МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Коростишівський педагогічний фаховий коледж імені І. Я. Франка

Житомирської обласної ради

КУРСОВА РОБОТА
Технологія плетіння з лози.

студента 4 курсу 241 групи

Яцкевич А. В.
Керівник Сулковський А. В.

Коростишів - 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ПЛЕТІННЯ З ЛОЗИ..................5
1.1 Художнє плетіння з природних матеріалів на території України від
первісно общинного ладу до ХVІІІ ст................................................................5
1.2 Декоративні і технологічні особливості плетіння з лози...........................8
1.3 Спеціальні інструменти та пристрої для виготовлення різноманітних
плетених виробів................................................................................................11
РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ЛОЗИ..................13
2.1 Техніки лозоплетіння...................................................................................13
2.2 Правила техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з
природніми матеріалами...................................................................................21
ВИСНОВОК...........................................................................................................23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................24
 3

ВСТУП

Актуальність дослідження. Плетені вироби з рослинної сировини -

невід’ємні супутники людини з найдавніших часів. Плетіння - один з дуже
цікавих видів народного мистецтва,який приховує великі можливості.
Для плетіння використовують різноманітні матеріали - коріння сосниі і
ялини, прутки лози різних видів, ликоі(сколені шари деревини) ліщини та
липи, берестуі(верхній шар кори берези), житню солому, рогіз, обгортки
качанів кукурудзи, смужки шпону, тощо. Плетіннямі виготовляють велику
кількість виробів різноманітного призначення. Найрозповсюдженішимиі є
вироби з лози,виготовлені за допомогоюі лозоплетіння. Майже кожний
сільський житель міг приі необхідності сплести потрібний в господарстві
кошик,використовуючиі найпростіші прийоми плетіння. Окремі майстри
плели кошикиі на різний смак і потребу,і неі тільки для себе ,але і на
продажу.
Привабливість доступного кожному природного матеріалу з великимиі
потенційними можливостями,задоволення різних смаків(від плетенихі
виробів з простим утилітарним призначенням до
високохудожніхі),виготовлення елітних меблів - все це сприяє збільшеннюі
кількості індивідуальних плетільників. Серед плетільників є йі майстри
художнього плетіння.
Лозоплетіння - це реальна можливістьі соціальної реабілітації
населення,можливість зайнятися бізнесом. Плетінняі піднесено майстрами
народної творчості до рангу мистецтва. Доступність матеріалу,простота і
невелика кількість інструменту, невишуканість місця роботи ,нескладність
процесу роботи, попиті на результат праці(можливість реалізації) - дають
змогуі лозоплетінню розвиватися, при виявленні бажання ним займатися.
Плетені вироби з лози не тільки легкі,міцні та зручні,але й втішають окоі
природною красою і теплом матеріалу,виразним ритмомі і різноманітністю
плетеного візерунку.
 4

Мета роботи - розкритиі особливості технології плетіння з лози.

Об’єкт дослідженняі - методика використання технології плетіння з
лози.
Предметі дослідження - процес організації технології плетіння з лози.
Завдання дослідження: Розкрити загальні відомості про художнєі
плетіння з природних матеріалів на території Україниі від первісно
общинного ладу до ХVІІІ ст. Розглянути декоративні і технологічні
особливості плетіння зі лози. Провести аналіз техніки лозоплетіння.
Розробити правилаі техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги приі
роботі з природніми матеріалами.
Структура дослідження. Роботаі складається зі вступу, двох розділів,
висновку, спискуі використаної літератури.
 5

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ПЛЕТІННЯ З ЛОЗИ

1.1 Художнє плетіння з природних матеріалів на території України від
первісно общинного ладу до ХVІІІ ст.

Художнє плетіння з лози, рогози і соломи. Плетіння з природних

матеріалів, як припускають чимало дослідників, належить до первісних
виробництв і, мабуть, випереджує ткацтвоі та виготовлення керамічного
посуду. Але якщо археологіяі поки що не дає матеріалу, щоб підтвердитиі
першість плетіння, то етнографія деяких народів Австралії, Південно-Східної
Азії, Африки й Америки засвідчуєі наявність плетіння при відсутності
ткацтва. Логічні міркуванняі над цією гіпотезою приводять до висновку, щоі
навивання та плетіння простіші, бо не потребуютьі попередньої обробки
сировини й особливого устаткування, аі тому могли виникнути найшвидше.
Найдавніші археологічні пам'яткиі плетіння - залишки матів, мішків,
кошиків, тарілок дляі хліба, накривок для кошиків і глиняного посуду,
датуються V-IV тис. до н. е. В неоліті практично виникли всі основні технікиі
плетіння: спіральна, полотняна (пряме хрестовидне переплетення), каркасна,
стрічкова тощо. Здебільшого для плетіння використовували м'якіі матеріали:
солома, шувар, папірус, очерет та ін.
Як вже зазначалось, існують підстави вважати, щоі керамічний посуд
виготовляли спочатку на плетеній основі, тобто кошикові місткості для
водонепроникнення обліплювали глиною. Під час випалу плетений каркас
згоряв, аі черепок набував необхідної міцності. У виробництві посудуі
поєднання плетіння з обліплюванням глиною було відомеі в неолітичних
поселеннях.
У такому великому посудіі жителі зберігали зерно. У наступні епохи
бронзиі й заліза плетіння не набуло принципово новихі технічних досягнень.
Майже всі техніки були вжеі відомі, й на долю наступних поколінь
залишалосяі їх відшліфовувати, дбаючи про різноманітність і досконалістьі
конструкції виробів. В античних країнах для плетінняі частіше
 6

