МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ХУДОЖНЬОГО

ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
для студентів спеціальності
182 – Технології легкої промисловості
освітньої програми «Моделювання, конструювання та художнє оздоблення
виробів легкої промисловості»
та спеціальності 015 – Професійна освіта (Дизайн)
освітньої програми «Професійна освіта (Дизайн)»
денної, заочної і заочно-дистанційної форм навчання

КИЇВ КНУТД 2018

1
 Сучасні технології моделювання та художнього оздоблення виробів легкої
промисловості. Методичні вказівки до виконання курсового проекту для студентів
спеціальності 182 – «Технології легкої промисловості», освітньої програми
«Моделювання, конструювання та художнє оздоблення виробів легкої
промисловості» та спеціальності 015 – «Професійна освіта (Дизайн)», освітньої
програми «Професійна освіта (Дизайн)», денної, заочної та заочно-дистанційної
форм навчання. / упор.: М.В. Колосніченко, І.В. Васильєва – К.: КНУТД, 2018. – 59
с.

Упорядники: М.В. Колосніченко, д.т.н., професор

І.В. Васильєва, доцент КНУТД

Рецензент І.О. Приходько-Кононенко, к.т.н., доцент

Відповідальний за випуск завідувач кафедри ергономіки і проектування

одягу д.т.н., доцент Н.В. Остапенко

Затверджено на засіданні кафедри ергономіки і проектування одягу

Протокол № 1 від 28 cерпня 2018 р.

2
 ЗМІСТ
Зміст

Вступ 4
Зміст курсового проекту 5
Вступ
1 Розділ 1. Допроектні дослідження. Характеристика вихідних
даних до розробки нової моделі виробу легкої промисловості 5
1.1 Визначення мети проектування 5
1.2 Маркетингові дослідження. Дослідження сфери споживання,
визначення групи споживачів і виду одягу для проектування. 6
1.3 Функціональній аналіз об`єкту проектування. Визначення
споживчих вимог до об’єкту проектування 8
1.4 Визначення модних тенденцій до об`єкту проектування 10
1.5 Технологічний аналіз об’єкту проектування. Дослідження
новітніх матеріалів і технологій виготовлення виробів легкої
промисловості 16
Висновки до розділу
2 Розділ 2. Розробка дизайн-проекту колекції (розробка нової 18
графічної форми виробу легкої промисловості)
2.1 Розробка творчої концепції 18
2.1.1 Визначення творчої концепції. Розробка колажу художнього
образу споживача 18
2.1.2 Характеристика прогностичної моделі об’єкту проектування 20
2.1.3 Визначення проектних завдань, методів і засобів проектування
творчої колекції виробів легкої промисловості 24
2.2 Розробка творчих ескізів моделей колекції 24
2.2.1 Розробка творчої ідеї для створення колекції. Визначення
творчого джерела до розробки нової моделі виробу легкої
промисловості та його аналіз 24
2.2.2 Трансформація творчого джерела в геометричну або об`ємно-
просторову форму одягу або іншого виробу легкої
промисловості 28
2.2.3 Розробка нових естетичних властивостей творчої ідеї. 30
Виконання колажу творчої ідеї. Розробка фор-ескізів моделей
колекції
2.2.4 Визначення методу сучасного моделювання нової форми одягу
або іншого виробу легкої промисловості 34
2.2.5 Розробка базової символ-форми колекції 38
2.2.6 Розробка творчих ескізів нових моделі одягу або виробів легкої
промисловості 38
Висновки до розділу 39
3 Розділ 3. Розробка об`ємно-просторової форми нової моделі
виробу легкої промисловості 42
3.1 Вибір способу розробки об’ємно-просторової форми моделей
3
 колекції 42
3.2 Характеристика об’ємно-просторової форми нової моделі 43
3.3 Виконання композиційно-конструктивного аналізу нової моделі 45
одягу або інших видів виробів легкої промисловості
3.4 Визначення вихідних даних до розробки креслень деталей
конструкції нової моделі одягу або іншого виробу легкої
промисловості 51
3.5 Розробка первинних креслень деталей конструкції нової моделі
одягу або іншого виробу легкої промисловості 52
3.6 Перевірка якості первинних креслень конструкції 53
3.7 Моделювання нової моделі одягу або іншого виробу легкої
промисловості 53
3.8 Виконання нової моделі у матеріалі. Виготовлення макету або
моделі виробу з основного матеріалу 54
Висновки до розділу
4 Розділ 4. Розробка проектно-конструкторської документації
на нову модель виробу легкої промисловості 55
Висновки до розділу 55
Загальні висновки
Вимоги до змісту та оформлення основної частини та додатків
до курсового проекту 55
Додатки 58
Список рекомендованої літератури 58

Вступ

Курсовий проект виконується студентами протягом І семестру з метою

розробки високоякісних проектів виробів легкої промисловості з використанням
сучасних прогресивних технологій моделювання. Метою курсового проектування є
розробка високоякісних проектів виробів легкої промисловості з використанням
сучасних прогресивних технологій моделювання одягу з високою художньою
виразністю. При цьому головний акцент ставиться на розробці творчої колекції
моделей одягу або інших виробів легкої промисловості з використанням сучасних
стильових рішень, модних тенденцій та інновацій в легкій промисловості та
індустрії моди для задоволення потреб і смаків сучасних споживачів. В основі
курсового проекту лежить системний підхід до проектування.
Мета курсового проектування досягається вирішенням студентом таких
завдань:
визначення вихідних даних до розробки нової моделі виробу легкої
промисловості (проведення маркетингових досліджень і аналіз
допроектної ситуації);
розробка творчої концепції колекції;
розробка дизайн-проекту колекції (розробка нової графічної форми
виробу легкої промисловості);

4
 розробка об’ємно-просторової форми та конструкції виробу легкої
промисловості нової форми з застосуванням сучасних методів
моделювання;
розробко проектно-конструкторської документації на нову модель виробу
легкої промисловості.
Основним теоретичним підґрунтям для виконання курсового проекту є знання,
що отримані студентами при вивченні загально-інженерних, художніх,
конструкторських та технологічних дисциплін, що забезпечує взаємозв’язок з
попереднім навчальним курсом. Курсовий проект виконується разом з вивченням
дисциплін: «Сучасні технології моделювання та художнього оздоблення виробів»,
«Теорія моди та фешн-індустрія», «Методологія сучасних наукових досліджень з
основами інтелектуальної власності».
Темою курсового проекту є «Розробка нової моделі (вказати вид виробу
легкої промисловості) з використанням сучасної технології моделювання».

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

ВСТУП
У вступі до курсового проекту обґрунтовується актуальність проектної
розробки, мета і зміст поставлених задач, зазначаються методи виконання, цінність і
значущість отриманих результатів, надається загальна характеристика курсового
проекту. Тобто, зазначається актуальність розробки нової моделі одягу або іншого
виробу легкої промисловості, надається стисла характеристика видів робіт,
пов’язаних з виконанням процесу сучасного моделювання та технологічним
виготовленням виробу. Поряд з цим в формі анотації викладаються відомості, які
вирішуються в курсовому проекті (рекомендований обсяг: 1-2 стор.).

РОЗДІЛ 1
Допроектні дослідження. Характеристика вихідних даних до розробки нової
моделі виробу легкої промисловості

У першому розділі вирішується задача щодо визначення умов виконання

проектної розробки та вимог до нових моделей одягу.

1.1. Визначення мети проектування

Нові естетичні, економічні та екологічні проблеми, які обумовлені життям
сучасного споживача, потребують пошуку нових образів форм, нових технологічних
засобів та нових концепцій у моделюванні одягу [1]. Мета даного курсового проекту
є виконання всіх видів проектних робіт пов’язаних із застосуванням сучасної
технології моделювання одягу та інших виробів легкої промисловості. Тому на
першому етапі необхідно визначити і дослідити групи споживачів, для яких буде
виконана проектна розробка, визначити вироби, які належить проектувати.
Для цього необхідно дати характеристику існуючого і перспективного
асортименту виробів, визначити групу виробів як об’єкт проектування, визначити їх
5
споживчі та виробничі властивості з врахуванням інноваційних технологій і
матеріалів, нових композиційних, конструктивних та пластичних форм одягу та
інших виробів легкої промисловості.
Результатом досліджень є визначення творчої концепції. Це може бути
модернізація виробу, який вже існує, тобто надання йому найбільш сучасного
вигляду, або розробка суттєво нового виробу на основі принципово іншого
формування задач і нових технологічних рішень.

