Вправи для розвитку мислення

Вправи на розвиток мисленнєвих процесів

Закінчи речення

Мета: розвиток словесно – логічного мислення.

Дорослий кидає м’яч дитині і пропонує початок речення. Дитина лове м’яч і
закінчує речення.

Наприклад,

 Морозиво солодке, а лимон ….

 Корова мичить, а свиня…
 Вдень світло, а вночі …
 Літак летить, а машина …
 Вдень ми обідаємо, а ввечері…
 Півень кукурікає, а ворона …
 Стрибунець стрибає, а птах …
 Ти дивишся очами, а чуєш …
 Змія повзає, а риба …
 Лис живе в норі, а птиця …
 Помідор червоний, а огірок …
 Вчитель навчає, а лікар …
 У людини дві ноги, а в собаки …
 Трава зелена, а небо …
 Капуста – овоч, а яблуко …
 Ускладнення: використовувати геометричні фігури, форми, кольори, розміри
та матеріали навчальних предметів, які зараз дитина вивчає (наприклад, для
закріплення вивчення домашнього завдання з біології чи з математики).

Кажи протилежне

Мета: розвиток уваги, мислення.

Дитина лове м’яч і говорить протилежне за значенням слово.

Наприклад,

веселий – сумний, швидкий – повільний, порожній – повний, товстий-

тонкий, легкий – важкий, лінивий – працелюбний, білий – чорний, твердий –
м’який, злий – добрий, день – ніч, перший – останній, початок – кінець, гіркий
– солодкий, далеко – близько, світлий – темний, покупець – продавець та інш.

Цікаві слова

Придумай нове слово, що буде закінченням першого і початком другого.

Б У Р М У С

А Н Т Р О Р

Б У Л Ь О В І Р

К У О С Л А В
 Т Ю Л Ь А М А

Б У Н Д А

Н А М И Л Я Р

Т Р И Р

Утвори нові слова

З кожного слова візьми тільки другий склад і запиши нове слово.

БОЛОТО, КОНТОРА______________________

ОВОЧІ, КОРОВА, ГЛИНА________________

ПОГОДА, МОЛОТОК, СОВА_______________

ОСОКА, КОРОВАЙ, РУКА_________________

БУДИНОК, ВИТИНАНКА, ШИНА___________

З кожного слова візьми останній склад і утвори нове слово.

НАСОС, ГУСКА _____________________

КУРКА, НОРА, ДИВАН_______________

МОЛОКО, ВІДРО, КАРТИНА__________

ГУМА, ОРЛИ, ВІКТОРИНА ____________

ХАТА, ШУРМА, ГОРА _________

Встановлення зав’язків

Дитині запропонувати до кожного слова підібрати логічну пару:

перо - ... (куриця, подушка і т.д.)

лист - ... (дерево, книга і т.д.)

ложка - ... (виделка, тарілка і т.д.)

шишка- … (ялинка, лоб і т.д.)

 Консультація на тему :«Розвиток логічного мислення у дітей з
ООП в процесі ігор з нестандартним дидактичним матеріалом».

Прогрес у науці і техніці, а також процеси поширення інформації у світі

відбувалися раніше менш стрімко, ніж сьогодні. Сьогодні навколишній світ
переповнений умовними знаками і символами. Однак уміння використовувати
інформацію визначається розвиненістю логічних прийомів мислення і, ще
більшою мірою, ступенем їх сформованості в систему.

Головною метою системи освіти є підготовка підростаючого покоління

до активного життя в умовах постійно мінливого соціуму. І, тому розвиток
сучасного суспільства носить динамічний характер, то і ключовою
завданням освітнього процесу є передача дітям таких знань і виховання
таких якостей, які дозволили б їм успішно адаптуватися до подібних
змін. Пошук ефективних дидактичних засобів розвитку логічного
мислення дошкільнят є невід'ємною частиною даної задачі.

Математика по праву у вирішенні цієї проблеми займає провідне місце (О.О.

Давидович, В.Г. Зак, А.В. Белошиста, М.І. Моро і ін). Вона відточує розум
дитини, розвиває гнучкість мислення, вчить логіці. Математичний розвиток не
зводиться до того, щоб навчити дошкільника вважати, вимірювати і вирішувати
арифметичні завдання. Головне - створити умови для самостійного пошуку
дітьми вирішення завдань, що не пропонувати при цьому ніяких готових
способів, зразків вирішення. Допомогти дитині оволодіти такими розумовими
вміннями, як абстрагування, аналіз, синтез, порівняння, класифікація,
узагальнення, кодування і декодування. Такі вміння дозволять легко освоювати
нове, розвинути самостійність і активність мислення, сформувати елементарні
навички алгоритмічної культури мислення.
 Дошкільне виховання будується на особистісно-орієнтованої моделі,
заснованої на дбайливе і чуйне ставлення до дитини та її розвитку. Отже,
навчання має носити індивідуально - диференційований характер. В даний час
частіше стали використовувати нестандартний дидактичний матеріал: лічильні
палички, геометричні конструктори, логічні блоки Дьєнеша.

Широко відомі всім рахункові палички виявляються не тільки рахунковим

матеріалом. З їх допомогою можна в доступній для розуміння дитини формі
познайомити його з початками геометрії, з поняттям «симетрія»; розвивати
просторову уяву. Головоломки з лічильними паличками виховують інтерес до
математики, бажання проявляти розумове напруження, зосереджувати увагу на
проблемі, а так само розвивають логіку думок, міркувань і дій.

Геометричні конструктори або гри-головоломки на викладання зображень з

геометричних деталей - це «Головоломка Піфагора», «В'єтнамська гра»,
«Монгольська гра», «Колумбово яйце», «Чарівне коло». Таке розмаїття
конструкторів, різна ступінь їх складності дозволяє враховувати вікові та
індивідуальні особливості дітей, їх схильності, можливості, рівень підготовки.
Спосіб дії в іграх простий, проте вимагає розумової та рухової активності,
самостійності і полягає в постійному перетворенні, зміні просторового
розташування частин набору геометричних фігур. Запропоновані ігри освоюють
з дітьми послідовно. По мірі накопичення вмінь в процесі однієї гри можна
переходити до наступної, домагаючись позитивних результатів і в ній.

