АНОТАЦІЯ

ББК 67.99(2)7
С – 43

Про те, наскільки важливий такий документ, як наказ, відомо не тільки працівникам бухгалтерії, кадрової служби
і юристам, але й, напевно, будь-якому іншому працівнику підприємства. Адже наказ – перший розпорядчий
документ, який оформляється при прийнятті на роботу. І в подальшому всі кадрові дії супроводжуються
виданням наказів: про надання відпусток, переведення, відрядження, звільнення.

Однак накази важливі не тільки для кадрової роботи, але й для інших аспектів діяльності підприємства,
наприклад, для оподаткування, правильного оформлення касових операцій і т. д.

Грамотно складений наказ допоможе підвищити ефективність діяльності підприємства й уникнути багатьох
проблем, у тому числі трудових спорів із персоналом і спорів і контролюючими органами.

Для деяких видів кадрових наказів установлена типова форма, якою можна скористатися. На її основі можна
розробити свою форму наказу. Однак більшість необхідних для роботи наказів не має ні типової, ні примірної
форми, тому фахівцям підприємств доводиться займатися «наказотворчістю». І допоможе їм у цьому наше
практичне керівництво «Складаємо накази підприємства: рекомендації та зразки».

У ньому ви знайдете не тільки поради щодо підготовки того або іншого наказу, але й готові зразки наказів
(фрагменти), які дозволять вам швидко й без проблем, з урахуванням специфіки вашого підприємства скласти
свій унікальний наказ.

У виданні розглянуто питання складання наказів, що стосуються:

 різних кадрових аспектів, у тому числі приймань, звільнень, надання відпусток, направлення
співробітників на навчання та у відрядження, оплати праці, установлення неповного робочого часу, оформлення
простоїв та ін.;

 організації охорони праці на підприємстві;

 різних операцій з основними засобами;

 організації обліку з ПДВ;

 проведення рекламних акцій і маркетингових заходів;

 здійснення касових операцій;

 проведення інвентаризації та багатьох інших питань.

Безумовно, одним із найбільш важливих для підприємства є наказ про облікову політику. Складанню цього
наказу ми присвятили ціле практичне керівництво — див. ПК, 2015, № 13 «Облікова політика підприємства». У
цьому виданні ви знайдете додаткову інформацію із цієї теми – Методичні рекомендації, затверджені наказом
Мінфіну від 27.06.13 р. № 635.

Нормативно-правові документи, на яких засновані консультації, подано станом на 17 вересня 2015 року.

Видання буде корисним керівникам, бухгалтерам, працівникам кадрових, юридичних та інших служб
підприємства.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!

З метою економії корисної площі практичного керівництва назви всіх законодавчих

і нормативних документів, на які робляться посилання в консультаціях, даються
в скороченому вигляді. Повністю назви документів з їх реквізитами наводяться в переліку,
опублікованому в кінці видання.

Практичне керівництво «Складаємо накази підприємства: рекомендації та зразки».

Передплатні індекси Укрпошти: 40697 – рос., 74679 – укр.

Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2015. 112 с.

Анастасія ШЕВЧЕНКО, юрист, редактор юридичного напряму

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАКАЗУ

При підготовці наказу нерідко виникають питання про те, як його оформити і які реквізити включити в нього.
Адже неправильно складений наказ, наприклад, наказ про прийняття на роботу, що суперечить вимогам
трудового законодавства, може викликати застосування адміністративної відповідальності згідно зі ст. 41
КУпАП. У консультації ви знайдете загальні рекомендації щодо формулювання текстів наказів, які
допоможуть уникнути штрафних санкцій.

Загальні правила
Наказ – одна з форм організаційно-розпорядчої документації. Підставою для видання наказу, зокрема, може
бути:

 розпорядження керівника підприємства;

 заява працівника;

 доповідна записка керівника структурного підрозділу;

 підписаний договір (контракт).

Як правило, наказ складається у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, другий передається
в бухгалтерію. При необхідності наказ погоджується з відповідними посадовими особами. Наприклад, у
внутрішніх документах підприємства може бути прописано, які накази повинні бути погоджені з юридичною
службою.

Після погодження наказ передається на підпис керівнику підприємства. Працівник знайомиться з наказом під
підпис.

Підписаний наказ реєструється в журналі реєстрації наказів (далі – журнал). Чинним законодавством форма
журналу не затверджена, значить, він може мати довільну форму. У журналі вказуються:

 номер наказу. Нумерація здійснюється з 1 січня по 31 грудня поточного року;

 дата реєстрації;

 короткий зтіст;

 ким підписано (П. І. Б. працівника);

 кому спрямовано (ознайомлений під підпис).

Журнал нумерується, прошивається та засвідчується підписом керівника і печаткою (за її наявності).

Наказ набуває чинності з моменту його підписання (реєстрації) або в строк, зазначений у розпорядчій
частині.

Типові форми наказів

Наказом № 489 затверджено типові форми наказів, застосовувані кадровими службами підприємств,
зокрема:

 № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»;

 № П-3 «Наказ про надання відпустки»;

 № П-4 «Наказ про припинення трудових відносин».

Проте обов'язковість застосування тільки типових форм кадрового обліку та діловодства для підприємств
законодавчо не встановлена. Тому підприємства будь-якої форми власності можуть або використовувати в
роботі типову форму наказу, або змінити її з урахуванням специфіки свого виробництва або виду
здійснюваної діяльності.

Розроблена підприємством форма наказу, яка відрізняється від типової, повинна містити всі необхідні
реквізити.

Обов'язкові реквізити наказів

Нині діючий Національний стандарт ДСТУ 4163-2003, затверджений Наказом № 55, поширюється на
організаційно-розпорядчі документи, у тому числі й накази. Даний стандарт установлює (Лист № 326):

 склад реквізитів документів;

 вимоги до змісту та розташування реквізитів документів;

 вимоги до бланків та оформлення документів;

 вимоги до документів, виготовлених за допомогою друкарських засобів.

Крім того, цей стандарт містить вимоги до мови наказу. Так, у п. 5.21 ДСТУ 4163-2003 сказано, що накази
можуть складатися як українською, так і іншою мовою в порядку, визначеному законодавством. Під іншою
мовою слід розуміти регіональну мова або мову національних меншин.

Згідно з п. 4.4 ДСТУ 4163-2003 обов'язковими реквізитами будь-якого наказу є:

 найменування підприємства. Указується відповідно до установчих документів;

 назва виду документа. У нашому випадку – наказ;

 дата складання. Наводиться арабськими цифрами: число, місяць, рік, наприклад, «07.09.2015».
Зазначимо, що стандарт допускає і зворотну послідовність – «2015.09.07»;

 реєстраційний індекс (номер). Указується порядковий номер, який може бути доповнений індексом
справи за номенклатурою справ, наприклад наказ № 78-к («к» означає, що це кадровий наказ);

 заголовок документа. Із нього повинно бути зрозуміло, про що наказ, наприклад: «Про встановлення
ліміту каси»;

 текст наказу. Текст може бути розбитий на кілька пунктів (якщо це необхідно), які нумеруються
арабськими цифрами. Наказ може складатися із двох частин: описової (тут наводяться обставини, що стали
підставою для складання наказу) і розпорядчої (містить вказівки на те, що потрібно зробити, наприклад:
«Призначити»). Крім того, наказ може мати додаток, що також слід у ньому відобразити;

 підпис. Цей реквізит складається з найменування посади, особистого підпису, ініціалів і прізвища
особи, яка підписала наказ.

Зазначимо, що наказ може мати й інші обов'язкові реквізити. Досить часто в ньому вказують документи, на
підставі яких він підготовлений, реквізит про погодження відповідними службами (наприклад, юридичною)
або ознайомлення з ним працівника чи інших зацікавлених осіб. В останньому випадку в реквізиті «Із наказом
ознайомлені» необхідно вказати посади, ініціали та прізвища осіб, які ознайомилися з наказом, і дату такого
ознайомлення.

Покажемо, який вигляд має наказ з усіма необхідними реквізитами (див. зразок).

ЗРАЗОК

ТОВ «Зірка»

Наказ № 76-к

07.09.15 р. м. Київ

Про переведення на роботу в іншу місцевість

У зв'язку з відкриттям філії підприємства в м. Дніпропетровську (протокол загальних зборів
учасників від 04.09.15 р. № 17) НАКАЗУЮ:

1. Даниленко Світлану Юріївну, бухгалтера, перевести з 14.09.15 р. на постійній основі на

посаду головного бухгалтера філії ТОВ «Зірка» у м. Дніпропетровську за її згодою.

2. Установити Даниленко С. Ю. посадовий оклад у розмірі 10 000 грн. на місяць.

3. Відділу кадрів ознайомити Даниленко С. Ю. з даним наказом під підпис.

Контроль над виконанням цього наказу залишаю за собою.

Підстава: письмова згода Даниленко С. Ю.

Директор ТОВ «Зірка» (підпис) С. П. Бондаренко

Погоджено:

Начальник юридичного відділу (підпис) О. М. Сумський

07.09.15 р.

Фінансовий директор (підпис) С. Т. Муха

07.09.15 р.

Із наказом ознайомлений:

Бухгалтер (підпис) С. Ю. Даниленко

07.09.15 р.

ВИСНОВКИ

Будьте дуже уважні при складанні наказів. Грамотно оформлений наказ забезпечить не тільки правильне
ведення документації, але й убезпечить вас від штрафних санкцій.

Обов'язково включайте в наказ усі необхідні реквізити, про які ми розповіли в цій консультації. А про
нюанси складання наказів у тій чи іншій сфері діяльності читайте на сторінках цього практичного
керівництва.
Анна КАНТЕРМАН, юрист

НАКАЗИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ, ЗВІЛЬНЕННЯ ТА ПЕРЕВЕДЕННЯ

ПРАЦІВНИКІВ
При прийнятті нового співробітника або розірванні трудових правовідносин (як за бажанням працівника, так і
з ініціативи підприємства) важливо належним чином оформляти кадрову документацію (накази). Адже
недотримання встановленого порядку може призвести до застосування відповідальності, передбаченої ст. 41
КУпАП. У даній консультації розглянемо, як правильно скласти накази про прийняття на роботу, у тому числі
з урахуванням особливостей укладання трудового договору з випробувальним строком, із неповним робочим
днем, на сумісництво, а також оформити переведення працівників і скласти накази про звільнення за різними
підставами.

Прийняття на роботу
Відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до виконання роботи без укладання з ним
трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця.

Типову форму № П-1 наказу про прийняття на роботу затверджено Наказом № 489. Оскільки на сьогодні
обов'язок роботодавця видавати наказ про прийняття на роботу саме в типовій формі законодавчо не
закріплено, такий наказ може бути виданий у довільній формі, більш підходящий для роботодавця, але із
зазначенням у ньому всіх обов'язкових для будь-якого наказу реквізитів.

Подання заяви. Для оформлення наказу про прийняття на роботу потенційний працівник повинен подати
роботодавцю заяву про прийняття на роботу, у якій указуються: дата прийняття на роботу, посада, на яку
приймається працівник, вид роботи (основна, тимчасова, сезонна, за сумісництвом). Згідно зі ст. 24 КЗпП
разом із заявою працівник зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і трудову
книжку, а у випадках, передбачених законодавством, і документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про
стан здоров'я та ін. На підставі заяви готується наказ про прийняття на роботу, з яким працівник повинен
бути ознайомлений під підпис.

Випробувальний строк. Установлюється тільки за угодою сторін і звичайно триває до трьох місяців, а в
окремих випадках – до шести. Для робітників випробувальний строк не може перевищувати одного місяця.
Нормою ч. 3 ст. 26 КЗпП уведено обмеження щодо осіб, до яких може бути застосований випробувальний
термін при прийнятті на роботу (наприклад, молодші спеціалісти після закінчення вишів приймаються на
роботу без випробувального терміну).

Неповний робочий день (неповний робочий тиждень). Може бути встановлений працівникові за угодою
сторін, причому як безпосередньо при прийнятті на роботу, так і під час виконання трудових обов'язків. У
деяких випадках роботодавець зобов'язаний увести неповний робочий день (тиждень) на вимогу вагітної
жінки, матері дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, а також при догляді за хворим родичем відповідно
до медичного висновку (ст. 56 КЗпП).

У табл. 1 наведемо варіанти формулювань наказів для розглянутих випадків.

Таблиця 1

Фрагмент тексту наказу Пояснення

Трудовий договір, укладений на невизначений строк (повний робочий день)
(п. 1 ст. 23 КЗпП)
<...> У наказі обов'язково вказуються: посада
Прийняти Васькіна Петра Миколайовича працівника, дата, з якої він стає до роботи,
з 3 серпня 2015 року на постійну роботу на наявність або відсутність випробувального терміну,
посаду інспектора відділу кадрів з окладом характер роботи (тимчасова чи постійна), а також
2 000,00 грн. на місяць згідно зі штатним умови оплати праці
розписом із випробувальним терміном на три
місяці.
<...>
Трудовий договір, укладений на умовах неповного робочого часу
(неповний робочий день) (ст. 56 КЗпП)
<...> У наказі слід застерегти вид неповного робочого
Прийняти Лопаткіну Таїсію Павлівну на часу (неповний робочий день чи неповний робочий
посаду бухгалтера з неповним робочим днем тиждень), а також режим роботи співробітника.
 (4 години з 9.00) з оплатою праці згідно зі Працівники, які трудяться на умовах неповного
штатним розписом пропорційно до робочого часу, користуються тими самими правами
відпрацьованого часу з 13 липня 2015 року. і гарантіями, що й працівники, які працюють повний
<...> робочий час, у т. ч. і правом на відпустку

Строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається в тих випадках, коли трудові
правовідносини не можуть бути встановлені на невизначений строк (наприклад, для виконання роботи
тимчасово відсутнього працівника). Договір укладається або на конкретний строк (наприклад, із 14 липня
2015 року по 14 липня 2017 року) або до моменту настання певного події (наприклад, вихід основного
працівника з відпустки для догляду за дитиною).

Важливий нюанс: згідно зі ст. 391 КЗпП у випадку, якщо після закінчення строку трудового договору трудові
відносини фактично тривають і ні працівник, ні роботодавець не вимагають їх припинення, уважається, що
договір продовжено на невизначений строк.

Сезонні роботи. Сезонними є роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік,
а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шість місяців (п. 1 Указу № 310). Договір про
прийняття працівників на такі роботи можна назвати різновидом строкового трудового договору. У цьому
випадку їх теж приймають на певний строк, обумовлений будь-яким сезоном. Перелік сезонних робіт
затверджено Постановою № 278.

Приклади формулювань наказів, що видають-ся при укладанні строкового трудового договору та виконанні
сезонних робіт, наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Фрагмент тексту наказу Пояснення

Строковий трудовий договір (п. 2 ст. 23 КЗпП)
<...> Строк, на який укладено договір, повинен бути
Прийняти Волкова Сергія Станіславовича зазначений у наказі, інакше буде вважатися,
з 1 квітня 2015 року на посаду перекладача на що співробітника прийнято на роботу за
період перебування основного працівника безстроковим трудовим договором
Петрової Лариси Миколаївни у відпустці для
догляду за дитиною, з окладом 2 000 грн. згідно
зі штатним розписом.
<...>
Трудовий договір, укладений на період сезонних робіт (п. 3 ст. 23 КЗпП)
<...> Випробувальний термін для сезонних
Прийняти Верьовкіна Станіслава Дмитровича на працівників не встановлюється. Строк
сезонну роботу з вирощування та збирання трудового договору – не більше 6 місяців (п. 1,
картоплі городником з оплатою згідно зі штатним 4 Указу № 310). Працівник повинен бути
розписом із 5 травня 2015 року по 5 жовтня 2015 попереджений у наказі про сезонний характер
року. роботи. Відпустка надається пропорційно до
<...> відпрацьованого часу (ст. 6 Закону № 504)

Сумісництво і суміщення. Сумісництвом уважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої
регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час (п. 1
Положення № 43). Сумісництво може бути внутрішнім (на одному підприємстві) і зовнішнім (на різних
підприємствах).

Суміщенням є виконання працівником на тому самому підприємстві, поряд зі своєї основною, додаткової
роботи за іншою професією (посадою) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього співробітника
(наприклад, який перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами). Тобто додаткова робота
виконується в робочий час (ст. 105 КЗпП).

Приклади складання наказів, що стосуються сумісництва і суміщення, наведемо в табл. 3.

Таблиця 3

Фрагмент тексту наказу Пояснення

Оформлення суміщення (ст. 105 КЗпП)
<...> Суміщення можливе тільки за згодою працівника.
Покласти на бухгалтера Сидорова Дмитра Суміщення можливе протягом робочої зміни, якщо
Юрійовича виконання додаткових обов'язків це не погіршує якість роботи.
за вакантною посадою інспектора з кадрів із У наказі потрібно вказати розмір доплати за
 доплатою в розмірі 50 % установленого суміщення. При складанні наказу слід ураховувати
посадового окладу згідно зі штатним норми Постанови № 1145 (у частині, що не
розписом з 02.03.15 р. суперечить чинному трудовому законодавству).
<...> Запис у трудову книжку працівника про суміщення
не робиться.
Оформлення сумісництва (ст. 21 КЗпП)
<...> У наказі потрібно вказати режим робочого часу
1. Прийняти Доренка Владислава (неповний робочий тиждень або неповний робочий
Миколайовича на роботу за сумісництвом на день), а також те, що працівник приймається на
посаду менеджера з персоналу з 20 липня роботу за сумісництвом.
2015 року. Оплата праці сумісників здійснюється за фактично
2. Установити Доренку В. М. такий режим виконану роботу.
роботи: понеділок, четвер із 9.00 до 13.00. Запис про роботу за сумісництвом у трудову
3. Оплату праці здійснювати пропорційно книжку може бути внесений за бажанням
до відпрацьованого часу виходячи з окладу працівника
менеджера з персоналу 5 000 грн. згідно зі
штатним розписом.
<...>

Переведення та переміщення
Переведенням є доручення працівнику іншої роботи, яка не передбачена в укладеному з ним трудовому
договорі. КЗпП передбачено не тільки переведення на іншу роботу, але й переведення на інше підприємство
і в іншу місцевість. Переведення можуть бути постійними та тимчасовими.

За загальним правилом для переведення (як тимчасового, так і постійного) необхідна згода працівника (ч. 1
ст. 33 КЗпП). І лише в деяких випадках, прямо встановлених ст. 33 КЗпП, працівника можна перевести без
його згоди, тимчасово і з дотриманням вимог трудового законодавства.

Переміщення – доручення працівнику тієї самої роботи, яка передбачена трудовим договором, на тому
самому підприємстві, в іншому структурному підрозділі, у тій самій місцевості, на іншому механізмі в межах
спеціальності або кваліфікації. Згідно зі ст. 32 КЗпП переміщення не вважається переведенням.

Зразки формулювань наказів, що стосуються переведення та переміщення, наведемо в табл. 4.

Таблиця 4

Фрагмент тексту наказу Пояснення

Переведення на іншу постійну роботу на одному підприємстві (ч. 1 ст. 32 КЗпП)
<...> Випробувальний термін при переведенні не
Перевести Смольну Ірину Василівну, встановлюється.
інспектора з кадрів, на посаду У трудову книжку співробітника вноситься відповідний
юрисконсульта на постійній основі з 16 запис
липня 2015 року з окладом 3 000,00 грн.
згідно зі штатним розписом.
Підстава: заява Смольної І. В.
<...>
Тимчасове переведення у зв'язку з форс-мажорними обставинами (ч. 2 ст. 33 КЗпП)
<...> Для тимчасового переведення у випадках,
У зв'язку з необхідністю усунення перелічених у ст. 33 КЗпП, на строк до одного місяця
наслідків стихійного лиха (пожежі) згода працівника не потрібна. Оплата праці
наказую: здійснюється в розмірі не нижче від середнього
1. Перевести Репехіна Василя Івановича, заробітку на попередній роботі.
механіка, на посаду слюсаря тимчасово Заборонено тимчасове переведення за ч. 2 ст. 33
з 27 серпня 2015 року по 14 вересня КЗпП вагітних жінок, жінок із дитиною-інвалідом або
2015 року. дитиною віком до шести років, а також неповнолітніх
2. Оплату праці Репехіну В. І. здійснювати працівників без їх згоди. Також тимчасова робота не
з розрахунку середньої заробітної плати повинна бути протипоказана працівнику за станом
на посаді механіка. його здоров'я.
<...> Запис у трудову книжку про тимчасове переведення
не робиться
Переміщення працівника (ч. 2 ст. 32 КЗпП)
<...> Згода працівника на переміщення не потрібна.
Перемістити головного бухгалтера Роботодавець не має права переміщувати
Смирнову Маргариту Олександрівну співробітника, якому протипоказана така робота за
з 3 серпня 2015 року в інше робоче станом здоров'я.
приміщення, розташоване за адресою: При переміщенні працівника в межах одного
 м. Київ, вул. Василькова, буд. 1, оф. 1. приміщення (наприклад, за інший робочий стіл) наказ
<...> не видається

Звільнення
Підстави для розірвання трудового договору, передбачені ст. 36 КЗпП, умовно можна поділити на такі групи:

 за власним бажанням працівника;

 з ініціативи роботодавця;

 з інших підстав.

Зазначимо, що при звільненні з будь-яких підстав необхідно: ознайомити працівника з наказом про
звільнення під підпис, у день звільнення здійснити з ним повний розрахунок (із виплатою зарплати та
компенсації за невикористану відпустку), а також видати належним чином оформлену трудову книжку.

Приклади оформлення наказів про звільнення з найпоширеніших підстав розглянемо в табл. 5.

Таблиця 5

Фрагмент тексту наказу Пояснення

Звільнення за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП)
<...> Заяву про звільнення працівник повинен
Звільнити Прокопенко Тетяну Дмитрівну, водія подати роботодавцю за два тижні до
тролейбуса, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) планованої дати звільнення
із 1 липня 2015 року.
<...>
<...> Якщо в працівника немає можливості
Звільнити Петренко Ірину Сергіївну, інспектора продовжувати роботу з поважних причин
з кадрів, за власним бажанням у зв'язку (наприклад, переїзд на нове місце
з виходом на пенсію (ст. 38 КЗпП) із 1 вересня проживання), роботодавець зобов'язаний
2015 року. розірвати трудовий договір у строк, про який
<...> просить працівник, без попередження за два
тижні
Звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП)
<...> Звільнення за даною статтею відбувається за
Звільнити Сметаніна Василя Олеговича, обопільною згодою роботодавця і працівника,
бухгалтера, за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП, із причому ініціатором може бути як перший, так
14 квітня 2015 року. і другий
<...>
Звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП)
<...> У цьому випадку заява на звільнення від
Звільнити Волкова Сергія Станіславовича, працівника не потрібна. Наказ на звільнення
перекладача, у зв'язку із закінченням строку видається в останній день строку дії трудового
трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП) із 29 липня договору, інакше договір уважається
2015 року. продовженим на невизначений строк.
<...>
Звільнення у зв'язку з переведенням на інше підприємство (п. 5 ст. 36 КЗпП)
<...> У випадку звільнення за переведенням на інше
Звільнити Сенчикова Дмитра Олександровича, підприємство дата звільнення звичайно
інженера з організації праці, із 16 лютого 2015 погоджується підприємствами шляхом обміну
року у зв'язку з переведенням на ТОВ листами
«Свобода» (п. 5 ст. 36 КЗпП).
<...>
Звільнення у зв'язку зі скороченням штатів (п. 1 ст. 40 КЗпП)
<...> Звільнення допускається, тільки якщо
1. Звільнити Сорокіна Віктора Вікторовича, працівника неможливо перевести за його
інженера з охорони праці, у зв'язку зі згодою на іншу роботу.
скороченням штатів (п. 1 ст. 40 КЗпП) із 24 Не менше ніж за два місяці до планованої дати
серпня 2015 року. звільнення працівника попереджають про це
2. Виплатити Сорокіну В. В. вихідну допомогу в (письмове попередження, оформлене в
розмірі середньомісячної заробітної плати. наказі). У попередженні працівникові
Підстави: пропонується інша робота на даному
1. Наказ від 06.04.15 р. № 12 «Про зміну підприємстві. У ті самі строки повідомляється
штатного розпису». державна служба зайнятості про майбутнє
 2. Письмова відмова Сорокіна В. В. від скорочення, якщо вивільнення працівників є
пропонованої роботи. масовим (ст. 492 КЗпП).
<...> Працівникові при звільненні виплачується
вихідна допомога в розмірі не менше від
середньомісячного заробітку працівника
Звільнення у зв'язку із прогулом без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП)
<...> Прогулом у цьому випадку вважається
Звільнити Нестеренка Олексія Івановича за відсутність на роботі більше трьох годин
прогул 10 серпня 2015 року (п. 4 ст. 40 КЗпП) із 1 протягом робочого дня (як разово, так і
вересня 2015 року. сумарно) без поважних причин. При цьому
Підстави: складається акт про відсутність на робочому
1. Акт про відсутність на робочому місці від місці, який підписує комісія в складі не менше
10.03.15 р. трьох людей.
2. Пояснювальна записка Нестеренко О. І. від У працівника магається (у формі наказу)
11.03.15 р. письмове пояснення прогулу. При
<...> необґрунтованості прогулу працівник підлягає
звільненню. Звільнення за цією підставою
можливе тільки за згодою профспілкового
органу (ст. 43 КЗпП), якщо такий є на
підприємстві

На підприємстві може виникнути ситуація, коли необхідно припинити трудові правовідносини у зв'язку зі
смертю працівника. Відразу зазначимо, що КЗпП на сьогодні не містить такої підстави для розірвання
трудового договору, як смерть співробітника. У цьому випадку такою підставою служить свідоцтво про смерть
співробітника, видане органом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). При цьому не варто плутати
зазначений документ зі свідоцтвом про смерть, виданим лікувальною установою (не є підставою для
припинення трудового договору).

При припиненні трудового договору у зв'язку зі смертю працівника в загальному порядку нараховується
заробітна плата, а також компенсація за невикористану відпустку. Згідно зі ст. 1227 ЦК суми належної
померлому працівникові заробітної плати підлягають виплаті членам його родини, а у випадку їх відсутності –
входять до складу спадщини (див. також роз'яснення Мін’юсту в Листі № 10310).

Приклад складання наказу про припинення трудового договору у зв'язку зі смертю співробітника наведемо в
табл. 6.

Таблиця 6

Фрагмент тексту наказу Пояснення

<...>
Припинити трудовий договір із Бірюковим Віталієм
Миколайовичем, головним бухгалтером, із 21 липня
2015 року у зв'язку з його смертю.
Суми належної йому заробітної плати та компенсації
за невикористану щорічну відпустку за період 2014–
2015 років у кількості 42 календарних дні виплатити
членам родини померлого.
<...>
Датою припинення трудового договору
в цьому випадку буде дата смерті
працівника. Однак наказ про припинення
трудового договору може бути складений
набагато пізніше дня смерті, оскільки він
видається на підставі свідоцтва про
смерть, виданого органом РАЦС (після
надання цього документа родичами
померлого за місцем його роботи)

ВИСНОВКИ

Накази, пов'язані з оформленням і розірванням трудових правовідносин, повинні бути правильно складені,
адже за недотримання встановлених вимог до роботодавця може бути застосована адміністративна
відповідальність.

Не забувайте, що з кожним кадровим наказом працівника необхідно ознайомити під підпис, із зазначенням
дати ознайомлення.
Анастасія ШЕВЧЕНКО, юрист, редактор юридичного напряму

ПРИТЯГНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ЯК

ПОТРІБНО СКЛАСТИ НАКАЗ
Основним обов'язком працівника є виконання своїх трудових обов'язків і дотримання внутрішнього трудового
розпорядку. Нерідко працівники порушують трудову дисципліну, а це чревате для них негативними
наслідками – застосуванням заходів відповідальності. У цій консультації розповімо, як правильно скласти
накази про притягнення працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності

Застосування заходів дисциплінарного впливу регулюється ст. 147–149 КЗпП. Відповідно до ст. 147 КЗпП за
порушення трудової дисципліни передбачено два види стягнення: догана та звільнення.

