ТЕМА 3.

РАХУНКИ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І
ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
3.1. Призначення, визначення та будова рахунків
бухгалтерських обліку.
3.2. Сутність, обґрунтування та значення подвійного
запису.
3.3. Хронологічний та систематичний запис
господарських операцій.
3.4. Синтетичні і аналітичні рахунки.
3.5. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.
3.6.План рахунків.
3.1. ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА БУДОВА
РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ОБЛІКУ

 Усі зміни, що відбуваються в господарських засобах

та джерелах їх формування в процесі діяльності
підприємства відображають за допомогою рахунків
бухгалтерського обліку.

 Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб

групування, поточного обліку та контролю активів
(майна) і пасивів (власного капіталу та зобов’язань)
підприємства, господарських процесів та їх
результатів.
 Рахунок має форму таблиці, що складається з двох частин. Ліва
частина рахунку носить назву дебет і в перекладі з латинського
слова «debet», що означає «винен», «мати»; права – кредит з
латинського «credit», означає «вірити», «довіряти».
 Кожна з цих сторін показує збільшення або зменшення сум по
кожному конкретно рахунку. Наведена форма рахунка є
найпростішою та називається Т-рахунком (інколи вживають
термін “літачок”).
 Схематично рахунок має таку форму:
ПО ВІДНОШЕННЮ ДО БАЛАНСУ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ
ВИДИ РАХУНКІВ:
 АКТИВНІ;
 ПАСИВНІ;
 АКТИВНО-ПАСИВНІ.

 Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху

активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в
активі бухгалтерського балансу
 Пасивні рахунки призначені для обліку джерел утворення
господарських засобів і відображають зміст пасиву балансу.
 Активно-пасивні рахунки – це такі рахунки, які не носять
чисто виражений характер активних чи пасивних. Це означає,
що такий рахунок одночасно слугує для обліку і засобів
підприємства, і джерел засобів.
БУДОВА АКТИВНОГО РАХУНКУ
 Початкове сальдо активного рахунка означає залишок господарських
засобів підприємства на початок звітного періоду. Його відображають
тільки по дебету активного рахунку. 
 По дебету активного рахунку записуються операції, що спричиняють
збільшення господарських засобів, зокрема
надходження засобів виробництва, коштів на підприємство тощо
записуються по дебету рахунку. Сума записів по дебету активного
рахунку в кінці місяця називається
дебетовим оборотом.
По кредиту активного рахунку відображаються ті операції, що
викликають зменшення активів, внаслідок їх вибуття, списання,
реалізації Обчислена сума ж записів по
кредиту активного рахунку в кінці місяця називається кредитовим
оборотом.
 Кінцеве сальдо активного рахунка – це сума господарських засобів на
кінець звітного періоду, яка відображається в активі бухгалтерського
балансу.
Кінцеве сальдо активного рахунка відображається тільки по дебету.
САЛЬДО КІНЦЕВЕ АВТИВНОГО
РАХУНКУ
БУДОВА ПАСИВНОГО РАХУНКУ
Початкове
 сальдо в пасивному рахунку на початок місяця записується завжди по кредиту.

По
 кредиту пасивного рахунка записуються ті операції, що спричиняють збільшення

пасиву, зокрема збільшення кредиторської заборгованості тощо. Кредитовим оборотом

пасивного рахунку є сукупність господарських операцій по збільшенню джерел

формування господарських засобів за певний період, тобто зростання заборгованості.

По
 дебету пасивного рахунку відображаються операції, що викликають зменшення

пасивів, внаслідок їх погашення. Дебетовим оборотом пасивного рахунку є сукупність

господарських операцій по зменшенню джерел формування господарських засобів за

певний період, тобто погашення заборгованості.

Кінцеве
 сальдо пасивного рахунка – це сума джерел формування

господарських засобів на кінець звітного періоду, яка відображається в пасиві

бухгалтерського балансу.
 Бухгалтерський рахунок відкривається на кожний
вид однорідних активів, зобов’язань і капіталу
підприємства.
 Перелік рахунків БО (кількість, назви та шифри) для
підприємств в Україні регламентується
Міністерством фінансів (крім банків і бюджетних
установ) визначається нормативним документом –
Планом рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій.
 Призначення рахунків і порядок відображення
господарських операцій визначено Інструкцією по
використанню Плану рахунків.
3.2. СУТНІСТЬ, ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ
ПОДВІЙНОГО ЗАПИСУ.