використовували прути дерев і кущів, їхі коріння та інші матеріали. Тому тут
особливоі поширилася каркасна техніка плетіння, а кошики різноманітногоі
призначення і форми стали основним типологічним напрямомі плетеного
виробництва. Багато з плетених речей завдякиі майстерній техніці
виконання, досконалості форми й вигадливостіі мережива переплетень
сягали висот знаменитої античної кераміки. Водночас деякі предмети з лози
античних місті Північного Причорномор'я за археологічними даними близькі
заі формою і технікою виготовлення до виробів українськогоі лозоплетіння
XVIII - початку XX ст., що засвідчуєі традиційність ремесла і вікову
спадкоємність культур.
Плетеніі вироби багатьох народів позначені національною
своєрідністю використанняі місцевих матеріалів, улюблених технік плетіння,
виготовлення відповіднихі типів речей. Однак через слабку тривкість
природнихі матеріалів плетені предмети з цих віддалених часіві до нас не
дійшли. Існують лише різніі опосередковані свідчення їх широкого
застосування.
Про популярністьі плетіння у ранньому середньовіччі говорить такий
промовистийі факт, як поширення «плетінчастого» орнаменту (утворюється
ізі різноманітних сплетених стрічок на зразок плетення кошикаі із
вибагливими викрутасами спіралей, вісімок, косичок тощо.
Мода на плетені вироби збереглась упродовж всьогоі середньовіччя.
Але якщо в X-XII ст. дерев'яним і плетеним посудом користувалися бідні йі
багаті, внаслідок нестачі металу і слабкого розвиткуі кераміки, то в пізнє
середньовіччя і новіі часи появився срібний посуд для заможних, якийі
неначе імітує плетений технікою скані. Ажурні порцеляновіі кошички для
фруктів виготовляла мануфактура Мейсена (Німеччинаі). На початку XVIII
ст. і через кількаі десятиріч їх виробництво розповсюдилося майже на всіі
європейські порцелянові підприємства, зокрема у Корці, Городниціі на
Україні. Так, оригінальні середньовічні плетені виробиі дали ідею розвитку
ажурного металевого й керамічногоі посуду, декоративних ажурних
 7

переділок, кованих з металу, різьблених з дерева тощо.

Вчені вважають щоі плести людина навчилася набагато раніше аніж
гончарювати,що плетені посудини з’явилися швидше аніж глиняні. Сліди
плетених виробів знайдені археологами ще ві неоліті. До наших днів
збереглися численні свідченняі про плетені вироби першої необхідності з
античноїі епохи. Плетіння використовувалося повсякчас. Найвищого
розквіту ві багатьох країнах світу мистецтво виготовлення плетених виробіві
досягло в другій половині ХІХ і наі початку ХХ століття. На вишукані
меблі,корзиниі інші предмети домашнього вжитку,виготовлені з обкорованоїі
лози,пофарбованої барвниками,а деколи покриті позолотоюі значний попит.
Плетіння стало модним. Це ремеслоі почало розвиватися в Прусії та Баварії.
Почалиі відкриватися спеціальні школи.
В Російській державі такіі школи стали створювати власники
маєтків,пізніше земства. Одну з перших шкіл для кустарів булоі відкрито у
90-х роках ХІХ століттяі під Москвою(станція Голіцино) на кошти відомогоі
мецената С.Г.Морозова. У цей періоді активізується лозоплетіння і в Україні
зокрема ві Корсунь-Шевченківському. Кращі майстри художнього плетіння
зі Франції та Німеччини були виписані в місцевуі школу. На Чернігівщині
споруджується лозо парильний завод. Це підприємство до 1940 року
забезпечувало обкорованоюі лозою не тільки місцеві артілі але йі постачало
її на експорт в багато країні Європи та за океан. У 1950 роціі в Україні
виготовлялося 34,4 відсотки загальноїі кількості виробів,що випускалися в
Радянському Союзі,в тому числі 65,1 відсотків плетенихі меблів.
Далеко за межами України відома продукціяі Чернігівської фабрики
лозових виробів. Підтримують і розвиваютьі традиції лозоплетіння в Боромлі
на Сумщині, ві Великій Багачці на Полтавщині,в Корсунь-Шевченківськомуі
на Черкащині,в Ратно на Волині, Полонномуі на Хмельниччині,Хусті й
інших містах Закарпаття, на Коломийщині, що на Івано-Франківщині таі
багато інших. Розширюється мережа малих приватних підприємстві з
виробництва плетених виробів. Збільшується кількість індивідуальнихі
 8

плетільників. Зображення виробів з лози на творахі мистецтва говорять про

значення лозоплетіння і проі його місце в житті, а також проі історію
розвитку лозоплетіння.

