Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Херсонської обласної державної

адміністрації
Херсонське територіальне відділення МАН України

Відділення: мовознавство
секція: українська мова

Порушення мовних норм

у засобах масової інформації
(на прикладі Нововоронцовської районної газети «Вісті»)

Роботу виконала:
Грицик Юліанна Миколаївна, учениця 10
класу Дудчанського загальноосвітнього
об’єднання «дитячий садок-школа І-ІІІ
ступенів – позашкільний заклад»

Керівник:
Васильєва Валентина Федорівна, вчитель
української мови та літератури Дудчанського
загальноосвітнього об’єднання «дитячий
садок-школа І-ІІІ ступенів – позашкільний
заклад»

Дудчани – 2015
 1

ТЕЗИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Порушення мовних норм у засобах масової інформації
Автор: Грицик Юліанна Миколаївна
Херсонське територіальне відділення МАН України
Дудчанське загальноосвітнє об’єднання «дитячий садок-школа І-ІІІ ступенів –
позашкільний заклад» Нововоронцовського району Херсонської області
10 клас
Село Дудчани
Керівник: Васильєва Валентина Федорівна, вчитель української мови та
літератури
Метою роботи стало дослідження порушення мовних норм у
Нововоронцовській районній газеті «Вісті».
Були поставлені такі завдання:
1. Розкрити поняття мовної норми.
2. Подати типологію мовних норм.
3. Проаналізувати відібрані тексти друкованого видання «Вісті» з точки
зору дотримання мовних норм.
4. Класифікувати анормативи, зафіксовані у текстах.
Актуальність роботи полягає у систематизації мовних анормативів у
друкованому виданні, що перешкоджають культурі мовлення читачів.
Дослідження проводилося на матеріалах газети «Вісті».
У першому розділі «Теоретичний аспект вивчення мовних норм та їх
порушень» нами розглянуто поняття «мовна норма», вивчено різновиди мовних
анормативів у сучасній українській мові.
У другому розділі «Дослідження порушень мовних норм у
Нововоронцовській районній газеті «Вісті» проаналізовано порушення
милозвучності української мови, пунктуаційні, лексичні та граматичні мовні
огріхи, класифіковано їх.
У третьому розділі «Шляхи підвищення культури мови особистості»
запропоновані способи досягнення культури мови особистістю.
 2

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОРУШЕННЯ МОВНИХ
НОРМ................................................................................................................................6
1.1. Поняття про мовну норму..................................................................................6
1.2. Різновиди мовних анормативів..........................................................................8
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ У ДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ
МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ. (НА ПРИКЛАДІ НОВОВОРОНЦОВСЬКОЇ ГАЗЕТИ
«ВІСТІ»).........................................................................................................................12
2.1. Порушення милозвучності української мови.................................................12
2.2. Порушення пунктуаційних норм.....................................................................15
2.3 Порушення лексичних і граматичних норм...................................................18
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ МОВИ ОСОБИСТОСТІ...........24
ВИСНОВКИ...................................................................................................................27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................28
 3

ВСТУП
Формою культурного і національного життя української спільноти є мова.
Це душа нашого народу, його неоціненний скарб та його святощі.
Літературна мова виникла на основі загальнонародної мови. Поєднання усіх
слів, граматичних форм, характерних ознак вимови людей, які говорять
українською, – це загальнонародна мова. Діалекти, жаргони, літературна мова
входять до її складу, тобто все, що перебуває у мовному спілкуванні народу.
Мова засобів масової інформації є особливим, важливим різновидом
літературної мови зі своїми закономірностями у змісті та формі. Увагу
дослідників завжди привертала взаємодія літературної мови та форми її виявлення
у засобах масової інформації, що мають провідні позиції в плані впливу на її
подальший розвиток.
Останнім часом у лінгвістиці спостерігається пожвавлення інтересу до
проблем мовної культури у засобах масової інформації. Це, перш за все, пов’язано
зі зниженням рівня якості текстів, які щодня чуємо в ефірі радіо, телебачення,
зустрічаємо на сторінках преси і рекламних видань, у проспектах та афішах.
На сучасному етапі розвитку суспільства мова ЗМІ (преса) має неабиякий
вплив на становлення норм літературної мови. Сьогодні функціонування медіа,
окрім класичної інформаційної функції, дедалі більшу увагу зосереджують на
соціалізуюче освітній. Сприймаючи пропоновані блоки інформації, читачі
активно засвоюють не лише суспільну складову, але і її зовнішнє вираження.
У мові ЗМІ спостерігаємо постійне невиправдане порушення норм
української літературної мови.
Упродовж останніх років відчутна тенденція до зменшення різного типу
помилок переважно у мас-медіа, що сьогодні претендують на статус елітних. Але
для багатьох друкованих видань це питання залишається досить актуальним.
Питання дотримання мовних норм у друкованих засобах масової інформації
частково порушувалося у розвідках О. Сербенської, А. Коваль, А. Погрібного,
А. Капелюшного, Ф. Бацевича, Н. Бабич та ряду інших дослідників.
 4

