Генератор сигналів НЧ

Міністерство освіти і науки України
Вище професійне училище № 3 м. Мукачево
Спеціальність: 505080201 «Конструювання, виробництво і технічне

обслуговування виробів електронної техніки»
Курсовий проект
Тема: Генератор сигналів НЧ
Керівник: Фальч В.І. Виконав: Турянчик С.М.

Допущено до захисту студент четвертого курсу
«____» _______________ 2020 р. групи Л – 51
Захищено з оцінкою Залікова книжка
_____________________________ № _________
2020 р.
Зміст
1. Вступ…………………………………………………………………………… 1
2. Характеристика аналогів…………………………………………………… 3
3. Призначення і застосування пристрою…………………………………… 8
4. Технічна частина……………………………………………………………... 9
4.1 Технічні дані…………………………………………………………………. 9
4.2 Принцип дії пристрою………………………………………………………. 10
4.3 Характеристика електрорадіоелементів, деталей і
конструкції пристрою в цілому……………………………………………. 17
4.4 Розрахунок параметрів ділянки електричної схеми………………………. 31
4.5 Розрахунок надійності пристрою …………………………..……………… 36
5. Технологічна частина……………………………………………………….. 40
5.1 Розрахунок технологічності конструкції пристрою………………………. 40
Список використаної літератури…………………………………………….. 45
Додатки
Технологічний процес
Перелік елементів
Специфікація
1. Вступ
Зазвичай генератори звукових частот використовують при налагодженні
монофонічних і стереофонічних підсилювачів ЗЧ, знятті амплітудно-
частотних характеристик (АЧХ), перевірці спотворень сигналу різними
підсилювальними пристроями. Для проведення таких робіт бажано
користуватися генератором з діапазоном частот 10 Гц ... 100 кГц, амплітудою
вихідного сигналу до 1 В. Важливо також, щоб вона не змінювалася при зміні
частоти генератора. І, звичайно, коефіцієнт гармонік генератора повинен
бути якомога меншим (0,1 ... 0,2 %).
Щоб виконати подібні вимоги, генератор можна побудувати на базі
підсилювача із частотно-залежним ланцюгом позитивного зворотного
зв'язку. У якості такого ланцюга звичайно використовують так званий міст
Віна або подвійний Т-міст. Малі нелінійні спотворення вдається одержати
при підборі елементів мосту з великою точністю. Правда, це стосується
генераторів з фіксованою частотою. Для генератора, що перебудовується ж,
виникають додаткові складності через необхідність підбирати здвоєний
змінний резистор з синхронною (з точністю не гірше 1 %) зміною опору
кожного резистора.
Однак існують генератори, у яких у частотозадаючих ланцюгах
використовують фазообертачі. Вони дозволяють одержати малі нелінійні
спотворення без спеціального підбору елементів.
У найпростішому випадку фазообертач складається з послідовно
з'єднаних резистора й конденсатора (мал. 1, а). Якщо до нього підвести два
сигнали (U1 й U2) однакової напруги, але зміщеної по фазі на 180º, то вихідна
напруга (Uвих) буде рівною одній з поданих, але зміщена по фазі на певний
кут – залежно від спіТСМдношення номіналів деталей ланцюги і частоти
поданих сигналів.
ТСМ.130895.005 ПЗЗм.Арк.№ докум.ПідписДата Розроб. ТурянчикГенератор

сигналів НЧ
Пояснююча запискаЛітераАркушАркушів Перевір. ФальчК145 Т. контр.ВПУ-3, гр. Л-51 Н.
контр. Затверд. ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона
"Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.31Реценз.KGB laboratoryН. Контр.Утверд.Big BossABCD-000-000-000Изм.Лист№
докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона "Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.31Реценз.KGB
laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss ХДМ.270691.041 ПЕ3Зм.Арк.№

Перелік елементівЛітераАркушАркушівПерев.КипилаК13Н. контр.ВПУ – 3, гр. Л – 41 Т.
контр.ФальчЗатв.ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона
laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss
а б
Мал. 1. Фазообертач
На малюнку 1,б приведена векторна діаграма фазообертача. На ній

вхідні й вихідна напруги, а також падіння напруги на деталях ланцюга
позначені векторами відповідних довжин і напрямків. При зміні частоти
вхідних сигналів і номіналів резистора й конденсатора вершина вектора
вихідного сигналу буде «переміщатися» по колу, радіус якого відповідає
вектору вхідної напруги. У такому випадку говорять, що геометричним
місцем точок вектора вихідної напруги є коло.
Як відомо, генератор ЗЧ являє собою підсилювач із позитивним
зворотним зв'язком. Стійкі коливання в такому самозбудному обладнанні
виникнуть тільки при дотриманні умов балансу амплітуд і балансу фаз.
Перша з умов полягає в тому, щоб добуток коефіцієнта підсилення
підсилювача й коефіцієнта передачі ланцюга зворотного зв'язку склав
одиницю. Друга умова полягає в зміні фази вихідного сигналу підсилювача
(тобто входу ланцюга зворотного зв'язка) стосовно вхідного (куди підводять
зворотний зв'язок) на 360°.
Генератор, описаний в даній роботі містить два фазообертачі,
інвертуючий підсилювач із коефіцієнтом підсилення більше одиниці, щоб
компенсувати втрати сигналу у фазообертачах. Сказане підтверджує
структурна схема генератора сигналів НЧ (мал. 2). На ній, крім описаних
ТСМ.130895.005 ПЗАрк.2Зм.Арк.№ докум.ПідписДата

елементів, введений пристрій розстройки частоти, необхідний для плавної
зміни частоти генератора в невеликих межах.
Мал. 2. Структурна схема генератора сигналів НЧ
ТСМ.130895.005 ПЗАрк.3Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист5Изм.Лист№

докумПодписьДата
2. Характеристика аналогів
Розробляючи схему генератора сигналів НЧ, яка б задовольняла

параметри подані в завданні на виконання курсового проекту я зустрів у
технічній літературі багато схем різного виконання з різною елементною
базою та вихідними параметрами. Більшість із них неважкі для повторення, а
деякі потребують використання дорогих та дефіцитних деталей та мають
складне схемотехнічне виконання.
Нижче я приводжу чотири схеми генераторів сигналів НЧ (ЗЧ), які
зацікавили мене найбільше і теоретично є аналогами генератора сигналів НЧ
виконаного мною, але через різноманітні недоліки не підходять для
курсового проектування.
1. Генератор ЗЧ.
Джерело: журнал «Радио», № 4, 1994 р., ст. 52.
Мал. 3. Генератор ЗЧ
Основні технічні характеристики:
 форма вихідного сигналу – синусоїдальна;
 діапазон частот, Гц – 25…25000;
 кількість піддіапазонів – 3;
 амплітуда вихідної напруги, В – до 1,5;
 коефіцієнт гармонік, % – 0,3.

Особливістю цього варіанта генератора є те, що замість стандартних
здвоєних резисторів (регуляторів частоти), в схемі використаний блок
здвоєних конденсаторів змінної ємності, що зменшує кількість конденсаторів
в схемі, бо RC-ланцюги зворотнього зв’язку задаючого вузла будуть
складатись з двох конденсаторів змінної ємності і підключаємих при
перемиканні піддіапазонів змінних резисторів. Задаючий вузол генератора
виконано на операційному підсилювачі DA1. В генераторі міст Віна
реалізується в ланцюзі зворотнього зв’язку. Плечі моста утворюють ланцюг
додатного зворотнього зв’язку, що складається з послідовного (C3.2, R9) та
паралельного (C3.1, R3) RC-контрурів, а також ланцюг від’ємного
зворотнього зв’язку (VT1, R7, R12).
Суттєвим недоліком даної схеми є складність високий опір
навантаження (не менше 1 кОм), а також мала амплітуда вихідного сигналу.
2. Синусоїдальний генератор.
Мал. 4. Синусоїдальний генератор

 амплітуда вихідної напруги, В – 18;

Основу синусоїдального генератора, зображеного на мал. 4, складає
низькочастотний синусоїдальний генератор на мікросхемі DA1, виконаний
по мостовій схемі Робінсона-Віна. На виході пристрою знаходиться
атенюатор з затуханням 0-20-40-60 дБ.
Звичайно, що поліпшення одних характеристик призводить до
погіршення других, наприклад, коефіцієнта гармонік. Ще до недоліків
можемо віднести високі вимоги до підбору конденсаторів – відхилення від
номінального значення ємності не більше ± 0,5 %. Легко бачити, що
виконання такого варіанта генератора потребує пошуку вітчизняних аналогів
мікросхем та транзистора.
3. Генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7.

Мал. 5. Генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7

 форма вихідного сигналу – синусоїдальна;

 амплітуда вихідної напруги, В – 1…5;
Даний генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7, схема якого зображена на
мал. 5, виробляє електричні сигнали синусоїдальної форми в діапазоні частот
20 Гц…20 кГц, котрий розбитий на три піддіапазони. Мікросхема включена
по стандартній схемі. Частотозадаючий ланцюг генератора забезпечу міст
Віна, через котрий реалізується додатній зворотній зв'язок з виходу
підсилювача на його вхід. Плавна зміна частоти в кожному піддіапазоні
здійснюється здвоєним змінний резистором R1. Для стабілізації амплітуди
генеруємого сигналу при зміні частоти, в генератор введено пристрій
стабілізації вихідної напруги, виконаний на елементах VT1, C9, C13, R5,
VD1, R8 та R7. До гнізда XS1 підключають високоомне навантаження,
наприклад, частотомір чи осцилограф, а низькоомне (динамічні головки,
акустичні системи) – до XS2.
Не дивлячись на значні переваги (можливість підключення
низькоомного навантаження) суттєвим недоліком даної схеми є складність
настройки генератора. Коефіцієнт нелінійних спотворень вихідного сигналу
визначається в значній мірі параметрами мікросхеми, крім того, при
підключенні низькоомного навантаження до гнізд XS2, XS3, можлива зміна
частоти генерації.
Отже, як бачимо, кожна схема генератора ЗЧ має свої переваги та
недоліки. Тому, розглянувши велику кількість схемних виконань, в даній
курсовій роботі я спробував розробити схему генератора, яка б задовольняла
вимогам поставленого технічного завдання, була простою для повторення та
мала багато переваг.

3. Призначення і застосування пристрою
Розроблений мною генератор сигналів НЧ призначений для

перетворення напруги мережі в синусоїдальну напругу з можливістю зміни
частоти. Для зручності весь діапазон частот розділений на чотири
піддіапазони.
Використовувати цей пристрій можна в науково-дослідних та
навчальних лабораторіях, метрологічних відділеннях, а також на робочих
місцях регулювальників радіоелектронної апаратури при налагодженні
монофонічних та стереофонічних підсилювачів ЗЧ, знятті амплітудно-
частотних характеристик (АЧХ), перевірці спотворень сигналу різними
підсилювальними пристроями, а також при повірці вимірювальних приладів.