1.2 Декоративні і технологічні особливості плетіння з лози.

Для виготовлення плетених виробів використовують в основному

однорічні пагони(прути) лози завтовшки при основі(в місці зрізу) від 1 до 12
мм; дляі плетених меблів - однорічні від 8 мм іі вище,а також
дво-,трирічні(меблеві палкиі)завтовшки до 35 мм. Використовують прути
необкорованіі(з корою) та обкоровані(без кори). Зі лозових прутів
виготовляють різноманітні сувенірно-подарункові, господарськіі вироби і
плетені меблі. Широке застосування прутіві кущових видів верби(лози)
зумовлене, порівняно зі іншими видами рослинної сировини,тим що: 1.є
можливість розширення асортименту виробів; 2.єі можливість організації як
індивідуального так і промисловогоі виробництва; 3.є можливість механізації
технологічних процесів. Верба утворює ділові прути : - великої довжини; -
малозбіжистіі(мала різниця при основі та при верхівціі прута); - без бічних
розгалужень; - з малою питомоюі вагою; - високою в’язкістю; - здатністю
відокремлювати кору безі пошкоджень верхнього глянцевого шару деревини.
Прути добре: - гнуться; - розколюються по всій довжині; - стругаються;
- фарбуютьсяі природніми і штучними барвниками; - компонуються в
виробахі з іншими видами рослинної сировини, деревиною, металом,
шкірою, тканинами, пластиками. Обкоровані вербові прути можутьі роками
зберігатися,не знижуючи якості. Вербові прутиі для художника - це
необмежені можливості створення різноманітнихі форм з урахуванням
специфіки матеріалу, а дляі умільця або аматора - на рідкість непримхливий
ві обробці матеріал для натхненної творчості.
Заготівля іі підготовка лози до плетіння. Верби належать доі роду
вербових,що включає в себе іі дерева перщої величини,і низькорослі кущі.
 9

Деревоподібніі верби малопридатні для плетіння,за винятком вербиі

вавилонської(плакучої),хоча і її використання обмеженеі через крихкість.
Наукова назва Salix(верба) походитьі від кельтських слів Sal-близько та lis-
вода. Розмножуються вербові насінням,а також вегетативнимі
способом(живцями),за винятком верби козячої. Використовуютьсяі такі
верби:
Верба тритичинкова(білоліз) - чагарник заввишкиі 5 м,товщина
стовбура до 7 см,гілки гнучкі,маслиново-буруватого чи жовтувато-зеленогоі
кольору. Листки темно-зелені зверху і зеленіі знизу,ланцетні
загострені,голі,завдовжки 14-15,завширшки 0,5-3,5 см.
Вербаі прутовидна(коноплянка) Класичний корзинний вид для
лозоплетіння. Широко використовуються однорічні прути для плетених
виробіві та дво - трирічні для меблевих лозо палок. У природі це кущі
заввишки 3-5і м. Листя сірувато-зеленого кольору, завдовжки 12і-
20,завширшки 1-2 см. Прути рівні, витончені, мало збіжисті, добре
гнуться,розколюються таі стругаються.
Верба гостролиста(шелюга червона). Кущі заввишкиі 3-6 м або дерево
7-10і м. Прути тонкі,довгі,темно-червоні абоі червоно-бурі з голубим
восковим покриттям чиі без нього. Листки ланцетні,лінійно-
ланцетні,загостреніі завдовжки 6-14 та завширшки 0,5і-1,5 см. Деревина
прутів щільна,міцна, твердіша порівняно з іншими видами верби.
Вербаі пурпурова. Кущі заввишки 2-5м.У культуріі це прямі,довгі
прути. Внутрішній бік кориі лимонножовтий. Листя тонке,обернено-
ланцетне,завдовжки 3і-12,завширшки 1-1,5 см зі коротким шипиком на
верхівці. Для плетіння використовуютьі як прути.
Верба шерстистопагінцева Кущі висотою 4і-6 м,або дерево заввишки 6-
8і м. Однорічні прути товсті,зеленуваті,влітку - сірі, густошерстисто
опушені. Листя ланцетне,завдовжки 7- 18,завширшки 2-3 см. Це чисто
лозопаличковаі верба.
Верба сіра. Болотна верба,кущі заввишкиі 4-6 м. Прути товсті. Кора
 10

