Т е м а 2.

Виконання зобов’язання

1. ТОВ «Комплімент» (покупець) і фізична особа-підприємець Чалий

(продавець) уклали договір купівлі-продажу. Після цього ТОВ
«Комплімент» сплатило на поточний рахунок продавця вартість товару
в розмірі 300 000 грн. Оскільки в договорі не встановлено строк
виконання зобов’язання щодо передачі товару Чалим, то ТОВ
«Комплімент» направило продавцю вимогу про виконання обов’язку з
передачі товару в семиденний строк, що підтверджується цінним
листом No 15 від 24 травня 2018 р. й описом вкладення до нього.
Не отримавши виконання, ТОВ «Комплімент» відмовилося від
договору і 24 червня 2018 р. звернулося в суд із позовом до фізичної
особи-підприємця Чалого про стягнення 300 000 грн. Під час судового
розгляду Чалий заперечував проти позову, оскільки не отримував від
ТОВ «Комплімент» листа No 15 від 24 травня. Крім того, він
повідомив, що з 1 грудня 2017 р. по 15 червня 2018 р. був
мобілізований до складу Збройних Сил України і перебував у зоні
АТО. ТОВ «Комплімент» надало до суду довідку «Укрпошти», згідно з
якою цінний лист від 24 травня 2018 р. від ТОВ «Комплімент»,
адресований фізичній особі-підприємцю Чалому, останнім не
отриманий.

На яке питання розраховане завдання?

Які правила визначення строку виконання зобов’язання?
Проаналізуйте доводи сторін.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,
то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою
на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї
події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор
має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або
актів цивільного законодавства.
 Стаття 663. Строк виконання обов'язку передати товар
1. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк,
встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає
змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього
Кодексу.
Основною метою використання опису вкладення є одержання
відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного
переліку документів.

Чим відрізняється відправлення цінного листа від рекомендованого?

Справа у тому, що пересилання рекомендованої кореспонденції має один
істотний недолік: вміст конверта ніхто не перевіряє. Ця обставина може
бути використана проти відправника.

Особливістю пересилання цінних листів також є те, що одержати їх може

лише особа, яка пред’явила свій паспорт або офіційне доручення від
адресата. Тобто можливість вручення кореспонденції сторонній людині
майже виключається.

Щоб прискорити пересилання поштового відправлення, можна замовити

послугу кур’єрської доставки. Обов’язковою умовою для цього є
зазначення номеру телефону одержувача.

Таким чином, важливі юридичні документи найкраще висилати саме

цінним листом з описом вкладеного. Адже представник пошти спочатку
перевіряє вміст конверта і опис поштового відправлення, і лише після
цього ставить відтиск штемпеля та засвідчує його своїм підписом.

Цінний лист має надаватися у відкритому вигляді, разом з двома

примірниками опису вкладеного. Перший примірник опису після
перевірки запаковується в конверт і надсилається отримувачу. Другий
примірник повертається відправнику.

Відправнику також видається фіскальний чек. На ньому надруковано 13

символів, за якими можна відстежувати стан вручення кореспонденції.
Строк зберігання інформації на сайті становить шість місяців. Тож, за
необхідності збереження доказів вручення, відомості з сайту можна
роздрукувати та зберігати у письмовому вигляді. Як варіант, перед
відправленням листа можна замовити послугу зворотної доставки
письмового повідомлення про вручення.

ЦПК України

Стаття 95. Письмові докази

1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів),
які містять дані про обставини, що мають значення для правильного
вирішення спору.
2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином
засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для
вирішення спору має значення лише частина документа, подається
засвідчений витяг з нього.
3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в
електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до
власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія
письмового доказу не вважається електронним доказом.
4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо
їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних
копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи
оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу
оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати
такого засвідчення.
6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за
клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у
відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового
доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів
відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не
береться судом до уваги.
7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших
аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові
докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або
консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він
легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи
визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках,
передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України.
під час оформлення копій мають бути дотримані три основні правила:

1 Ви можете подавати в суд завірені копії лише тих документів,

оригінали яких знаходяться у вас. Посилання на те, що оригінал
знаходиться у вашому розпорядженні, є обов’язковим.
2 Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену
ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого
знаходиться оригінал.
3 Відмітка має містити наступні реквізити:
• слова – «Згідно з оригіналом»,
• найменування посади,
• особистий підпис,
• власне ім’я та прізвище,
• дата засвідчення,
• відтиск печатки (якщо це обов’язково).