Виховують і навчають їх значення багатогранно. Вони розвивають просторові

уявлення, уяву, конструктивне мислення, комбінаторні здібності, кмітливість,
кмітливість, винахідливість, цілеспрямованість у вирішенні завдань.
Логічні блоки Дьєнеша дозволяють формувати в комплексі всі важливі для
математичного розвитку розумові вміння протягом усього дошкільного
навчання. Робота з блоками Дьєнеша допоможе дитині

 перехід від наочно - образного до наочно - схематическому мислення, а

потім і до словесно - логічного мислення;
 навчитися оперувати декількома властивостями предметів одночасно;
 навчитися моделювати різні множини з заданими властивостями;
 зрозуміти складні логічні відношення між множинами.

Всю роботу з нестандартними дидактичними засобами можна розділити на 2

етапи: образний і операційний, який включає в себе підготовчі вправи та
завдання - проблеми.

На першому етапі діти грають з паличками, блоками, фігурами, будуючи різні

зображення, які підказує їм власну уяву або схема, малюнок.

Можна використовувати наступну систему ігор та ігрових вправ:

 складання простих зображень з різноманітних кольорових мозаїк.

 гра «Склади фігуру» (геометричну). У цій грі використовуються різні
геометричні фігури 2 - 3 розмірів, по кілька фігур одного виду і розміру.
Діти складають з наявних фігур ті ж фігури іншого розміру. Наприклад,
склади прямокутник з квадратів, а потім з прямокутників.
 гра «Склади картинку». У цій грі використовуються однакові за розміром
геометричні фігури. Діти складають картинку, орнамент, візерунок тільки
з однакових трикутників або квадратів і т.д.

Весь процес навчання дошкільнят з допомогою нестандартного дидактичного

матеріалу йде через гру та ігрові вправи. Саме в грі розвивається здатність
дитини створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх,
оскільки, аналізуючи ігрову ситуацію, дошкільник повинен вдатися до логіки,
оперуючи подібними моделями. Ігри дозволяють організувати складний процес
освоєння знань в цікавій для дитини формі, надаючи розумової діяльності
захоплюючий, цікавий характер. Саме тому в процесі гри дитина може
вирішити навіть ті завдання, які в інших умовах здаються нездійсненними.

Ігри можуть безпосередньо включатися в заняття. Або проходити у вільний від

занять час індивідуально або з невеликою підгрупою дітей. Ігрові вправи треба
проводити систематично, індивідуальні вправи чергувати з колективними.

У навчанні дошкільників нестандартна завдання, цілеспрямовано і до місця

використана, виступає в ролі проблемною. Тут у наявності пошук ходу рішення
висуненням гіпотези, перевіркою її, спростуванням неправильного напрями
пошуку, знаходженням способів докази вірного рішення.

Але перш ніж навчити дітей розв'язувати логічні завдання необхідно проводити
з ними підготовчі вправи. Це можуть бути завдання на викладання різних
геометричних фігур з лічильних паличок. Обов'язково з дитиною потрібно
проводити аналіз побудованих фігур за таким планом:

- порівняйте і скажіть, чим відрізняються і чим схожі фігури;

- доведіть, що фігура, складена правильно.

Знайомство дітей з геометричними конструкторами проходить за таким планом:

назва гри; розглядання набору фігур; вправи в розрізненні і правильному знанні
геометричних фігур, що входять в комплект; групування фігур за формою і
розміром; складання кількох фігур нової. Важливо, щоб діти запам'ятали
правило: при складанні силуетних зображень використовується повністю весь
комплект, деталі при цьому щільно приєднуються один до одного.

Підготовчі вправи з логічними блоками Дьєнеша допомагають дітям засвоїти

всі властивості блоків. Це можуть бути такі завдання як:

 знайди такі ж фігури, як ця за кольором (формою, розміром, товщиною);

 знайди не такі фігури, як ця, за кольором (формою, розміром, товщиною);
 знайди всі сині фігури (трикутні, маленькі, тонкі...).

Після підготовчих вправ дітям пропонуються завдання - проблеми або задачі -

головоломки.

Завдання - головоломки з лічильними паличками об'єднують в 3 групи:

1. Складання заданої фігури з певної кількості паличок;

2. Зміна заданої фігури шляхом видалення певної кількості паличок;

3. Перетворення заданої фігури шляхом перекладання певної кількості паличок;

Процес розв'язання завдань другої та третьої групи набагато більш складний,

ніж першої групи. Потрібно запам'ятати і осмислити характер перетворення і
результат, і постійно в ході пошуків вирішення співвідносити результат з
передбачуваними або вже здійсненими змінами. Необхідний зоровий і
розумовий аналіз завдання, вміння уявляти можливі зміни фігури. Навчання має
бути спрямоване на формування у дітей уміння обдумувати ходи подумки,
повністю або частково вирішувати завдання в розумі, обмежувати практичні
проби.

Ігрова діяльність дітей з геометричними конструкторами передбачає поступове

ускладнення використовуваних зразків: від розчленованого зразка до
нерасчлененному, а потім до зразка у вигляді малюнка. Складаючи силуети по
расчлененному зразком, дитина просто копіює його, але, тим не менш, засвоює
способи з'єднання елементів, вчиться сполучати їх за розміром, співвідношенню
сторін, що сприяє розвитку окоміру і комбінаторних здібностей.

Переходячи потім до нерасчлененному зразком, дитина висловлює припущення

про розміщення кожної фігури, вчиться практично перевіряти свої гіпотези, що
забезпечує усвідомленість дій і пошуку. Набуті вміння дозволяють дитині
поступово переходити до складання силуетів за малюнком або власним
задумом.