1.2. Маркетингові дослідження. Дослідження сфери споживання, визначення

групи споживачів і виду одягу для проектування

Метою маркетингових досліджень є отримання даних про споживчі групи

людей, їх вимоги до одягу та інших виробів легкої промисловості, асортимент
виробів, який належіть проектувати. Студент визначає та описує групу споживачів,
для якої буде виконана проектна розробка. При виявленні типологічних
особистостей споживачів необхідно враховувати антропометричні, соціальні,
біологічні, фізіологічні, психологічні характеристики, які впливають на вибір стилю
одягу та інших виробів легкої промисловості, його функціональну форму та
декор.[2]
У визначену групу студент об’єднає споживачів, які мають однакові або схожі
вимоги до певного асортименту виробів легкої промисловості, що дає можливість
описати тип даної групи споживачів. Студент складає узагальнену структуру або
таблицю біосоціальних характеристик людей (табл. 1.1), в якій визначає типологічні
особливості споживачів: стать, вік, розміро-зріст, повнотну групу, його модні
орієнтири, доходи та процент витрат на одяг та інші вироби тощо.
Таблиця 1.1
Біосоціальна характеристика типу споживачів
№ Найменування Склад ознаки Варіанти
п/п ознаки
1 2 3 4 5 6 7
1 Антропо- Стать Жіноча Чоловіча
морфологічні Вік 18-20 20-25 25-30 >30
Зріст 158 164 170 176
Повнота І ІІ ІІІ ІV
група
Постава Нормальна Сутула Перегнута
Довжина шиї Довга Нормальна Коротка
Висота Високі Нормальні Низькі
плечей
Ширина Широкі Середні Вузькі
плечей
Довжина рук Довгі Нормальні Короткі
Антропо- Кут нахилу Великий Нормальний Малий
морфологічні плечей

6
 Продовження таблиці 1.1
1 2 3 4 5 6 7
Антропо- Тип фігури
1 морфологічні

Інші ознаки
2 Психологічні Характер Інтроверт Екстераверт
Темперамент Холерик Сангвінік Міланхолік Флегматик
Інші ознаки
3 Соціально- Місце Село Місто СМТ Велике місто
демографічні проживання
Рівень Низький Середній Великий
достатку
Сімейний Заміжня Не заміжня
стан
Відношення Слідкує за Новатор Авангардист Не цікавиться
до моди модою
Інші ознаки

Після цього студент наводить розгорнутий опис типу споживачів, який дає
уяву про образ людей, їх життєві ситуації, види одягу та інших виробів легкої
промисловості, які при цьому використовують. Наприклад: колекція орієнтована на
жінок 30-35 років, з доходами 500-800 дол. у місяць, яка веде активний образ життя і
може витрачати на одяг 30% доходів. Основу колекції будуть складати класичні
моделі костюмів, блузок, спідниць, а також класичні вечірні вбрання, одяг для
фітнесу, стильний одяг для відпочинку. Таким чином, характеристика габітусу
споживача надає можливість визначити основні ситуації використання одягу і
запропонувати можливі варіанти видів одягу.
Студент моделює ситуації, в яких перебуває обраний споживач і після
визначення сезону та призначення виробу пропонує можливі варіанти одягу.
Результати надаються у вигляді таблиці. Приклад оформлення таблиці надано в
табл.1.2.
Таблиця 1.2
Визначення виду одягу для проектування

Ознака Варіанти ознаки

Сезон, кліматична зона Сезон осінь-зима, м. Київ, кліматична зона ІІІА
Статус споживача Творча діяльність
Ситуація використання Приміщення, презентація жіночих прикрас
Призначення Колекція святкового одягу
Асортимент одягу Сукня, блузка і спідниця

Надалі студентом розглядаються умови використання видів одягу або іншого

виробу легкої промисловості, а саме: його призначення та цільове спрямування,
сезон, кліматична зона, умови експлуатації і визначається вид одягу, якій належить
проектувати.

7
 1.3 Функціональній аналіз об`єкту проектування. Визначення споживчих
вимог до об’єкту проектування

Споживчі властивості виробів зумовлюються споживчими вимогами до них та

ситуаціями їх використання, а також залежать від прогнозу потреб в одязі та інших
виробах легкої промисловості у найближчому майбутньому. Студент виконує
функціональний аналіз визначеного виду виробу за призначенням. Одяг та інші
вироби легкої промисловості різного призначення виконує різноманітні функції.
При цьому кожен виріб виконує декілька функцій, з них одна або дві є головними,
котрі визначають основні властивості виробів і впливають на їх композиційно-
конструктивне рішення.
Студент досліджує ситуації використання одягу (можливо застосування
«сценарного підходу») і визначає основні дії і рухи людини. Результати досліджень
подаються у вигляді таблиці (табл.1.3, 1.4) або колажу (рис.1.1).

Рис.1.1. Приклади характерних рухів та поз обраного типу споживачів

Дослідження ситуації використання одягу дозволяє визначити споживчі

вимоги до одягу і прогнозувати перспективні споживчі властивості в найближчому
майбутньому.
Таблиця 1.3
Характеристика ситуацій використання виробу легкої промисловості
Назва ситуації Опис ситуації Схеми типових рухів споживачів
1 2 3
8
 Таблиця 1.4
Характеристика ситуацій використання сумок жіночих
Назва ситуації Опис ситуації Схеми типових рухів споживачів
1 2 3
Дім Сидіння,стояння,ходіння,пі
днімання рук
Поїздка у транспорті Сидіння,стояння,підняття
по сходах, підняття рук
Робота Сидіння,стояння,ходіння,пі
дняття рук
Пасивний відпочинок Сидіння,стояння,ходіння
Відвідання виставок, Сидіння, стояння,ходіння
театрів, концертів
Активний відпочинок Бігання,ходіння,висіння,під
няття рук,присідання

Результати аналізу студент оформлює у таблицю (табл. 1.5) де наводить

споживчі вимоги в порядку їх значущості.
Таблиця 1.5
Споживчі вимоги до нових моделей виробів легкої промисловості
(вказати вид)
Функції виробу Вимоги до виробу Властивості виробу
1 2 3
1 Естетичні Відповідність сучасному стилю та моді:
стиль
силует
форма
об’єм
кольорове рішення
фактура матеріалів
досконалість композиційного
рішення
художньо-декоративне
оздоблення
конструктивно-декоративне
оздоблення
2.Функціональні призначення
цільова спрямованість
найважливіші рухи при
експлуатації
сезон
параметри навколишнього
середовища
термін безперервного разового
використання

3. Ергономічні
3.1 Психофізіо- маса виробу
логічні
9
 Продовження таблиці 1.1
1 2 3
3.1 Психофізіо- тактильні властивості
логічні функціонально необхідні КДЕ
зручність користування КДЕ

3.2 Антропо- розміро-зріст

метричні
3.3 Гігієнічні матеріал
повітропроникність
вентиляція виробу

4 Експлуатаційні Зносостійкість матеріалів та елементів

конструкції:
стійкість кольору матеріалів
стійкість матеріалів та деталей
виробу до розривних навантажень
вид догляду
місце та характер підвищених
експлуатаційних навантажень

5 Соціальні габітус споживача

товарний вигляд виробу
приблизна ціна виробу
конкурентоспроможність
візуально-комунікативна
інформативність

1.4 Визначення модних тенденцій до об`єкту проектування

Студент виконує композиційно-конструктивний аналіз об’єкту проектування з

метою визначення модних тенденцій в одязі та інших виробах легкої промисловості
для обраних споживачів у рамках визначеного асортименту. При цьому основними
критеріями є стиль життя, модні орієнтири та призначення виробу.
Джерелами модних тенденцій можуть бути:
копіювання нових тенденцій відомих модних домів на показах «Fashion week»;
вивчення професійних журналів таких як: «Індустрія моди», «Швейная
промышленность», «Internetional Textiles», «Collizioni», «Ательє»;
аналіз нових видів одягу, які вже носять на вулиці «Street style» [4].
Результати аналізу бажано представити в текстовій та ілюстративній формі
(рисунки, схеми, колажі), надати відповідні посилання на використані джерела в
тексті пояснювальної записки. На основі аналізу модних тенденцій, студент формує
таблицю варіантів композиційного, конструктивного і пластичного рішення форми
одягу, який проектується (приклад табл.1.6).

10
 Таблиця 1.6
Варіанти композиційного, конструктивного і декоративного рішення моделей
жіночих блузок у відповідності до напряму моди
Шифр
Назва ознаки Варіанти ознаки
ознаки
1 2 3
блузки,
сукні,
Асортимент жакети,
жилети,
спідниці
Призначення Святкове

Жінки
молодшої
Тип споживача
вікової
групи

1 Ознаки основного матеріалу

Костюмно-платтяні бавовняні,
лляні, шовкові, синтетичні, з
1.1 Вид
домішками; атлас, шифон,
тафта
Пастельні теплі світлі тони, вся
1.2 Колір
колірна гама

Гладка, блискуча, прозора,

1.4 Фактура «жатка», квіткові, геометричні
принти

2 Ознаки форми
Стильове
2.1 Романтичний, класичний, авангард, етно, фольк
рішення

Об’ємність
2.2 Мала, середня, велика
форми

11
 Продовження таблиці 1.6
1 2 3
прямий,
трапеція,
перевернута
2.3 Силует
трапеція,
пів прилеглий,
коло,овал
до/нижче лінії талії,
2.4 Довжина
стегон
3 Ознаки конструкції

Вшивний,
реглан, пів
реглан,
Вид покрою
3.1 реглан-
рукава
погон,
суцільно
кроєний

3.2 Лінії членування Горизонтальні, вертикальні

Виточки,
рельєфи,
склади,
Формоутворюючі зборки
3.3
елементи

Овальна,
квадратна, V-
Оформлення
3.4 подібна,
горловини
«лодочка»,
комір

Довгі
розширені з
Довжина, форма,
манжетами,
3.5 оформлення низу
кулісами,
рукава
короткі, без
рукава

12
 Продовження таблиці 1.6
1 2 3

До талії,
до/нижче лінії
стегон
3.6 Довжина виробу

4 Конструктивно-декоративні елементи
Застібка
4.1 Однобортна
Місце
4.1.1 Центральна, зміщена
розташування
4.1.2 Вид Планка, потайна

4.1.3 Тип Ґудзики

Функціональні
4.1.4 Пояси, манжети
елементи

Зборки, мереживо, канти,

шнури, вишивка,
5 Оздоблення
геометричні, квіткові
принти, броші-ківти

Коралі, браслети,
6 Аксесуари
сережки, клатчі

В табл. 1.6 визначаються найбільш актуальні силуетні форми одягу, надаються

основні характеристики властивостей форми, характеристика модних матеріалів і
декору, характеристика модних кольорових та фактурних сполучень, найвагоміших
для визначеної групи споживачів.
В табл. 1.7 надано приклад оформлення таблиці для іншого виробу легкої
промисловості.