4. Технічна частина
4.1 Технічні дані
Діапазон частот, кГц ………………………………………… 0,01…100

піддіапазони: ………………………………….. 0,01…0,1
………………………………….. 0,1…1
………………………………….. 1…10
………………………………….. 10…100
Коефіцієнт гармонік, %, в піддіапазоні, Гц:
0,01…0,1………………………….. 0,11…0,2
0,1…1……………………………... 0,12…0,2
1…10…………………………….... 0,1…0,2
10…100…………………………… 0,11…0,2
Нерівномірність АЧХ, дБ, не більше……………………….. ± 0,5
Вихідна напруга, В…………………………………………... 1; 0,18; 0,018
Вихідний опір, Ом……………………………………………. 600
Габаритні розміри, мм………………………………………... 60×180×200
Вага, кг ………………………………………………………... 0,8

4.2 Принцип дії
Принципова електрична схема генератора сигналів НЧ наведена на

малюнку нижче.
Мал. 6. Схема електрична принципова генератора сигналів НЧ
Перший фазообертач утворений послідовно з'єднаними резисторами

R12, R13.1 і одним з конденсаторів С1 - С4, що підключаються секцією
SA1.1 перемикача піддіапазонів. У другому фазообертачі використовуються
резистори R17, R13.2 і один з конденсаторів С5 - С8. Частоту генератора
змінюють стрибкоподібно перемикачем SА1, а плавно – здвоєним змінним
резистором R13. При цьому в положенні «×1» частоту генератора можна
встановлювати в межах 10 ... 100 Гц, у положенні «×10» – 100 ... 1000 Гц, у
положенні «×100» – 1000 ... 10000 Гц, у положенні «×1000» – 10000 ...
100000 Гц.
Сигнали, зміщені по фазі на 180°, подаються на перший фазообертач із
підсилювача, виконаного на транзисторах VT2, VT3, а на другий фазообертач
– з підсилювача на транзисторах VT4, VT5.

Сигнал, що подається на конденсатор першого фазообертача, надходить
із емітера транзистора VT3, де він збігається по фазі із вхідним (тобто на базі
транзистора), а на резистори R12, R13.1 – з колектора транзистора, де він
зміщений по фазі на 180° стосовно вхідного. Опори ж навантажень каскаду
(резистори R10, R11) рівні. У підсумку напруги сигналів на вході
фазообертача рівні, але зміщені по фазі на 180°.
Аналогічна картина й у підсилювачі, що живить другий фазообертач, але
сигнал на конденсатор надходить із колектора транзистора, а на резистори – з
емітера. Тому відносно першого фазообертача каскад на транзисторі VT5 є
інвертуючим, тобто, змінює фазу подаваних на фазообертач напруг на 180°.
До другого фазообертача підключений вихідний підсилювач, зібраний
на складеному транзисторі VT6, VT7 за схемою емітерного повторювача. До
вихідного каскаду підключений змінний резистор R21 плавного регулювання
сигналу й східчастий подільник напруги з резисторів R22 - R24. У підсумку
на вихідних гніздах XS1-XS3 відносно гнізда XS4 можна одержувати сигнали
синусоїдальної форми напругою від одиниць мілівольт до одного вольта.
Крім того, до вихідного каскаду підключений нелінійний ланцюг
зворотного зв'язку з елементів EL1, EL2, R20, VD1, C10-C12. Лампи EL1,
EL2 і резистор R20 являють собою подільник змінної напруги, з якого сигнал
надходить на перший підсилювач генератора. Нижній, за схемою, вивід
резистора R20 «заземлений» (з'єднаний із загальним проводом) через
конденсатори С10 - С12. Конденсатори С11, С12 «працюють» на нижніх і
середніх частотах діапазону генератора, а С10 – на вищих. Стабілітрон VD1
захищає конденсатори від випадкового підвищення напруги на них, оскільки
С11 і С12 застосовані низьковольтні, а живляча напруга становить 16 В.
Можна, звичайно, обійтися без стабілітрона, застосувавши конденсатори C11
і С12 на більшу номінальну напругу. Але габарити виробу в цьому варіанті
зростуть.
Нелінійний ланцюг зворотного зв'язку потрібен для стабілізації вихідної
напруги генератора. Якщо, скажімо, вихідна напруга почне зростати, а

значить, підвищуватиметься живляча напруга на лампах, опір ниток ламп
буде також зростати. У підсумку коефіцієнт передачі подільника буде падати,
у результаті чого знизиться загальний коефіцієнт підсилення генератора і
його вихідна напруга майже не зміниться.
Напруга зворотного зв'язку надходить на вхідний каскад першого
підсилювача, виконаний на транзисторі VT2 за схемою із спільною базою.
Його коефіцієнт підсилення по напрузі залежить від відношення опорів
резисторів R7 і R8, R9. Цей каскад компенсує втрати в контурі зворотного
зв'язку настільки, щоб загальний коефіцієнт підсилення склав одиницю – для
цього в ланцюг емітера введено підстроювальний резистор R9.
Каскад на транзисторі VT1 і ланцюжок з резисторів R1-R5 утворюють
пристрій розстройки частоти генератора в невеликих межах. Це потрібно при
проведенні таких вимірювань, коли результати визначаються точністю
установки частоти генератора або її змін.
Щоб забезпечити досить малі й плавні зміни частоти генератора,
потрібно в ланцюг зворотного зв'язку включити пристрій, здатний змінювати
фазу сигналу в невеликих межах. Причому процентне спіТСМдношення фази
повинно зберігатися у всьому діапазоні частот. Тоді на шкалі регулятора
розстройки можна нанести значення відсотків, які будуть дійсні для будь-
якої встановленої в цей момент частоти генератора.
Використовувати для зазначеної мети RС-ланцюги не можна, оскільки
вони створюють зрушення фази, що залежить від частоти, а виходить,
величина розстройки також буде залежати від частоти. Тому в генераторі
використаний інший розв'язок – додавання двох напруг, зміщених по фазі на
90°, одна з яких значно менша іншої. У цьому варіанті зміщення фази
сигналу ланцюга зворотного зв'язка буде залежати тільки від
спіТСМдношення напруг, що складаються, незалежно від їхньої частоти.
Додавання відбувається на колекторному навантаженні транзистора
VT2. У ланцюг його емітера надходить напруга зворотного зв'язку, а в
ланцюг бази – напруга з емітерного навантаження каскаду, виконаного на

транзисторі VT1. До бази цього транзистора підключений своєрідний міст, на
який надходять дві напруги (з емітера й колектора транзистора VT5),
зміщених по фазі на 180°. У підсумку сигнали на базі транзистора VT2 і його
емітері можуть відрізнятися по фазі на +90° залежно від положення движка
змінного резистора R3.
Коли движок змінного резистора R3 перебуває в середньому положенні,
напруга сигналу на ньому щодо загального проводу дорівнює нулю. Частота
генератора буде відповідати встановленій за допомогою перемикача SA1 і
змінного резистора R13. Інакше кажучи, розстройка генератора буде
дорівнювати нулю. Коли ж движок резистора R3 почнуть переміщати вліво
або вправо за схемою, частота генератора почне змінюватися або в одну, або
в іншу сторону.
При конструюванні генератора можна взагалі відмовитися від пристрою
розстройки й вилучити каскад на транзисторі VT1 і деталі R1-R6. Тоді базу
транзистора VT2 потрібно підключити до середньої точки подільника з
резисторів опором по 3 кОм, підключеного до джерела живлення.
Живиться генератор від джерела зі стабілізованою вихідною напругою.
Воно складається з понижувального трансформатора Т1, випрямляча на
діодах VD2-VD5 і стабілізатора напруги на стабілітроні VD6 і транзисторах
VT8 -VТ11. Конденсатор С14 захищає генератор від мережних перешкод,
С15 згладжує пульсації випрямленої напруги, С16 знижує рівень шуму
стабілітрона, а С13 (він підключений паралельно виходу стабілізатора, але
розташований у підсилювачі) зменшує вихідний опір джерела живлення на
змінному струмі.
Стабілізатор виконаний за компенсаційною схемою. Опорна напруга, що
знімається з параметричного стабілізатора (він виконаний на стабілітроні
VD6 і стабілізаторі струму на транзисторі VT8), рівняється диференціальним
підсилювачем на транзисторах VT9, VT11 з вихідною напругою, що
знімається з подільника R29, R30. Струм, пропорційний різниці цих напруг,
протікає через емітерний перехід регульованого транзистора VT10. Резистор

R25 сприяє запуску стабілізатора в момент включення, коли вихідна напруга
дорівнює нулю, а резистор R6 – компенсації напруги пульсацій.
Налагодження генератора починають із перевірки блоку живлення.
Замість генератора до його виходу підключають постійний резистор опором
250 Ом і потужністю 2 Вт. Підстроювальним резистором R29 установлюють
на еквіваленті навантаження постійну напругу 16 В. Після цього
підключають до еквівалента осцилограф і підбором резистора R31
домагаються мінімальних пульсацій вихідної напруги.
Далі замість еквівалента навантаження підключають до блока живлення
генератор, установлюють движок резистора R21 у верхнє, за схемою,
положення, підключають до гнізд XS1 і XS4 вольтметр змінного струму або
осцилограф і за допомогою підстроювального резистора R9 установлюють
вихідну напругу точно 1 В (ефективне значення). Перестроюючи генератор
змінним резистором R13 на всіх піддіапазонах, перевіряють стабільність
вихідної напруги.
Градуюють шкалу приладу (вона на ручці змінного резистора R13) на
третьому піддіапазоні («×100») по частотоміру, підключеному до гнізд XS1 і
XS4. Змінним резистором R3 потрібно встановити в цьому випадку нульову
напругу на його движку. Це найкраще зробити за допомогою осцилографа,
підключеного до контрольної точки Е3. Під час градуювання покази
частотоміра ділять на 100 і отримані значення, у герцах, наносять на шкалу
генератора.
Після цього можна проградуювати шкалу розстройки (вона на ручці
резистора R3). У цьому випадку встановлюють частоту генератора рівну
10 кГц і на шкалі розстройки ставлять нульову поділку при раніше
встановленому в середнє положення движку резистора R3. Розбудовуючи
потім резистором R3 частоту генератора на 100, 200, ...600 Гц в обидва боки,
роблять на шкалі поділки, що відповідають 1, 2,...6 %.
Градуювати шкали генератора можна не тільки по частотоміру, а й за
допомогою взірцевого генератора ЗЧ і осцилографа по фігурах Ліссажу за

методикою, описаною в циклі статей «Осцилограф – ваш помічник» (див.
«Радіо», 1988, № 1, с. 34).
На схемі генератора й на його друкованій платі розміщені контрольні
точки, з'єднані з фазозміщуючими ланцюгами й ланцюгами розстройки. Вони
будуть корисні при контролі режимів роботи каскадів генератора. Так,
постійні напруги в точках Е1 – Е3 повинні бути рівними 8 В, а змінна
складова (розмах коливань) у точках Е1 і Е2 – близько 0,3 В. У контрольних
точках Е4 і Е7 постійна складова повинна бути близько 12 В, а в точках Е5,
Е6, Е8, Е9 - близькою 4 В. Змінна складова в цих точках приблизно однакова
– близько 3 В (розмах коливань).
Бажано також перевірити коефіцієнт гармонік генератора, наприклад,
приладом С6-1. При необхідності можна добитися мінімального значення
його більш точним добором режиму роботи підсилювачів генератора. Для
цих цілей між емітером транзистора VT2 і плюсом джерела живлення
включають змінний резистор опором 100 кОм й, зменшуючи його опір,
спостерігають за зміною коефіцієнта гармонік. Добившись мінімального
значення цього параметра, вимірюють опір змінного резистора й запаюють
замість нього постійний резистор такого ж або можливо близького опору.