Всі ігри та ігрові вправи з логічними блоками Дьєнеша можна діляться на 4

групи:

 розвиток уміння виявляти і абстрагувати властивості;

 розвиток вміння порівнювати предмети за їх властивостями;
 розвиток дій класифікації і узагальнення;
 розвиток здатності до логічних дій та операцій;

Кожну гру можна проводити в 3 варіантах різного ступеня складності:

 розвиток у дітей вміння оперувати однією властивістю, тобто виявляти,

абстрагувати властивості, класифікувати і узагальнювати предмети на
його основі;
 розвиток у дітей уміння оперувати двома властивостями;
 розвиток у дітей уміння оперувати трьома властивостями.

Частіше за все ігри з блоками виконуються дітьми сидячи за столом. Для

підняття інтересу дітей проведення ряду ігор доцільно проводити в спортзалі,
використовуючи обручі, шнури і знаки, що набагато привабливіше для дітей.
Для того, щоб навчити дітей самостійно аналізувати завдання, шукати шляхи
вирішення, здогадуватися, педагог використовує різні методичні прийоми:
ігрові ситуації, словесні звіти дітей, нагадування, пояснення та ін. У процесі
виконання завдань в молодшому і середньому віці вводиться ігрова мотивація, у
старшому віці - елемент змагання (хто швидше складе, знайде, покладе). Дітям
даються інструкція (цілісна - для старших, розчленована - для малюків),
пояснення, роз'яснення, вказівки про необхідність пошукового підходу до
вирішення завдання. Використовується система навідних запитань, словесні
звіти дітей про виконання завдання. Обов'язковий контроль над виконанням
завдань і оцінка, підтвердження правильності або помилковості ходу.

Таким чином, особливе місце в процесі розвитку логічного мислення відводиться

математики. Це обґрунтовано тим, що жодна інша наука не дає можливість
глибокого й осмисленого переходу від наочно- дійового до образного, а потім
і логічного мислення. Крім того, математичні знання передбачають вивчення в
чистому вигляді процесів аналізу і синтезу через класифікацію, групування,
порівняння, що дає дитині можливість самому виводити нові знання з уже
відомих, або знову впізнаваних у всіх існуючих напрямках науки.

Література:

 Лелявина Н.О., Фінкельштейн Б.Б. Давайте разом пограємо: Методичні

поради з використання дидактичних ігор з блоками Дьєнеша та логічними
фігурами. - СПб: ТОВ Корвет,2002
 Математика до школи: Посібник для вихователів дитячих садків та
батьків. У 2 ч. / Автори - упоряд. Смоленцева А.А., Пустовойт О.В.,
Михайлова З.О., Непомняща Р.Л. - СПб: Дитинство-Прес, 2006.
  Логічне мислення – важлива складова не тільки навчання, а й
повсякденного життя. Розвивати і тренувати логіку потрібно, щоб
мислити несуперечливо і послідовно. Проєкт “Дружня школа” пропонує
кілька вправ, які допоможуть пояснити дітям, що таке логіка і як її
застосовувати
 Щоб пояснити дітям, що таке логіка, найпростіше – провести аналогію із
суперсилами, які може натренувати кожен. Для учнів початкової школи
можна почати з таких варіантів:

 Побудова причинно-наслідкових зв’язків – це вміння бачити майбутнє і

минуле. Приклад: падає дощ – утворяться калабані. І у зворотному напрямку: на
вулиці калабані, бо впав дощ. Це найкоротший логічний ланцюжок, можна
пробувати прогнозувати далі із запитаннями: “Чому калабані утворились саме
тут?” – “Через яму” – “Як на дорозі виникла яма?”. По ходу можна пояснити,
що таке гіпотеза і прогноз. Показати взаємозалежність першого і останнього
пунктів ланцюжка.
 Пошук зайвого, видове і типове узагальнення – це суперзір. Для пошуку
зайвого можна запропонувати ряд ссавців із пташкою або перелік чисел із
певним алгоритмом збільшення\зменшення (можна використати періодичність
Фібоначчі) і одним зайвим числом, яке випадає з ряду. Коли учень знайде зайве,
запитати, як саме він це зробив. Видове і типове узагальнення пояснюються
через вправи на групування предметів. Приклад: назвати групи предметів, які
можна побачити навколо (олівці, зошити, ручки – канцелярія; парти, шафи,
стільці – меблі).
Ці дві “суперсили” допоможуть натренувати навички, необхідні
для засвоєння понять дедукції та індукції.
 Якщо діти засвоїли ці принципи, можна переходити до
складніших задач:
1. Школярки Тетяна, Настя, Юля і Аня піклувалися про природу,
саджаючи дерева. Хтось із них садив яблуні, хтось – груші, хтось
– вишні, хтось – сливи. Які дерева висаджувала кожна з дівчат,
якщо Настя не саджала сливи, яблуні та груші, Юля не саджала
яблуні та груші, а Тетяна – не саджала яблуні?
2. Гра “Головне та другорядне”
Мета: Навчитися ціле поняття розкладати на компоненти та
визначати пріоритети.
Хід вправи: Учитель називає поняття та формулює, з чого воно
складається. Учні мають обрати з кількох слів одне чи два, без
яких поняття втрачає сенс, не може існувати. Наприклад:
 Гра – гравці, штраф, карти, правила, доміно;
 Війна – гармати, літаки, бій, солдати, командування;
 Юність – любов, зростання, підліток, сварки, вибір;
 Чоботи – каблук, підошва, шнурки, застібка, халява;
 Сарай – стіни, стеля, тварини, сіно, коні;
 Дорога – асфальт, світлофор, рух, автомобілі, пішоходи.
Використані ресурси:
 5 ідей для розвитку логічного мислення, osvitanova.com.ua
 Вправи для розвитку логічного мислення в учнів початкової
школи, naurok.com.ua
Консультація на тему: «Що дає розвиток різних типів
мислення дітям з ООП»?

1. Самостійність. Це ж про математику! Дитина має навчитися готувати їжу

за пропорціями, планувати бюджет, уміти вчасно зібратися до школи
тощо.
2. Безпеку. Критичне та логічне мислення допомагає школярам з ООП
подивитися на світ ширше: замислитися про небезпеку на вулиці,
неприйнятну поведінку оточення тощо.
3. Міцне підґрунтя для опанування наук. Наприклад, конструювання Лего
допомогло дитині із синдромом Дауна навчитися малювати.