За нашим переконанням, ЗМІ, що відіграють дедалі більшу роль у розвитку

літературної мови, в збагаченні її словника, в лексичному та граматичному
нормуванні, в розкритті її стилістичних можливостей, повинні сприяти
поширенню та усталенню літературних норм. З огляду на це, підвищується
відповідальність усіх, хто причетний до мовного оформлення призначених до
передачі матеріалів, тому що кожна помилка наносить великої шкоди ділу
боротьби за піднесення культурного мовлення.
Тому і темою нашої роботи стало дослідження анормативів, що фіксуються
у друкованих текстах Нововоронцовської районної газети «Вісті».
Актуальність теми дослідження зумовлюється стрімким розвитком
інформаційного обміну у сучасному суспільстві, що піднімає важливу проблему –
правильності поданої інформації як у аспекті значення, змісту, яку несе
повідомлення, так і з точки зору нормативного відображення того чи іншого
знака, що допомагає легкому сприйняттю тексту читачем. Реципієнти часто
правильність мови звіряють з газетними публікаціями.
Мета роботи полягає у вибірковому аналізі типології мовних огріхів
шляхом їх виявлення та систематизації.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Розкрити поняття мовної норми.
2. Подати типологію мовних норм.
3. Проаналізувати відібрані тексти друкованих видань «Вісті» з точки
зору дотримання мовних норм. (на прикладі газет від 06.05.2011 р., 16.08.2013
р., 16.08.2014 р., 24.08.2014 р., 29.08.2014 р., 16.05.2014 р.)
4. Класифікувати анормативи, зафіксовані у текстах.
Об’єктом дослідження у роботі є мовні одиниці, що є прикладом порушення
норм сучасної української мови.
Предметом проведеного нами дослідження є орфоепічні, морфологічні,
лексичні, пунктуаційні помилки, які були зафіксовані у газетах.
Методи і прийоми, що використовувалися під час дослідження:
- аналіз літератури;
 5

- описовий метод;
- прийом класифікації.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній уперше здійснено спробу
опису анормативів, що зафіксовані у друкованому виданні «Вісті»; досліджено
типологічні ознаки порушення мовних норм.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у можливості її
використання у практиці редагування медіа-матеріалів, під час укладання
довідників, порадників, збірників завдань для редагування.
 6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ
1.1. Поняття про мовну норму
Мовна норма є головною категорією культури мови. Вона диктується й
випрацьовується вихованням і освітою: родиною, оточенням, дошкільними й
шкільними закладами, середньою спеціальною та вищою школами, театром,
літературою, кіно, радіо-, телевізійними передачами,Інтернетом – усіма засобами
масової інформації.
Сучасна лінгвістична наука порушує ряд проблем, з яких проблема мовної
норми є однією з найактуальніших і найскладніших. На сьогодні норма не є
незмінним елементом мови. Змінюється суспільство, у якому діє мова,
змінюються і змінюють мовні норми. Унормованість є головною ознакою
літературної мови, для якої обов’язкова правильність, логічність, чіткість, ясність,
чистота та доцільність висловлювання.
Визначальними й обов’язковими для сучасних носіїв літературної мови є
певні нормативні правила та засади, які випрацьовувалися впродовж віків.
Видатний діяч українського відродження професор І. Огієнко ще в 1936 р.
зазначав, що для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й
вимова, тільки один правопис. Мова являє собою сукупність правил. Саме за
ними будується мовлення, що є основою спілкування людей, а значить і
розуміння одне одного.
Показником досконалості кожної літературної мови є сталість норм. Не
суперечить цьому принципу лише така риса норми як історична змінність. У
процесі розвитку літературних мов архаїчні мовні явища змінюють нові, а
повнокровне існування мови було б неможливе, якби історична змінність норм не
поєднувалася з її відносною стабільністю. Якщо б норми змінювалися часто, діти
погано б розуміли мову своїх дідів, прадідів.
Прикладом цього слугує буква «ґ», яку запозичили ще з ХІV століття, а в
нинішньому мовленні вперше застосували в Пересопницькому Євангелії (1556р.).
З ідеологічних міркувань у 1933р. буква «ґ» вилучили з української азбуки.
 7

Поновили її лише у 1990 році у третьому виданні «Українського правопису».

Отже, тричі змінювалася мовна норма у зв’язку з літерою «ґ». Літера «ф» теж
була запозичена приблизно у той же час, однак ніяких змін не зазнавала.
Процес усталення мовних норм відбиває історію розвитку української мови,
закономірності її стильової диференціації. Для більшості норм української мови
характерна безваріантність, тобто однозначність.
У лінгвістичній літературі мовна норма визначається як «повна сукупність
колективних реалізацій мовної системи, прийнятих суспільством на певному етапі
його розвитку, які усвідомлюються ним як правильні і зразкові». [1, с.126] Інше
визначення подається у тлумачному словнику: «Мовна норма – це сукупність
найбільш придатних («правильних», «кращих») для обслуговування суспільства
засобів мови, яка складається як результат добору мовних елементів… з
існуючих, наявних, утворюваних знову чи добутих з пасивного запасу минулого у
процесі соціальної, в широкому розумінні, оцінки цих елементів». [2,с. 167] За
визначенням відомого мовознавця О.Пономарева, норми літературної мови
(літературні норми) – це «сукупність колективних реалізацій мовної системи,
прийнятих суспільством на певному етапі його розвитку й усвідомлюваних ним
як правильні і зразкові». [3,с. 201]
Коли опановуєш норми, підвищується культура мови, а вона є свідченням
культури думки. Безпомилкове використання літературної мови в усній формі
залежить від встановлених правил:
 звукової вимови;
 побудови лексем відповідно до властивих українській мові значущих
частин слова;
 вибору необхідного за змістом слова чи його форми, доречного їх
поєднання в словосполучення, речення;
 наголошування звуків.
Писемну регламентовано ще написанням (орфографічними нормами) та
відповідними розділовими знаками (пунктуаційними нормами).
 8