4.3 Характеристика електрорадіоелементів і конструкції
пристрою
Вибір елементної бази здійснюється на основі схеми електричної

принципової з урахуванням вимог вказаних в технічному завданні.
Експлуатаційна надійність елементної бази в основному визначається
правильним вибором типу елементів при проектуванні і при використанні в
режимах, які не перевищують максимально допустимі.
Для правильного вибору типу елементів необхідно на основі вимог до
приладу зокрема кліматичних, механічних і т. п. впливів проаналізувати
умови роботи кожного елемента і визначити:
 експлуатаційні фактори (інтервал робочих температур, відносну
вологість навколишнього середовища, атмосферний тиск і т. п.);
 значення параметрів і їх дозволене відхилення в процесі
експлуатації (номінальне значення, допуск, шуми, вигляд
функціональної характеристики і т. п.);
 дозволені режими і робочі електричні навантаження (потужність,
частота, напруга і т. п.);
 показники надійності довговічності та строку зберігання.
Критеріями вибору електрорадіоелементів (далі ЕРЕ) є відповідність
технічних та експлуатаційних характеристик ЕРЕ заданим умовам
експлуатації.
Основними параметрами при виборі ЕРЕ є:
технічні параметри:
 номінальні значення параметрів відповідно до схеми електричної
принципової приладу;
 допустимі відхилення величини параметрів ЕРЕ від номінального
значення;
 допустима робоча напруга ЕРЕ;

 допустима потужність розсіювання;
 діапазон робочих частот;
 коефіцієнт електричного навантаження ЕРЕ;
експлуатаційні параметри:
 діапазон робочих температур;
 відносна вологість повітря;
 атмосферний тиск;
 вібраційні навантаження;
 інші показники;
додатковими критеріями при виборі ЕРЕ є:
 уніфікація ЕРЕ;
 вага та габарити ЕРЕ;
 низька собівартість.
Вибір елементної бази по вищевказаним критеріям дає змогу
забезпечити надійну роботу приладу. Використання принципів
стандартизації та уніфікації ЕРЕ при конструюванні приладу дозволяє
отримати наступні переваги:
 значно зменшити строки і вартість проектування;
 зменшити на підприємстві номенклатуру використовуваних
елементів;
 збільшити масштаби виробництва;
 покращити експлуатаційну та виробничу технологічність;
 створити спеціалізоване виробництво стандартних та уніфікованих
складальних одиниць для централізованого забезпечення;
 знизити собівартість випуску виробу.
Враховуючи сказане, зробимо вибір елементної бази для
конструйованого генератора сигналів НЧ.
Нижче приводиться характеристика електрорадіоелементів,
використаних при виготовленні пристрою.

Постійні резистори серії МЛТ (металоплівкові лаковані термостійкі) з
номінальними потужностями розсіювання 1 Вт (R18) і 0,25 Вт (інші), у яких
показник можливого відхилення від номінального опору становить 10 %.
Резистори типів МЛТ складаються з фарфорової циліндричної основи 5 зі
струмопровідним шаром 2 із спеціального сплаву. Кожний з торців армовано
спеціальним наконечником 3 з дротяним виводом 4. Зовнішня частина
резисторів покривається шаром емалі 1, який надійно захищає
струмопровідний шар від механічних впливів і вологи.
Мал. 7. Будова резистора типу МЛТ
Розміри корпусів резисторів напряму залежать від номінальної

потужності. У таблиці нижче приводяться габарити резисторів МЛТ.
Таблиця 1
Номінальна Діапазон Розміри, мм
Маса,
потужність, номінальних
D L l d г
Вт опорів, Ом
0,25 8,2...5,1 × 106 3,0 7,0 20 0,6 0,25
0,5 1,0...5,1 × 106 4,2 10,8 25 0,8 1,0
1 1,0...10 × 106 6,6 13,0 25 0,8 2,0
Мал. 8. Габаритні розміри та зовнішній вигляд резисторів типу МЛТ

Основні технічні характеристики резисторів МЛТ:

 Діапазон номінальних опорів ………………. 1 Ом ...10 МОм;
 Номінальна потужність ……………………… 0,25; 0,25; 0,5; 1; 2 Вт;
 Гранична напруга …………………………….. 250 В;
 Допустимі відхилення опорів ………………. ± 1; ± 2; ± 5; ± 10 %;
 Діапазон температур …………………………..-60 ... +70 ° С;
 Мінімальне напрацювання ……………………30000 год.
Регулятори «розстройки» та «рівня» R3 і R21 – резистори змінного

опору типу СП3-4аМ. Це непроволочні однообертові резистори з круговим
переміщенням рухомої системи, для навісного монтажу. Призначені для
роботи в ланцюгах постійного, змінного та імпульсного струмів.
Мал. 9. Резистори типу СП3-4аМ
Основні технічні характеристики резисторів СП3-4аМ

 Тип провідника ………………………………. вуглець;
 Діапазон номінальних опорів ………………. 100…4,7×106 Ом
 Відхилення від номінального опору ………… ± 20 %;
 Діапазон температур …………………………..-45 ... +70 ° С;
 Число циклів переміщення вала ……………. 25000
 Температурний коефіцієнт опору …………… ±1000×10-6 1/°С;
 Рівень власних шумів, не більше …………… 10 мкВ;
 Напруга шумів переміщення, не більше …….. 47 мВ;
 Максимальна робоча напруга ……………….. 150 В;
 Функціональна характеристика …………….. А, Б, В;
 Номінальна потужність ……………………… 0,125; 0,25;

 Проміжкові значення опорів ………………… ряд Е6;
 Вид вала ……………………………………… ВС 2-12; ВС 2-20;
Резистор R13 – типу CП3-4дМ. Всі технічні характеристики аналогічні

попередньому типу резисторів, єдина відмінність в тому, що цей здвоєний.
Підстроювальні резистори типу СП3-27 (R9 і R29) з функціональною
характеристикою класу А та номінальною потужністю розсіювання 0,25 Вт
при температурі 40°С. Конструктивно він виконаний із шаруватого пластика
1, на який нанесений струмопровідний шар. Контактна щітка 2 виготовлена з
пружинного матеріалу. Зміна опору таких резисторів здійснюється за
допомогою регулювальної викрутки шляхом обертання осі шліца 3. Щітка
ковзає по поверхні струмопровідного елементу і змінює опори між середнім
4 та крайніми виводами резистора 5.
Мал. 10. Резистор типу СП3-27
Конденсатори С4, С8, С10 – типу КМ-5Б (мал. 11). Конденсатори цієї
серії мають високе значення діелектричної постійної, високу діелектричну
міцність, виняткові властивості до самовідновлення, гарну стабільність,
позитивний температурний коефіцієнт (+400 ppm/°C).
Багатошарові керамічні конденсатори, що випускаються російським
заводом «Монолит», відносяться до конденсаторів постійної ємності. Вони
призначені для роботи в ланцюгах постійного, змінного й імпульсного
струмів. У багатошарових керамічних конденсаторах в якості матеріалу
внутрішніх електродів використовується сплав срібла з палладієм. У якості

міжелектродного діелектрика використовуються спеціальні види
діелектричної кераміки з дуже низькою електричною провідністю.
Багатошарова структура дозволяє одержувати високу ємність в одиниці
об'єму.
Мал. 11. Конденсатор КМ-5Б
Конденсатори КМ-5Б – вивідні ізольовані керамічні конденсатори у

всекліматичному виконанні. Конденсатори випускаються в неводостійкому і
водостійкому виконаннях, тобто такі конденсатори допускають роботу в
середовищі, що містить водень. Конденсатори КМ-5Б випускаються з
діелектриками: М47, М1500, Н30 і Н90.
Конденсатори з електродами зі сплаву срібло-палладій мають значні
переваги по електричних параметрах перед конденсаторами з електродами з
неблагородних металів. Основними перевагами є: більш низькі значення
тангенса кута діелектричних втрат, більш високі значення опору ізоляції
(особливо при підвищених робочих температурах і напругах), більш висока
надійність.
Конденсатори постійної ємності C1 - С3, С5 - С7, С14 – типу К73-17в –
поліетилентерефталатний конденсатор (на основі органічної плівки) є
низькочастотним конденсатором, тангенс кута діелектричних втрат якого має
різко виражену залежність від частоти.
Конденсатори цього типу можуть працювати на частотах до 10 4... 105 Гц
при істотному зниженні амплітуди змінної складової напруги зі збільшенням

частоти. Їм характерна мала абсорбція (властивість конденсатора зберігати
деякий заряд після короткочасного замикання його обкладок).
Мал. 12. Конденсатори типу К73-17
Всі інші конденсатори серії К50-68 – електролітичні з оксидним

діелектриком. Вони характеризуються уніполярною (односторонньою)
провідністю, внаслідок чого їхня експлуатація можлива тільки при
позитивному потенціалі на аноді. В якості діелектрика у них
використовується оксидний шар, утворений електрохімічним шляхом на
аноді – алюмінієвій обкладці. Другою обкладкою конденсатора – катодом –
служить електроліт, що просочує паперову прокладку.

