You are on page 1of 104

Навчально-методична карта

практичного заняття №1
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Психологія як наука. Предмет, методи та завдання.


Особистість. Психічні якості особистості»

Актуальність
Готовність молодого спеціаліста до професійної діяльності та трудових
відносин визначається не тільки кваліфікаційними вимогами професії, але й
обізнаністю з особливостями розвитку особистості, знаннями методів
психології та вмінням застосовувати їх у процесі спілкування з пацієнтами.
Знати:
‒ поняття особистості; екстраверсії, інтроверсії, амбоверсії;
‒ аспекти основ психології, типології особистості;
‒ причини низького рівня самооцінювання та рівня домагань;
Уміти:
‒ діагностувати особистість: інтроверсія, амбоверсія, екстраверсія;
‒ інтерпретувати результати досліджень.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Психологія як наука.
Предмет, методи та завдання. Особистість. Психічні якості особистості».
2. Заповнення словника термінологічних понять.
3. Ознайомлення із правилами дослідження особистості, правилами
тестування.
4. Виконання методик на дослідження індивідуальних особливостей
особистості:
‒ правила дослідження особистості за К. Юнгом: інтроверсія,
екстраверсія, амбоверсія;
‒ дослідження типології особистості за психогеометричним тестом.
5. Виконання методики «Дослідження самооцінки особистості»,
«Дослідження рівня домагань».
6. Інтерпретація результатів дослідження.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Психологія як наука.
Предмет, методи та завдання. Особистість. Психічні якості
особистості».
Розшифрувати кросворд:
«Структура особистості. Особистість»
1 7 8

10

11 12

13

Питання по горизонталі:
1. Індивідуальні психологічні особливості людини.
2. Здібність людини до навчання.
3. Показник професійної придатності медпрацівника
(співпереживання).
4. Мораль, яка є еталоном в усіх проявах життєдіяльності людини.
5. Стан організму, особистості чи суспільства, створюваний
необхідністю в об’єктах для існування, розвитку.
6. Глибока й обґрунтована віра людини в принципи та ідеали.

Питання по вертикалі:
7. Особистість в своїй своєрідності.
8. Форма прояву пізнавальних потреб, що виражається в особливому
ставленні до певних предметів.
9. Сукупність найбільш стійких індивідуальних особливостей людини, які
виявляються в поведінці та діяльності.
10. Патологічні зміни характеру.
11. Сукупність психологічних якостей особистості, які проявляються в
спілкуванні, в поведінці і діяльності людини.
12. Індивід, який має свідомість, самосвідомість і активно впливає на
оточуючий світ.
13. Спонукальна сила дій і вчинків людини.
2. Заповнення словника термінологічних понять.
Дати визначення понять:

Поняття Визначення
Психіка
Свідомість
Особистість
Індивід
Індивідуальність

3. Ознайомлення із правилами дослідження особистості, правилами


тестування.
Основні види методів вивчення особистості:
Зовнішнє (спостереження з боку) Внутрішнє
(самоспостереження )
Спостереження Вільне
Включене
Стороннє
Усне
Письмове
Методи Опитування
Вільне
психології
Стандартизоване
Тест-опитувальник
Тести Тест-завдання
Проективний
Природний
Експеримент
Лабораторний
Інші методи

4. Виконання методик на дослідження індивідуальних особливостей


особистості:
‒ правила дослідження особистості за К. Юнгом: інтроверсія,
екстраверсія, амбоверсія;
‒ дослідження типології особистості за психогеометричним тестом.

Виконання методики «Інтроверсія - екстраверсія»

№ Запитання Так Ні
з/п
1. Чи контролюєте Ви найменші витрати?
2. Чи думаєте Ви, що краще прожити не так довго, але цікаво?
3. Під час невдач Ви говорите собі: «Після дощу буде гарна погода»?
4. На танцювальній вечірці Ви не пропускаєте жодного танцю?
5. Чи легко Ви смієтеся?
6. Під час відпустки Ви надаєте перевагу організованій подорожі за
стилем «все сплачено»?
7. Ви їсте швидше ніж інші?
8. Ви більше любите театр, ніж кіно?
9. Чи часто Ви думаєте про те, що у Вас може виникнути проблеми зі
здоров’ям?
10. Чи любите Ви проводити спокійно відпочивати з друзями біля
вогнища?
11. В рівнозначній ситуації Вам запропонували Нью-Йорк чи Вена.
Виберете Ви перше місто?
12. Чи можете Ви довгий час проводити в одній позі?
13. Ви надаєте перевагу м’ясу перед овочами?
14. Ви проповідуєте прислів’я «Поверни свій язик сім разів за губами,
перш ніж сказати»?
15. Коли вранці дзвенить будильник Ви піднімаєтесь без труднощів, з
максимальною енергією?
16. Чи залишаються Вашими товаришами скоріше ті, що був ними у
дитинстві?
17. Ви надаєте перевагу невеликій кількості одягу гарної якості, аніж
багатьом модним дешевим речам?
18. Ви ніколи не обдурюєте?
19. Коли все йде добре й «ейфорично», Ви милосердні з іншими?
20. Чи могли б Ви протягом усієї вечірки в дискусії та грі привернути
увагу всіх присутніх?
21. Новизна Вас скоріше приваблює, аніж лякає?
22. Заради важливої мети чи ризикнете Ви усім заради усього?
23. Для того, щоб Вас розвеселити, чи потрібна Вам присутність
веселих друзів?
24. Коли Ви переходите через дорогу, чи завжди Ви ідете, коли
загориться зелене світло?
25. Ви виграли подорож або деяку пригоду дещо ризиковану, чи
покинене Ви поспіхом Ваше робоче місце і робочий план на певний
час і приймите рішення поїхати?
26. Ви надаєте перевагу думці, що рожеве – це скоріше червоне?
27. Чи рухаєтесь Ви швидко і проворно?
28. Коли у Вас побачення, Ви переконані, що підготуватися до нього
краще завчасно?
29. Чи робите Ви часті паузи, щоб подумати і вирішити?
30. Чи траплялось Вам у гніві втрачати контроль над собою?

Інтроверт чи екстраверт

1 ні 6 ні 11 так 16 так 21 так 26 ні


2 так 7 так 12 ні 17 ні 22 так 27 так
3 так 8 ні 13 так 18 так 23 так 28 ні
4 так 9 ні 14 ні 19 так 24 ні 29 ні
5 так 10 ні 15 так 20 так 25 так 30 так

Всього:
Від 0 до 9 балів: Ви інтроверт
Від 10 до 19 балів: Ви наполовину екстраверт
Від 20 до 30 балів: Ви яскраво виражений екстраверт
5. Виконання методики «Дослідження самооцінки особистості»,
«Дослідження рівня домагань».
Самооцінка особистості

Позитивні якості Негативні якості


1. Охайність. 1. Безтурботність.
2. Гордість. 2. Грубість.
3. Сприйнятливість. 3. Заздрість.
4. Життєрадісність. 4. Злопам’ятство.
5. Дбайливість. 5. Жадібність.
6. Щирість. 6. Капризність.
7. Вишуканість. 7. Легковажність.
8. Мрійність. 8. Уповільненість.
9. Наполегливість. 9. Нервозність.
10. Ніжність. 10. Нерішучість.
11. Невимушеність. 11. Нестриманість.
12. Привабливість. 12. Образливість.
13. Обережність. 13. Розв’язність.
14. Чутливість. 14. Боягузливість.
15. Поміркованість. 15. Холодність.
16. Витриманість. 16. Егоїзм.
17. Терплячість.
18. Захопленість.
19. Завзятість.
20. Поступливість.

Інструкція
1. Виділити в обох колонках найбільш характерні для вас риси.
2. Підрахуйте їх.
3. Визначте рівень самооцінки: отримане число поділіть на суму всіх
якостей особистості – 36.
0–0,4 – Ви себе недооцінюєте;
0,5–0,6 – Ви себе вірно оцінюєте;
0,7– та вище – Ви себе переоцінюєте.

6. Інтерпретація результатів дослідження.

Література:
І.С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №2
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Темперамент. Характер. Здібності»

Актуальність
Визначення власного типу темпераменту та уміння визначити темперамент
хворого допоможуть медичній сестрі розробити модель спілкування. Знання
про характер, його структуру та зміст допоможуть у фаховій діяльності
медичного працівника у напрямку корекції власних особистісних рис та
вироблення моделі поведінки в залежності від типу акцентуацій характеру
пацієнта у процесі спілкування.
Знати:
‒ поняття «Темперамент», класифікацію типів темпераменту, їх зв’язок з
різними типами вищої нервової діяльності;
‒ основні властивості, фізіологічне підґрунтя темпераменту;
‒ вчення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нервової
діяльності.
Уміти:
‒ діагностувати темперамент, досліджувати типи темпераменту;
‒ діагностувати показники екстраверсії, інтроверсії, нейротизму
(стійкості встановленої поведінки);
‒ досліджувати властивості темпераменту.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Темперамент. Характер.
Здібності».
2. Заповнити словник термінологічних понять.
3. Виконати тест «Паспорт темпераменту (особистісний опитувальник
Айзенка)»; охарактеризувати власний тип темпераменту за результатами тесту.
4. Написання твору-мініатюри «Мій темперамент у моїй майбутній
професії».
Хід виконання
1. Повторити тему: «Темперамент. Характер. Здібності», виконати
тестовий контроль знань.

Питання Варіанти відповідей
з/п
1 Вказати тип особистості за Айзенком: А. Інтроверт
Людина зосереджена на своєму внутрішньому В. Екстраверт
світі; для неї характерне аналітичне (подрібнене) С. Конформний
сприймання зовнішнього світу. Д. Імпресивний
Е. Експансивний
2 Людина зосереджена на зовнішньому світі, має А. Інтроверт
синтетичне цілісне сприймання В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
3 Людина уникає самостійного прийняття рішень, А. Інтроверт
погоджує усі дії з оточуючими. В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Амбіверт
4 Людина бере відповідальність на себе, «не А. Інтроверт
втрачає голову» при тяжких обставинах. В. Самостійний
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
5 Людина всі емоції переживає у собі А. Інтроверт
В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
6 Вказати форму психопатії, при якій характерні А. Істероїдна
егоцентризм, брехливість, вередливість, В. Циклоїдна
намагання справити враження на оточуючих; С. Шизоїдна
спостерігається легке збудження, неотримання Д. Епілептоїдна
визнання можуть призвести до алкоголізму та Е. Психостенічна
наркоманії
7 Характерні часта зміна полярних станів , А. Істероїдна
метушливість , непосидючість; зміна настрою від В. Циклоїдна
кількох днів до тижнів і місяців. С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
8 Характерна загальмованість, відсутність А. Істероїдна
необхідної гармонії між розумом волею, В. Циклоїдна
поведінкою, відлюдкуватість, мовчазність. С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
9 Характерні запальність , дратівливість, нерідко А. Істероїдна
жорстокість і мстивість, хоча зовні може бути В. Циклоїдна
притаманна коректність, ввічливість; притаманне С. Шизоїдна
сильне бажання бути лідером. Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
10 Характерні сором’язливість, вразливість, А. Істероїдна
непримітність в колективі, невпевненість; В. Циклоїдна
«ведення» постійної боротьби із собою С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна

2. Заповнити словник термінологічних понять.


Дати визначення понять:
Поняття Визначення
Темперамент
Характер
Здібності
Екстраверсія
Інтроверсія
Нейротизм
3. Виконати тест «Паспорт темпераменту (особистісний
опитувальник Айзенка)»; охарактеризувати власний тип темпераменту за
результатами тесту.

4. Написання твору-мініатюри «Мій темперамент у моїй майбутній


професії».

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №3
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Темперамент. Характер. Здібності»

Актуальність
Ознайомити з поняттями «характер», розкрити його структуру, зміст;
систематизувати знання щодо компонентів характеру, основних рис,
властивостей; сформувати поняття про акцентуації та формування характеру.
Розвивати і вдосконалювати вміння класифікувати характери за Т. Рібо,
особливості спілкування залежно від типу акцентуації характеру.
Знати:
‒ поняття про «характер», структуру, зміст, компоненти характеру,
основні риси, властивості; акцентуації та формування характеру;
‒ класифікацію характерів за Т. Рібо, особливості спілкування залежно
від типу акцентуації характеру.
Уміти:
‒ визначати акцентуації характеру, типи акцентуації;
‒ виявляти причини негативних рис власного характеру;
‒ складати рекомендації для позбавлення від негативних рис.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Темперамент. Характер.
Здібності».
2. Заповнити словник термінологічних понять.
3. Виконання методики «Який у Вас характер?».
4. Вивчення типу акцентуацій за методикою МПДО.
5. Виконання діагностики на виявлення акцентуацій характеру за
характеріологічним опитувальником К. Леонгарда – Н. Шмішека.
6. Складання рекомендацій щодо позбавлення від негативних рис
характеру.

Хід виконання
1. Повторити тему: «Темперамент. Характер. Здібності», виконати
тестовий контроль знань.

Питання Варіанти відповідей
з/п
1 Вказати тип особистості за Айзенком: А. Інтроверт
Людина зосереджена на своєму внутрішньому В. Екстраверт
світі; для неї характерне аналітичне (подрібнене) С. Конформний
сприймання зовнішнього світу. Д. Імпресивний
Е. Експансивний
2 Людина зосереджена на зовнішньому світі, має А. Інтроверт
синтетичне цілісне сприймання В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
3 Людина уникає самостійного прийняття рішень, А. Інтроверт
погоджує усі дії з оточуючими. В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Амбіверт
4 Людина бере відповідальність на себе, «не А. Інтроверт
втрачає голову» при тяжких обставинах. В. Самостійний
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
5 Людина всі емоції переживає у собі А. Інтроверт
В. Екстраверт
С. Конформний
Д. Імпресивний
Е. Експансивний
6 Вказати форму психопатії, при якій: А. Істероїдна
Характерні егоцентризм, брехливість, В. Циклоїдна
вередливість, намагання справити враження на С. Шизоїдна
оточуючих; спостерігається легке збудження, Д. Епілептоїдна
неотримання визнання можуть призвести до Е. Психостенічна
алкоголізму та наркоманії
7 Характерні часта зміна полярних станів , А. Істероїдна
метушливість , непосидючість; зміна настрою від В. Циклоїдна
кількох днів до тижнів і місяців. С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
8 Характерна загальмованість, відсутність А. Істероїдна
необхідної гармонії між розумом волею, В. Циклоїдна
поведінкою, відлюдкуватість, мовчазність. С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
9 Характерні запальність , дратівливість, нерідко А. Істероїдна
жорстокість і мстивість, хоча зовні може бути В. Циклоїдна
притаманна коректність, ввічливість; С. Шизоїдна
притаманне сильне бажання бути лідером. Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна
10 Характерні сором’язливість, вразливість, А. Істероїдна
непримітність в колективі, невпевненість; В. Циклоїдна
«ведення» постійної боротьби із собою С. Шизоїдна
Д. Епілептоїдна
Е. Психостенічна

2. Заповнити словник термінологічних понять.

Дати визначення понять:


Поняття Визначення
Акцентуації
Психопатії
Характер
Темперамент
3. Виконання методики «Який у Вас характер?»
Інструкція: Вам пропонується шість ситуацій, до кожної з яких є три
варіанти можливих відповідей. Виберіть один варіант, який Вам найбільш
підходить і відмічайте відповідну букву.
Після відповідей на всі запитання підрахуйте суму балів всіх вибраних
Вами варіантів. За нею визначте особливості Вашого характеру.
1. В день народження ви отримали подарунок - вазу для квітів, вона вам не
подобається, що ви зробите?
а) подаруєте іншому ;
б) дасте зрозуміти, що могли б вам подарувати і щось краще;
в) поставите подалі, щоб не бачити.

2. Поштарка помилково поклала у вашу скриньку листівку з адресою


сусіда. Як ви зробите?
а) прочитаєте зміст і лише потім віддасте сусіду;
б) зразу ж вкинете в скриньку сусіда;
в) викинете, як непотріб.

3. Вам запропонували роботу малоцікаву, але добре оплачувану. Чи


приймете ви дану пропозицію?
а) ні, ви вважаєте, що це не найкращий варіант;
б) погодитесь, але впевнені, що можете розраховувати на більше;
в) погоджуєтесь не роздумуючи.

4. В компанії розповідають випадок вам вже відомий. Як ви до цього


віднесетеся?
а) знову уважно вислухаєте його;
б) зробите іронічне зауваження: " А, це ми давно знаємо. . .";
в) переб’єте розповідача і почнете розповідати самі.

5. Ви випадково знайшли спосіб, як розмовляти по телефону-автомату без


монети. Що ви зробите в цьому випадку?
а) сповістите на телефонну станцію;
б) збережете це в таємниці;
в) розповісте близьким друзям.

6. У парку хлопчаки катують пташку з перебитим крилом. Як ви


прореагуєте?
а) проженете хлопчаків;
б) будете намагатися допомогти пташці;
в) не звертаючи уваги, підете далі.
Ключ до відповідей

№ з/п Варіанти відповідей та їх оцінка в балах


А Б В
1 2 6 10
2 6 10 2
3 10 2 6
4 10 6 2
5 10 2 6
6 6 10 2

В залежності від суми балів визначте особливості вашого характеру.


До 15 балів: про Вас кажуть, що Ви педант, а ще частіше - егоїст. Ви
непринципові, недовірливі до людей. І все ж таки, якщо віддаєте звіт в своїх
недоліках, не впадайте у відчай: їх можна виправити.
Від 16 до 29 балів: Ваша поведінка змінюється в залежності від обставин,
в яких Ви знаходитесь. Інколи Ви уважний, інколи дріб’язковий та підозрілий.
Від 30 до 49 балів: Ви впевнені, що володієте максимумом чеснот,
прикладаєте багато зусиль, щоб переконати в цьому і своїх друзів.
Від 50 балів: Ви надзвичайно терпимі. Кажуть, що у вас відкрите серце.
Ви здатні потоваришувати з кожним. Але інколи Вам недостає принциповості.
Ви це розумієте, але не знаходите достатньо сил, щоб бути критичним до
оточуючих і до себе.

4. Вивчення типу акцентуацій за методикою МПДО.