темноі-сіра, жолобчаста. Обкоровані прути з продовгуватими

рубчиками,завдовжки 1-2 см. Листя завширшки 1,5-3,завдовжки 5- 12 см.
Використовуютьі як лозопалки для меблів.
Початок заготівлі визначаєтьсяі досягненням найкращих фізико-
механічних властивостей(стиглістю прутіві). Враховується і те,щоб
кущам,які достигають,завдавалося якомога менше шкоди. На практиці
заготівлюі поділяють на осінньо-зимову та веснянолітню. Приі осінньо-
зимовій заготівлі прут необкоровується(кора неі відстає), потрібне
проварювання. При весняно-літній заготівліі проварювання можна скоротити
вдвічі,а в квітніі заготовляючи відокремлюють кору без проварювання.
Заготівля перериваєтьсяі до половини липня-початку серпня. Далі можливаі
заготівля до вересня,коли кора відстає безі проварювання. Взимку при
значному сніговому покриві зрізуватиі лозу небажано,бо залишаються високі
пеньки. Висотаі зрізування 3-5 см. Лозини зрізують сектором,або гострим
ножем. Дворічно-трирічні пагони(лозопалкиі) зрізують пилкою-ножівкою.
Пеньки повинні мати рівний,гладенький зріз без розколів та задирок кори.
При зрізуванні ножем роблять косий зріз знизуі вверх. Зрізувати треба всі
пагони,що єі на кущі. Зрізані прути зв’язують у пучкиі по 100-200 прутів.
Початківцю-плетільнику наі зиму достатньо 3-5 тис. шт. прутів,майстру
лозоплетіння 12-15 тис. шт. Старіі лозняки можна окультурити. Для цього у
першуі осінь і зиму кущі зрізують повністю,абоі в крайньому випадку
зрубують. Висота пеньків доі 10 см.На слідуючу осінь можна одержатиі
товарний прут,який увесь обов’язково зрізують. Такийі спосіб називають
«садіння на пеньок». Лозоплантації можнаі виростити з живців.
 11

1.3 Спеціальні інструментиі та пристрої для виготовлення різноманітних

плетених виробів.

Ножі,виготовлені з якісної сталі. Кінчик ножаі повинен бути

загостреним,його використовують для розколюванняі прутів. Ножі
використовують для зрізування прутів іі для різання в процесі плетіння.

Шило зігнуте,використовується для розширення проходів

Шило пряме використовуєтьсяі для розширення отворів при

плетінні. Повинно бутиі 3,5-4мм в діаметрі, негострокінцеве іі не досить
загострене

Секатори садові використовуються дляі зрізування прутів,

для розрізання. Повинні бути добреі відрегульованими,без зазорів між
ріжучими частинами,щобі при різанні не було зминань та задирок.

Круглогубці, або плоскогубці, без насічок,

використовуються дляі полегшення і якіснішого згинання прутів при
плетінні.

Бокорізи, або кусачки ,використовуються для обрізання

кінчиківі прутків в важкодоступних місцях

Прищепки використовуються дляі позначення певних

прутів,і частково для притримуванняі плетіння.
 12

Лінійка 30-40 см і рулеткаі для контролю розмірів виробів

Ізер - засіб дляі ущільнення плетіння. Виготовляється з

дерева,або металу. Кладуть між стояками і молотком вдаряють поі ньому
злегка.

Щемілки (дерев’яна і металічна),застосовуютьсяі для

знімання кори. Кора знімається в результатіі протягувння прута через щілину

Колунки - застосовуються дляі розколювання прута.

 13

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВі З ЛОЗИ

2.1 Техніки лозоплетіння

Видиі лозоплетіння визначаються конструкцією і архітектурними

вирішеннями формиі виробу,його призначенням та розрізняються за
способомі заповнення простору між стояками. Плетіння буває: -
суцільнеі(густе), - ажурне, - змішане. Основні види густого плетіння: -
просте, - рядами, - похилим рядком, - вірьовочкою(мотузочкою). Плетінняі
закінчується загинами,або косичкою. В одному виробіі можна поєднувати
кілька видів плетіння. У будьі-якому виді плетіння розрізняють
стояки(основу) іі прут плетіння(уток). Заплітання виконують зліва направоі в
більшості випадків. Деколи навпаки,і колиі плетільник лівша. Стояки мають
бути товщі заі прути плетіння на третину,але не менше, як на четверту
частину. Довжина прутів неі має значення для простого та деяких іншихі
видів плетіння,але при плетінні похилими рядамиі прути повинні бути
однакової довжини. Для освоєнняі різних видів плетіння доцільне
використання тренажерів(див.вище). 1.Просте плетіння за один стояк.
Найпростіший вид плетіння,виконують одним,двома іі більше прутами,а
також лозовою стрічкою черезі один стояк зліва направо. Прут плетіння
загинаютьі по черзі за один стояк з зовнішньогоі боку,а за слідуючий з
внутрішнього іі так далі,аж до закінчення прута ,абоі замикання кола. При
плетінні замкнутого кола кількістьі стояків повинна бути непарною,інакше
не будеі переплітання прутів. При плетінні прямокутних виробів пруті
загинають за крайній стояк і продовжують плетіння.

Просте плетіння за кілька стояків. Плести однимі прутом можна не

тільки за один,алеі і за кілька стояків. При плетінні заі два стояки прут
 14

плетіння почергово загинають заі два стояки то з внутрішнього,то зі

зовнішнього боку.