Мал. 13. Конденсатор типу К50-68
Основні технічні характеристики конденсаторів К50-68:

 Діапазон номінальних значень напруг …….. 6,3…450 В;
 Діапазон номінальних значень ємностей …… 1…15000 мкФ;
 Точність (при 50 Гц, 20 °С) …………………. -10…+50 %, ± 20 %;
 Діапазон температур …………………………..-40 ... +85 °С;
 Термін зберігання ……………………………. 15 років
Конденсатори цієї групи є низьковольтними, з відносно великими
втратами, але на відміну від інших типів низьковольтних конденсаторів
мають великі ємності. Вони випускаються в циліндричних алюмінієвих
корпусах, огорнутих в ізоляційний чохол (мал. 13).
Клапан, що забезпечує вибухостійкість знаходиться на дні корпусу. Так,
як на корпусі конденсаторів цієї групи є потенціал, то з метою захисту від
небажаного контакту металічна оболочка обтягнута ізоляційним чохлом.
Малопотужні напівпровідникові біполярні транзистори КТ315А (VТ1,
VT2, VT5, VT9, VT11) та їх компліментарна пара КТ361А (VT3, VT4, VT6).
Мал. 14. Транзистори КТ315 та КТ361
Транзистори КТ361А кремнієві епітаксійно-планарні структури p-n-p

підсилювальні. Призначені для застосування в підсилювачах високої
частоти. Випускаються в пластмасовому корпусі з гнучкими виводами. Тип

приладу вказується в етикетці, а також на корпусі прибору у вигляді букви.
Маса транзистора не більше 0,3 г.
У маркуванні є одна особливість: положення букви визначає тип
транзистора. Якщо буквений індекс посередині корпусу – транзистор КТ361,
а якщо збоку – тип транзистора КТ315.
Транзистор середньої потужності серії KT814А (VТ10; мал. 15). Це
кремнієві мезаепітаксіально-планарні біполярні транзистори p-n-p
провідності. Призначені для використання в ключових і лінійних схемах,
блоках і вузлах радіоелектронної апаратури широкого застосування. Корпус
пластмасовий типу КТ-27 (ТО-126) з жорсткими виводами. На корпусі є отвір
для кріплення транзистора до тепловідводу. Маса транзистора не більше 1 г.
Мал. 15. Корпус транзистора типу КТ-27.

Основні технічні характеристики транзисторів серії КТ814:
 Діапазон робочих температур корпусу від - 60 до + 125 °C;
 Відповідають технічним умовам аАО. 336.184 ТУ/02;
 Випускаються в пластмасовому корпусі КТ-27.
Основні електричні характеристики транзистора КТ814А:
 Постійна потужність розсіювання колектора …………… 10 Вт;
 Гранична частота коефіцієнта передачі струму
транзистора для схеми з загальним емітером …………… 3 МГц;
 Максимальна напруга колектор-емітер при струмі 40 В (0,1 кОм);

колектора і заданому опорі база-емітер …………………
 Максимальна напруга емітер-база при заданому
зворотному струмі емітера і розімкнутого ланцюга
колектора …………………………………………………. 5 В;
 Максимально допустимий постійний струм колектора .. 1,5 А;
 Максимально допустимий імпульсний струм колектора. 3 А;
 Зворотний струм колектора, не більше …………………. 0,05 мА (40В);
 Статичний коефіцієнт передачі струму транзистора для
схем із загальним емітером, більше …………………….. 40;
 Ємність колекторного переходу, не більше ……………... 60 пФ;
 Опір насичення між колектором і емітером, не більше …1,2 Ом.
Транзистор КТ815А (VT7) – компломентарна пара попереднього з

аналогічними параметрами. Це кремнієвий епітаксіально-планарний
транзистор n-p-n провідності середньої потужності низької частоти.
Для випрямлення напруги використано чотири кремнієві діоди Д220
(мал. 16). Діоди Д220 відносяться до класу «Діоди універсальні й імпульсні».
Діоди універсальні й імпульсні відрізняються від випрямних малим часом
зворотного відновлення, чи великою величиною імпульсного струму. Діоди
цієї групи можуть бути використані в випрямлячах на високій частоті,
наприклад, в якості детектора або модулятора, перетворювачах, формувачах
імпульсів, обмежниках і інших імпульсних пристроях.
Мал. 16. Діод типу Д220

Випускаються в метало-скляному корпусі з гнучкими виводами. Тип
діода і схема з'єднання електродів з виводами наводяться на корпусі. Маса
діода не більше 0,53 г.
Основні технічні характеристики діода Д220:
• Uзв max - Максимальна постійна зворотна напруга ……………. 50 В;
• Iпp max - Максимальний прямий струм …………………………..50 мА;
• Iпp і max - Максимальний імпульсний прямий струм ……………0,5 А;
• Сд - Загальна ємність при Uзв=5 В …………………………….. 15 пФ;
• Uпp - Постійна пряма напруга при Iпp=50 мА, не більше …….. 1,5 В;
• Iзв - Постійний зворотний струм при Uзв=50 В, не більше ……1 мкА.
Замість діодів Д220 підійдуть інші випрямні діоди, розраховані на

выпрямленный струм не менш 50 мА й зворотна напруга не нижче 50 В.
Лампи ELІ й EL2 типу МН 2,5-0,068. Характеристики лампи МН 2,5-
0,068:
Тип лампи ……………………. Розжарювання
Рефлектор…………………….. Немає
Напруга, В ……………………. 2,5
Потужність, А ………………... 0,068
Цоколь ………………………... Е10
Мал. 17. Лампа типу МН 2,5-0,068

Для трансформації напруги в джерелі живлення використано силовий
трансформатор Т1 типу ТБС 004 220/20. Його потужність 20 Вт, а напруга на
вторинній обмотці 20 В.

Мал. 18. Трансформатор серії ТБС
Трансформатор ТБС 004 220/20 є однофазним і відноситься до класу
понижуючих. Основна особливість приладів даного типу – їх повітряне
природне охолодження. Включати прилад можна тільки в мережу змінного
струму з частотними показниками в межах п'ятдесяти-шістдесяти Герц.
Умови експлуатації:
1. У процесі роботи повинна дотримуватися висота над рівнем моря до
двох тисяч метрів.
2. Робоче положення трансформаторів ТБС в просторі може бути будь-
яким, як вам буде зручніше всього використовувати прилад.
3. Використовувати ТБС можна тільки в закритому приміщенні, щоб не
було раптових і сильних перепадів температурного режиму, і прилад не
піддавався б впливу сонячних променів.
4. Допустима температура повітря від -40 до +40 градусів в помірному
кліматі, від -10 до +45 градусів в кліматі тропічному (це виконання приладу
ТЗ). Також повинна дотримуватися відносна вологість повітря, яка не
перевищує 80% при температурі 20 градусів в приладах виконання ТЗ.
Перемикач піддіапазонів SA1 - галетний, наприклад, 5П2Н (він на п'ять
положень, тому потрібно переставити фіксатор так, щоб вийшло чотири
положення).

Я використав малогабаритний галетний перемикач типу П2Г3-11П2Н,
призначений для комутації електричних ланцюгів постійного і змінного
струму.
Мал. 19. Перемикач П2Г3-11П2Н

За конструктивними даними і габаритними розмірами перемикачі
виготовляються 44 видів. Ручка у перемикача знімна. Нумерація контактів на
електричних схемах відповідає позначенню, написаному на кришці
перемикача. Кожна секція має 12 контактних виводів. Виготовляється
відповідно до технічних умов ЦЭ0.260.016 ТУ, в кліматичних виконаннях
УХЛ і В.
Технічні характеристики перемикача П2Г3-11П3Н:
 Опір ізоляції, не менше:
- при нормальних кліматичних умовах ……………….. 1000 МОм;
- в умовах підвищеної вологості ………………………. 10 МОм;
- при максимальній температурі ………………………. 100 МОм;
 Електрична міцність ізоляції …………………………… 1000 В;
 Ємність, не більше:
- між кожними двома контактами ………………………1 пФ;
- між корпусом і будь-яким контактом …………………
2 пФ;
 Індуктивність між двома замкнутими контактами …… 0,01 мкГн;
 Опір електричних контактів, не більше …………………0,05 Ом;
 Комутовані напруга, струм, потужність:

- максимальна потужність, ………………………………60 Вт;
- робоча напруга, …………………………………………30-220 В;
- струм, не більше…………………………………………0,05-2 А;
Зносостійкість, кількість циклів комутації ………………5000.Перемикач
SA1 – типу YL211-03. Це двохсекційний перемикач з двома стабільними
позиціями (On\Off) та вмонтованою неоновою лампою.
Мал. 20. Зовнішній вигляд та установочні розміри перемикача YL211-03

Технічні характеристики перемикача YL211-03:
 Максимальна напруга …………………………………… ~ 250 В;
 Максимальний струм …………………………………… 6 А;
 Номінальна частота мережі ………………………………50 Гц;
 Зносостійкість, кількість циклів …………………………104;
 Кількість перемикань …………………………………… ≤2 пер./хв.;
 Колір корпуса ………………………………………………чорний;
 Колір клавіші ……………………………………………. червоний.
На задній панелі виробу розміщений тримач запобіжника ДВП4-1

призначений для установки в ньому запобіжника розмірами Ø 4 × 15 мм із
метою захисту приладу від струмів перевантаження.
Виготовляється у виконанні: УХЛ – ДВП4-1 та У – ДВП4-1В.

Мал. 21. Тримач запобіжника ДВП4-1
Основні технічні характеристики тримача запобіжника ДВП4-1:

 Максимальний робочий струм ……………………… 5 А;
 Максимальна робоча напруга ………………………... 250 В;
 Частота струму ………………………………………. 50 … 2000 Гц;
 Опір електричного контакту, не більше …………….. 0,01 Ом;
 Опір ізоляції, не менше ……………………………… 1000 Ом;
 Електрична міцність ізоляції, не менше …………… 1500 В;
 Мінімальний наробіток при 300 - кратній
зміні запобіжників ………………………………………….10000 год;
 Термін зберігання, не менше ………………………… 15 років;
 Маса, не більше ………………………………………. 7 г.
Умови експлуатації тримача запобіжника ДВП4-1:
 Вібрація в діапазоні частот від 1 до 3000 Гц
із прискоренням …………………………………………… до 20 м/с
2
 Багаторазові удари із прискоренням …………………до 150 м/с2

 Лінійні навантаження із прискоренням …………… до 200 м/с2
 Акустичні шуми в діапазоні частот від 50
до 10000 Гц ………………………………………………… до 130 дБ
 Інтервал температур ………………………………… -60ºС … +100 ºС
 Відносна вологість повітря при температурі + 35 ºC. до 96%
 Атмосферний знижений тиск ………………………. до 5 мм рт.ст.
Вказівки по експлуатації тримача запобіжника ДВП4-1
Для пайки виводів рекомендується застосовувати припій, що містить 40-
60% олова з безкислотним флюсом; тривалість пайки 3-5 секунд при
температурі паяльника більш 350 ºC.
Провідник, підпаяний до нижнього контакту повинен забезпечувати
вільне переміщення контакту.
Допускається застосування тримача в умовах впливу підвищеної
вологості повітря до 98% при 40 ºC.
Місця пайки покрити тропікостійким лаком.
Тримачі повинні зберігатися в складських приміщеннях при температурі
від 5 до 30 ºC при відносній вологості повітря не більше 85% і при
відсутності в повітрі кислотних і інших агресивних домішок.
В якості вихідних роз’ємів XS1-XS4 використано вітчизняні гнізда типу
Г 4,0.
Мал. 22. Гніздо типу Г 4,0.