5. Виконання діагностики на виявлення акцентуацій характеру за


характеріологічним опитувальником К.Леонгарда – Н.Шмішека

Тест «Опитувальник акцентуацій характеру


Леонгарда-Шмішека»
В основі тесту-опитувальника лежить концепція акцентуйованих
особистостей К. Леонгарда, згідно якої акцентуації – це «загострення» деяких,
присутніх кожній людині, індивідуальних властивостей. Тест містить 10 шкал,
які реалізовані у вигляді переліку із 88 питань, які передбачають один із
варіантів відповідей: «так» та «ні».
Список питань з ключами
1. Ти звичайно спокійний, веселий? Ключ = 1
2. Чи легко ти ображаєшся? Ключ = 7
3. Чи легко ти можеш розплакатись? Ключ = 5
4. Чи багато разів ти перевіряєш, чи є помилки в твоїй роботі?Ключ=4
5. Чи такий ти сильний, як твої однолітки? Ключ = -2
6. Чи легко ти переходиш від радості до суму і навпаки? Ключ = 9
7. Чи полюбляєш ти бути головним у грі? Ключ = 8
8. Чи бувають дні, коли ти на все, без усіляких на те причин, гніваєшся?
Ключ = 5
9. Чи серйозна ти людина? Ключ = 6
10. Чи завжди ти намагаєшся добросовісно виконувати завдання
вчителів? Ключ = 7
11. Чи вмієш ти видумувати нові ігри? Ключ = 1
12. Чи швидко ти забуваєш, що кого образив? Ключ = -7
13. Чи вважаєш ти себе добрим, чи вмієш співчувати? Ключ = 6
14. Кидаючи листа в поштову скриньку, перевіряєш ти рукою чи застряв
він у щілині? Ключ = 4
15. Чи намагаєшся ти бути кращим у школі, в гуртку у спортивній секції?
Ключ = 8
16. Коли ти був маленьким, боявся ти грози, собаки? Ключ = 2
17. Чи вважають тебе однолітки надміру старанним та акуратним?
Ключ = 4
18. Чи залежить твій настрій від шкільних та домашніх справ? Ключ = 9
19. Чи можливо сказати, що більшість твоїх знайомих тебе люблять?
Ключ = 8
20. Чи буває у тебе неспокійно на душі? Ключ=5.
21. Тобі буває завше трохи сумно? Ключ=3.
22. Переживаючи горе, чи доводилось тобі ридати? Ключ=10.
23. Тобі важко залишатися на одному місці? Ключ=1.
24. Чи борешся ти за свої права, коли з тобою вчиняють несправедливо?
Ключ=7.
25. Чи доводилось тобі коли-небудь стріляти з рогатки в кішок? Ключ=-6.
26. Чи дратує тебе, коли штора чи скатертина висять нерівно? Ключ=4.
27. Коли ти був маленьким, чи боявся ти залишатися один вдома? Ключ=2.
28. Чи буває так , коли тобі весело чи сумно без причини? Ключ=9.
29. Ти – один із кращих учнів в класі? Ключ=8.
30. Чи часто ти веселишся, блазнюєш? Ключ=-3.
31. Чи легко ти можеш розсердитись? Ключ=5.
32. Чи відчуваєш ти себе іноді дуже щасливим? Ключ=10.
33. Чи вмієш ти веселити товаришів? Ключ=1.
34. Чи можеш ти прямо сказати комусь все, що ти про нього думаєш?
Ключ=7.
35. Чи боїшся ти крові? Ключ=6.
36. Чи залюбки ти виконуєш шкільні доручення? Ключ=-4.
37. Заступаєшся ти за тих, з ким вчинили несправедливо? Ключ=7.
38. Тобі неприємно ввійти в темну, пусту кімнату? Ключ=2.
39. Тобі більш до душі повільна і точна робота, ніж швидка і не така
точна? Ключ=4.
40. Чи легко ти знайомишся з людьми? Ключ=9.
41. Чи залюбки ти виступаєш на вечорах? Ключ=8.
42. Ти коли-небудь тікав з дому? Ключ=5.
43. Ти коли-небудь був розстроєний із-за сварки з учителями,
однокласниками настільки, що не міг піти в школу? Ключ=3.
44. Чи здається тобі життя важким? Ключ=3.
45. Чи можеш ти в разі невдачі посміятись з себе? Ключ=1.
46. Чи намагаєшся ти помиритись, якщо сварка відбулась не з твоєї вини?
Ключ=-7.
47. Чи любиш ти тварин? Ключ=6.
48. Коли ти виходив з дому, чи доводилось тобі повертатись, щоб
перевірити, чи не трапилось бува чогось? Ключ=4.
49. Чи іноді здається тобі, що з тобою чи твоїми рідними може щось
трапитись? Ключ=2.
50. Чи залежить твій настрій від погоди? Ключ=9.
51. Чи важко тобі відповідати в класі, якщо ти навіть знаєш питання?
Ключ=-8.
52. Чи можеш ти, якщо на когось сердишся, почати битись? Ключ=5.
53. Чи подобається тобі бути серед товаришів? Ключ=-3
54. Якщо тобі щось не вдається, чи можеш ти прийти у відчай? Ключ=10.
55. Чи можеш ти організувати гру, роботу? Ключ=1.
56. Чи вперто ти прагнеш мети, якщо на шляху зустрічаються навіть
труднощі? Ключ=7.
57. Чи плакав ти коли-небудь під час перегляду кінофільму чи читаючи
книгу? Ключ=6.
58. Чи буває тобі важко заснути через якісь клопоти? Ключ=4.
59. Чи підказуєш ти або ж даєш списувати? Ключ=-7.
60. Чи боїшся ти один пройти ввечері темною вулицею? Ключ=2.
61. Чи слідкуєш ти затим, щоб кожна річ лежала на своєму місці? Ключ=4.
62. Чи буває так, що ти лягаєш спати у доброму настрої, а прокидаєшся у
поганому? Ключ=9.
63. Чи вільно ти почуваєш себе з незнайомими хлопцями (дівчатами) в
новому класі, таборі? Ключ=8.
64. Чи буває у тебе головний біль? Ключ=5.
65. Чи часто ти смієшся7 Ключ=-3.
66. Якщо ти не поважаєш людину, чи можеш ти вести себе з нею так, щоб
вона цього не помічала? Ключ=8.
67. Чи можеш ти виконати багато справ за один день? Ключ=1.
68. Чи часто з тобою бувають несправедливі? Ключ=7.
69.Чи любиш ти природу? Ключ = 6
70. Виходячи із дому чи вкладаючись спати, перевіряєш ти, чи закриті
двері, включене світло? Ключ = 4
71. Чи боязкий ти, як ти вважаєш? Ключ = 2
72. Чи змінюється твій настрій за святковим столом? Ключ = 9
73. Чи приймаєш ти участь у драматичному гуртку, чи любиш ти читати
вірші зі сцени? Ключ = 8
74. Чи буває у тебе без причини пригнічений настрій, коли ні з ким не
хочеться розмовляти? Ключ = 5
75. Чи буває, що ти думаєш про майбутнє з тугою? Ключ = 3
76. Чи бувають у тебе несподівані переходи від радості до суму, туги?
Ключ = 10
77. Чи вмієш ти розважати гостей? Ключ = 1
78. Чи подовгу ти сердишся, ображаєшся? Ключ = 7
79. Чи ти переживаєш, якщо горе трапилось у твоїх друзів? Ключ = 6
80. Чи станеш ти із-за помилки, переписувати аркуш в зошиті? Ключ=4
81. Чи вважаєш ти себе недовірливим? Ключ = 7
82. Чи часто тобі сняться страшні сни? Ключ = 2
83. Чи виникало в тебе бажання вистрибнути з вікна, чи кинутись під
машину? Ключ = 4
84. Чи стає тобі весело коли всі навкруги радіють? Ключ = 9
85. Якщо у тебе неприємність чи можеш ти тимчасово забути про них не
думати про них постійно? Ключ = 8
86. Зазвичай ти мовчазний, скупий на слово? Ключ = 3
87. Чи міг би ти, приймаючи участь в драматичному виступі, наскільки
ввійти в роль, що при цьому забути, хто ти такий? Ключ = 8
88.Чи любиш ти брати на себе лідерські функції, коли треба починати
якусь публічну, масову справу? Ключ = 8
Обробка результатів тесту К. Леонгарда-Н. Шмішека
Кількість відповідей, які співпали з ключем, множиться на значення
коефіцієнта, що відповідає типу акцентуації, якщо отримана величина
перевищує 18, то це свідчить про вираження даного типу акцентуації.

Умовна Знак Коефіцієнт


Найменування
назва ключ № питання вирівнюванн
шкали
шкали а я
1, 11, 23, 33, 45, 55,
Г Гіпертивний + х3
67, 77
2,15, 24, 34, 37, 56,
+
Р Ригідний 68, 78, 81 х2
– 12, 46, 59
3,13, 35, 47, 57, 69,
+
Е Емотивний 79 х3
– 25
4, 14, 17, 26, 39, 48,
+
П Педантичний 58, 61, 70, 80, 83 х2
– 36
16, 27, 38, 49, 60,
+
Т Тривожний 71, 82 х3
– 5
6, 18, 28, 40, 50, 62,
Ц Циклотимний + х3
72, 84
7, 19, 22, 29, 41, 44,
Демонстративни +
Дм 63, 66, 73, 85, 88 х2
й
– 51
8, 20, 30, 42, 52, 64,
З Збудливий + х3
74, 86
+ 9, 21,43, 75, 87
Дис Дистимний х3
– 31, 53, 65
Афектно-
Аф + 10, 32, 54, 76 х6
екзальтований
Графік
24

21

18

15

12

0
Г Р Е П Т Ц Дм З Дис Аф

Інтерпретація до тесту К. Леонгарда-Н. Шмішека


Максимальний показник по кожному типу акцентуації (по кожній шкалі
опитувальника) дорівнює 24 бали. Отримані дані можуть бути представлені у
вигляді «профілю акцентуацій особистості».
Висновок про ступінь вираженості акцентуації робиться на підставі
наступних показників за шкалами:
0-12 – властивість не виражено;
13-18 – середній ступінь вираженості властивості (тенденція до того чи
іншого типу акцентуації особистості);
19-24 – ознака акцентуації.

Характеристики акцентуацій
Акцентуації особистості – це надмірна вираженість окремих рис
характеру та їх сполучень, прояв яких багато в чому залежить від темпераменту
людини. Вони є крайніми варіантами норми, що межують з психопатіями
(патологіями характеру з необерненою вираженістю властивостей які
перешкоджають адекватній адаптації до середовища).
К. Леонгард і Н. Шмішек виділяють 10 типів акцентуйованої вираженості
характеру:
1. Демонстративний (істероїдний) тип. Характерна яскраво виражена
потреба в увазі оточуючих, марнославство, авантюристичність, але в той же час
прагнення до мети. Хитромудрість у самовихвалянні, послужливість у
досягненні своїх інтересів, Однак розкутість у мисленні та діях робить
демонстративні особистості адаптивними.
2. Педантичний тип. Відрізняється яскраво вираженою зібраністю, яка
відображає інертність психічних процесів. Грунтовність, чіткість і завершеність
у діях, високий самоконтроль дозволяють виконувати роботу пунктуально та
сумлінно, але наявні повільність і малопродуктивність у мисленні, а в діях –
надмірна стандартність і передбачливість. За несприятливих умов акцентуація
набуває нав’язливий характер.
3. Ригідний (той, що застряває) тип. Основні риси: надмірна стійкість
афекту із схильністю до формування “надцінних” ідей; підвищена підозрілість і
хвороблива образливість; стійкість негативних емоцій і почуттів; честолюбство,
самовпевненість і прагнення до домінування; висока конфліктність і навіть
ворожливість до критиків.
4. Збудливий тип. Характеризується підвищеною імпульсивністю,
дратливістю та агресивністю. Моральні підвалини малозначущі, в спалахах
гніву наростання агресивності супроводжується активізацією відповідних дій.
Усвідомлення, як правило, ускладнення та уповільнення.
5. Гіпертивний тип. Характеризується переважно активністю та жагою
діяльності. Заповзятливість, ініціатива, розбризкування іскор оптимізму. Разом
з тим надмірна веселість і жвавість не завжди дозволяють доводити справу до
кінця, бути обов’язковим, суворо дотримуватися норм, дорожити своїм
авторитетом, Легковажність нерідко виявляється в прожектерстві, незібраності,
сумнівних вчинках і в прямолінійності обраного шляху.
6. Дистимний тип. На противагу гіпертивному типу характерна
схильність до депресії, зосередженість на похмурих сторонах життя,
повільність і загальмованість на похмурих сторонах життя, повільність і
загальмованість. Серйозна налаштованість на справу та витонченість почуттів
обумовлюють тверду життєву позицію. Стимулювання життєдіяльності, однак,
є послабленим.
7. Циклотимний (афектно- лабільний, нестійкий) тип. Яскраво
виражена зміна гіпертимних і дистимних фаз. Характерна мінливість настрою,
вчинків і дій без видимих причин.
8. Афектно-екзальтований тип. Властивий широкий діапазон
емоційних станів. Екзальтація (захоплено-збуджений стан) виявляється в
бурхливій реакції, змінюваності напрямків активності, високій вразливості,
сильній прихильності до друзів тощо. Відверте та глибоке переживання чужих
проблем посилює психічну реакцію людей цього типу акцентуації.
9. Тривожний (боязкий) тип. Схильність до страху, нерішучості,
сором’язливості, надмірній підлеглості. Високий рівень тривожності нерідко
супроводжується прагненням до надкомпенсації за рахунок зухвалого викиду
негативних емоцій.
10. Емотивний тип. Відрізняється підвищеною чуттєвістю та глибиною
переживань. Реакції людей з таким типом акцентуації виявляється в
співпереживанні, лагідності, зворушливості. Під впливом бурхливих подій у
навколишньому середовищі можливі патології аж до депресій і самогубств.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №4
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Темперамент. Характер. Здібності»

Актуальність
Для професії медичного працівника необхідні спеціальні здібності,
заслуговують на увагу комунікативні та організаторські здібності, які необхідні
для організації сестринського процесу та уміння налагоджувати комунікації з
пацієнтами та їх родичами та з колективом лікувально-профілактичного
закладу; інтелектуальні здібності – невід’ємна складова в діяльності медичної
сестри, що характеризує її уміння клінічно мислити та застосовувати розумові
здібності у процесі виконання професійних навичок.
Знати:
‒ поняття «здібності», характеристику творчих та спеціальних
здібностей;
‒ поняття «інтелект» та структуру інтелекту, методики визначення
розумових здібностей.
Уміти:
‒ визначати рівні розвитку, комунікативних та організаторських
здібностей;
‒ виявляти творчі здібності, складати рекомендації для особистостей з
низьким рівнем творчого потенціалу, досліджувати рівні інтелектуальних
здібностей, розв’язувати ситуаційні задачі, інтерпретувати результати
дослідження.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Темперамент. Характер.
Здібності».
2. Ознайомитися зі словником термінологічних понять.
3. Виконання методики «Визначення рівня розвитку комунікативних та
організаторських здібностей».
4. Ознайомлення з діагностикою визначення творчих здібностей
особистості.
5. Складання рекомендацій для особистостей з низьким рівнем творчого
потенціалу.
6. Дослідження рівня інтелектуальних здібностей.
7. Інтерпретація отриманих результатів.

Хід виконання
1. Повторити тему: «Темперамент. Характер. Здібності», виконати
тестовий контроль знань.
2. Ознайомитися зі словником термінологічних понять.
Поняття Визначення
Здібності – це індивідуально-психологічні особливості
людини, які забезпечують успіх у діяльності,
легкість і швидкість оволодіння нею.

Інтелект – відносно стійка структура розумових


здібностей людини.
Інтелектуальна поведінка – вміння підмічати зв’язки між предметами у
сприйманні та уявленні.

Загальні здібності – виявляються у всіх видах людської діяльності.


Спеціальні здібності – це психічні особливості індивіда, які сприяють
успішному виконанню ним певного виду
діяльності.

3. Виконання методики «Визначення рівня розвитку комунікативних


та організаторських здібностей».
Дана методика використовується для виявлення комунікативних і
організаторських здібностей особистості (уміння чітко і швидко встановлювати
ділові та товариські стосунки з людьми, намагання розширювати контакти,
участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання виявляти
ініціативу і т. д.)
Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких досліджуваний
повинен дати відповідь “так” або “ні”. Час виконання методики – 10-15 хвилин.
Після цього за ключем визначається рівень комунікативних і організаторських
здібностей.
Запитання:
1. Чи маєте Ви бажання вивчати людей, зав'язувати знайомства з різними
людьми?
2. Чи подобається Вам займатися суспільною роботою?
3. Чи довго Вас непокоїть почуття образи, спричиненої Вам кимось із
Ваших друзів?
4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися у складній критичній ситуації?
2. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?
3. Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх друзів до прийняття ними
Вашої думки?
4. Чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час з книжками чи за
якоюсь іншою справою, аніж спілкуватися з людьми?
5. Якщо виникли певні труднощі у здійсненні Ваших намірів, то чи легко
Вам відмовитися від своїх намірів?
6. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші Вас за
віком?
7. Чи любите Ви організовувати і вигадувати з товаришами різноманітні
ігри та розваги?
8. Чи важко Вам входити у нові для Вас компанії?
9. Чи часто Ви відкладаєте на інший день справи, які потрібно було б
виконати сьогодні?
10. Чи легко Вам встановлювати контакти з незнайомими людьми?
11. Чи домагаєтеся Ви того, щоб Ваші товариші діяли у відповідності з
Вашою думкою?
12. Чи важко Вам освоюватись у новому колективі?
13. Чи правда, що у Вас не виникає конфліктів з товаришами через
невиконання ними своїх обіцянок, обов’язків?
14. Чи намагаєтеся Ви за зручних обставин познайомитися і поговорити з
новими людьми?
15. Чи часто у вирішенні важливих справ Ви берете ініціативу на себе?
16. Чи дратують Вас оточуючі, і чи не хочеться Вам побути на самоті?
17. Чи правда те, що Ви зазвичай погано орієнтуєтесь у незнайомій
ситуації?
18. Чи подобається Вам завжди знаходитися серед людей?
19. Чи виникає у Вас роздратування, коли Вам не вдається завершити
розпочату справу?
20. Чи відчуваєте Ви труднощі, якщо потрібно виявити ініціативу, щоб
познайомитися з новою людиною?
21. Чи правда, що Ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?
22. Чи подобається Вам брати участь у колективних іграх?
23. Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають
інтереси Ваших товаришів?
24. Чи правда те, що Ви почуваєте себе невпевнено серед незнайомих
людей?
25. Чи правда, що Ви рідко наполягаєте на доведенні своєї правоти?
26. Чи вважаєте ви, що Вам вдасться без особливих труднощів внести
пожвавлення у малознайому групу?
27. Чи берете Ви участь у суспільній роботі інституту (школи, на
виробництві)?
28. Чи намагаєтеся Ви обмежити коло своїх товаришів?
29. Чи правда те, що Ви не намагаєтеся відстоювати свою думку чи
рішення, якщо воно не було відразу прийняте групою?
30. Чи почуваєте Ви себе вільно, потрапивши у незнайомий колектив?
31. Чи з задоволенням Ви беретеся за організацію різних заходів для своїх
товаришів?
32. Чи правда те, що Ви не почуваєте себе достатньо впевнено і спокійно,
коли потрібно щось говорити великій групі людей?
33. Чи часто В запізнюєтесь на ділові зустрічі і побачення?
34. Чи правда, що у Вс багато друзів?
35. Чи часто В опиняєтесь у колі уваги своїх товаришів?
36. Чи часто Ви соромитесь, ніяковієте при спілкуванні з малознайомими
людьми?
37. Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої
групи своїх товаришів?
Ключ для обробки даних методики
Комунікативні здібності
(+) Так: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37;
(-) Ні: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39,
Організаторські здібності
(+) Так: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38;
(-) Ні: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Підіб’ємо підсумки
Комунікативні здібності:
1. високий рівень – 15-20 балів;
2. середній рівень – 10-14 балів;
3. низький рівень – 0-9 балів.

Організаторські здібності:
4. високий рівень – 15-20 балів;
5. середній рівень – 10-14 балів;
6. низький рівень – 0-9 балів.

4. Ознайомлення з діагностикою визначення творчих здібностей


особистості.
Питання тесту «Діагностика творчого потенціалу та креативності»
Методика визначення рівня творчого потенціалу та креативності містить
18 питань. Оберіть один з варіантів відповідей та поставте бали за схемою:
відповідь «а» - 3 бали, «б» - 1, «в» - 2 бали.
У тесті необхідно позначити найбільш прийнятні для Вас варіанти
відповідей.
1. Чи вважаєте ви, що навколишній світ можна покращити?
а) так;
б) ні;
в) так, але тільки у деякий випадках.

2. Чи думаєте ви, що самі зможете брати участь у значних змінах


навколишнього світу?
а) так, у більшості випадків;
б) ні;
в) так, у деяких випадках.

3. Чи вважаєте ви, що деякі з ваших ідей принесуть значний прогрес у тій


сфері діяльності, яку ви оберете?
а) так;
б) звідки у мене можуть бути такі ідеї?
в) можливо, мої ідеї принесуть не надто значний прогрес, але деякий успіх
можливий.

4. Чи вважаєте ви, що в майбутньому будете грати настільки важливу роль,


що зможете у навколишньому світі щось принципово змінити?
а) так, напевно;
б) дуже малоймовірно;
в) може бути.

5. Коли ви вирішуєте щось зробити, чи впевнені в тому, що справа вийде?


а) звичайно;
б) часто охоплюють сумніви;
в) частіше впевнений, ніж невпевнений.

6. Чи виникає у вас бажання зайнятися справою, у якій ви на даний момент


некомпетентні і абсолютно її не знаєте?
а) так, невідоме мене приваблює;
б) ні;
в) все залежить від самої справи й обставин.

7. Якщо ви займаєтеся незнайомою справою, чи буде у вас бажання


домогтися  досконалості?
а) так;
б) що вийде, те й добре;
в) якщо це не дуже важко, то так.

8. Якщо справа, яку ви не знаєте, вам подобається, чи хочете ви дізнатись


про неї усе?
а) так;
б) ні, треба вчитися найбільш важливому;
в) ні, я тільки задовольню свою цікавість.

9. Коли ви зазнаєте невдачі, то:


а) якийсь час наполягаєте, навіть всупереч здоровому глузду;
б) відразу махнете рукою на справу, як тільки зрозумієте її нереальність;
в) продовжуєте робити свою справу, поки здоровий глузд не покаже
непереборність перешкод.

10. Професію потрібно обирати, виходячи з:


а) своїх можливостей і перспектив для себе;
б) стабільності, значимості, потрібності професії;
в) престижу й переваг, які вона забезпечить.

11. Подорожуючи, чи могли б ви легко орієнтуватися на маршруті, по


якому вже пройшли?
а) так;
б) ні;
в) якщо місце сподобалося й запам'яталося, то так.

12. Чи можете ви згадати відразу ж після бесіди все, про що говорилось?


а) так;
б) ні;
в) згадаю все, що мені цікаво.

13. Коли ви чуєте слово незнайомою мовою, чи можете ви повторити його


по складам без помилок, навіть не знаючи його значення?
а) так;
б) ні;
в) повторю, але не зовсім правильно.

14. У вільний час ви волієте:


а) залишатися наодинці, помізкувати;
б) перебувати в компанії;
в) мені байдуже, чи буду я один або в компанії.

15. Ви займаєтеся якоюсь справою. Ви вирішуєте припинити її тільки


коли:
а) справа закінчена і, як вам здається, виконана відмінно;
б) ви більш-менш задоволені зробленими;
в) справа здається зробленою, хоча можна зробити краще. Але навіщо?

16. Коли ви на самоті, ви:


а) любите мріяти про якісь речі, можливо, й абстрактних;
б) за всяку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;
в) іноді любите помріяти, але про речі, які пов'язані з вашими справами.

17. Коли якась ідея захоплює вас, то ви станете думати про неї:
а) незалежно від того, де й з ким ви перебуваєте;
б) тільки наодинці;
в) тільки там, де є тиша.

18. Коли ви відстоюєте якусь ідею, ви:


а) можете відмовитися від її, якщо аргументи опонентів здадуться вам
переконливими;
б) залишитеся при своїй думці, які б аргументи не висувалися;
в) зміните свою думку, якщо опір виявиться занадто сильним.

Ключ до тесту «Діагностика творчого потенціалу та креативності»


Додайте бали за наступною схемою:
Відповідь «а» - 3 бали, «б» - 1, «в» - 2 бали.

Інтерпретація результатів тесту


48 і більше балів – у вас закладено значний творчий потенціал, що надає
вам багатий вибір творчих можливостей. Якщо ви на ділі зможете застосувати
ваші здібності, то вам доступні найрізноманітніші форми творчості.
18 - 47 балів – у вас є якості, які дозволяють вам творити, але є й бар'єри.
Найнебезпечніший бар’єр – страх, особливо для людей, орієнтованих на
обов'язковий успіх. Острах невдачі сковує уяву – основу творчості. Страх може
бути й соціальним, страхом суспільного осуду. Будь-яка нова ідея проходить
через етап несподіванки, подиву, невизнання, осуду навколишніми. Острах
осуду за нове та незвичне для інших, а також здивовані погляди, сковують
творчу активність, знищують творчу особистість.

5. Складання рекомендацій для особистостей з низьким рівнем


творчого потенціалу.

6. Дослідження рівня інтелектуальних здібностей.


Виконання методики на визначення розумового рівня розвитку.

7. Інтерпретація отриманих результатів.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №5
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Відчуття та сприймання. Мислення і пам'ять. Емоції та


почуття. Воля»

Актуальність
Знання загальних характеристик пізнавальних психічних процесів та
уміння класифікувати різновиди та властивості відчуттів дають змогу
медичному працівнику уважніше ставитися до пацієнтів що ґрунтується на
засадах етичних норм та дотримання правил деонтології. Формування
різновидів та властивостей сприймання формує спостережливість і забезпечує
взаємозв’язок відчуттів. Тренування пам’яті дає змогу відтворювати набуті
знання, вдосконалювати практичні навички.
Володіння медичною сестрою знаннями про мислення як процес
формування розумових дій, розуміння розв’язування завдань дають змогу
сформувати шляхи якісного та творчого мислення. Тренування пам’яті дає
змогу відтворювати набуті знання, вдосконалювати практичні навички.
Психічну діяльність людини забезпечує кора головного мозку.
Знати:
‒ поняття «відчуття», «сприймання», «пам’ять», «психічні процеси»;
‒ систематизувати знання та вміння класифікації видів пам’яті;
‒ поняття «мислення», процеси мислення, операції мислення;
‒ умови розвитку логічного мислення, перебіг процесів мислення.