Мовні норми не придумані філологами, вони відображають певний етап у

розвитку літературної мови всього народу. Певними указами не можна ввести або
скасувати норми, а також реформувати їх адміністративним шляхом неможливо.
Діяльність учених-мовознавців, які вивчають норми мови, полягає в іншому –
вони виявляють, описують їх, а також роз’яснюють і пропагують .
До основних джерел мовних норм відносяться:
 твори письменників-класиків;
 творчість сучасних письменників, які стали продовжувачами
класичних традицій;
 публікації засобів масової інформації;
 загальноприйняте сучасне вживання;
 дані лінгвістичних досліджень.
Мовній нормі притаманний двоїстий характер: з одного боку вона є явищем
мови, а з другого - норма виступає і як явище суспільне. ЇЇ суспільний характер
виявляється сильніше, ніж суспільний характер мови взагалі, тому що норма
пов’язана саме із суспільно-комунікативною функцією мови. Сукупність
загальноприйнятих правил, якими керуються мовці в усному та писемному
мовленні, складає норми літературної мови, які є обов’язковими для всіх її носіїв.
1.2. Різновиди мовних анормативів
Учені послуговуються різними термінами, щоб позначити явище, пов’язане
із порушенням мовної норми: помилка, огріх, описка, обмовка, похибка,
погрішність, неправильність, відхилення, недолік, аномалія, комунікативна
невдача, девіація. У нашій роботі для позначення анормативів використовуємо
термінолексему «помилка» як більш поширену і відому широкому загалові.
Трактуючи поняття помилки, дотримуємося визначення, запропонованого
Т. Бондаренко. «Помилка – це анорматив, тобто таке ненормативне
лінгвоутворення, що виникає внаслідок невмотивованого порушення літературної
норми і є результатом неправильних мисленнєвих операцій. [4, с.20]
 9

Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особистості.

Зароджується і розвивається вона там, де носіям національної літературної мови
не байдуже, як вони пишуть і говорять, як саме сприймається їхнє мовлення в
різних суспільних середовищах, у контексті інших мов.
Відповідно до рівня мовної системи можна виокремити:
 орфоепічні та акцентуаційні норми (характерні лише для усного
мовлення;
 орфографічні та пунктуаційні норми (властиві писемній формі);
 лексичні, фразеологічні, морфологічні, словотвірні, синтаксичні,
стилістичні норми (притаманні усному й писемному мовленню).
1. Орфографічні – регулюють правильне відтворення слів на письмі.
Наприклад, пречудесний (а не причудесний), шампіньйон (а не шампеньйон), уві
сні (а не увісні).
2. Орфоепічні та акцентологічні норми стосуються правильної вимови
звуків у словах, наголошення лексем відповідно до вимог української
літературної мови.
Наприклад, не властиве українській мові акання (вимова ненаголошеного [а]
замість [о]: вада, карова.
3. Морфологічні – правильність уживання та побудови слів та їх форм.
Наприклад, творення ступенів порівняння прикметників (найбільш зручні, а не
найбільш зручніші).
4. Словотвірні норми – правила утворення слів за словотвірними
моделями за допомогою словотвірних засобів.
Наприклад, належність (а не приналежність), панівний (а не пануючий).
5. Стилістичні норми регулюють правильність відбору мовних одиниць
відповідно до умов спілкування та стилю викладу.
Наприклад, згідно з (а не згідно до), залікова книжка (а не заліківка).
6. Лексичні норми регулюють правильність слововживання у властивих
їм значеннях на сучасному етапі.
 10

Наприклад, заважати вчитися (а не мішати), виконати роботу (а не

зробити роботу).
7. Фразеологічні норми – правильність вживання фразеологізмів
(стійких словосполучень) у різних мовленнєвих ситуаціях.
Унаслідок відхилення від норм на різних рівнях мови виникають типові
помилки, що знижують культуру мовлення. Належний рівень культури мовлення
передбачає:
 дотримання усталених норм літературної мови;
 цілеспрямоване, майстерне та свідоме використання мовно-
виражальних засобів залежно від мети, обставин спілкування;
 уникнення в мовній практиці жаргонної лексики, діалектизмів, слів-
паразитів тощо.
Доречним буде вживання відповідно до стилю використання мовних кліше
(ужити заходів, брати участь) та канцеляризмів (довести до відома). Швидке їх
відтворювання полегшує комунікативний процес. Водночас надуживання
штампами призводить до збідніння мови.
Помилки, пов’язані з невмінням утворити морфологічну форму чи поєднати
слова за синтаксичними нормами сучасної мови, є досить поширеними: здобута
ним медаль, завідувач кафедрою вищої математики (медаль, яку він здобув;
завідувач кафедри вищої математики). У науково-популярних виданнях чимало
говориться про зловживання конструкціями з прийменником по: по цій школі
виявлено недоліки; пропозиції по модернізації електромобілів; студенти склали
залік по курсу.
Ненормативними є вживання стійких словосполук, слів (заповнити пробіли,
слідуючі рядки); використання слів у невластивому їм значенні (вони
познайомились з підприємством); порушення усталених зв’язків між словами:
(фермери доповіли з честю, продовжувати естафету дідів).
Як зазначає З. Партико у своїй праці «Загальне редагування», помилки
можуть бути значущими (істотними) чи незначущими (неістотними). Значущість
визначається мірою їхнього впливу на процеси сприймання і розуміння «коли
 11

помилки лише незначно знижують швидкість сприймання, вони є незначущими;

