Презентація

Виховання дитини 1-3 років

У якому віці треба починати
виховання дитини?

• Психологи вважають, що
розумовий розвиток людини
наполовину відбувається у віці
перших 3-4 років життя
• Завдання виховання дітей
другого і третього року життя
випливають із загальних
завдань виховання, тобто
включають фізичне, розумове,
моральне та естетичне
виховання дітей
Психологія маленької
особистості.
•  Приблизно у два роки дитина отримує
достатню незалежність і починає
позиціонувати себе як особистість. Але і
від батьків діти вимагають того ж.
• Фахівці запевняють, що формування
особистості дитини починається саме з
дворічного віку, а до трьох років малюк
має цілком сформоване «Я», хоча і не
завершене. Тому цей критичний момент
так важливий, адже згодом виправити
деякі огріхи поведінки буде практично
неможливо.
Виховання дитини в 2 роки вимагає від батьків демонстрації не
тільки відповідальності , а й терпіння. Справа в тому, що дитина ще
не може самостійно себе контролювати. Саме з цієї причини вона
періодично влаштовує істерики і демонструє свою незгоду з
дорослими. Не дивно, що це обурює дорослих, а іноді просто
виводить їх з себе. Але дорослим під силу змінити ситуацію, що
складається, адже вони зі свого боку повинні розуміти, коли
потрібно застосувати твердість, а коли хитрість.Така поведінка
пояснюється тим, що дворічний вік – це найбільш сприятливий час,
коли відбувається формування справжнього характеру малюка. В
цей же час закладаються і основи його виховання на все життя. Але
неприпустимо ламати характер дитини – для нього важливо саме
право вибору, тому тиснути на нього не варто. Єдине виключення –
це дійсно небезпечні для життя ситуації, коли має звучати чітке «не
можна».
Психологія уникнення
примх.

• У дворічному віці діти вже демонструють твердість

власного характеру, перевіряючи батьків і оцінюючи
межі дозволеного.
• виховання дитини в 2 роки вимагає недопущення таких
головних помилок батьків:
• – йти на поводу у дитини;
• – обговорювати поведінку дитини при інших дітях і
дорослих;
• – кричати на дитину;
• – потурати примхам.
•  У разі істерики ні в якому разі не можна задовольняти
примхи дитини, інакше така манера поведінки
відкладеться у нього на довгі роки вперед
«Жодна дитина не
народжується генієм. Все
залежить від розвитку
головного мозку у
вирішальні роки життя
дитини. Це
роки від народження
до трьох років. У
дитячому садку
виховувати вже пізно», -
написав у своїй
книжці один із
засновників корпорації
Sony, японець Ібука
Масару.
Він так захопився дитячою
психологією і педагогікою, що
створив унікальну методику
раннього розвитку дітей «Після
трьох уже пізно». Саме до цього віку
у дитини формується 85% усіх
нейронних зв’язків у головному
мозку. Часто батьки тільки у
трьохрічному віці починають
займатися вихованням дитини.
Автор вважає, що це занадто пізно.
Сьогодні універсальну методику
Ібуки Масару застосовують
мільйони батьків по всьому світу.
• «Ранній
розвиток це –
фундамент,
який з самого
початку
потрібно
будувати
міцним, бо
неможливо
зруйнувати
фундамент,
якщо будинок
вже
збудований».
1. Не бійтеся спілкуватися
з дитиною мовою дорослого
• Розмовляєте з дитиною з пелюшок, не
обмежуйтеся словами агу-гу. Ібука
Масару  стверджує, що спілкування з
немовлям кожного дня як з дорослимі,
може дати несподіваний для вас
результат. Говоріть про спорт,
кулінарію, подорожі, автомобілі, все
що цікавить вас зацікавить і вашу
дитину. Дивовижно, але к книзі він
описує історію про хлопчика, який у
три роки знав усі моделі машин у світі,
умів розрізняти їх навіть за формою.
• Японські психологи
стверджують, що дорослі
критерії складності інформації
для розвитку дитини не
важливі, тому що
новонароджене немовля
готове сприймати будь-яку
інформацію. Якщо ваша
дитина залюбки слухає
Вівальді, Баха, не думайте, що
вона ще не «дозріла» до
класичної музики, включаючи
її пісеньки з мультфільмів. Тому
радимо батькам не
обмежувати дитину, говоріть з
нею як мовою дорослого, так і
дитини.
 • Усі діти люблять фантазувати, вони порівнюють
речі, які на погляд дорослої мами чи тата не можна
порівнювати, діти наділяють звичайні предмети
2. Розвивайте уяву надзвичайними якостями. Дозвольте дітям жити у
своєму уявному світі, не втручайтеся, кажучи, що
так не буває…
 • Як і всі дорослі люди, діти виражають емоції, і вам
3. Емоційний не обов’язково мають подобатися усі. До таких як
роздратованість, злість, обурення ставтеся