13
 Таблиця 1.7
Варіанти композиційного, конструктивного і декоративного рішення моделей
сумок жіночих за модними тенденціям
Шифр Назва ознаки Варіанти ознаки
ознаки
1 2 3
1. Ознаки форми
1.1 Стильове рішення Класика+авангард

1.2 Об'ємність форми Середня, велика,

мала

1.3 Силует Прямокутний

2 Ознаки основного матеріалу

2.1 Назва, склад Натуральна шкіра, ПВХ, замша, текстиль тощо
2.2 Колір
2.3 Рисунок
2.4 Фактура

2.5 Довжина ручки Регульована

Ознаки конструкції
3.1 Покрій Середньої
3.2 Лінії членування складності
Формоутворюючі Вертикальні,
3.3 елементи горизонтальні

Шви, защипи,
складки

14
 Продовження таблиці 1.7
1 2 3
Конструктивно-декоративні елементи
4.1 Застібка Застібка блискавка, текстильна застібка, рамка, магніт, клапан і
4.1.1 Місце т.і.
розташування По верхньому краю сумки

Вид Стик в стик, в нахлест

Функціональні Хомутики, клапани

4.1.2 елементи Прорізна, накладна кишеня

4.1.3

4.2 Вид кишені Прорізкі, накладні

4.2.1 Оформлення
лінії входу в На застібку
кишеню блискавку, на магніт,
без застібки.

4.2.2 Елементи Бейка,кант, строчка, заклепки

оздоблення
кишені

4.2.3 Місце Всередині,

розташування зовні
кишень

5 Оздоблення Кант, бейка, заклепки, бахрома, хутро, різноманітна фурнітура,

вишивка, нашивки тощо

15
 Продовження таблиці 1.7
1 2 3
6. Ознаки ручки сумки та її форми
6.1 Ступінь Мала
об'ємності
6.2 Форма Прямокутна
6.3 Довжина Середня

6.4 Матеріал Текстиль,метал, дерево,

пластмаса, метал

1.5 Технологічний аналіз об’єкту проектування.

Дослідження новітніх матеріалів і технологій виготовлення виробів легкої
промисловості

Студент виконує оглядовий аналіз нових матеріалів, оздоблення, нових

технологій виготовлення, інноваційних технологій обробки виробів та надає
пропозиції до їх застосування. Приклади виконання аналізу надано у табл. 1.8÷1.11.

Таблиця 1.8
Характеристика новітніх видів підкладок
Щільність, Щільність, Додаткові
Артикул Артикул
г/кв.м г/кв.м відомості

78 48 еластична

58 88 -

58 28 Жорстка

16
 Таблиця 1.9
Інновації у технології обробки без підкладкових швейних виробів
Назва технологічної Схематичне зображення
обробки
Обробка зрізів

Таблиця 1.10
Характеристика новітніх матеріалів
Назва Зображення Характеристики
1 2 3
Пружна
Неопрен СН-
Синтетичний
8171
каучук

Жорстка
Рафія Тримає форму
Натуральне
волокно

Пружна
3D тканина
Об’ємна

Таблиця 1.11
Інновації у технології
оздоблення швейних виробів термопластичною фурнітурою
Назва технологічної обробки Схематичне зображення

Нанесення термопластичних
страз на ділянку виробу

У висновках студент формулює результати отримані у розділі 1.

17
 РОЗДІЛ 2

Розробка дизайн-проекту колекції (розробка нової графічної форми

виробу легкої промисловості)

У другому розділі виконується розробка зовнішнього вигляду нових моделей

обраного асортименту у вигляді творчих ескізів. Творчі ескізи моделей одягу
відображають особистий світ почуттів автора, його творчу фантазію, образно-
асоціативне мислення [4]. Призначення творчого ескізу – не тільки виразити
основну думку автора, але і детально розповісти про неї, про її втілення у певному
матеріалі, про те, як проектований одяг виглядає на фігурі людини. Творчий ескіз
являє собою детальний рисунок, у якому вирішується характер та пластика усіх
формоутворюючих ліній – силуетних, конструктивних, декоративних. У творчих
ескізах намічається конструкція форми, загальне кольорове рішення, функціональна
направленість моделі.

2.1 Розробка творчої концепції

Творча концепція – це основна ідея, смисловий напрям цілей, завдань і засобів

проектування творчої колекції одягу. Процес формування творчої концепції має
авторський характер проектувальника, втілює його погляд на проблему, що
породжує необхідність розробки проекту. Проектування творчої колекції передбачає
втілення концепції моди на майбутнє, нових стилів і тенденцій в одязі [7].
Структура змісту творчої концепції складається з трьох частин.
Перша частина – це визначення творчої концепції, мети розробки об’єкту
проектування.
Друга частина – це визначення прогностичної моделі об’єкту проектування,
його структури, властивостей та характеристик, які прогнозуються автором
проекту.
Третя частина – це рівень реалізації творчої концепції, де визначаються
шляхи, методи, засоби і алгоритм вирішення поставлених проектних завдань [7].
Вихідними даними для розробки творчої концепції є аналіз результатів
допроектних і маркетингових досліджень.
У результаті виконаної роботи студент розробляє колаж художнього образу
споживача.

2.1.1 Визначення творчої концепції. Розробка колажу художнього образу

споживача

Метою проектування нових форм одягу є створення художнього образу

людини у костюмі, який би відповідав естетичній гармонійності та функціональній
доцільності у системі «костюм-людина-середовище».
Першу частину творчої концепції студент формулює за результатами першого
розділу дипломного проекту (див. п. 1.2), а саме дослідження сфери споживання,

18
конкретизуючи групу споживачів, для яких буде виконуватись проектна розробка та
визначає вид одягу в залежності від ситуації використання, як об`єкт проектування.
Студент формулює особисте бачення творчої авторської концепції
проектування творчої колекції визначеного виду одягу для обраного споживача,
складає стиль, художній образ об`єкту проектування.
Художній образ людини у костюмі – це проектний образ, який визначається
призначенням і ситуацією використання. За визначенням, проектний образ – це
художня модель, яка відображає реальний світ; цілісна, свідома і завершена у своїй
будові художня форма, яка має предметний зміст [1,2]. Пошук образної виразності
костюму залежить від особистого бачення дизайнера і його спроможності втілювати
будь-які явища оточуючого середовища у різноманітні форми і образи в костюмі.
Художній образ споживача – форма віддзеркалення, відтворення об'єктивної
реальності з позиції певного естетичного ідеалу у мистецтві, особливий тип
образності, що має психологічне і знаково-символічне значення [1].
Скласти художній образ можна за технікою колажу, якій має особистий
характер і відображає вимоги потенційного споживача, сучасні тенденції моди і
креативні дизайнерські ідеї (рис. 2.1, 2.2, 2.3). Створення колажу – це перший крок
до організації думок і образів, який дозволяє здійснити творчий пошук до
визначеної ідеї, до створення єдиної спланованої колекції. При створені колажу
важливо визначити тему або девіз художнього образу, який допоможе знайти засоби
і рішення образно-асоціативної композиції. Творчій колаж споживача можливо
створити на папері форматом А2 або А3 і представити у додатку або на плакаті до
захисту курсового проекту.

Рис. 2.1. Творчий колаж художнього образу колекції

19
 Рис. 2.2. Творчий колаж художнього образу споживача
для розробки колекції на тему «Ностальгія»

Рис. 2.3. Творчий колаж художнього образу споживача

для розробки колекції під назвою «ETNOKRIS»

2.1.2 Характеристика прогностичної моделі об’єкту проектування

На цьому рівні студент виконує розробку прогностичної моделі об`єкту

проектування, де визначаються основні проектні ідеї та задуми. Необхідно
розробити структуру об’єкту проектування, визначити його основні властивості та
характеристики у майбутньому.
20
 Перспективні тенденції розвитку модних форм одягу можуть формуватись на
основі методів прогнозу у формоутворенні костюму. Методи прогнозування – це
сукупність прийомів мислення, які дозволяють передбачати майбутні зміни об’єкту
проектування. В теорії художнього проектування костюму застосовуються
інтуїтивні методи прогнозування, які базуються на використанні експертної
інформації і визначають її актуальність, критерії, ознаки, їх взаємодію та
встановлюють найкращі варіанти [2,3,4]. Джерелом прогнозної інформації є опис та
фотографії модних перспективних колекцій відомих дизайнерів, які визначені
студентом у табл.1.6, 1.7.
Відомо, що мода розповсюджувалась не тільки на костюм, але і на саму
фігуру, її пропорційні співвідношення і поставу (рис.2.4). Модна пластика фігури
утримує вихідні геометричні і чисельні характеристики для побудови модної форми
одягу [5,6,7].

Рис.2.4. Аналіз модних постав фігури

Зміна модних форм одягу відбувається за рахунок зміни модних пропорцій,
які визначаються:
по лінії плечового поясу (вона є головною ознакою моди);
на рівні лінії грудей;
на рівні лінії талії;
на рівні лінії стегон;
по лінії низу, яка визначає модні пропорції виробу (рис.2.5)

Рис.2.5. Аналіз зміни прямокутної форми протягом ХХ ст.

21
 Студент, використовуючи інформацію з табл. 1.6, 1.7, визначає сучасну
пластику і пропорції фігури, головні ознаки прогнозованих змін форм, пропорцій
костюму, варіанти конструктивно-декоративних елементів, тобто створює модель-
прогноз, яка буде основою творчої колекції. Моделлю-прогнозом є модель, яка
побудована на основі системи взаємопов’язаних метричних і пластичних параметрів
форми з урахуванням модної постави фігури до кожної окремої форми: овальної,
трапецієвидної і прямої (рис.2.6).