коли ведуть до неправильного, тобто нетотожного авторському, розуміння або
роблять його неможливим узагалі, вони є значущими». [5, с.93]
Окрім загальноприйнятої класифікації порушень мовних норм виділяють
ще такі типи:
 фактичні (коли автор пропонує читачеві – свідомо чи випадково –
хибні повідомлення);
 темпоральні (виникають унаслідок відхилення часу, зазначеного у
повідомленні, від реального часу);
 локальні (відхилення місця);
 ситуативні (відхилення ситуації);
 кодувальні (коли є більша частина спотворень, коли в коді знака
(слова) є відхилення від норми);
 значеннєві помилки.
 12

РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ У ДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ
ІНФОРМАЦІЇ. (НА ПРИКЛАДІ НОВОВОРОНЦОВСЬКОЇ ГАЗЕТИ «ВІСТІ»)

2.1. Порушення милозвучності української мови

Милозвучність, або евфонія української мови вважається однією з
найхарактерніших рис. Одним із перших на цю особистість звернув увагу В.
Самійленко у статті «Дбаймо про фонетичну красу української мови» [6, 28-29]
Питання милозвучності української мови досліджували багато українських
мовознавців, а саме: І. Чередниченко, В. Ващенко, М. Жовтобрюх, М. Пентилюк
та інші. М. Пилинський вивчав чергування в-у на початку слова [7], А. Критенко –
звукові варіанти слова [8]. Але згадані дослідники не акцентували увагу на
дотриманні вимог евфонії саме в засобах масової комунікації.
У багатьох ЗМІ майже не приділяється увага такій важливій особливості як
милозвучність. Отже, маємо численні приклади цього порушення. Тому зі
сторінок газет, з телеекранів вітають із «днем вчителя», запрошують взяти
участь у конференції, відпочити у Алушті і Одесі».
Недостатнє знання основних принципів милозвучності всіма дописувачами
до газет спричиняє порушення. А це, звичайно ж, часто приводить до негативного
сприйняття української мови.
На наш погляд, актуальним є опрацювання типових порушень
милозвучності у ЗМІ, популярність яких щорічно зростатиме, і саме вони
впливатимуть на загальну мовну ситуацію в державі.
У процесі дослідження текстів у газеті «Вісті» натрапляємо на вищезгадані
порушення. Проілюструємо їх такими прикладами з друкованих текстів:
 …води по усіх діючих (06.05.11) – а треба: …води по всіх;
 Вже понад три місяці (06.05.11) – уже понад три місяці;
 …років, в районі проводиться (06.05.11) – …років, у районі проводиться;
 В день свята хочемо побажати всім… (06.05.11) – У день свята хочемо
побажати всім…;
 13

 ... безмежна вдячність всім (06.05.11) – ...безмежна вдячність усім;

 … життєвого подвигу, усіма своїми подвигами (06.05.11) – … життєвого
подвигу, всіма своїми подвигами;
 Нехай в вашій домівці (06.05.11) – Нехай у вашій домівці
 В концерті (16.05.14) – у концерті;
 … брали участь всі працівники (16.05.14) – … брали участь усі працівники;
 … вітаєм всіх (16.05.14) – … вітаєм усіх;
 … привітали із святом (16.05.14) – … привітали зі святом;
 А літній відпочинок в таборі (16.08.13) – А літній відпочинок у таборі;
 Все це дарує… (16.08.14) – Усе це дарує…;
 В цьому таборі я… (16.08.13) – У цьому таборі я…;
 В перші дні… (16.08.13) – У перші дні…;
 ... поїхала вже в свій (16.08.13) – ... поїхала вже у свій;
 Від них йшов… (16.08.13) – Від них ішов…;
 Все, що складає… (16.08.13) – Усе, що складає…;
 В Нововоронцовському районі… (16.08.13) – У Нововоронцовському
районі…;
 … дали обіцянки від імені усього… (16.08.13) – … дали обіцянки від імені
всього…;
 Всі його статки… (16.08.13) – Усі його статки…;
 … колективу досвідчених вчителів (16.08.13) – … колективу досвідчених
учителів;
 … але я все одно поїхала в свій тепер вже рідний (16.08.13) – … але я все
одно поїхала у свій тепер уже рідний;
 … молодий вчитель більше хвилювався… (16.08.13) – … молодий учитель
більше хвилювався…;
 Втім, 1 вересня… (16.08.13) – Утім, 1 вересня…;
 14

 Вчитель відіграє визначальну роль в умовах… (16.08.13) – Учитель відіграє

визначальну роль в умовах…;
 В народі кажуть… (16.08.13) – У народі кажуть…;
 … розвинути … у них вміння (16.08.13) – … розвинути … у них уміння;
 Всі бажаючі (16.05.14) – … усі бажаючі;
 … сільгоспвиробники усіх форм (06.05.11) – … сільгоспвиробники всіх
форм;
 Всіх творців мистецько-патріотичного дійства… (29.08.14) – Усіх творців
мистецько-патріотичного дійства…;
 … біля будинку культури, участь в них… (24.08.14) – … біля будинку
культури, участь у них…;
 В купоні вкажіть… (16.05.14) – У купоні вкажіть…;
 … згадує школу і рідних своїх вчителів (29.08.14) – … згадує школу і
рідних своїх учителів;
 … зможе розвинути в них вміння (29.08.14) – … зможе розвинути в них
уміння;
 Світ вже бачить (16.05.14) – Світ уже бачить;
 Всі зацікавлені у тому… (16.05.14) – Усі зацікавлені у тому…;
 Всього чотири літери… (16.05.14) – Усього чотири літери…;
 … присвятила його усім матерям (169.05.14) – … присвятила його всім
матерям;
 … розподілу води по усіх діючих… (16.05.14) – … розподілу води по всіх
діючих…;
 Йдеться про пожежну безпеку… (16.05.14) – Ідеться про пожежну
безпеку…;
 Порівняйте ці цифри з вказаними вище… (16.05.14) – Порівняйте ці цифри
із вказаними вище…;
 Що це за ультиматуми – усім відомо (16.05.14) – Що це за ультиматуми –
всім відомо;
 15

