Практичне заняття 2

Тема. Практичні, семінарські й лабораторні заняття в межах літературознавчих

курсів у ЗВО
Завдання:
1. Повторити теоретичні аспекти питання (на основі лекційного
матеріалу).
Семінарські заняття – логічне продовження лекцій. Це важлива форма
розвитку самостійності мислення, творчості студентів. Метою проведення
семінарів є поглиблення, розширення й конкретизація знань, а також перевірка
ефективності і якості їх засвоєння. Семінари проводяться із найскладніших
питань (тем, розділів) навчальної програми з метою активізації пізнавальної
діяльності студентів, оволодіння фундаментальними знаннями, формування
самостійності суджень, уміння відстоювати власні думки, аргументувати їх на
основі наукових фактів. Вони допомагають розвивати логічне мислення,
формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно
впливати на соціальне становлення особистості. На цих заняттях студенти
навчаються точно оперувати науковими термінами, формулюваннями, робити
висновки. Основними завданнями семінарського заняття є: – розвивати
пізнавальну активність і самостійність, уміння творчо застосовувати матеріал
лекцій; – поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення
предмета; – сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати
і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.
Практичне заняття (лат. – діяльний) – форма навчального заняття, під час
якої науково-педагогічний працівник організовує для студентів аналіз окремих
теоретичних положень навчальної дисципліни та формує навички і вміння їх
практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно
сформульованих завдань. Основні завдання практичних занять: – поглиблення
та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи; –
формування інтелектуальних навичок і вмінь планування, аналізу й
узагальнень, опанування навичок організації професійної діяльності; –
накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою
управління ним; – оволодіння початковими навичками керівництва,
менеджменту та самоменеджменту. На практичних заняттях студенти
оволодівають первинними професійними уміннями та навичками, які в
подальшому закріплюються та удосконалюються в процесі курсового
проектування та виробничої практики.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, за якого студент під
керівництвом викладача особисто проводить натурні або iмiтацiйнi
експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих
теоретичних положень цієї навчальної дисципліни, набуває практичних навичок
роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною
технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних
досліджень у конкретнiй предметнiй галузi. Лабораторнi заняття проводяться у
спецiально обладнаних навчальних лабораторiях із використанням
устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторнi
макети, установки тощо), тобто лабораторні заняття з інформатики проводяться
у класі ЕОМ, а зі спецпредметів або зі спецтехніки – у відповідно обладнаних
лабораторних аудиторіях. В окремих випадках можуть проводитися в умовах
реального професiйного середовища (наприклад, у школi, на виробництві, в
наукових лабораторіях). Основними завданнями лабораторних занять є: –
формування практичних умінь відповідно до вимог щодо рівня підготовки
студентів, встановлених робочою програмою дисципліни із конкретних розділів
(тем); – узагальнення, систематизація, поглиблення, закріплення отриманих
теоретичних знань; – вдосконалення умінь застосовувати отримані знання на
практиці, реалізація єдності інтелектуальної і практичної діяльності; – розвиток
інтелектуальних умінь у майбутніх фахівців: аналітичних, проектувальних,
конструктивних та ін; – вироблення під час вирішення поставлених завдань
таких професійно значущих якостей, як самостійність, відповідальність,
точність, творча ініціатива.
2. Розробити план практичного заняття з історико-літературної теми
(на вибір здобувача освіти). Презентувати його під час практичного
заняття.
«ПІГМАЛІОН» Б. ШОУ – ЗРАЗОК «ДРАМИ-ДИСКУСІЇ»
1. Дати тлумачення поняттям: «парадокс», «квінтесенція», «Пігмаліон»,
«пуритани».
2. Подумайте, що споріднює драму Б.Шоу з античним світом і що відрізняє?
3. Зіставте і порівняйте міф і драму.
Література
1.Сіптарова С. В. Б. Шоу «Пігмаліон»: матеріали до варіативного вивчення //
Всесвітня література. 2005. № 5. С. 42–44.
2.Гусєв А. Квіти запізнілого кохання. «Пігмаліон»: бернард Шоу і місіс Кембл //
Всесвітня література і культура. 2004. № 1. С. 13–15.
3.Гладишев В., Шошура С, Пономарьова І. Б.Шоу «Пігмаліон»: матеріали до
варіативного вивчення // Всесвітня література. 2000. № 2. С.47–49.
4.Домановська Н. Від квіткарки до герцогині. Матеріали до уроку з вивчення
п'єси Б. Шоу «Пігмаліон» (10 клас) // «ЗЛ». 2005. № 11 (411). С. 11–12.
5.Васильєв Є. М. «Усе-таки Галатеї не зовсім подобається Пігмаліон».
Матеріали до вивчення комедії Б. Шоу // Всесвітня література і культура. 2004.
№ 1. С. 7–12.