 Господарські операції, що відбуваються на підприємстві

протягом звітного періоду викликають подвійні й
рівновеликі зміни у структурі
господарських засобів та джерел їх формування та
зумовлюють такі ж самі зміни сум на відповідних двох
взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського
обліку. Такий зв’язок між рахунками зумовлює
необхідність їх відображення за допомогою методу
подвійного запису.
 Подвійний запис – метод відображення господарської
операції на рахунках, суть якого полягає у подвійному
відображенні в бухгалтерському обліку кожної
господарської операції в одній і тій самій сумі: за дебетом
одного і кредитом іншого рахунка. Подвійний запис є
важливим технічним й контрольним прийомом.
 Подвійний запис кожної господарської операції зумовлює
взаємозв’язок між певними рахунками – дебет одного
рахунка відповідає кредиту іншого.
 Взаємозв’язок між рахунками в подвійному записі
називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки –
кореспондуючими.
РОЗГЛЯНЕМО ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ПРОВЕДЕННЯ НА
ПРИКЛАДІ АКТИВНИХ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.

ПРИКЛАД: ОТРИМАНО ПРОДУКЦІЮ ЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА НА СУМУ

2 000 ГРН.
СХЕМАТИЧНО ЦЕ ВИГЛЯДАЄ ТАК:
 За допомогою проводки це відображається двома
способами вертикально та горизонтально:
1) Дт ―Готова продукція 2 000 грн
Кт ―Виробництво 2 000 грн
 2) Дт ―Готова продукція Кт ―Виробництво 2 000 грн

Всі бухгалтерські проведення можуть бути здійсненні

тільки після того як господарська операція
відображена в документі.
У бухгалтерському обліку розрізняють прості і
складні бухгалтерські проводки.

 Проста бухгалтерська проводка – це коли один

рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж
суму. В даному випадку кореспондують між собою тільки
два рахунки.
 Складна бухгалтерська проводка – це коли один
рахунок дебетується, а декілька кредитується на загальну
суму, або ж навпаки – один кредитується, а декілька
дебетуються на загальну суму
 ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ
ПРОВОДКИ:

 1. Визначити, які об’єкти обліку беруть участь у господарській

операції.
Знайти їхні відповідні рахунки в Плані рахунків.
2. З’ясувати, до активу чи до пасиву належать дані об’єкти обліку і,
відповідно, установити, активними чи пасивними є рахунки цих
об’єктів.
3. Визначити, як господарська операція вплинула на кожен об’єкт
обліку: збільшився він чи зменшився.
4. Виходячи з будови активних і пасивних рахунків, визначити, який
зрахунків щодо даної господарської операції дебетується, а який
кредитується.
 На підставі кінцевих сальдо рахунків складають баланс на кінець
звітного періоду. Дебетові залишки рахунків – це актив балансу,
кредитові – пасив балансу.
3.3. ХРОНОЛОГІЧНИЙ ТА СИСТЕМАТИЧНИЙ
ЗАПИС ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ.

На підприємстві всі господарські операції спочатку

реєструються за послідовністю здійснення у спеціальній
відомості ― Журналі реєстрації господарських операцій.

Дата Документ № Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума

операції

Дебет Кредит

01.10 Акт 1 Зараховано до складу 10 “ОЗ” 15 20 000

приймання- ОЗ введену в “Капітальні
передачі експлуатацію будівлю інвестиції”

07.10. Виписка з 2 Перераховано 63 “Розр. з 311 7 500

банка заборгованість постач.” “поточний
постачальнику рах. в нац.
валюті
 У журналі кожній господарській операції
привласнюється порядковий номер, під яким вона і
значиться надалі в обліку, висвітлюється її зміст, сума
та кореспондуючі рахунки.Така послідовність
відображення суцільної реєстрації господарських
операцій в обліку має назву хронологічного запису
або хронологічного обліку.
 Хронологічний запис - це реєстрація господарських
операцій за хронологією, тобто в порядку їх
виникнення та здійснення за датами календаря.
 За допомогою бухгалтерського проведення інформацію
узагальнюють на рахунках, визначених проведенням,
тобто систематизують. Таке відображення господарських
операцій на рахунках називається систематичним записом
або систематичним обліком.
 Систематичний запис – це відображення господарських
операцій за певною системою на рахунках
бухгалтерського обліку. За допомогою
систематичного запису є можливість згрупувати
господарські операції за однорідними економічними
ознаками та отримати дані щодо об’єктів бухгалтерського
обліку.
 Між підсумками хронологічних і систематичних
записів на рахунках існує певна залежність, зокрема
підсумок хронологічних записів у журналі за місяць
за дебетом і кредитом має бути рівний підсумкові
дебетових, а також
підсумкові кредитових оборотів за всіма рахунками
цього місяця.
3.4. СИНТЕТИЧНІ І АНАЛІТИЧНІ
РАХУНКИ.
 Господарські засоби, джерела їх утворення та господарські
процеси відображаються на бухгалтерських рахунках з різним
ступенем деталізації.
 Рахунки, в яких ведеться узагальнений облік економічно
однорідних груп засобів, їхніх джерел і господарських процесів,
називають синтетичними, а облік, що здійснюється за
допомогою синтетичних рахунків, – синтетичним обліком.
 До синтетичних рахунків належать: 10 «Основні засоби»,
12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 37
«Розрахунки з підзвітними особами» та ін.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ СИНТЕТИЧНИХ
РАХУНКІВ:
 Відкриваються на підставі статей балансу;
 Облік ведеться лише в грошовому вимірнику.