Практичні прийоми

Насправді способів розвитку типів мислення для дітей з ООП безліч! Необхідно
лише трохи часу та зусиль для того, щоб уважніше спостерігати за дитиною.
Побачили її зацікавлений погляд? Почули уточнювальне запитання або
зацікавлену інтонацію? Не оминайте це увагою, продовжіть розмову з учнем.

Ось кілька ідей, коли можна спонукати дитину до критичного мислення:

 на вулиці – під час переходу дороги;

 підтримка й обговорення ситуацій, які зацікавили дитину будь-де;
 під час виконання завдань із мови, літератури;
 додаткові завдання з розвитку мовлення й/або робота над розумінням
прочитаного.

Вправа «Кола довіри» – особиста безпека

Обговоріть із дитиною, кому вона може довіритися. Наголосіть на тому, що є

особиста інформація, якою не варто ділитися з широким колом. А є та, яку
можна обговорювати із сім’єю, знайомими, вчителями. Запитайте дитину: якою
інформацією можна ділитися з усіма? Це може бути улюблений колір, предмет
у школі тощо. А чи є щось, чого не можна нікому розповідати? Наприклад,
особиста адреса, паролі від соцмереж і т.ін.

Розвиваємо мислення
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення
людиною предметів і явищ в їх істотних зв'язках і відношеннях.
Мислення дошкільників значно відрізняється від мислення школярів, а тим
більше від мислення дорослої людини. Наприкінці третього року життя
мислення дітей є наочно-дійовим і наочно-образним. Це означає, що дитина
мислить, спираючись на уявлення, яке відокремлюється від практичних дій.
Надалі дитина може згрупувати предмети, самостійно встановлювати зв’язки
між окремими предметами чи фактами. Діти в 4-5 років частіше виявляють
ініціативу у з’ясуванні питань, роздумах («Навіщо поливають квіти?», «Чому
листя пожовкло?»). У старшому дошкільному віці відбувається бурхливий
розвиток наочно-образного мислення. З’являється здатність використовувати в
мисленні образи, символи. Так, в цьому віці діти розуміють зміст математичних
функцій додавання та віднімання, розуміють відношення частини та цілого.
Дитина починає експериментувати, в неї розвивається нестандартність
мислення, формуються узагальнені способи мислення: порівняння, пошук
схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.
Далі наведемо декілька вправ на розвиток мислення дошкільників у різному
віці.
Молодший дошкільний вік
1. Гра «І в саду, і на городі».
На великому аркуші паперу, поділеному навпіл, намальовані з однієї сторони
дерева в садку, а з іншої – грядки на городі. Дитині показуємо картки із
зображенням фруктів та овочів та пропонуємо покласти картки туди, де вони
ростуть (тобто, фрукти необхідно покласти до саду, а овочі – до городу). Всі дії
дитина має пояснити, якщо вона не може впоратися – ставимо уточнювальні
питання, надаємо підказки, але не розкладаємо картки замість дитини. Цю гру
можна проводити в інших варіантах, з іншими наборами карток (риби та птахи,
одяг та посуд, тощо)
2. Гра «Веселі сусіди».
Для гри необхідно намалювати зображення будиночка з вікнами та підготувати
паперові геометричні фігури (круг, квадрат та трикутник за розміром, як
віконця в будинку). Просимо дитину «розселити» на першому поверсі круги, на
другому – трикутники, на третьому – квадрати. Можна ускладнити завдання
так, щоб однакові фігури не жили поруч чи одна під одною. Замість
геометричних фігур можна використовувати зображення птахів, звірі, квітів та
ін.
Середній дошкільний вік
1. Гра «Назви три предмети».
Краще грати в цю гру з декількома учасниками. Для гри знадобиться м’яч.
Ведучий кидає м’яч, та каже, наприклад, «меблі», а гравцю необхідно назвати
три предмети, що відносяться до меблів (стіл, ліжко, шафа), потім той, хто
назвав три предмети, кидає м’яча іншому гравцеві і загадує йому назвати,
наприклад, квіти, і так по колу, кожен учасник називає три якісь предмети
однієї групи.
2. Вправа «Придумаємо загадку».
Логіка придумування загадок складна для дошкільника, тому починати слід із
зовнішніх ознак. Наприклад, «Круглий, смугастий, а в середині червоний»
(кавун). Згодом додаються функціональні ознаки: «Шумить, воркоче, ковтає –
все вдома очищає» (пилосос). Далі пропонуються порівняння та літературні
загадки, незрозумілі слова слід пояснити.
Старший дошкільний вік
1. Гра «Чим схожі, чим відрізняються».
Запропонуйте дитині послухати пари слів і визначити, чим вони схожі та чим
відрізняються. Наприклад, пари слів: троянда і тюльпан, заєць і вовк,
холодильник і пилосос та ін.
2. Гра «Хитрі запитання».
Дорослий пропонує дитині відповісти на запитання: «Яке слово довше «удав»
чи «черв’ячок»?», «Яке слово коротше «кіт» чи «кит»?», «Василь гостював у
селі тиждень і один день. Скільки днів був хлопчик в селі?» Ці запитання
розвивають логічне мислення, а також слухову увагу, що неодмінно стане в
нагоді майбутнім першокласникам.

Важливість критичного мислення

Критичне мислення включає, з одного боку, логічне мислення, а з іншого –

уміння ставити запитання й шукати докази тих чи інших тверджень. Аргументи
людини, котра опанувала критичне мислення, максимально чіткі й виключають
можливість бути неправильно зрозумілими.

Критичне мислення передбачає здатність людини розглядати той чи інший факт

із різних точок зору, оцінювати причини певних явищ. Критичне мислення
також невід’ємне від чесності, оскільки виключає емоційну упередженість щодо
тих чи інших ситуацій. Виявляючи емоційну упередженість, ми вдаємося до
самообману. Натомість у складні моменти варто намагатися мислити без
упереджень. Слід розглянути всі можливі точки зору на ситуацію. Це допоможе
ефективному вирішенню проблеми.