Уміти:
‒ виконувати тести, вправи, завдання, піктограми, цифрові ряди,
застосовувати вислови для дослідження різних видів пам’яті:
(опосередкованої, механічної, смислової, оперативної, асоціативної,
слухової, зорової);
‒ застосовувати методику переважаючого типу запам’ятовування;
‒ досліджувати пізнавальні психічні процеси;
‒ визначати наявність логічного мислення на вербальному матеріалі,
досліджувати оцінку логічного мислення за відповідними методиками.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Відчуття та сприймання.
Мислення і пам'ять. Емоції та почуття. Воля».
2. Заповнення словника термінологічних понять.
3. Дослідження пізнавальних психічних процесів (виконання методик на
дослідження різних видів пам’яті: опосередкованої, механічної, смислової,
оперативної, асоціативної, слухової, зорової).
4. Скласти пам’ятку «Як зміцнити пам’ять».
5. Виконання методик на дослідження процесу мислення.
Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Відчуття та
сприймання. Мислення і пам'ять. Емоції та почуття. Воля», виконання
тестового контролю знань за варіантами.

2. Заповнення словника термінологічних понять.


Дати визначення понять:
Поняття Визначення
Мислення
Наочно-дійове мислення
Наочно-образне мислення
Словесно-логічне мислення

3. Дослідження пізнавальних психічних процесів (виконання методик


на дослідження різних видів пам’яті: опосередкованої, механічної,
смислової, оперативної, асоціативної, слухової, зорової).

Запам’ятовування геометричних фігур


(по Ф.Є.Рибакову) , простих і більш складних малюнків ( “зорова пам’ять” )
Інструкція: уважно розгляньте і запам’ятайте геометричні фігури на таблиці А (10 сек.,
таблиця Б закривається), відшукати їх серед фігур на таблиці Б.
Норма – досліджувані запам’ятовують не менше 5-6 фігур. (Аналогічно досліджуються
таблиці із фруктами).
Досліджується можливість утворення і відтворення відразу деяких тимчасових зв’язків, що
замикаються на подразниках першої сигнальної системи (на зорові комплекси – незнайомі і
знайомі, відносно прості і більш складні). Тимчасові зв’язки виражаються в рухових і
мовних реакціях.
( Табл. 14-16 “Атлас для эксперементального исследования отклонений в психической
деятельности человека”, стр. 47-49)
Дослідження слухової пам’яті
Запам’ятовування цифр, слів і речень
Інструкція: уважно вислухати і запам’ятовувати цифри, слова, речення і повторити їх.
Слова читати повільно і чітко. Зауваження і репліки хворого під час дослідження не
допускаються. Починати з однозначних чисел, потім, переходити до двозначних (те ж
відноситься до запам’ятовування слів з різною кількістю складів).
Досліджується можливість утворення і відтворення зразу деяких тимчасових зв’язків, що
замикаються на звукові подразники другої сигнальної системи (тимчасові зв’язки
виражаються в повторенні досліджуваним подразників).
Матеріал для запам’ятовування читають одноразово. Необхідність повторного питання
вказує на ослаблення пам’яті або уваги.
Хворого просять запам’ятати невелику кількість слід (6-9) або два-три речення.
Дослідження починати з простих слів, а подалі ускладнювати, переходячи до двускладних
слів і т.д. В нормі запам’ятовують не менше 5 слів від 9.
Досліджується одна із різновидностей короткочасної пам’яті (безпосередньої пам’яті);
це “схватування” матеріалу, що запам’ятовується, безпосередньо після його пред’явлення.
При цьому визначається здатність до репродукції матеріалу, а при відсрочному відтворенні –
здатність до утримання його в пам’яті (ретенція). У здорових об’єм безпосередньої пам’яті
становить 5-9 (в середньому 7 слів, чисел) з 10. Здорові діти шкільного віку після
одноразового читання ними 10 слів повторюють 7-9 і повністю заучують їх після 2-3
повторення. Порушення заучування у дітей, як і у дорослих, може вказувати на виснаження
уваги в процесі заучування, коливання його або уповільнений темп засвоєння. Діти у віці 5-6
років легко повторюють речення з 10-12 слів. 7-8 років – із 16-20 слів. Неповне відтворення
речень при задовільному запам’ятовуванні геометричних фігур, окремих слів свідчить про
недостатню смислову пам’ять, тобто відносно складних функцій другої сигнальної системи,
що більш характерно для розумово відсталих.
Оперативна пам’ять (різновидність короткочасної пам’яті) – це вибіркове
короткочасне збереження інформації, необхідної для виконання обов’язків та досягнення
мети.
Подвійний тест (для дослідження оперативної пам’яті, тест С.Мучника та
В.Смирнова): пропонується ряд, що складається із декількох пар однозначних доданків. (2+3,
4+5, ...) Числа підібрано так, щоб сума їх не перевищувала 9, число 0 не використовують.
Додати усно числа кожної пари і запам’ятовувати лише результати, які досліджуваний
повинен відтворювати в запропонованому порядку. Інтервали між завданнями 2 секунди.
Кількість завдань поступово збільшуються до тих пір, поки досліджуваний не почне
помилятися або пропускати результати додавання окремих пар чисел. Таким чином, якщо
безпосередня пам’ять відносно пасивно сприймає отриману інформацію, то оперативну
пам’ять, навпаки, залежить від активної переробки отриманої інформації, використання її у
власній діяльності, наприклад, при виконанні підрахунків. Таким чином, оперативна пам’ять
пов’язана з окремою діяльністю кори головного мозку, а безпосередня пам’ять – з
утворенням тимчасових зв’язків при менш діяльному стані кори і менш вираженому
індукційному заторможенні (під час арифметичних дій).
Різке порушення запам’ятовування спостерігаються при органічних поразках мозку різного
генеза.Їх тип має деяку специфічність. При прогресивному паралічі пам’ять порушується
глобально, пропорційно ступеню слабоумства.
При атеросклерозі мозку порушення пам’яті повільно, але неухильно прогресують. До
порушень довільної репродукції поступово приєднуються порушення ретенції і
запам’ятовування. По мірі прогресуванні хвороби при дослідженні хворі роблять все більшу
кількість помилок: називають слова, яких немає в завданні, кількість відтворених слів
становиться все меншою, окремі слова повторюються по декілька раз. Для цих хворих
характерне нерівномірне послаблення різних форм пам’яті. Найбільш міцним є
запам’ятовування, пов’язане з асоціативною пам’яттю, пізніше відмічається забування
окремих слів і перш за все порушується запам’ятовування безглуздих звукопоєднань.
Порушення пам’яті типічне для астенічних станів різної етнології. Про наявність астенії в
цих випадках можна судити, порівнюючи результати дослідження на початку і в кінці
експерименту. Виснаження і зниження навантаження проявляються при цьому в послабленні
здатності до запам’ятовування до кінця дослідження, у формуванні відповідей, а іноді і в
повній відмові від виконання завдання. При астенічних станах порушення пам’яті зворотні.
При олігофреніях спостерігається рівномірне зниження безпосередньої і оперативної пам’яті,
пропорційні ступені слабоумства.
У хворих шизофренією безпосередня пам’ять знаходиться в межах норми (6-7 чисел), а
показники оперативної пам’яті значно нижчі, ніж у дорослих (2-4 числа). Це вказує на
неможливість використання цими хворими потенційно збереженого у них попереднього
досвіду в процесі конкретної діяльності в зв’язку наявністю функціональної слабкості
коркових клітин і розладів мислення. При амнестичних синдромах органічного генеза
порушуються всі види короткочасної пам’яті. При Корсаковському синдромі різної
етнології порушується запам’ятовування поточних подій (безпосередня пам’ять), в той час
як пам’ять на більш віддалених подіях залишається відносно збереженою. Експериментально
встановлено, що в цих випадках порушується саме репродукція, в той час, як утворення
слідів відбувається нормально і вони достатньо стійкі. При старечому слабоумстві розлади
пам’яті виявляються дуже рано, швидко збільшуються різноманітні їх види. Порушується
механічна і асоціативна пам’ять, різко виражені розлади запам’ятовування (з 10 названих
слів в зв’язку із слабкістю утримання хворі запам’ятовують 2-3 слова), порушення
запам’ятовування слів виражені настільки, що хворі через невеликий проміжок часу вже не
можуть їх повторити. На початку хвороби виявляється переважне послаблення пам’яті на
поточні події, постійно забуваються і події, більш віддаленого минулого, послаблення
пам’яті набуває дифузного характеру: хворі забувають дату свого народження, віку, імена
своїх дітей, свою адресу і т.д. Запам’ятовування більшої кількості слів (12-15 і більше)
визначається як гіпермнезія. Гіпермнезія може спостерігатися в маніакальній фазі МДП та
іноді при інфекційних психозах.

1. Додайте в умі цифри і запам’ятайте лише суму.


Назвіть цифри в тому ж порядку, як додавали.

2 + 3 = ...... 4 + 5 = ...... 2 + 1 = ......


1 + 6 = ...... 6 + 2 = ...... 5 – 3 = ......
3 + 3 = ...... 7 + 2 = ...... 5 + 2 = ......
8 + 1 = ......

2. Запам’ятайте цифри, слова.

25 17 64 93 57 30 14 49 74 27

Лок Син Море


Кет Чай Книга
Жун Гриб Поле
Леш Дим Осінь
Дил Лось Театр
Шом Дуб Голуб
Лец Кров Війна
Мет Рій Наука
Каж Сміх Сонце
Пек Пар Герой

3. Запам’ятайте ці речення.

Сонце світить.
Дитина радіє.
Весела пісня лунає.
Молодь працює на заводі.
В сосновому лісі пахне живицею.
Кожний любить свій рідний край.
Урожай зібрали без втрат.
Трудящі люди хочуть миру.

4. Запам’ятайте вірш:
Тихесенько вітер віє
Степи, лани мріють.
Між ярами та ставками
Верби зеленіють.
П І К Т О Г Р А М А /А.Р. Лурія /

В оповіданні А.Конан Дойла "Пляшущие человечки" за допомогою малюнків злочинці


обмінювалися інформацією. Це і є піктограма, відома ще з часів наскельних малюнків.
Відправитися в таку печеру, в час неоліту і пропонують автори цього тесту.
Використовується для опосердкованого запам’ятовування у дорослих і дітей ( з 7 кл.).

Інструкція: Запам’ятати названі слова. Для полегшення запам’ятовування робіть на папері


малюнки до кожного слова, але писати чи позначати його буквами не можна. Дозволяється
намалювати який-небудь малюнок, який би нагадав слово.(Дати чистий листок і олівець.
Через 1 год. пригадати по малюнку названі слова).

1. Веселе свято 1. Теплий вечір 1. Смачний обід


2. Глуха бабуся 2. Голодна дитина 2. Хвора жінка
3. Сердита вчителька 3. Сміливий вчинок 3. Темна ніч
4. Дівчинці холодно 4. Беззубий дід 4. Снігова буря
5. Хвороба 5. Щастя 5. Любов
6. Розставання/розлука/ 6. Перемога 6. Сумнів
7. Розвиток 7. Ворожнеча 7. Дружба
8. Втеча 8. Багатство 8. Справедливість
9. Надія 9. Мрія 9. Страх
10. Заздрість 10. Розум 10. Очікування
11. Прикрість/жалкування/ 11. Нудьга 11. Космос
12. Мрія 12. Надія 12. Сила

У здорових - полегшує запам’ятовування та відображення.


Якщо хворий погано запам’ятовує 10 слів, то краще згадує слова в піктограмі - це
свідчить про слабкість пам’яті при збереженні логічних зв’язків.
При порушенні цілеспрямованості мислення, зокрема при шизофренії та системних
органічних поразках мозку, хворий запам’ятовує слова, але не може пов’язати їх з
малюнками.
М а л ю н к и - с и м в о л и свідчать про асоціації. Здорові малюють швидко, лаконічно,
адекватно символізують слово, їх малюнки можна "прочитати".
Хворі з інтелектуальною недостатністю органічного генеза та легкою олігофренією
простіше замальовують "веселе свято", "тяжку роботу"..., а важче позначають абстрактні
слова "сумнів", "смуток"...; їх малюнки конкретні, умовності відсутні. Хворі епілепсією
малюють з ярко вираженим егоцентричним характером. У хворих шизофренією піктограми
без предметного змісту, псевдоабстрактні (матем. знаки...), а інколи парадоксальні,
стереотипні.

4. Скласти пам’ятку «Як зміцнити пам’ять».

5. Виконання методик на дослідження процесу мислення.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №6
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Відчуття та сприймання. Мислення і пам'ять. Емоції та


почуття. Воля»

Актуальність
Емоції та почуття, так само, як пізнавальні психічні процеси, забезпечують
відображення навколишнього світу. Одним з основних завдань медичних
працівників є зміцнення волі пацієнтів, ослаблених хворобою. Вони повинні
вміти відволікати пацієнта від важких думок, вселяти віру в одужання,
враховуючи при цьому індивідуальні особливості пацієнта та його стан на
певний момент; загартовувати власну волю.
Знати:
‒ поняття «емоції», «почуття», «воля»;
‒ аспекти основ психології щодо рівня особистісної та ситуаційної
тривожності, емпатичних тенденцій.
Уміти:
‒ досліджувати емоційно-вольові психологічні процеси;
‒ визначати рівень особистісної та ситуаційної тривожності;
‒ діагностувати емоційний стан;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі;
‒ інтерпретувати проведені дослідження.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Відчуття та сприймання.
Мислення і пам'ять. Емоції та почуття. Воля».
2. Дослідження емоційного стану особистості за методикою «Дослідження
настрою».
3. Визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності за
опитувальником С. Спілберга та Ю. Ханіна.
4. Визначення рівня емфатичних тенденцій за опитувальником
А. Мехрабіена та Н. Епштейна «Дослідження емоційного відгукування».
5. Розв’язування ситуаційних задач.
6. Інтерпретація проведених досліджень.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Відчуття та
сприймання. Мислення і пам'ять. Емоції та почуття. Воля», виконання
тестових завдань.

2. Дослідження емоційного стану особистості за методикою


«Дослідження настрою».
Мета дослідження: діагностика настрою як емоційного стану особистості.
Матеріали та обладнання: шкала кольорового діапазону настроїв, набір із 8 кольорів,
запропонований А. М. Лутошкіним, до якого входять: червоний, оранжевий, жовтий,
зелений, блакитний, фіолетовий, чорний та білий. Цей комплект складають із кольорового
паперу у формі квадратів розміром 3 x 3 см.
Процедура дослідження
Дослід проводять за методикою "кольоропису" як з однією особою, так і з групою до 16—
20 осіб. У разі групового інструктування кожного учасника має бути забезпечено набором
кольорів, з якого потрібно вибрати той, що відповідає настрою.
Для визначення емоційного стану за допомогою кольору тим, хто бере участь у
дослідженні, пропонується шкала кольорового діапазону настроїв і пояснюється принцип її
використання.

Шкала кольорового діапазону настроїв:


червоний — захоплений
оранжевий — радісний
жовтий — приємний
зелений — спокійний, врівноважений
блакитний — сумний
фіолетовий — тривожний
чорний — вкрай незадовільний
білий — важко сказати.

Інструкція досліджуваному: "Подивіться на шкалу кольорового діапазону настроїв.


Орієнтуючись на позначення кольорів цієї шкали, виберіть із свого кольорового набору той
колір, що відповідає Вашому настрою сьогодні."
Діагностика настроїв може бути одноразовою, і тоді досить одного дня досліду. Але може
бути поставлено завдання дослідити динаміку настроїв за деякий відрізок часу, тоді досліди
повторюються щодня протягом тижня, місяця або триваліше.
Завдання дослідника та його помічника — фіксувати настрій, визначений досліджуваним
у кольороматриці за допомогою кольорових олівців чи фломастерів.
Оперативна кольороматриця настроїв учасників дослідження має такий вигляд.

Оперативна кольороматриця настроїв


№ П., і., по б. Дата дослідження (число і місяць)
п/п учасника 1 2 3 4 5 6 7 8 9 I т. д.
дослідження
1. Анд-ков В. А.
2. Бон-ко В. М.
3. Ков-в О. Г.
4. Нік-а Л. Е.
... і т.д. -

Настрій кожного учасника фіксується в клітинці на перехресті його номера або прізвища
з днем, що відповідає даті дослідження. Окрім фіксації в кольороматриці результатів само
діагностики настроїв учасників, дослідникові важливо вести щоденник спостережень. У
щоденнику записують, відповідає чи не відповідає самодіагностований настрій реальному, а
також основні події дня, які могли вплинути на настрій, якщо вивчається їхня динаміка в
групи студентів. Наприклад: майбутній екзамен, результати контрольних робіт, святкові дні
та ін.
Обробка результатів
Результати потрібно обробляти в тому разі, коли досліджується одночасно група
учасників або коли проводиться багаторазове самодіагностування настроїв учасників.
Мета обробки результатів: підрахунок індивідуальних та групових показників настроїв.
Для отримання індивідуальних показників настроїв підраховують частоту, з якою
трапляється кожний колір, представлений у шкалі кольорового діапазону настроїв.
Щоб порівняти настрої всіх учасників дослідження, складають підсумкову
кольороматрицю настроїв.
У кольороматриці літерами або за допомогою замальовки відповідної кількості клітинок
кольором, що означає настрій, фіксують кількість днів, коли був той чи інший настрій. При
цьому починають із захопленого, потім із радісного, далі — з приємного і т. д.
1.
Підсумкова кольороматриця настроїв
№ п/п П, І, по б. Кількість днів
учасника 1 2 3 4 5 67 8 9 і
дослідження т.д.
І. Анд-ков В. А. ч ч ч 0 0 0 ж ж 3
2. Бон-ко В. М. ч ч 0 0 ж 3 б б ф
3. Ков-в О. Г ч 0 0 0 ж ж ж 3 3
4. Нік-а Л. Е. ч 0 0 ж ж ж ж 3 б
І т. д.

3. Визначення рівня особистісної та ситуаційної тривожності за


опитувальником С. Спілберга та Ю. Ханіна.

Шкала самооцінки ситуаційної тривожності Ч.Спілбергера


Тривожність – схильність людини до переживань емоційного стану, що проявляються
в очікуванні несприятливому розвитку подій.
Особистісна тривожність – це базова риса особистості, яка формується і
закріплюється в ранньому дитинстві і проявляється в ти пічній, ситуаційно стійкій реакції
людини, яка виражається при підвищеній стурбованості на загрожуючи ситуацію його
особистості.
Ситуативна (реактивна) тривожність – це зовнішньо схожа поведінка людини, яка
не пов’язана з наявністю у неї особистісної тривожності – вона проявляється у людей в
деяких (але не у всіх) ситуаціях. При несприятливих обставинах реактивна тривожність може
перейти в особистісну. Тобто тривожність може стати стабільною властивістю особистості.
Інструкція: Прочитайте уважно кожне ствердження і закресліть відповідну цифру в
залежності від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над запитаннями довго не
замислюйтеся, так як вірних або невірних відповідей немає.

Ні,
Мабуть, Абсолютно
Ствердження зовсім Вірно
так вірно
не так
1. Я спокійний 1 2 3 4
2. Мені нічого не загрожує 1 2 3 4
3. Я знаходжуся в напрузі 1 2 3 4
4. Я відчуваю жалкування 1 2 3 4
5. Я почуваюся вільно 1 2 3 4
6. Я засмучений 1 2 3 4
7. Мене хвилюють можливі невдачі 1 2 3 4
8. Я почуваю себе відпочивши 1 2 3 4
9. Я стурбований 1 2 3 4
10. Я відчуваю внутрішнє задоволення 1 2 3 4
11. Я впевнений в собі 1 2 3 4
12. Я нервуюся 1 2 3 4
13. Я не знаходжу собі місця 1 2 3 4
14. Я вгвинчений 1 2 3 4
15. Я не відчуваю напруги 1 2 3 4
16. Я задоволений 1 2 3 4
17. Я заклопотаний 1 2 3 4
18. Я занадто збуджений і мені не по собі 1 2 3 4
19. Мені радісно 1 2 3 4
20. Мені приємно 1 2 3 4

Інтерпретація результатів: оцінка стану тривожності обчислюється


наступним чином:
Від суми питань 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18 відняти суму питань
1,2,5,8,10,11,15,16,19,20.
До отриманої різниці додати 50.

Якщо результат: менше 30 – низький рівень тривожності;


30 – 45 балів – середній
більше 45 балів – високий.

4. Визначення рівня емфатичних тенденцій за опитувальником


А. Мехрабіена та Н. Епштейна «Дослідження емоційного відгукування».