 По проспектах йде… (16.05.14) – По проспектах іде…;

 … підняли весь світ, всі країни (16.05.14) – … підняли весь світ, усі країни;
Недостатнє знання основних евфонічних прийомів (вживання фонетичних
варіантів прийменників та префіксів в-у, сполучників і-й) спричиняє порушення
милозвучності усного та писемного мовлення. А це часто призводить до
негативного сприйняття української мови.
Порушення засобів милозвучності допускається лише у художній
літературі, де це зумовлено вимогами ритму.
Безумовно, слід інтенсивніше вивчати систему евфонічних засобів, що
забезпечить правильну звукову організацію як усного, так і писемного мовлення.

2.2. Порушення пунктуаційних норм

Важливим показником мовних знань і практичного володіння мовою є
правильне вживання розділових знаків, що позначають структуру речення,
виділяють певні елементи висловленого змісту, вказують на особливості вимови.
Речення є засобом формування і вираження думок і почуттів, а їх правильне
пунктуаційне оформлення має безпосередній зв’язок з процесами мислення і
мовлення.
Спілкування між мовцем і адресатом у письмовій формі вимагає
дотримання пунктуаційних норм як умови взаєморозуміння. Розділові знаки
забезпечують однозначне сприйняття написаного тексту тими, хто його читає.
Вони не ставляться хаотично, а, звичайно ж, за певними правилами.
Пунктуаційні помилки бувають чотирьох видів:
1. відсутній потрібний розділовий знак;
2. зайвий розділовий знак;
3. ужитий не той розділовий знак, який потрібен;
4. ужитий знак (майже завжди кома) не в тому місці, де потрібно.
У досліджуваних нами друкованих виданнях натрапляємо на порушення
пунктуаційних норм сучасної української мови. Тому проілюструємо їх:
1. Відсутній потрібний розділовий знак:
 16

 У складних реченнях перед сполучником сурядності чи підрядності:

- Звертаємо вашу увагу що заяви були… (16.05.14) – Звертаємо вашу
увагу, що заяви були…;
- … і поміркуйте чи достатньо цього буде (16.05.14) – … і поміркуйте, чи
достатньо цього буде;
- Хочемо щоб наймані працівники почули і усвідомили… (06.11.11) – Хочемо,
щоб наймані працівники почули і усвідомили…;
- У цьому таборі я вже вшосте і жодного разу не було розчарувань
(16.08.13) – У цьому таборі я вже вшосте, і жодного разу не було
розчарувань;
- Смакували фронтову кашу, яку приготувала сім’я Мороз та слухали…
(16.08.13) – Смакували фронтову кашу, яку приготувала сім’я Мороз, та
слухали…;
- … який завершить концертну програму «Даль великая» і всі глядачі…
(16.05.14) – … який завершить концертну програму «Даль великая», і всі
глядачі…;
 У реченнях з однорідними членами речення:
- З метою виконання… підприємствам району необхідно провести:
підживлення озимих зернових, боронування зябу і парів (14.03.14) – З метою
виконання… підприємствам району необхідно провести підживлення
озимих зернових, боронування зябу і парів (відсутнє узагальнююче слово).;
- В обстеженні беруть участь: управління соціального захисту населення,
представники… (14.03.14) – В обстеженні беруть участь управління
соціального захисту населення, представники…;
 При вставних словах:
- На жаль не всі батьки… (16.08.13) – На жаль, не всі батьки…;
- … а може молодий учитель більше… (16.08.13) – … а може, молодий
учитель більше…;
- Отже з нагоди Дня знань вітаємо… (16.08.13) – Отже, з нагоди Дня знань
вітаємо…;
 17

 При дієприкметниковому та дієприслівниковому зворотах:

- … переглянули відеоролик створений на місцевому матеріалі (16.05.14) – …
переглянули відеоролик, створений на місцевому матеріалі;
- … де радикально налаштовані групи громадян, використовуючи
вогнепальну зброю _ вчиняють кримінальні правопорушення (02.05.14) – …
використовуючи вогнепальну зброю, вчиняють…;
- Продовженням тематичних заходів приурочених Дню Перемоги (16.05.14) –
Продовженням тематичних заходів, приурочених Дню Перемоги;
 Тире між підметом і присудком перед вказівною часткою:
- … мобілізація це комплекс заходів (16.05.14) – … мобілізація – це комплекс
заходів.
2. Зайвий розділовий знак:
 Тире у неповному реченні: «Письменник живе у своїх творах, скульптор – у
створених ним шедеврах, а вчитель – живе у своїх учнях» (29.08.14);
 Тире між підметом і присудком, бо є дієслово-зв’язка «бути» у
теперішньому часі «є»: «Обрання нового президента – є потужний
фактор…» (16.05.14)
 Навіть звичайне «Добрий ранок!» на початку робочого дня, може
покращити настрій»;
 Народний депутат України, Петро Порошенко відвідав… (16.05.14);
 … звертаємось до керівників підприємств, та організацій… (16.05.14);
 … учасники мітингу організовано вирушили по місцях бойової слави, та
трудової… (14.03.14);
 І хоча російський президент останніми днями різко змінив риторику, і ніби-
то визнав… (16.05.14);
 … але вмістили в собі радість, і тугу, і хвилювання (16.05.14);
 … звертаємося до керівників підприємств, та організацій (16.05.14);
 … підготував нові, сюжетні танці (16.05.14);
 18