Потрібно тренувати мислення, уникати поспішних висновків у будь-яких

ситуаціях. На перший погляд це здається досить простим завданням, але
насправді досягти цього досить важко. Критичне мислення необхідно розвивати
змалечку, оскільки в дорослому віці змінити спосіб мислення надзвичайно
складно.

Вправи, які допомагають розвивати мислення

Навички критичного мислення в дитини добре розвивати вдома, тому батьки

можуть стати для дитини найкращими вчителями. Для розвитку критичного
мислення в дитини радимо використовувати такі вправи.
Ставте дитині запитання

Обговорюйте з дитиною різні явища, ставте запитання, які не мають єдиної

правильної відповіді, але потребують докладної аргументації і пояснення.
Завдяки цьому дитина розвиватиме здатність мислити поза рамками того, що
вона вивчає в школі. Також варто придбати для неї декілька пізнавальних книг
на загальну тематику (наприклад, це можуть бути енциклопедії для дітей).
Перевага таких видань у тому, що вони містять багато кольорових ілюстрацій, і,
таким чином, дитина легко асоціюватиме зміст книг із реаліями навколишнього
світу, а відтак – краще розумітиме те, про що йдеться у книгах.

Розвивайте здатність дитини розпізнавати й класифікувати об'єкти

Щоб розвинути в дитини критичне мислення, потрібно навчити її знаходити

важливу інформацію про той чи інший об'єкт. Здатність класифікувати об'єкти
ґрунтується на логічних навичках. Для розвитку в дитини таких навичок можна
використовувати різнокольорові іграшки або картинки. Попросіть дитину
визначити назви квітів, фруктів або тварин, зображених на малюнках.

Вправи для розвитку критичного мислення сприяють загальному розвитку

дитини, допомагають їй синтезувати дані про навколишні об'єкти в загальну
картину світу. Таким чином, у дитини розвиваються навички мислення.
Поради про те, як навчити критично мислити та
вирішувати проблеми

Ось деякі поради та ідеї, як допомогти дітям побудувати фундамент критичного

мислення й вирости людьми, здатними вирішувати проблеми, які щодня ставить
перед ними життя.

 Забезпечте можливості для гри. Саме під час гри діти тестують
можливості свого мислення та з'ясовують, що станеться, якщо спускати
ложку з високого стільця ще і ще раз; яка із двох кульок швидша, якщо
котити їх з гірки; що станеться, якщо опустити крейду у воду або змішати
кукурудзяний крохмаль з водою та зробити пасту. Надання місця для ігор,
часу для ігор на відкритому повітрі або у приміщенні й рольових ігор
забезпечує дітям чудові можливості пробувати нове і спостерігати
реакцію, пробувати щось ще й визначати, наскільки змінюється ця
реакція. Цей неформальний процес дослідження має вирішальне значення
для критичного мислення.
 Допомагайте дітям бачити себе людьми мислячими та здатними
вирішувати проблеми, ставлячи відкриті запитання. Замість того щоб
автоматично давати відповіді на ті запитання, які ставить дитина,
допомагайте їй мислити критично, ставлячи запитання у відповідь: «Які в
тебе думки з цього приводу? Як ти думаєш, що тут відбувається?».
Проявляйте повагу до її відповідей незалежно від того, вважаєте ви їх
правильними чи ні. Ви можете сказати: «Це цікаво. Розкажи, чому ти так
думаєш». Використовуйте такі фрази, як «Мені цікаво почути твою думку
 про це», «Як би ти вирішив цю проблему?», «Як ти думаєш, де ми можемо
отримати більше інформації про це завдання?».
 Не розв'язуйте всі проблеми за дітей. Ставте деякі з перерахованих
вище запитань і давайте достатньо інформації для того, щоб вони не
засмучувались, але, разом з тим, не так багато, щоб у результаті вийшло,
що ви вирішили задачу за них.
 Допомагайте дітям розвивати гіпотези, припущення. «Якщо ми
зробимо це, як ти думаєш, що станеться?», «Давай спрогнозуємо, що буде
далі».
 Заохочуйте нестандартне мислення. Дозволяйте дітям думати по-
іншому, і ви допоможете їм доводити до досконалості свої навички
творчого вирішення проблем. Ставте перед дітьми такі питання, як: «Які
ще ідеї можна спробувати?». Або надихайте їх придумувати інші
варіанти: «Давай придумаємо всі можливі рішення».
 Підтримуйте прагнення дитини шукати додаткову інформацію. Ви
можете допомогти своїм дітям розвивати навички критичного мислення,
спрямовуючи їх на пошук додаткової інформації. Наприклад, «Як ми
можемо більше дізнатися про це? Твій тато багато знає на цю тему.
Можливо, спитаємо в нього? Або давай пошукаємо в Інтернеті?».