Плетіння вірьовочкою(мотузочкою) Плетіння вірьовкоюі - символ

лозоплетіння,широко застосовується в різних операціях. Декоративний
елемент,який за вмілого використання органічноі вписується виріб і
підкреслює художню цінність плетіння. При плетінні одночасно
використовується не менше двохі прутів. При плетінні вірьовкою прути не
тількиі обплітають стояки,але й переплітаються між собою,щільно
охоплюючи і тим самим надійно скріплюючиі їх. Застосовують такі види
цього плетіння: вірьовкаі з двох прутів, вірьовка з трьох прутів, вірьовка з
чотирьох прутів, вірьовка з п’ятиі прутів. Розрізняють вірьовки
односторонні та двосторонні. а. Вірьовка(мотузка) з двох прутів. (надалі
словоі вірьовка розуміємо під словом мотузка). Для плетінняі цієї вірьовки
беруть два прути і підкладаютьі перший за перший стояк(між першим іі
другим),а другий прут за другий стоякі(між другим і третім). Кінці обох
прутіві виводимо назовні. Перший прут - лівий, другий пруті-правий. Лівим
прутом обгинаємо перший справа стоякі зовні,а слідуючий - з внутрішнього
боку ,зі виведенням кінця назовні. Правим прутом виконуємо такіі ж дії з
наступними стояками. І такі почергово.

Вірьовка з трьох прутів. Для плетінняі цієї вірьовки підбирають три

прути і підкладаютьі їх до трьох стояків(суміжних) - до
першого,другого,третього. Плетуть одночасно трьома
прутами(лівим,середнім,правим). Лівим обгинають два стояки(другийі і
 15

третій) з зовнішнього боку,а четвертийі - з внутрішнього,кінець виводять

назовні. Середнім прутомі обгинають третій і четвертий стояки з
зовнішньогоі боку,а п’ятий з внутрішнього,з виведеннямі кінця назовні.
Правим прутом обгинають четвертий іі п’ятий стояки з зовнішнього боку,а
шостийі - з внутрішнього,з виведенням кінця назовні. Даліі плетуть за тією ж
схемою:лівий заі два наступні стояки зовні, третій - зсередини,кінецьі
назовні,середній і правий прути аналогічно іі т.д.
Вірьовка з чотирьох прутів. Способіві виконання цієї вірьовки кілька.
Залежно від схемиі плетіння вірьовка може бути односторонньою та
двостороннью. Одностороння вірьовка. За три стояки з зовнішньогоі і за
один – з внутрішнього(в). Об’ємнийі валок з зовнішнього боку.
Одностороння вірьовка. Заі один стояк з зовнішнього і за триі стояки з
внутрішнього. Об’ємний валок з внутрішньогоі боку. Двостороння вірьовка.
За два стояки зі зовнішнього і за два стояки з внутрішньогоі боку(а;б).
Можуть бути і зворотними. Плетуть в послідовності,як і вірьовку зі трьох
прутів,тому детального опису не наводиться. Аналогічно і для вірьовки з
п’яти прутів.

Вірьовка з п’яти прутів. П’ять прутів доі п’яти суміжних стояків.З

чотирьох схем плетінняі цієї вірьовки дві односторонні і дві двосторонні. 1
схема. Обгинають один стояк з зовнішньогоі і чотири - з внутрішнього
боку,кінці назовні. Одностороння вірьовка з внутрішнім об’ємним валком. 2і
схема. За два стояки з зовнішнього,заі три - з внутрішнього. Пряма
двостороння вірьовка. 3і схема. За три стояки з зовнішнього,заі два - з
внутрішнього. Пряма двостороння вірьовка. 4і схема. Чотири стояки з
 16

зовнішнього,один - зі внутрішнього. Одностороння пряма вірьовка.

Плетіння потовщеного валка. Жорсткі валки дістають при плетінні

вірьовкою ві чотири і п’ять прутів. Але при плетінніі деяких виробів
необхідні бувають товщі і жорсткішіі валки як конструктивні елементи.
П’ять прутів підкладаютьі до п’яти суміжних
стояків(першого,другого,третього,четвертого,п’ятого). Кінці виводять
назовні. Прут жорсткостіі підкладають поверх п’яти прутів плетіння, поряд зі
стояками, з зовнішнього боку. Далі першим прутомі плетіння обгинають
перший стояк з зовнішнього, другий,третій,четвертий,п’ятий з внутрішнього,
поверх прутаі жорсткості,і шостий, з внутрішнього боку, піді прутом
жорсткості, з виведенням кінця назовні. Другимі прутом - другий стояк
ззовні,третій,четвертий,п’ятийі шостий - зсередини,поверх прута
жорсткості,а сьомийі - зсередини під прутом жорсткості,і т. д. Якщо почати
обгинання з внутрішнього боку одного,а чотирьох наступних з
зовнішнього,поверх прутаі жорсткості,і наступного - з зовнішнього під
прутомі жорсткості,то дістанемо валок з виступом ві протилежну сторону.
Можливі і інші схеми плетіння,на основі вірьовки з 5 прутів.