1 – корпус, 2 – втулка, 3 – гайка
Деталі генератора розміщені на одній друкованій платі (мал. 23), деталі

джерела живлення – на іншій (мал. 24). Плати виготовлені зі фольгованого
склотекстоліту.
ТСМ.130895.005 ПЗАрк.31
30Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист33Изм.Лист№
ABCD-000-000-000Лист32Изм.Лист№
Мал. 23. Плата друкована генератора
Транзистори VT7 і VT10 установлюють на невеликі радіатори, які

виконують в основному роль елементів кріплення.
До плати генератора прикріплюють передню панель із алюмінію, на якій
розташовані органи керування генератором і вихідні гнізда. Зовнішній вигляд
панелі з надписами й пластмасовим прозорим кутником відліку частоти
показаний на мал. 25. Мережний вимикач і тримач запобіжника розміщено на
задній панелі виробу.

Мал. 24. Плата друкована джерела живлення
Мал. 25. Зовнішній вигляд передньої панелі виробу.
Плати прикріплюють до шасі з металевих кутників. Зверху й знизу вся

конструкція закривається П-подібними кришками, що прикріплюються
гвинтами до шасі.
4.4 Розрахунок параметрів ділянки електричної схеми
Я вирішив в цьому розділі розрахувати вхідну ділянку імпульсного

стабілізатора, зображену на малюнку 26.
В ній можна виділити три функціональних блоки: трансформатор,
випрямляч та ємнісний фільтр.
Мал. 26. Схема принципова вхідного ланцюга
Розрахунок трансформатора
Вихідні дані для розрахунку:

U1 = 220 B;
U2 = 25 B;
I2 = 1,5 A.
Визначаю габаритну потужність трансформатора за формулою:
За формулою знаходжу площу осердя

трансформатора. Оскільки, потужність трансформатора менша 100 Вт, то в
формулу підставляю значення 1,2.

докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист35Изм.Лист№ докумПодписьДата
Підбираю осердя за формулою , де а і b сторони осердя. Так, як
осердя трансформатора броневе Ш-типу (мал. 27.), то з довідника вибираю
потрібний типорозмір. Габарити магнітопроводу: а = 2,8 см, b = 3,0 см.
Мал. 27. Броневий Ш-подібний магнітопровід із штампованих пластин
Знаходжу реальну площу осердя трансформатора:
Реальна потужність трансформатора рівна:
Знаходжу величину вхідного струму І1, тобто струму первинної обмотки

трансформатора:
Знаходжу діаметри проводу первинної і вторинної обмоток:
;
.
Знаходжу за формулою кількість витків первинної і вторинної обмоток:
ТСМ.130895.005 ПЗАрк.35 34Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист37Изм.Лист№

ABCD-000-000-000Лист36Изм.Лист№
докумПодписьДатаЛДЗ.081193.004 ПЗАрк.36
35Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-
;
.
4.5 Розрахунок надійності пристрою
За основу розрахунку взято принцип визначення показника надійності

системи по характеристикам надійності комплектуючих радіоелементів.
При розрахунку роблю два припущення. Перше, це те, що відмови
елементів є статично незалежними, що дає відносно реально існуючу систему
оцінювання і друге, це те, що систему розглядаю як послідовну, тобто
відмова одного елемента веде до відмови всієї системи.
Початковими даними для розрахунку служать значення інтенсивностей
відмов всіх ЕРЕ та елементів конструкцій.
1. Проводжу аналіз електричної схеми, виділяю групи радіоелементів, в
межах яких інтенсивність відмов однакова.
Таблиця 3
Інтенсивність
Кількість компонентів відмов
Група компонентів РЕА.
у групі (значення n), шт. виділеної групи РЕА
Конденсатори
5
електролітичні
Конденсатори керамічні,
12
поліетилентерафталатні
Мікросхеми аналогові 2
Резистори постійного
20
опору
Резистори підстроювальні
2
та змінні
Діоди випрямні 2
Лампи розжарення 3
Стабілітрони 2
Транзистори біполярні 5
Трансформатори силові 1
Комутаційні пристрої 3
Запобіжники 1
З’єднання пайкою 182

Провідники ізольовані 23
2. Знаходжу групові інтенсивності відмов по кожній виділеній групі за

наступною формулою:
де - кількість ЕРЕ даного типу у групі; - інтенсивність відмов

виділеної групи ЕРЕ; - позначення окремих груп ЕРЕ.
1) Конденсатори електролітичні:
n=5; λг=1,65×10 -6(1/год);
λ1= λг × n =1,65×10 -6×5=8,25×10 -6(1/год).
2) Конденсатори керамічні, поліетилентерафталатні:
n=12; λг=0,75×10 -6(1/год);
λ2= λг × n =0,75×10 -6×12=9×10 -6(1/год).
3) Мікросхеми аналогові:
n=2; λг=0,02×10 -6(1/год);
λ3= λг × n =0,02×10 -6×2=0,04×10 -6(1/год).
4) Резистори постійного опору:
n=20; λг=0,2×10 -6(1/год);
λ4= λг × n =0,2×10 -6×20=4×10 -6(1/год).
5) Резистори підстроювальні та змінні:
n=2; λг=0,26×10 -6(1/год);
λ5= λг × n =0,26×10 -6×2=0,52×10 -6(1/год).
6) Діоди випрямні:
n=2; λг=2×10 -6(1/год);
λ6= λг × n =2×10 -6×2=4×10 -6(1/год).
7) Лампи розжарення:
n=3; λг=1,2×10 -6(1/год);
λ7= λг × n =1,2×10 -6×3=3,6×10 -6(1/год).
8) Стабілітрони:
n=2; λг=1,7×10 -6(1/год);

λ8= λг × n =1,7×10 -6×2=3,4×10 -6(1/год).
9) Транзистори біполярні:
n=5; λг=0,86×10 -6(1/год);
λ9= λг × n =0,86×10 -6×5=4,3×10 -6(1/год).
10) Трансформатори силові:
n=1; λг=0,03×10 -6(1/год);
λ10= λг × n =0,03×10 -6×1=0,03×10 -6(1/год).
11) Комутаційні пристрої:
n=3; λг=0,05×10 -6(1/год);
λ11= λг × n =0,05×10 -6×3=0,15×10 -6(1/год).
12) Запобіжники:
n=1; λг=0,5×10 -6(1/год);
λ12= λг × n =0,5×10 -6×1=0,5×10 -6(1/год).
13) З’єднання пайкою:
n=182; λг=0,01×10 -6(1/год);
λ13= λг × n =0,01×10 -6×182=1,82×10 -6(1/год).
14) Провідники ізольовані:
n=23; λг=0,015×10 -6(1/год);
λ14= λг × n =0,015×10 -6×23=0,345×10 -6(1/год).
3. Знаходжу повну інтенсивність відмов радіоелементів приладу.
де , , - коефіцієнти, які враховують умови експлуатації;
- означає, що треба додати всі групові інтенсивності відмов. Згідно
заданих умов експлуатації , , .

Тоді становитиме:
4. Знаходжу середній час роботи виробу до першої відмови (при умові,

що інтенсивність відмов постійна на протязі деякого часу).
.
Як видно з отриманого значення, виріб є досить надійним.

5. Технологічна частина
5.1 Розрахунок технологічності конструкції пристрою
Конструкцію виробу можна доволі повно характеризувати наступними
критеріями:
- рівень стандартизації деталей;
- розподіл деталей по класам точності;
- розподіл деталей по технологічній конфігурації;
- розподіл деталей по застосованим матеріалам;
- орієнтовна трудоємність виготовлення деталей;
- орієнтовна трудоємність складання вузлів;
- технологічне обладнання, прилади і оснащення;
- загальна характеристика технологічності виробу.
Рівень стандартизації деталей

Таблиця 4
Найменування Вид Кількість
Матеріали
деталі виготовлення (шт.)
Панель верхня Текстоліт 4,0 Спец. виготовлення 1
Панель нижня Текстоліт 4,0 Спец. виготовлення 1
Панель задня Текстоліт 4,0 Спец. виготовлення 1
Панель передня Текстоліт 4,0 Спец. виготовлення 1
Панель бокова Текстоліт 4,0 Спец. виготовлення 2
Кутник Сталь 20 Спец. виготовлення 2
Ніжка Гума Спец. виготовлення 4
Склотекстоліт
Плата друкована Спец. виготовлення 2
фольгований СФ-1-1,5
Радіатор Алюміній Стандартне 1
Гайка М3 Сталь 35 Стандартне 12
Гвинт М3×10 Сталь 35 Стандартне 12
Шайба 3,0 Сталь 35 Стандартне 12
Загальна кількість деталей (Nзаг): 57
З них стандартних деталей (n) : 45
Коефіцієнт стандартизації деталей: ,
.