Рис. 2.6. Модель-прогноз 2008-2009 років

Студент виконує графічне зображення моделі-прогнозу на фігурі модних

пропорцій і постави, визначає нові стильові і пропорційні рішення форми одягу.
Визначає модні кольори та їх сполучення, модні фактури і рисунки матеріалів, які
можуть бути об`єднані у колекцію, але однозначно визначають авторську творчу
концепцію майбутньої колекції моделей одягу (рис. 2.7, 2.8, 2.9, 2.10).

Рис.2.7 Модель-прогноз творчої колекції сарафанів жіночих

22
 Рис. 2.8. Модель прогноз творчої колекції пальт жіночих

Рис. 2.9. Модель прогноз творчої колекції весільних суконь

Рис. 2.10. Модель-прогноз творчої колекції жіночих блузок

23
 2.1.3 Визначення проектних завдань, методів і засобів проектування
творчої колекції виробів легкої промисловості

При проектуванні творчої колекції моделей виробів легкої промисловості

здійснюється пошук нових форм одягу, стилістичних рішень, властивостей
матеріалів, конструктивних та технологічних засобів створення нових форм одягу.
Вирішення цих задач можливо за допомогою сучасних технологій моделювання і
художнього оздоблення одягу, що включає наступні етапи робіт:
1. Розробка нових ідей в одязі.
2. Застосування сучасних методів розробки конструкцій нових форм одягу з
високою ергономічністю, естетичністю, функціональною відповідністю та
технологічністю.
3. Застосування сучасних методів моделювання одягу [8,9].
Студент визначає метод проектування творчої колекції, обґрунтовує
доцільність його застосування, характеризує принципи розробки моделей колекції
[8].

2.2 Розробка творчих ескізів моделей колекції

Творчі колекції моделей одягу відображають особистий світ почуттів автора,

його творчу фантазію, образно-асоціативне мислення. Успіх творчої колекції
полягає у пошуках творчих ідей в одязі.
У цьому підрозділі студент здійснює і описує процес розробки творчих ескізів
колекції моделей одягу.

2.2.1 Розробка творчої ідеї для створення колекції. Визначення творчого

джерела до розробки нової моделі виробу легкої промисловості та його аналіз

Пошук творчої ідеї, яка може бути відображена принципово новою формою
костюму, фактурою та рисунком матеріалу створюється у наступних напрямах:
асоціативне рішення на основі творчого джерела;
по аналогії з творчим джерелом;
інтуїтивне рішення нової форми одягу на основі сприйняття музики,
театральних дій, живопису, танцю тощо [1,7,8,10].
Ідеї нових форм і образів приходять дизайнеру не випадково. Як правило, це
результат тривалого вивчення і осмислення різноманітних явищ нашого життя.
Джерелом, яке надихає на творчість, може бути будь-яке явище як реального так і
ідеального світу (рис.2.11).
При проектуванні колекцій моделей, особливо перспективних і авторських,
дизайнери часто використовують авторські інспірації (творчі джерела).
Найпоширенішими джерелами, які використовують у своїй творчості дизайнери
[1,7,8,10], є: матеріал; народний костюм; історичний костюм; природні форми
(рослинний та тваринний світ тощо); архітектура, інженерні споруди; живопис; девіз
колекції моделей; предмети побуту, декоративно-прикладного мистецтва (скло,
метал, кераміка, дерево тощо); художня література, кіно, театр тощо.
24
 Рис. 2.11. Варіанти творчих джерел

Допомогти в народженні ідеї здатне все: читання книжок, перегляд

кінофільму, театрального спектаклю, архітектура, образотворче мистецтво, костюми
народів миру різних історичних епох, а також музика, хореографія, природа. Пошук
нових форм, нових прийомів носіння, нових варіантів підбору комплектності, нових
фактур, функціональних рішень, раціональної конструкції і продуманої технології –
ось ті основні завдання, які стоять перед дизайнером.
Джерело натхнення – це явище природне, або матеріально культурне. Творчим
джерелом при створенні колекції одягу або будь-якого виробу легкої промисловості
може бути що завгодно: природа і природні явища. Всілякі елементи наочного
середовища – інженерні споруди, деталі машин, механізми, предмети побуту, події і
явища, які відбувалися у світі та мистецтві. Це може бути музика, архітектура,
живопис, література, балет, театр, цирк, кіно і інші видовищні заходи. Звернення до
етнічних і історичних мотивів, предмети декоративно-прикладного мистецтва,
історичний, національний і класичний костюми. Різні фактури: ґрунти, морозні
узори, зоряне небо.
Процес творчості при моделюванні нових форм костюму полягає у постійному
пошуку красоти у лініях, у матеріалі, у кольорі, а також в осмисленні первісних
враженнях і втілення їх у оригінальні моделі одягу. Цікавим може бути форма в
цілому, сполучення об’ємів, різноманітних побудов (рис. 2.12). Те ж саме стосується
розробки і інших виробів легкої промисловості.
Студент, орієнтуючись на особисті почуття, визначає творче джерело,
характеризує і описує його у довільній формі, виконує замальовки творчого джерела
25
у кольорі на папері формату А-4 у кількох проекціях і надає у додатку до курсового
проекту (рис.2.13, 2.14, 2.15).

Рис. 2.12. Асоціативне рішення творчого образу моделі одягу

Рис. 2.13. Приклад оформлення матеріалу до структурного аналізу творчого джерела

(шоколадної цукерки) для колекції

26
 Рис 2.14 Творче джерело для розробки колекції «ETNOKRIS»

Рис.2.15.Структурний аналіз творчого джерела колекції «ETNOKRIS»

27
 2.2.2 Трансформація творчого джерела в геометричну або об`ємно-просторову
форму одягу або іншого виробу легкої промисловості

Процес творчості при моделюванні нових форм костюму полягає у постійному

пошуку красоти в лініях, в матеріалі, в кольорі, а також в осмисленні первісних
вражень і втілення їх у оригінальні моделі одягу і колекції.
Використовуючи аналіз творчого джерела і його внутрішньої структури
структуру, студент створює ідеї розробки ліній силуету (геометрія форми), ліній
внутрішнього членування форми костюму або іншого виробу легкої промисловості,
пристосовуючи їх до форми тіла людини, обираючи лінії в їх узагальненому вигляді
та образному вирішенні (рис. 2.16, 2.17).

Рис. 2.16. Творче джерело для проектування колекції блузок жіночих та його
трансформація

Рис. 2.17. Трансформація творчого джерела в модель-образ блузки жіночої

Форма костюму або іншого виробу легкої промисловості являє собою
об’ємно-просторову структуру, яка може бути простою або складною, яка

28
складається з багатьох елементів. Незалежно від ступені складності структури
виробу, система зв’язків усіх його елементів має вагоме значення для забезпечення
справжньої гармонії. Плавне з’єднання елементів форми, а також поступовий
перехід одного напрямку форми у другий називається пластикою. В оцінці
пластичного характеру форми велике значення мають лінії, які створюють цю
форму. Напрямок руху поверхні форми визначається зміною силуетних і
конструктивних ліній. Кожна лінія несе своє образно-емоційне навантаження,
здійснюючи різні психологічні впливи на сприйняття форми. Як правило, складна
форма костюму описується лініями різного характеру, які і визначають пластичні
рухи у виробу, що проектується. Пластика силуетних

Рис. 2.18. Структурний аналіз творчого джерела (паперовий пакет) і трансформація

його у модель-образ
На основі детального аналізу творчого джерела та його внутрішньої структури
студентом втілюються ідеї розробки ліній силуету та ліній внутрішнього членування
форми костюму у вигляді моделі-образу (рис.2.19, 2,20, 3.21). Рисунок створюється
у вигляді творчої замальовки на аркуші формату А4 або іншого формату у кольорі.

Рис. 2.19. Приклад трансформації творчого джерела в образ

29
 Рис.2.20. Трансформація творчого джерела проектованої колекції «ETNOKRIS» у
модель-образ

Рис. 2.21 Трансформація силуету творчого джерела у символ-форми колекції

весільних суконь
2.2.3 Розробка нових естетичних властивостей творчої ідеї. Виконання
колажу творчої ідеї. Розробка фор-ескізів моделей колекції

Аналіз творчого джерела може народжувати ідеї прийомів декоративної

розробки внутрішньої об’ємно-просторової структури, оформлення доповнень до
костюму, дозволяє запропонувати проекти орнаментального оформлення виробів
легкої промисловості, тканини, їх фактури та рисунку.

30
 Студент виконує творчій колаж на аркуші формату А2 або А3, використовує
нові знахідки естетичних властивостей елементів форми, нових матеріалів, декору,
нових технологій виготовлення зразка нової ідеї і надає у додатку. Приклад
виконання надано на рис. 2.22, 2,23.

Рис. 2.22. Колаж творчої ідеї

Рис. 2.23. Планшет ідей розроблений для виготовлення творчої колекції

Студент визначає творчу ідею і виконує на основі творчого джерела
замальовки творчого джерела у вигляді фор-ескізів в кількості 10÷15 шт., у кольорі
на папері будь-якого формату у декількох проекціях і описує його у довільній
формі. Фор-ескізи надаються у додатку до курсового проекту. Приклад оформлення
надано на рис.2.24÷2.26.
Фор-ескіз – це попередній ескіз, первинний «запис» осмислення форми,
кольору, підживленого джерелом творчості. Фор-ескіз є малюнком силуетного
рішення, в якому виражено первинну думку про форму костюма і закладено
інформацію про пропорції, масу, ритм, фактуру елементів форми тощо [1].
31
Рис.2.24. Фор-ескізи колекції «ETNOKRIS»
32
 Рис.2.25. Фор-ескізи колекції блузок жіночих

Рис.2.26. Фор-ескізи моделей колекції «Жінка у футлярі».