За одне порушення не можна накладати два стягнення (ст. 149 КЗпП), тобто до порушника трудової
дисципліни можна застосувати або догану, або звільнення. При виборі виду стягнення слід ураховувати
ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду.

Зазначимо, що притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності – це право роботодавця, а не

обов'язок.

Дисциплінарні санкції можуть бути застосовані безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше
одного місяця із дня його виявлення. У місячний строк не включається період, коли працівник хворів або
перебував у відпустці (ст. 148 КЗпП). Крім того, стягнення може бути накладене не пізніше шести місяців із
дня вчинення проступку.

Розглянемо, як діяти у випадку застосування дисциплінарного стягнення:

 зафіксувати проступок. При цьому може бути складена службова записка або акт;

 узяти в працівника письмові пояснення причин вчинення дисциплінарного проступку (ст. 149
КЗпП). Якщо працівник відмовиться дати письмові пояснення, таку відмову треба зафіксувати в акті;

 провести службове розслідування. При необхідності взяти письмові пояснення в інших працівників
(наприклад, свідків проступку);

 прийняти рішення щодо результатів службового розслідування. Якщо підтвердиться, що

працівник вчинив проступок, до нього застосовується дисциплінарна відповідальність. Про це видається
відповідний наказ (див. зразок 1), який доводиться до відома працівника. Якщо працівник відмовляється
підписувати наказ, про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення не заносяться в трудову книжку. Стягнення вважається знятим із працівника після
закінчення року з моменту застосування, якщо працівник не допустить нового порушення (ч. 1 ст. 151 КЗпП).
Стягнення може бути зняте до закінчення року, якщо працівник не порушує трудову дисципліну.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (ч. 3 ст.
151 КЗпП).

ЗРАЗОК 1

<...>

Про винесення догани Панченку Є. С.

У зв'язку з відсутністю 28 серпня 2015 року Панченка Євгенія Сергійовича, менеджера

з продажів, у робочий час на своєму робочому місці без поважних причин протягом двох
годин із 10.00 до 12.00 НАКАЗУЮ:

1. Панченку Євгенію Сергійовичу, менеджеру з продажів, оголосити догану.

2. Головному бухгалтеру Кузьменко С. І. позбавити Панченка Є. С. належної йому премії за

 попередній місяць.

3. Начальнику відділу кадрів Романенко А. Є. ознайомити Панченка Є. С. із цим наказом під

підпис.

Контроль над виконанням цього наказу залишаю за собою.

Підстави:

1. Акт про відсутність на робочому місці від 28.08.15 р.

2. Службова записка начальника відділу продажів Григоренко О. А. від 28.08.15 р.

3. Акт про відмову подати письмові пояснення від 31.08.15 р.

<...>

Звільнення як дисциплінарне стягнення застосовується до працівника тільки у випадках, прямо

передбачених КЗпП, зокрема:

 за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або
правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ст. 40);

 вчинення прогулу без поважних причин (п. 4 ст. 40);

 появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40);

 здійснення за місцем роботи розкрадання майна власника, установленого вироком суду, що набув
чинності, або постановою органу, який має право накладати адміністративні стягнення (п. 8 ст. 40);

 разове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства (філії, представництва, іншого
відокремленого підрозділу), його заступником, головним бухгалтером (ст. 41).

Наведемо приклад формулювання наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення
(див. зразок 2).

ЗРАЗОК 2

<...>

Звільнити Андрієнка Олександра Ігоровича, слюсара, з 07.09.15 р. за появу на роботі

в нетверезому стані відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП.

Підстави:

1. Акт від 28.08.15 р.

2. Доповідна записка від 28.08.15 р.

3. Медичний висновок від 28.08.15 р.

<...>

Притягнення до матеріальної відповідальності

Крім дисциплінарної відповідальності до працівника може бути застосована і матеріальна, якщо його дії
нанесли підприємству збиток.

Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст. 130
КЗпП. Згідно із цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний
підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Даний вид відповідальності встановлюється тільки за прямий дійсний збиток, тільки в межах і порядку,
передбачених законодавством, і за умови, що такий збиток нанесено підприємству винними протиправними
діями (бездіяльністю) працівника. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною
зарплати працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяного збитку, за винятком
установлених законодавством випадків (Лист № 312).

Таким чином, притягти працівника до матеріальної відповідальності можна тільки при одночасному
дотриманні чотирьох умов (ст. 130 КЗпП):

 працівник порушив трудові обов'язки;

 підприємству заподіяно прямий дійсний збиток. Під таким збитком, зокрема, слід розуміти втрату,
погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства здійснити витрати на відновлення,
придбання майна чи інших цінностей або додаткові грошові виплати, викликані порушенням працівником
трудових обов'язків (п. 4 Постанови № 14);

 є причинний зв'язок між порушенням, допущеним працівником, і наявним збитком;

 установлена провина працівника в заподіянні збитку.

Зверніть увагу: якщо хоча б одна з умов не виконується, притягти працівника до матеріальної
відповідальності не можна.

Існує два види матеріальної відповідальності:

 обмежена – у розмірі прямого дійсного збитку, але не більше середньомісячного заробітку працівника
(ст. 133 КЗпП). Наприклад, відповідальність за пошкодження або знищення через недбайливість
інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих працівникові в користування.
Так, керівники підприємств та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність за неправильне
зберігання матеріальних цінностей;

 повна – у повному розмірі збитку, заподіяного з вини працівника підприємству.

Працівник несе, як правило, обмежену матеріальну відповідальність, а повну – тільки у випадках, прямо
передбачених законом (ст. 134 КЗпП), наприклад, якщо з ним був укладений договір про повну матеріальну
відповідальність.

Перш ніж притягти працівника до матеріальної відповідальності, необхідно провести службове

розслідування, яке допоможе встановити:

 винних осіб. Для цього потрібно одержати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник
відмовляється подати такі пояснення, слід скласти акт про відмову в поданні письмових пояснень за фактом
завдання збитків. На підставі проведеного розслідування робляться висновки про те, хто винуватий у
заподіянні збитку;

 розмір збитку. Згідно зі ст. 1353 КЗпП розмір завданого збитку розраховується за фактичними
втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості)
матеріальних цінностей за винятком зносу за встановленими нормами. Водночас при розкраданні, недостачі,
навмисному знищенні або навмисному псуванні матеріальних цінностей збиток визначається за цінами, що
діють у даній місцевості на день його відшкодування.

Якщо розмір збитку не перевищує середньомісячного заробітку працівника або із працівником не був
укладений договір про повну матеріальну відповідальність, керівник підприємства видає наказ про утримання
суми збитку із зарплати винного працівника (див. зразок 3).

Важливий нюанс: наказ повинен бути виданий не пізніше двох тижнів із дня виявлення збитку, а
здійснювати відрахування можна тільки через сім днів із моменту ознайомлення працівника з наказом (ст.
136 КЗпП). Недотримання строку видання наказу може викликати його визнання незаконним у судовому
порядку.

ЗРАЗОК 3

<....>

У зв'язку з виявленою за результатами інвентаризації на складі недостачею товарів на

загальну суму 575 грн. та відповідно до ст. 132, 136 КЗпП НАКАЗУЮ:
 1. Притягти Петренка Миколу Олександровича, комірника, до матеріальної відповідальності
в розмірі 575 грн.

2. Головному бухгалтеру Костиковій О. В. стягнути збиток шляхом утримання його суми із

заробітної плати Петренка М. А. з урахуванням вимог ст. 128 КЗпП.

3. Начальнику відділу кадрів Даниленко О. А. ознайомити Петренка М. А. із цим наказом під

підпис.

4. Утримання здійснювати не раніше семи днів із моменту ознайомлення Петренка М. А.

з наказом.

Підстави:

1. Акт інвентаризаційної комісії від 28.09.15 р.

2. Матеріали службового розслідування: службові записки працівників складу, висновок

інвентаризаційної комісії.

3. Пояснювальна записка Петренка М. А.

4. Довідка про середньомісячний заробіток Петренка М. А.

<...>

При утриманні із зарплати суми збитку слід пам'ятати про обмеження, установлені ст. 128 КЗпП: при кожній
виплаті відрахування не повинні перевищувати 20 % виплачуваної зарплати, а в окремих випадках – 50 %.
Якщо працівник не згоден із таким стягненням, він має право звернутися до суду (ст. 136 КЗпП).

Якщо розмір збитку перевищує середньомісячну зарплату працівника, то стягнути заборгованість на

підставі наказу не можна, потрібно звертатися до суду з позовною заявою. Строк позовної давності для таких
позовів – один рік із дня виявлення збитку (ст. 233 КЗпП).

Нагадаємо, днем виявлення збитку вважається день підписання акта інвентаризації (п. 20 Постанови № 14).

Крім того, працівник може добровільно погасити заподіяний збиток. Для цього він повинен написати заяву
про те, що бажає добровільно відшкодувати збиток або шляхом внесення відповідної суми в касу
підприємства, або шляхом передачі майна, аналогічного відсутньому або пошкодженому. На підставі такої
заяви видається наказ по підприємству.

ВИСНОВКИ

Притягуючи працівника до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, роботодавець повинен

дотримуватися правил, установлених трудовим законодавством. Необхідно грамотно складати і
формулювати тексти наказів. Усе це дозволить роботодавцю уникнути судових позовів із працівником і
проблем із контролюючими органами.
Олена КАНТЕРМАН, юрист

НАКАЗИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ

ПІДПРИЄМСТВА
На практиці найчастіше виникають ситуації, коли необхідно видати наказ не тільки про прийняття, звільнення
або надання співробітнику відпустки, але й інші, не зовсім стандартні ситуації, пов'язані з режимом роботи
(наприклад, переведенням працівників на режим неповного робочого часу, зміною графіка роботи), штатним
розписом (наприклад, унесенням у нього змін). Саме про такі накази йтиметься в цій консультації.

Уведення неповного робочого часу

Неповний робочий час може бути встановлений у вигляді неповного робочого дня чи неповного робочого
тижня або комбінованої форми – неповного робочого дня з неповним робочим тижнем. Режим неповного
робочого часу може бути введений у таких випадках (ст. 56 КЗпП):

1. За угодою між працівником і роботодавцем. При цьому працівник пише відповідну заяву, а роботодавець
видає наказ (див. зразок 1).

2. На вимогу певних категорій працівників в обов'язковому порядку. До таких категорій відносяться:

 вагітні жінки, жінки, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі яка перебуває
під її опікою;

 жінки, які доглядають за хворим членом родини згідно з медичним висновком;

 батько, який виховує дітей без матері (у т. ч. і у випадку тривалого перебування матері в лікувальній
установі), а також опікун (піклувальник), який має дитину віком до 14 років чи дитину-інваліда, або який
доглядає за хворим членом родини згідно з медичним висновком;

 інваліди.

3. З ініціативи роботодавця, але тільки у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (див. зразок 2).
Майте на увазі, що в цьому випадку необхідно повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці до
введення нового режиму роботи (ст. 32 КЗпП).

ЗРАЗОК 1

<...>

Про встановлення неповного робочого часу Стасовій І. Б.

1. Установити з 1 вересня 2015 року майстру ремонтної дільниці № 4 Стасовій Ірині

Борисівні неповний робочий час у вигляді неповного робочого дня з режимом роботи щодня
з 9.00 до 13.00.

2. Здійснювати оплату праці Стасовій І. Б. пропорційно до відпрацьованого часу.

3. Начальнику управління персоналом Михайличенко Т. П. ознайомити з даним наказом

Стасову І. Б. під підпис.

Підстава: заява Стасової І. Б.

<...>

ЗРАЗОК 2

<...>
 Про встановлення неповного робочого дня на підприємстві

У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, а саме проведенням реорганізації

підприємства шляхом його приєднання до ТОВ «Макролюкс», з метою запобігання
масовому вивільненню працівників НАКАЗУЮ:

1. Установити на підприємстві на період проведення реорганізації строком на три місяці з 18

вересня по 18 грудня 2015 року неповний робочий час у вигляді неповного робочого тижня
з режимом роботи три дні на тиждень – понеділок, середа і п'ятниця.

2. Начальнику управління персоналом Тарасову К. М. ознайомити з даним наказом усіх

працівників підприємства під підпис не пізніше ніж за два місяці до введення неповного
робочого дня.

3. Працівникам, відсутнім на роботі з поважних причин, направити письмові повідомлення

про встановлення на підприємстві неповного робочого дня з повідомленням про вручення.

4. Запропонувати працівникам протягом не більш ніж двох місяців із дня ознайомлення

з наказом (одержання повідомлення) подати дирекції підприємства письмову заяву про
згоду або незгоду продовжувати роботу після встановлення неповного робочого дня.

5. Підготувати проект наказу про встановлення неповного робочого дня відносно кожного
працівника, який дав згоду на роботу в режимі неповного робочого часу.

6. Прийняти рішення відповідно до чинного трудового законодавства щодо працівників, які

не дали письмової згоди або подали письмову незгоду на роботу з неповним робочим
часом.

Підстави:

1. Протокол зборів засновників ТОВ «Темп» і ТОВ «Макролюкс».

2. Службова записка начальника виробничого управління про обсяги виробництва.

<...>

Простій на підприємстві
Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для
виконання роботи, дією непереборної сили або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).

Оплачується час простою залежно від причин його настання (ст. 113 КЗпП). Так, якщо простій виник:

 з вини працівника – період простою йому не оплачується;

 не з вини працівника – тоді період вимушеного простою оплачується роботодавцем у розмірі не нижче
2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, викликаного виробничою ситуацією, небезпечною для життя або здоров'я працівника чи
інших людей і навколишнього природного середовища, не з вини працівника, за ним зберігається його
середній заробіток.

Простої на практиці фіксуються в таких документах:

 акті простою, де слід указати: причину простою; винну сторону (при наявності); П. І. Б., посаду
(професію) працівників, які не працюють через простій, або найменування структурного підрозділу
підприємства. Акт підписують керівник структурного підрозділу, що простоює, служба охорони праці та ін.;

 наказі власника або уповноваженого ним органу (див. зразок 3). Із наказом необхідно ознайомити
під підпис усіх працівників підприємства, на яких він поширюється. Первісно в ньому може бути зазначена не
тільки дата початку простою, але й дата його закінчення (якщо її можна визначити). Якщо ж такої можливості
немає, то після закінчення простою необхідно видати ще один наказ, що фіксує дату його закінчення. Також у
наказі слід чітко застережити, для кого вводиться простій, адже він може бути встановлений не для всіх
співробітників, а, наприклад, для співробітників одного структурного підрозділу підприємства. Крім того, варто
відобразити в наказі, де повинні перебувати працівники підприємства в період простою – на робочому місці
чи ні (див. Лист № 257);

 табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена Наказом № 489), де
простій позначають буквеним кодом «П» і цифровим кодом «23».

ЗРАЗОК 3

<...>

Про оголошення простою

У зв'язку із простоєм, викликаним виробничою аварією, що сталася на дільниці № 2,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити акт про простій ТОВ «Технократ» від 01.09.15 р.

2. Оголосити простій для всіх працівників дільниці № 2 ТОВ «Технократ» на період із

01.09.15 р. по 30.09.15 р. (їх перелік наведено в додатку 1* до даного наказу).

3. На період простою дозволити працівникам не виходити на роботу.

4. У випадку дострокового завершення простою повідомити працівників за вказаним ними

контактним телефоном не пізніше ніж за добу до дати початку роботи.

5. Фінансовому управлінню здійснювати нарахування заробітної плати працівникам за час

простою виходячи з 2/3 тарифної ставки.

6. Управлінню персоналу довести даний наказ до кожного працівника персонально під

підпис.

<...>

___________
* Не наводиться.

Затвердження та зміна штатного розпису

У нашому законодавстві немає визначення штатного розпису (виняток – деякі відомчі накази), хоча він є
практично на будь-якому підприємстві. Виходячи із практики, що склалася, штатний розпис – це
організаційно-розпорядчий документ підприємства, у якому відображається його організаційна структура,
перелік посад із зазначенням їх кількості та розмірів посадових окладів, надбавок, доплат. Відповідно до ст.
64 ГК підприємство самостійне визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників і
штатний розпис.

Законодавством затверджена типова форма штатного розпису тільки для бюджетних організацій. Для
комерційних підприємств такої форми немає, тому вони складають цей документ у довільній формі.
Процедура затвердження штатного розпису комерційними підприємствами також законодавчо не визначена,
вона може бути прописана в установчих документах підприємства. Якихось строків його затвердження також
не існує. Звичайно штатний розпис затверджується розпорядчим актом (наказом, розпорядженням) керівника
підприємства (див. зразок 4), а затверджують його в міру необхідності (тобто старий штатний розпис діє до
затвердження нового). При наявності на підприємстві профспілки штатний розпис погоджують із ним.

При складанні наказу про затвердження штатного розпису слід урахувати такі моменти:

 найменування посад і професій у штатному розписі повинно відповідати Класифікатору професій ДК

003:2010 (далі – Класифікатор). При цьому в назвах посад згідно із Класифікатором можна використовувати
похідні назви, наприклад, головний юрисконсульт, молодший спеціаліст. Повний перелік похідних назв можна
знайти в додатку В «Похідні слова до професій (професійних назв робіт)» до Класифікатора;

 у штатному розписі вказуються всі посади, які можуть обіймати працівники: і штатні, і сумісники;

 у штатному розписі можуть бути зазначені доплати й надбавки, установлені на даному підприємстві
(за вислугу років, за науковий ступінь і т. п.).
 ЗРАЗОК 4

<...>

Про затвердження штатного розпису

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити й увести в дію з 1 вересня 2015 року штатний розпис підприємства із

чисельністю 20 штатних одиниць і місячним фондом оплати праці в розмірі 200 000 грн.
(двісті тисяч гривень).

Додаток: штатний розпис.

<...>

Змінити штатний розпис можна двома способами:

 внести виправлення в діючий штатний розпис, видавши про це відповідний наказ (див. зразок 5);

 викласти штатний розпис у новій редакції (див. зразок 6). Цей спосіб звичайно застосовують, коли
вноситься багато змін.

Зміни затверджуються в тому самому порядку, що й сам штатний розпис. При цьому не забудьте, що згідно з
КЗпП (ст. 32, 103) роботодавець зобов'язаний повідомити працівника про зміну умов оплати праці в бік їх
погіршення або зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці. Тому при внесенні таких змін у штатний
розпис слід дотримуватися вищевказаних вимог трудового законодавства та знайомити працівників із
відповідним наказом під підпис за два місяці до набуття чинності цих змін.

Нагадаємо, під зміною істотних умов праці розуміється зміна систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму
роботи, установлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і
найменування посад і т. п. (ст. 32 КЗпП). Якщо зміни в штатному розписі стосуються скорочення посад, то з
таким наказом працівників потрібно ознайомити за два місяці до набуття змінами чинності.

ЗРАЗОК 5

<...>

Про внесення змін у штатний розпис

У зв'язку з відкриттям нового складу № 2 НАКАЗУЮ:

1. Увести з 1 вересня 2015 року в штатний розпис ТОВ «Карамель» такі нові посади:

 завідувач складу (код згідно із Класифікатором – 1226.2) у кількості однієї штатної

одиниці з посадовим окладом 5 000 грн.;

 комірник (код згідно із Класифікатором – 1911) у кількості двох штатних одиниць із

посадовим окладом 2 000 грн.

2. Начальнику управління персоналом вжити заходів щодо пошуку нових співробітників на

вакантні посади.

Підстава: службова записка начальника економічного відділу від 27.08.15 р.

<...>

ЗРАЗОК 6

<...>
 Про затвердження нової редакції штатного розпису

У зв'язку з реформуванням системи організації праці та зміною внутрішньої структури

підприємства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити й увести в дію з 1 вересня 2015 року штатний розпис ТОВ «Каприз» у новій
редакції (додається).

2. Штатний розпис, затверджений 20 лютого 2014 року, вважати таким, що втратив чинність
із 1 вересня 2015 року.

3. Відділу кадрів підготувати необхідні накази на переміщення співробітників із дотриманням

вимог трудового законодавства.

<...>

Накази, що стосуються матеріально відповідальних осіб

Матеріально відповідальними особами є працівники, які несуть повну матеріальну відповідальність. Із такими
працівниками укладають договори про повну матеріальну відповідальність (ст. 134 КЗпП). Урахуйте, що
такий договір може бути укладений тільки із працівниками, які виконують на підприємстві роботи (обіймають
посади), передбачені відповідними переліками:

 для індивідуальної матеріальної відповідальності – Переліком № 447;

 для колективної (бригадної) матеріальної відповідальності – Переліком № 43.

Перелік осіб, які на підприємстві є матеріально відповідальними, звичайно визначають або в наказі про
облікову політику, або в окремому наказі (див. зразок 7).

ЗРАЗОК 7

<...>

З метою забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей на підприємстві

НАКАЗУЮ:

1. Визначити перелік осіб, які є матеріально відповідальними (тобто несуть повну

матеріальну відповідальність за довірені їм товарно-матеріальні цінності):

 за матеріальними цінностями на складі № 1 – завідувач складу та комірник;

 матеріальними цінностями на складі № 2 – старший комірник;

 коштами в касі підприємства – касир фінансового управління.

2. Начальникуі відділу кадрів укласти з особами, які обіймають перелічені вище посади,
договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

3. Головному бухгалтеру організувати проведення позапланової інвентаризації перед

укладенням договорів про повну матеріальну відповідальність не пізніше 10.09.15 р.

<...>

ВИСНОВКИ

Для забезпечення господарської діяльності підприємства повинні видавати різні накази, що стосуються
кадрів, причому не тільки прийняття, звільнення та надання працівникам відпусток, але й інших аспектів
роботи з персоналом. Це може бути пов'язане, зокрема, із режимом робочого часу, змінами штатного
розпису, визначенням матеріально відповідальних осіб. Правильне оформлення таких наказів, із
дотриманням вимог КЗпП, допоможе уникнути спорів і розбіжностей із найманими працівниками
підприємства, а значить, і фінансових втрат.
Валентина ЄМЕЛЬЯНОВА, консультант із питань бухгалтерського обліку та оподаткування

НАКАЗИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Питання оплати праці, зокрема преміювання працівників, зміни розміру посадових окладів, оплати
понаднормової роботи тощо, регламентуються внутрішніми документами підприємства – Положенням про
оплату праці та Положенням про преміювання. У ряді випадків для обґрунтування витрат, пов'язаних з
оплатою праці, оформляються організаційно-розпорядчі документи – накази, які видаються по підприємству
відповідно до трудового законодавства та нормативів, установлених названими Положеннями та іншими
документами. Як правильно оформити деякі накази, що стосуються оплати праці, розглянемо в консультації.

Установлення системи оплати праці

Як правило, система оплати праці на підприємстві фіксується в Положенні про оплату праці, яке є
невід'ємною частиною колективного договору підприємства. Однак якщо такий документ на підприємстві не
розробляється, то систему оплати праці можна затвердити відповідним наказом (див. зразок 1), у якому
застерігаються:

 системи оплати праці (відрядна, відрядно-преміальна, погодинна, змішана), форми організації та

оплати праці (індивідуальна, колективна);

 норми праці (для відрядної і погодинної оплати), у тому числі для окремих категорій працівників
(наприклад, жінок-матерів, водіїв, інвалідів, студентів, неповнолітніх та ін.);

 розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів;

 умови введення та розміри надбавок і доплат (як згідно з пп. 2.2.1 Інструкції № 5, так і згідно з
додатково встановленими підприємством);

 умови виплати та розмір інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат (за переліком,
наведеним у п. 2.3 Інструкції № 5, і рішенням підприємства, прийнятим в інших випадках);

 порядок індексації заробітної плати, строки і періодичність виплати зарплати, а також порядок розгляду
трудових спорів із питань оплати праці;

 інші моменти оплати праці, пов'язані з умовами роботи конкретного підприємства.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про затвердження системи оплати праці

З метою досягнення максимально високих результатів роботи кожного працівника та

діяльності підприємства в цілому НАКАЗУЮ:

1. Установити, що джерелом коштів на оплату праці є частина доходу від реалізації

продукції, товарів, робіт, послуг, а також інші кошти, отримані в результаті господарської
діяльності відповідно до чинного законодавства.

2. Установити, що критеріями рівня оплати праці є:

 результати господарської діяльності підприємства;

 частка праці кожного працівника з урахуванням фактично відпрацьованого часу і

результатів його роботи.

3. Застосовувати на підприємстві такі системи оплати праці:

 почасово-преміальну – для адміністративного персоналу;

 відрядно-преміальну – для працівників виробничого управління.

 3.1. При почасовій системі оплати праці встановлюється посадовий оклад, передбачений
штатним розписом.

3.2. При відрядній системі оплати праці розмір оплати розраховується виходячи з тарифних
ставок і норм виробітку. Розцінки на окремі види робіт установлюються на підставі відомості
норм і розцінок і затверджуються директором підприємства.

4. З метою стимулювання працівників до продуктивної праці та підвищення її ефективності

щорічно визначати фонд преміювання. Щомісячний фонд преміювання встановлюється
виходячи з основних показників господарської діяльності, рентабельності і прибутковості
підприємства.

5. Установити для працівників підприємства розмір премії за підсумками роботи за місяць –

до 20 % посадового окладу. При цьому розмір премії залежить від особистого трудового
внеску працівників у загальні результати роботи і встановлюється:

 керівникам структурних підрозділів – директором підприємства;

 працівникам структурних підрозділів – директором підприємства за поданням

керівників структурних підрозділів.

Преміювання працівників здійснюється на підставі відповідного наказу директора

підприємства за фактично відпрацьований у звітному періоді час.

6. Установити, що утримання із заробітної плати працівників здійснюються тільки

у випадках, передбачених чинним законодавством.

7. Установити строки і періодичність виплати заробітної плати – із 20-го по 23-тє число

поточного місяця (аванс) і з 4-го по 7-ме число наступного місяця. Виплачувати заробітну
плату на рахунки працівників у банку або через касу підприємства (за бажанням працівника).

8. Відповідальність за виконання даного наказу покласти на головного бухгалтера

Козаченко А. П.

<...>

Зміна розміру окладів працівників

Згідно зі ст. 29 Закону № 108 при прийманні на роботу працівник повинен бути ознайомлений з умовами
оплати праці. Але в подальшому можуть виникнути ситуації, коли роботодавець вирішить змінити існуючі
умови праці. При цьому якщо прийняті роботодавцем рішення щодо оплати праці погіршують умови,
передбачені законодавством, трудовими угодами та колективним договором, то слід пам'ятати про
відповідальність за обмеження трудових прав працівника (ч. 4 ст. 97 КЗпП, ст. 22 Закону № 108). Однак
можливі два випадки зменшення тарифної ставки (окладу) одному або декільком працівникам, а саме:

 за угодою із працівником. Наприклад, коли виникає необхідність перевести його на іншу

нижчеоплачувану роботу, установити йому режим неповного робочого часу або переглянути трудові
обов'язки в бік зменшення їх обсягу). Зверніть увагу: у цьому випадку потрібно одержати відповідну заяву
працівника і видати наказ;

 в однобічному порядку. Наприклад, у випадку зміни організаційних або технологічних умов праці
(структурна реорганізація підприємства, удосконалення робочих місць, модернізація виробництва), при яких
не може бути збережений раніше визначений сторонами в трудовому договорі розмір окладу (тарифної
ставки, відрядної розцінки). У цьому випадку роботодавець повинен повідомити працівника про введення
нових або зміну діючих умов оплати праці в бік зменшення (погіршення) не пізніше ніж за два місяці до їх
уведення або зміни (ст. 103 КЗпП, ч. 2 ст. 29 Закону № 108).

Якщо ж буде прийняте рішення про підвищення окладів, то згода працівника на це не потрібна. Підвищити
зарплату керівник може за власною ініціативою.