 Кількість і назви синтетичних рахунків визначені

планом рахунків.
 Мають двоцифровий код.
 Для управління діяльністю підприємства узагальненої
інформації про майно, капітал та зобов'язання
недостатньо, тому аналітичні рахунки деталізують,
використовуючи субрахунки.
 Субрахунок – це синтетичний рахунок другого порядку,
який є проміжним обліковим елементом між
синтетичним і аналітичним рахунком. Інформацію, що
обліковується на субрахунках одержують шляхом
групування аналітичних рахунків.
 Для прикладу синтетичний рахунок: 20 «Виробничі
запаси» групують за субрахунком 201 «Сировина і
матеріали», субрахунком 203 «Паливо», 205
«Будівельні матеріали».
ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУБРАХУНКІВ
 Облік ведеться лише в грошовому вимірнику.
 Підприємства самостійно можуть відкривати
субрахунки.
 Мають трицифровий код
 Наступним етапом деталізації є відкриття в межах
субрахунків аналітичних рахунків.
 Аналітичні рахунки – це рахунки, призначені для обліку
детальної інформації про рух і зміни конкретних видів
господарських засобів, джерел їх утворення та
господарських процесів.
 Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних
рахунків і призначається для оперативного керівництва
господарством та для складання внутрішньої звітності
називається аналітичним обліком.
 Прикладом аналітични до синтетичного рахунка 201
«Сировина і матеріали» на швейній фабриці можуть бути
201.1 «Шовк», 201.2. «Сатин» та ін.
ХАРАКТЕРНІ РИСИ АНАЛІТИЧНИХ
РАХУНКІВ:
 Відкриваються на підставі данних первинного
обліку;
 Облік ведеться в грошовому вимірнику або в
грошовому та натуральному вимірниках.
 Кількість і назви синтетичних рахунків визначаються
підприємством самостійно.
 Мають двоцифровий код.

 Аналітичні рахунки – це рахунки третього,

четвертого, п'ятого, шостого і т.д. порядків,
відповідно можуть мати три-, чотири-, пяти-, шести
цифровий код.
 ЗВ’ЯЗОК МІЖ СИНТЕТИЧНИМИ РАХУНКАМИ,
СУБРАХУНКАМИ ТА АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ

СИНТЕТИЧНІ СУБРАХУНК АНАЛІТИЧНІ

РАХУНКИ И РАХУНКИ
 3.5. КЛАСИФІКАЦІЯ РАХУНКІВ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Класифікація рахунків передбачає їх групування за
відповідними однорідними ознаками.
Бухгалтерські рахунки класифікуються за
наступними ознаками:
І. Ступінь узагальнення облікових даних.
ІІ. Взаємозв’язок з балансом.
ІІІ. Економічний зміст рахунків.
ІV. Призначення і структура рахунків.
ЗА СТУПЕНЕМ УЗАГАЛЬНЕННЯ
ОБЛІКОВИХ ДАНИХ РАХУНКИ
ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА :
 Аналітичні
 Синтетичні.
ВІДПОВІДНО З ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКОМ МІЖ РАХУНКАМИ
ТА БАЛАНСОМ, РАХУНКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

 Активні
 Пасивні

 Активо-пасивні.
 КЛАСИФІКАЦІЯ РАХУНКІВ ЗА
ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ
 Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним
змістом дає можливість згрупувати рахунки в залежності від
того, що безпосередньо на них обліковується.
 Враховуючи класифікацію об’єктів предмету бухгалтерського
обліку, бухгалтерські рахунки поділяються на три групи:
1) рахунки для обліку господарських засобів (рахунки необоротних
активів – 1 клас плану рахунків, рахунки необоротних активів – 2
і 3 класи плану рахунків);
2) рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів
(рахунки власних джерел – 4 клас Плану рахунків, рахунки
залучених джерел - 5 та 6 класи Плану рахунків);
3) рахунки для обліку господарських процесів – рахунки обліку
доходів і витрат діяльності (8 і 9 класи Плану рахунків, а також
рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»).
 КЛАСИФІКАЦІЯ РАХУНКІВ ЗА
ПРИЗНАЧЕННЯМ І БУДОВОЮ
 1) основні;
 2) регулюючі;