Основне завдання фор-ескізів передати художній образ колекції, що
проектується, тому у попередніх ескізах зарисовують костюм на стилізованій фігурі
людини, відображаючи манеру носіння, характерну пластику рухів, відповідні
створюваному образу. Фор-ескіз виконується без прив'язки до певного матеріалу і
конструктивно-технологічного рішення, без уточнення деталей, у чорно-білій або
кольоровій графіці (туш, олівець, акварель, фломастер, колаж тощо).

33
 2.2.4 Визначення методу сучасного моделювання нової форми одягу або
іншого виробу легкої промисловості

Для розробки нових моделей одягу також застосовують різні методи дизайн-
проектування, які теж можуть бути творчим джерелом колекції. Серед них можна
виділити такі: комбінаторика, трансформація, модульне проектування,
деконструкція, кінетизм, створення безрозмірного одягу, створення одягу з цілого
плоского куска матеріалу тощо [7,8].
Нові цікаві рішення можуть утворюватись у визначенні не тільки візуальних
ознак, а і у засобах створення виробів, наприклад:
спосіб "незшитого одягу" можливо отримати з історії костюму (плащі, тоги,
накидки);
спосіб "переплетення" підкажуть вироби декоративно-прикладного мистецтва,
народний костюм;
спосіб членування великої форми на складові підкажуть середньовічні
обладунки і модульне проектування одягу.
Сучасне моделювання одягу вирішує проблеми комфортності одягу та інших
виробів легкої промисловості, гармонійного поєднання моделі з оточуючим
середовищем, розробки нових форм виробів, застосовуючи такі методи як:
комбінаторний, модульний, деконструкції. [7,8]
До комбінаторних методів належать: комбінаторика, кінетизм, трансформація,
розробка безрозмірного одягу та розробка одягу та виробів легкої промисловості з
цілого куска тканини.
комбінаторика – метод формоутворення заснований на пошуку,
дослідженні та застосуванні закономірності варіантного рішення просторових,
конструктивних, функціональних та графічних структур, а також проектування
одягу з типізованих елементів;
розробка безрозмірного одягу – актуальний вид одягу, з якого у
відповідній комбінації можна скласти цілий гардероб, призначений для всіх
випадків життя, рис.2.27;

Рис. 2.27 Приклад безрозмірного одягу

34
 трансформація – метод перетворення, зміни форми, який визначається
рухом та динамікою. Він визначається такими засобами: перетворення однієї форми
в іншу, трансформація деталей в середині однієї форми приклади на рис.2.28 і 2.29;

Рис. 2.28. Приклад трансформації форми засобом дзеркального

відображення частин форми

Рис. 2.29. Приклади трансформації форм у одязі

35
 кінетизм – ідеї кінетичного рисунку на тканині дозволяє розробити вишукані і
парадоксальні елементи графіки за допомогою стилю «оп-арт», надає
можливість розробити динаміку в середині статичної форми, рис.2.30;

Рис. 2.30. Приклад використання методу кінетизму в одязі

розробка одягу з цілого куска тканини – метод який не передбачає

застосування традиційних з'єднань одягу з розрізних деталей, рис.2.31 .

Рис.2.31. Приклади розробки одягу з цілого куска

Модульний метод проектування передбачає конструктивну, технологічну та

функціональну залежність, яка допомагає уніфікації структур елементів виробу.
36
Модуль – вихідна одиниця виміру, котра повторюється і складається без залишку у
цілісній формі (рис.2.32).
Метод деконструкції передбачає новий підхід у моделювання одягу – вільне
маніпулювання формою та посадкою виробу на фігурі. Є такі прийоми
деконструкції : англійський крій, розподіл конструкції на праву та ліву половинки,
інверсія, «шви на лице», застібка в нетрадиційному місці, «виточки на лице»,
елементи незавершеності, порушення традиційних технологій, приклади на рис.
2.333.

Рис. 2.32. Приклад розробки одягу з подібних фігур

Рис.2.33. Приклади деконструкції в одязі

В курсовому проекті для отримання нової моделі одягу студент визначає і

використовує метод і засоби сучасного моделювання, за допомогою якого
створюється форма виробів та художній образ споживача. Можливо використання
ідей визначених на рис. 2.27÷2.33.
37
 2.2.5 Розробка базової символ-форми колекції

Форма костюму являє собою об’ємно-просторову структуру, яка може бути

простою або складною. Незалежно від ступеня складності структури костюму
система зв’язків усіх його елементів має рішуче значення для забезпечення
справжньої гармонії.Плавне поєднання елементів форми, а також поступовий
перехід одного напрямку форми у другий називається пластикою. В оцінюванні
пластичного характеру форми велике значення мають лінії, які створюють цю
форму. Напрямок руху поверхні форми визначається зміною силуетних і
конструктивних ліній. Кожна лінія несе своє образно-емоційне навантаження,
здійснюючи різні психологічні впливи на сприйняття форми. Як правило, складна
форма костюму описується лініями різного характеру, які і визначають пластичні
рухи у проектному виробі. Пластика силуетних ліній визначає пластику
конструктивних ліній [9].
На основі виконаного детального аналізу творчого джерела, його внутрішньої
структури утворюються ідеї розробки сучасного силуету, пропорційних відношень
та ліній внутрішнього членування форми костюму у вигляді символу-форми творчої
колекції (рис.2.34÷2.35).

Рис.2.34. Символ форма моделей Рис.2.35. Символ форма моделей

колекції «ETNOKRIS» колекції сарафанів жіночих
Студент визначає абриси модної пропорційної фігури відносно композиційно-
конструктивних поясів та наводить контури ліній нової форми одягу.

38
 2.5 Розробка творчих ескізів нових моделі одягу або виробів легкої
промисловості

Студент після розробки творчої моделі-образу і визначення одного, або

декілька методів створення форм нової моделі одягу виконує творчі ескізи нової
моделі одягу на художньому аркуші формату А4 в кількості 5-10 шт. на фігурі
модних пропорцій з використанням сучасних прийомів художньої графіки [9]. При
розробці нових моделей інших виробів легкої промисловості творчі ескізи
виконуються в кольорі у довільній формі. Приклад виконання надано на рис.
2.36÷2.39.

Рис. 2.36. Творчі ескізи моделей колекції суконь жіночих

Рис. 2.37. Творчі ескізи моделей колекції сарафанів жіночих

39
Рис. 2.38. Творчі ескізи моделей колекції

40
 Рис. 2.39. Творчі ескізи моделей колекції «ETNOKRIS»

Виконання розділу завершується стислими висновками у вигляді

узагальненого огляду прийнятих рішень.
41
 РОЗДІЛ 3
Розробка об`ємно-просторової форми нової моделі виробу легкої
промисловості

У третьому розділі здійснюється розробка об’ємно-просторової форми нової

моделі одягу, яка визначається автором з ескізного ряду творчих замальовок.

3.1 Вибір способу розробки об’ємно-просторової форми моделей колекції

Кожна колекція моделей одягу має свою концепцію та будується на

принципах, визначених її автором, тому будь-яка колекція моделей одягу може
містити моделі виробів різного асортименту, виду одягу, силуету, покрою,
конструктивного рішення тощо, отже при розробці конструкцій моделей колекції
потрібно визначити складові елементи її базового (незмінного) та модифікаційного
(змінного) просторів.
Складовими елементами формування базового (незмінного) простору моделей
колекції можуть бути базова конструкція, довжина виробів, силует, кольорова гама,
використані матеріали, засоби декорування поверхонь тощо, те, що об’єднує моделі
і є спільним у колекції.
Складові елементи модифікаційного простору моделей колекції дають
можливість створити розмаїття та унікальність кожної моделі одягу, яка входить у
колекцію, та обґрунтувати способи їх введення у базовий (незмінний) простір.
Модифікаційні рішення досягаються за рахунок зміни довжини моделей та
конфігурацій ліній низу, ширини виробу, кількості та місць розташування складок,
конструктивного рішення основних (пілочка, спинка, рукав) та конструктивно-
декоративних деталей (кокетки, баски, коміра, погонів тощо) шляхом введення
членувань та використання прийомів моделювання за рахунок введення декору та
зміни його розташування у моделях, а також за допомогою аксесуарів тощо [1].
Студент аналізує моделі колекції і описує елементи базового та
модифікаційного простору, на основі чого обґрунтовує спосіб формоутворення
моделей.
Можна виділити чотири основні способи формоутворення одягу:
від шматка тканини, тобто не викроєна, не зшита форма;
на основі прямолінійного крою;
на основі криволінійного крою;
на основі розгорток [4, 5,6].
Вказані способи принципово різні і в той час органічно зв’язані між собою.
Основою кожного способу є два основні принципи. Це, по-перше, принцип
співвідношення форми одягу і фігури людини, при цьому природна анатомічна
будова фігури людини або підкреслюється формою одягу, або навпаки,
приховується формою одягу. По-друге, це принцип найповнішого розкриття усіх
властивостей матеріалу при утворенні тієї або іншої форми одягу [6
стосовуються ізольовано один від одного. Вибір способу формоутворення
залежить від особливостей самої форми, її пластичної організації, і властивостей
сучасних матеріалів.
42
 Далі студент виконує композиційно-конструктивний аналіз ескізів моделей
колекції, який допоможе виконати розробку креслень деталей конструкції для
створення об’ємно-просторової форми одягу.

