Радомишльська ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

ім. В.М.Чорновола

Методика проектування і
виготовлення прикрас з бісеру

Вчитель:
Гаврилюк Любов Віталіївна

2018р
 Вступ

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу кожний

вчитель намагається у своїй практичній діяльності знайти оптимальні шляхи
його удосконалення. Так організація проектної роботи учнів спрямовується на
розвиток критичного мислення, уміння працювати з інформаційними
джерелами, різними видами технологічної документації; виховує прагнення до
створення нового, існуючого, вже удосконаленого виробу.
Основною метою виготовлення прикрас з бісеру є нагода повернутись до
витоків бісерного рукоділля, як давнього виду декоративного мистецтва,
розкрити ідею в оригінальних і неповторних витворах. Робота з бісеру є
поштовхом для розвитку логічного мислення. Техніка бісероплетіння напрочуд
різноманітна і дає можливість виявити творчість не лише в способах
виконання, але й у виборі матеріалу. Щоб створити чудові прикраси треба
закохатись у бісерну красу. Для чого ми обрали даний проект? Щоб зрозуміти
функціональне призначення виробів - аналогів, їх характеристик; навчитися
давати економічне і екологічне обгрунтування; визначати санітарно-гігієнічні
та експлуатаційні вимоги; дати навички для виготовлення даної прикраси. Для
цього нам потрібно взяти з собою вміння, терпіння, фантазію щоб вирушити у
романтичний світ даного проекту.
 ЗМІСТ

I.Організаційно – підготовчий етап.

1.1. Обгрунтування вибору проекту.

1.2. Функціональне призначення виробу.

1.3. Історія прикрас з бісеру.

1.4. Вироби – аналоги.

II. Конструкторський етап.

2.1. Підбір матеріалів, інструментів та обладнання для роботи.

2.2. Економічне обґрунтування виготовленого виробу.

2.2. Екологічне обгрунтування.

2.3. Санітарно- гігієнічні вимоги.

2.4. Експлуатаційні вимоги.

III.Технологічний етап.

3.1.Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним

процесом.
3.2..Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

3.2.Оформленя проекту (аналіз підсумків, використана література).

 I.Організаційно – підготовчий етап.
1.1.Обгрунтування вибору проекту

Хто тепер може з гордістю говорити про речі, які дістали у спадщину від
своїх нащадків? А були часи, коли навіть у найбідніших родинах тримали
бабусі у своїх скринях заповітні низки червоних коралів, старовинні золоті
обручки, передавали їх як сімейну реліквію від покоління до покоління.
Минулось. І тільки, як виняток, подекуди виринають на світ божий із старої
скрині важкі рожеві низки з потемнілими від часу дукачами, із якимись
дивними коліщатками, які міцно «тримають» найбільші намистини. Мабуть, не
одне століття розмірковували наші прародичі, де б знайти матеріал міцніший,
розрахований на тривалий вжиток, який був би подібний до калинових грон.
Протягом віків мінялися елементи одягу, вдосконалювались прикраси. Народне
мистецтво знайшло матеріал, що відповідав уподобанням українців. Через те
одяг, їх прикраси стали важливим джерелом при вивченні етнічної культури
українського народу, його культурно-побутових зв'язків з іншими регіонами
землі.
Намисто — традиційна прикраса багатьох народів і одна з найдавніших і
найпоширеніших серед жінок. З чого тільки не виготовляли кулькоподібні
намистини із наскрізним отвором! Яких тільки назв йому не було, аж поки не
з'явилися, швидко розповсюдились і навіки закріпили позиції перетворившись
на неодмінний елемент національного вбрання — рожеві корали, які на Україні
називали «добрим намистом», «щирими коралами», «мудрою селянкою».
Основною метою виготовлення з бісеру « Гарно й нескладно» є нагода
повернутись до витоків бісерного рукоділля як давнього виду декоративного
мистецтва, розкрити ідею в оригінальні й неповторні витвори. Робота з бісеру є
поштовхом на розвиток логічного мислення, вона виробляє вміння і навички
необхідні у житті, вчить самостійно вирішувати завдання і проблеми.