Дослідження емоційного відгукування


Мета дослідження: визначення рівня емпатичних тенденцій.
Матеріали та обладнання: модифікований тест-опитувальник емпатичних тенденцій,
розроблений А. Мехрабіеном і Н. Епштейном, бланк для відповідей та ручка.
Процедура дослідження
Дослідження за допомогою тесту-опитувальника емпатичних тенденцій можна
проводити в груповому варіанті чи пропонуючи відповідати на нього одному досліджува-
ному.
Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33
твердження, котрі відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття,
співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їхньої діяльності, з
живою та неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк для відповідей з
нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей:
"Так" і "Ні". Бланки для відповідей бажано не підписувати, а певним чином пронумерувати,
щоб потім визначити респондента, збільшивши при цьому його довіру.
Інструкція досліджуваному: "Тест містить 33 твердження. Прочитайте і дайте
відповіді, пригадуючи чи передбачаючи, які почуття в подібних ситуаціях виникали чи
могли б виникнути особисто у Вас. Якщо Ваші переживання, думки, реакції відповідають
запропонованим у твердженні, то в бланку відповідей навпроти відповідного номера, що
збігається з номером твердженння, підкресліть відповідь "Так", а якщо вони інші, тобто не
відповідають твердженню, то підкресліть відповідь "Ні". Пам'ятайте: в опитувальнику немає
"гарних" чи "поганих" відповідей. Не намагайтеся своїми відповідями створити приємне вра-
ження. Свою думку висловлюйте вільно і відверто, тільки в такому разі Ви отримаєте
достовірні дані про свої психологічні особливості. Краще давати ту відповідь, яка першою
спаде на думку. Кожне наступне твердження читайте після того, як дасте відповідь на
попередні, старайтеся також не залишати наведені питання-твердження без відповіді. Якщо у
Вас виникнуть які-небудь запитання, пов'язані із заповненням бланку, задайте їх експеримен-
таторові перед тим, як почнете роботу над тестом-опитувальником. Якщо все зрозуміло,
починайте давати відповіді".
Тест-опитувальник
1. Мені стає прикро, коли я бачу, що незнайома людина почувається серед людей
самотньо.
2. Люди перебільшують здатність тварин розуміти і переживати.
3. Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відкрито проявляють свої
почуття.
4. Мене дратує в нещасних людях те, що вони самі себе жаліють.
5. Коли хто-небудь поруч зі мною нервує, я також починаю нервувати.
6. Я вважаю, що плакати від щастя нерозумно.
7. Я беру близько до серця проблеми своїх друзів.
8. Часом пісні про любов викликають у мене сильні переживання.
9. Я дуже хвилююся, коли доводиться повідомляти людям неприємні для них звістки.
10. На мій настрій дуже впливають люди, які оточують мене.
11. Я вважаю іноземців "холодними" і байдужими.
12. Я хотів би знайти професію, пов'язану із спілкуванням з людьми.
13. Я не засмучуюся, коли мої друзі роблять необдумані вчинки.
14. Мені дуже подобається спостерігати, як люди приймають подарунки.
15. На мою думку, самотні люди похилого віку недоброзичливі.
16. Коли я бачу людину, яка плаче, то дуже засмучуюсь.
17. Слухаючи деякі пісні, я почуваюся часом щасливою людиною.
18. Коли я читаю книжку (роман, повість тощо), то так переживаю, ніби все, про що
читаю, відбувається насправді.
19. Коли я бачу, що з кимось погано поводяться,то завжди серджуся або переживаю,
буваю невдоволеним.
20. Я можу не хвилюватися, навіть якщо всі навколо хвилюються.
21. Якщо мій товариш чи моя подруга починають обговорювати зі мною свої проблеми,
я намагаюся перевести розмову на іншу тему.
22. Мені неприємно, якщо люди схлипують і плачуть, коли дивляться кінострічку.
23. Чужий сміх мене не заражає.
24. Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на нього, як правило, не впливають.
25. Я втрачаю душевний спокій, якщо оточуючі чимось пригнічені.
26. Я хвилююся, якщо бачу людей, які легко засмучуються через дрібниці.
27. Я дуже засмучуюся, коли бачу страждання тварини.
28. Безглуздо переживати те, що відбувається в кіно або про що читаєш у книжці.
29. Я дуже засмучуюся, коли бачу безпорадних людей похилого віку.
30. Чужі сльози викликають у мене роздратування, а не співчуття.
31. Я дуже переживаю, коли дивлюся фільм.
32. Я можу залишатися байдужим (байдужою), коли інші хвилюються.
33. Малі діти плачуть без причин.
Обробка результатів
Мета обробки результатів: одержання індексу емпатійності (або емпатичних тенденцій)
досліджуваного.
Щоб отримати індекс емпатійності, потрібно підрахувати кількість відповідей, що
збігаються з таким ключем:
Так 1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31
Ні 2, 3, 4, 6, 11, ,13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33

Таким чином, індекс емпатійності (ІЕ) є сумою, отриманою за запитаннями-


твердженнями, що передбачають відповідь "Так", і — за запитаннями-твердженнями, якими
передбачено відповідь "Ні". Для визначення рівня емпатичних тенденцій пропонується
таблиця інтерпретації індекса ІЕ із врахуванням віку та статі респондентів.
Стать Рівні емпатичних тенденцій
Високий Середній Низький
Юнаки 33—25 24—17 16—8
Дівчата 33—29 28—22 21—1

Якщо індекс емпатійності виявився меншим запропонованого для інтерпретації в


таблиці, то досліджуваного потрібно попросити ще раз відповісти на запитання тесту, знову
пояснивши умови його виконання. При повторному тестуванні важливо поспостерігати за
реакцією того, хто відповідає, щоб переконатися в адекватності тестової діагностики. У разі
повторення результату рівень емпатичних тенденцій вважають дуже низьким.
Аналіз результатів
Емоційна чутливість на хвилювання інших, яка в психології називається емпатією,
належить до моральних почуттів. Емпатія у формі співчуття або переживання, чи то
співрадість чи співсмуток, пов'язана з умінням людини "проникати" в чуттєвий світ інших. У
різноманітних життєвих ситуаціях емоційна чутливість залежить від адекватності
сприймання переживань людей і емоцій тварин, а також від уявлення про причини, які їх
викликали. Така чутливість стає спонукальною силою, спрямованою на допомогу іншим.
Тому під час аналізу результатів дослідження потрібно враховувати вплив соціокультурних
традицій. Дуже часто юнаки в якійсь мірі приховують свої переживання і не завжди схильні
їх рефлексувати, тому в таблиці для інтерпретації ІЕ рівні емпатичних тенденцій у юнаків і
дівчат відрізняються.
Розвиток емоційної чутливості залежить від багатьох факторів, серед яких: ступінь
актуалізації потреб у добробуті інших людей, вміння правильно сприймати невербальну
інформацію про стан людини або тварини за позою, мімікою, жестами, інтонацією голосу
тощо, а також — від життєвого досвіду, від характеру виховання в сім'ї та школі.
Найбільш вірогідно, що емоційна чутливість визначається спрямованістю особистості,
яка виражається емпатичними тенденціями.
У разі низького рівня емпатичних тенденцій важливо проаналізувати вже наведені
фактори і продумати заходи, які дозволяють "розкріпачити" і розвинути емоційну чут-
ливість, потрібну в педагогічній діяльності майбутнього вчителя.
Треба звернути увагу й на тих осіб, котрі мають високий рівень емпатичних тенденцій,
тобто із коефіцієнтом 30—33, простежити особливості стосунків з ними друзів по навчанню.
Справа в тому, що емоційно чутливих людей можуть експлуатувати егоїстично виховані
особи, котрі користуються їхньою добротою, створюючи цим самим основу для реалізації
власної мети.
Особливо часто це спостерігається в конкурентних взаємодіях. Для емоційно чутливих
людей важливо вміти відстояти себе в умовах зіткнення з індивідуалізмом, з корисливістю
інших людей. Потрібна програма вироблення прийомів емоційного захисту і
диференційоване ставлення до суперників та до співробітників.

5. Розв’язування ситуаційних задач.

6. Інтерпретація проведених досліджень.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №7
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Мова. Мовлення. Спілкування»

Актуальність
Спілкування для медичного працівника – це один із основних засобів
взаємодії з пацієнтами. Мудре, професійно виважене слово медика дає хворому
надію на одужання, впевненість у власних силах, що прискорює процес
одужання. Ділове спілкування – складова частина культури праці, яка
передбачає спілкування не лише з пацієнтами та їх родичами, а й у колективі
медичних працівників. Тому важливо враховувати психологічний клімат
колективу, міжособистісні взаємини між співпрацівниками та здатність
налагоджувати контакти у професійній сфері.
Знати:
‒ поняття «мова», «мовлення», «спілкування»;
‒ рівні спілкування за А. Добровичем;
‒ феномени рефлексії, ідентифікації емпатії.
Уміти:
‒ діагностувати міжособистісні взаємини в колективі;
‒ виконувати методику «Сприйняття індивідом групи»;
‒ інтерпретувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Мова. Мовлення.
Спілкування».
2. Виконання тестових завдань з теми.
3. Ознайомлення з методиками та тестами для діагностики
міжособистісних взаємин у колективі.
4. Діагностика міжособистісного сприйняття в групі за методикою
«Сприйняття індивідом групи».
5. Ознайомлення з діагностикою визначення міжособистісних стосунків у
групі за методикою К. Томаса «Дослідження міжособистісних стосунків».
6. Інтерпретація проведених результатів.
7. Розв’язування ситуаційних задач.

Хід виконання

1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Мова. Мовлення.


Спілкування» (усне опитування).

2. Виконання тестових завдань з теми.


3. Ознайомлення з методиками та тестами для діагностики
міжособистісних взаємин у колективі.
Основні методи вивчення міжособистісних відносин
Для вивчення міжособистісних відносин в малих групах розроблений
цілий арсенал різних технік. Так, для дослідження ефективності групи
застосовуються такі методи, як метод гомеостата, метод ділових ігор, для
вивчення відносин усередині групи – референтометричний метод, соціометрія;
багатий набір різних тестів (тест Томаса, опитувальник Немчіна, тест Лірі).
Метод гомеостата полягає в тому, що створюється лабораторна модель
діяльності малої групи з вирішення конкретних оперативних задач за
допомогою пульта управління. Реєстрація часу вирішення задачі, дій кожного з
учасників, кількості помилок і дозволяє оцінити ефективність діяльності в
цілому – тактики кожного учасника і стратегії всієї групи.
Експериментальний методичний блок органічно сполучає методи
спостереження, опитування і приладу-моделі, що актуалізують як організаційні
відносини, так і організаційну взаємодію (що дозволяє вивчити ці явища у
взаємозв'язку і взаємозумовленості).
Ділові ігри – ще один засіб дослідження міжособистісних відносин в малих
групах. Організація ділових ігор вимагає чіткого логічного аналізу конкретних
оперативних ситуацій і колективного розв’язання можливих ситуацій, де кожен
співробітник може виявити свої професійні здібності й уміння взаємодіяти з
іншими членами команди. Тому однією з основних задач у діловій грі є пошук
потрібного рішення й ефективного способу його реалізації.
Одним з найбільш ефективних способів дослідження емоційно-
безпосередніх відносин усередині малої групи є соціометрія. Вона являє
собою своєрідний спосіб кількісної оцінки міжособистісних відносин у групі.
Термін «соціометрія» походить від латинського слова societas—
суспільство і грецькогоmetruin — вимірюю і позначає з одного боку галузь
соціальної психології і соціології, що вивчає міжособистісні відносини в малих
групах кількісними методами з акцентом на вивчення симпатій і антипатій
усередині групи.
Соціометричний та референтометричний методи забезпечують
вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів,
аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними
членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії, референтності
(стосовно певних цінностей).
Тест Томаса – психологічний тест для визначення характерного для
тестованого способу виходу з конфліктної ситуації. Може використовуватися
як в особистих цілях (самопізнання) так і в ділові (особливо при прийманні на
роботу на посаді, пов'язані із зовнішніми контактами, при наборі людей у
проектні команди).
Тест міжособистісних відносин Лірі
Дана методика розроблена Т. Лірі (1954 р.) і призначена для дослідження
уявлень суб'єкта про себе й ідеальному "Я", а також для вивчення
взаємовідносин в малих групах. З її допомогою виявляється переважаючий тип
відносин до людей в самооцінці та взаємооцінці. При цьому виділяється два
чинники: домінування-підпорядкування" і "дружелюбність-агресивність
(ворожість)".
Саме ці фактори визначають загальне враження про людину в процесах
міжособистісного сприйняття.
Методика може використовуватися як для самооцінки, так і для оцінки
спостережуваного поведінки людей ("зі сторони"). В останньому випадку
випробуваний відповідає на питання як би за іншої людини, ґрунтуючись на
своєму уявленні про нього. Підсумовуючи результати такого тестування різних
членів групи (наприклад, трудового колективу), можна скласти узагальнений
портрет будь-якого її члена, наприклад, лідера. І робити висновки про
ставлення до нього інших членів групи.

4. Діагностика міжособистісного сприйняття в групі за методикою


«Сприйняття індивідом групи».
Тест сприймання індивідом групи
Міжособистісне сприймання в групі залежить від багатьох факторів.
Найбільш дослідженими з них є: соціальні установки, минулий досвід,
особливості самовиховання, характер міжособистісних відносин, ступінь
інформованості один про одного, ситуаційний контекст, в якому протікає
процес міжособистісної перцепції, тощо. В якості одного з основних факторів
міжособистісного сприймання виступає відношення до об'єкта сприймання.
Проте, на міжособистісне сприймання можуть впливати не тільки
міжособистісні відносини, але й ставлення індивіда до групи, в контексті якої
здійснюється процес міжособистісної перцепції. Сприймання індивідом групи є
своєрідним фоном, на якому протікає міжособистісне сприймання. Отже,
дослідження сприймання індивідом групи є важливим моментом у дослідженні
міжособистісного сприймання, оскільки пов'язує між собою два різних види
соціально-перцептивних процесів.
Методика дозволяє виявити три можливих «типи» сприймання індивідом
групи. При цьому показником типу сприймання виступає роль групи в
індивідуальній діяльності того, хто сприймає.

Інструкція. На підставі трьох «типів» сприймання індивідом групи була


створена спеціальна анкета, спрямована на визначення домінування того чи
іншого типу сприймання групи індивідом, якого опитують. Анкета складається
з 14- ти пунктів-суджень, що містять по три альтернативні вибори. У кожному
пункті анкети альтернативи розташовані у випадковому порядку. Кожна
альтернатива відповідає певному типу сприймання індивідом групи. У кожному
пункті анкети випробувані повинні вибрати альтернативу, яка найбільш їм
підходить, відповідно до запропонованої інструкції. До анкети додається
спеціальний бланк відповідей. На кожен пункт анкети можливі 3 відповіді,
позначені літерами А, Б і В. З відповідей на кожен пункт оберіть ту, яка
найбільш точно виражає вашу точку зору. Пам'ятайте, що «поганих» і
«хороших» відповідей у цій анкеті немає. Літеру вашої відповіді занесіть
(обведіть кружечком) у бланк для відповідей проти відповідного номера
запитання. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.
Анкета

1. Кращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:


а) знає більше, ніж я;
б) прагне вирішити всі питання спільно;
в) не відволікає увагу викладача.

2. Кращими викладачами є ті, які:


а) мають індивідуальний підхід;
б) створюють умови для допомоги з боку інших;
в) створюють у колективі атмосферу, в якій ніхто не боїться висловитися.

3. Я радий, коли мої друзі:


а) знають більше, ніж я, і можуть мені допомогти;
б) вміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;
в) допомагають іншим, коли випаде нагода.

4. Найбільше мені не подобається, коли в групі:


а) нікому допомагати;
б) мені заважають при виконанні завдання;
в) інші слабше підготовлені, ніж я.

5. Мені здається, що я здатний на максимальне, коли:


а) я можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;
б) мої зусилля винагороджують;
в) є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, в яких:


а) кожен зацікавлений у поліпшенні результатів всіх;
б) кожен зайнятий своєю справою і не заважає іншим;
в) кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх
завдань.

7. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:


а) створюють дух суперництва між учнями;
б) не приділяють їм достатньої уваги;
в) не створюють умови для того, щоб група допомогла їм.

8. Найбільше задоволення в житті дає:


а) можливість роботи, коли тобі ніхто не заважає;
б) можливість отримання нової інформації від інших людей;
в) можливість зробити корисне іншим людям.

9. Основна мета школи повинна полягати:


а) у вихованні людей з розвиненим почуттям обов'язку перед іншими;
б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;
в) у підготовці людей, які вміють отримувати користь від спілкування в
іншими людьми.

10. Якщо перед групою стоїть якась проблема, то я:


а) вважаю за краще, щоб інші вирішили цю проблему;
б) вважаю за краще працювати самостійно, не покладаючись на інших;
в) прагну зробити свій внесок у спільне вирішення проблеми.

11. Я вчився би краще, якби викладач:


а) мав до мене індивідуальний підхід;
б) створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;
в) заохочував ініціативу учнів, спрямовану на досягнення загального
успіху.

12. Немає нічого гіршого за випадок, коли:


а) ти не в змозі самостійно досягти успіху;
б) відчуваєш себе непотрібним у групі;
в) тобі не допомагають оточуючі.

13. Найбільше я ціную:


а) особистий успіх, в якому є частка заслуги моїх друзів;
б) загальний успіх, в якому є й моя заслуга;
в) успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14. Я хотів би:


а) працювати в колективі, в якому застосовуються основні прийоми і
методи спільної роботи;
б) працювати індивідуально з викладачем;
в) працювати з провідними в даній сфері людьми.

Обробка результатів
На підставі відповідей опитуваних за допомогою «ключа» здійснюється
підрахунок балів по кожному типу сприймання індивідом групи. Кожній
обраній відповіді приписують 1 бал. Бали, обрані опитуваними по всіх 14-ти
пунктах анкети, сумують для кожного типу сприймання окремо. При цьому
загальна сума балів за усіма трьома типами сприймання для кожного
опитуваного має неодмінно дорівнювати 14.
Ключ для обробки анкети

Індивідуалістичний тип сприймання індивідом групи

№ запитання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Відповідь В А Б Б Б Б Б А Б Б А А В Б

Колективістський тип сприймання індивідом групи

№ запитання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Відповідь Б В В А В А А В А В В Б Б А

Прагматичний тип сприймання індивідом групи

№ запитання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Відповідь А Б А В А В В Б В А Б В А В

Три типи сприймання


1. Індивід сприймає групу як перешкоду власній діяльності або ставиться
до неї нейтрально. Група не представляє собою самостійної цінності для
індивіда. Це проявляється в ухиленні від спільних форм діяльності, у перевазі
індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприймання індивідом
групи називають «індивідуалістичним».
2. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для
індивіда виступають проблеми групи та окремих її членів, спостерігається
зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому,
прагнення внести свій внесок у групову діяльність. Має місце потреба в
колективних формах роботи. Цей тип сприймання індивідом своєї роботи
називають «колективістським».
3. Індивід сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих чи інших
індивідуальних цілей. При цьому група сприймається і оцінюється з точки зору
її «корисності» для індивіда. Віддається перевага більш компетентним членам
групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми
чи послужити джерелом необхідної інформації. Даний тип сприймання
індивідом групи називають «прагматичним».

Методика на виявлення схильності до лідерства


За допомогою цієї методики можна оцінити вашу здатність впливати на
своє оточення (тобто вести за собою, спонукати до діяльності). Варіанти
відповідей «так» чи «ні».
1. Чи підійшла б вам професія актора або політика?
2. Чи дратують нас люди, які намагаються екстравагантно вдягатися,
поводитися незважаючи на думку інших?
3. Чи можете розмовляти з іншою людиною про ваші особисті проблеми?
4. Чи відразу реагуєте на найменші прояви неправильного трактування
ваших слів і вчинків?
5. Чи відчуваєте дискомфорт, коли інші досягають успіхів у тій сфері, де і
ви хотіли б його добитися?
6. Чи любите займатися дуже важкою справою, щоб показати на що ви
здатні?
7. Чи могли б присвятити себе досягненню чогось видатного ціною
відмови від комфорту та дрібних життєвих радощів?
8. Чи влаштовує вас одне і те саме коло друзів?
9. Чи надаєте перевагу розміреному, розписаному по годинах життю?
10. Чи любите міняти меблі в квартирі?
11. Чи подобається вам робити щось постійно по-новому?
12. Чи любите ставити на місце занадто самовпевнених людей?
13. Чи подобається вам демонструвати, що начальник чи керівник не має
рації?
Нарахуйте по 5 балів за відповіді «ні» на запитання 8, 9 і «так» - на всі інші
запитання.
65 до 35 балів – ви людина, яка має хороші задатки, щоб впливати на
людей, які вас оточують, змінювати їхню думку, керувати іншими. У взаєминах
з людьми почуваєтеся досить упевнено. Ви переконані, що не слід замикатися у
собі, уникати людей, триматися осторонь і думати лише про себе. Ви відчуваєте
потребу щось робити для тих, хто вас оточує, вказувати їм на помилки, учити
їх, щоб викликати в них інтерес до зовнішнього світу. У випадку з тими, хто не
дозволяє себе повчати і не поділяє ваших принципів, у вас можуть виникати
ускладнення. Ви схильні вважати, що з такими людьми нічого панькатися, їх
треба переконувати і ви це вмієте. Але треба стежити за тим, щоб ваше
ставлення до людей не перетворилося на тиранію, прагнення придушити будь-
який опір не набуло рис деспотизму.
Нижче 35 балів. На жаль, ви буваєте малопереконливим, навіть там, де
абсолютно маєте рацію. Швидше за все, ви вважаєте, що і ваше життя, і життя
інших має будуватися за принципами дисципліни, здорового глузду та хороших
звичок і має бути добре прогнозованим. Коли виникають мінімальні відхилення
від очікуваного оптимуму, ви розгублюєтеся, не можете знайти вихід. Інколи
буваєте занадто невпевнені в собі і це блокує вашу волю та активність. Через це
ви не можете досягти запланованого і в результаті виявляєтеся несправедливо
обділеним.

5. Ознайомлення з діагностикою визначення міжособистісних


стосунків у групі за методикою К. Томаса «Дослідження міжособистісних
стосунків».
Тест Томаса — типи поведінки в конфлікті
(адаптований Грішиною)
Виділяється п'ять способів регулювання конфліктів, позначені відповідно
до двох основоположних вимірювань (кооперація і напористість):
1. Змагання (конкуренція) — прагнення добитися своїх інтересів в збиток
іншому.
2. Пристосування — принесення в жертву власних інтересів ради іншого.
3. Компроміс — угода на основі взаємних поступок; пропозиція варіанту,
що знімає виниклу суперечність.
4. Уникнення — відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції
до досягнення власної мети.
5. Співпраця — учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю
задовольняє інтереси обох сторін.
У опитувальнику по виявленню типових форм поведінки К.Томас описує
кожний з п'яти перерахованих можливих варіантів 12 думками про поведінку
індивіда в конфліктній ситуації. У різних поєднаннях вони згруповані в 30 пар,
в кожній з яких респонденту пропонується вибрати ту думку, яка є найбільш
типовою для характеристики його поведінки.
Відповіді на питання заносяться в бланк.

Інструкція: Перед Вами ряд тверджень, які допоможуть визначити деякі


особливості вашої поведінки. Тут не може бути відповідей «правильних» або
«неправильних». Люди різні, і кожен може висловити свою думку.
Є два варіанти А і В, з яких ви повинні вибрати один, у більшою мірою
відповідає вашим поглядам, вашу думку про себе. У бланку для відповідей
поставте виразний хрестик відповідно до одного з варіантів (А або В) для
кожного твердження. Відповідати треба як можна швидше.
1.
А. Деколи я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність за рішення
спірного питання.
В. Ніж обговорювати, в чому ми розходимося, я прагну звернути увагу на те, з чим ми
обидва згодні.