 3) операційні;

 4) фінансово-результативні;

 5) бюджетно-розподільчі.
ОСНОВНІ РАХУНКИ
Призначені для обліку наявності та руху майна та джерел його
утворення.
Основні рахунки поділяються на 4 групи:
1. Інвентарні рахунки – призначені для обліку майна підприємства
(матеріальні та нематеріальні активи).
2. Грошові рахунки – призначені для обліку наявності і руху
грошових коштів.
3. Рахунки капіталу – призначені для обліку утворення, наявності, а
також збільшення чи зменшення капіталу.
4. Рахунки розрахунків – призначені для обліку розрахункових
операцій з іншими підприємствами (облік дебіторської
заборгованості (активні рахунки 16, 34, 36)), облік кредиторської
заборгованості (пасивні рахунки (50, 51, 53, 60-63, 65-67),
розрахунки з підприємствами, які можуть бути як дебіторами, так і
кредиторами підприємства (активно-пасивні рахунки 37, 52, 64, 68).
2. РЕГУЛЮЮЧІ РАХУНКИ
 Призначені для регулювання оцінки об'єктів обліку,
що відображаються на основних рахунках.
Регулюючі рахунки поділяються на:
 Доповнюючі – збільшують оцінку основного
рахунку.
 Контрарні – зменшують оцінку основного рахунку.
3. ОПЕРАЦІЙНІ РАХУНКИ
 Призначені для обліку витрат і доході підприємства.
 Операційні рахунки поділяються на:

1. Збірно-розподільчі (Рахінок 91 “Загальновиробничі

витрати”)
2. Калькуляційні (рахунки 15, 23, 24).

3. Контрольно-накопичувальні (рахунки витрат 80-85,

90, 92-98 та рахунки доходів 70-74).
4. ФІНАНСОВО-РЕЗУЛЬТАТИВНІ
РАХУНКИ
 Рахунок 79 “Фінансові результати”. Призначений для
узагальнення інформації про фінансові результати
діяльності підприємства за звітний період. Цей рахунок є
активно-пасивним.
 Дебет рахунку 79 – суми витрат, списані з кредиту
рахунків витрат.
 Кредит рахунку 79 – суми доходів всіх дебетів рахунків
доходів.
За рахунком 79 визначають суму доходів або витрат у
звітному періоді,яка списується на рахунок 44
“Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)”.
Рахунок 79 “Фінасові результати” є порівняльним
рахунком, сальдо немає.
БЮДЖЕТНО-РОЗПОДІЛЬЧІ РАХУНКИ
Призначені для розподілу понесених витрат і
одержаних доходів між окремими звітними
періодами (місяцями, кварталами, роками).
До активних бюджетно-розподільчих рахунків
належать 17 “Відстрочені податкові активи” та 39
“Витрати майбутніх періодів”
До пасивних – 54 “Відстрочені податкові
зобовязання” та 69 “Доходи майбутніх періодів”.
3.6. ПЛАН РАХУНКІВ
В Україні діє 4 Плани рахунків: для комерційних
банків, для Національного банку України,
бюджетних установ та підприємств і організацій.
План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і
організацій, затверджений наказом Міністерства
фінансів України від 30.11.99.
РАХУНКИ В ПЛАНІ РАХУНКІВ ЗГРУПОВАНІ В 10 КЛАСІВ. РАХУНКИ
1-9 КЛАСІВ – БАЛАНСОВІ, 0 КЛАСУ – ПОЗАБАЛАНСОВІ. РАХУНКИ
0-7 КЛАСІВ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВСІХ ПІДПРИЄМСТВ.

Клас Назва класу рахунків Актив/Пасив

Клас 1 Необоротні активи Актив (Баланс)
Клас 2 Запаси
Клас 3 Кошти, розрахунки та інші активи
Клас 4 Власний капітал та забезпечення Пасив (Баланс)
зобов'язань
Клас 5 Довгострокові зобов'язання
Клас 6 Поточні зобов'язання
Клас 7 Доходи і результати діяльності Звіт про фінансові
результати
Клас 8 Витрати за елементами
Клас 9 Витрати діяльності
Клас 0 Позабалансові рахунки Примітки до фінансових
звітів