Звісно, батькам не завжди вистачає часу дочекатись того моменту, коли дитина
придумає власний варіант відповіді. Іноді необхідно і скоротити шлях.
Пам'ятайте про те, що діти вчаться й тоді, коли спостерігають за вами, за тим, як
ви самі вирішуєте завдання та проблеми. Разом з тим при найменшій
можливості приділяйте час тому, щоб ваша дитина самостійно обмірковувала
своє завдання (проблему). Це надзвичайно корисно для розвитку навичок
критичного мислення в довгостроковій перспективі.
ВПРАВИ ДЛЯ ДРІБНОЇ МОТРИКИ
1.Можна насипати рис із гречкою або горох із квасолею в посудину. А
дитина має розсортувати крупи.
2. Чарівний мішечок із різними фігурками. Тут є елементи загадковості,
незвичності, чаклунства, які діти дуже люблять. По-перше, так можна розвивати
моторику рук. Наприклад, якщо дитина має порушеннями зору, то може
переминати мішечок і здогадуватися, що в ньому є. Далі – можна вчити дитину
розв’язувати його й зав’язувати на бантик. Дитина може навпомацки описувати
предмет, який вхопила, дістати його.
Також за допомогою мішечка можна розвивати мовлення, відповідаючи на
запитання «Який?». Дитина має відповісти, що вона дістала з мішечка.
Наприклад, якщо дістала ґудзик, то він – круглий, пластмасовий, твердий,
білий, з дірочками. Далі можна запропонувати просунути нитку в ґудзик,
описуючи, що це чарівні кольорові дротики, які гнуться.
Тобто з мішечком можна виконувати багато опосередкованих вправ – коли
дитина грається й не розуміє, що ми її розвиваємо.
3. Пазли. Якщо діти вивчають казку, а дитина ще не читає й не вміє
переказувати, можна дати їй пазли й запропонувати, аби вона склала сюжет цієї
казки. Так вона розвиває й моторику, і мислення, і посидючість.
4. Квілінг. Це – закручування тонких полосок паперу і приклеювання. За
допомогою квілінгу можна робити і Великодні писанки, і пано. Це стосується
радше арттерапії.

5. Пальчикові вправи. Потрібно ціленаправлено просити дитину щось

повторити.
РОЗВИТОК ГНУЧКОСТІ Й УКРІПЛЕННЯ М’ЯЗІВ КИСТЕЙ РУК
1. Можна стискати гумові іграшки – наприклад, качечку чи рибку. Таку
іграшку можна давати також збудливим дітям під час уроку, якщо їм це
допомагає заспокоїтися, щоби вони стискати й розтискати її під партою. Можна
розігрувати сценки з цими іграшками, стискаючи їх та вигадуючи сюжети.

2. Можна заплітати косички лялькам або плести їх із ниток.

3. Намотування-розмотування. Ми можемо намотувати клубки, розмотувати

котушки. Можемо також намотувати нитки на кілька пальців або на руку й
розмотувати. Також можна намотувати нитку на два пальці так званою
вісімкою. Спочатку одна рука намотує на іншу, а потім – навпаки. Треба
пам’ятати про міжпівкульну латералізацію.

4. Використовувати все, що стосується перемикань і стискань. Наприклад,

працювати з кубиком Рубика. Тоді розвиваються також логічне мислення й
математична компетентність.

5. Розв’язувати приклади з математики на спеціальній дошці, пересуваючи

пальцями цифри.

6. Театр тіней. Усе, що передбачає перехрещення рук, працює на

співдружньсть півкуль мозку. Вправа називається «Пташечка». Треба
попросити дітей перехрестити руки й зачепитися великими пальцями один за
одний.
7. Ліплення з пластиліну також добре розвиває кисті рук.

8. Аплікації. Можна не вирізати щось із паперу, а вищипувати. Це потребує

гарної рухливості кисті рук, особливо якщо це робити за контуром. Потребує
також гарної моторної й зорово-моторної координації.

9. Використовувати все, що дитина може брати пінцетом або захоплювати

щипчиками – і сортувати чи складати кудись. Це гарно тренує передню
частину кисті. Також можна уявити, що пальчики “стали пінцетом” і
запропонувати дитині пальцями, немов пінцетом (або немов пташка дзьобає
зерно), захоплювати й сортувати кульки за кольорами.

10. Робота з піском. Можна малювати пальцем по сухому піску (малюнки,

букви, елементи літер). Це може бути підготовкою кистей рук до письма. Також
можна малювати паличкою по сухому піску. Перед тим можна пробувати
малювати в повітрі.
Це може бути колективне малювання, усім класом.
Також можна малювати на вологому піску або щось ліпити з нього. Усе
залежить від того, що саме любить дитина.
Якщо дитина гіперактивна і ви знаєте, що на певному етапі уроку вона
втомиться (ці негативні поведінкові прояви треба передбачати), або ж дитина з
аутистичним спектром, у якої почнуться стереотипні рухи, ви можете відвести її
в ресурсну кімнату й там працювати з піском.

11. Ігри на липучках. Наприклад, коли з треба ліпити на панно липучки з

предметами на тему «Осінь». Це добре розвиває когнітивну сферу дитини,
ручний праксис і кисть руки зокрема
КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ
Це – вправи, які завдяки рухам найбільше розвивають мозок.
1. Вухо-ніс. Дитині треба схрестити руки й однією торкатися носа, а іншою –
вуха. Потім – розхрестити руки й повторити те саме. Торкатися до вуха й носа
треба одночасно. Це можна виконувати в різному темпі. Власне, пошук частини
тіла, знаходження й переключання рухів – це дуже важливо для дітей з ООП.

2. Одночасне малювання двома руками. Наприклад, можна намалювати

серединку квіточки й запропонувати дитині намалювати пелюстки. Дитина має
взяти ручки у дві руки й одночасно малювати пелюстки обома руками навколо
квіточки. Також можна синхронно малювати дві частини серця обома руками.

3. Домальовування половинки різних узорів, фігур. Дитина має намалювати

другу частину за аналогією до першої.

4. Малювання під музику. У німецьких школах дітям на перервах вмикають

музику Моцарта. Дослідженнями доведено, що вона стимулює мозкову
активність дітей.
Починати можна з того, щоби просто слухати музику Моцарта, потім –
диригувати пальцями, потім – малювати каркулі в повітрі пальцями. Не треба
вимагати від дитини потрапляти в ритм і виконувати все чітко.
Такі ігри та вправи є найкорисніші. За їх допомогою можна розв’язувати багато
різних проблем.
Визначення рівня розвитку дрібної моторики

Тест 1
Дитині пропонують намалювати за зразком одним рухом руки коло діаметром
3-3,5 см. Якщо кисть розвинена слабо, дитина схильна її фіксувати на площині й
не може впоратися із завданням: малює замість кола овал, або ж коло значно
меншого розміру, або ж робить це за кілька прийомів, періодично пересовуючи
руку. Показником скутості, фіксовані кисті є переважне малювання
дитиною дуже дрібних предметів.