3.2 Характеристика об’ємно-просторової форми нової моделі

Студент надає пропорційне зображення фігури модних пропорцій, типової або

конкретної фігури, тобто фігури людини, на яку проектується виріб, у 3-х проекціях
(вигляд спереду, збоку, рис. 3.1). Відносно модульних ліній, які можуть бути
композиційно – конструктивними поясами нової форми одягу студент визначає
геометричні абриси (зовнішній контур) нової форми одягу, його структуру і
конструктивне рішення відносно абрисів фігури (рис.3.1, 3.2). Зображення
виконується на міліметровому аркуші у М 1:4.
Вихідними даними до розробки первинної конструкції нової форми одягу є
визначення кількісної характеристики формоутворюючих прибавок і їх розподіл по
ділянках конструкції, які встановлюються зазорами між абрисами фігури і
геометричної форми одягу по горизонтальним перетинам фігури і виробу.

Рис. 3.1. Зображення об’ємно-просторової форми моделі колекції

43
 Рис. 3.2. Аналіз об’ємно-просторової форми одягу

Залежно від виду одягу визначають складові конструктивної прибавки:

мінімально-необхідну та на вільне облягання. Мінімально-необхідну конструктивну
прибавку студент визначає залежно від виду одягу та матеріалів, які застосовує.
Потім на зображенні задають конструктивні рівні, які характеризують
габарити та геометрію форми виробу і надають їх системою горизонтальних
перерізів. Кожний з обраних горизонтальних перерізів поділяють на характерні
ділянки передньої, бокової та задньої поверхонь одягу, які визначаються з
врахуванням опорних поверхонь, характерних ліній членувань та ліній базисної
сітки (рис. 3.3).
Ссс ЛВ Кс

Ссп Гв Кп
Рис. 3.3. Принципова схема горизонтального перерізу одягу з врахуванням
ліній базисної сітки: Ссс – середньо- сагітальна лінія спинки; ЛВ – лопаткова
вертикаль; Кс – критична точка спинки; Бл – бокова лінія; Кп – критична точка
переду; Гв –грудна вертикаль; Ссп- середньо – сагітальна лінія переду.
Кожний з горизонтальних перерізів показує топографію розподілу прибавки
зазорами, які створюються між абрисами поверхні фігури людини і геометричної
44
форми одягу Кількісне значення формоутворюючих прибавок по конструктивним
поясам визначаються як різниця довжини геометричної лінії одягу та абрису
поверхні фігури. Результати вимірів та отримані значення прибавок студент
оформлює в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Складові загальних прибавок на завдання форми по ділянках
Назва ділянки Параметр з абрису Загальна
одягу фігури прибавка
1 2 3 4

Отримана загальна формоутворююча прибавка включає складові мінімально-

необхідної і конструктивно-декоративної прибавок і може використовуватись для
завдання нової форми одягу, а також для побудови первинних креслень деталей
конструкції нових моделей одягу.
Для визначення розмірів інших виробів легкої промисловості також є
доцільним визначення їх відносно розмірів тіла людини.

3.3 Виконання композиційно-конструктивного аналізу нової моделі одягу

або інших видів виробів легкої промисловості

Для точного створення нової форми одягу необхідно виконати композиційно-

конструктивний аналіз моделі за ескізом, тобто надати характеристику принципів
утворення силуетних, конструктивних і декоративних ліній у цілісну, гармонійну
форму з урахуванням властивостей матеріалів, з яких модель буде виготовлятись.
Аналіз виконується за основними антропометричним поясами фігури у фронтальній
і профільній проекціях (рис. 3.1), при цьому особливу увагу приділяють кількісним
(формоутворюючим) характеристикам, прибавкам та їх розподілу по ділянках
конструкції, довжині виробу тощо, а також конфігурації контурів деталей, їх
розташуванню, які утворюють конструкцію і забезпечують в цілому будову сучасної
модної форми одягу.
Послідовність виконання аналізу композиційно-конструктивного рішення
нової моделі одягу:
характеристика поверхні форми виробу (гладка, ламана, комбінована).
Вказують вид, місце розташування, засіб отримання ламаної поверхні;
характеристика геометричної форми за об’ємом (мала, середня, велика);
надання кількісної характеристики, визначеної у підрозділі 3.1 і конфігурації
форми за видом геометричних фігур (пряма, овальна, трапецієвидна,
комбінована);
характеристика плечового поясу виробу: засіб створення об’ємної форми на
ділянках лопаток і лінії плеча за висотою, формою і довжиною;
характеристика грудного поясу за рівнем розташування лінії глибини пройми
відносно найбільш виступаючих точок грудних залоз за формою, об’ємом
(сплощена або з підкреслюванням форми грудей) і визначення
формоутворюючих прибавок до пів обхвату грудей (Пг) з підрозділу 3.1;

45
 характеристика лінії пройми по конфігурації і рівню розташування її відносно
лінії грудей або лінії талії; кількісна характеристика прибавка на свободу
пройми (Пспр) з підрозділу 3.1;
характеристика лінії талії за рівнем розташування відносно антропометричної
лінії, ступенем прилягання з визначенням прибавок до пів обхвату талії (Пт) і
конструктивних засобів вирішення форми;
характеристика лінії стегон відносно антропометричної лінії, кількісної
величина прибавки до пів обхвату стегон (Пб) і конструктивних засоби
утворення форми;
характеристика по лінії низу за ступенем розширення або звуження відносно
лінії стегон, лінії талії або грудей залежно від силуету, визначення засобів
створення форми по лінії низу;
характеристика форми і конструкції рукава з визначенням прибавок для
створення форми, а також конструктивних засобів вирішення цієї форми.
Студент виконує аналіз композиційно-конструктивного рішення нової моделі
одягу, оформлює у таблицю (табл.3.2). Приклад виконання аналізу композиційно-
конструктивного рішення нової форми одягу надається у табл. 3.3.

Таблиця 3.2
Аналіз композиційно-конструктивного рішення моделей колекції (вказати вид
виробу)
Конструктивний Характеристика конструктивного параметру
параметр Вербальна Кількісна,см Графічна
1 2 3 4

Таблиця 3.3
Аналіз композиційно-конструктивного рішення сукні жіночої
Конструктивний Характеристика конструктивного параметру
параметр Вербальна Кількісна,см Графічна
1 2 3 4
1. Характеристика форми
1. Середня Пг=3,0
Характеристика об’ємна форма Пт=17,5
об’єму Пб=2,5
2. Характеристика силуетних ліній
2.1 Лінія грудей Н/П силует Пг=3,0
2.2 Лінія талії Вільний Пт=17,5
силует
2.3 Лінія стегон Н/П силует Пб=2,5
2.4 Лінія низу Н/П силует Відносно ЛБ
звужена Пзв=4,5

46
 Продовження табл. 3.3.
1 2 3 4
3. Характеристика Поверхня
поверхні форми комбінована
КДЕ:
застібка,
накладні
кишені з обшивками, ширина обшивки
кишені=3,0;
ширина верхнього
краю кишені=37,0;
нижнього=14,0;
довжини
кишені=42,0;
манжети по низу ширина канту=1,5;
рукавів, верхня та ширина
нижня відрізні переканту=1,0
декоративні деталі,
петлі
4. Характеристика Не виражена, Пг=3,0
лінії грудей природна, сплощена
5. Характеристика Поглиблена, Шпр=16,0
пройми нижня частина Гпр=18,0
округла
6. Характеристика Сплощена, за Пт=17,5
лінії талії рахунок Пзан=8,0
горизонтальної
застібки візуально
занижена
7. Характеристика Природна, не Пб=2,5
лінії стегон виражена, сплощена
9. Характеристика Звужена відносно Пзав=4,5 ширина
лінії низу ЛБ, нижньої декоративної
оформлена частини=4,5;
відрізною довжини нижньої
декоративною декоративної
деталлю та частини=45,5;
навісними ширина петлі=1,5;
петлями, довжиною довжина петлі=1,5;
по лінію колін відстань між
петлями=0,5;
кількість петель по
передньому та
задньому
полотнищах=16

47
 Продовження табл. 3.3.
1 2 3 4
4. Характеристика Горловина
лінії горловини та оформлена Довжина верхньої
застібки відрізною декоративної
декоративною деталі=46,0;
деталлю, Відстань від кнопки
Низ верхньої та верх до низу верхньої
нижньої частин частини=2,0;
оброблені Відстань між
обшивками кнопками=9,0;
Застібка Ширина верхньої
горизонтальна декоративної
на ЛТ деталі=4,5
Ширина обшивки=4,0;
10. Характеристика Рукав типу Друк=41,0;
рукава «крильце», ширина рукава по
рукав пришитий по низу=41,0;
верхньому та ширина рукава по
задньому зрізах, низ лінії
рукава оформлений пришивання=23,0;
манжетою ширина
манжети=3,0

Аналіз композиційно-конструктивного рішення нових моделей інших виробів

легкої промисловості виконується також в табличній формі, але в довільній
послідовності в табл. 3.4.