2.
А. Я прагну знайти компромісне рішення.
В. Я намагаюся улагодити справу з урахуванням всіх інтересів іншого і моїх власних.

3.
А. Зазвичай, я наполегливо прагну добитися свого.
В. Я прагну заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші стосунки.

4.
А. Я прагну знайти компромісне рішення.
В. Деколи я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

5.
А. Улагоджуючи спірну ситуацію, я весь час стараюся знайти підтримку у іншого.
В. Я прагну зробити все, щоб уникнути даремної напруженості.

6.
А. Я намагаюся уникнути неприємностей для себе.
В. Я прагну добитися свого.

7.
А. Я прагну відкласти рішення спірного питання, з тим щоб з часом вирішити його
остаточно.
В. Я вважаю за можливе в чомусь поступитися, щоб добитися іншого.
8.
А. Зазвичай, я наполегливо прагну добитися свого.
В. Я насамперед прагну ясно визначити те, в чому полягають всі інтереси, що
торкнулися.

9.
А. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь виникаючі розбіжності.
В. Я докладаю зусилля, щоб добитися свого.

10.
А. Я твердо прагну досягти свого.
В. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11.
А. Спочатку я прагну чітко визначити, в чому полягають всі порушені спірні питання.
В. Я прагну заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші відносини.

12.
А. Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати спори.
В. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він теж йде
назустріч мені.

13.
А. Я пропоную середню позицію.
В. Я наполягаю, щоб було зроблено здається.

14.
А. Я повідомляю іншому свою точку зору і питаю про
його поглядах.
В. Я намагаюся показати іншому логікові і переваги моїх поглядів.

15.
А. Я прагну заспокоїти іншого і, головним чином, зберегти наші стосунки.
В. Я прагну зробити так, щоб уникнути напруженості.

16.
А. Я прагну не зачепити відчуттів іншого.
В. Я намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17.
А. Зазвичай, я наполегливо прагну добитися свого.
В. Я прагну зробити все, щоб уникнути даремної напруженості.

18.
А. Якщо це зробить іншого щасливим, дам йому можливість наполягти на своєму.
В. Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде
мені назустріч.

19.
А. Спочатку я прагну ясно визначити те, в чому полягають всі порушені питання і
інтереси.
В. Я прагну відкласти рішення спірного питання з тим, щоб з часом вирішити його
остаточно.
20.
А. Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.
В. Я прагну знайти якнайкраще поєднання вигод і втрат для обох сторін.

21.
А. Ведучи переговори, я прагну бути уважним до
бажанням іншого.
В. Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми і їх сумісного рішення.

22.
А. Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю позицією і
точкою зору іншої людини.
В. Я відстоюю свої бажання.

23.
А. Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.
В. Деколи я надаю можливість іншим узяти на себе відповідальність за рішення
спірного питання.

24.
А. Якщо позиція іншого здається мені дуже важливою, я постараюся піти назустріч
його бажанням.
В. Я прагну переконати іншого прийти до компромісу.

25.
А. Я намагаюся показати іншому логікові і переваги моїх поглядів.
В. Ведучи переговори, я прагну бути уважним до бажань іншого.

26.
А. Я пропоную середню позицію.
В. Я майже завжди стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

27.
А. Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечку.
В. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

28. А. Зазвичай, я наполегливо прагну добитися свого.


В. Улагоджуючи ситуацію, я, зазвичай, прагну знайти підтримку в іншого.

29.
А. Я пропоную середню позицію.
В. Думаю, що не завжди варто хвилюватися через певні розбіжності у поглядах.

30.
А. Я прагну не зачепити почуттів іншого.
В. Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми спільно з іншою
людиною могли добитися успіху.
Бланк опитувальника

№ А В № А В № А В
1 11 21
2 12 22
3 13 23
4 14 24
5 15 25
6 16 26
7 17 27
8 18 28
9 19 29
10 20 30

Ключ до опитувальника
1. Суперництво: 3А, 6В, 8А, 9В, 10А, 13В, 14В, 16В, 17А, 22В, 25А, 28А.
2. Співпраця: 2В, 5А, 8В,11А, 14А, 19А, 20А, 21В, 23В, 26В, 28В,
ЗАКЛИК.
3. Компроміс: 2А, 4А, 7В, 10В, 12В, 13А, 18В, 22А, 23А, 24, 26А, 29А.
4. Уникнення: 1А, 5В, 6А, 7А, 9А, 12А, 15В, 17В, 19В, 20В, 27А, 29В.
5. Пристосування: 1В, ЗВ, 4В, 11В, 15А, 16А, 18А, 21 А, 24А, 25, 27В,
30А.

Обробка результатів
У ключі кожна відповідь А або В дає уявлення про кількісний вираз:
суперництва, співпраці, компромісу, уникнення і пристосування. Якщо
відповідь збігається з вказаним в ключі, йому привласнюється значення 1, якщо
не збігається, то привласнюється значення 0. Кількість балів, набраних
індивідом за кожною шкалою, дає уявлення про вираженість у нього тенденції
до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях.

6. Інтерпретація проведених результатів.

7. Розв’язування ситуаційних задач.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №8
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Індивідуальні особливості міжособистісного спілкування»

Актуальність
Спілкування для медичного працівника – це один із основних засобів
взаємодії з пацієнтами. Знати види усного спілкування та вміти користуватися
ними у фаховій діяльності безумовно необхідно. Компоненти, які сприяють
розвитку комунікації є основою для побудови взаємовідносин.
Знати:
‒ поняття «мовлення», «спілкування»;
‒ вербальне і невербальне спілкування;
‒ види мовлення.
Уміти:
‒ досліджувати темп усної і мовної діяльності;
‒ складати рекомендації дружніх стосунків між собою;
‒ відпрацьовувати навички діалогічної мови та формули мовного
етикету.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Індивідуальні
особливості міжособистісного спілкування».
2. Робота зі словником термінологічних понять.
3. Дослідження принципів і навичок спілкування.
4. Методика дослідження темпу усної мовної діяльності.
5. Ознайомлення з анкетуванням щодо дружніх відносин у групі (аналіз,
висновки).
6. Відпрацювання навичок мовного етикету.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Індивідуальні
особливості міжособистісного спілкування» (усне опитування).

2. Робота зі словником термінологічних понять.


Ознайомлення зі словником термінологічних понять:
Соціальна рефлексія – психологічний механізм
самопізнання в процесі спілкування,
здатність людини уявити, як вона
сприймається партнером по
спілкуванню.
Ідентифікація – психологічний механізм
міжособистісного сприймання,
спосіб пізнання іншої людини, що
базується на основі спроби поставити
себе на місце партнера по
спілкуванню; засвоєння норм,
цінностей поведінки іншої людини.
Емпатія – психологічний механізм, який
заснований на вмінні уявити собі, що
відбувається з іншою людиною;
вміння емоційно відгукуватись та
співпереживати.

3. Дослідження принципів і навичок спілкування.

Тест «Уміння слухати»


У тесті 16 запитань. Оберіть відповідь "так" чи "ні", яка описує Вашу
поведінку у вказаних ситуаціях.
Запитань тесту
1. Чи чекаєте ви нетерпляче, поки інший скінчить говорити і дасть
можливість вам висловитися?
2. Чи поспішайте ви прийняти рішення до того, як зрозумієте проблему?
3. Чи слухаєте ви лише те, що вам подобається?
4. Чи заважають вам слухати емоції співрозмовника?
5. Чи відволікаєтесь ви, коли ваш співрозмовник викладає свої думки?
6. Чи запам'ятовуєте ви замість основних моментів бесіди які-небудь
несуттєві?
7. Чи заважають вам слухати упередження?
8. Чи припиняєте ви слухати співрозмовника, коли з'являються труднощі в
розумінні сказаного?
9. Чи займаєте Ви негативну позицію щодо мовця?
10. Чи завжди ви слухаєте співрозмовника?
11. Чи ставите ви себе на місце мовця, щоб зрозуміти, що змусило його
говорити саме так?
12. Чи приймаєте ви до уваги той факт, що у вас із співрозмовником
можуть бути різні предмети обговорення?
13. Чи допускаєте ви, що у вас або у вашого співрозмовника може бути
різне розуміння змісту уживаних слів?
14. Чи намагаєтеся ви з'ясувати той факт, що суперечка може бути
викликана розходженням точок зору або постановкою питання?
15. Чи уникаєте ви погляду співрозмовника, чи дивитеся навколо, коли
слухаєте?
16. Чи виникає у вас гостре бажання перервати співрозмовника і вставити
своє слово за нього або в піку йому, випередити його висновки?
Ключ до тесту "Уміння слухати":
Кожна відповідь: так - 0 очок; ні - 1 очко; але за відповіді "ні" у
питаннях 11, 12, 13, 14 - також 0 очок.
Підрахуйте загальну суму набраних балів.
11-12 балів. Ви вмієте досить добре слухати партнера. Чи не керуючись
упередженнями стосовно нього, звертаєте увагу на головне в його монолозі.
Ваші власні емоції не заважають уважно слухати навіть те, що вам не дуже
подобається. Багато хто любить спілкуватися з вами, оскільки ви даєте їм,
нерідко дуже докладно, «поплакатися в жилетку». Ви ніколи не перериваєте
співрозмовника, щоб висловитися самому, не робите з того, про що він
говорить, висновків за нього.
9-10 балів. Нерідко ви проявляєте вміння слухати партнера. Навіть якщо у
вас є упередження по відношенню до партнера, ви можете на деякий час стати
вище їх, щоб дослухати його до кінця. Якщо партнер вам набрид, ви
намагаєтеся дуже тактовно перервати його виливу і закінчити спілкування з
ним. Іноді ви все ж дозволяєте собі перервати партнера, для того щоб вставити
своє «вагоме» слово.
Менше 8 балів. Ви, на жаль, ще не навчилися слухати свого партнера по
спілкуванню. Постійно перериваєте його, не даєте йому висловитися до кінця.
Якщо вам не подобається те, про що говорить партнер, перестаєте слухати
його. Нерідко вам суттєво заважають емоції або упередження у правильному
розумінні змісту того, про що вам говорять. Іноді ви можете зайняти негативну,
конфронтаційну позицію по відношенню до партнера, відволікаєтесь від
основного питання обговорення, особливо якщо при цьому намічаються які-
небудь труднощі.

Тест «Чи вмієте ви спілкуватися?»


Перевірте свою комунікабельність за допомогою цього тесту. Кожна
відповідь “так” оцінюється в 2 бали,” іноді” – 1, “ні” - 0.
1. Завтра у Вас побачення. Ви постійно думаєте про нього, можливо, довго
не можете заснути?
2. Ви приїхали у чуже місто, де живуть Ваші родичі. Зупинилися у одного
з них, інші теж знають про Ваш приїзд, і не можна не відвідати їх. Ви
відкладаєте візити до останнього моменту?
3. Вас попросили виступити на зборах з повідомленням. Ви незадоволені?
4. Життя “дало тріщину”: і справи не складаються, і в коханні “прокол”. Ви
можете поплакатися навіть незнайомій людині?
5. Настрій поганий, а на вулиці до Вас підходить незнайомець і просить
показати дорогу. Ви відповідаєте роздратовано?
6. До старих неприємностей додалась сварка з батьками. Чи поясните Ви її
тим, що батьки і діти ніколи не зможуть зрозуміти один одного?
7. Знайомий позичив у Вас невелику суму грошей і забув про це. Нагадаєте
йому про борг?
8. В їдальні ви отримали твердий шніцель. Ви будете влаштовувати сварку
з цього приводу?
9. В електричці навпроти сидить людина, явно налаштована поговорити.
Ви відповідаєте на запитання сухо, натякаючи своїм виглядом, що не хочете
розмовляти?
10. В магазині черга – дають потрібну Вам річ. Будете стояти?
11. Ваші друзі посварилися. Обидва приходять до Вас: розсудить, хто
правий. Ви беретесь за роль судді з великою неохотою?
12. Ви любите певного актора, а ваша приятелька вважає його нездарою. Їй
подобається фільми з іншим актором, а Ви віддаєте перевагу американським
комедіям. Її думку ви категорично відхиляєте, визнаючи тільки свій смак?
13. У гардеробі ви почули, як двоє обговорюють, що рок-зірка загинула. А
ви тільки що бачили її у прямому ефірі. Ви проінформуєте їх?
14. Приятель просить вас перевірити завдання. Прохання викликає у Вас
незадоволення?

Інтерпретація отриманих даних


26-28 балів. Назвати вас комунікабельним неможливо. Ви явно надаєте
перевагу усамітненню, хоча самі себе за це караєте. Всі колективні справи Вас
дратують і при кожному зручному випадку Ви намагаєтесь від них ухилитися.
Це не сприяє Вашим контактам з оточуючими, які поступово віддаляються від
Вас. Подумайте, може, справа не в тому, що Ви не бажаєте бути у колективі, а в
вашому небажанні йти назустріч людям.
24-25 балів. Ви не дуже говіркий, у всякому разі самі розмову навряд чи
розпочнете. Приятелів у вас небагато, хоча один друг є, який пробачає вам
замкнутість, розуміючи, що це неголовне. Перехід на інше місце навчання чи
роботи Вас лякає – через необхідність нових контактів. Втім, буває, що
захопившись справою, Ви забуваєте про свою відлюдькуватість і стаєте
комунікабельною людиною. Ось такий стан і прагніть підтримувати.
19-23 балів. Ну що ж, Ви достатньо комунікабельний і в незнайомій
компанії почуваєте себе в своїй тарілці. Нові знайомства Вас не бентежать, але
це не означає, що Ви будете їх завжди продовжувати. В розмові Ви можете
вільно вставити свої “п’ять копійок”, однак в дискусії вступаєте рідко.
14-18 балів. У Вас з комунікабельністю все в нормі. Дякуючи
допитливості, Ви вислуховуєте кожного нового співрозмовника. До Ваших
якостей потрібно віднести і те, що Ви заперечуєте не гарячкуючи, не силуючи
інших, а прагнете переконати. Нові контакти даються Вам легко і просто. Якщо
щось Вас і дратує, то це багатослівність інших. Хоча і в цих випадках Ви вмієте
стриматися.
9-13 балів. Так, у некомунікабельності Вам не дорікнеш, але не заважало б
трохи зменшити допитливість, дещо менше говорити, а головне – менше
висловлюватися з будь-якого приводу. Визнайте, Ви любите бути у центрі
уваги. Відмовляти в проханнях Ви не вмієте, навіть коли виконати прохання
інших не в силах. Чому Вам не заважало б повчитися, то це ретельності і
вмінню не пасувати перед труднощами. Однак, якщо Ви забажаєте, то зможете
себе змусити не відступати, довести почату справу до кінця.
4-8 балів. Про таких, як Ви, кажуть “свій хлопець”. Спілкуватися, бути на
людях – ваша потреба. Жодну справу не пропустите, особливо, якщо робити
нічого, а тільки можна посперечатися. Вступаєте в розмову Ви обов’язково,
навіть коли зовсім не уявляєте про що йде мова. Розпочати справу для Вас
важливіше, ніж її закінчити. Оточуючі ставляться до Вас доброзичливо, але з
деяким сумнівом. Трохи більше самокритики Вам не завадило б.
3 і менше. Спілкування з Вами вимагає деяких зусиль. Ваша балакучість,
можливо, і не викликала б протест, якби Ви не прагнули бути суддею в справах,
до яких, правду кажучи, не дуже розумієтесь. Активність, терплячість,
стриманість не входять до Ваших позитивних рис, а ось ображаєтесь Ви
надмірно. Подумайте про те, що кожен характер, в тому числі і свій, можна
покращити.
4. Методика дослідження темпу усної мовної діяльності.

5. Ознайомлення з анкетуванням щодо дружніх відносин у групі (аналіз,


висновки).

6. Відпрацювання навичок мовного етикету.

Вирішення ситуаційних задач


Задача 1
Наведіть формули привітання з пацієнтом, запрошення, прощання.

Задача 2
Які вислови мовного етикету використаєте, щоб завершити розмову з
багатослівним пацієнтом або змінити тему на більш важливу?

Задача З
Поясніть збудженому пацієнтові кабінету долікарського огляду етапи
роботи з ним.
Виконання психологічної задачі: відпрацювання навичок діалогічної
мови та формул мовного етикету.
1. Відтворити запропонований діалог.
Проаналізувати ситуацію взаємодії – на рівні трьох «Я»:
- з точки зору медичної етики та деонтології;
- визначити та охарактеризувати тип поведінки медичної сестри;
- визначити тип пацієнта з точки зору клінічної психології;
- дати аналіз взаєморозуміння.
Ваш прогноз щодо розвитку ситуації?

Зразок діалогу:
М.: - Добрий день! Я – Ваша дільнична медсестра, Надія Петрівна.
Слухайте лише мене.
П.: - Добрий день (у пацієнта Знічено потуплені очі, дещо метушливі рухи
й невпевненість). Прошу, проходьте, помийте руки, будь ласка.
М.: - Я від таких же, як Ви. Завтра Вам слід бути на прийомі лікаря.
Кабінет №7, о 14-ій годині

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Семиченко В.А., Заслуженюк В. С. «Мистецтво розуміння. Психологія та
педагогіка сімейного спілкування»: навч. посібник для студентів вищ. навч.
закладів. – К.: «Веселка», 1998.
Навчально-методична карта
практичного заняття №9
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Індивідуальні особливості міжособистісного спілкування.


Міжособистісне розуміння»

Актуальність
Спілкування для медичного працівника – це один із основних засобів
взаємодії з пацієнтами. Медичний працівник повинен володіти невербальними
навичками спілкування, застосовуючи жести, міміку, пози для налагодження
терапевтичних контактів з пацієнтами різних типів з точки зору клінічної
психології.
Знати:
‒ поняття «спілкування»;
‒ невербальне спілкування;
‒ методики дослідження невербальних навичок спілкування.
Уміти:
‒ досліджувати невербальні навички спілкування;
‒ складати рекомендації щодо усунення безтактності в поведінці;
‒ інтерпретувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Індивідуальні
особливості міжособистісного спілкування. Міжособистісне розуміння».
2. Робота зі словником термінологічних понять.
3. Дослідження невербальних навичок спілкування.
4. Ознайомлення з методикою «Про що говорять Вам міміка і жести».
5. Складання рекомендацій щодо усунення безтактності в поведінці.
6. Розв’язування ситуаційних задач.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Індивідуальні
особливості міжособистісного спілкування. Міжособистісне розуміння»
(усне опитування).
2. Робота зі словником термінологічних понять.
Назва поняття Зміст
Мовлення індивідуальний прояв і механізм мови; практична реалізація мови:
усна й письмова форма
Мова найважливіший засіб людського спілкування; акумулятор суспільних
змін
Спілкування діяльність пов'язана з обміном інформації в процесі життєдіяльності,
в т.ч. професійної
Соціальна уявлення про свою позицію і місце в груп суспільстві; виражається в
орієнтація поведінці, життєвій позиції, у ставленні до професійного обов'язку
Психологічна освіченість, ступінь досконалості в оволодінні закономірностями
культура виникнення, розвитку, вияву психіки.
3. Дослідження невербальних навичок спілкування.

Дослідження емоцій та почуттів


Завдання 1.
Вибрати два об'єкти спостереження — студенти А та Б.
Студент А має спостерігати за проявами позитивних почуттів, студент Б — негативних.
Оцінку зовнішніх проявів почуттів зробити за допомогою таблиці.

Таблиця оцінки зовнішніх проявів почуттів

1 бал 2 бали 3 бали 4 бали 5 балів


Зовнішні Сильні Слабкі Нейтральні Слабкі Сильні
ознаки негативні негативні почуття позитивні позитивні
почуття почуття почуття почуття
Рот Куточки рота Куточки рота Нейтральний Куточки рота Куточки рота
сильно опущені стан злегка підняті сильно
опущені підняті
Очі Дуже Злегка Спокійний Злегка Примружені,
незадаволе- незадоволе- погляд примружені, блищать,
ний погляд ний погляд блищать, натхненний
веселий погляд
погляд
Брови Сильно Насуплені Розслаблені Розслаблені Розслаблені
насуплені,
зведені
Колір Сильне Легке Нормальний Нормальний Нормальний
обличчя почервоніння почервоніння
або блідість або блідість
Рухи рук Дуже Злегка Вільні Вільні Вільні
напружені, напружені,
загальмовані загальмовані
або безладні або різкуваті
Інтонація Дуже різка, Дещо різка, Без Дещо радісні Дуже веселі,
та зміст дуже дещо особливих радісні
висловлю- незадоволена незадоволена, емоцій
вань вільна
Дихання Дуже Більш ніж Спокійне Спокійне Спокійне
прискорене, звичайне, із
безладне, із частими
частими затримками
затримками

Записати:

Студент А: рот — ...; очі — ; колір обличчя — ...; рухи рук — ; інтонація
висловлювань — ... ; дихання —….балів.
Студент Б: рот — ...; очі — ; колір обличчя — ...; рухи рук — ; інтонація
висловлювань — ... ; дихання —….балів.

На підставі оцінок скласти словесне описання зовнішніх проявів почуттів обох


студентів (за допомогою таблиці).

Студент А___________________________________________
Студент Б___________________________________________
Завдання № 2

Уважно вивчіть запропоновані нижче схематичні зображення дев'яти виразів


людського обличчя.
Кожному номеру має відповідати визначення того емоційного стану, що передано на
малюнку.

Напишіть у зошиті:
1. 4. 7.
2. 5. 8.
3. 6. 9.

Пропонуються варіанти: переляк, подив, приємний сюрприз, розчарування, презирство,


зацікавленість, радість, злість, гнів.
Якщо запропонований перелік не відповідає твоїй думці з конкретного зображення, то
напиши свій варіант.
Емоції схематично передані за допомогою зображення очей, брів і рота. Порівняйте ці
елементи при різних емоціях.
Що означає, якщо куточки рота опущені?
Що означає, якщо куточки рота підняті?
Порівняйте свою думку із думкою одногрупників.
Чи співпадає ваша думка з думкою викладача?
Чим викликана розбіжність?
Чому потрібна єдність думок?

Завдання №3
Визначити для кожного кольору найбільш відповідний йому емоційний стан,
проставляючи знак « + » у відповідну клітинку таблиці.
Кольри/ Здивуванн Радіст Втом Стра Гнів Смуто Інтере Відраз Сором
емоції я ь а х к с а
Сірий
Синій
Зелений
Червоний
Жовтий
Фіолетовий
Коричневий
Чорний

4. Ознайомлення з методикою «Про що говорять Вам міміка і жести».