Розподіл деталей по класам точності
Таблиця 5
Класи точності
Показники
1 2 3 4 5 6 7
Кількість деталей
власного виготовлення - - - 4 5 - 3
(шт.)
Кількість стандартних
деталей - - - - 1 44 -
(шт.)
Середній клас точності визначаємо за формулою:
де Nкл – номер класу точності,

N – кількість деталей даного класу точності,
Nзаг – загальна кількість деталей,
i = 1,2, ... m (7) – класи точності деталей.
Розподіл деталей по технологічній конфігурації

Таблиця 6
Кількість деталей Питомий коефіцієнт

Вид обробки деталей
(шт.) складності обробки
Слюсарна nс = 9
Свердлильна (на верстатах) nсв = 3
Литво nл = 1

Розподіл деталей по застосованим матеріалам
Таблиця 7
Коефіцієнт
Кількість деталей
Сортамент матеріалу повторюваності
з даного матеріалу
матеріалів
Текстоліт 4,0 6 Кп = 0,087
Сталь 20 2 Кп = 0,035
Гума 4 Кп = 0,07
Склотекстоліт фольгований
2 Кп = 0,017
СФ1-1,5
Алюміній 1 Кп = 0,017
Сталь 35 44 Кп = 0,77
Коефіцієнт повторюваності матеріалів визначаємо за формулою:
Орієнтовна трудоємність виготовлення деталей

Таблиця 8
Орієнтовна Сумарна
Кількість трудоємність трудоємність
Найменування
Вид обробки деталей виготовлення даного виду
деталі
(шт.) однієї деталі робіт
(хв.) (хв.)
Свердлильна (на Кутник 2 5 хв
30 хв
верстатах) Плата друкована 2 10 хв
Панель задня 1 5 хв 5 хв
Панель нижня 1 5 хв 5 хв
Панель передня 1 5 хв 5 хв
Слюсарна
Панель бокова 2 2,5 хв 5 хв
Панель верхня 1 5 хв 5 хв
Ніжка 4 1 хв 4 хв
Литво Радіатор 1 30 хв 30 хв
Загальна трудоємність виготовлення деталей (хв): 89 хв
Орієнтовна трудоємність складальних операцій

Таблиця 9
Загальна Орієнтовна Загальна
Кількість
№ Найменування кількість трудоємність трудоємність
однакових
з/п вузла деталей і виготовленн виготовленн
вузлів
ЕРЕ у вузлі я вузла (хв.) я вузлів (хв.)
1 Плата генератора 32 1 60 60
2 Навісний монтаж 5 1 30 30
3 Плата ДЖ 12 1 10 10
Загальна трудоємність складальних операцій (хв): 100
Технологчне обладнання, прилади і оснащення

Таблиця 10
Кількість
Кількість
Найменування Позначення Найменування Позначення
Штампи вирубки Штампи витяжки

Пресформи 1 Кокілі
Прилади вимірювальні Прилади вимірювальні
електричні універсальні :
- амперметр М652 4 - мультиметр цифровий D890G 8
- вольтметр М962 М1 4 - осцилограф C1-93 4
Інструменти слюсарні: Інструменти монтажні:
- набір напильників 4 - паяльник ЕПСН 40/42 15

- набір викруток 4 - пінцет ПМ-120 15
- набір гайков. ключів 4 - круглогубці 15
- плоскогубці 4 - кусачки-бокорізи 15
- пінцет 6 - скальпель 15
- обпалювач ізоляції ДВ-5 5
Контрольні установки Контрольні установки
для механічних для кліматичних
випробувань випробувань
- вібростенд 1 - камера тепла й вологи 1
- ударостенд 1 - камера холоду 1

Загальна характеристика технологічності виробу
Таблиця 11
Одиниці
Показники вимірюванн Значення
я
Габаритні розміри виробу:
- довжина 8
см
- ширина 20
- висота 10
Маса виробу кг 1,0

Маса 1 см3 виробу г 3
Загальна кількість деталей шт 57
Загальна кількість найменувань
14
деталей
Середній клас точності - 6
Коефіцієнт стандартизації деталей - 0,8
Максимальний коефіцієнт
- 0,15
складності обробки деталей
Максимальний коефіцієнт
- 0,77
повторюваності матеріалів
Орієнтовна трудоємність
хв 89
виготовлення деталей
Орієнтовна трудоємність
хв 100
складальних операцій
По зведеним даним останньої таблиці я зробив висновок, що мій виріб

може бути виготовлений без значних затрат людської праці і без
застосування спеціальної техніки та обладнання. Для проведення слюсарних,
монтажних і регулювальних робіт нема потреби у висококваліфікованих
спеціалістах. В даному приладі використано обмежену кількість
різноманітних матеріалів, їх номенклатура і сортамент зведені до мінімуму.
Виходячи з цього дану конструкцію виробу можна вважати
технологічною.

Список використаної літератури
1. Анісімов М.В. Елементи електронної апаратури та їх застосування.

Навчальний посібник. – К., Вища школа, 1997. – с. 223.
2. Ануфрієв Л. Генератор ЗЧ. «Радио», № 10, 1988 р., ст. 52-54.
3. Артюшенко В.И. Посібник монтажу радіоапаратури. Вид. 2-е. – Харків,
Техніка, 1972. – с. 388.
4. Гусев В.П. «Производство радиоаппаратуры. Учебник.» – М., «Высшая
школа», 1970. – с. 360.
5. Лукянов Д. Простий двохполярний стабілізатор. «Радио», № 9, 1984 р.,
ст. 53-54.
6. Невструєв Є. Генератор сигналів ЗЧ. «Радио», № 10, 1990 р., ст. 92.
7. Невструєв Є. Генератор сигналів ЗЧ. «Радио», № 5, 1989 р., ст. 67-69.
8. Нечаєв І. Генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7. «Радио», № 4, 2002 р.,
ст. 52-53.
9. Нечаєв І. Генератор ЗЧ. «Радио», № 4, 1994 р., ст. 28-29.
10.Пантуєв В. Синусоїдальний генератор. «Радио», № 1, 1995 р., ст. 45.
11.Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. «Полупроводниковые
приемно-усилительные устройства. Справочник радиолюбителя.» – К.,
Наукова думка, 1981. – с. 670.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
Виготовлення пристрою _Генеретор сигналів НЧ_

(назва виробу)
___ТСМ.130895.005 ТП___
(код виробу)
Виконав: учень групи Л-51
___Турянчик Владислав___
(прізвище, ім’я учня)
Перевірив : ____Фальч В.І.____