Рис. 3.4. Зображення об’ємно-просторової форми БМ колекції

48
 Таблиця 3.4
Аналіз композиційно-конструктивного рішення моделей колекції сумок
жіночих
Конструктивний Характеристика конструктивного рішення
параметр вербальна кількісна,см графічна
1 2 3 4

1.Характеристика Велика Довж. вир.=50см,

об’єму об’ємна Ш.вир=39см,
форма Шб.ч=11см

2.Характеристика Прямий, Довж.ручки=55см

силуету формоутворення
заломів та перегинів за
рахунок провисання
на довгій ручці

3.Характеристика Поверхня Ширина

поверхні форми комбінована верхнього
КДЕ: застібка по краю накладної
верхньому зрізу кишені=24,0;
виробу та по бокам, нижнього=24,0;
Накладна внутрішня довжина
кишеня з кишені=22,0.
відкритим входом, Ширина входу в
прорізна кишеня на прорізну
застібці-блискавкі, кишеню=19,0;
декоративно- Довжина
конструктивні кнопки- кишені=20,0
фіксатори, лямки.
4.Характеристика Застібка Довжина ручки(з
ручки та горизонтальна по підігнутими
застібки верхньому зрізу краями)
виробу на застібку- =49,0; діаметр
блискавку, кнопки =1,5;
Ручка пряма, кінці довжина
підвернуті та отриманого
зафіксовані на кнопки, хлястика=4,0;
на утворену петлю відстань від
кріпеться карабін, кнопки до
який в свою чергу и перегину=2,0;
прикріпляє ручку до ширина
сумки ручки=4,5

49
 Продовження табл. 3.4
1 2 3 4
ІІ.-Б (клатч)
1.Характеристика Середня Довж. вир.=27см,
3об’єму об’ємна Ш.вир=39см,
форма Довж.клапану=22см
2.Характеристика Прямокутний, має Довж.ручки=24см,
силуету прямокутну ручку з Ш.руч=6,5
бічної сторони,
застібається на клястик
кнопкою
3.Характеристика Поверхня Ширина входу в
поверхні форми комбінована прорізну
КДЕ: застібка на клапан кишеню=19,0;
з хлястиком на довжина
кнопці,бічні частини кишені=20,0.
фіксуються на застібки-
блискавки;внутрішня
прорізна кишеня на
застібці-блискавкі,
декоративно-
конструктивне
оздоблення застібками-
блискавками.
4.Характеристика Застібка точкова Довжина ручки (в
ручки та розміщена по центру цілому + фіксуючі
застібки клапану по нижньому хлястики)=30,0;
зрізу виробу- довжина ручки(без
застібається на хлястик фіксуючих хлястиків)
з кнопкою, =23,5;
Ручка пряма, кінці довжина текстильної
зафіксовані на застібки=6,5;
текстильні застібки на ширина текстильної
подвійних хлястиках, застібки=2,5;
які в свою чергу и
фіксують ручку на довжина та ширина
сумці отриманого
хлястика=6,5;
відстань від
одного хлястика до
іншого=18,0;
О ширина ручки=6,5

Отримана інформація є вихідною для побудови первинних креслень деталей

конструкції нової форми одягу або виробів легкої промисловості, які проектуються,
а також для конструктивного моделювання нових моделей.

50
 3.4 Визначення вихідних даних до розробки креслень деталей конструкції
нової моделі одягу або іншого виробу легкої промисловості

Вихідними даними до розробки креслень деталей конструкції нової моделі

(НМ) є:
робочий ескіз, або технічний рисунок НМ;
опис художньо-конструктивного вигляду НМ;
визначення розмірних ознак типової або індивідуальної фігури;
аналіз композиційно-конструктивного рішення НМ (кількісна
характеристика);
методи розробки креслень деталей конструкції.
Робочий ескіз – це рисунок, який може виконуватись без зображення фігури.
Ескізи або технічні рисунки моделей можуть розробляються за допомогою
графічного редактора Corel Xara, Corel Draw, Painter, Photoshop, Xara X у двох
проекціях: вигляд спереду та вигляд ззаду.
У разі зображення моделей у вигляді робочих ескізів можливо застосування
прийомів художньої графіки. Зображення надається у двох проекціях (вид спереду і
вид ззаду). Незалежно від способу оформлення зображень обов’язковою умовою є
збереження пропорцій форми виробу в цілому та його окремих деталей, відтворення
конструктивних членувань, конструктивно-декоративних елементів, різних видів
оздоблення, колористики та рисунку рекомендованих матеріалів (по можливості, їх
фактури, ступеня щільності або прозорості) тощо.
Розроблені робочі ескізи або технічні рисунки супроводжуються описом
художньо-конструктивного вигляду нової моделі. Приклади оформлення робочих
ескізів і технічних рисунків представлено на рис.3.5.

Рис. 3.5. Пропорційне зображення моделі сукні жіночої з колекції «ETNOKRIS»

51
 Нові моделі одягу та інших виробів легкої промисловості можуть мати
традиційний і нетрадиційний асортиментний вид, складні нетрадиційні форми, нові
прийоми конструктивного і технологічного рішення, застосування нових матеріалів.
Тому для розробки креслень деталей конструкцій (нових моделей у кожному
конкретному випадку приймається рішення щодо методу їх побудови, або способу
отримання вихідної конструкції для моделювання.
Метод отримання первинних креслень може стосуватись одного з трьох
відомих методів:
розрахунково-графічний;
метод макетування або муляжний;
метод застосування типових конструкцій;
комбінований метод, якій може складатись з розрахунково-графічного і
методу макетування тощо.
В залежності від складності моделі одягу і на основі композиційно-
конструктивного аналізу, студент визначає метод отримання первинних креслень
нової моделі, обґрунтовує його застосування.

3.5 Розробка первинних креслень деталей конструкції нової моделі

одягу або іншого виробу легкої промисловості

У даному підрозділі студентом формуються вихідні дані для отримання нової

конструкції, корегування існуючої або пошуку серед наявних базових конструкцій
аналогічної, максимально відповідної заданим вихідним умовам. Надати вихідні
умови рекомендується у табличній формі (табл. 3.5 ÷ 3.8):
Таблиця 3.5
Вихідні дані до розробки НМВ
Назва ознаки Характеристика ознаки
Вид виробу
Матеріал верху
Базовий розміро-зріст
Повнотна група
Форма виробу
Габаритні розміри виробу
Ознаки покрою виробу (членування
основних деталей)

Таблиця 3.6
Розмірні ознаки фігури (вказати розмір
Назва розмірної ознаки Позначення Величина, см
1 2 2

Таблиця 3.7
Величини конструктивних прибавок
Найменування конструктивної Позначення Величина, см
прибавки
1 2 2
52
 Таблиця 3.8
Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції (вказати асортимент одягу).
Розмір типової фігури (вказати)
Позначення
Найменування місць Формула, розрахунок,
місць вимірів Примітки
вимірів см
на рис.
1 2 3 4

Послідовність побудови креслення первинних лекал може бути виконано

одним з визначених вище методів, або комбінованим. Студент описує його в
довільної формі, виконує побудову первинних креслень деталей конструкції нової
моделі одягу або іншого виробу легкої промисловості на папері у М1:1 і, за
допомогою кальки, перевіряє спряженість перерваних конструктивних ліній. На
наступному етапі роботи на основі уточненого первинного креслення розробляє
первинні лекала і виготовляє макет нової моделі виробу з макетної тканини.

3.6 Перевірка якості первинних креслень конструкції

Незалежно від того, яким методом була отримана вихідна первинна

конструкція нової моделі, студентом виконується перевірка відповідності отриманої
об’ємно-просторової форми і якості посадки макета або моделі на манекені або
фігурі людині. При цьому визначається відповідність отриманих композиційних
параметрів заданій формі виробу, якість посадки виробу на фігурі (збалансованість,
наявність дефектів, зручність при використанні) тощо. В первинній конструкції,
відтворюються всі ті зміни, які за необхідністю вносяться в макет та лекала при
проведенні примірок. В результаті студентом отримується остаточні лекала нової
моделі одягу або іншого виробу легкої промисловості. Остаточні лекала і креслення
деталей вихідної конструкції з внесеними змінами в М 1:1 та макет виробу
надаються в додатках до курсового проекту. Результат аналізу первинного
креслення та виявлені дефекти в результаті примірки макету наводяться у табличної
формі (табл. 3.9).

Таблиця 3.9
Результати проведення примірки
Опис Причина
Зовнішній Схема усунення
Дефект зовнішніх виникнення та
вигляд дефекту дефекту
признаків засоби усунення
1 2 3 4 5

3.7 Моделювання нової моделі одягу або іншого виробу легкої

промисловості

Якщо студент використовував при розробки деталей конструкції нової моделі

метод типового проектування, або комбінований метод, необхідно виконати
моделювання вихідної конструкції у відповідності до ескізу із застосуванням
53
прийомів конструктивного моделювання, ураховуючи властивості використаних
матеріалів.
Студент, використовуючи результати аналізу композиційно-конструктивного
рішення нової моделі (розділ 3.3), розробляє схеми конструктивного моделювання,
де відображає всі етапи перетворення деталей вихідної конструкції у деталі нової
моделі. Приклад виконання на рис. 3.6.
На основі деталей БК, відповідно до схеми конструктивного моделювання,
студент виконує моделювання та отримує первинні креслення деталей нової моделі
виробу легкої промисловості у масштабі 1:1. Схеми конструктивного моделювання
деталей нових моделей у масштабі 1:4 або 1:5 надаються у пояснювальній записці
до курсового проекту.

3.8 Виконання нової моделі у матеріалі. Виготовлення макету або моделі

виробу з основного матеріалу

Студент виготовляє модель з основного матеріалу або макет за правилами

виготовлення первинного зразка. Готовий зразок надається до курсового проекту.
Висновки до розділу.

Рис. 3.6. Схема моделювання деталей сукні жіночої М2 колекції «ETNOKRIS»

54
 Виконання розділу завершується стислими висновками у вигляді
узагальненого огляду прийнятих рішень.

