Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою
в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п’ять разів).
Промасажувати вушну раковину.
“Ліхтарики”
Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і
самоконтролю.
Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі
долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва –
долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі)

“Дзеркальне малювання”
Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
На аркуші чистого паперу, взявши в обидві руки олівці або фломастери,
пропонуємо дитині малювати одночасно обома руками дзеркально
симетричні малюнки, літери, цифри. Рекомендується при виконанні цього
завдання використовувати музику.
Малюнки для дзеркального малювання двома руками

“Кільце”
Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох
руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній,
безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім
обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи
його.

“Кулак – ребро – долоня”

Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Ведучий показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно
змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак,
долоня ребром на столі. Спочатку вправа виконується разом з ведучим:
а) долонею правої руки;
б) долонею лівої руки;
в) обома долонями одночасно.
При цьому міняємо темп виконання, то, прискорюючи, то, сповільнюючи
його. Потім дитина виконує вправу самостійно.
“Вухо – ніс”
Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне
вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення
рук «з точністю до навпаки».
“Перехресні рухи”
Мета: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Виконуйте перехресні координовані рухи одночасно правою рукою і лівою
ногою (вперед, в сторони, назад). Потім зробіть те ж лівою рукою і правою
ногою.

“Горизонтальна вісімка”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази
спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.