1.2. Функціональне призначення виробу

 Намиста ручної роботи – це незвичайні для українського ока намистини
походять з Індії, зі штату Утар Прадеш. Мешканці цього штату переконані, що
саме в їх місцевості у прадавні часи була виготовлена перша намистина. Так, чи
не так, але способи вироблення намистин вручну в Індії вдосконалювалися
протягом сторіч. Здобутки цієї еволюціі ми можемо побачити в представлених
намистах на малюнках

Старовинні корали, перевиті золотими та срібними ланцюжками, тепер

зустрінеш як прикрасу до жіночого одягу в Україні часто. Залишається тільки
сказати, що справжня краса — невмируща, це своєрідна «візитна картка
дівчини» На людині намиста мають виглядати краще ніж на торговому стенді.
Ми намагаємося запропонувати такі кольори і дизайни, які якомога вигідніше
підкреслять найкращі риси зовнішності особистості. Уміння майстерно плести
приносить справжню насолоду, не витрачаючи на це багато коштів. У роботі з
бісеру завжди є новина, місце для творчого пошуку й відповідно можливість
досягти високих результатів. Аксесуари привчають людину до
акуратності,формують естетичні смаки.

1.3 Історія прикрас з бісеру.

 Перші спогади про бісер згадуються в Єгипті. Бісер походить від
арабського слова « бусра» або «бусер» , що означає « фальшивий жемчуг» З
історії нашого народу відомо, що прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали
головні убори, їх вплітали в коси, носили на щиї, руках, грудях.Найбільшого
поширення прикраси з бісеру набули у ХVІІІ ст. на Гуцульщині,
Закарпатті,Поділлі та Буковині. Це були нашийні прикраси — ґердани або
силянки, дробники, шейки — намисто із бісеру. На нитяну основу нанизували
бісер так, щоб утворювався геометричний, а то і рослинний орнамент.Всі вони
мали притаманні лише їм орнамент, колорит, свій стиль.

Жіноче населення України здавна полюбляло носити різноманітні вушні,

шийні та на грудні прикраси. Особливо виділялися нагрудні прикраси, що
складалися з декількох компонентів, гармонійно пов'язаних між собою. До
складу шийних та нагрудних прикрас входили різне за матеріалом намисто,
вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки, хрестик, згарди,
монети-дукачі). Так, у Центральній Україні носили багато разків
різнокольорового або червоногонамиста, монети-дукачі, ланцюжки з хрестиком
або прикріпленими до них бовтунцями, дармовисами. На Лівобережжі як
прикрасу використовували один великий дукач з багато оздобленим металевим
бантом. На Правобережжі частіше носили три-п'ять невеликих з'єднаних між
собою монет.

У побуті гуцулів збереглися найдавніші металеві прикраси — згарди у

вигляді нанизаних хрестиків. Популярними прикрасами гуцулок також були
намисто з різнобарвного венеціанського скла та вироби, плетені з бісеру
(сітяний, ґердани). Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну
нитки, плели або ткали, утворюючи мальовничий геометричний, іноді
рослинний орнамент. Бісерні прикраси могли бути у вигляді смуги або опліччя
і мали свої локальні особливості за формою, способами плетіння, малюнком,
колоритом. Їх виробництво тривало до XX ст. і стало основою сучасного
художнього промислу, продукція якого розходиться по всій Україні та за її
межі.
Виробляли прикраси місцеві ремісники-ювеліри, довозили їх і з інших країн.
Селяни купували їх на ярмарках та у спеціальних торгових рядах у великих
містах. Селянські "коштовності" — коралі, бурштин, дукач, сережки тощо —
збирали протягом десятиліть, передавали як сімейну реліквію від покоління до
покоління. Мода на них ніколи не минала.
 1.4. Вироби - аналоги

Виріб 1. Намисто — найпоширеніша складова жіночих нагрудних

прикрас на всій території України. Було різним як за матеріалом, кольором,
формою, так і за способами носіння.

Одягнутий на шию червоний разок з плодів мав чарівно пасувати до

вишитого білого одягу, тому і став його природною частиною. Намисто всіх
кольорів зустрічаємо ми в історії прикрас, проте перевагу на Україні завжди
віддавали червоно-рожевому. Дуже цінувалося намисто з різнокольорового
скла, бурштину, перлів, найбільшою ж цінністю вважалися корали (“добре
намисто”, “щирi коралi”), особливо червоні. Про «добре намисто» — червоні
коралі, що владно завоювали собі місце серед інших традиційних прикрас у
національному українському костюмі і стали елементом його ансамблю, в
спеціальній фаховій літературі нам не вдалося виявити якихось подробиць.
Однак у працях з історії та етнографії XVII-XIX століть є чимало згадок про
«добре намисто». Воно відігравало виняткову роль у мистецькому житті людей
як коштовні прикраси і як своєрідна «візитна картка дівчини». Мода на рожеві,
червоні намиста, нараховує тисячоліття. Зодягнуті у кольорові метали або
просто нанизані на шнурок намиста надають одягу і предметам розкоші
святковість і ошатність. Дівчатка, які надають перевагу даному
кольорі,енергійні,активні. Дане намисто ніколи не вийде з моди і завжди буде
виглядіти оригінально.
 Виріб 2.