У будь-якому разі якщо такі рішення будуть прийматися, рекомендуємо у встановленому порядку внести
зміни до документів, що регулюють питання оплати праці на підприємстві (колдоговір, Положення про оплату
праці, Положення про преміювання, трудові договори, штатний розпис), або викласти їх у новій редакції.
Як оформити відповідні накази, покажемо на прикладах (див. зразки 2 і 3).

ЗРАЗОК 2

<...>

Про збільшення посадових окладів

У зв'язку зі змінами, унесеними до штатного розпису наказом від 28.08.15 р. № 17-к,

НАКАЗУЮ:

1. Установити менеджерам із продажів Ільченко Р. В. і Зозулі О. Т. із 01.09.15 р. посадові

оклади в розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) грн.

2. Начальнику відділу кадрів Кравець С. Б. ознайомити Ільченко Р. В. і Зозулю О. Т. із цим

наказом під підпис.

Підстава: наказ про внесення змін до штатного розпису від 28.08.15 р. № 17-к.

<...>

ЗРАЗОК 3

<...>

Про зміну умов оплати праці

У зв'язку з реорганізацією структури виробництва, зниженням обсягу і складності

виконуваної роботи та з метою стимулювання працівників до виконання виробничих завдань
і посадових обов'язків у нових умовах НАКАЗУЮ:

1. Перевести з 01.10.15 г. працівників підприємства на нові оклади, переглянуті в бік

зменшення, згідно зі списком, наведеним у додатку 1* до даного наказу.

2. У зв'язку з уведенням нової системи оплати праці всі працівники, перелічені в списку (див.
додаток 1 до наказу), повинні бути ознайомлені під підпис зі змінами умов трудового
договору не пізніше ніж за два місяці до їх уведення (ст. 103 КЗпП, ч. 2 ст. 29 Закону № 108),
тобто не пізніше 31.07.15 р.

3. Начальнику відділу кадрів Чуб І. Є. забезпечити ознайомлення під підпис із новими

умовами оплати праці працівників, включених у список із додатка 1 до даного наказу.
Відсутнім працівникам (тимчасова непрацездатність, перебування у відпустці, відрядженні)
направити повідомлення про зміну розміру посадового окладу відповідно до нового
штатного розпису із проханням ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, поставити
свій підпис у графі «Із повідомленням ознайомлений», дату ознайомлення і передати цей
документ до відділу кадрів.

4. Заступнику головного бухгалтера Соболь Л. А. забезпечити нарахування заробітної плати

згідно з новими окладами з 01.10.15 р.

5. Відповідальність за виконання даного наказу покласти на головного бухгалтера Чекашкіну

В. П.

Підстави:

1. Положення про оплату праці працівників у новій редакції.

2. Зміни, внесені до штатного розпису.

<...>
___________
* Додаток не наводиться.

Преміювання та заохочення на підприємстві

Роботодавець має право заохочувати працівників підприємства за успіхи в роботі, певні досягнення і т. д. (ст.
143 КЗпП). Згідно з п. 2.2 і 2.3 Інструкції № 5 розрізняють такі види винагороди:

 виробничі премії і винагороди (річні, квартальні, місячні), які виплачуються за основні результати
виробничої, підприємницької або комерційної діяльності, носять систематичний характер, передбачені
системою оплати праці, входять до фонду додаткової оплати праці;

 премії і разові заохочення (винагороди за підсумками роботи за рік, премії за виконання важливих та
особливо важливих завдань, премії до ювілейних і святкових дат, не пов'язані з конкретними результатами
праці, нагородження грошовими преміями і цінними подарунками та ін.), які носять разовий характер,
включаються до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Умови виплати, розміри та конкретні види заохочень можуть установлюватися підприємством у колективному
договорі (ст. 15 Закону № 108), Положенні про оплату праці або Положенні про преміювання. Для цього
видається відповідний наказ керівника, у якому вказується, за досягнення яких показників і за який період
нараховується премія, строки, розмір і порядок виплати, підстави для виплат (доповідні записки і подання
про заохочення керівника відділу або структурного підрозділу), конкретні причини для зменшення або
позбавлення премії окремих працівників (повністю або частково відповідно до затверджених на підприємстві
нормативів преміювання, у цих випадках працівник повинен бути ознайомлений із наказом під підпис).

Наведемо приклади оформлення таких наказів (див. зразки 4–7 далі).

ЗРАЗОК 4

<...>

Про преміювання працівників підприємства за високі показники в роботі при

виконанні планових завдань

Ураховуючи виконання в III кварталі 2015 року обсягу випуску та реалізації готової продукції
відповідно до укладених договорів поставок, відсутність рекламацій і претензій від покупців,
а також керуючись Положенням про преміювання працівників підприємства за основні
показники в роботі, НАКАЗУЮ:

1. Нарахувати квартальну премію:

 робітникам-відрядникам цехів № 1 і № 2, які виконали особисті виробничі завдання, –

у розмірі 50 % заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками;

 робітникам-почасовикам, які виконали особисті виробничі завдання і не мають

зауважень із боку обслуговуваних ними та основних робітників, – у розмірі 40 % заробітної
плати, нарахованої за тарифними ставками;

 працівникам зі складу молодшого обслуговуючого персоналу – у розмірі 40 %

заробітної плати, нарахованої за тарифними ставками (посадовими окладами);

 керівникам і фахівцям – у розмірі 40 % заробітної плати, нарахованої за посадовими

окладами.

2. Головному бухгалтеру Кваші О. П. забезпечити виплату премії одночасно з виплатою

заробітної плати за другу половину вересня 2015 року.

3. Контроль над виконанням даного наказу покласти на головного бухгалтера.

<...>
 ЗРАЗОК 5

<...>

Про заохочення працівників

За особливі досягнення в роботі, а також запровадження на підприємстві системи

управлінського обліку НАКАЗУЮ:

1. Оголосити подяку і видати безплатні путівки в санаторій «Полтава» (м. Миргород) таким
працівникам:

 Петрусенко Марії Петрівні, головному бухгалтеру;

 Серьогіній Ларисі Олексіївні, бухгалтеру;

 Мироновій Поліні Дмитрівні, бухгалтеру.

2. Виконання даного наказу покласти на начальника відділу кадрів Собко С. С.

Підстава: подання профспілкового комітету від 31.08.15 р.

<...>

ЗРАЗОК 6

<...>

Про виплату винагороди працівникам підприємства за основні показники за

підсумками роботи за 2015 рік

Керуючись Положенням про преміювання за основні результати господарської діяльності,

прийнятим у колективному договорі на 2015 рік, НАКАЗУЮ:

1. За виконання виробничих показників виплатити працівникам підприємства винагороду за

підсумками роботи за 2015 рік у встановлених розмірах (список працівників із зазначеними
сумами винагороди з урахуванням зниження її розміру окремим працівникам наведено
в додатку 1* до даного наказу).

2. Бухгалтерії підприємства нарахувати винагороду працівникам підприємства в березні

2016 року і виплатити її одночасно із зарплатою за березень.

3. Відповідальність за виконання даного наказу покласти на головного бухгалтера

Сєроштан А. Б.

Підстави:

1. Доповідна записка начальника фінансового управління Кутепової А. П. про виконання

показників для преміювання за даними оперативного обліку та річної бухгалтерської
звітності.

2. Доповідна записка головного механіка Ткаченко М. М. (від 10.01.16 р., вхідний № 12) із
пропозицією про зниження розміру винагороди окремим працівникам гаража за виробничі
недогляди, за якими в Положенні про преміювання передбачене зменшення премії.

<...>

____________
* Додаток не наводиться.
 ЗРАЗОК 7

<...>

Про преміювання та заохочення працівників із приводу святкування Дня фірми

Відповідно до Положення про преміювання на підприємстві та у зв'язку з майбутнім 5-річним

ювілеєм підприємства НАКАЗУЮ:

1. Видати премію всім працівникам облікового складу в розмірі 500 (п'ятсот) грн. кожному
(список працівників наведено в додатку 1* до даного наказу).

2. Бухгалтерії підприємства нарахувати зазначені суми працівникам у вересні 2015 року

і виплатити премії наступного дня після проведення святкового корпоративу.

3. Відповідальним за виконання даного наказу призначити головного бухгалтера Сєроштан

А. Б. та адміністратора Приходько Т. П.

<...>

__________
* Додаток не наводиться.

Оплата понаднормової роботи

Згідно зі ст. 62 КЗпП роботодавець може залучити працівників до виконання понаднормової роботи тільки у
виняткових випадках, а саме:

 для запобігання аварій, катастроф;

 виконання громадських необхідних робіт із водо-, газо-, електропостачання;

 термінового ремонту виробничого обладнання;

 виконання вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання простою рухомого складу тощо.

При цьому до понаднормових робіт заборонено залучати (ст. 63 КЗпП):

 вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

 осіб молодше 18 років;

 працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і ПТУЗах без відриву від проведення, у дні
занять.

Максимальна тривалість понаднормової роботи для одного працівника не повинна перевищувати чотирьох
годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП). Така робота оплачується додатково та у
підвищеному розмірі:

 при почасовій оплаті праці – у подвійному розмірі годинної ставки;

 при відрядній – у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, праця якого
оплачується погодинно, – за весь відпрацьований понаднормовий час.

Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулу (навіть при згоді на це працівника) не
допускається (ст. 106 КЗпП). До понаднормової роботи працівник залучається з ініціативи роботодавця, яка
може бути виражена як в усній, так і в письмовій формі. Однак, щоб уникнути трудових спорів, у таких
випадках рекомендується оформляти наказ (розпорядження) (див. зразок 8).

ЗРАЗОК 8
 <...>

Про залучення працівників до понаднормової роботи

У зв'язку з необхідністю проведення термінового ремонту та відповідно до ст. 106 КЗпП

НАКАЗУЮ:

1. Залучити до виконання понаднормової роботи працівників механічного цеху слюсаря

Іващенка В. І. і механіка Хорошева А. О. на період проведення термінового ремонту
обладнання – 16 і 17 вересня 2015 року, із продовженням виконання ними трудових
обов'язків після закінчення зміни ще на дві години, до 20.00.

2. Оплачувати понаднормову роботу слюсарю Іващенку В. І. і механіку Хорошеву А. О.

відповідно до чинного трудового законодавства.

3. При нарахуванні заробітної плати Іващенку В. І. і Хорошеву А. О. бухгалтеру

розрахункового відділу Сіренко Н. В. керуватися цим наказом і даними табеля обліку
робочого часу по механічному цеху.

4. Начальнику відділу кадрів Красько П. Л. ознайомити працівників Іващенка В. І.

і Хорошева А. О. із цим наказом під підпис.

5. Відповідальність за виконання даного наказу покласти на головного бухгалтера

Якушину Н. І.

Підстави:

1. Норми ст. 62, 65 КЗпП.

2. Доповідна записка головного механіка Вовченка Р. Р. від 15.09.15 р.

<...>

Підсумований облік робочого часу

На деяких безперервно діючих підприємствах (окремих виробництвах) і при виконанні окремих видів робіт, де
за умовами виробництва (роботи) не може дотримуватися встановлена для даної категорії працівників
щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається введення режиму підсумованого обліку
робочого часу (ст. 61 КЗпП). Це необхідно для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не
перевищувала нормальної кількості робочих годин, установлених ст. 50 і 51 КЗпП.

Наприклад, підсумований облік робочого часу ведеться за затвердженими графіками змінності за звітний
період і табелями обліку використання робочого часу працівниками підрозділу охорони.

Порядок та умови застосування підсумованого обліку робочого часу на практиці закріплюються в діючому на
підприємстві колективному договорі, що регламентує робочий час на підприємстві, або ж уводиться
власником підприємства на підставі наказу (див. зразок 9).

ЗРАЗОК 9

<...>

Про введення режиму підсумованого обліку робочого часу

У зв'язку з необхідністю безперервної роботи підприємства, керуючись ст. 57–59, 61, 66

КЗпП, колективним договором на 2015 рік у частині тривалості облікового періоду,
відповідно до п. 11 Правил внутрішнього трудового розпорядку НАКАЗУЮ:

1. Увести з 1 січня 2015 року режим підсумованого обліку робочого часу працівників служби
охорони підприємства із квартальним обліковим періодом.

2. Визначати норму тривалості робочого часу за обліковий період за календарем

п'ятиденного робочого тижня (згідно з листом Мінпраці та соцполітики від 09.09.14 р.
 № 10196/0/14-14/13). При неповному робочому місяці від норми тривалості робочого часу
віднімається час (у перерахунку на робочі години) відпусток, неявок через тимчасову
непрацездатність та інших неявок із дозволу адміністрації.

3. Головному бухгалтеру Шелест К. Є. для визначення права працівників на компенсацію за

переробіток годин (понаднормову роботу) у п'ятиденний строк після закінчення облікового
періоду забезпечити проведення розрахунків різниці між фактично відпрацьованим
і нормативним часом.

3.1. Затвердити форму розрахунків різниці між фактично відпрацьованим і нормативним

часом (додаток 1*).

3.2. Затвердити розрахунки оптимальної чисельності працівників, переведених на режим

підсумованого обліку робочого часу, на 2015 рік (додаток 2).

4. Головному економісту Кравченко В. В. до 07.12.14 р. підготувати зміни до штатного

розпису підприємства з урахуванням оптимальної чисельності працівників на 2015 рік.

5. Затвердити режим робочого часу працівників, їх графіки змінності на I квартал 2015 року
та порівняльний розрахунок відробітку ними годин за календарем п'ятиденного робочого
тижня (додаток 3).

6. Начальнику відділу кадрів Жук Т. І.:

6.1. Ознайомити працівників під підпис із графіками змінності не пізніше ніж за місяць до
введення графіків у дію.

6.2. Забезпечити протягом 2015 року підбір і приймання на роботу тимчасових працівників
для підміни працівників на час використання ними додаткових вихідних днів та у зв'язку
з невиходом на роботу (відпустка, тимчасова непрацездатність і т. п.).

6.3. Подавати протягом 2015 року не пізніше ніж за 45 днів до початку кварталу мені на
затвердження режими робочого часу та помісячні графіки змінності на наступний квартал.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на головного економіста Кравченко В. В.

Підстава: доповідна записка головного економіста Кравченко В. В. від 24.11.14 р. № 05-3/12.

<...>

____________
* Додатки не наводяться.

ВИСНОВКИ

Правильно складені накази обґрунтовують зміни в оплаті праці працівників, режимі роботи та багато інших
питань, пов'язаних з оплатою праці.
Валерія ІВАНОВА, юрист

НАКАЗИ ПРО НАПРАВЛЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НА КУРСИ

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, СЕМІНАРИ ТА ТРЕНІНГИ
Кваліфікований персонал – це запорука успішної діяльності будь-якого підприємства. Але навіть досвідченим
працівникам корисно підвищувати свою кваліфікацію і вивчати нові методи роботи, адже застосування нових
знань буде сприяти подальшому розвитку підприємству. Тому роботодавці направляють своїх працівників на
курси підвищення кваліфікації, навчальні семінари або тренінги, які досить часто проводяться в іншому
населеному пункті. І тоді виникає запитання, як правильно оформити в цьому випадку наказ (розпорядження)
про направлення працівника на курси, семінар або тренінг. У цій консультації ви знайдете зразки наказів, які
зможете використовувати на практиці.

Підвищення кваліфікації працівника

Підвищення кваліфікації працівників – це професійно-технічне навчання працівників, що дає змогу
розширювати й поглиблювати раніше отримані знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва або
сфери послуг (п. 2.5 Положення № 127/151).

Для підвищення кваліфікації працівники направляються:

 на виробничо-технічні курси або курси цільового призначення, якщо професія працівника згідно з розд.
2 Довідника № 336 віднесена до робочих (п. 2.5 Положення № 127/151);

 в академії або інститути (їх філії, факультети, відділення), інститути (центри) підвищення кваліфікації,
навчально-курсові комбінати, професійно-технічні навчальні заклади, науково-методичні центри професійно-
технічної освіти, якщо працівник згідно з розд. 1 Довідника № 336 є керівником, професіоналом, фахівцем
або технічним службовцем (ст. 48 Закону № 1060, п. 2.6 Положення № 127/151).

Направляти працівників для підвищення кваліфікації потрібно не рідше одного разу на п'ять років (п. 2.5
Положення № 127/151).

За працівником, направленим на курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, зберігається

робоче місце і зарплата (ст. 122 КЗпП).

Направлення працівника для підвищення кваліфікації

Направлення працівника на курси підвищення кваліфікації оформляється наказом (розпорядженням)

керівника підприємства або особи, на яку покладено обов'язки керівника (якщо керівник, наприклад,
перебуває у відпустці, на лікарняному, у відрядженні). Форма такого наказу законодавчо не встановлена,
тому ви можете скористатися запропонованим нами зразком (див. зразок 1).

ЗРАЗОК 1

<...>

Про направлення Харченка Г. М. для підвищення кваліфікації

НАКАЗУЮ:

Направити менеджера з реклами Харченка Геннадія Миколайовича на курси підвищення

кваліфікації з 07.09.15 р. по 19.09.15 р., які будуть проводитися в Національному технічному
університеті України «Київський політехнічний інститут» у м. Києві.

Підстава: заявка, заява Харченка Г. М.

<...>

Скасування наказу про підвищення кваліфікації працівника

Направлення працівника для підвищення кваліфікації, як правило, планується заздалегідь. Але в житті буває
всяке, працівник, наприклад, може захворіти. Вчинити в цій ситуації можна так:
 або направити на курси іншого працівника,

 або захворілого працівника направити пізніше, після його видужання.

У цьому випадку наказ (розпорядження) про направлення для підвищення кваліфікації захворілого
працівника слід скасувати, видавши у зв'язку із цим новий. Форма такого наказу (розпорядження)
законодавчо не встановлена, рекомендуємо скористатися нашим варіантом (див. зразок 2).

ЗРАЗОК 2

<...>

Про скасування наказу

НАКАЗУЮ:

У зв'язку із хворобою менеджера з реклами Харченка Геннадія Миколайовича скасувати

наказ від 01.09.15 р. № 17-К «Про направлення Харченка Г. М. для підвищення
кваліфікації».

Підстава: службова записка начальника планово-економічного відділу Дмитренка Л. Р.

<...>

Зміна періоду підвищення кваліфікації

Зміна строку направлення працівника на курси підвищення кваліфікації може бути пов'язана з перенесенням
початку навчання. Наприклад, навчальний заклад сповістив підприємство про те, що початок занять на
курсах підвищення кваліфікації розпочнеться пізніше. Якщо наказ (розпорядження) про направлення
працівника на курси вже видано, то підприємство може:

 скасувати виданий і підготувати новий наказ (розпорядження) про направлення працівника для
підвищення кваліфікації;

 внести виправлення у вже виданий наказ (розпорядження), змінивши строки направлення працівника
на курси.

Форма такого наказу (розпорядження) теж не встановлена, тому, щоб не витрачати час на його складання,
скористайтеся нашим варіантом (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про перенесення строку підвищення кваліфікації Захарчук В. Б.

НАКАЗУЮ:

Унести зміни до наказу від 03.09.15 р. № 18-К «Про направлення Захарчук В. Б. для
підвищення кваліфікації» і направити бухгалтера Захарчук Вікторію Борисівну на курси
підвищення кваліфікації, які будуть проводитися в Київському національному університеті
з 14.09.15 р. по 26.09.15 р.

Підстава: повідомлення Київського національного університету про перенесення початку

занять.

<...>

Направлення працівника на семінар або тренінг

Працівник може одержати нові знання й уміння, взявши участь у навчальних семінарах або тренінгах.
Семінар – це форма навчально-практичних занять, у ході яких учасники обговорюють тему семінару з метою
формування професійних навичок і закріплення обговорюваного матеріалу.

Тренінг – форма активного навчання, спрямована на розвиток знань, умінь і навичок, а також одержання
нової інформації та застосування отриманих знань на практиці.

Направлення працівника для участі в цих заходах, проведених в іншому населеному пункті, оформляється
наказом або розпорядженням. Форма наказу для таких випадків також не встановлена, тому пропонуємо наш
варіант (див. зразок 4).

ЗРАЗОК 4

<...>

Про направлення Тимченко Р. П. для участі в семінарі

НАКАЗУЮ:

Направити юрисконсульта Науменко Людмилу Ігорівну для участі в семінарі, який

проводиться Торгово-промисловою палатою України в м. Києві з 08.09.15 р. по 10.09.15 р.

Підстава: службова записка начальника юридичного відділу Мироненко Р. С.

<...>

ВИСНОВКИ

Направлення працівника для підвищення кваліфікації, участі в семінарі або тренінгу в інший населений
пункт необхідно оформити наказом або розпорядженням. Підготувати такий наказ (розпорядження)
потрібно правильно, і допоможуть вам у цьому наведені в консультації зразки.
Анна КАНТЕРМАН, юрист

НАКАЗИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ВІДПУСТОК

Усі роботодавці, що використовують працю найманих працівників, зобов'язані надавати їм відпустки – це
прямо передбачено КЗпП і Законом № 504. При цьому в роботодавця нерідко виникають запитання,
наприклад, як правильно оформити наказ про надання того або іншого виду відпустки, чи потрібен на
підприємстві графік відпусток і як його затвердити, як відкликати працівника з відпустки та інші. У даній
консультації наведено найпоширеніші зразки наказів, що стосуються відпусток.

Затвердження графіка відпусток

Графік відпусток – незамінний документ на підприємстві, оскільки він дозволяє встановити порядок виходу
співробітників у відпустку, збалансувати роботу підприємства й уникнути конфліктних ситуацій.

Наявність графіка на підприємстві – це зручно та практично. Крім того, обов'язок роботодавця затверджувати
графік відпусток передбачено ч. 4 ст. 79 КЗпП і ч. 10 ст. 10 Закону № 504.

Відповідно до зазначених норм графік відпусток затверджується власником або вповноваженим органом
відповідним наказом (див. зразок 1). Графік необхідно погодити із профспілковою організацією
(представником профспілки) або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом. Із
графіком повинні бути ознайомлені всі працівники.

При складанні графіка відпусток на підприємстві враховуються як інтереси виробництва, так і особисті
інтереси та побажання співробітників.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про затвердження графіка відпусток на 2016 рік

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити графік відпусток працівників ТОВ «Персик» на 2016 рік відповідно до додатка
1* до цього наказу.

2. Інспектору з кадрів Савченко Інні Вікторівні забезпечити ознайомлення співробітників ТОВ

«Персик» із графіком відпусток.

<...>

____________
* Додаток до наказу наведено в зразку 2.

ЗРАЗОК 2

Додаток 1 до наказу від 15.12.15 р. № 37-ок

Погоджено: Затверджено:
Голова профспілкового комітету Директор ТОВ «Персик»
(підпис) В. М. Петров (підпис) А. Р. Обдувайло
15.12.15 р. 15.12.15 г.

Графік відпусток ТОВ «Персик»

на 2016 рік
 № Структурний Посада П. І. Б. Вид Період надання Підпис
п/п підрозділ працівника працівника відпустки відпустки співробітника
1 2 3 4 5 6 7
1 Головний Головко Чергова 06.06.16 р. – Головко
бухгалтер Лариса 19.06.16 р.;
Петрівна 03.10.16 р. –
Бухгалтерія 12.10.16 р.
2 Бухгалтер- Наринський Чергова 04.07.16 р. – Наринський
експерт Віктор 27.07.16 р.
Вікторович
3 Начальник Крайова Чергова 08.08.16 р. –
Юлія 01.09.16 р.
відділу Олександрівна Додаткова 07.11.16 р. – Крайова
16.11.16 р.
Юридичний як матері
відділ двох дітей
4 Юрис- Єрмолаєва Чергова 20.06.16 р. – Єрмолаєва
консульт Тетяна 04.08.16 р.;
Сергіївна 03.10.16 р. –
12.10.16 р.
... ... ... ... ... ... ...

Начальник управління персоналом (підпис) В. М. Соколова

Порядок надання відпусток

Відповідно до ст. 75 КЗпП працівникові надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24
календарних дні (далі – к. д.) за відпрацьований робочий рік (обчислюється із дня укладення трудового
договору), а неповнолітнім особам – 31 к. д.

Для деяких категорій працівників передбачена інша тривалість основної щорічної відпустки, зокрема
інвалідам I і II груп – 30 к. д., інвалідам III групи – 26 к. д. (ч. 7 ст. 6 Закону № 504).

Типову форму наказу про надання відпустки (№ П-3) затверджено Наказом № 489, але роботодавець не
обов'язково повинен складати накази саме за цією формою. Він може видавати такий наказ у довільній
формі, більш зручній для нього, включивши в нього всі необхідні реквізити (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про надання щорічної основної відпустки Саленко Ю. В.

НАКАЗУЮ:

Надати інспектору з кадрів Саленко Юлії Вікторівні щорічну основну відпустку тривалістю 24
календарних дні за період роботи з 2 лютого 2015 року по 1 лютого 2016 року.

Період відпустки: із 4 по 28 січня (включно) 2016 року.

Підстави:

1. Графік відпусток, затверджений 3 грудня 2015 року.

2. Заява Саленко Ю. В.

<...>

Деякі категорії працівників мають право на додаткову відпустку (див. зразок 4). До такого виду відпусток
Законом № 504 віднесені: щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та тяжкими умовами праці
(ст. 7), за особливий характер праці (ст. 8), додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст. 13–15) та ін.

ЗРАЗОК 4
 <...>

Про надання додаткової відпустки Масловій С. І.

НАКАЗУЮ:

Надати архіваріусу Масловій Світлані Іванівні додаткову відпустку у зв'язку з навчанням у

Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара з 1 жовтня 2015 року на 25
календарних днів.

Підстави:

1. Заява Маслової С. І.

2. Довідка-виклик із Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара від

01.09.15 р. № 245-57/1.

<...>

Продовження та перенесення відпустки

У випадках, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 504, щорічна чергова відпустка може бути або продовжена,
або перенесена на інший період, наприклад, у разі тимчасової непрацездатності працівника (див. зразок 5)
або при збігу щорічної відпустки з навчальною.

ЗРАЗОК 5

<...>

Про продовження щорічної чергової відпустки Петруну В. М.

НАКАЗУЮ:

Продовжити щорічну чергову відпустку офіс-адміністратору відділу зовнішніх комунікацій

Петруну Віктору Миколайовичу, надану з 1 по 24 липня 2015 року, по 4 серпня 2015 року
(включно) у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в період з 1 по 10 липня.

Підстави:

1. Листок непрацездатності від 10.07.15 р. № 2458/2144.

2. Заява Петруна В. М.

<...>

Перенесення щорічної чергової відпустки з ініціативи роботодавця можливе тільки за письмовою згодою
працівника та за погодженням із профспілковим органом, у тих випадках, коли надання щорічної відпустки в
період згідно із графіком відпусток може несприятливо позначитися на роботі підприємства. Приклад
формулювання такого наказу див. у зразку 6.

ЗРАЗОК 6

<...>

Про перенесення щорічної чергової відпустки

У зв'язку з необхідністю здачі щорічних звітів НАКАЗУЮ:

1. Перенести щорічну чергову відпустку Степок Ірині Ігорівні, бухгалтеру-експерту, із січня

2016 року на лютий 2016 року (з 1 по 24 лютого).

2. Унести зміни в графік відпусток на 2016 рік, затверджений 7 грудня 2015 року.
 Підстави:

1. Службова записка головного бухгалтера від 31 грудня 2015 року.

2. Заява Степок І. І. від 31 грудня 2015 року.

<...>

Відкликання з відпустки
Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника тільки для усунення стихійного лиха,
виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, запобігання нещасних випадкам, простою, псування
майна підприємства або в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 8 ст. 79 КЗпП, ч. 3 ст. 12 Закону
№ 504). Приклад оформлення відкликання із щорічної відпустки наведено в зразку 7.

ЗРАЗОК 7

<...>

Про відкликання із щорічної чергової відпустки Самійленко Т. В.

У зв'язку із викидом отруйних речовин у навколишнє середовище, що відбулося 14.09.15 р.

на виробництві, НАКАЗУЮ:

1. Відкликати із щорічної чергової відпустки Самійленко Тетяну Вікторівну, еколога, на

період із 15 по 18 вересня (включно) 2015 року.