Справа № 904/2543/19
https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/87117105

4. Ніконов і Ярошенко 01.10.2018 р. уклали договір позики. Ніконов

отримав грошові кошти у розмірі 650 000 грн зі сплатою 3 % щомісячно за
користування грошима. Строк повернення позики не пізніше 01.10.2019 р.
Із метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором
позики цього ж дня, тобто 01.10.2018 р., він уклав із Ярошенко договір
іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира, яка належить
іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування квартири.
Після укладання вказаних договорів Ніконов виконував умови договору зі
сплати 3 відсотків на місяць від суми позики. Він протягом чотирьох
місяців сплачував позикодавцеві необхідні суми.
У лютому 2019 р. Ніконов почав вимагати від Ярошенка прийняття
повного виконання зобов’язання за договором позики, тобто 650 000 грн і
повернення правовстановлюючих документів на квартиру, які були
передані йому відповідно до умов договору іпотеки. Однак позикодавець
від прийняття виконання зобов’язання відмовився, оскільки вважав, що
воно має бути виконане 01.10.2019 р. і зі сплатою 3 % на місяць від суми
позики. Крім того, Ярошенко за адресою, вказаною у договорі, не
проживає, місце свого фактичного проживання не повідомив.
Ніконов звернувся до адвоката з наступними питаннями: чи має рацію
Ярошенко, що зобов’язання повинно бути виконане 01.10.2019 р. зі
сплатою 3 % на місяць від суми позики? Яким чином він може повернути
650 000 грн Ярошенку? Чи повинен Ярошенко повернути Ніконову
правовстановлюючі документи на квартиру після виконання останнім
свого обов’язку?
На яке питання розраховане завдання? Виконання зобов’язання, договір
іпотеки, договір позики.
В яких випадках боржник має право виконати свій обов’язок шляхом
внесення боргу в депозит нотаріуса?
іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим
майном (неподільним об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім
об’єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні
іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі
невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання
задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед
іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим
Законом
Стаття 1046. Договір позики
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,
визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж
кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших
речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047. Форма договору позики
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не
менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли
позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може
бути представлена розписка позичальника або інший документ, який
посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або
визначеної кількості речей.
Стаття 1048. Проценти за договором позики
1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів
від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір
і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо
договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на
рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються
щомісяця до дня повернення позики.
2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує
п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча
б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
2. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних
прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або
утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи
настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі
обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Стаття 527. Виконання зобов'язання належними сторонами
1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -
прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або
законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що
обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається
належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик
наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 531. Дострокове виконання зобов'язання
1. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше
не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не
випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 536. Проценти
1. За користування чужими грошовими коштами боржник
зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором
між фізичними особами.
2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами
встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного
законодавства.
Стаття 537. Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит
нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу
1. Боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення
належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит
нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці
виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття
виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
2. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом,
про внесення боргу у депозит.
3. Порядок внесення цінних паперів, що існують в електронній формі,
в депозит нотаріуса (нотаріальної контори) або на відповідний рахунок
ескроу в цінних паперах встановлюється законодавством про депозитарну
систему України.
Внесення на депозит нотаріуса цінних паперів, що існують в
паперовій формі, здійснюється шляхом вручення нотаріусу сертифіката
таких цінних паперів.

Припинення іпотеки у зв'язку з повним фактичним

виконанням забезпеченого зобов'язання
Верховним Судом застосовано правовий висновок,
викладений у постанові Верховного Суду від 17 січня
2018 року у справі No 910/27064/15, у якому зазначено,
що підставою припинення зобов’язання за кредитним
договором є не дата, зазначена в договорі як кінцевий
строк сплати коштів, а, наприклад, постанова, винесена
відділом державної виконавчої служби, про закінчення
виконавчого провадження з виконання наказу
(господарського суду, а так само виконавчого листа у
цивільній справі) у зв’язку з погашенням боргу.
Верховний Суд також зазначив, що рішення суду, яке
набрало законної сили та виконане боржником та яким з
боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може
бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню
щодо розуміння повноти розміру заборгованості.
У зв’язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку
про припинення іпотеки у зв’язку з повним фактичним
виконанням забезпечувального зобов’язання, що
підтверджується постановою державного виконавця про
закінчення виконавчого провадження саме з таких
підстав.
Постанова КЦС ВС від 14 липня 2021 року, справа No
186/1376/19, провадження No 61-7428св20