«Графічні невербальні коди»
Інтерпретація кожного «графічного невербального коду» передбачає опору
на провідний елемент в структурі невербальної поведінки. Нижче наводиться
опис одного з «графічних невербальних кодів»:
Сидить, злегка нахилившись вперед. У спілкуванні нахил тулуба вперед
означає, що людина розташований до спілкування і готовий до дій.
Зчеплені руки - це жест розчарування і прихованої агресії. Чим вище
зчеплені в пальцях руки, тим сильніше негативні почуття.
Сидить, притуливши руки до губ або підборіддя. Ця поза означає, що
людина розмірковує перед прийняттям якогось рішення.
«Підпирання» руками підборіддя також може означати те, що людина
потребує підтримки, що його переживання носять негативний характер, що він
хотів би сконцентруватися.
Руки за спиною. Найчастіше людина ховає руки за спиною, якщо
намагається приховати що-небудь. Якщо він постійно тримає руки за спиною,
то це може вказувати на такі риси, як стриманість і схильність до споглядання.
Подібні жести найбільш часто демонструють або впевнені в собі люди, або
люди владні, професія яких передбачає управління і контроль.
Сукупність жестів: «підпирання» щоки вказівним пальцем, одночасно
інший палець прикриває рот, а великий палець лежить під підборіддям »означає
критичне, оцінне ставлення до партнера.
Положення за столом один на проти одного виражає відношення
суперництва, прагнення дотримуватися тільки своєї точки зору. Якщо зустріч
відбувається в кабінеті, то таке розташування свідчить також про відносини
субординації.
«Кутове» розташування партнерів вказує на партнерські відносини. Така
проксеміка спілкування сприяє постійному контакту очей, сприяє активному
спостереженню за невербальною поведінкою один одного.

Класифікація немовних сигналів за невербальним описом


Спробуйте класифікувати по п'яти типах наступні сигнали, причому
постарайтеся виконати це в максимально швидкому темпі. При прикордонних
випадках достатньо однієї категорії, оскільки тут відсутній зв'язок з
контекстом.
1. Усмішка.
2. Топтання на місці.
3. Боязка розмова.
4. Легке присідання.
5. Підведення брів.
6. Зближення з ким-небудь.
7. Переривання розмови.
8. Нахил (щоб що-небудь підняти).
9. Стискання кулаків.
10. Перенесення ваги з однієї ноги на іншу.
11. Відведення погляду.
12. Вимовляння слів гучне і з натиском.
13. Мовчання.
14. Під'їм із стільця.
15. Сердитий вираз обличчя.
16. Чухання голови.
Варіанти відповідей:
1. Усмішка - Міміка.
2. Топтання на місці - Поза. (Вже мовилося, що при прикордонних
випадках ми поки
називатимемо тільки один критерій).
3. Боязка розмова - Інтонація.
4. Легке присідання - Поза (прикордонний випадок).
5. Підведення брів - Міміка.
6. Зближення з ким-небудь - Дистанціювання (прикордонний випадок).
7. Переривання розмови - Інтонація.
8. Нахил (щоб що-небудь підняти) - Жестикуляція (виглядає як поза).
9. Стискання кулаків - Жестикуляція.
10. Перенесення ваги з однієї ноги на іншу - Поза.
11. Відведення погляду - Міміка.
12. Вимовлення слів гучне і з натиском - Інтонація.
13. Мовчання - так, цей випадок ми також можемо зарахувати до інтонації,
якщо при цьому оцінимо мовчання як сигнал.
14. Під'їм із стільця - Поза (прикордонний випадок).
15. Сердитий вираз обличчя - Міміка.
16. Чухання голови - Жестикуляція.

5. Складання рекомендацій щодо усунення безтактності в поведінці.

6. Розв’язування ситуаційних задач.


Задача 1
Вам необхідно вперше представитися пацієнтові неврологічного
відділення. Ви – постова медсестра, передаючи виразом обличчя
доброзичливість, спокій, взаєморозуміння.

Задача 2
Повідомте реєстраторові поліклінічного відділення про зміну в розкладі
роботи сімейного лікаря, ініціюючи хвилювання мімікою та жестами.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Семиченко В.А., Заслуженюк В. С. «Мистецтво розуміння. Психологія та
педагогіка сімейного спілкування»: навч. посібник для студентів вищ. навч.
закладів. – К.: «Веселка», 1998.
Навчально-методична карта
практичного заняття №10
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Конфлікт. Зони комфорту. Типи поведінкових реакцій»

Актуальність
Класифікація причин, типів, структури та динаміки конфлікту дають
можливість систематизувати знання щодо уникнення та запобігання
конфліктних ситуацій в колективі та міжособистісних стосунках. Дають змогу
удосконалити феномени комунікативної компетенції та налагоджувати
безконфліктне спілкування в професійній сфері.
Знати:
‒ поняття «комунікативна компетенція», «ригідність», «мовлення»;
‒ стилі спілкування;
‒ методики визначення комунікативної соціальної компетенції.
Уміти:
‒ діагностувати рівень комунікативного контролю;
‒ досліджувати стиль спілкування;
‒ досліджувати рівень комунікативної соціальної компетенції;
‒ діагностувати рівень ригідності мовлення;
‒ досліджувати темп усного мовлення;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій».
2. Робота зі словником термінологічних понять.
3. Ознайомлення з методиками на визначення стилю спілкування, рівня
комунікативного контролю.
4. Виконання тесту «Трансактний аналіз спілкування».
5. Виконання методики «Діагностика комунікативної соціальної
компетенції»; визначення ригідності мовлення, темпу усного мовлення.
6. Розв’язування ситуаційних задач.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій» (тестовий контроль).

2. Робота зі словником термінологічних понять.


Поняття Визначення
Спілкування багатогранний процес взаємодії між
людьми або соціальними групами, при
якому відбувається обмін інформацією
Конфлікт зіткнення протилежно спрямованих цілей,
інтересів, позицій, думок опонентів
Комунікативна компетентність здатність встановлювати і підтримувати
необхідні контакти з іншими людьми,
певну сукупність знань, умінь і навичок ,
що забезпечують ефективне спілкування
Ригідність мовлення складність або нездатність до швидкої
взаємодії у процесі спілкування

3. Ознайомлення з методиками на визначення стилю спілкування, рівня


комунікативного контролю.
Методика вивчення рівня комунікативного контролю
Інструкція. У цьому тесті пропонується 10 ситуацій, у яких описується
Ваша реакція на них. Кожну з них необхідно оцінити як правильну чи
неправильну стосовно Вас. Якщо твердження істинне або переважно істинне, то
ми оцінюємо його літерою В, а якщо неправильне або переважно неправильне
— літерою Н.
Тестові завдання
1. Мені здається важким мистецтво копіювати звички інших людей.
2. Я, можливо, зміг би зіграти дурника, для того щоб привернути до себе
увагу чи розвеселити оточуючих.
3. З мене вийшов би непоганий актор.
4. Іншим людям інколи здається, що я хвилююся більше, ніж це є
насправді.
5. В компанії я рідко знаходжуся в центрі уваги.
6. У різних ситуаціях та в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся
по-різному.
7. Я можу відстоювати тільки те, в чому щиро переконаний.
8. Щоб мати успіх у роботі та в стосунках з людьми, я намагаюся бути
таким, яким вони мене хочуть бачити.
9. Я можу бути люб'язний з людьми, які мені дуже не подобаються.
10. Я не завжди такий, яким здаюсь.
Аналіз результатів
Підрахунок результатів: по одному балу нараховується за відповіді Н на
1,5,7 питання, та за відповідь В — на решту.
0-3 бали. У Вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка
рівномірна (однакова) незалежно від ситуації. Ви здатні до щирого розкриття в
спілкуванні. Дехто вважає Вас "невигідним" у спілкуванні через Вашу
прямолінійність.
4-6 балів. У Вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані
у своїх емоціях, у своїй поведінці зважаєте на оточуючих людей.
7-10 балів. У Вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в
будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації, невимушено себе почуваєтеся
та здатні передбачити враження, яке справляєте на оточуючих.
4. Виконання тесту «Трансактний аналіз спілкування».
Методика «Трансактний аналіз спілкування»

Інструкція до тесту:
Повчальний, самовпевнений, БАТЬКО Вчить, направляє, оцінює,
агресивний засуджує, опікує
Раціональний, коректний, ДОРОСЛИЙ Тверезо оцінює, логічно
стриманий мислить, володіє собою
Емоційний, невпевнений, ДИТИНА Вередує, упирається, діє,
підкоряється протестує
Трансакція — одиниця акту спілкування, протягом якої співрозмовники,
що знаходяться в одному з трьох станів "Я", обмінюються парою реплік.
Звертаючись до іншої людини, ми звичайно вибираємо собі і співрозмовникові
один із трьох можливих станів нашого "Я": стан БАТЬКА, ДОРОСЛОГО або
ДИТИНИ.
Практичні вправи та ситуації
Із наведених нижче якостей і рис характеру визначте властиві вам: легко
заводить знайомства, чемний, не любить людей, балакучий, грубий, самотній,
прагне командувати, надмірно самовпевнений, легко адаптується до обставин і
ситуації, невихований, безкомпромісний, відвертий, стриманий, рішучий,
оптимістичний, впевнений у собі, врівноважений, егоїстичний сором'язливий,
спокійний, демократичний у стосунках, принциповий, нетерплячий,
довірливий.
Оцініть себе об'єктивно, намагаючись у майбутньому позбутися
небажаних рис характеру, утверджувати лише необхідні для вас.
Із наведених нижче якостей і рис характеру попросіть своїх друзів
визначити властиві вам: легко заводить знайомства, чемний, не любить людей,
балакучий, грубий, самотній, прагне командувати, надмірно самовпевнений,
легко адаптується до обставин і ситуації, невихований, безкомпромісний,
відвертий, стриманий, рішучий, оптимістичний, впевнений у собі,
врівноважений, егоїстичний, сором'язливий, спокійний, демократичний у
стосунках, принциповий, нетерплячий, довірливий.
Порівняйте їхню оцінку зі своєю, намагайтеся позбутися небажаних рис.
Поміркуйте: 3 чого складається ваше світоглядне кредо? Що заважає вам
стати кращим? Що ви хотіли б змінити у своєму житті і чому: перейти на іншу
роботу, змінити коло спілкування, сімейні відносини? Де почуваєтеся найкраще
і чому: у сім'ї, з друзями, на роботі? З ким найчастіше проводите свій вільний
час: з членами сім'ї, друзями, на самоті? Що не приймаєте у собі і чому:
постійну роздвоєність, невміння контактувати з іншими, відсутність
вимогливості та принциповості? Що цінуєте в собі і чому? Що цінуєте у друзях
і чому? Чи критикуєте свої погляди і дії? Чи плануєте свою роботу? Чи вдається
вам здійснити свої плани?
Людина, говорячи першу фразу, задає тон розмови тим, що мимоволі
обирає собі і співрозмовникові відповідний стан "Я".
Трансактний аналіз спілкування дасть вам можливість опанувати
тонкощами ділового спілкування: точніше вловлювати прихований зміст
сказаного, стати ініціатором спілкування, уникнути тактичних і стратегічних
помилок контакту.
Ці три "Я" супроводжують нас усе життя. Зріла людина уміло
використовує різні форми поведінки, щоб вони були доречні. Самоконтроль і
гнучкість допомагають йому вчасно повернутися в "дорослий" стан, який і
відрізняє зрілу особистість від молодика, нехай навіть солідного віку.
Спробуйте оцінити, як поєднуються ці три "Я" у вашій поведінці. Для
цього оцініть наведені висловлення в балах від 0 до 10.
Тестовий матеріал
1. Мені інколи не вистачає витримки.
2. Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх придушувати.
3. Батьки як більш дорослі люди повинні влаштовувати сімейне життя
своїх дітей.
4. Я іноді перебільшую свою роль у яких-небудь подіях.
5. Мене важко обманути.
6. Мені б сподобалося бути вихователем.
7. Буває, мені хочеться погратися, як маленькому.
8. Думаю, що я правильно розумію всі події, які відбуваються.
9. Кожний повинен виконувати свій обов'язок.
10. Нерідко я роблю не як треба, а як хочеться.
11. Приймаючи рішення, я намагаюся продумати його наслідки.
12. Молодше покоління повинне вчитися в старших, як йому варто жити.
13. Я, як і багато людей, буваю вразливий.
14. Мені вдасться бачити в людях більше, ніж вони говорять про себе.
15. Діти повинні безумовно додержуватися вказівок батьків.
16. Я — пристрасна людина.
17. Мій основний критерій оцінювання людини — об'єктивність.
18. Мої погляди непохитні.
19. Буває, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу
поступитися.
20. Правила виправдані лише доти, поки вони корисні.
21. Люди повинні дотримуватися всіх правила незалежно від обставин.
Ключ|джерело| до тесту
Підрахуйте окремо суму балів по рядках таблиці:
1,4,7,10, (Д — "дитина")
13,16,19
2,5,8,11,14,17,20 (ДОР —
"дорослий")
3,6,9,12, (Б — "батько")
15,18,21
Обробка результатів тесту
Розмістіть відповідні символи в порядку зменшення від найбільшого до
найменшого.
Інтерпретація результатів тесту
Якщо у вас вийшла формула ДОР.Д.Б., то це означає, що ви маєте
розвинуте почуття відповідальності, у міру імпульсивні і безпосередні, не
схильні до повчань. Вам можна лише побажати зберегти ці якості і надалі. Вони
допоможуть у будь-якій справі, пов'язаній зі спілкуванням, колективною
працею, творчістю.
Гірше, якщо на першому місці стоїть Б. Категоричність і самовпевненість
протипоказані, наприклад, педагогові, організаторові словом, усім, хто в
основному має справу з людьми, а не з машинами.
Сполучення Б.Д.ДОР. часом здатне ускладнити життя власникові такої
характеристики. "Батько" з дитячою безпосередністю ріже "правду-матку", ні в
чому не сумніваючись і не піклуючись про наслідки. Але й тут немає особливих
причин для зневіри. Якщо вас не цікавить організаторська робота, гучні
компанії, і ви волієте побути наодинці з книгою, кульманом або етюдником, то
все в порядку. Якщо ж ні і ви захочете пересунути своє Б на друге або навіть на
третє місце, то це цілком можливо. Вам допоможуть групи тренування
спілкування, організовані професійними психологами в багатьох містах.
Д. на чолі пріоритетної формули — цілком прийнятний варіант, скажемо,
для наукової роботи. Ейнштейн, наприклад, один раз жартівливо пояснив
причини своїх наукових успіхів тим, що він розвивався повільно і над багатьма
питаннями задумався лише тоді, коли люди звичайно вже перестають про них
думати. Але дитяча безпосередність добра до певних меж. Якщо вона починає
заважати справі, то, виходить, настав час узяти свої емоції під контроль.