розвиток –
спокійно, попри все Ібука радить не ігнорувати
дитину, частіше брати її на руки, адже тактильний
контакт дуже важливий у ранньому розвитку.

важливий
Хваліть за досягнення, заохочуйте зацікавлення
дитини. І ще – розширюйте коло спілкування, щоб
малюк міг пізнавати емоційний світ інших людей.
 • Чим менше у дитини іграшок, тим краще. Засновник компанії SONY,
напевне міг купити своїм дітям весь магазин іграшок, але не робив
4. Менше іграшок цього. Ібука Масару вважає, що дитині достатньо 1-2 іграшки, які
можна змінювати кожного дня. Таке обмеження заохочує дитину
включити уяву і концентрувати увагу на чомусь одному
5. Творчість –
наше все
• «Якомога раніше дайте дитині
олівець і чистий листок. Нехай
вона намалює кілька кривих
ліній, і швидше за все потім
порве папір. Для вас це каракулі,
а для дитини можливість
самовиразитися і творити».
• Малюйте з дитиною, слухайте
різну музику, читайте поезію,
переглядайте каталоги живопису,
фотографій. Такі не складні речі
виховують гармонійну особистість.
• Головне пам’ятайте, за словами
Ібуки Масару: «Найкраще
виховання для дітей це –
батьківська любов».
 Не проектуйте
себе і свої
бажання на дітей
• Батьки мають зрозуміти, що
їхні діти – не вони, а окремі
особистості. У них свій шлях, і
батьки можуть не завжди
знати, як допомогти їм у цій
мандрівці
• Але можна показувати свою
зацікавленість їхніми
захопленнями, тим, ким вони
є.Частина відповідальності
батьків – озброїти дітей
власним відчуттям
відповідальності. 
• Навчити їх піклуватись про
себе, свій дім, чи своє
домашнє завдання, щоб вони
почувались компетентними і
їм було комфортно. Це
допоможе їм відчути ціль і
будувати власну самооцінку. 
Не бийте дитину і не
шльопайте її по попі
• Дослідження показує, що шльопання дитини
по попі збільшує ймовірність багатьох
поганих наслідків для здоров'я і розвитку
дитини.
• Це психологічні проблеми, зловживання
наркотиками, схильність до суїциду,
фізичними проблемами розвитку і поведінки.
• Фізичні покарання можуть впливати навіть
на мозок дітей.
• У тих, кого регулярно шльопали, було менше
сірої речовини у певних ділянках
префронтальної кори, які відповідають за
депресію, наркоманію та інші психічні
розлади.
ЯКІ ПИТАННЯ ТРЕБА
СТАВИТИ ДІТЯМ ДЛЯ
ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ
• Слід не лише відповідати на їхні запитання, але й ставити власні.
Наприклад:
 Про що ти мрієш?
 Якби ти міг відкрити магазин, що б ти продавав?
 Коли ти відчуваєш, що тебе люблять?
 Якби твої м'які іграшки-тваринки могли говорити, що б вони
сказали?
 Якби ти міг віддати 5000 гривень на благодійність, кому б ти їх
віддав?
 Ти багато сміявся чи радів сьогодні?
 Уяви, що ти шеф-кухар. Розкажи про свій ресторан. Яку їжу у ньому
готують?
 Якби ти міг поставити будь-якій дикій тваринці запитання, кого і що
ти б спитав?
 Які спогади роблять тебе щасливим?
 Якщо б ти міг створити нове свято, що це було б?
 • Ведіть щоденник, куди записуйте, за що ви сьогодні дякуєте.
• Не уникайте негативу, сприймайте його як новий життєвий досвід

