1.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета педагогічної практики – актуалізувати знання студентів, удосконалити їх
уміння на практиці використовувати наявну теоретичну базу, формувати професійні навички
та уміння роботи в реальних умовах з учнівським колективом, сприяти подальшому
професійному становленню студентів та формуванню важливих для педагогічної діяльності
особистісних якостей.
Завданнями педагогічної практики є:
– поглибити і закріпити теоретичні знання, отримані студентами в університеті, і
навчити застосовувати ці знання на практиці у навчально-виховній роботі з учнями;
– озброїти студентів умінням спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу,
що проводиться з дітьми та підлітками;
– навчити студентів, опираючись на знання психології, педагогіки і фізіології дітей та
підлітків, проводити навчально-виховну роботу з дітьми, враховуючи вікові й індивідуальні
особливості;
– підготувати студентів до проведення різних типів уроків із застосуванням
різноманітних методів та педагогічних технологій, що активізують пізнавальну діяльність
учнів;
– навчити студентів виконувати функції класного керівника, працювати зі шкільним
самоврядуванням, різноманітними учнівськими організаціями, а також проводити
індивідуальну виховну роботу з учнями;
– розвивати і закріплювати у студентів любов до педагогічної професії, стимулювати
бажання до вивчення спеціальних і педагогічних дисциплін, удосконалення своїх
педагогічних здібностей;
– прищепити студентам навички уважного ставлення до охорони здоров’я школярів;
– підготувати до самостійної роботи у середніх навчальних закладах освіти.
Педагогічна практика спрямована на формування таких компетентностей:
а) загальні компетентності:
– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
– здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідне
ставлення до обов язків, мотивування людей до досягнення спільної мети;
– здатність до генерування нових ідей, виявлення та розв язання проблем,
ініціативності та підприємливості;
б) фахові компетентності:
– здатність забезпечувати навчання учнів іноземній мові та спілкування іноземною
мовою у професійному колі;
– здатність здійснювати інтегроване навчання учнів;
– здатність розвивати в учнів критичне мислення;
– здатність здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на
засадах компетентнісного підходу;
– здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного
учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
– здатність проєктувати осередки навчання, виховання і розвитку учнів;
– здатність прогнозувати результати освітнього процесу;
– здатність забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання
учнів;
– здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі;
– вільне володіння іноземною мовою в галузі професійної діяльності;
– здатність аналізувати та інтерпретувати художні тексти.
Програмні результати педагогічної практики:
– володіти навичками аналітичної обробки інформації;
– вміти інтегрувати отримані в освітньому процесі знання у різні професійні ситуації;
 – легко й швидко налагоджувати взаємодію як із цілою групою, так і з окремими
особами, бути частиною колективу, старанно ставитися до справи, виконання обіцянок та
обов’язків, вміти мотивувати себе та оточуючих до певної діяльності;
– аналізувати конкретну професійну ситуацію, приймати рішення й діяти відповідно
до особистої й суспільної вигоди;
– вміти генерувати нові ідеї;
– без труднощів висловлювати іноземною мовою власні думки, бажання, наміри, а
також пояснювати свої дії в освітньому процесі, професійному спілкуванні;
– сприяти опануванню учнями іноземної мови для вирішення комунікативних завдань
у життєвих ситуаціях;
– застосовувати міжпредметні зв язки та інтеграцію змісту різних освітніх галузей,
навчальних предметів (інтегрованих курсів) під час підготовки та проведення навчальних
занять;
– формувати в учнів уміння аналізувати, обґрунтовувати, доводити власну думку,
ставити запитання, висувати власні припущення, розрізняти факти і здогади, узагальнювати
інформацію;
– оцінювати результати навчання учнів і здійснювати їх моніторинг на засадах
компетентнісного підходу;
– організовувати процеси навчання, виховання і розвитку учнів з урахуванням їхніх
потреб, здібностей і реальних навчальних можливостей;
– проєктувати осередки навчання, виховання і розвитку в навчальному приміщенні (на
території закладу освіти) спільно з учнями, зважаючи на їхні вікові особливості, інтереси та
потреби;
– володіти методиками педагогічного прогнозування;
– володіти методами та прийомами, методиками і технологіями здійснення
самооцінювання та взаємооцінювання учнями результатів їхнього навчання;
– застосовувати в педагогічній діяльності наукові методи пізнання, спостерігати,
аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та
інтерпретувати результати, створювати моделі та визначати їхню дієвість;
– вільно володіти іноземною мовою, як у продуктивному, так і рецептивному планах;
– зіставляти явища іноземної мови з їх еквівалентами в рідній;
– вміти самостійно поповнювати свої мовні знання;
– застосовувати різноманітні підходи до аналізу художнього тексту, в тому числі з
огляду на інші тексти та культурно-мистецькі явища.

2. ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Педагогічна практика є невід’ємною складовою освітньої програми підготовки
фахівців і спрямована на закріплення теоретичних знань, набутих упродовж вивчення таких
дисциплін як: філософія освіти, менеджмент освіти, методика викладання німецької мови у
закладах середньої освіти ІІІ ступеня, теорія літератури та компаративістика, порівняльна
типологія німецької та української мов, культура усного і писемного німецького мовлення.

3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ

У результаті проходження педагогічної практики студент повинен уміти:
– укладати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою з урахуванням
різних умов навчання і рівня підготовки учнів старших класів;
– визначати цілі та завдання уроків та обирати ефективні прийоми їх реалізації з
урахуванням вікових особливостей учнів-старшокласників;
– визначати типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами оволодіння
комунікативними навичками та вміннями;
– проектувати, створювати та раціонально застосовувати наочні матеріали, технічні
засоби для проведення уроків;
 – складати план та сценарій позакласних заходів з німецької мови для учнів старших
класів;
– визначати об’єкти контролю комунікативної діяльності учнів і добирати відповідні
їм методичні прийоми;
– помічати помилки учнів, розуміти їх характер та добирати раціональний спосіб
виправлення;
– продуктивно поєднувати колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні
форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них;
– проводити навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей старшокласників;
– реалізовувати освітній, розвивальний та виховний потенціал навчального матеріалу
уроків;
– спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів і студентів,
апробовувати ефективні прийоми і форми роботи у практиці своєї педагогічної діяльності.

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ

Оцінювання здійснюється за шкалами оцінювання: стобальною, національною і ЄКТС.