2. Невикористані 4 (чотири) календарних дні відпустки надати Самійленко Т. В. у будь-який

зручний для неї час.

Підстави:

1. Акт про виробничу аварію від 14 вересня 2015 року.

2. Повідомлення про відкликання з відпустки Самійленко Т. В.

3. Письмова згода про відкликання з відпустки Самійленко Т. В.

<...>

Відпустка за свій рахунок

Буває, що працівникові необхідно взяти відпустку, не передбачену графіком відпусток. У такому випадку йому
може бути надана відпустка без збереження заробітної плати (ст. 84 КЗпП, ст. 25, 26 Закону № 504).
Тривалість такої відпустки не повинна перевищувати 15 к. д. на рік (ст. 26 Закону № 504).

У ряді випадків, установлених у ст. 25 Закону № 504, роботодавець зобов'язаний надати працівникові на
його вимогу відпустку без збереження зарплати (наприклад, особам, які укладають шлюб, належить
відпустка тривалістю до 10 к. д.). Максимальна тривалість такої відпустки визначається самою ст. 25.
Наприклад, інвалідам III групи належить відпустка до 30 к. д. щорічно (п. 6 ст. 25). При цьому 15-денна
відпустка, передбачена ст. 26 Закону № 504, не враховується.

Приклад складання наказу про надання відпустки без збереження зарплати наведено в зразку 8.

ЗРАЗОК 8

<...>

Про надання відпустки без збереження заробітної плати Карасьовій Л. І.

НАКАЗУЮ:
 Надати Карасьовій Ларисі Іванівні, головному бухгалтеру, відпустку без збереження
заробітної плати за сімейними обставинами з 25 серпня 2015 року на 2 (два) календарних
дні.

Підстава: заява Карасьової Л. І.

<...>

Відпустка за свій рахунок надається працівникові на підставі його заяви, у якій указується причина, за якою
йому необхідна така відпустка.

Можливі ситуації, коли роботодавець примушує працівників іти у відпустку без збереження зарплати
(наприклад, якщо немає роботи на підприємстві). Майте на увазі, що подібні дії протизаконні, адже відпустка
за свій рахунок – це право працівника, тобто вона надається за його бажанням, а не з ініціативи
роботодавця. Такого ж думки дотримується і Мінсоцполітики (Лист № 416/13/116-13).

Нагадаємо, що за примусове відправлення працівника у відпустку без збереження зарплати до роботодавця

застосовується відповідальність, установлена ст. 41 КУпАП.

При відсутності обсягу робіт на підприємстві треба оформити простій (ч. 1 ст. 34 КЗпП) або перевести
працівників на неповний робочий час (ч. 1 ст. 56 КЗпП).

ВИСНОВКИ

При складанні наказів, що стосуються відпусток, слід дотримуватися вимог трудового законодавства,
насамперед КЗпП і Закону № 504, зокрема, обмеження на відкликання з відпустки, перенесення відпустки
на інший час.

Надаючи відпустку без збереження заробітної плати, пам’ятайте про обмеження її тривалості і про те, що
оформлення такої відпустки – це право, а не обов'язок працівника.
Зінаїда ОМЕЛЬНИЦЬКА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

НАКАЗИ ЩОДО ВІДРЯДЖЕНЬ

На практиці рідко зустрічаються підприємства, які не відправляють своїх працівників у відрядження. У
консультації ми розповімо, як правильно оформити документи, пов'язані з відрядженнями.

Наказ про організацію службових відряджень

Службовим відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк для виконання
доручення, пов'язаного з господарською діяльністю підприємства, поза місцем постійної роботи такого
працівника.

Підприємствам, працівники яких часто їздять у відрядження, доцільно розробити відповідний наказ і
зафіксувати в ньому всі основні норми законодавства та правила, що стосуються відряджень. Це буде
сприяти швидкому врегулюванню питань і розбіжностей, пов'язаних зі службовим відрядженням.

Зазначимо, що деякі підприємства розробляють Положення про службові відрядження, але можна обійтися і
наказом (див. зразок 1). Як правило, розробленням такого документа займається відділ кадрів підприємства,
але окремі пункти (наприклад, про розмір грошових витрат, їх документальне оформлення) погоджуються з
бухгалтерською і юридичною службами.

ЗРАЗОК 1

<...>

Наказ № 31
про організацію службових відряджень на підприємстві

1. Загальні правила

1.1. Службовим відрядженням визнається поїздка працівника за розпорядженням

керівництва підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового
доручення поза місцем його постійної роботи. Працівники направляються в службове
відрядження в межах України та за кордон (далі – відрядження) згідно з наказом керівника
підприємства з метою виконання службового доручення поза місцем їх постійної роботи.

1.2. Цей наказ про службові відрядження працівників підприємства (далі – Наказ)
підготовлений відповідно до норм КЗпП, пп. 170.9.1–170.9.3 Податкового кодексу (далі –
ПК), наказу Міндоходів від 24.12.13 р. № 845 «Про затвердження форми звіту про
використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і Порядку його складання»,
постанови Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 «Про затвердження Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

2. Порядок направлення працівника у відрядження

2.1. Для направлення працівника у відрядження слід оформити наказ про направлення
працівника у відрядження (далі – наказ про відрядження), указавши в ньому:

 пункт(и) призначення;

 найменування підприємства, установи, організації, куди направляється працівник;

 ціль і строк відрядження;

 порядок відшкодування витрат, пов'язаних із відрядженням;

 інші необхідні відомості.

2.2. Наказ про відрядження погоджується з відповідним структурним підрозділом і

бухгалтерією підприємства, після чого передається на підпис директору підприємства.
2.3. Працівника перед відрядженням необхідно ознайомити з наказом про відрядження під
підпис.

2.4. Наказ про відрядження реєструється в Журналі реєстрації наказів у день його
підписання директором підприємства.

2.5. Для одержання авансу на відрядження в бухгалтерію підприємства подається плановий

кошторис витрат на відрядження, який готується структурним підрозділом, працівник якого
направляється у відрядження, погоджується з головним бухгалтером і затверджується
директором підприємства.

2.6. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або
іншого транспортного засобу з місця постійної роботи працівника, а днем прибуття – день
прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого. При відправленні
транспортного засобу до 24.00 включно днем вибуття вважається поточна доба, а з 0.00 і
пізніше – наступна. Аналогічно визначають день прибуття відрядженого до місця постійної
роботи.

2.7. На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того
підприємства, на яке він відправлений. За бажанням відрядженого, який працював у
святковий або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

2.8. За час затримання у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується

заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового
приміщення та інші.

2.9. Рішення про скасування або продовження строку відрядження, відкликання працівника з
відрядження оформляється відповідним наказом директора підприємства.

3. Порядок одержання коштів на відрядження

3.1. Працівник, який відбуває у відрядження, не пізніше ніж за одну добу до вибуття повинен
подати до бухгалтерії підприємства документи для оформлення відрядження: наказ про
відрядження разом із плановим кошторисом витрат на відрядження для виплати йому
авансу в грошовій формі.

3.2. При направленні працівника у відрядження йому видається аванс, виходячи з вартості
проїзду, граничних норм відшкодування витрат на наймання житлового приміщення,
затверджених директором підприємства, і норм добових витрат, установлених наказом. При
поїздці по Україні аванс видають у гривнях, а за кордон – у національній валюті держави, до
якої направляють працівника, або у вільно конвертованій валюті.

4. Витрати на відрядження

4.1. Відшкодування витрат, які перевищують затверджені на підприємстві граничні норми на

наймання житлового приміщення (відповідно до додатка 1 до наказу), здійснюють на
підставі службової записки (пояснення) працівника, погодженої з керівником структурного
підрозділу, і з дозволу директора підприємства.

4.2. Працівникам підприємства, направленим у відрядження, при наявності документів, які

підтверджують суму цих витрат, відшкодовуються такі витрати:

 на проїзд (включаючи перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до

місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у т. ч. на орендованому
транспорті);

 оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включені в рахунки готелів

(мотелів) витрати на харчування або побутові послуги (прання, чищення, лагодження та
прасування одягу, білизни, чищення й ремонт взуття), на наймання інших житлових
приміщень;

 оплату телефонних розмов по мобільному зв'язку в межах установленого ліміту,

оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (виїзд), обов'язкове страхування, інші
документально підтверджені витрати, пов'язані із правилами в'їзду та перебування в місці
відрядження, у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі
здійсненням таких витрат.

4.3. Добові виплачуються за кожну добу відрядження в розмірах, установлених у додатку 2

до наказу.

4.4. Витрати на проїзд відшкодовуються в розмірах, передбачених для категорій транспорту,

установлених у додатку 3 до наказу.

4.5. Витрати на відрядження, не підтверджені оригіналами відповідних документів (крім

добових витрат), працівникові не компенсуються.

5. Звітність за відрядженнями

5.1. Після повернення з відрядження працівник, який одержав під звіт готівкові кошти,
повинен подати до бухгалтерії підприємства для проведення остаточних розрахунків звіт
про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), у строки,
установлені пп. 170.9.2, 170.9.3 ПК:

 до закінчення третього банківського дня, що настає за днем завершення

відрядження, – якщо кошти перераховувалися на платіжну картку і знімалися з неї;

 до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем завершення поїздки, –

якщо гроші виплачувалися готівкою або перераховувалися на особисту платіжну картку
відрядженого працівника;

 не пізніше 10 днів, а при наявності поважних причин не пізніше 20 банківських днів, –

якщо гроші надходили на платіжну картку і при цьому розрахунки здійснювалися виключно в
безготівковій формі.

5.2. Разом зі Звітом працівник повинен подати:

 оригінал квитків на проїзд та інші проїзні документи (квитанції про оплату постільної
білизни, на перевезення багажу і т. п.);

 оригінал рахунків (квитанцій) на наймання житлового приміщення, бронювання місць

у готелях та отримання побутових послуг із чіткою печаткою організації (штампом
«оплачено»), фіскальним чеком або квитанцією до прибуткового касового ордера;

 документи про одержання готівки з поточного рахунка (чек банкомата, копію

видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанцію торговельного
термінала і т. д.) разом із невитраченим залишком готівки;

 ксерокопії сторінок закордонного паспорта із прізвищем відрядженого працівника,

відмітками про перетин кордону та візою країни відрядження – у випадку поїздки за кордон,
до країни, з якою встановлено візовий режим.

6. Гарантії та компенсації під час службових відряджень

6.1. Відповідно до ст. 121 КЗпП працівник має право на відшкодування витрат та одержання
інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями.

6.2. За відрядженим працівником протягом усього часу відрядження зберігається місце

роботи (посада).

6.3. Оплата праці працівнику, направленому в службове відрядження, здійснюється за всі

робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, і відповідно до
умов, визначених трудовим договором. Розмір такої оплати не може бути нижче від
середнього заробітку.

6.4. Якщо співробітник спеціально направлений для роботи у вихідні або святкові та
неробочі дні, то компенсацію за ці дні виплачують згідно зі ст. 107 КЗпП.

6.5. У випадку тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних

підставах відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли
 він перебуває на стаціонарному лікуванні) і виплачуються добові протягом усього часу, поки
за станом здоров'я він не може стати до виконання покладеного на нього службового
доручення або повернутися до місця постійного проживання, але не більше ніж за два
місяці. За період хвороби відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується
допомога з тимчасової непрацездатності. Дні хвороби не включаються в строк відрядження.

-----------------------------------------------------------------------------------------

Додаток 1 до наказу

Нормативи для відшкодування відрядженому працівникові

витрат на наймання житлового приміщення в 2015 році

(грн.)

Місце відрядження Для працівників підприємства (крім керівників) Для керівників

По Україні 400,00 750,00
За кордон 1 200,00 2 000,00

Додаток 2 до наказу

Розміри добових за кожну добу відрядження в 2015 році

(грн.)

Місце відрядження Для працівників Для керівників

підприємства
По Україні 230,00 350,00
За кордон 1 000,00 1 500,00

Додаток 3 до наказу

Категорії транспорту, установлені для відряджених працівників

Установити такі категорії транспорту для відшкодування витрат на проїзд при підтвердженні
оригіналами відповідних документів:

 директору, заступнику директора, начальникам відділів: у поїзді – у вагоні СВ, на

суднах морського флоту – у каютах 1-ї категорії, повітряним транспортом – за квитками 1-го
та бізнес-класу та на перевезення багажу понад 30 кг, а також витрати, пов'язані з
пересуванням на службовому автомобілі;

 спеціалістам і працівникам підприємства: у поїзді – у вагоні-купе, на суднах морського

флоту – у каютах 2-ї категорії, повітряним транспортом – за квитками економ-класу.

<...>

Наказ про направлення у відрядження

Направлення працівника у відрядження оформляється наказом керівника підприємства (див. зразок 2). У
наказі слід обов'язково вказати: пункт призначення, найменування підприємства, куди направляється
працівник, ціль відрядження та його тривалість. Також у наказі можуть бути наведені інші умови відрядження
працівника, наприклад маршрут руху, обмеження за витратами, обмеження за вартістю та категорії проїзних
квитків і т. п.

Зазначимо, що чинним законодавством не забороняється встановлювати привілеї окремим категоріям

працівників. Однак це стосується тільки комерційних підприємств, і такі особливості потрібно прописати в
наказі про відрядження (див. зразок 1).

ЗРАЗОК 2

<...>
Про направлення працівника в службове відрядження

З метою укладення контракту на поставку обладнання НАКАЗУЮ:

1. Направити в службове відрядження менеджера Кириєнко Олега Сергійовича для

укладення контракту з ТОВ «Мустанг» у м. Запоріжжі на строк 3 календарних дні
(з урахуванням перебування в дорозі): з 07.09.15 р. по 09.09.15 р.

2. Головному бухгалтеру Єгоровій Л. І. забезпечити в установленому законом порядку

перерахування Кириєнко О. С. на особисту платіжну картку авансу для здійснення витрат,
пов'язаних зі службовим відрядженням.

3. Кириєнко О. С. подати до бухгалтерії не пізніше строку, установленого пп. 170.9.2, 170.9.3

Податкового кодексу, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт,
документи, що підтверджують витрати на відрядження.

4. Після повернення працівника з відрядження бухгалтерії здійснити фактичний розрахунок

із працівником на підставі поданого ним звіту, відшкодувати працівникові (у разі
необхідності) понесені в ході відрядження документально підтверджені витрати.

5. Відрядженому працівникові Кириєнко О. С. дозволити:

 проїзд до місця відрядження на службовому автомобілі компанії;

 проживання в номері класу стандарт;

 ведення службових телефонних переговорів по мобільному зв'язку в межах

установленого ліміту.

<...>

ВИСНОВКИ

Підприємствам, працівники яких часто направляються у відрядження, доцільно викласти всі пов'язані із
цим питання (виплата добових, коштів на проїзд і проживання і т.д.) в окремому наказі про організацію
службових відряджень на підприємстві.
Валерія ІВАНОВА, юрист

МОБІЛІЗАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД:

ВІДОБРАЖЕННЯ В НАКАЗАХ
На сьогодні багато підприємств стикаються з питаннями мобілізації та демобілізації працівника. Як у цьому
випадку правильно оформити накази, що стосуються такого працівника, щоб у майбутньому уникнути
претензій із боку і працівника, і контролюючих органів. Адже при порушенні трудового законодавства може
виникнути необхідність виплатити працівникові компенсацію за судовим рішенням або сплатити штраф,
нарахований контролюючим органом. У цій консультації ми наведемо зразки наказів, що стосуються
мобілізованих і демобілізованих працівників, які ви можете використати на практиці.

Мобілізація працівника
У випадку призову працівника на військову службу у зв'язку з мобілізацією на особливий період підприємство
повинне видати наказ (розпорядження) (далі – наказ) про звільнення працівника від виконання
посадових обов'язків на період його знаходження на військовій службі. Підставою для його видання є
подана працівником заява про звільнення від виконання посадових обов'язків у зв'язку з мобілізацією з дати
прибуття для проходження військової служби.

До заяви працівник додає копію документа, що підтверджує його мобілізацію, а сам оригінал пред'являє
роботодавцю. Таким документом є видане військовим комісаріатом (далі — військомат) (ч. 3 ст. 22 Закону №
3543):

 мобілізаційне розпорядження;

 повістка;

 розпорядження військового комісара (далі – військком).

Зверніть увагу: працівник зобов'язаний з'явитися у військову частину або на збірний пункт військкомату в
строки, зазначені в одному з вищезгаданих документів. На практиці найчастіше працівника зобов'язують
прибути на збірний пункт військкомату за місцем військового обліку, який ведеться за місцем проживання
(пропискою) військовозобов'язаних.

Зазначимо також, що за мобілізованим працівником зберігається робоче місце та середній заробіток до

дня його фактичної демобілізації (ч. 3 ст. 119 КЗпП).

Законодавство не встановлює форму наказу про звільнення мобілізованого працівника від виконання
посадових обов'язків. Тому його можна скласти в довільній формі або скористатися запропонованим нами
варіантом (див. зразок 1).

ЗРАЗОК 1

<...>

У зв'язку з мобілізацією Єгоренка Г. Р. НАКАЗУЮ:

1. Звільнити Єгоренка Георгія Романовича від виконання обов'язків електрика з 07.09.15 р.

до дня його фактичної демобілізації.

2. За період із 07.09.15 р. до дня фактичної демобілізації нараховувати і виплачувати

Єгоренку Г. Р. середній заробіток у строки, установлені на підприємстві для виплати
заробітної плати.

Підстави:

1. Заява Єгоренка Г. Р.

2. Повістка про мобілізацію.

<...>
На місце мобілізованого працівника підприємство може прийняти іншого співробітника, уклавши з ним
строковий трудовий договір на період знаходження основного працівника в лавах Збройних Сил України (далі
– ЗСУ) (ст. 23 КЗпП).

Унесення змін до наказу

Досить часто мобілізований працівник, який відслужив належний строк і підлягає демобілізації, виявляє
бажання продовжити службу в армії, уклавши контракт із Міністерством оборони. У цьому випадку за
працівником також зберігається робоче місце і середній заробіток на строк дії такого контракту (ч. 4
ст. 119 КЗпП).

Оскільки в цьому випадку змінюються підстави для збереження за працівником робочого місця й середнього
заробітку, підприємству необхідно внести зміни в первісно виданий наказ. Зробити це можна шляхом
видання нового наказу, складеного в довільній формі (якщо первісний стосувався одного працівника).

Підставою для видання такого наказу служить заява працівника про звільнення його від виконання посадових
обов'язків у зв'язку із продовженням військової служби за контрактом. До заяви додається копія контракту.

Працівник може подати заяву:

 або особисто. У цьому випадку він повинен пред'явити оригінал контракту про проходження військової
служби. Рекомендуємо зробити для себе копію цього документа,

 або відправити його поштою (наприклад, якщо місце служби знаходиться в іншому населеному пункті).
Тоді додана копія контракту повинна бути засвідчена посадовою особою та печаткою військкомату
(військової частини, яка від імені Міноборони уклала із працівником контракт).

При складанні наказу можете скористатися наведеним нижче зразком (див. зразок 2).

ЗРАЗОК 2

<...>

У зв'язку із прийняттям Слесаренка Д. М. на військову службу за контрактом від 04.09.15 р.

НАКАЗУЮ:

1. Звільнити Слесаренка Данила Миколайовича від виконання обов'язків водія з 04.09.15 р.

до закінчення строку дії контракту від 04.09.15 р.

2. Нараховувати й виплачувати Слесаренку Д. М. середній заробіток за період із 04.09.15 г.

до закінчення строку дії контракту від 04.09.15 р., тобто до закінчення особливого періоду
або дня фактичної демобілізації.

3. Припинити нарахування та виплату Слесаренку Д. М. середнього заробітку на підставі

раніше виданого наказу від 06.10.14 р. № 13 «Про звільнення Слесаренка Д. М. від
виконання посадових обов'язків у зв'язку з мобілізацією».

Підстави:

1. Заява Слесаренка Д. М.

2. Контракт від 04.09.15 р.

<...>

Якщо ж первісно виданий наказ про звільнення від виконання посадових обов'язків у зв'язку з мобілізацією
стосувався декількох працівників, то зміни краще внести в текст цього наказу. Зробити це можна в
довільній формі або скористатися нашим зразком (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>
 У зв'язку із прийняттям Павленка Л. О. на військову службу за контрактом від 03.09.15 р.
НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до наказу від 18.09.14 р. № 15 «Про звільнення працівників від виконання
посадових обов'язків у зв'язку з мобілізацією», виклавши п. 2 у такій редакції:

«Звільнити Павленка Леоніда Олександровича від виконання обов'язків вантажника

з 03.09.15 р. до закінчення строку дії контракту від 03.09.15 р.».

2. Нараховувати та виплачувати Павленку Л. О. середній заробіток за період із 03.09.15 р.

до закінчення строку дії контракту від 03.09.15 р., тобто до закінчення особливого періоду
або дня фактичної демобілізації.

Підстави:

1. Заява Павленко Л. О.

2. Контракт від 03.09.15 р.

<...>

Якщо на місці мобілізованого працівника, який продовжив службу у ВСУ вже за контрактом, працює інший
співробітник, прийнятий за строковим трудовим договором, тоді в укладений із ним договір треба теж унести
зміни. Для цього можна видати наказ про переведення цього працівника (при його згоді) на тимчасову роботу
на період знаходження основного працівника на службі в лавах ВСУ за контрактом, до закінчення особливого
періоду або дня фактичної демобілізації.

Демобілізація працівника
Працівники, призвані на військову службу з моменту оголошення мобілізації на особливий період,
звільняються зі служби після прийняття рішення про демобілізацію (пп. «а» п. 3 ч. 8 ст. 26 Закону № 2232).

Військовослужбовець уважається звільненим із військової служби в день виключення його зі списків

особового складу військової частини, у якій він проходив службу (ч. 2 ст. 24 Закону № 2232, п. 7 Положення
№ 1153). Відомості про початок проходження військової служби та про звільнення демобілізованого в запас
уносяться в його військовий квиток (Положення № 263).

Відслуживши належний строк, демобілізований працівник повертається на підприємство. Тепер роботодавцю

потрібно видати наказ про вихід працівника на роботу та ознайомити з ним працівника під підпис (Лист №
231). Видання такого наказу в першу чергу необхідно роботодавцю, оскільки:

1) такий наказ буде служити підставою:

 для припинення нарахування й виплати середнього заробітку вже демобілізованому працівникові;

 нарахування й виплати працівникові зарплати згідно із системою оплати праці, установленою на

підприємстві;

2) якщо на період знаходження мобілізованого працівника на військовій службі або проходження ним служби
за контрактом на його посаду був прийнятий інший співробітник за строковим трудовим договором, тоді цей
тимчасовий працівник може бути переведений з його згоди на іншу вакантну посаду або звільнений на
підставі п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку трудового договору), якщо вільних вакансій немає або він не
згоден на переведення. Датою його звільнення вважається останній день перед днем, коли демобілізований
працівник стане до роботи (Лист № 231).

Такий наказ складається в довільній формі, можна також скористатися нашим зразком (див. зразок 4).

ЗРАЗОК 4

<...>

У зв'язку з демобілізацією на підставі Указу Президента України від __.__.__р. № _____

НАКАЗУЮ:
Уважати Івченка Володимира Юрійовича таким, що став 09.09.15 р. до виконання посадових
обов'язків економіста.

Підстава: заява Івченка В. Ю.

<...>

ВИСНОВКИ

Наказ (розпорядження) у відношенні мобілізованого або демобілізованого працівника є підставою для

нарахування йому середнього заробітку або зарплати за відпрацьований час. Тому від правильності
складання такого документа залежить правильність нарахування бухгалтером сум, що належать
працівникові, а також можливість одержання підприємством із бюджету компенсації сум, виплачених
мобілізованому працівникові або працівникові, який проходить військову службу за контрактом.
Юлія ВОЛОТКОВСЬКА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

НАКАЗИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Роботодавець зобов'язаний створити на кожному робочому місці умови праці відповідно до нормативно-
правових актів, а також забезпечити дотримання законодавства відносно прав працівників у галузі охорони
праці. За порушення закону особи, відповідальні за охорону праці на підприємстві, притягуються не тільки до
дисциплінарної та адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. Крім того, для керівників
багатьох підприємств стає великою проблемою безплатна видача спецодягу та засобів індивідуального
захисту (далі – ЗІЗ) своїм працівникам певних професій. Щоб цього не сталося, роботодавцю слід подбати
насамперед про належну організацію охорони праці на підприємстві шляхом оформлення відповідних
наказів.

Створення служби охорони праці

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше чоловік створюється служба охорони праці згідно з
Положенням № 255. На підприємстві, де працює від 20 до 50 чоловік, функції служби охорони праці можуть
виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку. Якщо в штаті підприємства менше 20
чоловік, то для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися фахівці на договірних засадах
(п. 15 Закону № 2694).

Зауважимо, що всі співробітники даної служби повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним у
Довіднику № 336.

Основним наказом, пов'язаним з охороною праці на підприємстві, є наказ про створення служби охорони
праці (див. зразок 1).

ЗРАЗОК 1

<...>

Про створення служби охорони праці

Згідно зі ст. 13, 15 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці», Типовим
положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету з
нагляду за охороною праці від 15.11.04 р. № 255, і з метою створення належних умов
функціонування системи управління охороною праці для організації виконання правових,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-
профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним
захворюванням та аваріям у ТОВ «Мрія», НАКАЗУЮ:

1. Створити на підприємстві службу охорони праці як одну з основних виробничо-технічних

служб у складі:

 керівник служби – провідний інженер з охорони праці Іванько І. А.;

 інженер з охорони праці I категорії – Сидорчук С. М.;

 інженер з охорони праці IІ категорії – Петренко П. М.

2. Начальнику відділу кадрів:

 внести зміни у штатний розпис (керівника служби охорони праці за посадою та

заробітною платою прирівняти до керівника виробничо-технічних служб);

 розробити і подати на затвердження керівництву підприємства до 30.10.15 р.

посадові інструкції працівників служби охорони праці з урахуванням їх категорій.

3. Керівнику служби охорони праці розробити Положення про систему управління охороною
праці ТОВ «Мрія» і подати його до 01.11.15 р. на затвердження керівнику підприємства.

4. Головному бухгалтеру розробити і подати на погодження у відділ кадрів розміри зниження

 премій за виконання виробничо-технічних показників при порушенні нормативних актів з
охорони праці.

5. Керівнику господарського відділу виділити окреме приміщення на підприємстві для

розміщення служби охорони праці, оснастити його належним обладнанням, технічними
засобами зв'язку, а також укомплектувати поібниками для проведення інструктажу.

6. Підпорядкувати службу охорони праці безпосередньо керівнику підприємства.

Контроль над виконанням даного наказу залишаю за собою.

<...>

Організація роботи з охорони праці

Окремий наказ про організацію роботи з охорони праці (див. зразок 2) можна не складати, а викласти всю
необхідну інформацію в Положенні про систему управління охороною праці (далі – Положення про СУОТ),
яке повинне бути розроблене з урахуванням галузевих рекомендацій. Примірну структуру Положення про
СУОТ і орієнтовний зміст його розділів незалежно від галузі наведено в Рекомендаціях щодо побудови,
запровадження та вдосконалення системи управління охороною праці, затверджених 07.02.08 р. Державним
комітетом із промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

ЗРАЗОК 2

<...>

Про організацію роботи з охорони праці

Згідно зі ст. 13 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці», Положенням про
службу охорони праці ТОВ «Мрія», Типовим положенням про порядок проведення навчання
та перевірки знань із питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету
з нагляду за охороною праці від 26.01.05 р. № 15, і з метою проведення навчання та
перевірки знань із питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних
випадків, а також дотримання правил поведінки у випадку виникнення аварії та збереження
здоров'я і працездатності працівників підприємства в процесі трудової діяльності НАКАЗУЮ:

1. Службі охорони праці:

 розробити і належним чином оформити Інструкцію з охорони праці, Положення про

порядок проведення навчання та перевірки знань із питань охорони праці і подати їх до
20.11.15 р. на затвердження керівнику підприємства, а також скласти графіки первинного,
повторного, позапланового та цільового інструктажів з охорони праці і погодити їх із
головним інженером;

 взяти під особистий контроль навчання працівників, зайнятих на роботах із важкими

та шкідливими умовами праці;

 провести до 01.12.15 р. аудит стану всіх робочих місць з охорони праці, пожежної та
електробезпечності підприємства;

 організувати проведення лабораторних досліджень умов праці (загазованості,

запиленості повітря робочої зони, рівень шуму, вібрації, освітлення, температурного режиму
тощо);

 забезпечити атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам

з охорони праці (ДНАОП 0.05-8.04-92);

 інформувати під підпис працівників про умови праці та про наявність на їх робочому
місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуті, про можливі наслідки
їх впливу на здоров'я;

 забезпечити безплатно працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального

й колективного захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженим наказом Державного комітету із промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду від 24.03.08 р. № 53;

 провести інструктаж працівників про правильну експлуатацію засобів захисту;

 контролювати стан обладнання й забезпечувати належне утримання санітарно-

побутових приміщень відповідно до санітарних норм.