 … а в кінці зміни їдемо зі сльозами на очах, тільки через те, що просто

хочеться… (16.08.13);
 Цінуємо і глибоко поважаємо Вас, як чесну, правдиву… (16.05.14);
3. Ужитий не той знак, що треба:
 … не словом – а ділом (16.05.14) – … не словом, а ділом;
 Селянин потребує допомоги – починаючи від страхування політичних
ризиків… (16.05.14) – Селянин потребує допомоги, починаючи від
страхування політичних ризиків…
Уміти користуватися правилами постановки розділових знаків треба всім,
бо саме вони допомагають нам організувати нашу мову, вчать виділяти у тому, що
пишемо, щось важливе.

2.3 Порушення лексичних і граматичних норм

Окрім вищезазначених порушень норм мови констатуємо також лексичні
помилки, особливість яких полягає в неправильному використанні певного слова
в контексті. Необізнаність із первинним значенням конкретного слова чи
невдалий вибір полісемантичної одиниці.
М. Кочерган наголошує на тому, що «…саме в реченні відбувається актуалізація
значення слова, яка здійснюється при сукупній дії конструктивних (мовних) і
ситуативних (немовних) факторів» [9,с.24]. Тому потрібно звертати увагу на
специфіку матеріалу, на особливості його сприймання та розуміння, аби уникнути
недоцільних, незрозумілих висловлювань, двозначності.
Використання слова відповідно до властивого йому в літературній мові
значення – дуже важлива умова правильного мовлення. Однак її не завжди
дотримуються.
Наприклад:
- … коли Путін поставив свій чобіт на територію Криму. (16.05.14)
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови слово «поставити»
має значення: [10, 528]
1. Примусити когось або допомогти кому-небудь стати на ноги.
 19

2. Призначити на якусь роботу.

3. Направити куди-небудь для виконання якогось доручення, розташувати у
певному місці.
Тому доречнішим було б уживання слова «ступати»: … коли чобіт Путіна
ступив на територію Криму.
- У статті дописувача читаємо: «І саме 1 вересня на святковій лінійці можна
побачити блиск в маленьких оченятах, спрямованих на учителя».
За словником: [10, 609]
1. Дієприкметник від «спрямувати»:
«Грізні жерла гармат були спрямовані на північ (29.08.14)
2. У значенні прикметника планомірний, цілеспрямований. «Спрямоване
вирощування молодняка – сукупність заходів…»
3. У значенні прикметника який діє, рухається і т.д. у заданому напрямку
«Застосування спрямованих антен дає можливість…». Отже, потрібно
було вжити: «… очі, що дивилися на вчителя».
- Не є виключенням і речення: «Приємно вразила й зустріч з прапорами
України різної величини».
За словником [10, 262] слово «зустріч» означає:
1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти
2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. Тимчасове
спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань
для бесіди.
3. Підготовлене вітання кого-небудь на місці прибуття.
Робимо висновок, що зустрітися із прапорами було неможливо.
- Проаналізуємо речення: «А нашим учням бажано бути слухняними,
вихованими, розумними, здоровими та поводити себе так, щоб, дивлячись
на вас, ми розуміли, що наша така кропітка робота не проходить даремно
(29.08.14)
Тлумачний словник дієслово «проходити» [10, 573] найперше подає у
значенні «йти, пересуватися кроками; крокувати». Отже, проходити може
 20

людина. Правильно, на нашу думку, вжити «…щоб робота не була

даремною».
- Не надто вдало вжито дієслово у реченні: «Від них ішов суцільний позитив»
(16.08.13)
Значення слова «йти» тлумачимо [10, 286] «ступати ногами, пересуватися,
рухатися».
Аналогічне вживання слів знаходимо і в реченнях:
- Ви маєте можливість перевірити себе у попередніх списках (16.05.14)
- Святкування Дня Перемоги пройшло… (16.05.14)
- На жаль, не всі батьки відповідально поставилися до організації
(16.05.14)
- … наради з підбиття підсумків (16.05.14)
- … тільки ви здатні запалити в учнях тягу до навчання (16.05.14)
- … розвинути в них уміння мислити (16.05.14)
- … червоною ниткою всього дійства пройшов вірш… (16.05.14)
- Залишили незабутнє враження театралізовані мініатюри (16.05.14)
- Валентина з трепетом передала образ української матері, яка плаче за
сином (16.05.14)
- … до підніжжя безмовної могили (16.05.14)
У мовознавчій літературі з’явилося поняття інтерферема. «Інтерферема –
мовна одиниця, яка є результатом інтерференційних процесів; лінгвоодиниця,
утворена шляхом буквального перекладу з урахуванням фонетико-вимовних норм
мови, що зазнає впливу. Не мотивовані номінативно, інтерфереми не стають
фактом мови, оскільки функціонують як паралельні, але не синонімічні до
наявних засоби словесного відображення» [11]. Вони переважають в усному
мовленні, проте трапляються такі і в газеті «Вісті»:
- В обстеженні приймають участь (14.03.14) – В обстеженні беруть
участь;
- Ніколи не забуду … , у яких я прийняла участь (14.03.14) – Ніколи не забуду
… , у яких я взяла участь;
 21

