Цивільне право на 22.02.

2023

Тема 14 задача 2
2. Войцеховська звернулася до суду з вимогою до ательє-студії «Гламур» (далі – Ательє) з
вимогою про відшкодування завданих їй збитків у розмірі 120 тис. грн та моральної шкоди у
розмірі 1 млн. грн. Позивачка зазначила, що 1 червня вона уклала договір побутового
підряду, за яким Ательє зобов'язувалося пошити їй вечерню сукню до 20 червня.
Войцеховська планувала вдіти сукню на фінал конкурсу краси 25 червня. Оскільки Ательє
вчасно не виконало роботу, позивачка змушена була терміново придбати іншу сукню за 20
тис. грн, в якій вона почувалася скуто та невпевнено. Войцеховська вважає, що саме це
позбавило її можливості зайняти перше місце на конкурсі та одержати призовий фонд у
розмірі 100 тис грн. На наступний день після фіналу конкурсу позивачка прочитала у
соціальних мережах чисельні негативні та образливі коментарі щодо її виступу та сукні, в яку
вона була вдягнена, що завдало їй душевних страждань. Заперечуючи проти позову, Ательє
пояснило, що прострочення виконання роботи відбулося не з його вини, а у зв'язку
затримкою на митниці контейнеру з фурнітурою, яка мала використовуватися для
оздоблення сукні.
На які питання теми розраховане це завдання? Чи підлягають задоволенню вимоги
Войцеховської до Ательє? Вирішить справу.

Задача 2

1.Задача розрахована на питання відшкодування шкоди від прострочення виконання зобов'язання.

2. Порушення зобов'язання - невиконання зобов'язання (нездійснення боржником жодної з

передбачених у зобов'язанні дій) або виконання з порушенням умов, визначених його змістом
(неналежне виконання - часткове невиконання будь-якого обов'язку за зобов'язанням або виконання,
що не відповідає тим або іншим умовам зобов'язання) (ст. 610 Цивільний кодекс України (далі - ЦК
України)). Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов'язання як тоді, коли він
взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але
нижчої ніж обумовлена договором якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором
місце тощо.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших
актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні

можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні
певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які
повністю залежать від волі однієї із сторін. (ч.2 ст. 526 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не
виконав його у строк, встановлений договором або законом. Наслідки прострочення для боржника:
— відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що
випадково настала після прострочення;

— відмова кредитора від прийняття виконання і вимога відшкодувати збитки, якщо внаслідок
прострочення зобов'язання втратило для кредитора інтерес.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття
611 ЦК України), зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено

договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди є мірами відповідальності і

застосовуються, за загальним правилом, при наявності вини порушника.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа
зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене
(упущена вигода).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Збитки визначаються з

урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги
кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена
добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд
може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на
день ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 ЦК України зобов'язання забезпечується, зокрема,
неустойкою, яка визначається як пеня та штрафі є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник
повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення
штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за
кредитними договорами.

3. Відповідно до умов задачі відбулось прострочення виконання зобов'язання. Це завдало шкоду

Войцехоській. I вона при доведенні причинно-наслідкового зв'язку має право вимагати
відшкодування шкоди витрат на іншу сукню та у разі доведення моральної шкоди.