Українські дівчата і жінки традиційно носили багато прикрас. Звичай

прикрашати шию існував з найдавніших часів. Багатий матеріал для намиста
давала навколишня природа - використовувалися зерна, кісточки ягід, овочеві
коробочки. Кількість ниток намиста і розмір намистин були показником
достатку сім'ї, а також свідчили про добре ставлення чоловіка до дружини.
Найбільш престижним вважалося мати 24-25 ниток, з великими намистинами,
прикрашеними ще й сріблом. Намисту приписувалися магічні властивості
(зокрема вони ніби оберігали від застуди), розрив нитки провіщував господині
нещастя. Навчитися виготовляти чарівні композиції власноруч цінніше, ніж
вручити готові. Зараз модні великі прикраси пастельних відтінків. А також
поєднання дерева і золота. Наприклад, великі дерев’яні кубічні, круглі,
трикутні намистини і дрібні, пофарбовані в червоно-золотий колір.
 Виріб 3.

Ручні намиста несуть душевність. Гарний вигляд матимуть буси різних

форм і фактур: дерево і метал, товста вірьовка й сушені фрукти, веселі фігурки і
звичайні намистини. Саморобна прикраса виходить трохи дешевшою за
магазинну, але набагато оригінальнішою. В намисті головне — дотриматися
хаотичності та ідеї. Добре, коли бусинки різної форми, розміру та фактури —
потерті, шершаві, обплетені. А кольори тут майже не відіграють ролі, так як
вечірнє вбрання без прикрас виглядає незавершеним.
 Виріб 4.

Чудові й незабутні вироби з бісеру. Таких прикрас серед магазинних

аксесуарів не знайдеш. Гарні, яскраві, казкові, примхливі композиції в яких з
любов’ю і терпінням відображаються фантастичні зображення . Ось вони,
крихітні бісеринки й намистинки. Коли їх багато, в умілих руках вони, ідеально
рівномірно і правильно поєднані між собою за допомогою плетіння, створюють
чудові композиції. Скільки треба зосередженої уваги, скільки гарячої любові до
своєї справи, щоб закінчити нарешті цю повільну і важку роботу. Вийшло
симпатичне намисто, яке підійде щонайменше до двох-трьох костюмів.
У результаті проведеного аналізу моделей – аналогів можна зробити
висновок: мода не має чітких правил, щодо визначення кольору,схеми,форми і
довжини намиста. Усі вироби відповідають своєму призначенню, але не мають
аналогів, кожний виріб має творчу новизну. Усі прикраси можна оцінити за
їхньою орнаментальністю , побудовою композиції, художнім оформленням та
технікою роботи. Час винайшов чимало видів намиста. Навчитись виготовляти
чарівні композиції власноруч цінніше, ніж вручити готові.
 Золоті Правила.

Уникайте надлишків. Скромність в кількість переходить у якість.

Чим старша дівчина, тим більше обручок вона може носити на пальцях.

Вечірнє вбрання без прикрас виглядає незавершеним.

Щоб надати собі вид фатальної дівчини, використовуйте масивні, великі й

прості прикраси.

Одяг з тонких дорогих тканин вимагає витончених аксесуарів.

До закритої блузки не підходять буси, а до блузки з довгим рукавом -

браслети.

Класичний костюм поєднується зі строгими прикрасами геометричних

малюнків.

Кольє надягають з кільцем, сережки з браслетом .

Кулони у вигляді хрестика і знаків зодіаку при ділових зустрічах краще

ховати від сторонніх очей. Більш доречні нейтральні підвіски або медальйони.
 II. Конструкторський етап.

2.1.Підбір матеріалів, інструментів та обладнання для роботи.

 Вибір малюнка,схеми
 Підбір бісеру, ниток, вінілового клею, ножиць, лаку
 Підбір застібки

2.2. Економічне обґрунтування виготовленого виробу.