РОЗДІЛ 4
Розробка проектно-конструкторської документації на нову модель виробу
легкої промисловості

У четвертому розділі виконується розробка проектно-конструкторської

документації (ПКД) на нову модель одягу. Проектно-конструкторська документація
в даному випадку складається:
з «Технічного опису» нової моделі виробу легкої промисловості;
комплекту остаточних лекал на модель в М 1:1
Документи оформлюються в ручному або автоматично режимі і надаються у
додатку.
Остаточні лекала розробляються на базовий розміро-зріст або індивідуальну
фігуру на цупкому папері в М1:1 і оформлюються у відповідності до вимог
галузевих стандартів.
На остаточні лекала повинні бути нанесені:
найменування моделі одягу;
найменування деталі та кількість деталей до розкрою;
вид матеріалу (верх, підкладка, доклад, оздоблення);
зріст, розміро-зріст, повнота;
напрямок повздовжньої нитки;
основні конструктивні лінії;
контрольні позначки;
лінії розмітки виточок, складок та інше;
підпис розробника і дата.
В загальних висновках до курсового проекту надаються основні результати,
що отримані студентом в процесі виконання кожного етапу проектування. Обсяг -
до 2-х сторінок.
Перелік посилань містить літературні джерела в порядку їх використання у
тексті курсового проекту за наскрізною нумерацією.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ТА

ДОДАТКІВ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
До складу курсового проекту входять наступні основні елементи (структурні
частини):
Титульний аркуш;
Зміст;
Вступ;
Розділи основної частини;
Загальні висновки;
Перелік посилань;
Додатки;
55
 Зазначені елементи курсового проекту (за винятком додатків) утворюють
пояснювальну записку до його виконання.
Зміст подають на початку курсового проекту з найменуваннями та номерами
початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають
заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків,
додатків, списку використаної літератури тощо.
Основна частина курсового проекту складається з розділів, підрозділів,
пунктів, підпунктів. У розділах основної частини пояснювальної записки до
курсового проекту відтворюються всі етапи проектування системи моделей,
виготовлення та відпрацювання макету виробу, розробка документації. У розділах
студент стисло, логічно й аргументовано викладає матеріал у вигляді звіту про
виконану роботу.
Пояснювальна записка курсового проекту виконується на стандартних
аркушах формату А4 без рамок та штампів. Кожен розділ починають з нової
сторінки. Документація, значні за обсягом розрахунки, креслення та всі несуттєві
для вирішення завдання матеріали виносяться в додатки. Наприкінці кожного
розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених практичних
результатів.
Пояснювальна записка до виконання курсового проекту є звітом про виконані
види робіт. Отже, дієслова текстової частини необхідно надавати в минулому часі в
безособовій формі, наприклад, «виконано», «проведено», «надано» і т. ін.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки) необхідно подавати в
курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на
наступній сторінці з обов’язковим посиланням на всі ілюстрації. Ілюстрації,
розміщені на окремих сторінках курсового проекту, включають до загальної
нумерації сторінок. Рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4,
враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в
тексті або додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно арабськими
цифрами у межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер
ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими
ставиться крапка, наприклад: «Рис. 1.7. Модель-модифікація ММ5» (сьомий
рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи
розміщують під ілюстрацією.
Таблиці слід розташувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується
вперше або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті
курсового проекту. Таблиця повинна мати назву, яку пишуть або друкують малими
літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою
і відбивати зміст таблиці.
У загальних висновках викладають найважливіші практичні результати, що
отримані в процесі виконання курсового проекту. Загальні висновки до курсового
проекту мають бути послідовними, логічно викладеними підсумковими
результатами, пов’язаними із загальною метою і конкретними задачами,
сформульованими у вступі.

56
 У тексті пояснювальної записки студент посилається на джерела, з яких у
курсовому проекті використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для
прийняття власних рішень. При оформленні курсового проекту рекомендується
розміщувати перелік посилань в порядку згадування джерел у тексті за їхньою
наскрізною нумерацією як найзручніший для користування. До бібліографічного
списку не включаються праці, на які немає посилання в тексті курсового проекту і
вони фактично не були використані, а також енциклопедії, науково-популярні
книжки, газети.
Допоміжні та додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини
курсового проекту, але необхідні для повноти її сприйняття, доцільно виносити в
додатки. До них включають, наприклад, технічну документацію, інструкції та
методики, розроблені у процесі виконання курсового проекту, креслення, комплекти
лекал, ілюстрації допоміжного характеру тощо. Отже, ескізи моделей, схеми
конструктивного моделювання, схеми побудови остаточних лекал, похідних та
допоміжних лекал, технічний опис та комплект лекал на одну модель в М 1:1
доцільно надавати в додатках до курсового проекту.
Додатки оформлюють як продовження курсового проекту на наступних її
сторінках або у вигляді окремої частини (книжки), розміщуючи їх у порядку появи
посилань у тексті курсового проекту. Додатки слід позначати послідовно великими
літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад,
додаток А, додаток Б тощо. Єдиний додаток позначається як додаток А.
При оформленні окремо, додатки повинні мати титульний лист та зміст, при
цьому на титульному аркуші під назвою курсового проекту друкують великими
літерами слово "ДОДАТКИ". Текст кожного додатка за необхідності може бути
поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед
кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 —
другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці та
формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад:
рисунок Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула А. 1 — перша
формула додатка А.
Додатки оформлюються відповідно до ГОСТ 2.105 – 95 ЕСКД ―Общие
требования к текстовим документам‖. Обсяг не обмежений.
До курсового проекту надаються наступні розроблені матеріали:
вихідні дані до проектуванню нової моделі одягу (додаток А);
колаж художнього образу споживача
замальовки творчого джерела до створення нової моделі та його
структурний аналіз;
замальовки творчої моделі-образу нової моделі;
колаж творчої ідеї;
ескізний ряд творчих малюнків у вигляді фор-ескізів (7-15шт) та
творчих ескізів (5-10шт);
графічне зображення нової форми одягу або іншого виробу легкої
промисловості відносно абрисів типової або конкретної фігури на
міліметровому аркуші у М1:4 (вид спереду, ззаду, збоку);
аналіз композиційно-конструктивного устрою нової моделі;
57
 вихідні дані до побудови деталей базової конструкції або
конструкції
нової моделі;
схема принципового конструктивного устрою нової моделі;
схема моделювання нової моделі;
Технічний опис нової моделі;
остаточні лекала нової моделі.

Додаток

Вид спереду Вид збоку Вид ззаду

Рис. А.1. Зображення пропорційної фігури

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Розробка колекцій одягу: Навч. посібник. / А.М. Малинська, К.Л.

Пашкевич, М.Р. Смирнова, О.В. Колосніченко – К.: ПП «НВЦ Профі», 2014. – 140 с.
2. Козлова Т.В. Художественное проектирование костюма / Т.В. Козлова.
— М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. – 144 с: ил.
58
 3. Бердник Т.С. Моделирование и художественное оформление одежды. –
Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 384 с.
4. Бердник Т.О. Дизайн костюма./ Т.О. Бердник, Т.П. Неклюдова – Ростов
н/Д: Феникс, 2001. – 448 с.
5. Козлова Т.В. Основы теории проектирования костюма/ Т.В. Козлова. –
М.: Легпромбытиздат, 1988. – 350 с.
6. Сафина Л.А. Дизайн костюма / Л.А. Сафина, Л.М. Тухбатуллина, В.В.
Хамматова. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 390 с
7. Гусейнов Г.М. Композиция костюма: учеб. пособие для вузов / Г.М.
Гусейнов В.В. Ермилова, Д.Ю. Ермилова. – М.: Академия, 2003. – 432 с.
8. Гайдук Л.М. Сучасні технології моделювання і художнього оздоблення
одягу. Навчальний посібник. / Л.М. Гайдук, І.В. Васильєва − К.: КНУТД, 2008. –
142с.
9. Петушкова Г.И. Проектирование костюма: учебник для студ.учеб.высш.
заведений. / Г.И. Петушкова – 2-е изд. – М.: Издательский центр «Академия», 2006.
– 416с.
10. Андросова Э.М. Основы художественного проектирования костюма :
учеб. пособие для вузов / Э.М. Андросова. – Челябинск: Медиа-Принт, 2004. – 184 с.
11. Мартынова А.И. Конструктивное моделирование одежды. / А.И.
Мартынова, Е.Г. Андреева. − М. «Академия», 2006. – 216с.
12. Сучасні технології моделювання та художнього оздоблення виробів.
Методичні вказівки до виконання лабораторних і самостійних робіт для студентів
спеціальності 182 – «Технології легкої промисловості», освітньої програми
«Моделювання, конструювання та художнє оздоблення виробів легкої
промисловості» та спеціальності 015 – «Професійна освіта (Дизайн)», освітньої
програми «Професійна освіта (Дизайн)», денної форми навчання (Частина І) / упор.:
М.В. Колосніченко, І.В. Васильєва – К.: КНУТД, 2018. – 39 с.
13. Сучасні технології моделювання та художнього оздоблення виробів.
Методичні вказівки до виконання лабораторних і самостійних робіт для студентів
спеціальності 182 – «Технології легкої промисловості», освітньої програми
«Моделювання, конструювання та художнє оздоблення виробів легкої
промисловості» та спеціальності 015 – «Професійна освіта (Дизайн)», освітньої
програми «Професійна освіта (Дизайн)», денної форми навчання (Частина ІІ) /
упор.: М.В. Колосніченко, І.В. Васильєва – К.: КНУТД, 2018. – 59 с.
14. Сучасні технології моделювання та художнього оздоблення виробів:
Конспект лекцій для студентів спеціальності 182 – «Технології легкої
промисловості», освітньої програми «Моделювання, конструювання та художнє
оздоблення виробів легкої промисловості» та спеціальності 015 – «Професійна
освіта (Дизайн)», освітньої програми «Професійна освіта (Дизайн)», денної, заочної
і заочно-дистанційної форм навчання / Упор. І.В. Васильєва – К.: КНУТД, 2018. –
125 с
15. Шершнева Л.П. Конструирование одежды. Теория и практика: Учебное
пособие. / Л.П. Шершнева, Л.В. Ларкина – М.: Форум: Инфра-М, 2006. – 288 с.
16. Янчевская Е.А. Конструирование одежды. Учебник для ВУЗ – М.:
«Академия», 2005. – 384 с.
59