ВЧІТЬ ДІТЕЙ БУТИ • Волонтерте. Дослідження пояснює, що така благодійність може знижувати

відчуття депресії та підвищувати загальне самопочуття.
ВДЯЧНИМИ • Пишіть листи подяки.
• Цікавий факт: одне дослідження каже, що діти, що виховуються у віруючих
сім'ях, менш схильні до депресії, ризикованої сексуальної поведінки та
зловживання наркотичними речовинами. 
Як
виховують
дітей в
іноземних
країнах?
 1.Швеція
• Шведські вихователі нетерпимі до насилля і терпимі
до вередувань. Вони дозволяють дітям усе, але, як
не дивно, усім керують.
• 50 років тому Швеція стала 1 країную яка сказала
"Стоп насиллю над дітьми". За ляпаси і крики там
можна потрапити за грати.
• У будні вихователі з дитсадка можуть гуляти з
дітками по місту , в музеї, парки на виставки. Часто
ходять до лісу.
• Вихователі не ділять дітей на Хлопчиків чи Дівчаток-
вони кажуть діти. Вони притримуються Гендерно
Нейтрального виховання.
• Дитячі казки-гендерно редагуються.
2.Корея

•  У Південній Кореї зараз триває глобальна

реформа дитсадків.  Трудоголізм там - уже не
традиція, а щось на кшталт спадкової
хвороби.Раніше корейці з 2-ох років сиділи за
партами, писали літерами, вчили алфавіт.
• Дітей чи не від народження відправляють в
садки. Батьки працюють 6 днів на тиждень,
часто 12 год. На добу. Рідкість щоб кореєць мав
більше одної дитини. 
• Сьогодні в садку виховують емоційний
інтелект, дітей учать дисципліні. Ходять на
екскурсії , вивчають різні професії, час
щоб  розібратися в професіях від 4 до 5 років.
• З раннього віку дітей привчають до охайності.
 3.Франці
я
• З півтора року діти печуть пироги, як в садочку так і
вдома.
• З трьох їдять виделкою і ножем. Та
учаться столового етикету.
• У садках діти знаються на живописі, ходять в кіно,
музеї, на різні виставки. 
•  У Парижі в середині XIX ст. створили перші ясла, у
сучасному розумінні, і країна не припиняє задавати
світу тренди. Дітей віддають в садок з 4-ох місяців.
• З раннього розвитку з дитиною дуже багато
розмовляють; Які емоції дитина переживає? Що її
оточує? Які в неї емоції на даний момент? Як вона
ставиться до того чи іншого? Так французи вчаться
пізнавати себе.
Англія

• Британська школа відома, як найсуворіша система

освіти у всьому світі, але за останні 30 років країна
зламала всі свої традиції і вражає новими правилами.
• "Primary" – так називають початкову школу для
дітей від 4 до 10 років. 
• Уроки в дітей схожі на вистави. Оцінок дітям не
ставлять, лише відмічають здібності та таланти  дітей.
Навіть на перервах та під час обіду діток вчать
вічливості, етикету та порядку. Вчителі допомагають
дітям різати фрукти та овочі  для обіду. 
• Діти гуляють завжди, незважаючи на погоду. Вчаться
мислити самостійно. Як одягнуться,так і будуть
почувати себе на прогулянці.
                   

Польща     

• У дитячих садках Польщі,все майже таке

саме як удома. Двері завжди відкриті
для батьків, і саме вони диктують
навчальну програму. А от щодо
здоров’я нації - тут диктатор держава.
•  Дітей вчать здоровим звичкам-
правильне харчування, ні солодкому,
жирному та солоному, денний сон-
за бажанням, особиста гігієна.
• Кожен ранок починається з молитви. З
малечі дітей вчать катехизису.
• Батьків заохочують до діяльності дітей.
Організовують пікніки, спільні виступи,
домашні завдання.