Тест 2
Про розвиненість дрібних рухів пальців можна судити, спостерігаючи за тим, як
дитина малює або зафарбовує. Якщо вона постійно повертає аркуш, не може
змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це
означає, рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне
тренування, інакше відставання в оволодінні графічною навичкою письма у
школі може бути значним.

.
Консультація «Логічне мислення у дітей з ООП у сучасній психології».

Мислення - це, перш за все, вищий пізнавальний процес. Відчуття і сприйняття

відображають окремі сторони явищ, моментів дійсності в більш-менш
випадкових поєднаннях. Мислення співвідносить дані відчуттів і сприймань -
зіставляє, порівнює, розрізняє, розкриває відносини, опосередкування і через
відносини між безпосередньо чуттєво даними властивостями речей і явищ
розкриває нові, безпосередньо чуттєво чи не дані абстрактні їх властивості;
виявляючи взаємозв'язку і осягаючи дійсність в цих її взаємозв'язках, мислення
глибше пізнає її сутність. Мислення відображає буття в його зв'язках і
відносинах, в його різноманітних опосередкуваннях .

У сучасній психології існує кілька визначень мислення. Одне з них Леонтьєва

А.Н. : Мислення - процес свідомого відображення дійсності в таких об'єктивних
її властивості, зв'язках і відносинах, в які включаються і недоступні
безпосередньому чуттєвому сприйняттю об'єкти .

Означене визначення доповнює і розширює Петровський А.В. : Мислення -

нерозривно пов'язані з промовою соціально обумовлений психічний процес
самостійного шукання і відкриття істотно нового, тобто опосередкованого і
узагальненого відображення дійсності в ході її аналізу та синтезу, що виникає
на основі її практичної діяльності з чуттєвого пізнання і далеко виходять за її
межі.

Давидов В.В. у своєму визначенні узагальнює всі судження і висловлювання,

описані вище. Мислення - це процес целе- і планообразованія, тобто ідеального
перетворення способів предметно-чуттєвої діяльності, способів доцільного
відношення до об'єктивної реальності, процес, що відбувається як під час, так і
до практичного зміни цих способів.

Своє визначення мислення пропонує Фрідман Л.М. : Мислення - це психічний

процес опосередкованого пізнання властивостей і якостей предметів і явищ
дійсності. Однак мислення - це не тільки процес опосередкованого пізнання
найбільш істотних внутрішніх властивостей, якостей предметів і явищ, відносин
і зв'язків дійсності, а й процес вирішення завдань, процес, за допомогою якого
людина намічає цілі своєї майбутньої діяльності, розробляє плани здійснення
цих цілей, організовує і керує цією діяльністю. Вся діяльність людини -
практична і розумова - здійснюється за допомогою мислення" [3].

Мислення є суб'єктивна сторона тієї цілеспрямованої діяльності, яка практично

змінює об'єктивні умови, засоби та предмети людського життя і тим самим
формує самого суб'єкта і всі його психічні здібності. Розумова діяльність є
необхідною основою для засвоєння нових знань. Вона необхідна і для
постановки завдань, і виявлення усвідомлення нових проблем, і для вирішення
проблемних ситуацій, і для прогнозування та планування своєї діяльності та
поведінки і для багатьох інших цілей.

І все-таки, завдання мислення полягає в тому, щоб виявити істотні, необхідні

зв'язки, засновані на реальних залежностях, відокремити їх від випадкових
збігів по суміжності, в тій чи іншій ситуації [3]. Мислення є функція людського
мозку і являє собою природний процес, однак мислення людини не існує поза
суспільством, поза мови, поза накопичених людських знань і вироблених ним
способів розумової діяльності. Мислення - нерозривно пов'язані з промовою
соціально обумовлений психічний процес самостійного шукання і відкриття
істотно нового, тобто опосередкованого і узагальненого відображення дійсності
в ході її аналізу практичної діяльності з чуттєвого пізнання і далеко виходить за
її межі.

Психологи відзначають характерні для цих дітей слабкість вольових

процесів , емоційну нестійкість, імпульсивність або млявість і апатичність (Л.В.
Кузнєцова). Для ігрової діяльності багатьох дітей з ЗПР характерне невміння
(без допомоги дорослого) розгорнути спільну гру відповідно до задуму. У.В.
Ульяненковой виділені рівні сформованості загальної здібності до навчання, які
співвідносяться нею з рівнем інтелектуального розвитку дитини. Дані цих
досліджень цікаві тим, що дозволяють побачити індивідуальні відмінності
всередині груп дітей з ЗПР, які стосуються особливостей їх емоційно-вольової
сфери.

У дітей з ЗПР відзначається прояв синдромів гіперактивності, імпульсивності, а

також підвищення рівня тривоги і агресії (М.С. Певзнер).

Змінена динаміка формування самосвідомості проявляється у дітей з ЗПР у

своєрідному побудові взаємин з дорослими і однолітками. Відносини
відрізняються емоційною нестабільністю, нестійкістю, проявом рис дитячості в
діяльності та поведінці (Г.В. Грибанова).

Висновок. Під затримкою психічного розвитку в сучасній літературі

розуміється така категорія дітей, для якої характерно тимчасове, нестійка і
оборотне психічне недорозвинення, уповільнення його темпу , що виражається
в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості
мислення і малої інтелектуальної спрямованості. Мовні порушення в структурі
даного дефекту займають важливе місце .
Консультація «Особливості розвитку логічного мислення у дітей із
затримкою психічного розвитку».

Що стосується розвитку мислення, то дослідження, присвячені цій проблемі,

показують відставання дітей з ЗПР у розвитку всіх видів мислення і особливо
словесно-логічного. В.І. Лубовский (1979) відзначає значне розходження між
рівнем інтуїтивно-практичного і словесно-логічного мислення у цих дітей:
практично правильно виконуючи завдання, діти часто не можуть обгрунтувати
свої дії Дослідження Г.Б. Шаумарова (1980) показало більш високий рівень
розвитку наочно-дієвого і наочно-образного мислення у дітей з ЗПР у
порівнянні зі словесно-логічним мисленням.