2. Головному інженеру:

 організувати та контролювати в межах своїх повноважень виконання вимог

нормативних документів з охорони праці, приписів органів державного нагляду з охорони
праці;

 контролювати дотримання встановленого порядку допуску до самостійної роботи

працівників і фахівців;

 забезпечувати дотримання працівниками трудової та виробничої дисципліни,

виконання правил та інструкцій з охорони праці і виробничої санітарії при обслуговуванні
обладнання та виробництві продукції;

 разом із представниками трудового колективу внести в колективний договір перелік

заходів щодо усунення недоліків, виявлених у ході перевірок стану всіх робочих місць
з охорони праці, пожежної та електробезпечності підприємства.

3. Заступнику директора з матеріально-технічного забезпечення:

 організувати своєчасну видачу працівникам спецодягу, засобів індивідуального та

колективного захисту, мийних засобів і питної води;

 забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці та виробничого побуту відповідно до

санітарних норм.

4. Службі охорони праці разом із фінансовим управлінням розробити кошторис на

фінансування охорони праці в розмірі не менше 0,5 % фонду оплати праці за попередній рік.

5. Начальнику відділу кадрів:

 забезпечити професійний відбір працівників, які виконують роботи з підвищеною

небезпекою та роботи, пов'язані з нервово-емоційними навантаженнями, з урахуванням
стану здоров'я (ДНАОП 0.03-8.06);

 разом із фінансовим управлінням розробити систему матеріального заохочення

працівників за активну участь і прояв ініціативи при розробці заходів щодо підвищення
безпеки та поліпшення умов праці;

 при прийнятті на роботу та переведенні працівників на іншу роботу забезпечити

проходження індивідуального навчання та інструктажу.

6. Керівникам виробничих структурних підрозділів і служб:

 разом із відділом кадрів і службою охорони праці підприємства скласти списки осіб
(працівників), яким згідно з Положенням про порядок проведення навчання й перевірки
знань із питань охорони праці необхідно пройти навчання та атестацію;

 забезпечити проведення вступного, первинного, повторного, позапланового та

цільового інструктажів працівників із реєстрацією їх у журналі обліку інструктажів згідно
з Положенням про проведення інструктажів.

7. Покласти персональну відповідальність на керівників структурних підрозділів за допуск до

виконання робіт працівників, які не пройшли навчання та інструктаж.

8. Відповідальність за проведення навчання, його якість і відповідність діючим нормативно-

 правовим актам покласти на керівника служби охорони праці підприємства: Іванько І. А.

Контроль над виконанням наказу залишаю за собою.

<...>

Проходження медоглядів
Список працівників, які підлягають профілактичним медичним оглядам, повинен складатися на підставі
Переліку № 559, а попереднім медоглядам – на підставі Переліку № 263. Цей список додається до наказу
про проходження працівниками медогляду (див. зразок 3). Щорічна вакцинація працівників підприємства від
грипу також повинна супроводжуватися виданням відповідного наказу.

ЗРАЗОК 3

<...>

Про проходження працівниками медичного огляду

З метою визначення професійної придатності працівників, попередження професійних

захворювань, виявлення осіб із професійними захворюваннями, розпізнавання загальних
(непрофесійних) захворювань, при яких подальша робота в умовах професійної шкідливості
може погіршити їх протікання, згідно зі ст. 169 КЗпП, ст. 17 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII
«Про охорону праці» і Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 21.05.07 р. № 246, НАКАЗУЮ:

1. Організувати відділу кадрів проведення:

 попереднього медичного огляду працівників, які приймаються на роботу;

 періодичного щорічного медичного огляду працівників із 01.11.15 р. по 10.11.15 р.

згідно зі списком осіб, які підлягають такому огляду (список додається).

2. Керівникам підрозділів:

 забезпечити прибуття на медичний огляд працівників, зайнятих на роботах зі

шкідливими та/або небезпечними умовами праці згідно із доданим планом-графіком;

 не допускати працівників, які не пройшли плановий медичний огляд, до роботи на

робочих місцях зі шкідливими та/або небезпечними факторами виробничого середовища та
подати пропозиції про притягнення таких працівників до дисциплінарної відповідальності.

3. Зберігати на час проходження медичного огляду за працівниками їх робоче місце (посади)

і середню заробітну плату. Працівників, які не пройшли плановий медогляд без поважних
причин, відсторонити від роботи без збереження зарплати.

4. Керівнику фінансового управління забезпечити виділення коштів на фінансування

медичного огляду.

<...>

Норми видачі ЗІЗ

Що стосується наказів про безплатну видачу та списання спецодягу, ЗІЗ і мийних засобів (див. зразок 4), то
для різних галузей промисловості діють свої галузеві норми безплатної видачі, частина з яких міститься в
Наказі № 74/1. У кожному конкретному випадку підприємство за погодженням із трудовим колективом може
внести зміни в галузеві норми. При цьому нові строки використання ЗІЗ повинні бути не менше тих, які
передбачені в галузевих нормах (п. 4.6 Положення № 53). Примірний перелік ситуацій, при яких можливе
збільшення норм, можна знайти в додатку 2 до Положення № 53.

ЗРАЗОК 4
 <...>

Про встановлення нормативів видачі та списання сцецобмундирування

Відповідно до Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці», Положення про
порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету із
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.08 р. № 53, та умов
колективного договору НАКАЗУЮ:

1. Бухгалтерії підприємства затвердити норми безплатної видачі та списання спецодягу

і спецвзуття, засобів індивідуального й колективного захисту (далі – ЗІЗ), а також мийних
засобів для працівників згідно з переліком, який додається.

2. Керівнику фінансового управління забезпечити виділення коштів на придбання ЗІЗ згідно

з переліком.

3. Керівнику відділу постачання забезпечити:

 видачу працівникам відразу двох комплектів ЗІЗ на два строки носіння;

 заміну комплекту ЗІЗ у випадку його невідповідності вимогам нормативно-технічної

документації або передчасного зношування;

 відновлення придатності ЗІЗ або приймання та утилізацію ЗІЗ після закінчення строку
їх використання або у випадку виходу з ладу.

4. Працівникам підприємства:

 забезпечити дбайливе ставлення до отриманих комплектів ЗІЗ;

 застосовувати їх за призначенням відповідно до інструкції з експлуатації;

 негайно повідомляти службу охорони праці про будь-які недоліки при використанні ЗІЗ
за призначенням.

5. Контроль над виконанням даного наказу, а також за видачею працівникам у встановлений

термін ЗІЗ покласти на службу охорони праці.

<...>

Інші накази
Відповідно до вимог різних контролюючих органів і залежно від виду діяльності підприємства необхідно
також видати накази про призначення відповідальних осіб:

 за пожежну безпеку в цілому по підприємству та окремим приміщенням, а також за утримання й

експлуатацію засобів протипожежного захисту. Крім того, потрібно скласти і затвердити списки посадових
осіб об'єкта, яких необхідно викликати в нічний час у випадку пожежі;

 електрогосподарство;

 газове господарство;

 вантажопідйомні механізми;

 стан будівель і споруд;

 посудини, що працюють під тиском;

 медичну службу і т. д.

В усіх цих наказах потрібно передбачити порядок ведення інструктажів. Рекомендуємо при призначенні
відповідальних осіб на підприємстві в тих же наказах указати особу, яка заміняє основного відповідального у
випадку його відсутності на робочому місці. Це дозволить при перевірках оперативно надавати необхідну
інформацію й уникнути штрафних санкцій за непроходження відповідного навчання або інструктажу в
представника підприємства.

У наказі «Про безплатну видачу спецхарчування» слід зафіксувати, що видача спецхарчування працівникам
підприємства регулюється ст. 166, 167 КЗпП, ст. 7 Закону № 2694 і Постановою № 4/П-1. Ці документи
встановлюють норми видачі молока, лікувально-профілактичного харчування та газованої солоної води на
роботах із тяжкими умовами праці. Підставою для класифікації умов праці як шкідливих або тяжких є
результати атестації робочих місць, проведеної згідно з Порядком № 442 і Методрекомендаціями № 41. У
даному наказі також потрібно прописати відповідального за закупівлю продуктів, їх зберігання, видачу та
облік.

ВИСНОВКИ

При складанні відповідних наказів з охорони праці керівник підприємства повинен урахувати, що суть
наказів однакова, але їх зміст залежить від галузі, у якій працює підприємство.
Марина ВЛАДІМІРСЬКА, заступник головного редактора

ЯКІ НАКАЗИ ПОТРІБНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Згідно зі ст. 10 Закону № 996 кожне підприємство для підтвердження правильності і достовірності даних
бухгалтерського обліку та звітності повинне проводити інвентаризацію майна, коштів і фінансових
зобов'язань. Крім того, Положенням № 879 передбачені й інші обов'язкові випадки проведення
інвентаризації. Як оформити наказ про проведення інвентаризації, який є необхідною складовою цієї
процедури, читайте в консультації.

Призначення інвентаризаційної комісії

Для проведення інвентаризації на підприємстві наказом (розпорядженням) керівника створюється
інвентаризаційна комісія (див. зразок 1). До її складу входять керівники структурних підрозділів і
представники бухгалтерської служби (представники аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії,
суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, яка веде бухгалтерський облік на підприємстві на
договірних засадах). Крім того, до комісії включають працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни і
первинний облік: інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів
(п. 1 розд. II Положення № 879).

Очолює комісію керівник підприємства, його заступник або керівник структурного підрозділу, уповноважений
керівником підприємства.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про створення інвентаризаційної комісії на 2015 рік

Для збереження цінностей, виявлення недостач, псування цінностей і відповідно до ст. 10

Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,
Положення про проведення інвентаризації активів і зобов'язань, затвердженого наказом
Мінфіну від 02.09.14 р. № 879, НАКАЗУЮ:

1. Створити на 2015 рік інвентаризаційну комісію у складі:

 голова комісії – заступник директора з виробництва Петренко А. А.;

 члени комісії: головний бухгалтер Іваненко О. Н.; головний механік Яцубенко І. П.;
начальник виробничо-технічного відділу Мироненко С. Б.

2. Інвентаризаційна комісія повинна:

 проводити профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей,

заслуховувати на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з питань збереження
цінностей;

 організовувати проведення інвентаризацій і здійснювати інструктаж членів робочих

інвентаризаційних комісій;

 здійснювати контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій;

 проводити вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях

зберігання і переробки в міжінвентаризаційний період;

 перевіряти правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість

пропозицій про взаємозаліки пересортиці цінностей у всіх місцях їх зберігання;

 проводити за дорученням керівника підприємства повторні інвентаризації при

встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках;

 розглядати письмові пояснення осіб, які допустили недостачу або псування цінностей
 та інші порушення, і відображати в протоколі свої пропозиції щодо врегулювання виявлених
недостач і втрат від псування цінностей, взаємозаліку в результаті пересортиці;

 відображати в протоколі інформацію про причини та осіб, винні у недостачах, втратах,

а також вжиті до них заходи.

<...>

На підприємствах може бути великий обсяг робіт з інвентаризації (багато матеріальних цінностей, місць
проведення розрахунків тощо). У цих випадках одна комісія не може справитися з поставленими завданнями.
Тоді для проведення інвентаризації у місцях зберігання і виробництва наказом (розпорядженням) керівника
підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії (див. зразок 2) (п. 2 розд. II Положення № 879).

До складу таких комісій входять: інженер, технолог, механік, виконавець робіт, товарознавець, економіст,
бухгалтер та інші досвідчені працівники, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни і первинний облік. До
складу робочої інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени інвентаризаційної комісії. Очолює
комісію представник керівника, який прийняв рішення про проведення інвентаризації.

Зверніть увагу: забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії в одних і тих самих
матеріально відповідальних осіб одного і того самого працівника два роки поспіль.

ЗРАЗОК 2

<...>

Про створення робочих інвентаризаційних комісій на 2015 рік

Для збереження цінностей, виявлення недостач, псування цінностей і відповідно до ст. 10

Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,
Положення про проведення інвентаризації активів і зобов'язань, затвердженого наказом
Мінфіну від 02.09.14 р. № 879, НАКАЗУЮ:

1. Створити на 2015 рік робочі інвентаризаційні комісії:

1.1. Для інвентаризації центрального складу у складі:

 голова комісії – заступник начальника ПТО Грак П. І.;

 члени комісії: бухгалтер-матеріаліст Шумиленко О. Ю.; начальник відділу постачання

Кротенко А. А.; інженер з техніки безпеки Тихненко А. Л.

1.2. Для інвентаризації цінностей у відокремленому підрозділі – магазині «Краса» у складі:

 голова комісії – заступник директора з економіки Дихновський П. Т.;

 члени комісії: бухгалтер з обліку фінансів Шило Л. К.; начальник відділу продажів
Голубець Б. А.; менеджер з логістики Журбіч А. Л.

2. Робочі інвентаризаційні комісії повинні:

 проводити інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних

паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва в місцях зберігання та
виробництва;

 брати участь разом із бухгалтерською службою підприємства у визначенні результатів

інвентаризації;

 готувати пропозиції про взаємозалік недостач і надлишків при пересортиці, списанні

недостач у межах норм природних втрат;

 вносити пропозиції з питань приймання, зберігання і відпускання товарно-

матеріальних цінностей, поліпшення обліку і контролю за їх збереженням, а також реалізації
непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
  оформляти протокол із зазначенням у ньому:

– стану місць зберігання матеріальних цінностей;

– результатів інвентаризації та висновків за ними;

– пропозицій про взаємозалік недостач і надлишків при пересортиці, списанні недостач

у межах норм природних втрат;

– пропозицій щодо списання наднормативних недостач і втрат від псування цінностей із

зазначенням вжитих заходів із запобігання таким недостачам і втратам.

<...>

Проведення інвентаризації
У наказі про проведення інвентаризації слід зазначити завдання і строки інвентаризації, а також визначити,
хто її проводитиме – інвентаризаційна комісія чи робоча інвентаризаційна комісія.

Наведемо зразок наказу, у якому встановлюється порядок проведення річної інвентаризації перед здачею
фінансової звітності (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про проведення річної інвентаризації

Для підтвердження правильності та достовірності відображення даних у річній фінансовій

звітності та на підставі Закону від 16.07.99 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік
і фінансову звітність в Україні», Порядку подання фінансової звітності, затвердженого
постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, Положення про проведення інвентаризації активів
і зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879, НАКАЗУЮ:

1. Провести повну інвентаризацію активів та зобов’язань ТОВ «Фініш» з перевіркою їх

наявності, з огляду на такі вимоги:

1.1. Інвентаризація повинна бути проведена у строк з 01.10.15 р. по 31.12.15 р.

Інвентаризації підлягають:

 виробничі запаси на складі, у незавершеному виробництві, готова продукція на

складі, товари станом на 02.11.15 р. – у строк з 02.11.15 р. по 13.11.15 р. Інвентаризацію
товарно-матеріальних цінностей провести у присутності матеріально відповідальних осіб:
завідувачки центрального складу Киренко І. Г.; завідувачки магазину «Краса» Карпенко А.
А.; завідувача цеху з виробництва готової продукції Сергієнко О. Б.;

 кошти в касі – станом на 01.12.15 р. Інвентаризацію провести у присутності

матеріально відповідальної особи – касира Шаленко Т. Д.;

 основні засоби, у тому числі орендовані, нематеріальні активи, незавершені ремонти

станом на 01.12.15 р. – у строк з 01.12.15 р. по 07.12.15 р. Інвентаризацію провести
у присутності матеріально відповідальної особи – майстра Криволапова М. X.;

 розрахунки з покупцями і постачальниками, іншими дебіторами і кредиторами –

станом на 25.12.15 р. Підготовку до інвентаризації та інвентаризацію розрахунків провести
у строк з 16.12.15 р. по 31.12.15 р.;

 кошти на поточному рахунку – станом на 30.12.15 р.;

 забезпечення майбутніх витрат – станом на 30.12.15 р.

1.2. Інвентаризація проводиться робочими комісіями, склад яких затверджений наказом від
 24.09.15 р. № 27.

1.3. Організація проведення інвентаризації та контроль за її проведенням покладаються на

інвентаризаційну комісію, призначену наказом від 03.01.15 р. № 2.

1.4. Робочі комісії безпосередньо підкоряються інвентаризаційній комісії. Не пізніше

наступного дня після проведення інвентаризації робочі комісії передають належним чином
оформлені інвентаризаційні описи і висновки інвентаризаційної комісії.

1.5. Інвентаризаційна комісія у чотириденний строк після закінчення інвентаризації повинна

передати матеріали інвентаризації на затвердження директорові підприємства.

2. Бухгалтерії підприємства до 1 листопада 2015 року підготувати дані про облікову

кількість: основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей за
місцями їх перебування, коштів, бланків суворої звітності, а також про розмір дебіторської та
кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень майбутніх
витрат і платежів.

<...>

Наведемо ще один наказ про проведення інвентаризації матеріальних цінностей у зв'язку зі зміною
матеріально відповідальних осіб (див. зразок 4 далі).

ЗРАЗОК 4

<...>

Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей

У зв'язку зі зміною матеріально відповідальних осіб у цеху з виробництва готової продукції

НАКАЗУЮ:

1. Провести інвентаризацію матеріальних цінностей станом на 01.09.15 р. у комірника цеху

готової продукції Яригіної Р. Р.

2. Інвентаризацію провести інвентаризаційній комісії у складі:

<...>

3. До інвентаризації стати 01.09.15 р. і закінчити 06.09.15 р.

4. Матеріали за результатами інвентаризації передати на затвердження керівникові

підприємства не пізніше 08.09.15 р.

5. Покласти матеріальну відповідальність за отримання, зберігання, облік, відпускання

готової продукції з 06.09.15 р. на майстра Кириленко П. П.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника виробничого відділу Мотрич С. А.

<...>

ВИСНОВКИ

Для проведення інвентаризації підприємства необхідно видати накази про призначення комісії та
проведення інвентаризації. Вони допоможуть грамотно організувати і швидко провести інвентаризацію.
Юлія ГУЖЕЛ, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

НАКАЗИ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ ТА

НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
Основні засоби (далі – ОЗ) і нематеріальні активи (далі – НА) – це часто досить істотна частина активів
підприємства. Тому операції з ними необхідно оформляти не тільки первинними документами, але й
наказами. Наведемо в консультації зразки найбільш часто використовуваних на підприємстві наказів.

Операції з ОЗ
Створення комісії

Перший наказ, з якого треба починати оформлення операцій з об'єктами ОЗ, – це наказ про створення
постійно діючої на підприємстві комісії для введення в експлуатацію та списання ОЗ (див. зразок 1).
Необхідність видання такого наказу обумовлена такими факторами:

 комісія, що складається з компетентних технічних фахівців, може при введенні об'єкта в експлуатацію
побачити його вади, технічні несправності і вчасно повідомити про це керівництву;

 згідно з п. 41 Методрекомендацій № 561 постійно діюча комісія створюється з метою виявлення

непридатних до використання ОЗ, можливості їх використання іншими підприємствами або на своєму
власному, неефективності або недоцільності проведення ремонтів таких ОЗ та оформлення відповідних
первинних документів.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про створення постійно діючої комісії з уведення в експлуатацію та списання

основних засобів

Відповідно до Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні» і П(С)БО 7 «Основні засоби» НАКАЗУЮ:

1. Для введення в експлуатацію та визначення непридатності основних засобів для

подальшого використання, а також оформлення необхідної документації зі списання
створити на підприємстві постійно діючу комісію в складі:

 голова комісії – головний механік Кравченко О. І.;

 члени комісії: головний енергетик Шаповал О. А., начальник відділу закупівель

Климченко Г. Л.

2. Для відображення руху основних засобів застосовувати типові форми № ОЗ-1, № ОЗ-2,
№ ОЗ-3, № ОЗ-4, затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.

3. Покласти на комісію такі обов'язки зі списання об'єктів:

 огляд об'єктів основних засобів, що підлягають списанню;

 установлення причин списання об'єктів (фізичний і моральний знос, реконструкція,

порушення умов експлуатації, аварії, стихійне лихо та інші надзвичайні ситуації, тривале
невикористання об'єкта в господарській діяльності);

 визначення можливості подальшого використання окремих вузлів, деталей,

матеріалів, отриманих від розбирання об'єктів, що списуються, та їх оцінка за цінами
можливого використання.

4. Оформляти висновки постійно діючої комісії про непридатність основних засобів у вигляді
висновку комісії та наказу, поданого мені на затвердження.
 5. Покласти обов'язки за затвердженням актів про рух основних засобів на заступника
директора Богатова М. М.

Контроль над виконанням наказу залишаю за собою.

<...>

Уведення ОЗ в експлуатацію

Вимога про наявність наказу про введення ОЗ в експлуатацію міститься в П(С)БО 7. Так, згідно з п. 23 цього
стандарту строк корисного використання об'єкта встановлюється підприємством у розпорядчому акті. Таким
актом може бути наказ про введення об'єкта ОЗ в експлуатацію (див. зразок 2). Оскільки розрахунок податку
на прибуток згідно з ПК здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку, наявність згаданого наказу є
обов'язковою і з метою оподаткування.

Крім того, при заповненні типової форми № ОЗ-1 підприємство також повинне посилатися на наказ. Зокрема,
відразу після табличної частини даної форми розташована фраза: «На підставі наказу, розпорядження ____
від «__» ____ 19__ р. №____ проведений огляд __________, що приймається (передається) в експлуатацію
від ________».

ЗРАЗОК 2

<...>

Про введення основних засобів в експлуатацію

У зв'язку із придбанням бетономішалки НАКАЗУЮ:

1. Увести в експлуатацію об'єкт основних засобів – бетономішалку NN-678888 у кількості

однієї одиниці за первісною вартістю 6 100 грн. Установити строк корисного використання –
5 років.

2. Для експлуатації об'єкт передати в цех із виробництва продукції № 1.

3. Відповідальним за зберігання та експлуатацію призначити старшого майстра Загорулько

М. В.

<...>

Списання ОЗ

Наказ про списання ОЗ – це фактично перелік ОЗ, що вийшли з ладу (див. зразок 3). Затверджуючи наказ,
керівник підприємства дає дозвіл на списання ОЗ, подальше використання яких недоцільно через моральний
або фізичний знос.

ЗРАЗОК 3

<...>

Про списання основних засобів із балансу

У зв'язку з повним фізичним і моральним зносом і на підставі висновку комісії зі списання

основних засобів підприємства від 7 вересня 2015 року НАКАЗУЮ:

1. Списати з балансу такі об'єкти основних засобів:

 верстат шліфувальний, інв. № 3566;

 бетономішалку, інв. № 1255;

 формувальну машину, інв. № 356.

 2. Припинити нарахування амортизації за даними об'єктами із жовтня 2015 року.

3. Матеріали, отримані при демонтажі та розбиранні обладнання, оприбуткувати за цінами їх

можливої реалізації.

4. Відповідальним за виконання наказу призначити головного механіка Крупенка А. Д.

<...>

Проведення ремонту

Крім основних наказів за операціями з ОЗ, наявність яких передбачена на законодавчому рівні, підприємство
може оформляти й інші накази, які допоможуть правильно розподілити витрати при здійсненні операцій з ОЗ,
установити осіб, відповідальних за виконання певних завдань, і т. п.

Одним із таких документів є наказ про проведення капітального ремонту (див. зразок 4). Зазначимо, що для
виконання поточних ремонтів видавати окремий наказ не потрібно – такі ремонти проводяться досить швидко
і не вимагають виведення об'єкта з експлуатації. Здійснення капремонтів бажано зафіксувати в окремому
наказі (через їх дорожнечу, тривалий строк і т. д.), щоб у подальшому правильно відобразити їх в обліку.

ЗРАЗОК 4

<...>

Про проведення капітального ремонту адміністративної будівлі

У зв'язку з необхідністю проведення капітального ремонту адміністративної будівлі та на

підставі дефектної відомості від 07.09.15 р. № 26/3 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити комісію з організації та проведення ремонтних робіт у складі:

 голова комісії – головний механік Кравченко О. І.;

 члени комісії: завідувач госпчастини Горенко Н. І.; начальник відділу закупівель

Климченко Г. Л.

2. Провести капітальний ремонт будівлі господарським способом:

 замінити перекриття покрівлі та каналізаційну систему;

 здійснити повну заміну вікон і дверей у будівлі;

 відремонтувати кабінети, коридори, санвузли.

3. Комісії при підготовці та проведенні капітального ремонту виконати таку роботу:

 у строк до 14 вересня розглянути, погодити і подати мені на затвердження необхідну

проектно-кошторисну документацію;

 забезпечити дотримання техніки безпеки й пожежної безпеки при проведенні

ремонтних робіт відповідно до вимог, установлених підприємством і технічною
документацією.

4. Відповідальність за забезпечення безпеки при проведенні ремонтних робіт покласти на

інженера відділу техніки безпеки Гумілевського В. А.

Контроль над виконанням наказу залишаю за собою.

<...>

Обов'язковість оформлення наказу про введення в експлуатацію відремонтованого об'єкта ОЗ (див. зразок
5) законодавством не встановлена, однак при здійсненні капремонту підрядною організацією наказ разом з
актом приймання-здачі робіт та актом типової форми № ОЗ-2 буде служити підтвердженням якісного ремонту
і доказом того, що понесені при цьому витрати погоджені і відповідають реальній вартості.

ЗРАЗОК 5

<...>

Про введення в експлуатацію об'єкта після капітального ремонту

У зв'язку із закінченням капітального ремонту адміністративної будівлі, виконаного

підрядником, НАКАЗУЮ:

1. На підставі акта приймання-здачі робіт із проведення капітального ремонту, акта

приймання-здачі типової форми № ОЗ-2 увести в експлуатацію об'єкт основних засобів
(інв. № 5523).

2. Відповідальному за здійснення контролю робіт із ремонту подати документи (акти, даний

наказ) до бухгалтерії у строк до 14.09.15 р.

3. Витрати на ремонт (вартість робіт, витрачених власних матеріалів) віднести до складу

адміністративних витрат.

4. Відновити нарахування амортизації будівлі починаючи із жовтня 2015 року.

Контроль над виконанням даного наказу залишаю за собою.

<...>

Виведення об'єкта ОЗ з експлуатації

Об'єкти ОЗ можуть бути виведені з експлуатації не тільки на період проведення ремонтів (реконструкції,
модернізації, дообладнання, добудови), але й, наприклад, при їх консервації, якщо об'єкт не
використовується тепер підприємством, або простої.

Наказ про виведення ОЗ з експлуатації є підставою для припинення амортизації (якщо бухгалтерський облік
ведеться згідно з П(С)БО), а при консервації в ньому встановлюються відповідальні особи за збереження
об'єкта (див. зразок 6).

Зазначимо, що порядок консервації основних виробничих об'єктів затверджено Постановою № 1183 і є

обов'язковим до виконання бюджетними установами, а для комерційних підприємств він носить
рекомендаційний характер.