Плетінняі рядами. Цей вид плетіння нескладний,але

продуктивний,тому його широко застосовують при плетінні господарськихі
корзин. Потрібно стільки однакових за довжиною прутів,скільки бічних
стояків у виробі. Виконується одним,або двома спареними прутами чи
 17

лозовою стрічкою. Прут підкладають між першим і другим стоякамиі і опісля

обгинають другий стояк з зовнішнього,третій з внутрішнього,четвертий з
зовнішнього,іі так доплітають до кінця. Другий прут підкладаютьі до другого
стояка і заплітають його доі кінця. Надалі третій, четвертий,і так заі
кількістю стояків.Якщо потрібно плетіння продовжити поі висоті,то перший
ряд закріплюють вірьовкою втриі прути і плетуть наступний ряд аналогічно
першому.

Плетіння похилим рядком Після простого та плетінняі рядами - це

«елітний» спосіб. Має ряд перевагі .Потрібна така кількість прутів скільки є
стояків,прутів однакової довжини та товщини. У похиломуі рядку
підкладання нових прутів плетіння виконують справаі наліво,а заплітання
зліва направо. ‘ Перший пруті підкладають між п’ятим та шостим
стояками,даліі зліва направо заплітають за шостий стояк зі зовнішнього
боку,а за сьомий - з внутрішнього. Другий прут між четвертим і
п’ятим,обплітаютьі п’ятий з зовнішнього боку,шостий – з внутрішнього.
Третій прут між третім і четвертим,обплітаютьі четвертий ззовні,п’ятий -
зсередини. Четвертий: між другимі і. третім, обплітають третій
ззовні,четвертий - зсередини. Так підкладаємо всі прути за кількістю стояків.
Другий ряд і наступні плетемо аналогічно першому,використовуючи
виведені назовні кінці. Таким чином заплітаємоі прути до кінця. При потребі
подальшого плетінняі ,плетемо вірьовку і аналогічно першому проплітаємо
другийі ряд та наступні.
 18

Плетіння складним похилим рядком. Спосіб плетіння подібний до

попереднього,різниця ві тому,що після прикладання прута,ним обгинаємоі
наступний стояк з зовнішнього боку,а даліі – не один ,а два з внутрішнього
боку. Дістанемо чудове плетіння стінки з внутрішнього боку. Якщо після
прикладання прута обгинати два стоякиі з зовнішнього боку,а один з
внутрішнього,то буде чудове плетіння з зовнішнього боку. Другий і наступні
рядки заплітаємо аналогічно попередньому. Можна складний похилий рядок
комбінувати з вірьовками.
Квадратне плетіння. Виконують прутами двох кольорів дляі більшої
виразності рисунка,хоча можливе виконання іі прутами одного кольору.
Плетуть спареними прутами,абоі лозовою стрічкою. Плетуть через два
стояки. Єі два різновиди. Перший різновид. Плетіння в ші а ш к у.
Виконується простим плетіннямі через два стояки. Кількість стояків парна.
Якщоі прути різних кольорів то число стояків кратнеі чотирьом. Підбирають
прути двох кольорів. Беруть світлийі прут,підкладають його до першого
стояка зі внутрішнього боку,з виведенням кінця назовні. Потімі обплітають
два стояки(другий та третій) зі зовнішнього боку,а наступні два –з
внутрішнього,і так заплітають перший прут до змиканняі кінців,або до
першого стояка. Далі беремоі темний прут,підкладаємо до першого стояка зі
зовнішнього боку,з виведенням комлевого кінця назовні. Обгинають другий
та третій стояки з внутрішньогоі боку,а два наступні – з зовнішнього,іі так
 19

заплітають ,як і перший прут. Такі продовжуємо плетіння ,то одним,то

другим прутомі(різних кольорів),до висоти,яка буде рівнаі ширині обхвату
прутів плетіння за два стояки. Другу смугу заплітають як і першу,алеі при
закладанні прут зміщують на один стоякі вправо. Третя смуга,як
перша,четверта,які друга,і так далі.
Плетіння в шахматку. Виконують через два стояки простим плетінням
окремимиі смугами з одинарного та спареного прута,аі також з лозових
стрічок.Число стояків кратнеі чотирьом. Послідовність плетіння першої
смуги,як приі плетінні в ш а ш к у. Перший ряд другої смуги треба плести
прутомі такого ж кольору,яким закінчена перша смуга,а опісля-зміщення на
два стояки вправоі і плетемо другий ряд. Третій-як перший, четвертий-як
другий і т.д. Приі плетінні малюнок може бути і в виглядіі прямокутника.
Плести можна кількома прутами водночас,закладаючиі прути одного кольору
за перший,п’ятий,дев’ятийі і т.д.,а іншого кольору-заі
третій,сьомий,одинадцятий і т.д. Обплітанняі через два стоки то ззовні,то
зсередини.
Загин - конструктивний і архітектурний елемент,яким закінчуєтьсяі
плетіння бортів різних виробів,закріплює форму,надаєі міцності і жорсткості
виробу,а також єі прикрасою виробу,декором. П р о сі т и й з а г иі н з а о д и
ні с т о я к . Усі стояки,починаючи з умовно першого загинають зліва
направоі зсередини і виводять назовні перший стояк міжі другим і
третім,другий-між третім іі четвертим і т.д. Під перший стоякі кладуть
підставку з прута такої ж товщини,на місці якої після закінчення плетіння
встановлюютьі останній прут-стояк. Такий загин можна виконатиі з
виведенням кінців всередину,а також парнимиі стояками.
Коса - це ускладнений загин, дуже поширенийі вид оформлення
бокових стінок плетених виробів які сувенірно-подарункових (плетені жіночі
сумки, різні подарунковіі вазочки, 45 кошики для квітів та ін.), так і
утилітарного призначення (кошики господарчі таі ін.). Розрізняють коси :
кромкові та бокові, симетричніі й асиметричні. Симетрична коса має
 20