- У написанні та відтворенні сценарію прийняли активну участь (16.05.14) –

У написанні та відтворенні сценарію взяли активну участь;
- … надасть можливість агропромисловому комплексу району зайняти…
(14.03.14) – … надасть можливість агропромисловому комплексу району
посісти…;
- … фактично приймають участь (06.05.11) – … фактично беруть участь
- Поставити питання стосовно… (12.03.11) – Порушити питання
стосовно…
У процесі дослідження мовних анормативів нами була звернена увага на
тавтологію. Дуже часто вона свідчить про бідність словникового запасу тих, хто
говорить і пише. Цей спеціальний прийом створює певну надлишковість. Такі
помилки можна легко виправити, замінивши одне зі слів, що повторюються,
синонімом або ж взагалі прибравши його з тексту.
Наведемо приклади тавтологій, дібраних з текстів газети «Вісті»:
- … промінчиком сонце сяє в очах дітей, твоїх дітей. Адже більшість
дітей… (29.08.2014) – … промінчиком сонце сяє в очах твоїх дітей. Адже
більшість із них…;
- Нагадуємо, що придбати газету «Вісті» ви можете придбати у
наступних… (02.05.2014);
- Редакція газети приймає безкоштовні оголошення в рубрику «Здам
квартиру», а також оголошення в рубрику «Візьму на роботу»
(02.05.2014);
- … на глядачів хор, який завершив концертну програму, і ви глядачі стоячи…
(16.05.2014);
- Селянину не потрібні…, але селянин має право… (16.05.2014);
- Літо – найяскравіша, кольорова і багатозвучна пора року. А літній
відпочинок… (16.08.2013);
- Літній відпочинок у таборі ім. Бережного – це чисте повітря… та цікавий
відпочинок (16.08.2013);
 22

- Острівець дитинства став улюбленим місцем відпочинку для дітей нашого

району, де вони відпочивають… (16.08.2013).
Необхідною умовою нормативності друкованих видань є відповідність
використовуваних лінгвоодиниць продуктивним граматичним моделям.
Морфологічні помилки, що виникають унаслідок неправильного вибору варіантів
морфологічної форми слова та варіантів її поєднання, є однією з найістотніших
вад мовного оформлення статей, наприклад:
1. Іменники, що означають власні назви, прийнято вживати у називному
відмінку замість кличного:
«Шановна Людмила Григорівна Іщенко, щиро вітаємо» (06.05.11)
2. У системі прислівника та прикметника відбувається порушення під час
утворення ступенів порівняння за зразком російської мови без урахування
специфіки української мови. Неправильним є утворення вищого ступеня
порівняння за допомогою слова самий:
«Я думаю, що це сама висока і єдина плата…» (06.05.11) – найвища плата;
«І самим близьким…» (29.08.13) – найближчим;
У сукупності мовних норм центральне місце належить граматичним нормам,
унаслідок порушення яких виникають анормативи. Т.Г. Бондаренко використовує
такі різновиди: порушення норм керування, ненормативне вживання
прийменників; неправильний порядок слів; неправильна побудова однорідних
членів речення тощо.
Аналіз дібраного фактичного матеріалу дає підставу говорити про наявність
даного виду помилок:
- Смакували фронтову кашу, яку приготували сім’я Мороз (16.05.14) –
порушення норм керування;
- … змагання по футболу (16.05.14) – змагання з футболу – ненормативне
вживання прийменника по;
- Приватні підприємці Василь і Георгій Яловий (16.05.14);
- Через шість тижнів закінчаться вибори президенти України (16.05.14);
- Дехто з батьків відмовилися везти дітей (16.08.13);
 23

- Уже понад трьох місяців (06.05.11);

- Ваша багаторічна послідовна і наполеглива праця внесли вагомий вклад
(14.03.14);
- Виступи сестер Дев’ятків (Дев’ятко) (16.05.14);
- … зможемо протистояти тіньовому бізнесові (06.05.11);
- … відбулася урочиста передача реанімаційного автомобілю (02.05.14).
- … що терористів, у яких руки по лікоть у крові, мусять бути жорстоко
покарані (16.05.14)
- Вам вручили почесні грамоти кращим із кращих людей містечка (29.08.14)
- А також бажаю добробуту нашим сім’ям, бо ці люди терплять нас
(29.08.14)
 24

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КУЛЬТУРИ МОВИ ОСОБИСТОСТІ
Засоби масової інформації ефективно впливають на людей, формування їх
смаків. ЗМІ є основним джерелом поширення інформації, яка впливає на
громадську свідомість.
Сьогодні значення друкованих ЗМІ, їх вплив на розвиток особистості важко
переоцінити. Однак культура мови сучасних засобів масової інформації потребує
ґрунтовного вивчення, що передбачає виявлення відхилення від норм і створення
передумов для підвищення мовного рівня сучасних медіа. ЗМІ мають неабияку
популярність та впливають на щоденне мовлення кожної особистості, на його
культуру мовлення.
Культура мови – галузь мовознавства, яка займається твердженням норм на
всіх мовних рівнях. Вона виробляє наукові критерії в оцінюванні мовних явищ,
проводить цілеспрямовану мовну політику, виявляє тенденції розвитку мовної
системи, сприяє втіленню норм у мовну практику, використовуючи при цьому
відомості граматики, лексикології, словотвору, стилістики, історії української
літературної мови.
Культура мови має регулювальну функцію, тому що пропагує
нормативність, забезпечує стабільність та рівновагу мови. Водночас оновлює її та
живить.
Досконале володіння літературною мовою у процесі спілкування та
мовленнєва майстерність є високою культурою мовлення особистості. Критеріями
культури мовлення є правильність, точність, логічність, змістовність, багатство,
виразність, чистота тощо.
Зважаючи на те, що оперативність і зміст повідомлення часто нівелюють
потребу висловити думку грамотно правильно чи дібрати відповідні до ситуації
мовні засоби, ми, читачі, сприймаємо анормативи як норму. Щоб цього не
трапилося, кожен повинен плекати культуру мовлення. Для багатьох категорій
мовців це входить у обов’язок.
 25