Дубл.
Взам.
Подл.
Прізвище Підпис Дата Літера Аркуш Аркушів
Розробив
Перевірив
Турянчик
Фальч
ТСМ.130895.005 ТП К 1 11
А цех діль РМ Опер Код найменування операції Позначення документа
Б Код найменування обладнання СМ Проф Р УП КР КОВД ОН ОП Кшт Тпз Тшт
к/м Найменування деталі, складальної одиниці або матеріалу Позначення, код ОПП ОВ ОН КВ Нроз
1 1. Підготувати робоче місце, необхідні пристосування та інструменти для роботи.
2 2. Приступити до роботи в технологічному одязі, який відповідає вимогам 7-го класу: халат бавовняно-
3 паперовий, білий по ДСТУ 27.652-03, берет по ДСТУ 27.652-03, для жінок косинка по ДСТУ 27.652-03.
4 3. Деталі та складальні одиниці зберігати і транспортувати в технологічній тарі, виключаючи їх
5 механічне пошкодження. Складання та монтаж проводити згідно документів:
6 — схеми електричної принципової ТСМ.130895.005 Е3;
7 — даного технологічного процесу;
8 — загальних технічних вимог по ГСТ4 ГО.070.015.
9 4. Бензин, спирт, мастила зберігати в тарі з кольорового металу. Фарби, клеї, лаки, промивочні рідини
10 зберігати в спеціальній цеховій тарі з державного стандарту, або ТУ, терміну зберігання
11 сертифікату.
12 5. При отримані деталей і складальних одиниць перевірити їх на відсутність пошкоджень і деформацій,
13 відсутність тріщин та корозії. Контролювати якість і правильність виконання роботи після
14 кожної операції. Дотримуватись вимог інструкції з охорони праці.
15 6. Монтаж і пайку електрорадіоелементів, чутливих до теплового впливу використовувати із застосуванням
16 тепловідводу.
17 7. Після виконання кожної технологічної операції контролювати якість виробу.
18 8. Пред’являти виріб на контроль представникам ВТК після заповнення супровідної документації.
Дубл.
Взам.
Подл.
Літера Аркуш Аркушів
ТСМ.130895.005 ТП К
Б Код найменування обладнання СМ Проф Р УТ КР КОВД ОН ОП Кшт Тпз Тшт
1 А 2 5 1 10 Монтажна.
2 Б Стіл монтажника, стілець обертовий.
3 Т Електропаяльник ЕПСН-40/42, пінцет монтажний ПМ-120, кусачки-бокорізи, круглогубці монтажні,
4 обпалювач ізоляції.
5 О 10.1 Розмістити інструменти в зручному порядку на робочому місці.
6 О 10.2 Розмістити комплект електрорадіоелементів на зручному місці.
7 Монтаж плати друкованої генератора
8 О 10.3 Взяти резистор R1, сформувати його виводи, взяти друковану плату і сумістити виводи резистора з двома
9 отворами на платі у відповідності з позиційним значенням. Закріпити резистор, шляхом загинання виводів
10 вздовж друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
11 Т Круглогубці монтажні, пінцет монтажний ПМ-120, кусачки-бокорізи.
12 О 10.4 Повторити перехід 10.3 для інших постійних резисторів.
13 К Резистор МЛТ- 0,25 (17 шт.).
14 О 10.5 Взяти лампу EL1, сформувати її виводи, взяти друковану плату і сумістити виводи з двома отворами
15 О на платі у відповідності з позиційним значенням. Закріпити лампу, шляхом загинання виводів вздовж
16 друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
18 О 10.6 Повторити перехід 10.5 для лапми EL2.
19 К Лампа МН 2,5-0,068 (2 шт.).
20 О 10.7 Взяти конденсатор С11, сформувати його виводи, взяти друковану плату і сумістити виводи з отворами
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 на платі у відповідності з позиційним значенням. Закріпити конденсатор, шляхом загинання виводів вздовж
2 друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
3 Т Круглогубці монтажні, пінцет монтажний ПМ 120, кусачки-бокорізи.
4 О 10.8 Повторити перехід 10.7 для конденсаторів С12, С13.
5 К Конденсатори К73-17в-63 В-0,1 мкФ (2 шт.), К73-17в-63 В-1000 пФ (1 шт.)
6 О 10.9 Взяти конденсатор С10, сформувати його виводи, сумістити його виводи згідно отворами в платі,
7 повернути плату друкованим монтажем догори, закріпити конденсатор С10 шляхом загинання
8 виводів пінцетом вздовж друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
10 К Конденсатор К10-19-50 В-22 пФ±5% (1 шт.)
11 О 10.10 Взяти конденсатор С9, сформувати його виводи, сумістити виводи згідно з двома отворами в платі,
12 повернути плату друкованим монтажем догори, закріпити конденсатор С9 шляхом загинання
13 виводів пінцетом вздовж друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
15 К Конденсатор К50-24-25 В-470 мкФ±20% (1 шт.).
16 О 10.11 Взяти мікросхему DA1, сформувати її виводи, сумістити вісім виводів згідно розміщеня ключа з
17 отворами в платі, повернути плату друкованим монтажем догори, закріпити мікросхему DA1 шляхом
18 загинання виводів пінцетом вздовж друкованих провідників. Відкусити залишки виводів.
20 К Мікросхема К574УД1А (1 шт.).
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 О 10.12 Повторити технологічний перехід 10.11 для мікросхеми DA2.
2 К Мікросхема К140УД8Б (1 шт.).
3 О 10.13 Флюсувати друковані провідники флюсом ФКСп.
4 Т Дозатор флюсу ДФ.
5 О 10.14 Паяти припоєм ПОС-61.
6 Т Електропаяльник ЕПСН-40/42.
7 М Припой ПОС-61 (40 г).
8 О 10.15 Промити плату спиртом при ТСМмкнутій системі вентиляції за допомогою пензлика.
9 Т Пензлик, ванночка для промивки.
10 М Спирт етиловий.
11 О 10.16 Сушити друковану плату під витяжною вентиляцією на протязі 25 хвилин.
12 А 20 Контрольна.
13 О 20.1 Перевірити візуально правильність установки електрорадіоелементів, якість паяних з'єднань, відсутність
14 замикань, залишків флюсу та набризок припоя.
15 А 30 Транспортна.
16 О 30.1 Транспортувати друкований вузол на наступну технологічну операцію.
17 А 40 Складальна.
18 Б Робоче місце слюсара-складальника.
19 Т Електродрель, електроточило, набір сверл, набір мітчиків, набір плашок, викрутки слюсарні з прямим
20 і хрестовим лезами, набір гайкових ключів, шило, лінійка слюсарна металева (0-500мм), штангенциркуль
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 (0-125мм), пінцет ПГГМ, плоскогубці, кусачки-прямі.
2 М Спирт-ректифікат, розчин PC, нітрофарба НЦ-12 синя.
3 Складальне креслення ТСМ.130895.005 СК
4 О 40.1 Установити тару з гвинтами, гайками, шайбами на зручне для роботи місце.
5 О 40.2 Розмістити інструменти на робочому столі в зручному для роботи порядку.
6 О 40.3 Взяти з тари гвинт М2×6, надіти на гвинт шайбу.
7 О 40.4 Взяти транзистор VT1, сумістити кріпильні отвори тепловідвідної пластини транзистора з отворами
8 на радіаторі й наживити гвинт.
9 К Транзистор КТ807 (1 шт.).
10 О 40.5 Взяти викрутку з прямим лезом і здійснити закрутку гвинта.
11 Т Викрутка з прямим лезом.
12 О 40.6 Повторити переходи 40.3 – 40.5 для другого гвинта.
13 М Гвинт М2х6 (2 шт), шайба 3,0 (2 шт).
14 О 40.7 Контрити різьбові з'єднання фарбою НЦ-12 синьою.
15 М Фарба НЦ-12 синя.
16 О 40.8 Взяти перемикач SA1, установити його на передній панелі згідно складального креслення.
17 О 40.9 Взяти шайбу і надіти на движок перемикача. Наживити гайку. Взяти плоскогубці і закрутити гайку.
18 Т Плоскогубці.
19 О 40.10 Повторити перехід 40.9 для перемикача SA2.
20 К Перемикач П2Г3-11П1Н (2 шт).
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 О 40.11 Взяти тримач запобіжника FU1, установити його на задній панелі згідно складального креслення.
2 М Тримач запобіжника ДВП4 (1 шт).
3 О 40.12 Взяти трансформатор Т1, знайти місце його розміщення згідно складального креслення. Розмістити його
4 в корпусі приладу сумістивши отвори в обоймі з отворами нижньої панелі.
5 О 40.13 Взяти гвинт М4×15, через отвір нижньої панелі встановити гвинт у отвір в обоймі.
6 О 40.14 Взяти викрутку з прямим лезом і здійснити закрутку гвинта.
7 Т Викрутка з прямим лезом.
8 М Гвинт М4×15 (4 шт.), шайба 4,0 (4 шт.).
11 О 40.16 Взяти плату генератора, знайти місце її розміщення згідно складального креслення. Розмістити плату на
12 нижній панелі корпуса приладу.
13 О 40.17 Взяти гвинт М3×20, встановити гвинт через отвір у нижній панелі і притримуючи його рукою із
14 внутрішньої сторони приладу надіти на гвинт ізоляційну втулку.
15 О 40.18 Сумістити гвинт з відповідним отвором плати, насадити шайбу і наживити гайку М3.
16 О 40.19 Взяти викрутку з прямим лезом, взяти гайковий ключ 7×9. Притримуючи гайковим ключем гайку, викруткою
17 закрутити гвинт.
18 Т Гайковий ключ 7x9, викрутка з прямим лезом.
19 О 40.20 Повторити переходи 40.34 – 40.36 для інших кріпильних отворів плати.
20 М Гвинт М3х15 (4 шт.), шайба 3,0 (4 шт.), гайка М3 (4 шт.), ізоляційна втулка 3,0 (4 шт).
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
3 О 40.22 Установити на резистори змінного опору ручки керування.
4 А 50 Контрольна.
5 О 50.1 Контролювати візуально якість складання на відповідність вимогам складального креслення.
7 О 60.1 Транспортувати виріб на наступну технологічну операцію.
8 А 70 Електромонтажна.
9 Схема електрична принципова ЗЕЕ.251093.004 ЕЗ.
10 Б Стіл монтажника, стілець обертовий.
11 Т Електропаяльник ЕПСН-40/42, пінцет монтажний, кусачки-бокорізи, круглогубці монтажні, обпалювач
12 ізоляції.
13 М Припой ПОС-61, флюс ФКСп, провідник МГШВ-0,5
14 О 70.1 Розмістити всі провідники у зручному для роботи порядку.
15 О 70.2 Взяти провідник МГШВ-0,5, окінцювати його. Закріпити край монтажного провідника на контакті 1
16 перемикача SA1.
17 Т Обпалювач ізоляції, пінцет монтажний ПМ-120.
18 О 70.3 Паяти контактне з’єднання припоєм ПОС-61 із застосуванням флюсу ФКСп.
20 О 70.4 Трасувати провідник до контакту на друкованій платі у відповідності схемі електричній принциповій.
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 О 70.5 Окінцювати провідник і закріпити його край шляхом загинання пінцетом вздовж друкованого провідника.
2 О 70.6 Відкусити залишок кусачками.
3 Т Обпалювач ізоляції, пінцет монтажний ПМ-120, кусачки.
4 О 70.7 Паяти контактне з’єднання припоєм ПОС-61 із застосуванням флюсу ФКСп.
6 М Припой ПОС-61 (10 г), флюс ФКСп (10 г), провідник МГШВ-0,5 (0,1 м).
7 О 70.8 Повторити переходи 70.2 – 70.7 для інших електрорадіоелементів пристрою, розмішених поза друкованим
8 вузлом у відповідності з схемою електричною принциповою.
9 70.9 Всі монтажні провідники ув'язати в джгут.
10 Нитки бавовняно-паперові №00, чорні (10м).
11 80 Контрольна.
12 80.1 Перевірити візуально правильність монтажу і адресації провідників, якість монтажу, відсутність замикань
13 і залишків флюсу.
14 90 Транспортна.
15 90.1 Транспортувати друкований вузол на слідуючу технологічну операцію.
16 А 100 Регулювальна.
17 Б Робоче місце регулювальника.
18 Т Електропаяльник ЕПСН-220/40, осцилограф С1-93, комбінований вимірювальний прилад DT-830B.
19 О 100.1 Розмістити вимірювальні прилади на полицях робочого місця в зручному для роботи порядку.
20 О 100.2 Розмістити інструменти на робочому місці в зручному порядку.
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
1 О 100.3 Вивчити вимоги інструкції по регулюванню даноuj приладу.
2 О 100.4 Скласти схему вимірювань.
3 О 100.5 Встановити перемикач SA1 в положення «1», а перемикач SA2 в положення «1 В».
4 О 100.6 Ручку змінного резистора R3 встановити в верхнє за схемою положення (крайнє ліве).
5 О 100.7 Під’єднати вхід осцилографа С1-93 до вихідного гнізда генератора сигналів НЧ. ТСМмкнути виріб в мережу.
6 Т Осцилограф С1-93, з’єднувальний шнур.
7 О 100.8 Оцінивши період вихідного сигналу визначити його частоту. У разі невідповідності (вона повинна становити
8 10 Гц) підбором опору резистора R1 добитися необхідного значення.
9 О 100.9 Вимкнути вирів з мережі та від’єднати шнур від вихідного гнізда генератора XS1.
100.1
10 О Взяти комбінований вимірювальний прилад DT-830B, становити режим вимірювання змінної напруги.
0
11 Т Комбінований вимірювальний прилад DT-830B.
100.1
12 О ТСМмктути генератор в мережу живлення та виміряти значення вихідної напруги на вихідному гнізді XS1.
1
13 Переконавшись у його відповідності (4 В) вимкнути виріб з мережі.
100.1
14 О Ручку змінного резистора R3 встановити в мижнє за схемою положення (крайнє праве).
2
100.1
15 О Під’єднати вхід осцилографа С1-93 до вихідного гнізда генератора сигналів НЧ. ТСМмкнути виріб в мережу.
3
100.1
17 О Оцінивши період вихідного сигналу визначити його частоту. У разі невідповідності (вона повинна становити
4
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
18 100 Гц) підбором опору резистора R2 добитися необхідного значення.
100.1
19 О Вимкнути вирів з мережі.
5
100.1
20 О Ручкою встановити перемикач SA1 в положення «IV». ТСМмкнути виріб в мережу.
6
100.1
2 О Оцінивши період вихідного сигналу визначити його частоту. У разі невідповідності (вона повинна становити
7
3 100 кГц) підбором опору резистора R15 добитися необхідного значення.
100.1
4 О Вимкнути вирів з мережі та від’єднати шнур від вихідного гнізда генератора XS1.
8
100.1
5 О Переконавшись у роботоздатності приладу скласти його.
9
100.2
6 О Пломбувати виріб.
0
7 П Пломбіратор.
8 М Мастика пломбувальна.
10 О 110.1 Транспортувати виріб на склад.
11
12
13
Дубл.
Взам.
Подл.
ТСМ.130895.005 ТП К
14
15
16
17
18
19
20
Поз.
позн.НайменуванняКільк.ПриміткаКонденсаториС1,С5 К73-17в-63 В-1
мкФ±5%2С2,С6 К73-17в-63 В-0,1 мкФ±5%2С3,С7 К73-17в-63 В-0,01 мкФ±5%2С4,С8
КМ-5Б-63 В-1 нФ±5%2С9,С13 К50-68-16 В-470 мкФ±20%2С10 КМ-5Б-М47-63 В-1
мкФ±5%1С11,С12 К50-68-16 В-2200 мкФ±20%2С13 К50-68-16 В-100 мкФ±20%1С14
К73-17в-630 В-0,033 мкФ±5%1С15 К50-68-25 В-470 мкФ±20%1С16 К50-68-16 В-22
мкФ±20%1EL1,EL2 Лампа МН 2,5-0,0682FU1 Запобіжник ДВП4-1-250 В-0,25
А1РезисториR1,R5 МЛТ-0,25-10 кОм±10%2R2,R4 МЛТ-0,25-4,7 кОм±10%2R3,R21
СП3-4аМ-0,25-1 кОм±10%2R6 МЛТ-0,25-18 кОм±10%1R7 МЛТ-0,25-6,8 кОм±10%1R8
МЛТ-0,25-2,4 кОм±10%1R9 СП3-27а-0,25-620 Ом±10%1
ТСМ.130895.005 ПЕ3Зм.Арк.№ докум.ПідписДата Розроб. ТурянчикГенератор