однакову кількістьі прутів у дужках з обох боків, асиметричнаі - навпаки. їх

може бути в косі: 2x2,2x3,3x3,3x4. При збільшенні кількості прутіві коси
громіздкі, непрактичні. Коса - це прикраса виробу, важливий декоративний і
конструктивний елемент. Плетена косаі визначає жорсткість бокової стінки
корзини, підлокітника чиі іншого елемента. Плетіння коси за складністю
виконанняі непростий процес. Виконати його можна за допомогоюі
тренажера, рисунків, натуральних взірців, уваги та любовіі до цього заняття.
Значно прискорять і полегшатьі освоєння плетіння коси прості тренажери, в
якихі на місцях кілочків, що імітують бічні стояки, вставляють прутки
завдовжки 25-30 і завтовшкиі 2-3 мм. Бажано, щоб тренажер буві круглий,
що теж спростить і забезпечить відпрацюванняі стикування загину на
останньому етапі. Користуйтеся ілюстративнимі матеріалом, порівнюйте
результати, одержані на тренажері, зі малюнками та ін. При роботі з
тренажеромі користуйтеся необкорованими прутами. Вони не так швидкоі
втрачають вологу, гнучкіші й довговічніші для цієїі справи. Розглянемо
декілька способів плетіння таких загинів.
Ажурне плетіння. Ажурне плетіння можна виконати тількиі з
стояків(різні варіанти їхнього переплетення),аі також з використанням прутів
плетіння(закріплення стояківі на початку плетіння, скріплення ажурного
плетіння вірьовкоюі тощо). Застосовують у різноманітних виробах,надаючи
їмі легкості. Краще розкриває багатогранність архітектури плетеного виробуі
і властивості чудового природного матеріалу - прута. Виконують,як правило
в поєднанні з іншими видамиі плетіння. Форми такого плетіння можуть бути
найрізноманітнішими,залежно від творчої фантазії художника,і майстерностіі
виконання.
 21

2.2 Правила техніки безпеки таі санітарно-гігієнічні вимоги при роботі з

природнімиі матеріалами.

При роботі з природними матеріалами доцільноі користуватися нижче

наведеними правилами.
1.Дотримуватися технологічноїі дисципліни; дбайливо ставитися до
устаткування ,інструменту,матеріалів;утримувати в чистоті робоче місце.
2.Щобі запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних
ситуацій,дотримуватисяі таких вимог: працювати на справному устаткуванні;
використовуватиі справний,добре налагоджений інструмент;
використовувати інструмент заі призначенням. Якщо навпаки,то можна не
тількиі зіпсувати його,але і отримати травму; неі перевіряти ріжучу кромку
інструмента руками. Для цьогоі слід використовувати тренувальні заготовки;
передавати ріжучий іі колючий інструмент ручкою вперед; не класти
інструменті ріжучою кромкою догори і до себе; неі відволікатися під час
роботи і не відволікайтеі інших; користуватися правильними прийомами
роботи; дотримуватися вимогі особистої гігієни.
3.Ретельно підготувати своє робочеі місце до безпечної роботи.
4.Підготувати доі роботи свій інструмент і пристрої,впевнившись ві їх
справності.
5.Роботу доцільно проводити ві спецодязі,тому правильно одягнути
спецодяг.
6.Використовуватиі робочий час тільки для виконання роботи.
7.Утримувати в чистоті робоче місце.
8.Дбайливоі ставитися до устаткування та інструментів.
9.Післяі роботи: упорядкувати робоче місце, прибрати
деталі,матеріал,сміття,відходи; привести у справний стан інструменти;
старанно прибрати робоче місце; покласти інструменти наі відведене для них
місце; привести себе доі порядку.
10.При струганні лозових стрічок: струганняі виконувати в
 22

