Логістика виробничих

процесів як інтегрований
початок організації взаємодії
виробництва з підсистемами
загального управління
якістю
Виробнича логістика – це правління матеріальним
потоком на шляху від первинного джерела
сировини до кінцевого споживача.

Мета виробничої логістики - оптимізація матеріальних

потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні
блага або надають матеріальні послуги

Однак головним завданням виробничої логістики є

забезпечення безперебійного виробництва продукції
необхідної якості у встановлений термін і забезпечення
безперервного руху предметів праці та безперервна
зайнятість робочих місць при одночасній мінімізації
запасів товарів та витрат на виробництво
 Логістичний процес на сучасних підприємствах
реалізується на основі правилу "7R":

01 02 03 04
потрібний товар потрібна якість потрібна кількість потрібний час
(right product) (right quality) (right quantity) (right time)

05 06 07
потрібне місце потрібному споживачу необхідний рівнень витрат
(right place) (right customer) (right cost)

До логістики відносяться також і процеси планування виробництва та управління

виробничими операціями, потоками матеріалів, усередині виробничого підприємства
Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються
внутрішньовиробничими логістичними системами.

До завдань внутрішньовиробничих
логістичних систем належать:
• оперативно-календарне планування з детальним
розкладом випуску готової продукції;
• оперативне управління технологічними процесами
виробництва;
• загальний контроль якості, підтримка стандартів
якості продукції та відповідного сервісу;
• стратегічне і оперативне планування постачань
матеріальних ресурсів;
• організація внутрішньовиробничого складського
господарства;
До завдань внутрішньовиробничих
логістичних систем належать:
• прогнозування, планування і нормування витрат
матеріальних ресурсів у виробництві;
• організація роботи внутрішньовиробничого
технологічного транспорту;
• контроль і управління запасами матеріальних ресурсів,
незавершеного виробництва і готової продукції на всіх
рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у
технологічному процесі виробництва;
• внутрішньовиробничий фізичний розподіл
матеріальних ресурсів і готової продукції;
• інформаційне і технічне забезпечення процесів
управління внутрішньовиробничими матеріальними
потоками;
• автоматизація і комп'ютеризація управління
матеріальними та інформаційними потоками у
виробництві.
 Інтегрована система управління якістю продукції (ІСУЯП) - соціально-економічна система,
яка об’єднує в собі взаємопов’язані підсистеми управління якістю, підґрунтям якої виступають
методи вимірювання якості праці та принципи управління якістю продукції, які є базовими
згідно міжнародних стандартів ISO 9000:2009.

Кожна підсистема, що охоплює ту чи іншу сферу управління

якістю продукції, покликана вирішувати певні задачі щодо
формування якості праці та підвищення якості продукції.

Доцільно виділяти такі підсистеми управління якістю, як:

• управління трудовим потенціалом підприємства,
• планування якості
• стимулювання якості праці,
• технічного оснащення виробничого процесу виготовлення
продукції,
• контролю якості продукції, інформації, аналізу якості
праці та продукції,
• оцінки якості праці.
Інтегрована система управління якістю продукції має низку
внутрішніх і зовнішніх обмежень, тісно пов’язана з іншими
підсистемами загальної системи управління підприємством –
цільовою, функціональною, організаційною, мотиваційною,
соціальною, економічною, науково-технічною і
технологічною.
 
Інтегрована система управління якістю продукції (ІСУЯП) є
інструментом забезпечення високої якості праці на основі
максимальної реалізації трудового потенціалу та досягнення
цілей в області якості.
Особливість (ІСУЯП) - методологічний підхід до інтеграції
процесів управління трудовим потенціалом, що дозволить
активізувати розвиток інтелектуального капіталу підприємства з
метою підвищення якості продукції.
 Приклад

Світовими лідерами у сфері управління якістю є підприємства таких країн як США,

Японії та низки країн Західної Європи
 
Японський підхід до управління якістю має ряд відмінних рис:
• орієнтація на постійне вдосконалення процесів і результатів праці у всіх підрозділах
фірми;
• орієнтація на запобігання можливості допущення дефектів
ретельне дослідження і аналіз виникаючих проблем за принципом
висхідного потоку, тобто від подальшої операції до попередньої;
• повне закріплення відповідальності за якість результатів праці за
безпосереднім виконавцем;
 
Основна концепція «японського дива» – досконала технологія
Дякуємо з увагу!