5. Ознайомлення з методиками «Діагностика комунікативної


соціальної компетенції»; визначення ригідності мовлення, темпу усного
мовлення.
Тест «Діагностика комунікативної
соціальної компетентності (КСК)»
Шкали: товариськість, логічне мислення, емоційна стійкість, безпечність,
чутливість, незалежність, самоконтроль, схильність до асоціальної поведінки.
Дана методика призначена для отримання більш повного уявлення про
особистість, складання імовірнісного прогнозу успішності її професійної
діяльності.
Опитувальник включає в себе 100 тверджень, розташованих в циклічному
порядку, з тим щоб забезпечити зручність відліку за допомогою трафарету. Для
кожного питання передбачені три альтернативних відповіді.
Методика розрахована на вивчення окремих особистісних факторів у осіб
із середнім і вищою освітою.
Інструкція до тесту.
Вам пропонується ряд питань і три варіанти відповідей на кожний з них (а,
б, в). Відповідати потрібно таким чином:
1) спочатку прочитайте питання і варіанти відповідей на нього;
2) виберіть один із запропонованих варіантів відповіді, що відображає
вашу думку, і поставте відповідну букву (а, б чи в) в клітинці на аркуші для
відповідей.
Пам'ятайте такі правила:
- не витрачайте багато часу на обдумування відповідей; давайте той
відповідь, який першим приходить в голову;
- намагайтеся не вдаватися занадто часто до проміжних відповідей типу
«не впевнений», «щось середнє» і т.п. Таких відповідей повинно бути якомога
менше;
- ні в якому разі нічого не пропускайте. На кожне питання необхідно дати
відповідь;
- відповідайте якомога більше щиро. Не треба намагатися справити хороше
враження своїми відповідями, вони повинні відповідати дійсності.
А тепер, будь ласка, приступайте до роботи. Свої відповіді в буквеної
формі необхідно проставляти або в опитувальному аркуші поруч з номером
питання, або в спеціальному бланку.
Пам'ятка експериментатору. Звертайте увагу на те, чи зрозумів
опитуваний інструкцію, чи готовий щиро відповісти на поставлені запитання.
Пам'ятайте, що слід відповісти на всі питання. Необхідно підкреслити, що
небажано часто використовувати проміжні відповіді і підлягає роздумувати над
ними. Якщо опитуваних кілька, то вони не повинні радитися один з одним.
Текст опитувальника
1. Я добре зрозумів інструкцію і готовий щиро відповісти на питання:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
2. Я не хотів би знімати дачу:
а) в жвавому дачному селищі;
б) щось середнє;
в) у відокремленому місці, в лісі.
3. Я віддаю перевагу нескладну класичну музику сучасним популярним
мелодіям:
а) вірно;
б) не впевнений;
в) невірно.
4. По-моєму, цікавіше бути:
а) інженером-сталеви ктор;
б) не знаю;
в) драматургом.
5. Я досяг би в житті набагато більшого, якби люди не були налаштовані
проти мене:
а) так;
б) не знаю;
в) немає.
6. Люди були б щасливіші, якби більше часу проводили в суспільстві своїх
друзів:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
7. Будуючи плани на майбутнє, я часто розраховую на удачу:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
8. «Лопата» так відноситься до «копати», як «ніж» до:
а) гострий;
б) різати;
в) точити.
9. Майже всі родичі добре до мене ставляться:
а) так;
б) не знаю;
в) немає.
10. Іноді якась нав'язлива думка не дає мені заснути:
а) так, це вірно;
б) не впевнений;
в) немає.
11. Я ніколи ні на кого не серджуся:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
12. При рівній тривалості робочого дня і однаковою зарплатою мені було б
цікавіше працювати;
а) столяром або кухарем;
б) не знаю, що вибрати;
в) офіціантом в хорошому ресторані.
13. Більшість знайомих вважають мене веселим співрозмовником:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
14. У школі я вважав за краще:
а) уроки музики (вати);
б) важко сказати;
в) заняття в майстернях, ручна праця.
15. Мені безумовно не щастить у житті:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
16. Коли я вчився в 7-10 класах, я брав участь у спортивному житті школи:
а) дуже рідко;
б) від випадку до випадку;
в) досить часто.
17. Я підтримую вдома порядок і завжди знаю, що де лежить:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
18. «Втомлений» так відноситься до «роботи», як «гордий» до:
а) усмішка;
б) успіх;
в) щасливий.
19. Я веду себе так, як прийнято в колі людей, серед яких я знаходжусь:
а) так;
б) коли як;
в) немає.
20. У своєму житті я, як правило, досягаю тих цілей, які ставлю перед
собою:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
21. Іноді я з задоволенням слухаю непристойні анекдоти:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
22. Якби мені довелося вибирати, я вважав за краще б бути:
а) лісничим;
б) важко вибрати;
в) учителем старших класів.
23. Мені хотілося б ходити в кіно, на різні уявлення і в інші місця, де можна
розважитися:
а) частіше одного разу на тиждень (частіше, ніж більшість людей);
б) приблизно раз в тиждень (як більшість);
в) рідше ніж один раз на тиждень (рідше, ніж більшість).
24. Я добре орієнтуюся в незнайомій місцевості: легко можу сказати, де
північ, південь, схід або захід:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
25. Я не ображаюся, коли люди з мене жартують:
а) так;
б) коли як;
в) немає.
26. Мені б хотілося працювати в окремій кімнаті, а не разом з колегами:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
27. Багато в чому я вважаю себе цілком зрілим людиною:
а) це вірно;
б) не впевнений;
в) це невірно.
28. Яке з даних слів не підходить до двох іншим:
а) свічка;
б) місяць;
в) лампа.
29. Зазвичай люди неправильно розуміють мої вчинки:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
30. Мої друзі:
а) мене не підводили;
б) зрідка;
в) досить часто.
31. Зазвичай я переходжу вулицю там, де мені зручно, а не там, де належить:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
32. Якби я зробив корисний винахід, я вважав за краще б:
а) далі працювати над ним в лабораторії;
б) важко вибрати;
в) подбати про його практичному використанні.
33. У мене, безумовно, менше друзів, ніж у більшості людей:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
34. Мені більше подобається читати:
а) реалістичні описи гострих військових чи політичних конфліктів;
б) не знаю, що вибрати;
в) роман, збудливий уяви і почуття.
35. Моїй родині не подобається спеціальність, яку я вибрав:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
36. Мені легше вирішити важке запитання або проблему:
а) якщо я обговорюю їх з іншими;
б) вірно щось середнє;
в) якщо обмірковую їх на самоті.
37. Виконуючи будь-яку роботу, я не заспокоююся, поки не будуть
враховані навіть самі незначні деталі:
а) вірно;
б) середнє;
в) невірно.
38. «Подив» відноситься до «незвичайний», як «страх» до:
а) хоробрий;
б) неспокійний;
в) жахливий.
39. Мене завжди обурює, коли кому-небудь спритно вдається уникнути
заслуженого покарання:
а) так;
б) по-різному;
в) немає.
40. Мені здається, що деякі люди не помічають або уникають мене, хоча не
знаю, чому:
а) вірно;
б) не впевнений;
в) невірно.
41. У житті не було випадку, щоб я порушив обіцянку:
а) так;
б) нс знаю;
в) немає.
42. Якби я працював у господарській сфері, мені було б цікаво:
а) розмовляти з замовниками, клієнтами;
б) щось середнє;
в) вести звіти та іншу документацію.
43. Я вважаю, що:
а) потрібно жити за принципом: «Справі час, потісі годину»;
б) щось середнє між «а» і «в»;
в) жити потрібно весело, нс особливо піклуючись про завтрашній день.
44. Мені було б цікаво повністю поміняти сферу діяльності:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
45. Я вважаю, що моє сімейне життя не гірше, ніж у більшості моїх
знайомих:
а) так;
б) важко сказати;
в) немає.
46. Мені неприємно, якщо люди вважають, що я занадто невитриманий і
нехтую правилами пристойності:
а) дуже;
б) трохи;
в) зовсім не турбує.
47. Бувають періоди, коли важко втриматися від почуття жалості до самого
себе:
а) часто;
б) іноді;
в) ніколи.
48. Яка з наступних дробів не підходить до двох іншим:
а) 3/7;
б) 3/9;
в) 3/11.
49. Я впевнений, що про мене говорять за моєю спиною:
а) так;
б) не знаю;
в) немає.
50. Коли люди ведуть себе нерозсудливо й нерозважливо:
а) я ставлюся до цього спокійно;
б) щось середнє;
в) відчуваю до них почуття презирства.
51. Іноді мені дуже хочеться вилаятися:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
52. При однаковій заробітної платі я волів би бути:
а) адвокатом;
б) важко відповісти;
в) штурманом або льотчиком.
53. Мені подобається робити ризиковані вчинки тільки для забави:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
54. Я люблю музику:
а) легку, живу;
б) щось середнє;
в) емоційно насичену, сентиментальну.
55. Найважче для мене - це справитися з собою:
а) вірно;
б) не впевнений;
в) невірно.
56. Я віддаю перевагу планувати свої справи сам, без стороннього втручання
і чужих порад:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
57. Іноді почуття заздрості впливає на мої вчинки:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
58. «Розмір» так відноситься до «сума», як «нечесний» до:
а) в'язниця;
б) грішний;
в) вкрав.
59. Батьки і члени сім'ї часто чіпляються до мене:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
60. Коли я слухаю музику, а поруч голосно розмовляють:
а) це мені не заважає, я можу зосередитися;
б) вірно щось середнє;
в) це псує мені задоволення і злить мене.
61. Часом мені приходять в голову такі нехороші думки, що про них краще
не розповідати:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
62. Мені здається, цікавіше бути:
а) художником;
б) не знаю, що вибрати;
в) директором театру або кіностудії.
63. Я волів би одягатися швидше скромно, так, як всі, ніж помітно і
оригінально:
а) згоден;
б) не впевнений;
в) не згоден.
64. Не завжди можна здійснити що-небудь поступовими, помірними
методами, іноді необхідно прикласти силу:
а) згоден;
б) щось середнє;
в) немає.
65. Я любив школу:
а) так;
б) важко сказати;
в) немає.
66. Я краще засвоюю матеріал:
а) читаючи добре написану книгу;
б) вірно щось середнє;
в) беручи участь в колективному обговоренні.
67. Я віддаю перевагу діяти по-своєму, замість того щоб дотримуватися
загальноприйнятих правил:
а) згоден;
б) не впевнений;
в) не згоден.
68. АВ так відноситься до ГВ, як СР до:
а) ПО;
б) ОП;
в) ТУ.
69. Зазвичай я задоволений своєю долею:
а) так;
б) не знаю;
в) немає.
70. Коли приходить час для здійснення того, що я заздалегідь планував і
чекав, я іноді відчуваю себе не в змозі це зробити:
а) згоден;
б) щось середнє;
в) не згоден.
71. Нс всі мої знайомі мені подобаються:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
72. Якби мене попросили організувати збір грошей на подарунок кому-
небудь або брати участь в організації ювілейного торжества:
а) я погодився б;
б) не знаю, що зробив би;
в) сказав би, що, на жаль, дуже зайнятий.
73. Вечір, проведений за улюбленим заняттям, приваблює мене більше, ніж
жвава вечірка:
а) згоден;
б) не впевнений;
в) не згоден.
74. Мене більше приваблює краса вірша, ніж краса і досконалість зброї:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
75. У мене більше причин чого-небудь побоюватися, ніж у моїх знайомих:
а) так;
б) важко сказати;
в) немає.
76. Працюючи над чимось, я волів би робити це:
а) в колективі;
б) не знаю, що вибрати;
в) самостійно.
77. Перш ніж висловити свою думку, я вважаю за краще почекати, поки буду
повністю впевнений у своїй правоті:
а) завжди;
б) звичайно;
в) тільки якщо це практично можливо.
78. «Кращий» так відноситься до «найгірший», як «повільний» до:
а) швидкий;
б) найкращий;
в) якнайшвидший.
79. Я роблю багато вчинків, про які потім шкодую:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
80. Зазвичай я можу зосереджено працювати, не звертаючи уваги на те, що
люди навколо мене шумлять:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
81. Я ніколи не відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні:
а) так;
б) важко відповісти;
в) немає.
82. У мене було:
а) дуже мало виборних посад;
б) кілька;
в) багато виборних посад.
83. Я проводжу багато вільного часу, розмовляючи з друзями про тих
приємні події, які ми разом переживали колись:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
84. На вулиці я зупинюся, щоб подивитися швидше на роботу художника,
ніж на вуличну сварку або дорожню пригоду:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
85. Іноді мені дуже хотілося піти з дому:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
86. Я волів би жити тихо, як мені подобається, ніж бути предметом
захоплення завдяки своїм друзям:
а) так;
б) вірно щось середнє;
в) немає.
87. Розмовляючи, я схильний:
а) висловлювати свої думки відразу, як тільки вони приходять в
голову;
б) вірно щось середнє;
в) перед тим добряче зібратися з думками.
88. Яке з наступних поєднань знаків має продовжити цей ряд
Х0000ХХ000ХХХ:
а) Оххх;
б) 00ХХ;
в) Х000.
89. Мені байдуже, що про мене думають інші:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
90. У мене бувають такі хвилюючі сни, що я прокидаюся:
а) часто;
б) зрідка;
в) практично ніколи.
91. Я кожен день прочитую всю газету:
а) так;
б) важко сказати;
в) немає.
92. До дня народження, до свят:
а) я люблю робити подарунки;
б) важко відповісти;
в) вважаю, що покупка подарунків - кілька неприємний обов'язок.
93. Дуже не люблю бувати там, де немає з ким поговорити:
а) вірно;
б) не впевнений;
в) невірно.
94. У школі я вважав за краще:
а) російську мову;
б) важко сказати;
в) математику.
95. Дехто затаїв злобу проти мене:
а) так;
б) не знаю;
в) немає.
96. Я охоче беру участь у громадському житті, в роботі різних комісій і т.д .:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
97. Я твердо переконаний, що начальник може бути не завжди правий, але
завжди має можливість настояти на своєму:
а) так;
б) не впевнений;
в) немає.
98. Яке з наступних слів не підходить до двох іншим:
а) будь-якої;
б) кілька;
в) велика частина.
99. У веселій компанії мені буває незручно дуріти разом з іншими:
а) так;
б) по-різному;
в) немає.
100. Якщо я зробив якийсь промах в суспільстві, то досить швидко забуваю
про нього:
а) так;
б) щось середнє;
в) немає.
Обробка і інтерпретація результатів тесту. Відповіді опитуваного треба
порівняти з ключем.
- У разі збігу літери, зазначеної в ключі, і букви відповіді, який вибрав
опитуваний, за дану відповідь нараховується 2 бали.
- За проміжну відповідь «б» завжди нараховується 1 бал.
- Що стосується розбіжності букви відповіді і букви ключа нараховується 0
балів.
Обробка по фактору В (логічне мислення) дещо інша.
- У разі збігу літери відповіді з буквою ключа присвоюється 2 бали.
- Що стосується розбіжності - 0 балів.
Ключ до тесту
I 1в 11а 21в 31в 41а 51в 61в 71в 81а 91а Л

11 2а 12в 22в 32в 42а 52а 62в 72а 82в 92а А

III за 13а 23а ЗЗв 43в 53а БЗВ 73в 83а 93в Д

IV 4в 14а 24в 34 в 44а 54 в 64а 74а 84а 94а До

V 5а 15а 25в 35а 45в 55а 65в 75в 85а 95а п

VI бв 16а 26а 36в 46а 56а 66в 76В 86а 96В м

VII 7в 17а 27а 37а 47в 57в 67в 77а 87в 97а н

VIII 86 186 286 38в 486 58в 686 78в 886 98а в

IX 9в 19в 29а 39в 49а 59а 69в 79а 89а 99в п

X 10в 20а 30а 40в 50а 60а 70в 80а 90в 100а З
Отримані таким чином бали підсумовуються по кожному фактору.
По чинниках А, В, С, Д, К, М, Н, Л максимальне число балів 20.
По фактору П - 40 балів (скласти рядки V і IX). Кількість балів від 16 до 20
(за факторами А, В, С, Д, К, М, Н) є високою оцінкою відповідного фактора,
значить, відповідну якість особистості явно виражене (наприклад,
товариськість по фактору Л).
Кількість балів від 13 до 15 говорить про певний переважанні якості,
відповідного високій оцінці (наприклад, товариськості над замкнутістю).
Кількість балів від 5 до 7 свідчить про переважання якості, відповідного
низькою оцінкою (наприклад, замкнутості над товариськістю).
Кількість балів від 8 до 12 означає зразкова рівновага між двома
протилежними особистісними якостями (наприклад, в міру відкритий, в міру
замкнутий).
Якщо опитуваний набрав 12 і більше балів за шкалою Л, то результати
опитування необхідно визнати недостовірними.
Якщо опитуваний набрав більше 20 (з 40) балів за шкалою П (схильність
до асоціальної поведінки), то це свідчить про певні особистісних проблемах в
якій-небудь сфері життя: в сім'ї, стосунках з друзями, на роботі, в стосунках з
оточуючими). У цьому випадку необхідно провести додаткову співбесіду, щоб
виявити, наскільки серйозні проблеми, які виникли.
Фактор А
- висока оцінка + А - відкритий, легкий, товариський.
- низька оцінка -А - нетовариський, замкнута.
Фактор В
- висока оцінка + В - з розвиненим логічним мисленням, кмітливий.
- низька оцінка -В - неуважний або зі слаборозвиненим логічним
мисленням.
Фактор С
- висока оцінка + С - емоційно стійкий, зрілий, спокійний.
- низька оцінка -С - емоційно нестійкий, мінливий, піддається почуттям.
Фактор Д
- висока оцінка + Д - життєрадісний, безтурботний, веселий.
- низька оцінка -Д - тверезий, мовчазний, серйозний.
Фактор К
- висока оцінка + К - чутливий, що тягнеться до інших, з художнім
мисленням.
- низька оцінка -К - покладається на себе, реалістичний, раціональний.
Фактор М
- висока оцінка + М - віддає перевагу власні рішення, незалежний,
орієнтований на себе.
- низька оцінка -М - залежний від групи, компанійський, слід за
громадською думкою.
Фактор Н
- висока оцінка + Н - контролюючий себе, вміє підкоряти себе правилам.
- низька оцінка Н - імпульсивний, неорганізований.

Крім того, даний опитувальник дозволяє виявити схильність до асоціальної


поведінки (фактор П), що може характеризуватися зневагою до прийнятих
суспільних норм, визнаним моральним і етичним цінностям, встановленими
правилами поведінки і звичаїв.
Включена в опитувальник і шкала правдивості (фактор Л), яка дозволяє
судити про достовірність отриманих результатів.
Рівнева оцінка факторів (в балах):
- 16-20 - максимальний рівень;
- 13-15 - переважна вираженість факторів;
- 8-12 - середній рівень;
- 5-7 - низький рівень.

6. Розв’язування ситуаційних задач.


Задача 1
Під час обходу до палати, де знаходився лікар і пацієнти, забігла збуджена
медсестра і повідомила, що тільки-но прийшли результати аналізів пацієнта П.,
42 р., з діагнозом «ішемічна хвороба» і вони дуже невтішні. Лікар, побачивши
реакцію пацієнта, наказав медичній сестрі, щоб вона терміново вийшла з палати
і не показувалася йому на очі. Медична сестра зі сльозами на очах вибігла.
1. Визначити тип конфлікту.
2. Змоделювати вирішення конфліктної ситуації.

Задача 2
Напередодні підготовки до виставки квіткових композицій студенти групи
зібралися для того, щоб обговорити тему композиції і виконавців. Студенти
І бригади повідомили, що так як вони не місцеві і на вихідні їдуть додому, то,
на їх думку, композиції повинні готувати студенти ІІ бригади. Вони усі
проживають у місті і їм буде зручніше підібрати матеріал і на понеділок
доставити його в коледж, створивши композицію. Таке рішення обурило
студентів ІІ бригади. Стався конфлікт.
1. Визначити тип конфлікту.
2. Продемонструвати можливі шляхи виходу з конфліктної ситуації.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Семиченко В.А., Заслуженюк В. С. «Мистецтво розуміння. Психологія та
педагогіка сімейного спілкування»: навч. посібник для студентів вищ. навч.
закладів. – К.: «Веселка», 1998.
Діагностика комунікативної соціальної компетентності (КСК) // Фетіскін
Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика
розвитку особистості і малих груп. М "2002. С. 138-149.
Навчально-методична карта
практичного заняття №11
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Конфлікт. Зони комфорту. Типи поведінкових реакцій»

Актуальність
Становлення колективних відносин передбачає наявність субординації, що
зумовлює наявність лідерства та керівництва. Вміння впливати на оточуючих
дає можливість виявити схильність до лідерства, оцінити стиль керівництва та
дотримуватись відповідних норм комунікативної культури з урахуванням етики
та деонтології.
Знати:
‒ поняття «конфлікт», «лідерство», «керівництво»;
‒ вплив лідерських якостей особистості на виявлення схильності до
лідерства та керівництва.
Уміти:
‒ виявляти лідерські якості особистості;
‒ досліджувати схильність до лідерства та керівництва, стиль
керівництва;
‒ аналізувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій».
2. Робота зі словником термінологічних понять.
3. Дослідження лідерських якостей особистості та виявлення схильності до
лідерства і керівництва (виконання методик).
4. Дослідження впливу на оточуючих за методикою «Чи здатні Ви
впливати на інших?».
5. Ознайомлення з методикою оцінювання стилю керівництва
за В.П. Захаровим.
6. Аналіз проведених досліджень.
7. Розв’язування ситуаційних задач.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій» (усне опитування).

2. Робота зі словником термінологічних понять.


Дати визначення понять:
Поняття Визначення
Колектив
Лідер
Лідерство
Субординація
Мікроклімат
Соціально-психологічний клімат

3. Дослідження лідерських якостей особистості та виявлення


схильності до лідерства і керівництва (виконання методик).
Методика на виявлення схильності до лідерства
За допомогою цієї методики можна оцінити Вашу здатність впливати на
своє оточення (тобто вести за собою, спонукати до діяльності).
Варіанти відповідей «так» чи «ні».
1. Чи підійшла б вам професія актора або політика?
2. Чи дратують Вас люди, які намагаються екстравагантно вдягатися,
поводитися незважаючи на думку інших?
3. Чи можете розмовляти з іншою людиною про ваші особисті проблеми?
4. Чи відразу реагуєте на найменші прояви неправильного трактування
ваших слів і вчинків?
5. Чи відчуваєте дискомфорт, коли інші досягають успіхів у тій сфері, де і
ви хотіли б його добитися?
6. Чи любите займатися дуже важкою справою, щоб показати на що ви
здатні?
7. Чи могли б присвятити себе досягненню чогось видатного ціною
відмови від комфорту та дрібних життєвих радощів?
8. Чи влаштовує вас одне і те саме коло друзів?
9. Чи надаєте перевагу розміреному, розписаному по годинах життю?
10. Чи любите міняти меблі в квартирі?
11. Чи подобається вам робити щось постійно по-новому?
12. Чи любите ставити на місце занадто самовпевнених людей?
13. Чи подобається Вам демонструвати, що начальник чи керівник не має
рації?
Нарахуйте по 5 балів за відповіді «ні» на запитання 8, 9 і «так» - на всі інші
запитання.
65 до 35 балів – ви людина, яка має хороші задатки, щоб впливати на
людей, які вас оточують, змінювати їхню думку, керувати іншими. У взаєминах
з людьми почуваєтеся досить упевнено. Ви переконані, що не слід замикатися у
собі, уникати людей, триматися осторонь і думати лише про себе. Ви відчуваєте
потребу щось робити для тих, хто вас оточує, вказувати їм на помилки, учити
їх, щоб викликати в них інтерес до зовнішнього світу. У випадку з тими, хто не
дозволяє себе повчати і не поділяє ваших принципів, у вас можуть виникати
ускладнення. Ви схильні вважати, що з такими людьми нічого панькатися, їх
треба переконувати і ви це вмієте. Але треба стежити за тим, щоб ваше
ставлення до людей не перетворилося на тиранію, прагнення придушити будь-
який опір не набуло рис деспотизму.
35 балів. На жаль, ви буваєте малопереконливим, навіть там, де абсолютно
маєте рацію. Швидше за все, ви вважаєте, що і ваше життя, і життя інших має
будуватися за принципами дисципліни, здорового глузду та хороших звичок і
має бути добре прогнозованим. Коли виникають мінімальні відхилення від
очікуваного оптимуму, ви розгублюєтеся, не можете знайти вихід. Інколи
буваєте занадто невпевнені в собі і це блокує вашу волю та активність. Через це
ви не можете досягти запланованого і в результаті виявляєтеся несправедливо
обділеним.
Методика на виявлення схильності до керівництва
Методика виявляє рівень готовності людини до виконання управлінських
завдань. Варіанти відповідей «так» чи «ні».
1. Чи охоче беретеся за організаційні завдання, до виконання яких не
дається готової інструкції?
2. Чи важко відмовитися від тих прийомів розв'язання організаційних
завдань, які у вас склалися раніше?
3. Перебуваючи в цьому колективі, чи довго ви у своїх спогадах
віддавали перевагу тій групі, в якій працювали раніше?
4. Чи прагнете до того, щоб виробити універсальний стиль поведінки,
придатний для більшості життєвих ситуацій?
5. Чи вмієте без істотних помилок дати цілісну оцінку студента! своєї
групи на основі коротких спостережень, кваліфікувавши їх як сильних,
середніх або слабких у навчанні, організації спільних справ? Чи
справджувалися ваші прогнози потім?
6. Чи легко вам вийти за межі особистих симпатій або антипатій,
вирішуючи спірні питання?
7. Чи вважаєте ви, що універсального способу виходу із напружених
життєвих ситуацій немає, і треба поєднувати різні прийоми залежно від суті
проблеми?
8. Вам легше уникнути суперечки з викладачами, ніж ровесниками?
9. Чи хотілося б щось самому змінити в житті вашої групи
10. Чи часто так буває, що ваше перше враження про людину як
хорошого або поганого організатора виявляється слушним?
11. Чи часто вам доводиться пояснювати власні невдачі об'єктивними
несприятливими чинниками?
12. Чи часто відчуваєте, що для результативнішої праці у вас бракує часу?
13. Чи вважаєте ви, що якби інші зважали на ваші поради, то життя в
групі істотно поліпшилося б?
14. Коли працюєте з кимось у парі й вам здається, що знаєте хід
розв'язання проблеми краще, ніж партнер, чи даєте йому можливість висловити
власну думку, запропонувати свій варіант розв'язання?
Запитання
Відповіді
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Так 1 0 0 0 2 1 1 1 1 1 1 0 0 2
Ні 0 1 1 2 0 0 0 2 0 0 2 1 2 0
0-5балів. Звичайно, у житті можливі різні несподіванки, але за вашими
даними вам краще стати висококваліфікованим фахівцем, ніж керівником. Вам
легше відповідати за себе, ніж за інших.
6-11балів. Певні здібності до керівництва іншими людьми у вас є, але вони
можуть бути реалізовані лише в умовах стабільності, відсутності змін.
12-15 балів. Вам можна прогнозувати непогані успіхи у ролі керівника-
організатора. Ви вмієте сконцентрувати сили па найважливіших проблемах,
проявляєте схильність до роботи з людьми. Уже зараз ви не пливете за течією,
виокремлюєте головне від другорядного, вмієте домагатися втілення
запланованого.
16-20 балів. Можливо, ви вже домоглися реальних успіхів у організації
колективних справ, є формальним лідером. Ви справді можете вивести із
прориву багато справ, маєте необхідні організаторські здібності. Але в
майбутньому вам може завадити надмірна категоричність в оцінках та
судженнях, надмірна безкомпромісність, відсутність гнучкості в роботі з
людьми.

4. Дослідження впливу на оточуючих за методикою «Чи здатні Ви


впливати на інших?».
Методика «Чи здатні ви впливати на інших?»
Уміння впливати на оточення — основна складова ділової людини. А чи
притаманна вам така здатність, чи зможете ви повести інших за собою або вам
потрібно ще ретельно працювати над цим? Знайти відповідь на це запитання
допоможе тест. Відповідати можна тільки “так” або “ні”.
1. Чи уявляєте ви себе у ролі актора чи політичного діяча?
2. Чи викликає у вас роздратування екстравагантна поведінка та одяг
інших людей?
3. Чи здатні ви обговорювати свої інтимні переживання?
4. Чи миттєво ви реагуєте, коли помічаєте щонайменшу неповагу щодо
своєї особистості?
5. Чи псується у вас настрій, коли хтось досягає успіху в тій царині, яку ви
вважаєте для себе найважливішою?
6. Чи прагнете ви робити якусь украй складну справу, аби
продемонструвати всім свої надзвичайні здібності?
7. Чи пожертвували б ви усім, аби досягти у своїй справі значного
результату?
8. Чи намагаєтеся ви зберегти незмінним коло ваших друзів?
9. Чи подобається вам розмірений спосіб життя з жорстким розпорядком
усіх справ і навіть розваг?
10. Чи любите ви переставляти вдома меблі?
11. Чи використовуєте ви нові шляхи вирішення старих завдань?
12. Чи глузуєте ви з самовпевнених людей?
13. Чи схильні ви доводити, що ваш начальник або хтось досить
авторитетний у чомусь помиляється?
Відповіді: “так” — на запитання 1, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13; “ні” — 2, 8, 9.
За кожен збіг з вашою відповіддю запишіть собі по 5 балів.
35-65 балів. Ваша здатність ефективно впливати на інших просто вражає.
Ви легко змінюєте модель поведінки людей, навчаєте, керуєте, вказуєте путь
істинну... У такому амплуа ви почуваєтеся як риба у воді. Ви впевнені, що
особистість не має замикатися у собі, уникати спілкування, триматися осторонь
і думати тільки про себе. Вона має щось робити для інших, керувати ними,
виявляти помилки, навчати їх, аби краще почувалися серед оточення. Тих, кому
не подобаються такі стосунки, на вашу думку, нема чого жаліти. Ви вмієте
переконувати у своїй правоті. Проте бутьте вкрай обережним, аби ваша позиція
не стала надмірно агресивною. У такому разі ви можете перетворитися на
фанатика чи тирана.
30 балів і менше. На жаль, хоча часто правда на вашому боці, переконати
у цьому оточення вдається не завжди. Ви вважаєте, що ваше життя і життя
оточення мають підкорюватися суворій дисципліні, здоровому глузду і
вишуканим манерам, і плин його повинен бути цілком передбачуваним. До того
ж ви буваєте дуже стриманим, не досягаючи через це поставленої мети, а часто-
густо й неправильно зрозумілим. Шкода.