установлених місцях,використовуючи пристрої; переді струганням

налагодити інструмент; остерігатися порізів і поранень.
11.При роботі з рідинами: підлога повиннаі бути чистою і сухою;
слідкувати,щоб приі закипанні рідина не виливалася через край; кришкиі
гарячого посуду брати коротким рушником і відкриватиі від себе;
остерігайтеся опіків; при обкоровуванні користуйтесяі рукавицями.
12.Під час оздоблення виробів: працюватиі в гумових рукавицях;
працювати в добре провітрюваномуі приміщенні,або на чистому повітрі;
водні барвники,протрави,фарби,лаки наносити на поверхню заі допомогою
пензлів,або тампонів; працювати подалі віді відкритого вогню; не
користуватися електронагрівальними приладами,таі устаткуванням,що може
спричинити появу іскри; категоричноі забороняється доторкатися до
обличчя,особливо до очей; місця, де проводять оздоблення повинні бути
укомплектованіі засобами пожежогасіння; після роботи вимийте і покладітьі
пензлі на відведене для них місце; приберітьі робоче місце; після роботи
вимийте руки теплоюі водою з милом. Якщо фарба не відмивається,змочіть
руки оліфою,олією,або нашатирним спиртом.
13.Під час різання: при перенесенні ріжучихі інструментів ріжучі
частини повинні бути захищені; кластиі лезами від себе,або лезами донизу;
працюватиі гострими,добре заточеними інструментами; небезпечно різати ві
напрямку руки,що підтримує деталь; небезпечно працювати,упираючи деталь
в груди чи до коліна; спостерігати,щоб на шляху руху ріжучого інструментуі
не було частин тіла.
14.При заготівліі прута,чи інших природніх матеріалів; остерігатися
попаданняі енцефалітних кліщів на тіло; остерігатися укусів отруйнихі змій
та комах; остерігатися попадань в воду,в трясовину; бути обережними при
застосуванні ріжучихі інструментів; працювати в рукавицях,а після
закінченняі роботи вимити руки з милом; перед вживаннямі їжі під час
заготівлі вимити руки; неі завдавати шкоди природі.
 23

ВИСНОВОК

У ході проведення дослідження ми розкрили загальні відомості про

художнє плетіння з природних матеріалів на території України від первісно
общинного ладу до ХVІІІ ст., розглянули декоративні і технологічні
особливості плетіння зі лози, провели аналіз техніки лозоплетіння, розробили
правилаі техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги приі роботі з
природніми матеріалами.
Лозоплетіння - це виготовленняі господарсько-побутових та художніх
виробів з різноманітноїі еластичної сировини, одне з найдавніших ремесел.
Воноі виникло, як і кераміка, раніше, ніж обробкаі дерева, металу, які
потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені
археологами ще в неоліті. Найдавніші пам’ятки українського плетіння
походять з кінцяі ХVIII століття і початку ХIХ ст. іі зберігаються у музеях
Києва, Львова та іншихі міст.
Плетені вироби з лози - один зі найстародавніших промислів на
Україні, процес досить тривалийі і кропіткий. Вироби використовували для
збереження, транспортуванняі та перенесення продуктів, для виготовлення
огорож, господарськихі приміщень. Традиційне плетіння охоплює широку
сферу предметіві від елементів будівництва, меблів до дрібних виробіві та
іграшок. Плетіння було глухе та ажурне. Ажурне плетіння застосовували
переважно при плетінні меблів. На початку 30-х років лозоплетіння зі
кустарного промислу перетворились на фабричне виробництво.
Лозоплетінняі розвивалося в тих місцевостях, де росла лоза. Вона
податлива до гнуття і при згинанніі чи сплетінні не ламається. Віками
нагромаджувались технічніі прийоми обробки матеріалу для плетіння,
уміння використовуватиі його практичні можливості та художні особливості.
Характернимиі рисами виробів із лози є те, щоі вони
легкі,зручні,досить міцні і можутьі використовуватись в різних природніх
умовах. В основіі конструкції форм предметів лежить їхня практична
доцільність.
 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А. Антонович,

Р. В. Захарчук-Чугай, М. Є. Станкевич. - Львів: Світ, 1993. - 272 с.
2. Антонович Є. А.,. Захарчук Р. В, Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне
мистецтво. - Львів: видавництво «Світ», 1992. - 75, 191-194.
3. Бойчук Б. Плетені вироби з лози, рогози та соломи // Нар. декор.
мистецтво Покуття. Л., 2000
4. Дацун П. Плетіння з рослинних матеріалів // Довід. худож. промислів
України. К., 1986
5. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник: У 2 т. -Афіша, 2000. Т.1. -363
с; Т.2.-399 с.
6. Зузяк Т. П. Художнє плетіння з рослинних матеріалів в Україні ХІХ–ХХ
століття (Історія, типологія, художні особливості). Л., 2004
7. Козакевич М. З. Дерев’яний посуд та вироби з лози, рогози і соломи //
Довід. по фондах Укр. МЕХП АН УРСР. К., 1956
8. Лозоплетіння: практ. поради по виготовленню із лози та ін. видів рослин.
сировини виробів побут., сувенір.-подарунк. і худож. призначення /
О. Ф. Стеченко. - К. : Урожай, 2007. - 286 с
9. Селівачов М. Словник українського народного лозоплетіння // Пробл. укр.
термінол. словникарства в мистецтвознавстві й етнології: Зб. наук. пр.
пам’яті М. Трохименка. К., 2002. Т. 1
10.Станкевич М. Є. Художнє деревообробництво та плетіння з природних
матеріалів // Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є.
Декоративно-прикладне мистецтво. Л., 1992
11.Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (XIII–
XVIII ст.) - К.: Либідь, 1992.
12.Українське народне декоративне мистецтво : навч. посіб. / Р. В. Захарчук-
Чугай, Є. А. Антонович. - К. : Знання, 2012. - 342 с
13.Чугай Р. В. Народне декоративне мистецтво Яворівщини. К., 1979