НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

За темою: «Планування завантаження логістичної інфраструктури

підприємства»

Завантажити файл з пропозиціями щодо удосконалення основних

напрямів управління, організації, мотивації, контролю, інноваційної
діяльності, логістичної діяльності і т.д. залежно від теми роботи. Тобто
розділ 3 науково-дослідної роботи студента.

Удосконалення основних напрямів: управління планування

завантаження логістичної інфраструктури підприємства:

Логістика - це просто планування та оптимізація руху товарів після

завершення процесів

Підвищення ефективності планування завантаження логістичної

інфраструктури визначається як те, наскільки безперебійно підприємство
веде свою діяльність. Зазвичай логістика стосується руху фізичних товарів та
життєво важливої інформації. Від сировини до управління складом, від
ланцюга поставок до управління роботою, від відвантаження продукції до
управління інформацією, все підпадає під поняття управління логістикою.
Тому питання планування та управління завантаження логістичної
інфраструктури дійсно важливе.

Управління та планування логістичною інфраструктурою є важливою

складовою ділових операцій, оскільки її діяльність впливає не тільки на
внутрішні процеси, але і на відносини з клієнтами. Визначальною функцією
служби логістики є доставка матеріалів, сировини і комплектуючих у цех,
безпосередньо до робочих місць і переміщення виготовленої продукції в
місця зберігання, склади та ангари, подальшим транспортування до
споживача.
 Із переходом на максимально можливий дистанційний режим роботи,
продовжує здійснюватися доставка вантажів, персональних замовлень
споживачів, що актуалізує проблеми пошуку шляхів удосконалення
планування завантаження логістичної інфраструктури підприємства

Основні завдання планування завантаження логістичної

інфраструктури підприємства, такі:

 збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції за рахунок

удосконалення організації праці
 підвищення ефективності використання основних фондів;
 зменшення витрат і зниження собівартості продукції;
 розширення асортименту виробництва і реалізації продукції.

На мою думку «Планування завантаження логістичної інфраструктури

підприємства» напряму залежить від складської логістики. Отже, давайте
розглянемо основні напрямки вдосконалення та оптимізації складських
технологій та операцій:

 виявлення та вирішення проблем, які негативно впливають на

 продуктивність, вартість та якість;
 розробка ефективних алгоритмів руху товарів на складі;
 підвищення ефективності сховищ;
 оптимізація розміщення стелажів;
 організація розміщення, укладання та зберігання товарів;
 зменшення обсягів зберігання логістичних запасів;
 організація розвантаження та транспортування товару до місця
отримання;
 організація прийому;
 грамотне виконання замовлень комплексним методом;
 зміни в технологічному та управлінському процесі, пов'язані зі
зниженням витрат і підвищенням якості складського комплексу;
 правильне внесення змін до організаційно-управлінської структури
персоналу;
  конфігурація завдань в інформаційній системі;
 розвиток системи мотивації персоналу;
 впровадження нових технологій, навчання персоналу;
 підготовка та перепідготовка;
 використання адресного сховища;
 впровадження систем автоматизації складських операцій.

Було проведено аналіз, який визначив, що відсутність чіткого

планування стратегії завантаження логістичної інфраструктури підприємства,
може поставити фірму в позицію спостерігача, який із запізненням реагує на
ринкову динаміку попиту, що не має ясної перспективи в майбутньому.

Було досліджено, що основною ознакою логістичної стратегії

планування має бути цілеспрямованість, а її призначення зводиться до
побудови ефективної організації, що має успішно та прогресивно
функціонувати, долаючи непередбачені обставини, зростання конкуренції,
внутрішні проблеми, здобувати все нові й нові позиції на ринку.

Удосконалення основних напрямі організації планування

завантаження логістичної інфраструктури підприємства:

Створення на підприємстві структури, яка б здійснювала організацію та

координацію завантаження логістичної інфраструктури, процесів і послуг у
логістичній сфері, дозволить підвищити рівень обслуговування клієнтів та
якість наданих логістичних послуг.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в розробці

пропозицій щодо підвищення ефективності організації та планування
завантаження логістичної інфраструктури підприємства, а саме:

 розробити пропозиції щодо створення регіонального логістичного центру

в сфері логістичного бізнесу, що дає можливість координувати логістичні
потоки, процеси та послуги в єдиному комплексі;
 запропоновувати напрями діяльності регіонального логістичного центру в
сфері логістичного бізнесу, розроблено класифікацію його функцій і
завдань, яка включає перелік усіх функцій управління:
 прогнозуванн,
 планування
 організація
 облік
 контроль
 аналіз
 регулювання;
 систематизувати напрями удосконалення організації логістичних потоків,
процесів і послуг у логістичній сфері на основі впровадження сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій;
 визначити складові ефекту від реалізації пропозицій щодо створення
регіонального логістичного центру за рахунок підвищення ефективності
організації логістичних потоків, процесів і послуг у сфері туризму.