ЗРАЗОК 6

<...>

Про виведення коксової батареї з експлуатації у зв'язку з консервацією

На підставі акта оцінки економічної доцільності коксової батареї від 01.09.15 р. № 2/55
і висновку про консервацію від 07.09.15 р. № 667-П НАКАЗУЮ:

1. Законсервувати і вивести з експлуатації коксову батарею (інв. № 5568), місце

знаходження – коксовий цех № 1.

2. Установити строк тимчасової консервації – 1 рік.

3. Головному енергетику Чуднову Н. Г. у строк до 14.09.15 р. подати мені на затвердження

проект консервації, що включає такі документи:

 пояснювальну записку про необхідність консервації;

 технологічну документацію на проведення консервації;

 перелік робіт, матеріальних і трудових ресурсів і кошторис витрат, пов'язаних із

 проведенням консервації та розконсервації об'єкта.

4. Відповідальним за збереження об'єкта на період тимчасової консервації призначити

начальника коксового цеху Гарбуза О. І.

5. Після закінчення робіт із виведення об'єкта на консервацію Гарбузу О. І. подати мені на

затвердження акт про прийняття об'єкта на консервацію.

6. Заборонити використання (експлуатацію) об'єкта, виведеного з експлуатації у зв'язку

з консервацією.

7. Головному бухгалтеру Юнковій О. Г. з моменту одержання документів внести відповідні

зміни в облікові регістри і припинити нарахування амортизації за об'єктом.

Контроль над виконанням даного наказу залишаю за собою.

<...>

Розукрупнення ОЗ

Поняття розукрупнення ОЗ законодавством не визначено. Під ним звичайно мається на увазі поділ одного
об'єкта на кілька частин (компонентів), що мають значну вартість, різні строки експлуатації та здатних
функціонувати як самостійні об'єкти. Розукрупнення проводять, наприклад, коли потрібно замінити один із
компонентів, при частковій ліквідації для виділення вартості ліквідованої частини і т. д.

Прикладами таких багатокомпонентних (складних) ОЗ можуть бути різні технологічні комплекси, що

складаються з декількох вузлів (агрегатів), інші великі об'єкти (будівлі, літаки, судна).

У наказі про розукрупнення ОЗ (див. зразок 7) необхідно вказати склад компонентів, строки їх корисного
використання, первісну та ліквідаційну вартості.

ЗРАЗОК 7

<...>

Про розукрупнення об'єкта ОЗ

У зв'язку з необхідністю заміни огороджувальних споруджень на трансформаторній

підстанції (інв. № 145) НАКАЗУЮ:

1. Розукрупнити (виділити окремі частини) об'єкт «Трансформаторна підстанція» із

присвоєнням окремих інвентарних номерів і встановленням різних строків корисного
використання.

2. При розукрупненні виділити такі об'єкти:

 технологічне обладнання (строк експлуатації – 5 років, первісна вартість –

25 000 грн.);

 огороджувальні спорудження (строк експлуатації – 15 років, первісна вартість –

6 000 грн.);

 під'їзні шляхи (строк експлуатації – 15 років, первісна вартість – 8 000 грн.);

 будинок трансформаторної підстанції (строк експлуатації – 20 років, первісна вартість

– 250 000 грн.).

3. Ліквідаційну вартість даних об'єктів установити в розмірі 0 грн.

4. Головному бухгалтеру внести зміни в облікові регістри та первинні документи.

Контроль над виконанням даного наказу залишаю за собою.

<...>
Операції з НА
Наказами за операціями з НА можуть оформлятися розпорядження керівництва та дії підприємства, пов'язані
зі створенням НА, уведенням їх в експлуатацію, списанням (ліквідацією) та ін.

Форма та вимоги до наказів про введення в експлуатацію НА і їх списання аналогічні тим, які встановлені для
наказів за операціями з ОЗ. Наказом про створення об'єкта НА (див. зразок 8) затверджуються відповідальні
посадові особи за подальше зберігання та роботу з НА, витрати на його створення.

ЗРАЗОК 8

<...>

Про створення сайту

З метою досягнення публічності та рекламування продукції підприємства НАКАЗУЮ:

1. Створити веб-сайт в Інтернеті.

2. Розробку дизайну сайту доручити начальнику відділу ІТ Златоушко А. Є.

3. Відповідальним за підготовку інформаційного наповнення сайту призначити начальника

відділу маркетингових досліджень Краснова М. І.

4. Відповідальним за підтримку працездатності сайту призначити системного адміністратора

Каганець Л. І.

Додаток: технічне завдання на 20 аркушах.

<...>

ВИСНОВКИ

Усі суттєві операції з ОЗ і НА, що впливають на бухгалтерський і податковий облік, рекомендуємо

підтвердити наказами по підприємству, тим більше що необхідність складання деяких наказів закріплена
на законодавчому рівні.

Накази не тільки носять інформаційний характер про ті або інші операції з активами, але й підтверджують
правомірність здійснених витрат, а також служать підставою для відображення таких витрат в обліку.
Ольга КИСЕЛЬОВА, консультант із питань бухгалтерського обліку та оподаткування

НАКАЗИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ АВТОМОБІЛЯ

При експлуатації автомобіля виникають ситуації, що вимагають оформлення розпорядчих документів,
зокрема наказів. У консультації наведемо зразки таких наказів і розглянемо основні питання, пов'язані з їх
оформленням і необхідністю складання.

Закріплення автотранспорту за працівниками

Підприємства, що використовують у господарській діяльності вантажні та легкові автомобілі, повинні вести
окремий облік пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), витрачених при їх експлуатації. Якщо оформити
наказ про закріплення автотранспорту за певною посадовою особою (підрозділом, цехом), то можна точно
визначити, на який рахунок списувати вартість витрачених ПММ і як правильно розрахувати фактичну
собівартість продукції.

Який зв'язок між наказом про закріплення автотранспорту і нормами списання ПММ?

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344, вантажним є автомобіль, який за своєю
конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, а легковим – автомобіль, призначений
для перевезення пасажирів із кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, включаючи місце водія.

ПММ списуються за нормами на підставі даних про пробіг автомобіля. Підприємство самостійно розробляє
форму первинного документа на підставі якого списується ПММ.

Самостійно розроблена форма повинна містити: назву марки автомобіля, його державний номер, П. І. Б.
водія, який безпосередньо керує автомобілем, а також осіб, у розпорядження яких надано транспортний
засіб. Для відображення операції з експлуатації автомобіля потрібно зафіксувати показання спідометра як
при виїзді з гаража, так і при заїзді в гараж, тобто фактичний пробіг автомобіля. Крім того, у первинному
документі обов'язкова наявність реквізитів, що підтверджують витрату палива в літрах, а саме: марки (коду)
використовуваного палива, його фактичного обсягу, а також залишків при виїзді та заїзді в гараж.

Таким чином, доцільно розпорядчим документом керівника підприємства (див. зразок 1) закріпити
автотранспорт за посадовими особами.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про закріплення службового автотранспорту

З метою правильного визначення затрат на використання автомобілів НАКАЗУЮ:

1. Закріпити на постійній основі автотранспорт за такими керівниками підрозділів:

 автомобіль Daewoo Lanos, держномер 0101 – за начальником лабораторії;

 автомобіль Opel Omega, держномер 0115 – за головним бухгалтером;

 автомобіль Toyota Camry, держномер 5566 – за начальником відділу збуту.

2. У разі необхідності надавати автомобілі іншим підрозділам на підставі заявок.

3. Затрати, пов'язані з експлуатацією вищезгаданих автомобілів та вартість палива

відносити:

 за автомобілем Daewoo Lanos – на загальновиробничі витрати;

 за автомобілем Opel Omega – на адміністративні витрати;

 за автомобілем Toyota Camry – на збутові витрати.

 <...>

Установлення норм при списанні палива

Для контролю над витратою ПММ і правильного віднесення вартості ПММ на витрати підприємства
необхідно користуватися нормами витрати палива, які бажано відобразити в наказі по підприємству (див.
зразок 2).

Нормативна витрата ПММ визначається за Нормами № 43. У випадку відсутності норм витрати палива в
даному документі для конкретної марки автомобіля підприємство може звернутися до
ДержавтотрансНДІпроект для розробки тимчасових норм.

ЗРАЗОК 2

<...>

Про затвердження норм витрати палива для автомобілів

З метою ефективного використання палива на підприємстві НАКАЗУЮ:

1. Установити з 01.09.15 р. такі норми витрати палива для автомобілів:

Коригувальні коефіцієнти Усього

Об’єм Базова
Часті норма
Марка Рік двигуна, лінійна Умови палива,
автомобіля випуску норма, техзупинки, міста, Клімат-
см3 л/100 км контроль, 7 % л/100
10 % км
10 %
1 2 3 4 5 6 7 8
Автомобіль 2004 1 598 10,5 1,05 1,05 12,6
Daewoo
Lanos Згідно
Автомобіль 1997 1 984 10,3 1,03 1,03 з показниками 12,36
Opel Omega температури
Автомобіль 2000 2 362 10,8 1,08 1,08 Гідрометцентру 12,96
Toyota
Camry

2. Контроль над нормативними витратами палива покласти на начальника фінансово-

економічного відділу Лупину В. В.

<...>

Відображення в обліку перевитрати ПММ

Якщо при порівнянні витрати палива фактична витрата не збіглася з нормативною, потрібно з'ясувати, чому
це відбулося. Наднормативна витрата може виникнути як з вини водія, так і з інших причин. Перевитрату
палива слід підтверджувати документально. Наведемо приклад складання акта про перевитрату палива та
наказу щодо перевитрати (див. зразки 3, 4).

ЗРАЗОК 3

<...>

АКТ
від 01.09.15 р.

Комісія в складі: голова – головний інженер Тихонов О. Л., члени комісії: начальник
фінансового відділу Лихвар І. Д., начальник АТЦ Кропивець Г. Б., здійснила контрольні
виміри витрати палива на пробіг 100 км за автомобілем Opel Omega і встановила
перевитрату палива (бензин А-95, ціна 25 грн/л) у кількості 10 л на суму 250 грн.
Комісія встановила, що перевитрата палива пов'язана зі зносом запчастин.

Висновки комісії: зробити заміну запчастин.

<...>

ЗРАЗОК 4

<...>

Про відображення перевитрати дизельного палива в бухгалтерському та

податковому обліку

У зв'язку з перевитратою дизельного палива понад установлені норми згідно з актом за

автомобілем Opel Omega НАКАЗУЮ:

1. Головному бухгалтеру Красновій О. І. суму перевитрати 250 грн. і суму нарахованих

податкових зобов'язань із ПДВ відобразити в складі інших операційних витрат.

2. Головному механіку Шаповал В. В. провести заміну запчастин.

<...>

ВИСНОВКИ

Основне призначення наказів, пов'язаних з експлуатацією автотранспорту, полягає в такому:

 правильно списати витрати на ПММ і запчастини на рахунки обліку витрат;

 установити норми витрати ПММ на різні автомобілі в різних ситуаціях;

 обґрунтувати виниклу перевитрату палива.

Оформивши наказ, ви будете впевнені, що операції з експлуатації автомобілів будуть відображені в обліку
відповідно до рішень керівництва та норм законодавства.
Ольга ПАПІНОВА, консультант із питань бухгалтерського та податкового обліку

НАКАЗИ ПРО ПРОВЕДЕННЯ РЕКЛАМНИХ АКЦІЙ І

МАРКЕТИНГОВИХ ЗАХОДІВ
Одним із способів збільшення обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) і стимулювання купівельного попиту з
метою прискорення товарообороту є проведення рекламних акцій і маркетингових заходів. Грамотне
планування та документальне оформлення таких заходів дозволяє підприємству збільшити надходження від
продажів і водночас мінімізувати податкові ризики. Розглянемо особливості складання наказів, пов'язаних із
проведенням різних рекламних акцій і маркетингових заходів.

Загальні положення
Законодавством не встановлено форми документів, що підтверджують факт проведення підприємством
рекламних і маркетингових заходів. Тому кожне підприємство розробляє такі документи самостійно,
ураховуючи при цьому специфіку продукції, фінансові можливості, кон'юнктуру ринку, а також вимоги
бухгалтерського та податкового законодавства.

Витрати на рекламу і маркетинг відображаються в обліку як витрати на збут. Для їх обґрунтування

рекомендуємо оформити:

 наказ;

 програму заходів, у якій відображаються порядок та умови їх проведення;

 кошторис витрат;

 первинні документи, що підтверджують фактичні витрати;

 звіт після завершення заходу.

Якщо рекламні кампанії проводяться досить регулярно, то має сенс розробити відповідне Положення про
проведення рекламних акцій (далі – Положення).

Зазначимо, що діючі норми розд. ІІІ ПК лояльні до платників податку на прибуток – їм не потрібно доводити
господарність/негосподарність операцій, під час яких понесено витрати. А от для ПДВ треба обґрунтувати
господарський характер операцій, оскільки при використанні товарів в негосподарській діяльності доведеться
нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПК. Тому недбало складені документи при
проведенні рекламних і маркетингових операцій можуть стати причиною невизнання податкового кредиту за
такими операціями.

Рекламні заходи
Рекламні акції бувають різні. Наприклад, вони можуть бути спрямовані на додаткове інформування
потенційних покупців про продукцію, виробника або логотип, під яким продукція реалізується. До такого виду
реклами можна віднести роздачу листівок, буклетів, каталогів, оголошення по радіо, телебаченню, через
Інтернет, створення відеороликів, рекламних сайтів, зовнішню рекламу та ін.

Значна частка рекламних заходів припадає на безплатні роздачі. Це можуть бути безплатні роздачі зразків
товарів або спеціально виготовлених пробників, дегустація, безплатна роздача під покупку (наприклад,
вручення другого зразка продукції в подарунок за умови купівлі якихось товарів на певну суму), безплатні
роздачі подарунків за підсумками конкурсів і т. п.

Проводити рекламні акції можна в магазинах, причому як у власних, так і в чужих. Для ознайомлення із
продукцією більш широкого кола споживачів необхідно брати участь у виставках, ярмарках та ін.

Наведемо приклади оформлення наказів про проведення рекламних акцій, які можна доповнювати і
змінювати залежно від умов і специфіки діяльності підприємства. Головне, щоб у документах були чітко
сформульовані порядок та умови проведення акції. Вони можуть затверджуватися як окремий документ або
як додаток до наказу про проведення рекламної кампанії.
 ЗРАЗОК 1

<...>

Про проведення рекламної акції

З метою просування на ринок нового виду настінних покриттів, виробленого підприємством,

НАКАЗУЮ:

1. Організувати презентацію нової продукції для всіх оптових покупців ПАТ «Будівельник».

1.1. Відповідальною особою за організацію та проведення презентації призначити

начальника відділу оптових продажів Круглого М. С.

1.2. Доручити Круглому М. С. до 10.10.15 р. розробити і подати на затвердження план

проведення презентації продукції та кошторис витрат*. У кошторисі передбачити витрати на
виготовлення альбомів зі зразками нової продукції.

1.3. Презентацію провести до 31.12.15 р.

2. Художнику Айвазову А. А. до 01.10.15 р. виготовити макет рекламного альбому.

3. Організувати і запровадити систему знижок на нові покриття для споживачів у фірмових

магазинах «Хазяїн» (у містах Харкові, Києві, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Миколаєві,
Кривому Розі).

3.1. Відповідальною особою за організацію та запровадження системи знижок призначити

начальника відділу роздрібних продажів Шустер З. Л.

3.2. Доручити Шустер З. Л. до 05.10.15 р. розробити і подати на затвердження Положення

про знижки*.

4. Після затвердження документів, зазначених у п. 1.2 даного наказу, головному бухгалтеру

Заводній А. К. здійснити оплату згідно з виставленими рахунками.

5. Після проведення презентації Круглому М. С. подати звіт у довільній формі.

<...>

__________
* Не наводиться.

ЗРАЗОК 2

План проведення презентації від 9 жовтня 2015 року

Місце проведення: актовий зал центрального офісу ПАТ «Будівельник».

Дата проведення: 19.10.15 р. (з 11.00 до 16.00).

1. Вступна частина.

2. Ознайомлення представників оптових торговельних підприємств із результатами

модернізації виробництва, асортиментом нової продукції, системою роздрібних знижок,
роздача каталогів та альбомів зі зразками.

3. Фуршет.

<...>

Наступний наказ стосується рекламної кампанії ТОВ «Смакота» – виробника кукурудзяних палочок і
пластівців. Споживачами такої продукції є в основному діти. Спочатку в ході акції набираються претенденти
на одержання цінного подарунка, а потім серед них визначається переможець, якому і вручається подарунок.
Наказ, порядок проведення акції і порядок визначення переможця оформлено одним документом (див.
зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про проведення рекламної акції*

З метою залучення як можна більш широкого кола покупців, розширення ринків збуту та
поширення інформації про продукцію, яка виробляється ТОВ «Смакота», НАКАЗУЮ:

1. Начальникові відділу маркетингу ТОВ «Смакота» Свистунову І. Р.:

1.1. Забезпечити проведення з 01.10.15 р. по 12.01.16 р. рекламної акції «Виріж логотипі,

розміщений на упаковці, і надішли на нашу адресу. Ти будеш мати можливість одержати в
подарунок смартфон» (далі – акція) на умовах, визначених цим наказом і порядком
проведення акції, який наведено в додатку 1 до цього наказу (далі – Порядок).

1.2. Визначити і затвердити осіб, відповідальних за проведення акції, подання звіту про неї
та фактичні витрати.

1.3. Під час організації і проведення акції керуватися вимогами даного наказу, Порядку та
іншими розпорядчими документами ТОВ «Смакота», які визначають умови та порядок
проведення акції, а також нормами чинного законодавства України, у тому числі Закону від
01.12.05 р. № 3161-IV.

2. Особам, призначеним відповідальними за акцію згідно з п. 1.2 цього наказу, розробити

і передати керівнику фінансової служби на затвердження кошторис витрат на повідомлення
покупців про проведення акції не пізніше 20.09.15 р. Способи повідомлення наведено в п. 5
Порядку.

3. Затвердити Порядок проведення акції за формою додатка 1 до даного наказу.

4. Затвердити Порядок визначення переможця за підсумками акції за формою додатка 2 до

даного наказу.

5. Відповідальним особам подати генеральному директору ТОВ «Смакота» звіт про підсумки
проведеної акції 12.01.16 р.

Контроль над виконанням цього наказу залишаю за собою.

<...>

__________
* Якщо акції на підприємстві проводяться відповідно до розробленого Положення, то все одно для проведення нової
акції необхідно видати наказ із метою визначення дат її початку і закінчення та інших умов, які не враховані в Положенні.

Додаток 1 до наказу

Порядок проведення акції

1. Організатор акції.

1.1. Організатором акції є ТОВ «Смакота»*, код ЄДРПОУ 22222222, юридична адреса:
00002, м. Харків, вул. Пушкінська, 222.

2. Період проведення акції.

2.1. Дата початку акції – 1 жовтня 2015 року.

2.2. Дата закінчення акції – 12 січня 2016 року.

3. Територія проведення акції.

3.1. Усі торговельні точки України, де реалізується продукція ТОВ «Смакота».

4. Суть акції та умови участі в ній.

4.1. До участі в акції запрошуються споживачі продукції ТОВ «Смакота» (діти та/або їх
батьки). Брати участь в акції можна необмежену кількість разів.

4.2. На час проведення акції весь асортимент товарів, який пропонується для продажу ТОВ
«Смакота», реалізується зі знижкою 10 % усім покупцям без будь-яких додаткових умов.

4.3. Усі покупці, які в період проведення акції придбають товар ТОВ «Смакота» і надішлють
на адресу виробника логотип, розміщений на упаковці, а також чек (розрахунковий
документ), що підтверджує придбання товару на будь-яку суму, можуть стати учасниками
розіграшу із правом одержати в подарунок смартфон вартістю 2 500 грн., у тому числі ПДВ.
На звороті логотипа повинні бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові та дані про
реєстраційний номер облікової картки платника податків**. Покупці також можуть надіслати
фотографію вирізаного логотипа та розрахункового документа на електронну пошту
виробника.

4.4. Отримані від покупців логотипи зберігаються в спеціальній скриньці, яка

використовується для проведення розіграшу.

4.5. Умови та порядок визначення переможця наведено в додатку 2 до наказу.

5. Порядок повідомлення про проведення акції.

5.1. З метою повідомлення потенційних покупців про проведення акції та її умови не пізніше
25.09.15 р. розмістити оголошення:

 у місцевій газеті та на радіо. Перелік газет і радіостанцій погоджується з керівником

відділу маркетингу ТОВ «Смакота» Свистуновим І. Р. Відповідальна особа – регіональний
представник відповідного регіону України;

 на веб-сайті ТОВ «Смакота». Відповідальна особа – програміст Лізін Д. І.

6. Інші умови.

6.1. Організатор має право в односторонньому порядку доповнити або змінити даний
Порядок.

6.2. Організатор не несе відповідальності за дії органів державної влади та інші незалежні
від нього обставини, які можуть унеможливити виконання умов акції, у тому числі у випадку
настання форсу-мажору.

6.3. Своєю участю в акції всі її учасники підтверджують згоду:

 з усіма викладеними умовами акції, а також зобов'язуються їх виконувати;

 на можливе використання організатором без будь-якої винагороди їх прізвищ, імен та

по батькові, а також на проведення фото- та/або відеозйомки з їх участю в рамках акції;

 на використання їх фотографій організатором без будь-якої винагороди на сайті

організатора, у будь-яких друкованих виданнях, аудио- і відеоматеріалах, які стосуються
акції, із рекламною метою, а також способом і методами, які не суперечать чинному
законодавству України.

6.4. У випадку виникнення ситуацій або спірних питань, які допускають неоднозначне
тлумачення цього Порядку, остаточне рішення приймається організатором.

--------------------------------------------------------------------------------------------
 Додаток 2 до наказу

Порядок визначення переможця за підсумками акції

1. Визначити переможця за підсумками акції 12 січня 2016 року в 11.00. Захід проводиться
на безплатній основі з рекламною метою відповідно до наказу.

2. Місце визначення переможця – адміністративний корпус ТОВ «Смакота».

3. Переможець визначається серед осіб, які в ході акції виконали умови п. 4.3 додатка 1 до
даного наказу. Особиста присутність претендентів не потрібна.

4. Переможець одержує подарунок*** – смартфон за ціною 2 500 грн., у тому числі ПДВ.

5. Переможець (одержувач подарунка) визначається в присутності комісії в складі не менше

трьох людей із числа працівників ТОВ «Смакота». Склад комісії затверджується наказом
керівника не пізніше 05.01.16 р. Для визначення переможця комісія шляхом випадкового
вибору дістає зі скриньки з логотипами один логотип і повідомляє зазначені на ньому
прізвище, ім'я та по батькові учасника. Це фіксується за допомогою фото- та/або
відеозйомки. За підсумками заходу комісія складає протокол, у який вноситься повністю
прізвище, ім'я, по батькові та номер облікової картки переможця.

6. Комісія вручає переможцю подарунок або направляє його за вказаною ним адресою. Ця
операція підтверджується актом приймання-передачі.

7. Грошовий еквівалент вартості смартфона не видається, смартфон обміну на інший

подарунок не підлягає. У випадку відмови покупця від подарунка, отриманого за умовами
акції, покупець не має права вимагати від організатора акції будь-яку компенсацію.

<...>

___________
* Якщо організатором акції є інше підприємство за договором підряду, то вказуються його найменування, код ЄДРПОУ
та юридична адреса.

** Необхідність надання докладних відомостей про покупця як про платника податків викликана тим, що будь-який
учасник акції є потенційним одержувачем доходу у вигляді подарунка, а значить, платником ПДФО і військового збору. Їх
сума повинна утримуватися підприємством. Тому учасником акції повинен бути той, хто підтвердить свій статус
платника податків. Замість дитини брати участь в акції можуть його батьки, яким, напевно, присвоєно реєстраційний
номер облікової картки (раніше – індивідуальний номер платника податків, ІПН). Водночас одержувачем доходу може
стати і неповнолітній. Порядок реєстрації фізособи, незалежно від віку, у Держреєстрі платників податків – фізичних осіб
передбачений п. 70.5 ПК і Положенням № 779.

*** Важливо, щоб в умовах проведення акції оговорювалася можливість одержання учасником саме подарунка, а не
виграшу. Доходи, нараховані як виграш або приз (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або
нерезидентів, обкладаються ПДФО в розмірі подвійної ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ПК, – 30 % або 40
%, якщо вартість виграшу (призу) перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати (у 2015 році – 12 180 грн.) (п.
167.3 ПК). А от вартість подарунка розглядається як додаткове благо і обкладається ПДФО у сумі, що перевищує 609
грн. (пп. «е» пп. 164.2.17, пп. 165.1.39 ПК). При цьому для визначення об'єкта обкладення ПДФО до оподатковуваної
частини доходу слід застосувати натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПК. Доходи платника податків у вигляді
додблага, визначеного пп. «е» пп. 164.2.17 ПК, є об'єктом для нарахування військового збору. Тому підприємство
повинне утримати збір за ставкою 1,5 % з тієї частини вартості подарунка, яка обкладається ПДФО, причому без
застосування будь-якого коефіцієнта (пп. 1.2, пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).

Маркетингові заходи
Визначення поняття «маркетинг» міститься в пп. 14.1.108 ПК. Маркетинг – це послуги, які забезпечують
функціонування підприємства в сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики
цін, організації та керування рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного
обслуговування споживача в рамках господарської діяльності. Зокрема, до маркетингових належать послуги:

 із розміщення продукції в місцях продажу;

 вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту;

 внесення продукції (робіт, послуг) в інформаційні бази продажу;

 збирання та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).

Наведемо приклад наказу, який дозволить обґрунтувати необхідність проведення маркетингових заходів і
встановити порядок їх проведення (див. зразок 4).

ЗРАЗОК 4

<...>

Про проведення маркетингових заходів

З метою організації та керування рухом до споживача товарів, які пропонуються ПП

«Крокус», а також активізації їх збуту НАКАЗУЮ:

1. Для розробки планограми розміщення товарів у місці продажу, а саме в магазині «Квіти»,
розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 222, залучити сторонню
організацію (далі – Підрядник).

2. Пошук Підрядника та укладання з ним договору доручити комерційному директору

Абрамову Л. П.

3. Планограми розміщення товарів, які будуть розроблені Підрядником, погодити

з маркетологом Киреєвою З. І. і подати на затвердження директору ПП «Крокус».

4. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписати в Замовника тільки після

затвердження планограми директором. Така планограма є невід'ємною частиною акта.

Контроль над виконанням наказу покладаю на себе.

<...>

ВИСНОВКИ

Накази про проведення рекламних і маркетингових заходів разом із первинними документами дозволять
підтвердити статус рекламно-маркетингових витрат і їх зв'язок із господарською діяльністю платника
податків. Це дасть йому право:

 не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ;

 в обліку віднести такі витрати до складу витрат на збут.

Крім того, грамотно складені накази є запорукою чіткого дотримання працівниками вимог керівництва при
виконанні своїх функціональних обов'язків.
Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ВИТРАТИ, КОРПОРАТИВИ, МОБІЛЬНИЙ

ЗВ'ЯЗОК: СКЛАДАЄМО НАКАЗИ
Представницькі витрати, витрати на зв'язок і проведення корпоративних заходів пов'язані з операційною
діяльністю підприємства і не включаються в собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). У
загальному випадку такі витрати відносять до адміністративних (п. 18 П(С)БО 16), але залежно від
конкретних обставин їх здійснення вони можуть включатися також до складу збутових або інших операційних
витрат. Такі витрати визнаються в обліку в тому періоді, у якому були фактично понесені (п. 7 П(С)БО 16). У
консультації розглянемо зразки наказів, якими оформляються зазначені витрати.

Представницькі витрати
Представницькими є витрати підприємств на прийом та обслуговування іноземних представників і делегацій,
а також представників інших підприємств, які прибули за запрошенням для проведення переговорів із метою
здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримки взаємовигідного співробітництва і вирішення
питань, пов'язаних із комерційною діяльністю.