Велике значення для нас має дослідження І.М. Брокане (1981), проведене на
дітях шестирічного віку із ЗПР. Автор зазначає, що у дітей шести років із
затримкою розвитку операції мислення більш розвинені на чуттєвому,
конкретно-предметному, а не на вербально-абстрактному рівні. Насамперед у
цих дітей страждає процес узагальнення. Потенційні можливості дітей з ЗПР
значно нижче, ніж у нормальних однолітків, але набагато вище, ніж у дітей-
олігофренів. При організації корекційної роботи з дошкільнятами, імеклцімі
затримку психічного розвитку, І.М. Брокане рекомендує основна увага звертати
на організацію діяльності дітей за визначенням і угрупуванню предметів, на
поповнення чуттєвого досвіду дітей, освіта системи узагальнюючих слів -
родових понять, а також на розвиток операцій мислення .

Основою для формування словесно-логічного мислення є повноцінно розвинене

відповідно до віковими можливостями наочно-образне мислення. Т.В. Єгорова
(1971,1975,1979) встановила, що діти з ЗПР пізніше, ніж діти з нормальним
розвитком, опановують умінням мислити образами без опори на предметне дію.
Автор виділив два етапи у розвитку наочно-образного мислення у цих дітей.

I етап - створення бази, що забезпечується формуванням вміння вирішувати

різні завдання в практичному плані з допомогою предметного дії; П етап -
розвиток власне наочно-образного мислення, формування всіх розумових
операцій. Діти вирішують завдання не тільки в предметно-дієвому плані, а й без
опори на дію в розумі.

Т.В. Єгорова описала також ряд інших особливостей мислення дітей з ЗПР.
Серед них неповноцінність процесів аналізу, узагальнення, абстрагування;
недостатня гнучкість мислення. В.І. Лубовский (1979), характеризуючи
розвиток розумових операцій у дітей з ЗПР, зазначав, що вони аналізують
непланомерно, опускають багато деталей, виділяють мало ознак. При
узагальненні порівнюють об'єкти попарно (замість порівняння одного об'єкта з
усіма іншими), роблять узагальнення по несуттєвим ознаками. До початку
шкільного навчання у них не сформовані або сформовані недостатньо розумові
операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. С.А. Домішкевіч (1977)
також говорив про те, що у дітей з ЗПР слабо розвинені доступні віку розумові
операції. До такого ж висновку в результаті проведеного дослідження прийшла і
І.М. Брокане (1981).

Дослідження показали, що діти з ЗПР відчувають великі труднощі при виділенні

яких-небудь загальних ознак у групі предметів, в абстрагуванні істотних ознак
від несуттєвих, у переведенні з однієї ознаки класифікації на інший, що діти
слабо володіють узагальнюючими термінами (З.М. Дунаєва, 1980; Т.В. Єгорова,
1971, 1973; А.Я. Іванова, 1976, 1977; А.Н. Цимбалюк, 1974). Аналогічні факти і
залежності, які характеризують розумову діяльність, описані дослідниками
стосовно дітям, не здатним до навчання (AH Hayd? N, RK Smi-tti, CS Hippel, SA
Baer, ??1978).

С.Г. Шевченко (1975, 1976) вивчала оволодіння дітьми з ЗПР елементарними

поняттями і встановила, що цим дітям властиво неправомірне розширення
обсягу видових і родових понять і їх недостатнє диференціювання. Діти із ЗПР
із працею опановують узагальнюючими словами; для них характерне невміння
планово розглянути об'єкт, виділити в ньому частини і назвати їх, визначити їх
форму, колір, величину, просторове співвідношення частин. Основним
напрямком корекційно-ної роботи С.Г. Шевченко вважає активізацію розумової
діяльності дітей в процесі уточнення, розширення і систематизації їх знань про
навколишній.

умозаключаем мислення дітей з ЗПР досі не вивчалося. Лише Т.В. Єгорова

(1975) та Г.Б. Шаумаров (1980) відзначали труднощі, що виникають у
молодших школярів з ЗІР при встановленні відносин за аналогією між
поняттями, а також між наочними ознаками (Т.В. Єгорова, В.А. Лонин, Т.В.
Розанова, 1975).

Багато вчені, які вивчають дітей з ЗПР, говорять про неоднорідності цієї групи
дітей і поряд з типовими особливостями дітей із затримкою психічного
розвитку виділяють індивідуальні особливості кожної дитини. Найчастіше
дослідники ділять дітей на три підгрупи. А.Н. Цимбалюк (1974) проводить
такий розподіл у залежності від рівня пізнавальної активності і продуктивності
діяльності дітей. Г.Б. Шаумаров (1980) кладе в основу групування успішність
виконання дітьми різних завдань і виділяє: 1) групу дітей з ЗПР, результати
яких знаходяться в діапазоні норми; 2) групу учнів, сумарний показник яких
знаходиться у проміжній зоні (типова затримка); 3) учнів, показники яких
знаходяться в зоні розумової відсталості (глибока затримка). На думку автора,
діти з типовою затримкою психічного розвитку повинні складати основний к
онтингент спеціальних шкіл для дітей з ЗПР. З.М. Дунаєва (1980) ділить дітей
на три групи за особливостями поведінки і характеру діяльності дітей. В.А.
Пермякова (1975) виділяє 5 груп дітей. В основу поділу вона кладе два
параметри: 1) рівень інтелектуального розвитку (запас знань, спостережливість,
швидкість і гнучкість мислення, розвиток мови і пам'яті); 2) рівень загальної
працездатності (витривалість, розвиток довільних процесів, раціональних
прийомів діяльності) [26].

Висновок. Одна з психологічних особливостей дітей з ЗПР полягає в тому, що у

них спостерігається відставання в розвитку всіх форм мислення. Це відставання
виявляється найбільшою мірою під час вирішення завдань, що припускають
використання словесно-логічного мислення. Найменше у них відстає в розвитку
наочно-дієве мислення.