А (90-100) – «відмінно» (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
виставляється студентові, який: відвідував навчальний заклад протягом усього періоду
практики та у встановлений термін подав належним чином оформлену документацію в
повному обсязі; методично і технічно коректно уклав плани-конспекти уроків з урахуванням
рівня підготовки учнів старших класів; раціонально визначав цілі та завдання уроків та обрав
ефективні прийоми їх реалізації з урахуванням вікових особливостей учнів-старшокласників;
безпомилково визначав типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами
оволодіння комунікативними навичками та вміннями; розробляв та раціонально застосовував
наочні матеріали, технічні засоби для проведення уроків із дотриманням дидактичних вимог;
методично грамотно уклав і реалізував сценарій позакласного заходу з німецької мови для
учнів старших класів; раціонально визначав об’єкти контролю комунікативної діяльності
учнів і добирав відповідні їм методичні прийоми; завжди помічав помилки учнів, виявляв їх
характер та добирав найбільш раціональний спосіб виправлення; продуктивно поєднував
колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням
особливостей кожної з них; часто проводив навчальні ігри з урахуванням вікових
особливостей старшокласників; повною мірою реалізовував освітній, розвивальний та
виховний потенціал навчального матеріалу уроків; уміло спостерігав, аналізував та
узагальнював досвід учителів і студентів, апробовував нові ефективні прийоми і форми
роботи під час власної практичної діяльності. Загалом студент має системні, глибокі, міцні
знання про навчальний процес на старшому ступені шкільної освіти та уміє їх творчо і
продуктивно застосовувати в практиці навчання німецької мови.
В (82-89) – «добре» (вище середнього з кількома помилками) виставляється студентові,
який: відвідував навчальний заклад протягом усього періоду практики та у встановлений
термін подав належним чином оформлену документацію в повному обсязі; практично
безпомилково в методичному, технічному плані уклав плани-конспекти уроків з
урахуванням рівня підготовки учнів старших класів; коректно визначав цілі та завдання
уроків та обрав ефективні прийоми їх реалізації з урахуванням вікових особливостей учнів-
старшокласників; без суттєвих помилок визначав типи вправ та послідовність їх виконання
згідно з етапами оволодіння комунікативними навичками та вміннями; розробляв та
раціонально застосовував наочні матеріали, технічні засоби для проведення уроків із
дотриманнях дидактичних вимог; без суттєвих труднощів уклав і реалізував сценарій
позакласного заходу з німецької мови для учнів старших класів; практично безпомилково
визначав об’єкти контролю комунікативної діяльності учнів і добирав відповідні їм
методичні прийоми; практично завжди помічав помилки учнів, виявляв їх характер та
добирав раціональний спосіб виправлення; без суттєвих труднощів поєднував колективні
(фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей
кожної з них; проводив навчальні ігри з урахуванням вікових особливостей
старшокласників; реалізовував освітній, розвивальний та виховний потенціал навчального
матеріалу уроків; спостерігав, аналізував та узагальнював досвід учителів і студентів,
апробовував нові ефективні прийоми і форми роботи під час власної практичної діяльності.
Загалом студент має системні знання про навчальний процес на старшому ступені шкільної
освіти та уміє продуктивно їх застосовувати в практиці навчання німецької мови.
С (75-81) – «добре» (загалом правильне виконання з певною кількістю суттєвих
помилок) виставляється студентові, який: відвідував навчальний заклад протягом усього
періоду практики та у встановлений термін подав належним чином оформлену
документацію; із незначними методичними та технічними помилками уклав плани-
конспекти уроків з урахуванням рівня підготовки учнів старших класів; здебільшого
коректно визначав цілі та завдання уроків, однак не завжди обирав ефективні прийоми їх
реалізації; визначав типи вправ та послідовність їх виконання згідно з етапами оволодіння
комунікативними навичками та вміннями із певними упущеннями; розробляв та
застосовував наочні матеріали, технічні засоби для проведення уроків із порушенням деяких
дидактичних вимог; із певними труднощами уклав і реалізував сценарій позакласного заходу
з німецької мови для учнів старших класів; переважно коректно визначав об’єкти контролю
комунікативної діяльності учнів, проте добирав не завжди відповідні їм методичні прийоми;
зазвичай помічав помилки учнів, однак часто їх не виправляв; із певними труднощами
комбінував колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи; рідко
проводив навчальні ігри; не повною мірою реалізовував освітній, розвивальний та виховний
потенціал навчального матеріалу уроків; спостерігав, аналізував та узагальнював досвід
учителів і студентів, із труднощами апробовував нові ефективні прийоми і форми роботи під
час власної практичної діяльності. Загалом студент має належні знання про навчальний
процес на старшому ступені шкільної освіти та уміє їх застосовувати у практиці навчання
німецької мови із певними упущеннями та помилками.
D (67-74) – «задовільно» (непогано, але зі значною кількістю недоліків) виставляється
студентові, який: відвідував навчальний заклад протягом усього періоду практики та у
встановлений термін подав відповідну документацію; із суттєвими методичними та
технічними огріхами уклав плани-конспекти уроків; не завжди коректно визначав цілі і
завдання уроків та обирав прийоми їх реалізації; визначав типи вправ та послідовність їх
виконання згідно з етапами оволодіння комунікативними навичками та вміннями зі
значними упущеннями; розробляв, проте рідко застосовував наочні матеріали, технічні
засоби для проведення уроків; зі значними труднощами уклав і реалізував сценарій
позакласного заходу з німецької мови для учнів старших класів; правильно визначав об’єкти
контролю комунікативної діяльності учнів, проте добирав часто не відповідні їм методичні
прийоми; рідко помічав помилки учнів та виправляв їх; зі суттєвими труднощами комбінував
колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи; практично не
проводив навчальні ігри; не повною мірою реалізовував освітній, розвивальний та виховний
потенціал навчального матеріалу уроків; спостерігав за досвідом учителів і студентів, проте
практично не апробовував нові ефективні прийоми і форми роботи під час власної
практичної діяльності. Загалом студент має суттєві прогалини у знаннях про навчальний
процес на старшому ступені шкільної освіти та зі значними труднощами застосовує їх в
практиці навчання німецької мови.
Е (60-66) – «задовільно» (виконання задовольняється окремими критеріями)
виставляється студентові, який: відвідував навчальний заклад протягом усього періоду
практики та у встановлений термін подав відповідну документацію; зі значними
методичними та технічними помилками уклав плани-конспекти уроків; із суттєвими
неточностями визначав цілі і завдання уроків та обирав не завжди відповідні прийоми їх
реалізації; визначав типи вправ та послідовність їх виконання зі значними упущеннями;
практично не розробляв наочні матеріали, технічні засоби для проведення уроків; зі
значними труднощами і помилками уклав і реалізував сценарій позакласного заходу з
німецької мови для учнів старших класів; часто неправильно визначав об’єкти контролю
комунікативної діяльності учнів, добирав не відповідні їм методичні прийоми; практично не
помічав помилки учнів, не розумів їх причин та не виправляв їх; методично не завжди
коректно комбінував колективні (фронтальні, групові, парні) та індивідуальні форми роботи;
практично не проводив навчальні ігри; частково реалізовував освітній, розвивальний та
виховний потенціал навчального матеріалу уроків; спостерігав за досвідом учителів і
студентів, проте практично не апробовував нові ефективні прийоми і форми роботи під час
власної практичної діяльності. Здебільшого студент має поверхневі знання про навчальний
процес на старшому ступені шкільної освіти та зі значними труднощами й упущеннями
застосовує їх в практиці навчання німецької мови.
FX (35-59) – «незадовільно» (з можливістю повторного складання) виставляється
студентові, який: відвідував навчальний заклад із пропусками без поважних причин та подав
документацію після визначеного терміну або не оформив її належним чином; встановлений