сигналів НЧ
Перелік елементівЛітераАркушАркушів Перевір. ФальчК13 Т. контр.ВПУ-3, гр. Л-51 Н. контр.
Затверд. ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона

Перелік елементівЛітераАркушАркушівПерев.КипилаК13Н. Поз. контр.ВПУ – 3, гр. Л – 41 Т.
позн.Найменування
контр.ФальчЗатв.Терпай Кільк.Примітка* докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация
ABCD-000-000-000Изм.Лист№ МЛТ-0,25-430
работы шаблона
"Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.5972Реценз.KGB laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss
Ом±10%4*R10,R11,R15,R16R12,R17 МЛТ-0,25-1,5 кОм±10%2R13 СП3-4дМ-0,25-15
кОм±10%1R14 МЛТ-0,25-24 кОм±10%1R18 МЛТ-1-240 Ом±10%1R19 МЛТ-0,25-2
кОм±10%1R20 МЛТ-0,25-24 Ом±10%1R22,R27 МЛТ-0,25-1,8 кОм±10%2R23 МЛТ-
0,25-180 Ом±10%1R24 МЛТ-0,25-20 Ом±10%1R25 МЛТ-0,25-300 кОм±10%1R26
МЛТ-0,25-100 Ом±10%1R28 МЛТ-0,25-5,1 кОм±10%1R29 СП3-27а-0,25-3,3
кОм±10%1R30 МЛТ-0,25-220 Ом±10%1R31 МЛТ-0,25-560 кОм±10%1SA1
Перемикач П2Г3-11П2Н1SA2 Перемикач YL211-031Т1 Трансформатор ТБС-004-
220/201VD1 Стабілітрон КС168А1VD2-VD5 Діод Д2201Транзистори*
*
КТ315А5 VT1,VT2,VT5,VT9,VT111XP1,2XP1Роз’ємХР2Вилка мережна11XS1,2XS1Гніздо2
ТСМ.130895.005 ПЕ3Арк.2Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаЧВМ.121090.003

ПЕ3Арк.3Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист60Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-
000Лист60Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист60Изм.Лист№ докумПодписьДатаЧВМ.121090.003
000Лист60Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист60Изм.Лист№ докумПодписьДата
Поз.
позн.НайменуванняКільк.Примітка* КТ361А3*VT3,VT4,VT6VT7 КТ815А1VT8
ГТ308Б1VT10 КТ814А1XP1 Шнур армований1XS1-XS4 Гніздо Г-4,04
ТСМ.130895.005 ПЕ3Арк.3Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаЧВМ.121090.003

ПЕ3Арк.3Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-
000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДатаЧВМ.121090.003
000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-
000Лист61Изм.Лист№ докумПодписьДата
Форм.ЗонаПоз.ПозначенняНайменуванняКільк.ПриміткаДокументаціяА1ТСМ.130895.005 СК
Складальне креслення друкованого вузла генератора1А1ТСМ.130895.005 Е3 Схема електрична
принципова1А4ТСМ.130895.005 ПЕ3 Перелік елементів1А4ТСМ.130895.005 ТП Технологічний
процес1А4ТСМ.130895.005 ПЗ Пояснююча записка1Складальні одиниці1ТСМ.130895.005
Друкований вузол генератора12 Трансформатор ТБС-004-220/201 Т13 Друкований вузол джерела
живлення1Стандартні вироби4 Гайка МЗ 8 ГОСТ 15524-705 Гвинт МЗ х 10 8 ГОСТ 17475-706
Шайба 3,0 8 ГОСТ 64023-707 Гвинт М2 х 6 10 ГОСТ 17475-70Стандартні
вироби1XP1,2XP1Роз’ємХР2Вилка мережна1XS1,2XS1Гніздо
ТСМ.130895.005-01Зм.Арк.№ докум.ПідписДата Розроб. ТурянчикГенератор

сигналів НЧЛітераАркушАркушів Перевір. ФальчК12 Т. контр.ВПУ-3, гр. Л-51 Н. контр. Затверд.
ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона

докум.ПідписДатаРозроб.ХмільГенератор сигналів НЧ.
Перелік елементівЛітераАркушАркушівПерев.КипилаК13Н. контр.ВПУ – 3, гр. Л – 41 Т.
контр.ФальчЗатв.ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы шаблона
Форм.ЗонаПоз.ПозначенняНайменуванняКільк.ПриміткаДеталі9Ручка резистора110Панель
передня111Панель задня112Панель нижня113Панель ЗЕЕ.251093.004-
верхня114Панель
"Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.6272Реценз.KGB laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss
передня116Ніжка опорна417Радіатор1Інші виробиРезистори19СП3-4аМ-0,25-1
бокова215Панель
кОм±10%
01 Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаРозроб.ХмільГенератор сигналів НЧ
R3,R2120СП3-4дМ-0,25-15 кОм±10% R1322 Перемикач П2Г3-11П2Н1SA123 Перемикач YL211-
031SA224 Тримач запобіжника ДВП4-1-0,25 А1 FU126 Шнур армований1XP1К50-16-25 В-500
мкФ±10%1XP1,2XP1Роз’ємХР2Вилка мережна1XS1,2XS1Гніздо
СпецифікаціяЛітераАркушАркушівПерев.КипилаК14Н. контр.ВПУ – 3, гр. Л – 41Т.
контр.ФальчЗатверд.ТерпайABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы
шаблона "Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.6272Реценз.KGB laboratoryН. Контр.Утверд.Big BossABCD-000-000-000Изм.Лист№
laboratoryН. Контр.Утверд.Big BossABCD-000-000-000Изм.Лист№ докумПодписьДатаРазраб.Фамилия И.О.Демонстрация работы
шаблона "Normal.dot"Лит.ЛистЛистовПровер.621Реценз.KGB laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss
ТСМ.130895.005-01Арк.2Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаЧВМ.121090.003 ПЕ3Арк.3Зм.Арк.

№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист63Изм.Лист№ докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист63Изм.Лист№
докумПодписьДатаABCD-000-000-000Лист63Изм.Лист№ докумПодписьДатаЧВМ.121090.003 ПЕ3Арк.2Зм.Арк.№

Генератор сигналів НЧ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Генератор сигналів НЧ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Вище професійне училище № 3 м. Мукачево

Спеціальність: 505080201 «Конструювання, виробництво і технічне

Тема: Генератор сигналів НЧ

Керівник: Фальч В.І. Виконав: Турянчик С.М.

ТСМ.130895.005 ПЗЗм.Арк.№ докум.ПідписДата Розроб. ТурянчикГенератор

laboratoryН. Контр.Утверд.Big Boss ХДМ.270691.041 ПЕ3Зм.Арк.№

На малюнку 1,б приведена векторна діаграма фазообертача. На ній

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.2Зм.Арк.№ докум.ПідписДата

Мал. 2. Структурна схема генератора сигналів НЧ

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.3Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист5Изм.Лист№

Розробляючи схему генератора сигналів НЧ, яка б задовольняла

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.4Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист6Изм.Лист№

Мал. 4. Синусоїдальний генератор

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.5Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист7Изм.Лист№

3. Генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7.

Мал. 5. Генератор ЗЧ на мікросхемі К174УН7

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.6Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист8Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.7Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист9Изм.Лист№

Розроблений мною генератор сигналів НЧ призначений для

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.8Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист10Изм.Лист№

Діапазон частот, кГц ………………………………………… 0,01…100

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.9Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист11Изм.Лист№

Принципова електрична схема генератора сигналів НЧ наведена на

Мал. 6. Схема електрична принципова генератора сигналів НЧ

Перший фазообертач утворений послідовно з'єднаними резисторами

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.10Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист12Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.11Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист13Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.12Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист14Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.13Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист15Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.14Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист16Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.15Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист17Изм.Лист№

Вибір елементної бази здійснюється на основі схеми електричної

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.16Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист18Изм.Лист№

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.17Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист19Изм.Лист№

Мал. 7. Будова резистора типу МЛТ

Розміри корпусів резисторів напряму залежать від номінальної

Мал. 8. Габаритні розміри та зовнішній вигляд резисторів типу МЛТ

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.18Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист20Изм.Лист№

Регулятори «розстройки» та «рівня» R3 і R21 – резистори змінного

Мал. 9. Резистори типу СП3-4аМ

Основні технічні характеристики резисторів СП3-4аМ

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.19Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист21Изм.Лист№

Резистор R13 – типу CП3-4дМ. Всі технічні характеристики аналогічні

Мал. 10. Резистор типу СП3-27

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.20Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист22Изм.Лист№

Мал. 11. Конденсатор КМ-5Б

Конденсатори КМ-5Б – вивідні ізольовані керамічні конденсатори у

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.21Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист23Изм.Лист№

Мал. 12. Конденсатори типу К73-17

Всі інші конденсатори серії К50-68 – електролітичні з оксидним

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.22Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист24Изм.Лист№

Основні технічні характеристики конденсаторів К50-68:

Мал. 14. Транзистори КТ315 та КТ361

Транзистори КТ361А кремнієві епітаксійно-планарні структури p-n-p

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.23Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист25Изм.Лист№

Мал. 15. Корпус транзистора типу КТ-27.

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.24Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист26Изм.Лист№

Транзистор КТ815А (VT7) – компломентарна пара попереднього з

Мал. 16. Діод типу Д220

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.25Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист27Изм.Лист№

Замість діодів Д220 підійдуть інші випрямні діоди, розраховані на

Мал. 17. Лампа типу МН 2,5-0,068

ТСМ.130895.005 ПЗАрк.26Зм.Арк.№ докум.ПідписДатаABCD-000-000-000Лист28Изм.Лист№

Перевірив : Фальч В.І.