Задача 5
5. Золоторенко придбав телевізор. Через місяць у його квартирі сталася
пожежа. За висновками пожежно-технічної експертизи було встановлено, шо
осередком пожежі був телевізор. Товарознавча експертиза підтвердила, що
вибух телевізору відбувся через виробничий дефект товару. Золоторенко
звернувся до продавця з вимогою про відшкодування збитків, завданих
порушенням умов договору купівлі-продажу щодо якості товару. Продавець,
заперечував свою вину, вказавши, що покупець має пред'являти вимоги до його
виробника. Золоторенко звернувся за консультацією до юриста.
На які питання теми розраховане це завдання? Яку консультацію дасть юрист
Відповідно до частини 1 статті 4 ЗУ «Про захист прав споживачів»:
Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання
(придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка
реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про
продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до
Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення
функціонування української мови як державної";
5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції
(дефекту в продукції), відповідно до закону;
6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених
прав;
7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
В даному випадку нас цікавить саме право на відшкодування майнової та моральної шкоди,
завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, а також
право на безпеку продукції.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЗУ «Про захист прав споживачів»:, споживач має право на
те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була
безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не
завдавала шкоди його майну.
В даному випадку телевізор став причиною пожежі, що викликала матеріальну шкоду в
покупця.
Відповідно до статті 679 ЦКУ, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець
доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього
моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки,
якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення
покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або
непереборної сили.
В даному випадку вимога покупця до продавця є законною, а тому:
Відповідно до статті 16 ЗУ «Про захист прав споживачів», шкода, завдана внаслідок недоліків
продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону, тобто за підставами та
в порядку передбаченим ЦК.
Відповідно до статті 1166 ЦКУ, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями
чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі
особою, яка її завдала.

Задача 6
6. У вересні Товариство з обмеженою відповідальністю «Садиба» (далі – ТОВ) уклало договір
складського зберігання 5 тон насіння соняшника з Товарним складом. Вартість насіння
становила 30 тис. грн. У встановлений договором термін ТОВ звернулося до зберігача з
вимогою повернути насіння. Товарний склад повідомив, що не цього зробити, оскільки у
грудні був сильний снігопад, дах складського приміщення обвалився, насіння було знищено.
ТОВ вимагало відшкодувати завдані збитки в розмірі 40 тис. грн (30 тис. грн – вартість
насіння; 10 тис. грн – дохід, який ТОВ одержало би, реалізувавши насіння). На підтвердження
реальності одержання доходу було надано договори з покупцями насіння. Товарний склад
відмовився відшкодувати збитки, пояснюючи, що ним було вжито усіх заходів для
забезпечення схоронності насіння, втрата якого сталася внаслідок непереборної сили. ТОВ
звернулося до суду.
На які питання теми розраховане це завдання? Вкажіть умови цивільноправової
відповідальності. Вирішить справу.

Питання розраховане на питання «цивільно-правова відповідальність», «договір зберігання»,

«підстави звільнення від цивільної відповідальності», «умови настання цивільної
відповідальності».
Вкажіть умови цивільно-правової відповідальності.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов

(підстав):

- протиправність;

- шкода;

- вина;

- причинний зв’язок.

В даному випадку одразу наявна ознака шкоди, але існує питання щодо вини, протиправності
та причинного зв’язку:

Вина поділяється на умисел та необережність:

Умисел є в тому випадку коли особа бажала спричинити шкоду.

Необережну вину у цивільному праві традиційно поділяють на легку (просту) необережність

та грубу необережність.

Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки,
коли вона не передбачала і не бажала таких наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із
конкретних обставин, об’єктивно могла і зобов’язана була їх передбачити.

Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але
передбачала і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути.
З умови задачі стає зрозуміло, що умислу в діях товарного складу не було, але треба з’язувати
чи є ознаки необережності. Товарний склад зауважим, що було вжито усі заходів для
забезпечення схоронності насіння, але насіння було зіпсовано через непереборну силу.

За умовами задачі стає зрозуміло, що має місце підстави звільнення від цивільно-правової
відповідальності, а саме непереборна сила (форс мажор) та випадок (казус).

− непереборна сила - це надзвичайна і непереборна за даних обставин подія, настання якої

неможливо було передбачити і відвернути доступними засобами. Під поняття непереборної
сили підпадають як руйнівні сили природи (землетрус, повідь), так і деякі суспільні явища
(військові дії, масові заворушення, страйки тощо). – в нашому випадку
− казус - це обставина, яка свідчить про відсутність вини контрагентів. Цю обставину хоча і
можна відвернути, але її неможливо передбачити. Так, ательє своєчасно не виконало
замовлення наречених, оскільки вночі зловмисники проламали дах ательє і викрали
матеріал, з якого треба було шити весільні сукні.
За умови непереборної сили цивільно-правова відповідальність не наступає, тож Товарний
склад звільнено від відповідальності.