 великий, чудовий вибір матеріалу з бісеру;

 особливих пристосувань не потребує;
 для роботи не потрібно багато інструментів;
 можна працювати зі звичайною ниткою, попередньо
вмокнувши її в лак або клей;
 схеми для різних прикрас можна скласти самому.
 оригінально виглядає біжутерія з бісеру;
 найзвичайнісіньке намисто можна прикрасити петельками ,
різними застібками;

2.3.Екологічне обґрунтування.

Використані матеріали найкращої якості, відповідають вимогам до

матеріалів, придатних для виготовлення виробу, естетичні та фізико- механічні.

2.4 Санітарно - гігієнічні вимоги.

Виріб має бути приємним на дотик, мати естетичний вигляд.

2.5.Експлуатаційні вимоги до виробу.

Бісер повинен бути міцним, найкращої якості і розрахований на тривалий

вжиток. Декоративні прикраси мають зберігати форму, характеризуватися
проявом художнього й естетичного смаку.
 III.Технологічний етап. Виконання технологічних операцій,
передбачених технологічним процесом.

В наш час бісерне рукоділля переживає своє відродження. Техніка

бісероплетіння напрочуд різноманітна і дає можливість виявити творчість не
лише в способах виконання, але й у виборі матеріалу. Плетення з бісеру
особливих пристосувань не потребує. Найпростіший прийом – нанизування на
одну нитку. При цьому можна використовувати або голку або нанизувати
безпосередньо на нитку, попередньо вмокнувши її кінчик в лак або клей.
Плетення – це низання на декілька ниток, кінці яких пропускаються через
бісеринку. Робота виходить двосторонньою. Робочою ниткою називають ту, на
яку набирають бісер. Довжина нитки повинна бути зручною для роботи. Коли
нитка закінчується, її подовжують, з’єднуючи кінець старої з кінцем нової
нитки вузликом, або пропускають нову нитку через 5-6 бісеринок, зав’язуючи
вузлик після кожної бісеринки. Бісеринки, в яких перетинаються робочі нитки,
називаються низкою. Для того щоб зробити свої оригінальні прикраси, треба
йти до магазинів фурнітури. Там є все для намиста. Від дрібненьких намистин
до більших Продають і спеціальні набори з основою — пакетики з однаковими
бусинками. Вибирали довго, обмірковували, до чого пасуватиме. Вибрали
дрібний : жовтий, синій. Невеличкий ”контрастний” набір основою якого є
ячейка - фонарик, до якого підплітаються різноманітні за малюнком і технікою
виконання візерунки.
 Для виконання ячейки- фонарика набираємо 4 бісеринок одного кольору і
2 іншого. Нитку пропускаємо через передостанню бісеринку і через першу
кольорову, нитку затягуємо. Петелька виконується за тим же принципом,
збільшуючи кількість кольорових бісеринок. При затягуванні нитки
створюються петельки з незаповненим центром.

Схема 1

Схема 2 Схема 3 Схема 4

 3. Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

3.1. Розрахунок витрат матеріалів:

Бісер — 3грн. х 3 = 9грн.
Нитки — 1,5грн.
Застібка — 2грн.
Рв = 9+1,5+2=12,5грн.
3.2. Розрахунок оплати праці на підставі,що плата в’язальниці складає 2
грн. за год.
11,5 год потрібно для виготовлення намиста, тому
Роп = 2 х 11,5= 23 грн.
3.3. Визначення загальної собівартості виготовлення виробу.
С = Рв + Роп
С=12,5+23=35,5грн.
3.4. Маркетингове дослідження.
Для визначення ціни на виготовлення намиста було проведено
маркетингову роботу, відвідавши декілька крамниць, ринків, кіосків. Ціна
намиста коливалась від 60 до 100 грн. Аналізуючи ціни на намиста та якість
виробів, було встановлено ціну - 35,50 грн.

Висновок:
Загальні витрати на виконання намиста становить 35 грн. Вартість такого
намиста в магазині становить близько 60-100 грн. Отже, проект є економічно
вигідним. Виготовлення намиста відповідає задуму і не поступається якістю та
естетичним виглядом подібним магазинним виробам. Щоб створити неймовірні
прикраси треба закохатись у бісерну красу. Фантазія плюс терпіння і ви можете
подорожувати у світ романтики!
 Література

1. «Розкажіть онуку».Диво-сторінка для дівчат.Плетення з бісеру.стор.60-63.

2. « Порадниця»№4 від 28.01.10р.
3. «Рукоделие»випуск №16(4). Бисероплетение.
4. «Бісер» Божко Л., Москва,2004р.