термін подав відповідну документацію; зі значними методичними та технічними помилками
уклав плани-конспекти окремих уроків; здебільшого некоректно визначав цілі і завдання
уроків та не міг обирати відповідні прийоми їх реалізації; не міг визначити типи вправ та
послідовність їх виконання; не розробляв наочні матеріали, технічні засоби для проведення
уроків; зі значними труднощами і помилками уклав, проте не реалізував сценарій
позакласного заходу з німецької мови для учнів старших класів; неправильно визначав
об’єкти контролю комунікативної діяльності учнів, не добирав відповідні їм методичні
прийоми; не помічав помилки учнів, не розумів їх причин та не виправляв їх; не поєднував
колективні та індивідуальні форми навчальної роботи; не проводив навчальні ігри; не
реалізовував освітній, розвивальний та виховний потенціал навчального матеріалу уроків;
спостерігав за досвідом учителів і студентів, проте не апробовував нові ефективні прийоми і
форми роботи під час власної практичної діяльності.
FX (0-34) – «незадовільно» виставляється студентові, який: практично не відвідував
навчальний заклад під час практики та не подав відповідної документації; з численними
значними методичними та технічними помилками уклав поодинокі плани-конспекти уроків;
некоректно визначав цілі і завдання уроків та не міг обирати відповідні прийоми їх
реалізації; не міг визначити типи вправ та послідовність їх виконання; не розробляв наочні
матеріали, технічні засоби для проведення уроків; не проводив позакласний захід з німецької
мови для учнів старших класів; неправильно визначав об’єкти контролю комунікативної
діяльності учнів; не проводив навчальні ігри; інколи спостерігав за досвідом учителів і
студентів, однак не апробовував нові прийоми і форми роботи під час власної практичної
діяльності.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює керівник
практики університету. На факультеті української та іноземної філології відповідальними за
організацію і проведення практики є завідувач кафедри німецької і французької мов та
методики їх навчання та факультетський керівник практикою з німецької мови.
Навчально-методичне керівництво і виконання програм педагогічної практики
забезпечують окрім кафедри німецької і французької мов та методики їх навчання, також
кафедра зарубіжної літератури та полоністики, кафедра загальної педагогіки та дошкільної
освіти, кафедра психології.
До керування практикою студентів залучаються:
1) провідні, найкваліфікованіші викладачі кафедр, які брали безпосередню участь у
навчальному процесі з підготовки студентів з фаху, методисти кафедр;
2) викладачі, які мають великий досвід педагогічної роботи зі спеціальності
(професори, доценти);
 3) викладачі, які мають досвід роботи в навчально-виховних закладах (школи ІІІ
ступеня, профтехліцеї, коледжі тощо).
Педагогічна практика органічно поєднується з вивченням загальнопрофесійних та
спеціальних дисциплін. При підготовці до пробних і залікових занять, а також позакласних
заходів, студенти керуються установками, отриманими під час вивчення курсів методик
профілюючих дисциплін. Крім того, викладачами кафедр проводиться систематична і
послідовна робота по забезпеченню студентів необхідною найновішою методичною
літературою з фахових дисциплін.
Результати педагогічної практики студентів узагальнюються у звітній документації,
передбаченій у «Положенні про організацію практик в Дрогобицькому державному
педагогічному університеті імені Івана Франка».
Проходження педагогічної практики студентами української та іноземної філології
передбачає проведення настановчих та підсумкових нарад.
Настановча нарада студентів є обов’язковим заходом для педагогічної практики і
проводиться в перший день практики. На ній студенти знайомляться з керівниками практики,
з основними питаннями організації і проведення практики, зокрема: терміни практики; місце
практики; програма практики, її мета і завдання; особливості організації практики; головні
питання проходження практики; вимоги до звітних документів і правила їх оформлення;
підведення підсумків і здача заліку.
На цій конференції керівник практики від університету проводить первинний
інструктаж з охорони праці та протипожежної безпеки в період проходження практики і
вручає кожному студенту програму практики і щоденник практики.
Педагогічна практика закінчується диференційованим заліком. Цей залік проводиться
на підсумковій конференції протягом тижня після закінчення практики.
Основним документом звітності студента, що підтверджує виконання програми
практики в повному її обсязі та характеризує роботу студента в період практики, є Щоденник
практики і звіт з практики.
Бази педагогічної практики
Базами педагогічної практики з німецької мови є загальноосвітні школи, школи з
поглибленим вивченням німецької мови, гімназії, ліцеї, коледжі тощо. Навчальний заклад
повинен відповідати таким вимогам: мати відповідну матеріальну базу, необхідну для
проведення практики, число старших класів, у цьому навчальному закладі повинні викладати
вчителі першої й вищої категорій, адміністрація й педагогічний колектив повинні дати згоду.
Базами практики є такі загальноосвітні школи: м. Дрогобич (гімназія, ліцей, спеціалізована
школа І-ІІІ ступенів №2, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №16, загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів №4), Дрогобицький р-н (Добрівлянський навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»,
Меденицька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Попелівський навчально-виховний
комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний
заклад», Модрицький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-
ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»), м. Стебник (спеціалізована школа І-ІІІ
ступенів №7, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 імені Тараса Зозулі), м. Борислав
(загальноосвітні школа І-ІІІ ступенів №1, №5), м. Стрий (спеціалізована школа №4 І-ІІІ
ступенів, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10), Стрийський р-н (Навчально-виховний
комплекс «Миртюківський спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ
ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов- дошкільний навчальний заклад»,
Нежухівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), Самбірський р-н (Опорний
заклад «Рудківська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Володимира Жеребного,
Чукв’янська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів), м. Турка (загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №1). Заняття у цих навчальних закладах ведуть кваліфіковані вчителі німецької
мови, які мають достатній досвід педагогічної роботи, досконало володіють методикою
викладання іноземних мов.
 Студенти можуть проходити практику на посаді вчителя німецької мови у старших
класах.
Обов’язки керівника практики від університету
Керівник практики заздалегідь здійснює підготовку баз практики; забезпечує
проведення всіх організаційних заходів перед початком практики (інструктаж з охорони
праці та про дотримання правил безпеки, етики спілкування в педагогічному та учнівському
колективах, надання студентам-практикантам необхідних документів: скерування, програма
з дидактико-методичними матеріалами, щоденник, індивідуальний план); оформлює
скерування для студентів-практикантів у школи; ознайомлює з документами звітності про
проходження практики.
Обов’язки студента практиканта:
1) бути присутнім у школі цілий робочий день (6 годин) протягом 4 тижнів;
2) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи, розпоряджень адміністрації
школи та керівників практики (у випадку невиконання вимог, що висуваються до
практиканта, він може бути знятий з практики);
3) проявляти високу активність, інтерес і любов до дітей, до педагогічної професії, бути
прикладом організованості, дисциплінованості, педагогічного такту;
4) самостійно розробляти і проводити уроки, позакласні заходи, індивідуальні заняття з
учнями;
5) постійно співпрацювати з батьками;
6) під час практики вести педагогічний щоденник, в якому фіксувати результати
спостережень за дітьми, аналізувати свою навчально-виховну роботу;
7) перевіряти зошити, виготовляти наочність і дидактичний матеріал;
8) вести класний журнал;
9) у визначений термін по закінченню педагогічної практики здати звітну документацію
керівнику практики.

6. ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Зміст діяльності Форми та методи діяльності Термін

виконання
Ознайомлення із 1. Настановча нарада Перший
змістом та завданнями 2. Консультації керівників практики та методистів день
практики 3. Робота з психолого-педагогічною та методичною практики
літературою
Ознайомлення із 1. Бесіди з директором школи, завучами щодо Перший
завданнями і структури управління школою, системи навчально- тиждень
основними виховної роботи, режиму роботи, проблем, над практики
напрямками роботи якими працює школа.
школи на сучасному 2. Екскурсії школою.
етапі 3. Закріплення студентів за вчителями-предмет-
никами, розподіл по класах.
4. Зустрічі, бесіди з вчителями, учнями відповідних
старших класів.
Вивчення 1. Ознайомлення з наявними в кабінеті/ах наочними Упродовж
матеріальної бази посібниками, обладнанням, ТЗН, програмним практики
кабінету/ів німецької забезпеченням, відповідні записи до щоденника.
мови 2. Участь в поліпшенні матеріальної бази кабінету/ів
(виготовлення необхідних наочних посібників,
розробка дидактичних матеріалів тощо).
Складання 1. Ознайомлення з навчальними програмами, Перші два
індивідуального плану календарними планами з німецької мови, з планами дні
роботи на період виховної роботи класних керівників.
практики 2. Консультація з методистами щодо складання
індивідуального плану. Одержання від вчителів і
класних керівників конкретних навчально-виховних
завдань.
Ознайомлення з 1. Відвідування уроків вчителів німецької мови в Перший
професійно- старших классах. тиждень
педагогічною 2. Бесіди з вчителями.
діяльністю вчителів- 3. Запис в щоденник календарних планів з німецької
предметників мови на поточний семестр.
4. Бесіда з завучем та класними керівниками про
особливості вивчення та вимоги до ведення
шкільної документації.
Аналіз навчально- 1. Проведення аналізу уроків. Упродовж
виховної роботи 2. Групове відвідування та подальше обговорення практики
вчителів- уроків.
предметників 3. Розробка планів-конспектів уроків.
4. Участь у шкільних педагогічних нарадах,
засіданнях методичних об’єднань і т. ін.
Ознайомлення із 1. Бесіди з класним керівником. Упродовж
специфікою 2. Відвідування класної години і виховних заходів. практики
діяльності класного 3. Бесіди з учнями.
керівника 4. Ознайомлення з планом виховної роботи на
поточний семестр, запис його до щоденника.
5. Підготовка та проведення виховного заходу.
Громадська робота 1. Ознайомлення з роботою учнівського Упродовж
самоврядування в класі, школі. практики
2. Надання допомоги в організації роботи органам
учнівського самоврядування в класі та школі.
3. Чергування у школі зі своїм класом.
4. Знайомство з роботою молодіжних об’єднань.
Вивчення позакласної 1. Ознайомлення з розкладом та змістом занять в Другий
роботи з німецької гуртках, факультативах. тиждень
мови 2. Аналіз відвідування гуртків та факультативів
учнями свого класу.
3. Участь в підготовці та проведенні індивідуальних
додаткових занять з учнями, що погано встигають та
обдарованими дітьми.
4. Підготовка та проведення позакласного заходу з
предмету.
Підведення підсумків 1. Оформлення необхідної документації. Тиждень
педагогічної практики 2. Складання заліку. після
закінчення
практики