Оскільки логістика виступає ключовим інструментом комунікацій на

підприємстві, потрібно враховувати її рівень розвитку для досягнення нових
цілей для організації. У такому випадку найбільш важливим є прийняття
рішення щодо внутрішньої структури логістичного процесу, а також, з яких
елементів він має складатися.

Для логістичного процесу, незалежно від його складності та

спрямованості, виділяють п'ять основних класифікаційних елементів, які
неодмінно мають бути відображені при його опису: планування, інформація,
контроль і аналіз, управлінські рішення. Відповідно до такого переліку
класифікаційних елементів логістики виокремлюють логістику
матеріального потоку, логістику фінансів та інформаційну логістику.

Для подальшого розподілу логістичного потоку важливо врахувати

фази трансформації, що відповідають функціональним областям логістики
(тобто тим областям діяльності, в яких виконуються логістичні дії: функції
та операції). В залежності від етапів розвитку логістики розрізняють етапи
розвитку організації логістичної діяльності підприємства:

 операційної координація (наприклад, координації транспортних та

складських процесів у фізичному розподілі продукції з метою
зниження витрат);
 цілісної координації процесів фізичного розподілу товарів (наприклад,
транспортних, складських, пакувальних, опрацювання замовлення,
обслуговування споживача) та міжфункціональної координації
(наприклад, логістики з маркетингом, фінансами, кадрами тощо;
 стратегічної інтеграції на базі інформаційних технологій всіх ланок
повного логістичного ланцюга (наприклад, від джерела матеріальних
ресурсів до споживача кінцевого виробу) з метою отримання
стратегічних ефектів.

Удосконалення основних напрямів: мотивації планування

завантаження логістичної інфраструктури підприємства:

В практиці вітчизняних логістичних підприємств переважають

традиційні матеріальні стимули, не приділяється належна увага
нефінансовим системам мотивації, здійснюється механічне перенесення
елементів американських та західноєвропейських систем мотивації на
український ґрунт, що в цілому формує недостатньо ефективні системи
мотивації. Тому проблеми, пов’язані із розвитком та удосконаленням систем
мотивації праці, набувають в сучасних умовах особливої гостроти та
актуальності.

Розвиток ринкових відносин вимагає від суб’єктів господарювання

підвищення ефективності діяльності, досягнення більш високого рівня
конкурентоспроможності. Одним із головних факторів, що забезпечує
підвищення продуктивності праці, стає оптимізація системи мотивації праці
персоналу. Саме орієнтація на людський фактор дозволяє підвищити
ефективність праці та сприяє підвищенню рівня капіталізації організації.
 Використання ефективної мотиваційної моделі на підприємстві
забезпечує зацікавленість працівників у підвищенні продуктивності праці та
в повній реалізації свого творчого потенціалу. Ринкові форми
господарювання відкривають широкі можливості для практичного
використання різних методів мотивації, і не лише матеріального
стимулювання. Удосконалення системи мотивації праці на туристичних
підприємствах охоплює ряд послідовно виконуваних етапів.

1. Вибір форм і систем заробітної плати є початковим етапом при

формуванні системи мотивації праці персоналу. На кожному підприємстві
може існувати як одна, так і декілька систем оплати праці.

Найпоширенішими формами оплати праці підприємств є

наступні: погодинна, погодинно-преміальна, пряма відрядна, відрядно-
преміальна, непряма відрядна. Тарифна система заробітної плати на
підприємстві базується на системі державних нормативів, що встановлюють
вихідні розміри оплати праці, що дає можливість виплачувати заробітну
плату працівникам не нижче рівня державних підприємств.

2. Побудова системи додаткової мотивації є необхідною для окремих

аспектів трудової активності працівників. Ця система використовує різні
форми – преміювання за поточні результати господарської діяльності,
доплати і надбавки, різні одноразові заохочення за результати праці,
преміальні виплати за підсумками роботи за рік та ін.

Система додаткової мотивації повинна бути узгодженою із

стратегічним планом розвитку підприємства та передбачати стимулювання
робітників за ті аспекти трудової діяльності, які сприяють подальшому
розвитку підприємства. Наприклад, за розробку та патентування різних
винаходів, корисних моделей, промислових зразків, за знання іноземної мови
та ін.
 Оцінка сучасної системи мотивації персоналу надає можливість
привести ті чинники, які є незадовільними для більшості туристичних
підприємств України, а саме:

 санітарно-технічні умови праці;

 незадоволення працею підлеглих, колег;
 можливість самореалізації (з боку робітників адміністративного апарату);
 рівень заробітної плати (з боку робітників виробничої діяльності).

