2.

Між Ващуком та Цуренком було укладено договір доручення, відповідно до якого Цуренко був
уповноважений придбати для Ващука автомобіль. Цуренко придбав автомобіль і заявив вимогу до
Ващука оплатити надані послуги. Ващук відмовився, мотивуючи це тим, що в договорі доручення
про плату не згадувалося. Натомість Цуренко відмовився передавати Ващуку автомобіль і
вирішив користуватися ним самостійно, до моменту повної оплати за надані послуги. Ващук
звернувся до суду з вимогою про відібрання автомобіля у Цуренка. На яке питання розраховано це
завдання? Вирішіть справу.

Стаття 1000. Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені
та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений
повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на
вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій,
передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення
та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Стаття 1002. Право повіреного на плату
1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором
доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її
виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на
такі послуги.
Стаття 1003. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути
чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити
повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Стаття 1006. Обов'язки повіреного
1. Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його
доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його
виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати
звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами
договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Стаття 1007. Обов'язки довірителя
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних
дій, передбачених договором доручення.
2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у
зв'язку з виконанням доручення.
 4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
1. У письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених
частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше
разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів,
передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
Таким чином, невизначення розміру та порядку виплати такої плати не впливає на
дійсність договору доручення. Договір є дійсним, бо розмір плати за відплатним
договором доручення не є його істотною умовою. У разі відсутності в договорі умови
про плату вона визначається за цінами, які при подібних умовах можуть бути сплачені
за надання аналогічних послуг. Договір доручення є безвідплатним тільки у разі, якщо
це встановлено договором або законом.
Стаття 594. Право притримання
1. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або
особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї
речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право
притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
2. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не
встановлено договором або законом.
3. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі, якщо права на неї, які
виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.
4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе
кредитор, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 595. Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе
1. Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це
боржника.
2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує
в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини.
3. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

5. За договором доручення, укладеним між Баріновим й адвокатською фірмою, адвокат

представляв інтереси Барінова в суді по справі щодо відшкодування шкоди, завданої при
виконанні трудових обов’язків. Рішення суду першої інстанції, яким Барінову було відмовлено в
задоволенні позовних вимог, переглядалося в апеляційному порядку і не було скасовано.
Вважаючи, що адвокат непрофесійно захищав інтереси Барінова, останній пред’явив до нього
вимогу про повернення гонорару за надання юридичної допомоги й компенсацію моральної
шкоди.

Згідно із ст. 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання
правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть
бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу
(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається відповідно до вимог Закону
України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно ч.1, ч.3, ч.5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір
про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання
правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
За правилами ст. 29 Закону дія договору про надання правової допомоги припиняється його
належним виконанням.
Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною
згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському
об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до
виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане)
повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням
(розірванням) договору.
Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту,
представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни
розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про
надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід
адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та
враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська

діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової
допомоги, що узгоджується зі статтею 14 Правил адвокатської етики.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання

правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання

безоплатної правової допомоги.

Частина друга статті 27 Закону № 5076-VI регламентує вичерпні

випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:
1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових
питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту
документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а

укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим -
з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох
днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий
можливий строк.

Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону № 5076-VI дозволяє

дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без
укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі
довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною
другою статті 27 цього Закону.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є
вчинення ним дисциплінарного проступку.
2. Дисциплінарним проступком адвоката є:
1) порушення вимог несумісності;
2) порушення присяги адвоката України;
3) порушення правил адвокатської етики;
4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її
розголошення;
5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності
винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або
зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат
здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при
цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.