Орнаменти

Види орнаментів
 За типами
Стрічковий Сітчастий Центричний
 За мотивами
Геометричні Рослинні
 За мотивами
Зооморфні Антропоморфні
Каліграфічні Пейзажні
Предметні Геральдичні
Частину художніх елементів, які ритмічно
повторюються по всій довжині і ширині орнаменту,
називають рапортом
Символи української вишивки
Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в
геометричний орнамент, - це уявлення
про структуру Всесвіту, що вже є не
хаотичним і безладним, а
упорядкованим і гармонійним.

Берегиня. Вона сама Мати-природа,

яка несе в світи і суть творення, і суть
захисту, а через це - вічне оновлення та
гармонію життя. Вона і життєтворча
Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує
світові сина, і Дерево життя, що
сформувало із мороку-космосу чітку
систему Всесвіту.
Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю,
відносимо до молодежної символіки. "Хміль"
дуже близький до символіки води й винограду,
бо несе в собі значення розвитку , молодого
буяння та любові. Можна сказати, що узор
хмелю - це весільна символіка.

Лілея. Таємницю життя приховує в собі і

квітка лілеї. В легендах квітка лілеї - то
символ дівочих чарів, чистоти та цноти.
Вишита квітка лілеї допоможе розгадати
таємницю тих чар.
Виноград. Символіка винограду розкриває
нам радість і красу створення сім'ї. Сад-
виноград - це життєва нива, на який
чоловік є сіячем, а жінка має обов'язок
ростити й плекати дерево їхнього роду.

Дуб і калина - мотиви, що найчастіше

зустрічаються на парубочих сорочках і
поєднують у собі символи сили і краси,
але сили незвичайної, краси невмирущої.
Дуб - святе дерево, що уособлювало
Перуна, бога сонячної чоловічої енергії,
розвитку, життя. Про калину вже було
сказано як про дерево роду. Отже, хлопці й
молоді чоловіки мали при собі чудодійний
оберіг життєдайної сили роду.
 Композиція вишивки для виробу повинна
відповідати певним художнім вимогам:
• врахування форми, призначення та якості
матеріалу оздоблювального виробу;
• узор повинен відповідати характеру
переплетення ниток і роду волокон тканини;
• вишивка повинна відповідати вимогам до
даного виробу, його практичного застосування;
• наявність композиційного центру;
• співрозмірність усіх частин композиції між
собою і до цілого;
• цілісність композиції;