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
1. Укласти мультимедійну презентацію до теми «Роль спорту в житті суспільства та
людини».
2. Створити відеопрезентацію про національні страви України та Німечини.
3. Створити аудіоматеріал до теми «Захист природи».
4. Виготовити відоматеріали про видатних українських митців.
 5. Укласти мультимедійну презентацію до теми «Сучасні засоби комунікації та
інформації».
6. Підготувати аудіофрагменти до теми «Вплив науки на розвиток суспільства».
7. Виготовити роздатковий матеріал до теми «Адміністративний та політичний устрій
України».
8. Виготовити роздатковий матеріал до теми «Адміністративний та політичний устрій
Німеччини».
9. Підготувати відеопрезентацію до теми «Освіта в Україні та за кордоном».
10. Підготувати завдання для гри-вікторини про сучасні професії.
11. Укласти роздатковий матеріал до теми до теми «Вказівні займенники».
12. Укласти завдання для комп’ютеризованого тестування до теми «Давноминулий
час».
13. Підготувати тренувальний роздатковий матеріал до теми «Дієприкметник І».
14. Укласти завдання для комп’ютеризованого тестування до теми «Конюнктив І»
15. Укласти завдання для комп’ютеризованого тестування до теми «Конюнктив ІІ».
16. Описати методику подання нового граматичного матеріалу, визначити основні
етапи його опрацювання.
17. Розробити схему подання фразеологічного матеріалу та описати етапи його
засвоєння.
18. Простежити етапи реалізації аудіювання на уроці, визначити ефективні методи
його здійснення.
19. Розробити електронні навчально-методичні матеріали для тренування
монологічного мовлення до теми «Шкідливі звички».
20. Укласти сценарій рольової гри для удосконалення вмінь діалогічного мовлення в
межах теми «Плани на майбутнє».

8. ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТНИХ МАТЕРІАЛІВ

Перелік та зміст робочих документів практики:
1. Щоденник практики – робочий зошит студента-практиканта зі звітом, оцінками-
відгуками вчителя німецької мови, класного керівника та методистів.
2. Поширені конспекти уроків з німецької мови.
3. Плани-конспекти позаурочних і виховних заходів.
4. Психолого-педагогічна характеристика учня.
5. Звіт про виконання індивідуального завдання.
6. Зошит аналіз відвіданих уроків.

9. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ФОРМА КОНТРОЛЮ ПРАКТИКИ

Студент-практикант зобов’язаний подати керівнику практики упродовж тижня після
завершення педагогічної практики документи, перелічені у пункті 7.
Результати педагогічної практики захищаються студентами при комісії, призначеній
завідувачем кафедри.
Педагогічна практика завершується диференційованим заліком.
При виставленні загальної оцінки з педагогічної практики враховуються оцінки за всі
види діяльності студента-практиканта:
а) оцінка навчальної роботи – її виставляє методист від кафедри з фаху;
б) оцінка позакласної роботи – її виставляє методист від кафедри з фаху;
в) оцінка за характеристику учня – її виставляє керівник від кафедри психології /
кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти;
г) оцінка виховної роботи – її виставляє керівник від кафедри психології / кафедри
загальної педагогіки та дошкільної освіти.
 Оцінка з педагогічної практики прирівнюється до семестрової оцінки з будь-якого
предмету і може бути не більшою за 100 балів, які за видами діяльності студента-
практиканта розподіляються так:
Орієнтовна оцінка видів діяльності
Види діяльності Бали
Навчальна робота 50 балів
Позакласна робота 10 балів
Виховна робота 30 балів
Оцінка за характеристику учня 10 балів
Всього 100 балів
Якщо педагогічна практика проводиться з двох спеціальностей, то кількість балів за
навчальну роботу між І-ою і ІІ-ою спеціальностями розподіляється так – 30 і 20 балів.
Загальна оцінка з педагогічної практики є сумарною оцінкою за видами діяльності.
Якщо один з видів діяльності студента-практиканта оцінено у 0 балів, то й загальна
оцінка з практики виставляється – 0 балів. Загальна оцінка з педагогічної практики в балах і
її еквівалент за чотирибальною школою в залікову відомість і залікову книжку заноситься і
підписується методистом від кафедри з І-го фаху.
Студентам, які навчалися і проходили педагогічну практику за кордоном, практика
перезараховується з оцінкою, яку виставили іноземні фахівці.
Студенту, який не виконав програми практики з поважних причин, може бути надано
право проходження практики повторно за умов, визначених університетом.
Студент, який не виконав програму навчальної практики без поважних причин, або
отримав негативну оцінку за практику на комісії, відраховується з університету за
неуспішність.

10. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Основні:
1. Гладкевич М., Григорович А., Заяць О., Кишакевич Ю. Організація навчальної
практики методом проектів: Посібник. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. 70 с.
2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003.
273 с.
3. Лопушанський В. М., Бродська О. О., Демберецька М. П. Педагогічна практика
студентів: методичні матеріали до проведення практики з німецької мови [для студентів ІV
курсу освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” напряму підготовки 0203 “Гуманітарні
науки 6.020303 Філологія. Мова і література (німецька)”]. Дрогобич: Видавничий відділ
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2014. 140 с.
4. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних
закладах. Київ: Ленвіт, 2003. 320 с.
5. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України, наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93 (із змінами,
внесеними згідно з наказом Міносвіти № 351 (0351281-94 від 20.12.94). Інформ. зб.
Міністерства освіти України. 1993. № 17–18. С. 16–30.
6. Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у
вищому мовному закладі освіти. К.: Фірма “Інкос”, 2006. 248 с.
7. Чепіль М., Береза С. Педагогічна практика: навч.-метод. посіб. Дрогобич:
Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. 91 с.

Додаткові:
8. Виноградова Т. Е. Книга класного керівника. Харків: Вид. група “Основа”, 2006.
128 с.
9. Виховна система школи / Упоряд. В. В. Григораш. Харків: Вид. група “Основа”,
2005. 128 с.
10. Гладкевич М., Григорович А., Гутак О., Заяць О. Нормативно-правове
забезпечення навчально-виховної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.
Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка, 2012. 154 с.
11. Довідник учителя німецької мови в запитаннях та відповідях / Упоряд. С. Ф.
Корогодіна, О. С. Любченко. Харків, 2006. 576 с.
12. Дродзенко К. С. Психолого-педагогічна характеристика особистості учня.
Позакласний час. 1999. №19 20. С. 3–14.
13. Класний керівник і батьки: забезпечення партнерства і співпраці: збірка матеріалів
з досвіду роботи/ Укл. А. І. Тюпа. Миколаїв: ОІППО, 2012. 48 с.
14. Книга вчителя іноземної мови. Довідкове-методичне видання / Упоряд. О. Я.
Коваленко, І. П. Кудіна. Харків, 2006. 416 с.
15. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої
освіти. 12-бальна система. К., 2000. 126 с.
16. Сорока Г. І. Планування та аналіз виховної роботи школи. Харків: Основа, 2003.
63 с.
17. Структурно-логічні схеми і таблиці з методики викладання іноземних мов у
середніх навчальних закладах / Укл. С.Ю. Ніколаєва, С.В. Гапонова та ін. К.: Ленвіт, 2004.
208 с.
18. Тести для всіх, хто вивчає іноземні мови / Укл. Г.І. Артемчук. С.Ю.Ніколаєва та ін.
К.: Ленвіт, 2003. 168 с.

Електронні:
19. Положення про програму практики здобувачів вищої освіти Дрогобицького
державного педагогічного університету імені Івана Франка. URL: https://dspu.edu.ua/wp-
content/uploads/2022/06/polozhennya-pro-programu-praktyky-2022.pdf
20. Положення про практику здобувачів вищої освіти Дрогобицького державного
педагогічного університету імені Івана Франка. URL: https://dspu.edu.ua/wp-
content/uploads/2021/10/polozhennya-pro-praktyku-na-sajt.pdf
21. Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку. URL:
https://dspu.edu.ua/fd/parts/nmv/2OriyentSkhemaPs-pedAnalUrokuTaVykhovnZakhodu.htm
22. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної
середньої освіти. URL: https://dspu.edu.ua/wp-content/uploads/.pdf