Ці проблеми та потреби персоналу спонукають до визначення та

знаходження різних інструментів для вдосконалення системи мотивації праці
на туристичних підприємствах.

Удосконалення основних напрямів: контролю планування

завантаження логістичної інфраструктури підприємства:

Для логістичного процесу, незалежно від його складності та

спрямованості, виділяють п'ять основних класифікаційних елементів, які
неодмінно мають бути відображені при його опису: планування, інформація,
контроль і аналіз, управлінські рішення. Згідно із цією класифікацією видів
логістичної діяльності за першою ознакою в межах економічного об'єкта
виокремлюють логістику матеріального потоку, логістику фінансів та
інформаційну логістику. Сучасні підприємства повинні повністю
контролювати всі елементи, що входять до їх складу, шляхом ефективного
управління та планування завантаження логістичної інфраструктури
підприємства.

Відділ логістики підприємства виконує такі функції:

 контроль своєчасної доставки продукції клієнту відповідно до

замовлень і укладених договорів;
 своєчасне і якісне оформлення збутової документації;
 забезпечення підготовки ефективних маршрутів доставки;
  облік виконання замовлень відвантажень і залишків нереалізованої
продукції;
 підтримання оптимального рівня витрат на оплату
транспортно-експедиторських послуг;
 вживання заходів, щодо зниження витрат на складування, складські
операції і ресурси;
 контроль стану запасів на складі;
 забезпечення мінімізації показників браку продукції і ротації продукції
на складі;
 вживання заходів, щодо раціонального використання транспорту і
складського обладнання;
 управління запасами, аналіз динаміки продажів;
 контроль планування оптимального обсягу запасів, необхідного для
безперервної реалізації;
 контроль якості та терміну товарного запасу; складання бюджету
департаменту логістики.

Удосконалення основних напрямів: інноваційної діяльності

На рівні підприємства можна виокремити такі основні напрямки

удосконалення системи управління інноваційною діяльністю:

1) розробка інноваційної стратегії підприємства та послідовна її

реалізація;

2) використання системного підходу під час здійснення технічного

переозброєння та модернізації виробництва, створення унікальних
технологій на всіх стадіях виготовлення продукції з метою збільшення її
інтелектуальної складової та конкурентоспроможності;

3) впровадження інноваційного менеджменту в систему внутрішньо-

фірмового управління;

4) пошук джерел інвестування інноваційного розвитку виробництва;

 5) фінансування інноваційної розробки та реалізації інноваційних
проектів;

6) впровадження нових, прогресивних форм організації праці, створення

ефективної системи мотивації інноваційної діяльності;

7) інвестування розвитку трудових ресурсів та нарощування

інтелектуального капіталу підприємства тощо.

Кожний з вище названих шляхів удосконалення управління інноваційною

діяльністю підприємства, у свою чергу, можна розглядати як систему, яка
включає комплекс заходів,що необхідно здійснити підприємству для
забезпечення підвищення конкурентоспроможності виробництва на основі
інноваційного розвитку.

Отже, для здійснення ефективної підприємницької діяльності підприємству

постійно необхідно розробляти та впроваджувати інновації, удосконалюючи
систему управління інноваційною діяльністю.

Ефективна система управління інноваційною діяльністю може стати дієвим

інструментом в сучасній конкурентній боротьбі та джерелом розвитку
підприємства. Заходи щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності
повинні впроваджуватись не тільки на рівні підприємства, але й на рівні
держави, забезпечуючи сприятливі інвестиційні умови; удосконалення
інноваційної, економічної та податкової політики; удосконалення правового
забезпечення в країні та ін.

Удосконалення основних напрямів: логістичної діяльності

Основними видами логістичної діяльності є:

 постачання та закупівлі;
 зовнішнє і внутрішнє транспортування;
 складування;
 управління запасами;
  комплектування замовлень;
 вантажопереробка;
 управління фізичним розподілом;
 зворотна дистрибуція (управління реверсивним матеріальним
потоком);
 вибір місця розміщення логістичної системи;
 логістичні комунікації.

Основна концепція логістики є досить простою, хоча її впровадження у реалії

функціонування промислових підприємств може здаватися все складнішим.
Особливості поводження з матеріалами, транспортування, управління
запасами, упаковки та складування стають все більш технічними, а крім того
всі ці особливості потрібно інтегрувати в єдине узгоджене середовище.

Для цього потрібно отримати точну інформацію від кожної окремої функції.
У даний час найефективнішим способом отримання та збору цієї інформації є
комп’ютерне програмне забезпечення, а наука про координацію різних
функцій відома як управління логістикою. Терміни управління логістикою та
управління ланцюгами поставок часто використовуються взаємозамінно,
хоча точніше управління логістикою - лише одна складова управління
ланцюгом поставок