До представницьких належать витрати, пов'язані із проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері)
представників, їх проживанням у готелі, транспортним забезпеченням, культурними заходами, буфетним
обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не є штатним працівником
підприємства.

Незважаючи на начебто розважальний характер, представницькі витрати, безсумнівно, пов'язані з

господарською діяльністю підприємства, тому що сприяють налагодженню та зміцненню ділових зв'язків і
вирішенню виробничих питань. Тому в підприємства не повинно бути проблем із відображенням таких витрат
у податковому обліку. Звичайно, за умови їх документального підтвердження.

Наведемо приклад складання наказу (див. зразок 1), що входить у пакет документів, які підтверджують
представницькі витрати.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про проведення прийому представників фірми COVIS OPTIC Cо., Ltd. (Республіка
Корея)

Для обговорення умов ділового співробітництва та можливого укладання договору поставки

очкових лінз та оправ НАКАЗУЮ:

1. Організувати і провести офіційний прийом і переговори із представниками фірми COVIS

OPTIC Cо., Ltd. до 1 жовтня 2015 року.

1.1. Офіс-менеджеру Рябенко О. Г.:

 запросити на прийом представників фірми COVIS OPTIC Cо., Ltd., погодити з ними
дату візиту і список представників;

 у строк до 1 вересня 2015 року підготувати та подати на затвердження програму

прийому.

1.2. Призначити начальника відділу постачання Степаненко А. Н. та офіс-менеджера

Рябенко О. Г. відповідальними за прийом представників фірми COVIS OPTIC Cо., Ltd.,
дотримання програми їх перебування, забезпечення ресторанного і банкетного
обслуговування під час проведення переговорів, присутності на переговорах перекладача
з корейської мови, а також ведення протоколу зустрічі.

1.3. Головному бухгалтеру Даниленко Є. С. підготувати для затвердження кошторис

представницьких витрат відповідно до програми заходу.
 2. Затвердити список співробітників для ведення переговорів у такому складі:

 фінансовий директор Голубенко І. М.;

 начальник відділу постачання Степаненко А. М.;

 начальник юридичного відділу Жук Н. Г.

3. Начальнику відділу постачання Степаненко А. М. наступного дня після закінчення візиту

представників фірми COVIS OPTIC Cо., Ltd. подати на затвердження в бухгалтерію звіт про
проведений захід із додаванням підтвердних документів.

Контроль над виконанням даного наказу залишаю за собою.

<...>

Зазначимо, що для підтвердження представницьких витрат крім наказу (із підписами ознайомлених із ним
працівників) потрібно скласти та затвердити кошторис витрат, програму прийому, звіт про проведення
заходу, авансові звіти у випадку здійснення витрат на представницькі цілі готівкою, інші первинні документи
(чеки, акти, накладні), що підтверджують витрати, звіт про суму фактичних витрат на захід.

Корпоративні заходи
Корпоративні заходи можна умовно поділити на заходи, зв'язок яких із господарською діяльністю сумніву не
викликає (наприклад, річні збори акціонерів), та умовно господарські заходи (наприклад, урочисті збори і
концерт із приводу святкування 8 Березня). Звичайно, корпоративи другого виду дуже важливі для створення
в трудовому колективі атмосфери, сприятливої для високої продуктивності праці, але до 1 січня 2015 року
витрати на подібні заходи проходили повз податковий облік.

Із зазначеної дати діючі норми ПК не містять обмежень на включення таких загальногосподарських витрат до
складу податкових. Тому, якщо в ПК не будуть унесені відповідні зміни, витрати на проведення абсолютно
всіх корпоративних заходів будуть зменшувати об'єкт обкладення податком на прибуток.

Якщо все-таки законодавці накладуть вето на включення до складу податкових витрат, що мають ознаки
«негосподарності», тобто не пов'язаних прямо з одержанням доходу, то доведеться так оформляти
відповідні документи, щоб можна було поспорити з контролюючими органами про «негосподарність»
здійснених витрат. Так, будь-яке загальноприйняте або «фірмове» свято можна оформити як рекламний
захід, прийом для ділових партнерів, збори колективу.

Припустимо, прийнято рішення відсвяткувати щорічний День фірми з виїздом колективу на природу.
Наведемо приклад відповідного наказу (див. зразок 2).

ЗРАЗОК 2

<...>

Про проведення корпоративного тренінгу «Внутрішньогосподарські комунікації»

У зв'язку із проведенням 26.09.15 р. корпоративного тренінгу «Внутрішньогосподарські

комунікації» для розширення комунікацій усередині корпорації з метою підвищення
продуктивності праці, формування корпоративної культури, підтримки корпоративного духу
компанії, розкриття творчого потенціалу працівників і мотивації до подальшої роботи, а
також нагородження кращих працівників НАКАЗУЮ:

1. Організувати 26.09.15 р. одноденний виїзд працівників фірми на базу відпочинку

«Буревісник» у с. Орловщині Новомосковського району Дніпропетровської області.

2. Відповідальними за проведення тренінгу призначити:

 начальника відділу персоналу Чиж О. Є.;

 головного бухгалтера Даниленко Є. С.;

  менеджера відділу постачання Коробко О. О.

3. Начальнику відділу персоналу Чиж О. Є. у строк до 25.08.15 р. подати на затвердження

програму проведення тренінгу, список працівників, які досягли за минулий рік високих
показників праці, для нагородження цінними подарунками, а також забезпечити виїзд на
захід кращих працівників регіональних представництв фірми.

4. Менеджеру відділу постачання Коробко О. О. у строк до 28.08.15 р. підготувати і подати

на затвердження кошторис витрат на проведення заходу, організувати закупівлю цінних
подарунків для нагородження працівників.

5. Головному бухгалтеру Даниленко Є. С. забезпечити своєчасну оплату витрат на

проведення тренінгу.

6. Менеджеру відділу постачання Коробко О. О. подавати до бухгалтерії в строки,

передбачені законодавством, авансові звіти про витрачені готівкові кошти, а також звіт про
суму фактичних витрат на захід у триденний строк після закінчення тренінгу.

7. Контроль над виконанням даного наказу покласти на заступника генерального директора

Турко Д. Д.

<...>

Працівники, перелічені в наказі, повинні бути з ним ознайомлені під підпис. Зазначимо, що додатково до
такого наказу потрібно мати положення про обов'язкове періодичне колективне навчання працівників (можна
включати в колдоговір), програму тренінгу, кошторис витрат на проведення тренінгу, первинні документи, що
підтверджують здійснення витрат, звіт про суму фактичних витрат на захід.

Використання мобільного зв'язку працівниками підприємства

Мобільний зв'язок давно вже став доступним і його використання на підприємствах поряд зі стаціонарним
телефонним зв'язком (або замість нього) не викликає в контролюючих органів такої пильної уваги, як раніше.
Але при цьому персональне використання такого зв'язку співробітниками підприємства повинне бути
документально оформлене і не повинне викликати сумніви у виробничому характері розмов.

Варіантів, коли підприємство оплачує мобільний зв'язок, а співробітники користуються ним персонально,
може бути декілька. Назвемо найпоширеніші:

 підприємство саме закуповує телефонні апарати для співробітників, підключає їх до корпоративного

тарифу і видає співробітникам у користування. На нашу думку, це найбільш зручний варіант для податкового
обліку;

 співробітники використовують свої мобільні телефони, а підприємство видає їм тільки sim-картку,

підключену до корпоративного тарифу. Зверніть увагу: у цьому випадку в контролюючих органів може
виникнути версія про безплатне надання співробітниками своїх апаратів підприємству. Тому потрібно
подбати про наявність договорів оренди мобільних апаратів співробітників;

 працівники ведуть службові розмови зі своїх апаратів і за свої гроші, а підприємство щомісяця
виплачує їм певну компенсацію. Сума компенсації може бути визначена в контракті зі співробітником,
колдоговорі, наказі або в іншому внутрішньому документі підприємства. Зверніть увагу: цей спосіб дуже
складний для обліку. Адже довести, яка саме сума коштів витрачена на виробничі розмови, а яка – на
особисті, практично неможливо. Тому компенсація, виплачена працівникам, буде привертати увагу
контролюючих органів як можливі суми додаткового блага, з яких потрібно утримати ПДФО і ЄСВ, військовий
збір.

При будь-якому варіанті використання мобільного зв'язку працівниками на підприємстві видається

відповідний наказ. Наведемо приклад наказу для варіанта 1 (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про використання мобільного зв'язку в господарській діяльності

З метою забезпечення на підприємстві швидкого доступу до інформації, а також
оперативного обміну інформацією для здійснення виробничих, адміністративних і збутових
функцій НАКАЗУЮ:

1. Системному адміністратору Симоненку К. Д. придбати мобільні телефонні апарати

в кількості 6 шт. вартістю не вище 1 000 грн., підключити їх до корпоративного тарифного
плану та роздати співробітникам згідно зі списком (додаток 1).

2. Працівникам, яким передали в користування мобільні телефони, використовувати їх

виключно з метою виробничої необхідності.

3. Установити ліміти на користування мобільним зв'язком згідно зі списком (додаток 1).

Кошти, витрачені понад ліміт, підлягають відшкодуванню працівником.

4. Установити такий порядок відшкодування працівником понадлімітних витрат:

4.1. Сума витрат, здійснених понад ліміт, утримується із заробітної плати працівника,
нарахованої за місяць, у якому допущено таке перевищення.

4.2. Якщо здійснити утримання із зарплати неможливо, працівник повинен внести суму
перевищення ліміту в касу підприємства до 20-го числа місяця, що настає за місяцем,
у якому відбулося перевищення.

4.3. Якщо працівник подав службову записку, у якій переконливо обґрунтував перевищення
встановленого ліміту з метою виробничої необхідності, то він не зобов'язаний
відшкодовувати витрати на мобільний зв'язок. Така записка повинна бути подана
в бухгалтерію до 5-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося перевищення.

5. Контроль над виконанням даного наказу покласти на головного бухгалтера Даниленка Є.

С.

<...>

Додаток 1 до наказу від 12.02.15 р. № 4

Затверджую: 12.02.15 р.

Директор Васько А. А.

Найменування Установлений ліміт

№ Посада П. І. Б.
телефонного мобільного зв'язку
п/п працівника працівника
апарата на місяць, грн.
1 2 3 4 5
1 Головний бухгалтер Даниленко Є. С. Nokia 215 300,00
2 Комерційний директор Шпак А. В. Nokia 215 300,00
3 Начальник відділу постачання Степаненко А. М. Nokia 215 300,00
4 Начальник відділу збуту Колісник П. І. Nokia 215 300,00
5 Начальник юридичного відділу Жук Н. Г. Nokia 215 300,00
6 Начальник служби безпеки Сокол В. С. Nokia 215 300,00

Листок ознайомлення
з регламентом використання службового мобільного зв'язку,
установленим наказом від 12.02.15 р. № 4

Із регламентом використання службового мобільного зв'язку ознайомлений, телефонний

апарат із sim-картками одержав:

№ Абонентський
Посада П. І. Б. Дата Підпис
п/п номер
1 2 3 4 5 6
 1 Головний бухгалтер Даниленко Є. С. 050 ХХХХХ 25, 23.02.15 р. Даниленко
067 ХХХХХ 32
... ... ... ... ... ...

ВИСНОВКИ

Представницькі витрати підприємства, витрати на корпоративні заходи, мобільний зв'язок, яким

персонально користуються працівники, можна віднести, як говорилося раніше, до витрат подвійного
призначення, які цілком можуть бути додатковим доходом працівників. Щоб у контролюючих органів при
перевірці не виникло спокуси позбавити підприємство таких витрат у податковому обліку та/або
донарахувати ПДФО, ЄСВ і військовий збір на їх суми, вищевказані заходи повинні бути документально
оформлені так, щоб ні в кого не було сумнівів у їх господарності. І не останню роль у цьому відіграють
належним чином складені накази.
Зінаїда ОМЕЛЬНИЦЬКА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПДВ: ОФОРМЛЯЄМО НАКАЗИ

Питання організації ПДВ-обліку регулюються наказами. Які саме накази та для яких ситуацій необхідно
скласти, розповімо в консультації. При цьому будемо використовувати такі скорочення: податкова накладна –
ПН; розрахунок коригування – РК; Єдиний реєстр податкових накладних – ЄРПН; електронно-цифровий
підпис – ЕЦП.

Наказ про призначення осіб, які виписують та реєструють ПН і РК в ЄРПН

Нагадаємо, починаючи з 1 січня 2015 року всі ПН складаються в електронній формі, а з 1 лютого 2015 року
підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН (п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). У період із 1 січня до 1 лютого
поточного року ДФС дозволяла не реєструвати в ЄРПН ПН, у яких сума ПДВ була менше 10 000 грн., і ПН,
які не видавалися контрагентам (Лист № 1403).

Оформлення документів в електронному вигляді передбачає накладення на них ЕЦП. Чий ЕЦП повинен
стояти на ПН?

Згідно з п. 201.1 ПК постачальник зобов'язаний подати покупцю електронну ПН, що містить ЕЦП
уповноваженої платником особи та зареєстровану в ЄРПН. Особа, яка має право виписувати ПН і РК до них,
як правило, призначається наказом керівника (див. нижче зразок 1).

Усі електронні ПН скріплюються спочатку ЕЦП посадових осіб постачальника – платника ПДВ (головного
бухгалтера (бухгалтера) або керівника), а потім ЕЦП, який є аналогом відбитка печатки (п. 19 Порядку № 957,
п. 5 Порядку № 1246).

Тобто ЕЦП, що накладається на ПН при реєстрації в ЄРПН, і підпис, яким скріплюють цю ПН при її видачі
покупцю, повинен належати одній особі, якій делеговано право підпису ПН. Зазначимо, що ДФС
дотримується саме такої думки (Лист № 11999). Порядок складання РК і його реєстрації в ЄРПН аналогічний
порядку, передбаченому для ПН (п. 21 Порядку № 957).

Чи повинен головний бухгалтер в обов'язковому порядку бути уповноваженою особою,

яка накладає свій ЕЦП на ПН і РК при їх реєстрації в ЄРПН?

Ні, не повинен. Право накладення ЕЦП на ПН може бути делеговане іншій особі (бухгалтеру, менеджеру
тощо) за рішенням керівництва підприємства, яке закріплюється відповідним наказом (див. зразок 2). Для
делегування даного права іншій посадовій особі необхідно одержати для нього в акредитованих центрах
сертифікації ключів засоби ЕЦП і подати до органу ДФС за місцем реєстрації посилені сертифікати ЕЦП
даної особи (п. 5 Порядку № 1246). У цьому випадку ЕЦП посадових осіб платника ПДВ накладається в
такому порядку:

 спочатку ЕЦП посадової особи, якій делеговано право підпису ПН і РК;

 потім ЕЦП, яка є аналогом відбитка печатки платника ПДВ.

Наведемо приклад формулювання наказів про призначення осіб, які накладають ЕЦП на ПН і РК, і про
делегування повноважень на реєстрацію в ЄРПН ПН і РК іншій посадовій особі.

ЗРАЗОК 1

<...>

Про призначення осіб, уповноважених скріплювати податкові накладні та розрахунки

коригувань до них електронно-цифровим підписом

З метою виконання вимог п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого

наказом Мінфіну від 22.09.15 р. № 957, НАКАЗУЮ:

1. Надати повноваження на скріплення податкових накладних і розрахунків коригувань до

них електронно-цифровим підписом таким працівникам:
  бухгалтера з обліку реалізації товарів Кириченко О. Р.;

 оператора складу Орлову О. А.

Зазначені особи складають податкові накладні та розрахунки коригувань до них і скріплюють

їх електронно-цифровим підписом.

2. Контроль над виконанням наказу покласти на головного бухгалтера Єгорову О. А.

<...>

ЗРАЗОК 2

<...>

Про делегування права накладати електронно-цифровий підпис при відправленні

податкових накладних і розрахунків коригування до Єдиного реєстру податкових
накладних

З метою дотримання вимог п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних,

затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, НАКАЗУЮ:

1. Делегувати право накладати електронно-цифровий підпис при відправленні податкових

накладних і розрахунків коригування до Єдиного реєстру податкових накладних бухгалтеру
з обліку реалізації товарів Шевченко О. Р.

2. Одержати в акредитованому центрі сертифікації ключів засоби ЕЦП для бухгалтера

з обліку реалізації товарів Шевченко О. Р.

3. Подати до органу ДПС за місцем реєстрації підприємства сертифікат ЕЦП бухгалтера

з обліку реалізації товарів Шевченко О. Р.

4. Контроль над виконанням наказу покласти на головного бухгалтера Єгорову О. А.

<...>

Наказ про делегування філіям повноважень на виписування ПН і РК

ПН і РК до неї складаються особою, яка зареєстрована як платник ПДВ і одержала індивідуальний
податковий номер.

Філії не є платниками ПДВ (пп. 14.1.139, п. 180.1 ПК), однак якщо філія (структурний підрозділ) здійснює
поставку товарів (послуг), то головне підприємство може делегувати їй право виписування ПН і РК до них.
Для цього платник ПДВ повинен присвоїти кожній філії (структурному підрозділу) окремий цифровий номер,
повідомивши про це орган ДФС за своїм місцем реєстрації. Повідомлення про делегування філіям
(структурним підрозділам) права виписування ПН і РК здійснюється шляхом подання відповідного додатка до
декларації (його форму наведено в додатку 2 до Порядку № 966).

Рекомендуємо платникам ПДВ, що мають філії (структурні підрозділи), які займаються поставкою, видати
наказ про делегування їм повноважень на виписування ПН і РК (див. зразок 3).

ЗРАЗОК 3

<...>

Про делегування філіям повноважень щодо оформлення податкових накладних

і розрахунків коригування до них

З метою делегування філіям повноважень щодо оформлення податкових накладних

і розрахунків коригування до них, а також дотримання вимог п. 1 Порядку заповнення
податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.14 р. № 966, і п. 5 Порядку
ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ
від 29.12.10 р. № 1246, НАКАЗУЮ:

1. Присвоїти філіям такі числові номери: Запорізькій філії – № 0001; Полтавській філії –
№ 0002; Львівській філії – № 0003.

2. Наділити повноваженнями щодо виписування та скріплення електронно-цифровим

підписом податкових накладних і розрахунків коригування до них, а також реєстрації таких
податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

 бухгалтера Запорізької філії Бєлкіну А. Г.;

 бухгалтера Полтавської філії Нестеку О. С.;

 бухгалтера Львівської філії Стець А. В.

3. Для делегування повноважень щодо накладення електронно-цифрового підпису при

відправленні податкових накладних і розрахунків коригування до Єдиного реєстру
податкових накладних особам, зазначеним у п. 2 цього наказу:

 одержати в акредитованому центрі сертифікації ключів засоби ЕЦП для себе;

 подати до органу ДФС за місцем реєстрації підприємства сертифікат ЕЦП цих осіб.

4. Контроль над виконанням наказу покласти на головного бухгалтера Єгорову О. А.

<...>

ВИСНОВКИ

Для організації обліку з ПДВ рекомендуємо оформляти наказами по підприємству список осіб, яким надано
право оформляти та реєструвати в ЄРПН ПН і РК.
Марина ВЛАДІМІРСЬКА, заступник головного редактора

НАКАЗИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ РОБОТИ КАСИ

Знати правила касової дисципліни треба всім, адже їх порушення може призвести до досить великих
штрафів. Які накази потрібно видати підприємству для організації роботи каси, читайте в консультації.

Прийняття на роботу касира

Перший наказ – про призначення касира. При прийнятті на роботу касира необхідно врахувати всі вимоги
КЗпП і Положення № 637 та відобразити їх у відповідному наказі (див. зразок 1). Вимоги такі:

 керівник підприємства повинен укласти з касиром договір про повну матеріальну відповідальність,
оскільки згідно зі ст. 1351 КЗпП касир несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих
ним цінностей (п. 4.7 Положення № 637). Форму типового договору про повну індивідуальну матеріальну
відповідальність наведено в додатку 2 до Постанови № 447;

 касир під підпис повинен бути ознайомлений із нормами Положення № 637 (п. 4.7 цього Положення).

ЗРАЗОК 1

<...>

Про прийняття на роботу

З метою контролю над схоронністю грошових цінностей на підприємстві НАКАЗУЮ:

1. Прийняти Петренка Петра Петровича з 01.09.15 р. на постійну роботу в бухгалтерію на

посаду касира з окладом згідно зі штатним розписом.

2. Укласти з Петренком П. П. договір про повну матеріальну відповідальність касира.

3. Ознайомити Петренка П. П. під підпис із посадовою інструкцією касира та нормами

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого
постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

4. Відповідальним за виконання наказу призначити начальника відділу кадрів Приходько І.

П.

<...>

Другий наказ знадобиться, якщо штатним розписом підприємства не передбачена посада касира. Тоді його
обов'язки може виконувати бухгалтер або інший працівник, з яким укладається договір про повну матеріальну
відповідальність. У такій ситуації видається наказ по підприємству про покладання обов'язків касира на
працівника (директора, бухгалтера та ін.) (див. зразок 2).

ЗРАЗОК 2

<...>

Про виконання обов'язків касира

<...>

НАКАЗУЮ:

1. Покласти виконання обов'язків касира з 01.09.15 р. на головного бухгалтера підприємства

Богданова І. І.

2. Укласти з Богдановим І. І. договір про повну матеріальну відповідальність касира.

 3. Ознайомити Богданова І. І. під підпис із нормами Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ
від 15.12.04 р. № 637.

4. Зобов'язати Богданова І. І. при оформленні касових документів підписувати їх і як касиру,

і як головному бухгалтеру підприємства.

<...>

Передача грошей у касі

Третій наказ складається, якщо підприємству треба здійснити передачу матеріальних цінностей у випадку
відсутності касира. Наприклад, касир може занедужати або з невідомих причин бути відсутнім на роботі, а
кошти потрібні для забезпечення діяльності підприємства (виплати зарплати, видачі під звіт і т. п.). Тоді
видається наказ про передачу цінностей іншому касиру (див. зразок 3). Якщо такого немає, обов'язки касира
покладаються на іншого працівника, для чого видається відповідний наказ (див. зразок 2).

Наказ про приймання-передачу каси складається і при звичайній зміні касира, наприклад, при виході касира у
відпустку.

ЗРАЗОК 3

<...>

Про передачу коштів у касі підприємства

У зв'язку з відсутністю через тимчасову непрацездатність касира Петренка П. П. НАКАЗУЮ:

1. Здійснити 17.09.15 р. передачу матеріальних цінностей, що знаходяться в центральній

касі підприємства, старшому касиру Лісниченко П. П.

2. Призначити комісію із приймання-передачі цінностей, що зберігаються в касі

підприємства, у складі:

 голова комісії – головний бухгалтер Богданов І. І.;

 члени комісії: старший бухгалтер Тартаковська С. П., бухгалтер Геращенко В. А.

3. Головному бухгалтеру Богданову І. І. забезпечити виконання цього наказу.

<...>

Ведення касової книги

Четвертий наказ видається, якщо ви вирішили вести касову книгу в електронному вигляді. Підприємство має
право самостійне вибрати спосіб її ведення: або на паперових носіях, або в електронному вигляді. Свій вибір
рекомендуємо закріпити в окремому наказі (див. зразок 4) або в загальному наказі про організацію ведення
бухгалтерського обліку.

ЗРАЗОК 4

<...>

Про порядок ведення касової книги

<...>

НАКАЗУЮ:

1. Касову книгу на підприємстві вести в електронному вигляді з формуванням «Вкладного

аркуша касової книги» і «Звіту касира».
 2. Здійснювати щодня роздруківку «Вкладного аркуша касової книги».

3. Головному бухгалтеру підприємства Богданову І. І. забезпечити виконання цього наказу.

<...>

Установлення ліміту каси

Цей наказ (див. зразок 5) необхідний для затвердження ліміту каси, який визначається підприємством
самостійно на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення №
637). Якщо підприємство має відокремлені підрозділи, то для них складаються свої розрахунки ліміту, які теж
затверджуються наказом по підприємству (п. 5.2 Положення № 637).

ЗРАЗОК 5

<...>

Про встановлення ліміту каси

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,

затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, НАКАЗУЮ:

1. На підставі здійсненого розрахунку ліміту залишку готівки в касі з 01.09.15 р. установити

ліміт каси підприємства в розмірі 16 000 грн.

2. Головному бухгалтер Богданову І. І. довести цей наказ до відома касира Петренка П. П.

<...>

Розмінна монета на підприємстві

Підприємства та підприємці повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі покупцям
(п. 2.13 Положення № 637). Підприємства самостійно визначають суму розмінної монети, оформивши таке
рішення наказом по підприємству (див. зразок 6). При цьому слід пам'ятати, що підприємства можуть
зберігати в касах у неробочий час готівкову виручку (готівку) у сумі, яка не перевищує встановлений ліміт
каси (п. 2.8 Положення № 637).

ЗРАЗОК 6

<...>

Про встановлення суми розмінної монети

Згідно з вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, НАКАЗУЮ:

1. Забезпечити постійну наявність у місці проведення розрахунків банкнот і монет для видачі
здачі покупцям у сумі 1 000 грн.

2. Готівка для забезпечення здачі покупцям повинна постійно знаходитися у скриньці РРО
№ 1234567890.

<...>

ВИСНОВКИ

Для організації роботи каси та проведення розрахунків готівковими коштами підприємство повинне
прийняти на роботу касира або покласти виконання його обов'язків на іншого працівника. Такі дії необхідно
закріпити в наказі по підприємству. Крім того, рекомендуємо встановлювати ліміт залишку готівки в касі,
щоб уникнути штрафних санкцій за понадлімітні залишки готівкових коштів.

При проведенні розрахунків готівкою на підприємстві можуть виникати різні ситуації, у тому числі й такі, які
чітко не прописані в нормативних документах, що регулюють питання готівкового обігу. У зв'язку із цим у
подібних ситуаціях варто оформляти свої дії наказами (розпорядженнями) по підприємству.
Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.08 р. № 489, із змінами, у тому числі
внесеними наказом Державного комітету статистики України від 25.12.09 р. № 496

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВИХ ФОРМ ПЕРВИННОЇ

ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗІ СТАТИСТИКИ ПРАЦІ
(Витяг)

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», враховуючи положення статей 80,
81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з
метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій
щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати
наказую:

1. Затвердити та ввести в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації
підприємств, установ, організацій, що додаються:

1.1. № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».

1.2. № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».

1.3. № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)».

1.4. № П-5 «Табель обліку використання робочого часу» (1).

1.5. № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника» (1).

1.6. № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)» (1).

<...>

Голова
О. ОСАУЛЕНКО

ВІД РЕДАКЦІЇ
(1) Не публікується.
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.06.13 р. № 635

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

ПІДПРИЄМСТВА
I. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими

юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від організаційно-правових форм господарювання і
форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства
застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності).

1.2. Підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших
нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або
уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику
підприємства, а також зміни до неї.

1.3. У розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які
використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової
звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один
їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між
відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого
документа включати недоцільно.

Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості

економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

1.4. Обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями
та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.

II. Формування облікової політики

2.1. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема:

 методи оцінки вибуття запасів;

 періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

 порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунка обліку

транспортно-заготівельних витрат;

 методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних

активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони
обліковуються за первісною вартістю;

 вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;

 підходи до переоцінки необоротних активів;

 застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
30 листопада 1999 року № 291 <...>;

 підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

 метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби – спосіб визначення коефіцієнта
сумнівності);

 перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;

 порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств);

 порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

 сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських

розрахунках;

 перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;

 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

 порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;

 дату визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів;

 базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;

 кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті
фінансової звітності;

 періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань;

 критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості;

 підходи до класифікації пов’язаних сторін;

 дату включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості
простих акцій в обігу;

 дату первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу;

 складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими

підрозділами підприємства;

 періодичність та об’єкти проведення інвентаризації;

 визначення одиниці аналітичного обліку запасів;

 спосіб складання звіту про рух грошових коштів;

 підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта основних засобів, до первісної

вартості або витрат звітного періоду.