Ставлення до мови, потреба розвивати культуру мовлення формується,

звичайно ж, у сім´ї. Найпевніші основи поваги й любові до рідного слова
закладають нам батьки. Теоретичні знання і практику додає школа. Досвід
користування словом, збагачення лексики, поліпшення чистоти мовлення
відбувається у рамках суспільних впливів, навчання, культурного оточення, а
також засобів масової інформації. Хочемо зауважити, що все це можливо лише
за однієї умови – бажанням наполегливо працювати.
Усі шляхи підвищення особистої культури мовлення передбачають тільки
надзвичайно наполегливу і самовіддану працю. Їх можна використати як звичайні
поради:
- свідомо і відповідально ставитися до рідного слова;
- створити настанову на оволодіння нормами української літературної мови,
на удосконалення знань, а для цього частіше заглядати у словники,
правопис, посібники, довідники, вчитися самостійно, стежити за змінами
норм;
- вивчати мовлення майстрів слова;
- виробляти стійкі навички мовленнєвого самоаналізу та самоконтролю;
- читати вголос із дотриманням усіх принципів нормативності;
- учити напам’ять художні твори;
- виробити звичку читання з олівцем у руці, тоді жоден цікавий і вартий
уваги вираз не буде ніколи втраченим;
- привчити себе до систематичного запису особистих спостережень, думок;
- активно пізнавати світ, культуру, розвивати здібності до наук, що
підвищить інтелектуальний рівень особистості і віддзеркалиться у
мовленні;
- не піддаватися впливам «модних» тенденцій, щоб прикрасити своє
мовлення екзотичним іншомовним словом тощо.
Праця над мовленням викликає повагу і, безперечно, дає певні результати.
 26

Шляхів до мовної досконалості багато, але вони всі починаються з любові

до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної
відповідальності за рідну мову.
Культурна мова – це інтенсивна робота думки, щоб висловлюватись чітко,
правильно, бо рівень розвитку мови залежить саме від рівня індивідуального
мовлення її носіїв.
 27

ВИСНОВКИ
Метою нашого дослідження було проаналізувати тексти друкованого
видання «Вісті» з нормативної точки зору. Мета, на наш погляд, була досягнута.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної
літератури.
Ми прийшли до висновків:
1. Мовна норма – правила використання мовних засобів у певний період
розвитку літературної мови.
2. Розрізняють такі види норм, що відносяться до письмової мови:
- норми орфографії;
- норми пунктуації;
- лексичні та граматичні норми;
- орфоепічні (для усного мовлення, але передаються і на письмі –
порушення милозвучності мови).
3. У Нововоронцовській районній газеті «Вісті» порушено ряд норм, а саме:
- пунктуаційні;
- лексичні та граматичні;
- порушена милозвучність української мови.
Отже, проаналізувавши вищесказане, вважаємо, що тема вимагає
доопрацювання.
 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мацько Л.І. Стилістика української мови. Підручник/ Л.І. Мацько, О.М.
Сидоренко. – К.: Вища школа, 2003 – 462 с.
2. Словник української мови в 11-ти т. – К.: Наукова думка, 1971 – т.2. – 755 с.
3. Стилістика сучасної української мови. Підручник. – К.: Либідь, 1993. –
248с.
4. Бондренко Т.Г. Типологія мовних помилок та їх усунення під час
редагування журналістських матеріалів: автореф. дис. канд. філол. наук:
10.01.08/ Тарас Григорович Бондаренко. – К.: 2003 – 20с.
5. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи: навч.посіб./ З.В.
Партико. – Львів: ВФ «Афіша», 2006 – 416с.
6. Самійленко В. Дбаємо про фонетичну красу мови/ В. Самійленко. – 2003
7. Пилинський М.М. До питання про чергування в-у на початку слова/ М.М.
Пилинський/ Дослідження з лексикології та лексикографії. – К.: 1965
8. Критенко А.П. Звукові варіанти слова/ А.П. Критенко/ Мовознавство. –
1967. - №1
9. Кочерган М.П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність і значення
слова)/ М.П. Кочерган. – Львів: Вища школа, 1980 – 184с.
10.Великий тлумачний словник сучасної української мови./ Укл. О. Єрошенко.
– Донецьк: ТОВ «глорія Трейд», 2012 – 864с.
Електронні носії:
11.Сербенська О. Інтерфереми в усному публічному мовленні та способи їх
подолання. – Інтернет. - http://www.franko.lviv.ua
12.Капелюшний А. Росіянізм в телевізійному мовленні і в газетному тексті. –
Інтернет. - http://www.franko.lviv.ua
13.Залюбовська Л.О. Усне мовлення в у мовах інтерференції.
http://journal.mandrivets.com/images/file/Zaljubovska.pdf
14.Бельченко Н.Ю. Свобода слова з помилками. http://dt.ua/articles/30342
15.Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури
мовлення. http://pidruchniki.com