2.2. Підприємством обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво,
з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9
«Запаси» <...> (далі – Положення (стандарт) 9), зокрема:

 ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

 середньозваженої собівартості;

 собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

 нормативних затрат;

 ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови
використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Приклади розрахунку вартості запасів при вибутті за методами оцінки наведені у додатку 1 до Методичних
рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від
10 січня 2007 року № 2 <...>.
2.3. Визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів згідно з Положенням (стандартом) 9
передбачає, що вибуття запасів може оцінюватися такими способами:

1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням
сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці
запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасів
діленням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату
операції з їх вибуття.

2.4. Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів
запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких
витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх
сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку.

Сума таких транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів,

щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що
вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума
транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток
середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток
транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок
звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок
місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка
відноситься до вартості запасів, що вибули, відображається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у
кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних запасів.

Залишок транспортно-заготівельних витрат, облік яких ведеться на окремих субрахунках, включається до

відповідної статті запасів балансу підприємства.

Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9.

2.5. Методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів,
а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за
первісною вартістю, обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання
економічних вигід від його використання.

Методи нарахування амортизації зазначених активів наведені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку
7 «Основні засоби» <...> (далі – Положення (стандарт) 7), а саме: прямолінійний, зменшення залишкової
вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий. Нарахування амортизації
може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів,
встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

При виборі методу амортизації нематеріального активу враховуються умови отримання майбутніх
економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням
прямолінійного методу.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До

нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких
підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх
еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним і виробничим

методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може
нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсот-ків його вартості, яка
амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з
балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта
100 відсотків його вартості.

2.6. Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів,
відповідно до Положення (стандарту) 7 можуть установлюватися підприємством самостійно.

Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів,
розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку
щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.

2.7. Переоцінка необоротних активів.

2.7.1. Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта
суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних
засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей
об’єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою
регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх
вартості здійснюється за методами, викладеними в другому реченні абзацу п’ятого пункту 2.5 цих
Методичних рекомен-дацій.

2.7.2. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих
нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального
активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо
яких не існує активного ринку).

Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з
такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої
вартості.

2.8. Витрати підприємства можуть відображатися з використанням рахунків класу 8 «Витрати за

елементами», 9 «Витрати діяльності» та з одночасним використанням рахунків класу 8 і 9.

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва,
а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за
власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на провадження комерційної діяльності,
можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами»
або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.

2.9. Зарахування до нерозподіленого прибутку перевищення сум попередніх дооцінок (індексацій) разом з
сумою відновлення корисності над сумою зменшення корисності і попередніх уцінок залишкової вартості
раніше переоцінених об’єктів основних засобів та нематеріальних активів можна здійснювати при вибутті
об’єктів на всю суму або періодично (щомісяця, щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню
амортизації.

2.10. Метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби – спосіб визначення коефіцієнта
сумнівності) може визначатися за одним із методів, наведених у Положенні (стандарті) бухгалтерського
обліку 10 «Дебіторська заборгованість» <...>, а саме:

 застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

 застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на

підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми

залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

 визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

 класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

 визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі
дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3–5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу
становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської
заборгованості на ту саму дату.

2.11. Порядок класифікації зобов’язань визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11

«Зобов’язання» <...>.

Залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань можуть бути виділені забезпе-чення.

Забезпеченням вважається зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:

 виплату відпусток працівникам;

 додаткове пенсійне забезпечення;

 виконання гарантійних зобов’язань;

 реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності;

 виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів;

 забезпечення на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до
первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) 7).

Підприємству забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності
підприємства.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

2.12. Облік розподілу прибутку (доходу) підприємствами державного, комунального секторів економіки
відповідно до фінансового плану, відображається у порядку, наведеному у розділі IV Положення про порядок
бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів
економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної
власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року № 1213 <...>. При
цьому розпорядчим документом підприємства має бути визначено застосування порядку виплат, які
здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі визначається їх вичерпний склад).

Усі інші виплати працівникам, які не визначені установчими і розпорядчими документами підприємства як
такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковуються відповідно до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» <...>, та включаються до складу витрат підприємства.

2.13. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання
послуг.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг може визначатися одним із способів, наведених у
Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» <...>, зокрема:

 вивченням виконаної роботи;

 визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають
бути надані;

 визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній
очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які
відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

2.14. З метою формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання
звітних сегментів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за
сегментами» <...> (далі – Положення (стандарт) 29), підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну
фінансову звітність, підприємства, які мають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів,
робіт, послуг), а також підприємства з державним регулюванням цін на їх продукцію, у тому числі
підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають
послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають застосування: сегментів
діяльності, пріоритетного виду сегмента, засад ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках.

Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які

визначаються підприємством на основі його організаційної структури.

Інформацією про господарський сегмент вважаються відомості, які розкривають відокремлену частину
діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів,
робіт, послуг), яка відрізняється від інших: видом продукції (товарів, робіт, послуг); способом отримання
доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг); характером виробничого процесу;
характерними для цієї діяльності ризиками; категорією покупців.

Інформація про географічний сегмент має надавати можливість характеризувати діяльність відокремленої
частини підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) готової продукції (товарів,
робіт, послуг), яка відрізняється від інших: економічними і політичними умовами географічного регіону;
територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт і послуг) або покупців продукції (товарів, робіт,
послуг); взаємозв’язком між діяльністю в різних географічних регіонах; правилами валютного контролю і
валютними ризиками в регіонах.

Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на
два види:

 географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт,

послуг) підприємства;

 географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців
продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.

Господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у

пунктах 6–9 Положення (стандар-ту) 29, щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності
інформація, вважається звітним сегментом.

Підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг)
або щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне
регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання
теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають такі
види продукції (товарів, робіт, послуг) окремими пріоритетними звітними господарськими сегментами
незалежно від того, чи відповідають показники їх діяльності критеріям, наведеним у пункті 9 Положення
(стандарту) 29.

За характером впливу на фінансовий результат звичайної діяльності підприємства звітні сегменти

поділяються на пріоритетні і допоміжні. У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти
(господарські або географічні) розкривається більш деталізовано. При визначенні пріоритетного виду
звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.

Пріоритетним сегментом може бути визнаний один з таких: господарський, географічний виробничий,
географічний збутовий.

Засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках – розрахунках, що виникають у результаті

господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою
розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань, самостійно встановлюються
підприємством.

2.15. Основні вимоги до визнання, складу витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку
16 «Витрати» <...>.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом, що

залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Змінні загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехами,
дільницями), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Підприємства самостійно визначають перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

Розподіл постійних і змінних загальновиробничих витрат на продукцію (роботи, послуги), що виробляються

підприємством, здійснюється по-різному:

 змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази

розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної
потужності звітного періоду;

 постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази

розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої

продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних
загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

2.16. Підприємство самостійно визначає перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг).

Витрати, пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за стат-тями калькуляції,

номенклатура яких може включати:

 сировину та матеріали;

 купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх

підприємств та організацій;

 паливо й енергію на технологічні цілі;

 зворотні відходи (вираховуються);

 основну заробітну плату;

 додаткову заробітну плату;

 відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

 витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

 втрати від браку;

 інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Номенклатура статей калькуляції підприємства може враховувати особливості технології та організації

виробництва підприємства, питому вагу окремих видів витрат у собівартості продукції.

2.17. Доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визначаються з урахуванням ступеня
завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути
достовірно оцінений.

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним із методів, наведених у
Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» <...>, а саме:

 вимірювання та оцінка виконаної роботи;

 співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у

натуральному вимірі;
 співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та
очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом.

2.18. Підприємство відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти»

<...> визнає фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій, на дату укладення контракту
або на дату його виконання.

При цьому обраний метод визнання має застосовуватися послідовно до кожного виду фінансових активів.
Якщо підприємство визнає фінансовий актив та пов’язане з ним фінансове зобов’язання на дату укладення
контракту, то відсотки нараховуються з дати виконання контракту, коли переходить право власності.

Продаж фінансових активів у результаті систематичних операцій визнається на дату виконання контракту.

У разі визнання фінансового активу на дату виконання контракту зміни справедливої вартості такого активу в
період між датою укладення контракту і датою його виконання визнаються іншими витратами або іншими
доходами, крім фінансових активів, які обліковуються за фактичною або амортизованою собівартістю, та
активів, які є інструментом хеджування.

2.19. База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу обирається підприємством та
застосовується ним послідовно.

Базою розподілу можуть бути: кількість акцій, сума операції тощо.

До витрат на придбання або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати на оплату
послуг сторонніх організацій з операцій, результатом яких є збільшення або зменшення розміру власного
капіталу підприємства.

Витрати, пов’язані з кількома операціями з інструментами власного капіталу, розподіляються між цими
операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу.

2.20. Кількісні критерії і якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті
фінансової звітності визначаються керівництвом підприємства, якщо такі критерії не встановлені
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, іншими нормативно-правовими актами, виходячи з
потреб користувачів такої інформації.

Суттєвою є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

Встановлені кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції та статті
фінансової звітності мають забезпечити надання користувачам всієї інформації з достатньою деталізацією
про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що
приймаються на її основі.

2.20.1. Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події встановлюються
відповідно до обраної бази.

Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події, пов’язані із змінами у складі (рухом)
активів, зобов’язань, власного капіталу, визначаються виходячи із вартості відповідно всіх активів або всіх
зобов’язань, або власного капіталу. Прийнятною є величина у діапазоні до 3 відсотків обраної бази.

Кількісний критерій суттєвості відхилення залишкової вартості необоротних активів від їх справедливої
вартості, а також визначення подібності активів доцільно визначити у діапазоні до 10 відсотків справедливої
вартості активу (об’єктів обміну).

Базою визначення кількісних критеріїв суттєвості інформації про господарські операції та події щодо доходів і
витрат доцільно обрати суму чистого прибутку (збитку), можливим є визначення базою або загальну суму
доходів підприємства, або загальну суму витрат, також за базу може бути обрана найбільша за значенням
класифікаційна група доходів (наприклад чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та
відповідно витрат (собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Кількісний критерій доцільно
визначити у діапазоні до 2 відсотків, якщо базою обрано чистий прибуток (збиток) підприємства, або до 0,2
відсотка, якщо базою обрано суму доходів і витрат.

Для розкриття інформації про сегменти при визначенні звітного сегмента кількісний критерій суттєвості
доцільно визначати у діапазоні до 10 відсотків відповідно чистого доходу від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента, або активів усіх сегментів підприємства.
2.20.2. Щодо інформації про інші господарські операції та події, то критерії і ознаки їх суттєвості
визначаються з потреб користувачів, економічної доцільності з урахуванням обсягів діяльності підприємства,
характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на
визначення порога суттєвості. Як правило, кількісний критерій суттєвості таких господарських операцій та
подій не перевищує 5 відсотків обраної бази.

2.20.3. Відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку підприємства можуть не

наводити статті у фінансовій звітності, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така
інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду
рядка з переліку статей, наведених у таких національних положеннях (стандартах), у разі якщо стаття
відповідає таким критеріям:

 інформація є суттєвою;

 оцінка статті може бути достовірно визначена.

Кожну статтю, яка відповідає кількісним критеріям і якісним ознакам суттєвості, слід наводити у фінансовій
звітності окремо. Інформація за статтями, які не відповідають критеріям і ознакам суттєвості, наводиться у
статтях, призначених для розкриття інших складових класифікаційної групи активів, зобов’язань, доходів та
витрат, інших показників, які виділяються у фінансовій звітності.

Для кожного із звітів фінансової звітності обирається окрема база визначення кількісних критеріїв і якісних
ознак суттєвості статей фінансової звітності і діапазон кількісних критеріїв, зокрема:

 для статей балансу – базою може бути обрано сума підсумку балансу, у такому разі кількісний
критерій суттєвості може бути визначений у діапазоні до 5 відсотків бази, або підсумок класу активів,
власного капіталу, класу зобов’язань у діапазоні до 15 відсотків обраної бази;

 для статей звіту про фінансові результати – базою може бути обрано суму чистого доходу від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) із визначенням кількісного критерію суттєвості у діапазоні до 5
відсотків бази або фінансового результату від операційної діяльності у діапазоні до 25 відсотків;

 для статей звіту про рух грошових коштів – базою може бути обрано суму чистого рух грошових коштів
від операційної діяльності із визначенням кількісного критерію суттєвості у діапазоні до 5 відсотків такої бази;

 для статей звіту про зміни у власному капіталі – базою доцільно обрати розмір власного капіталу
підприємства із визначенням кількісного критерію суттєвості у діапазоні до 5 відсотків.

Стаття, яка може бути визнана не суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути
достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.

2.21. Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то відображення у фінансовій звітності

відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань здійснюється відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» <...>.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання наводяться:

 у проміжній фінансовій звітності;

 у річній фінансовій звітності.

У проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання можуть
наводитися у балансі в сумі зазначених активів і зобов’язань, що визначені на 31 грудня попереднього року
без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті «Податок на прибуток від
звичайної діяльності» проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку
на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється
відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін
відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань за звітний рік.

2.22. Критерії розмежування об’єктів інвестиційної нерухомості та операційної нерухомості згідно з

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 32 «Інвестиційна нерухомість» <...>, встановлюються
підприємством.

Інвестиційна нерухомість – це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки,
будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або
збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг,
адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

Операційна нерухомість – це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі,
споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва або постачання
товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.

Якщо певний об’єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати
та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини
можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці
частини відображаються як окремі інвентарні об’єкти. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, об’єкт
основних засобів визнається інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою
отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу.

Підприємство самостійно розробляє критерії щодо розмежування ознак, за яких об’єкт основних засобів
може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості.

2.23. Пов’язані особи визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23

«Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін» <...>.

Пов’язаними сторонами вважаються:

 підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;

 підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством
або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою),
підприємство самостійно визначає перелік пов’язаних сторін.

Відносини між пов’язаними сторонами – це, зокрема, відносини:

 материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;

 спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його

асоційованих підприємств;

 підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство,
а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;

 підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу
підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

2.24. Для формування інформації про чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24 «Прибуток на акцію» <...>, визначається дата включення
простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу.

Датою включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих
акцій в обігу вважається:

 оплата випуску яких здійснюватиметься грошовими коштами, – дата виникнення дебіторської

заборгованості;

 оплата яких здійснюватиметься іншими, ніж грошові кошти, активами, – дата визнання активу
товариством;

 оплата яких здійснюватиметься наданням послуг товариству, – дата надання послуг;

 які призначені для виплати дивідендів акціями, – дата виконання зобов’язань щодо виплати дивідендів
акціонерам;

 які призначені для конвертації фінансового зобов’язання або для сплати відсотків за цим фінансовим
зобов’язанням, – дата припинення нарахування відсотків або (у разі відсутності відсотків) дата погашення
фінансового зобов’язання;
 які призначені для погашення зобов’язання товариства, – дата погашення зобов’язання;

 які призначені для часткової оплати придбання іншого підприємства, – дата придбання;

 випуск яких залежить від виконання певних умов (акції з відкладеним розміщенням), – дата виконання
необхідних умов.

2.25. Основні вимоги до визнання та оцінка необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу,
викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та
припинена діяльність» <...>.

Датою первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу може бути:

 дата, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються умови, у разі якщо: економічні вигоди
очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням; вони готові до продажу у їх
теперішньому стані; їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що
утримуються для продажу; умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено
відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за
ціною, що відповідає справедливій вартості;

 дата оприбуткування активів, придбаних з метою продажу.

2.26. Підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші
відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік.

У випадках, передбачених нормативно-пра-вовими актами, складається окремий баланс. Для складання

окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та
інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також
про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі,
заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських
операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів
бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо
зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності
включаються до балансу підприємства і відповідних форм фінансової звітності юридичної особи.
Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності
підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності
інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.

2.27. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства,

крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством.

2.28. При визначенні одиниці бухгалтерського обліку запасів підприємство може обрати їх найменування або
однорідну групу (вид).

2.29. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати
спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням
відповідної форми звіту.

2.30. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта
(модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення
майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Залишкова вартість основних
засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів. Первісна (переоцінена)
вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом
об’єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

III. Зміна облікової політики

3.1. На основі принципу послідовності облікова політика підприємства має передбачати постійне (із року в
рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.

3.2. Змінити облікову політику підприємство може у виняткових випадках, прямо встановлених в положеннях
(стандартах) бухгалтерського обліку. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.
Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.

3.3. Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:

 змінюються на підприємстві статутні вимоги;

 змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології

бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

 зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у
бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

3.4. Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності
підприємства, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу. У разі внесення до облікової політики
змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на її зміст, розпорядчий
документ про облікову політику доцільно повністю викласти в новій редакції.

3.5. Облікова політика підприємства з урахуванням внесених змін наводиться у примітках до річної
фінансової звітності у формі опису або шляхом прикладання до звітності копії розпорядчого документа.

Заступник директора Департаменту податкової, митної політики

та методології бухгалтерського обліку
С. ДУСЯК
Лист Міністерства фінансів України від 08.08.12 р. № 31-08410-07-10/19584

СТРОК КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ В НАКАЗІ
<...>

Відповідно до пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого

наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, нарахування амортизації здійснюється
протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у
розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на
період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, первинні документи складаються
на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно
бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Оскільки форми первинних документів з обліку основних засобів, які затверджені в установленому порядку,
не містять реквізитів для відображення строків корисного використання (експлуатації) основних засобів, вони
мають бути встановлені у розпорядчому акті (наказі, розпорядженні), прийнятому підприємством відповідно
до встановленого порядку.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 2 розділу IV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та
операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які
володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 19.12.06 р. № 1213, сума нарахованої працівникам винагороди, допомоги,
премії тощо, яка обчислена відповідно до законодавства, установчих і розпорядчих документів з прибутку
попереднього звітного кварталу (року) відповідно до фінансового плану, відображається у бухгалтерському
обліку за дебетом субрахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» і кредитом рахунка 66
«Розрахунки за виплатами працівникам».

При цьому розпорядчим документом підприємства має бути визначено застосування порядку виплат, які
здійснюються за рахунок прибутку (у тому числі визначати їх вичерпний склад).

Усі інші виплати працівникам, які не визначені установчими і розпорядчими документами підприємства як
такі, що виплачуються за рахунок прибутку, обліковуються відповідно до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
28.10.03 р. № 601, та включаються до складу витрат підприємства.

Директор Департаменту податкової,

митної політики та методології
бухгалтерського обліку
М. ЧМЕРУК
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.10 р. № 235/06/186-10

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ НАКАЗУ ПРО НАДАННЯ ВІДПУСТКИ

ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ ДО ДОСЯГНЕННЯ НЕЮ
ТРИРІЧНОГО ВІКУ, КОПІЯ АБО ВИТЯГ З ЯКОГО ПОДАЄТЬСЯ
ДО ОРГАНУ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ
ПРИЗНАЧЕННЯ ДОПОМОГИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ
Юридичне управління Мінпраці в межах повноважень розглянуло лист <...> щодо правильного оформлення
наказу про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, копія або витяг з
якого подається до органу праці і соціального захисту для призначення допомоги по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР після
закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими
родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та
одним із прийомних батьків.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про відпустки» відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону,
повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника
або уповноваженого ним органу.

Жінка, яка повністю використала своє право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку, має стати до роботи наступного дня після дня, в який дитині виповниться три роки. Але
оскільки особа, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, може
у будь-який час перервати цю відпустку і стати до роботи, у наказі про надання відпустки не можна зазначати
точну дату закінчення відпустки. Період відпустки доцільно вказувати у наказі таким чином: «з (дата початку
відпустки) до фактичного виходу на роботу».

Відповідно до пункту 20 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, для одержання допомоги по догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку особи, які працюють, подають до органів праці та
соціального захисту населення такі документи:

 заява матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича, який фактично
здійснює догляд за дитиною), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

 копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;

 копія свідоцтва про народження дитини;

 копія трудової книжки матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича), яка
(який) здійснює догляд за дитиною.

Особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та

організаціях незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про
надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку.

Подання органам праці та соціального захисту населення інших документів, крім зазначених у пункті 20
Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, не передбачено.

Типову форму наказу про надання відпустки (форма № П-3) затверджено наказом Державного комітету
статистики України від 5 грудня 2008 р. № 489. Згідно з типовою формою у наказі про надання відпустки
мають бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові працівника, якому надається відпустка, назва
структурного підрозділу, назва професії (посади), вид і період відпустки.
Законодавством не передбачено зазначення у наказі про надання відпустки для догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку відомостей про дитину, для догляду за якою надається відпустка, у т. ч. дати
народження, прізвища, ім’я та по батькові, статі дитини. Ці відомості органи праці і соціального захисту
отримують зі свідоцтва про народження дитини, копія якого подається разом з копією або витягом з наказу
про надання відпустки.

Ред. Виділено за текстом редакцією.

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.07 р. № 257/06/187-07

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ПРОСТОЮ НА

ПІДПРИЄМСТВІ
<...>

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій – це призупинення роботи, викликане
відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або
іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на
іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в
установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі статтею 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з
розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)
(колективним договором може бути визначено вищий розмір).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен
попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб
(законодавчо не врегульовано порядок такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і
письмове, головне, щоб своєчасне).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для
людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається
середній заробіток.

На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили
призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий
(тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність
присутності або відсутності працівника на роботі.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього

трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або
уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил (частина перша статті 142
Кодексу законів про працю України).

Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначаються права і обов’язки працівників і адміністрації,

визначається час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі і
залишення роботи тощо.

Тобто питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може
бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Начальник Юридичного управління

І. ТУБЕЛЕЦЬ

Ред. Виділено за текстом редакцією.

Лист Міністерства соціальної політики України від 10.06.15 р. № 231/06/186-15

ЩОДО ПРАЦІВНИКІВ, ПРИЗВАНИХ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ

Юридичним департаментом Міністерства розглянуто лист <...> і в межах компетенції повідомляється.

Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) за працівниками,
призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на
військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці,
оголошення рішення про проведення мобілізації та(або) введення воєнного стану на строк до закінчення
особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються
місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в
яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких
компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету
України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми передбачають, що між роботодавцем та працівником зберігаються трудові відносини, а

працівник лише увільняється від виконання виробничих або службових обов’язків.

Слід зазначити, що законодавством про працю обмеження для роботодавця щодо заміщення посади на
період тимчасової відсутності основного працівника не встановлені.

На підставі статті 23 КЗпП на місце працівника, призваного на військову службу під час мобілізації, може бути
прийнятий інший працівник з укладенням із ним строкового трудового договору на час перебування
основного працівника у Збройних силах України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є
закінчення строку. Укладаючи строковий трудовий договір, працівник надає добровільну згоду на його
припинення у визначений сторонами у трудовому договорі строк.

Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до
виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта
роботодавця.

Датою звільнення працівника, що працював на цій посаді за строковим трудовим договором, буде останній
день перед днем, в який основний працівник стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим
договором, що повинне бути відображене у розпорядчому акті роботодавця.

Щодо питання внесення запису до особових карток радимо звернутися за відповідною інформацією до
Міністерства оборони України.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою

вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер.

Директор Юридичного департаменту

О. ТУЛІНА
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ
ЗАКОНИ

Закон № 108
Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Закон № 504
Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».

Закон № 996
Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Закон № 1060
Закон України від 23.05.91 р. № 1060-XII «Про освіту».

Закон № 1206
Закон України від 15.04.14 р. № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
спрощення порядку відкриття бізнесу».

Закон № 2232
Закон України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».

Закон № 2344
Закон України від 05.04.01 р. № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

Закон № 2694
Закон України від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці».

Закон № 3543
Закон України від 21.10.93 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ІНСТРУКЦІЇ

Інструкція № 5
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. № 5.

КЛАСИФІКАТОРИ

Класифікатор професій ДК 003:2010

Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.10 р.

КОДЕКСИ

КЗпП
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322.

ГК
Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Методрекомендації № 41
Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою
Мінпраці України від 01.09.92 р № 41.

НОРМИ

Норми № 43
Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу
України від 10.02.98 р. № 43.

ПЕРЕЛІКИ
Перелік № 263
Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом МОЗ України, Держкомітету
України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121.

Перелік № 559
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним
медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений
постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559.

ЛИСТИ

Лист № 231
Лист Мінсоцполітики України від 10.06.15 р. № 231/06/186-15 «Щодо працівників, призваних на військову
службу».

Лист № 257
Лист Мінпраці та соцполітики України від 23.10.07 р. № 257/06/187-07.

Лист № 312
Лист Мінпраці та соцполітики України від 12.10.10 р. № 312/13/116-10.

Лист № 326
Лист Мін’юсту України від 15.04.10 р. № 326-0-2-10-19 «Про локальні акти підприємства».

Лист № 416/13/116-13
Лист Мінсоцполітики України від 19.09.13 р. № 416/13/116-13 «Про надання роз’яснення».

Лист № 10196
Лист Мінсоцполітики України від 09.09.14 р. № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого
часу на 2015 рік».

Лист № 10310
Лист Мін’юсту України від 02.07.07 р. № Ш-10310.

ПОЛОЖЕННЯ

Положення № 43
Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій,
затверджене наказом Мінпраці України від 28.06.93 р. № 43.

Положення № 53
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими
засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держкомітету України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.08 р. № 53.

Положення № 127/151
Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене спільним наказом Мінпраці та
соцполітики, Міносвіти і науки від 26.03.01 р. № 127/151.

Положення № 255
Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держкомітету України з нагляду за
охороною праці від 15.11.04 р. № 255.

Положення № 263
Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про
військовий квиток офіцера запасу, затверджене Указом Президента України від 25.05.94 р. № 263/94.

Положення № 637
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою
Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Положення № 779
Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків,
затверджене наказом Мінідоходів і зборів України від 10.12.13 р. № 779.
Положения № 1153
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України,
затверджене Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153/2008.

ПОРЯДКИ

Порядок № 442
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.92
р. № 442.

Порядок № 957
Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 957.

Порядок № 1246
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. №
1246.

ПОСТАНОВИ

Постанова № 4/П-1
Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безоплатне отримання лікувально-
профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування,
норм безоплатної видачі вітамінних препаратів і правил безоплатної видачі лікувально-профілактичного
харчування, затверджений постановою Держкомпраці СРСР від 07.01.77 р. № 4/П-1.

Постанова № 14
Постанова Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди,
заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками».

Постанова № 278
Постанова КМУ від 28.03.97 р. № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей».

Постанова № 447
Постанова Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. № 447/24 «Про затвердження переліку посад і робіт, що
заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть
укладатися договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей,
переданих їм для збереження, обработки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі
виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність».

Постанова № 637
Постанова Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні».

Постанова № 1145
Постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок та умови суміщення професій (посад)».

НАКАЗИ

Наказ № 43
Наказ Мінпраці України від 12.05.96 р. № 43 «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може
запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового
договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність».

Наказ № 74/1
Наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12.04.12 р. № 74 «Про
затвердження Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці».

Наказ № 489
Наказ Держкомстату України від 05.12.08 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової
документації зі статистики праці».

Наказ № 845
Наказ Міндоходів і зборів України від 24.12.13 р. № 845 «Про затвердження форми Звіту про використання
коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання».
ДОВІДНИКИ

Довідник № 336
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці та
соцполітики України від 29.12.04 р. № 336.

СТАНДАРТИ

ДСТУ 4163-2003
Національний стандарт України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до
оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затверджений наказом Держспоживстандарту України від
07.04.03 р. № 55.

УКАЗИ

Указ № 310
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців,
зайнятих на сезонних роботах».