5. Ознайомлення з методикою оцінювання стилю керівництва


за В.П. Захаровим.
Інструкція
Тест містить 9 груп питань, кожна з яких поділяється на 3 твердження, умовно
позначених буквами а, b, с. Щоб правильно відповісти на питання, необхідно уважно
прочитати запропонований текст і з трьох варіантів відповідей-тверджень вибрати тільки
один, найбільш відповідний стилю керівництва у вашому трудовому колективі.
Тести
1.  Ваше підприємство виготовляє групу товарів, що не користуються попитом у
покупців. Конкуренти розробили нову технологію виробництва цих самих товарів, що
відрізняються високою якістю, але потребують додаткових капіталовкладень. Як у такій
ситуації діятиме ваш начальник?
a) продовжить виробництво товарів, що не користуються попитом у покупців;
b) видасть наказ про якнайшвидше впровадження у виробництво нових технологій;
c) витратить додаткові засоби на розробку власних нових технологій, для того, щоб
товари за якістю перевершували товари конкурентів.

2. Уявіть собі, що ви працюєте на автомобільному заводі. Ваш співробітник нещодавно


повернувся з відрядження, метою якої було відвідати виставку новинок виробництва
автомобілів. Він запропонував модернізувати одну з моделей автомобіля. Керівник вашого
заводу:
a) візьме активну участь у розробці нової ідеї, додасть максимальних зусиль для її
швидкого введення у виробництво;
b) віддасть розпорядження про розробку нової ідеї відповідному персоналу;
c) перш ніж запровадити це нововведення у виробництво, ваш керівник збере
колегіальну нараду, де буде прийнято спільне рішення про доцільність модернізації
автомобіля.

3. На колегіальній нараді співробітник запропонував найбільш раціональне рішення


однієї проблеми. Однак це рішення цілком суперечить пропозиції, яку до цього вніс ваш
керівник. У сформованій ситуації він:
a) підтримає раціональне рішення, запропоноване співробітником;
b) буде відстоювати свою позицію;
c) проведе опитування співробітників, що допоможе дійти спільної думки.

4. Ваш колектив здійснив трудомістку роботу, що не принесла бажаного успіху


(прибутку). Ваш керівник:
a) попросить переробити всю роботу, підключивши новий, більш кваліфікований
персонал;
b) обговорить сформовану проблему зі співробітниками, для того, щоб з'ясувати
причини невдачі, щоб уникнути їх надалі;
с) спробує знайти винних у невдачі (не впоралися з роботою) співробітників.

5. У вашу організацію прийшов журналіст, що працює в популярній газеті. Якби вас


попросили назвати цінні риси вашого керівника, то які б з них ви назвали насамперед:
a) кваліфікованість, вимогливість;
b) поінформованість про всі складнощі, що виникають на підприємстві; уміння швидко
приймати потрібне рішення;
c) однакове ставлення до всіх співробітників, уміння іти на компроміс.

6. Один співробітник допустив у своїй роботі незначний промах, однак для того, щоб
його усунути, потрібно чимало часу. Як ви думаєте,
як у такій ситуації вчинить ваш керівник?
a) зробить зауваження цьому співробітникові в присутності його колег, з метою
недопущення таких промахів надалі;
b) зробить зауваження наодинці, не привертаючи увагу інших співробітників;
c) не надасть цій події великого значення.

7. На вашому підприємстві звільнилася посада. На неї претендують відразу кілька


співробітників підприємства. Дії вашого керівника:
a) гідний претендент буде обраний колективним голосуванням;
b) він буде призначений самим керівником;
c) перш ніж призначити людину на цю посаду, керівник порадиться тільки з деякими
членами колективу.

8. Чи прийнято у вашому колективі проявляти особисту ініціативу у вирішенні


питання, що не пов'язане безпосередньо з діяльністю всього підприємства?
a) всі рішення приймаються тільки керівником підприємства;
b) на нашому підприємстві вітається особиста ініціатива співробітників;
c) приймаючи самостійне рішення, перш ніж почати діяти, співробітник підприємства
повинен обов'язково порадитися з керівником.

9. Загалом оцінюючи діяльність вашого керівника, можна сказати, що він...


a) поглинений проблемами, що виникають у вас на виробництві, так, що навіть у
вільний від роботи час роздумує над їхнім розумним вирішенням. Він вимогливий до інших
так само, як і до себе;
b) належить до тих керівників, які вважають, що в для плідної роботи в колективі між
співробітниками повинні бути рівні, демократичні відносини;
c) ваш керівник не бере активної участі в керуванні підприємством, завжди діє за
певною схемою, не прагне вдосконалюватися в маловідомих йому галузях.

10. Керівник запросив вас й інших співробітників на ювілей. У неофіційній обстановці


він:
a) говорить зі співробітниками тільки про роботу, про плани із розширення
виробництва, про збільшення робочого персоналу тощо, саме він задає основний тон бесіді;
b) воліє залишатися в тіні, для того, щоб надати можливість співрозмовникам, колегам
по роботі, висловити свою думку, розповісти, цікавий епізод з життя;
c) бере активну участь у розмові, не нав'язуючи своєї думки іншим співрозмовникам.

11. Керівник попросив вас швидше завершити почату зовсім недавно роботу, що займе
у вас додатковий час. Ваші дії:
a) відразу візьметеся до її якнайшвидшого виконання, тому що не хочете виглядати
нестаранним працівником і цінуєте думку, що склалася у керівника про вас;
b) виконаєте цю роботу, але трохи пізніше, тому що начальник насамперед оцінить
якість її виконання;
c) докладете зусиль, щоб вкластися в строки, запропоновані керівником, однак не
гарантую високої якості її виконання. У нашому колективі основне — вчасно виконати
роботу.

12. Уявіть, що кабінет вашого керівника тимчасово зайнятий (на ремонт), тому йому
кілька днів доведеться попрацювати у вашому кабінеті. Що ви при цьому почуватимете?
a) ви постійно будете нервувати, відчувати страх, боятися зробити якусь помилку в
його присутності;
b) будете цьому дуже радий, тому що це зайва можливість обмінятися досвідом роботи
з досвідченою, цікавою людиною;
c) присутність керівника ніяк не відобразиться на вашій роботі.

13. Ви повернулися з курсів підвищення кваліфікації, довідалися багато корисного й


цінного для вашої роботи. Керівник дав Вам невелике доручення і ви для його виконання
використали здобуті на курсах знання. Як ви думаєте, які будуть дії вашого керівництва?
a) обов'язково зацікавиться тим, що йому поки невідомо, докладніше розпитає вас про
інші нововведення;
b) не надасть цьому факту ніякого значення;
c) зволіє, щоб ви звернулися до його особистого досвіду у виконанні схожих доручень,
тобто порадить виконати доручене завдання так, як йому б цього хотілося.

КЛЮЧ ДО ТЕСТУ
1. а-0 b-1   с-2
2. а-1 b-0   с-2
3. а-2 b-0   с-1
4. а-1 b-2   с-0
5. а-0 b-2   с-1
6. а-0 b-2   с-1
7. а-2 b-0   с-1
8. а-0 b-2   с-1
9. а-2 b-1   с-0
10. а-0 b-1   с-2
11. а-1 b-2   с-0
12. а-0 b-2   с-1
13. а-2 b-0   с-1

Інтерпретація результатів
Від 0 до 10 балів. Керівник вашого підприємства воліє самостійно приймати всі
рішення, до кінця відстоює свою позицію, всі ідеї співробітників ретельно обмірковує, однак
не завжди до них прислухається. Він завжди діє по одній і тій самій схемі, що, на його
думку, підходить для всіх випадків життя, тому всі нововведення сприймає неохоче,
насторожено. У своїй управлінській діяльності він керується принципом: критика одного
співробітника — стимул для активної роботи інших працівників.
Від 11 до 20 балів. «Колектив насамперед!» — такий девіз вашого керівника, тому
основне для нього — доброзичлива атмосфера в колективі. Він завжди прислухається до
думки своїх співробітників, до обговорення питань, пов'язаних з модернізацією виробництва,
впровадження нових технологій. До обрання працівників на нові посади активно
залучаються всі члени трудового колективу. Ваш керівник охоче йде на компроміси, не
любить критики, прагне працювати з людьми, які є професіоналами у своїй справі, у разі
виникнення виробничих проблем звертається тільки до них.
Від 21 і більше. Ваш керівник наділений чудовими організаторськими здібностями, він
швидко приймає важливі рішення, з інтересом стежить за новими ідеями, активно
впроваджує їх у виробництво. У разі виникнення виробничих проблем, не боїться звертатися
за порадою до інших співробітників, охоче погоджується з їхньою думкою, якщо вона
розумна і раціональна. Серед його безумовних переваг вимогливість, об'єктивність, уміння
критикувати співробітників, не зачіпаючи їхнього самолюбства.

6. Аналіз проведених досліджень.

7. Розв’язування ситуаційних задач.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Семиченко В.А., Заслуженюк В. С. «Мистецтво розуміння. Психологія та
педагогіка сімейного спілкування»: навч. посібник для студентів вищ. навч.
закладів. – К.: «Веселка», 1998.
Навчально-методична карта
практичного заняття №12
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Конфлікт. Зони комфорту. Типи поведінкових реакцій»

Актуальність
Спілкування для медичного працівника – це один із основних засобів
взаємодії з пацієнтами. Мудре, професійно виважене слово медика дає хворому
надію на одужання, впевненість у власних силах, що прискорює процес
одужання. Ділове спілкування – складова частина культури праці, яке базується
на знаннях і вміннях, які дають змогу налагодити психологічний контакт, що
забезпечує взаємовплив і взаєморозуміння.
Знати:
‒ поняття «спілкування», «комунікативна культура», «емпатія»;
‒ правила взяття інтерв’ю у пацієнта.
Уміти:
‒ досліджувати комунікативні якості у міжособистісних стосунках;
‒ діагностувати стиль взаємодії під час спілкування;
‒ досліджувати потреби у спілкуванні;
‒ виконувати практичні вправи, спрямовані на оптимізацію процесу
спілкування;
‒ аналізувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій».
2. Робота з пам’ятками.
3. Психодіагностика комунікативної культури.
4. Ознайомлення з опитувальником Т. Лірі для оцінювання
комунікативних якостей у міжособистісних стосунках.
5. Виконання тесту для діагностики потреби у спілкування.
6. Виконання практичних вправ, спрямованих на оптимізацію процесу
спілкування.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій» (тестовий контроль знань).

2. Робота з пам’ятками.
Типи запитань, які використовує медична сестра, проводячи бесіду

Тип
Приклад Перевага Недоліки
запитання
Загальні Як поживаєте? Як Корисні, оскільки Важко контролювати
справи? сприяють самовираженню. відхилення від запитання,
Людина може описати досягнути певної мети чи
власними словами, що для стримати занадто
неї важливо говірких пацієнтів
Конкретні Як Ваше прізвище? Дозволяють швидко Відповіді обмежені
Що у Вас болить? зібрати конкретну постановкою запитання,
інформацію, точну і орієнтовані тільки на
однозначну запитання
Навідні Ви кинете палити, чи Наштовхують пацієнта на Обмежують
не так? Ви будете відповідь, яка відповідає самовираження пацієнта.
більше займатись вашій думці Можуть викликати
фізичними вправами реакцію гніву або розпачу
після видужання?
Пробні Ви кажете, що Досліджують тему, яку Можуть лякати пацієнта.
останнім часом біль у медсестра вважає головною Можуть викликати
шлунку посилився? відповіді дають конкретну почуття гніву або розпачу
інформацію.

Принципи проведення інтерв’ю

Робити Не робити
1. Установити контакт і взаєморозуміння, 1. Сперечатись з пацієнтом або робити
передаючи бажання звернутися до проблем виклик.
пацієнта. 2. Хвалити або давати запевнення.
2. Зберіть відповідні дані: паспортні, 3. Робити фальшиві обіцянки.
загальний стан здоров'я, попередні емоційні 4. Пояснювати або спекулювати на
труднощі, історію попередньої терапії, розвитку проблем пацієнта.
вживання чи не вживання алкоголю, 5. Пропонувати діагноз.
наркотиків, теперішній рівень розуміння 6. Розпитувати пацієнта в чутливих
пацієнтом стану власного здоров'я. ділянках.
3. Почніть логічну оцінку можливого 7. Намагатись умовити пацієнта приймати
подальшого лікування. лікування.
4. Вмотивовано проаналізуйте будь-які 8. Приєднуватись до нападів чи
спротиви (небажання, відмови) пацієнта. висловлювань, які пацієнт робить на своїх
5. Розпочніть практичні приготування для близьких.
подальшого лікування 9. Брати участь у критиці дії іншого
медпрацівника.

Безпосередні взаємини
1. Медсестра представляється, привітавшись і назвавши ім'я, ім'я по батькові,
посаду.
2. Загальні фрази для встановлення клімату довіри, взаєморозуміння, сприйняття,
відкритого спілкування та формування контакту з пацієнтом.
3. Словесне формулювання безпосередньої мети медсестринського спілкування
(дії, процедури).
4. Допомога пацієнту опанувати своїми тривогами, пробудити
самовідповідальність шляхом роз'яснювальної бесіди про мету і призначення процедури
(маніпуляції тощо), бесіду ведемо у заспокійливому тоні.
5. По закінченню маніпуляції (процедури) - схвальні зауваження щодо витримки
пацієнта чи розуміння необхідності лікування.
Важливо! Дотримуватися стриманого тону, темпу мовлення, не виражати негативних
емоцій чи незадоволення діями або настроєм пацієнта. Негативна інформація чи зауваження
мають бути висловленими або після позитивних, нейтралізуючих повідомлень, або
розважливо-співчутливим тоном.
Такт, самоповага медсестри та повага особистості пацієнта, доповнені високим
професіоналізмом виконання посадових обов'язків, забезпечують якість роботи
медичного працівника.

3. Психодіагностика комунікативної культури.


Тест “Визначення рівня комунікативності”
Дайте відповіді на запитання: “Так” (2 бали), “Ні” (0 балів), “Іноді” (1 бал) та підрахуйте
суму набраних балів.
№  “Так” “Ні” “Іноді”
Питання
з/п 2 б. 0 б. 1 б.
1 На Вас чекає ділова зустріч. Чи сильно це Вас бентежить?
2 Чи відкладаєте Ви відвідування лікаря, доки Вам не стане
зовсім зле?
3 Чи викликає у Вас незадоволення доручення виступити з
повідомленням на зборах?
4 Вам пропонують відрядження до міста, в якому Ви ніколи
не були. Чи докладете максимум зусиль, щоб уникнути
цього відрядження?
5 Чи любите Ви ділитися своїми переживаннями з ким-
небудь?
6 Чи дратуєтесь Ви, якщо незнайома людина звертається до
Вас на вулиці з проханням?
7 Чи вірите Ви, що існує проблема “батьків” і “дітей” та що
людям різних поколінь важко порозумітися?
8 Чи соромитесь Ви нагадати знайомому, що він забув
повернути вам 100 гривень, які позичив минулого місяця?
9 Якщо Вам у ресторані або кафе подали неякісну страву, Ви
промовчите, лише розсерджено відставивши тарілку?
10 Опинившись наодинці з незнайомою людиною, Ви не
почнете з нею розмовляти та будете невдоволені, якщо
першою заговорить вона. Чи так це?
11 Вас жахає довга черга в магазині, кінотеатрі... Чи
відмовитесь Ви від свого наміру замість того, щоб встати в
кінці довгої черги та очікувати?
12 Чи боїтеся Ви брати участь у комісії з яких-небудь
конфліктних ситуацій?
13 Ви маєте власні, суто індивідуальні критерії оцінювання
творів літератури, мистецтва і жодних інших думок Ви не
сприймаєте. Чи так це?
14 Почувши в “кулуарах” помилкове судження стосовно добре
відомого Вам питання, чи вважаєте Ви краще промовчати й
не розпочинати суперечки?
15 Чи викликає у Вас неприємні почуття прохання допомогти
комусь у вирішенні службового питання, навчальної теми?
16 Ви охочіше подаєте свої погляди в письмовій формі, ніж в
усній чи не так?

Опрацювання результатів
30–32 бали. Ви дуже некомунікабельні, і від цього страждаєте насамперед Ви самі.
25–29 балів. Ви відлюдькуваті, мовчазні, віддаєте перевагу самотності, тому у Вас
мало друзів.
19–24 бали. Ви достатньо товариська людина, у незнайомій ситуації почуваєтеся
досить упевнено. У Ваших висловлюваннях інколи забагато сарказму без вагомих причин.
Але ці недоліки можна виправити.
15–20 балів. У Вас нормальний рівень комунікабельності. Ви розпочинаєте нові
справи, йдете на зустріч із новими людьми без неприємних почуттів. Хоча, ймовірно, не
полюбляєте галасливих компаній, багатослів’я Вас дратує.
6–14 балів. Ви завжди почуваєтеся впевнено, з радістю висловлюєтеся з будь-якого
приводу, навіть якщо маєте лише поверхове уявлення. Беретеся за будь-яку справу, хоча не
завжди можете успішно довести її до кінця. Поміркуйте над цим.
5 та менше балів. Ваша товариськість занадто велика. Ви забагато розмовляєте,
цікавитеся справами, які Вас не стосуються. Ви маєте вибухову вдачу, часто необ’єктивні.
Людям важко перебувати поруч із Вами .

4. Ознайомлення з опитувальником Т. Лірі для оцінювання


комунікативних якостей у міжособистісних стосунках.
Для представлення основних соціальних орієнтацій Т. Лірі розробив умовну схему у
вигляді кола, розділеного на сектори. У цьому колі по горизонтальній і вертикальній осях
позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У
свою чергу ці сектори розділені на вісім - відповідно більш приватним відносинам. Для ще
тоншого опису круг ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, певним
чином орієнтовані щодо двох головних осей.
Схема Т. Лірі заснована на припущенні, що чим ближче виявляються результати
випробовуваного до центру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів
кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-
підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих
показників від центру кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної
поведінки.
Опитувальник містить 128 оціночних суджень, з яких в кожному з 8 типів відносин
утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована
так, що судження, спрямовані на з'ясування якого-небудь типу відносин, розташовані не
підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість
визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

Інструкція
"Вам будуть представлені судження, що стосуються характеру людини, його взаємин з
оточуючими людьми. Уважно прочитайте кожне судження і оцініть, чи відповідає вона
Вашому уявленню про себе.
Поставте на бланку відповідей знак " + "проти номерів тих визначень, які відповідають
Вашому уявленню про себе, і знак" - " проти номерів тих тверджень, які не відповідають
Вашому уявленню про себе. Намагайтеся бути щирим. Якщо немає повної впевненості, знак
" + " не ставте.
Після оцінювання свого реального "Я" знову прочитайте всі судження і відмітьте ті з
них, які відповідають Вашому уявленню про те, яким Вам, на Вашу думку, слід було б бути в
ідеалі".
Якщо необхідно оцінити особистість когось іншого, то дається додаткова інструкція:
"Таким же чином, як і в перших двох варіантах, дайте оцінку особистості Вашого начальника
(колеги, підлеглого: 1. "Мій начальник, такий, який він є насправді"; 2. "Мій ідеал
начальника").
Методика може бути представлена респонденту або списком (за алфавітом або у
випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження,
які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або його ідеалу.
Обробка результатів
На першому етапі обробки даних проводиться підрахунок балів за кожною октантою з
допомогою ключа до опитувальником.
Ключ
1. Авторитарний: 1 - 4, 33 - 36, 65 - 68, 97 - 100.
2. Егоїстичний: 5 - 8, 37 - 40, 69 - 72, 101 - 104.
3. Агресивний: 9 - 12, 41 - 44, 73 - 76, 105 - 108.
4. Підозрілий: 13 - 16, 45 - 48, 77 - 80, 109 - 112.
5. Підпорядковується: 17 - 20, 49 - 52, 81 - 84, 113 - 116.
6. Залежний: 21 - 24, 53 - 56, 85 - 88, 117 - 120.
7. Доброзичливий: 25 - 28, 57 - 60, 89 - 92, 121 - 124.
8. Альтруїстична: 29 - 32, 61 - 64, 93 - 96, 125 - 128.
На другому етапі отримані бали переносяться на діаграму, при цьому відстань від
центру круга відповідає числу балів по даній октанте (мінімальне значення - 0, максимальна
- 16). Кінці таких векторів з'єднуються і утворюють профіль, що відображає уявлення про
особистість цієї людини. Окреслений простір заштриховывается. Для кожного подання
будується окрема діаграма, на якій воно характеризується за вираженості ознак кожної
октанты.

Інтерпретація результатів
Підрахунок балів ведеться окремо для кожної оцінюваної особистості. Показником
порушення відносин з певною особою є різниця між уявленнями людини про нього і
бажаному його образі в якості партнера по спілкуванню.
Максимальна оцінка рівня - 16 балів, але вона розділена на чотири ступені вираженості
відносини:
0-4 бали - низька:
адаптивна поведінка
5-8 балів - помірна:
9-12 балів - висока: екстремальна поведінка
13-16 балів - екстремальна патологічна поведінка

Позитивне значення результату, отриманого за формулою "домінування", свідчить про


вираженому прагненні людини до лідерства у спілкуванні, до домінування. Негативне
значення вказує на тенденцію до підпорядкування, відмови від відповідальності й позиції
лідерства.
Позитивний результат за формулою "дружелюбність" є показником прагнення
особистості до встановлення доброзичливих відносин і співпраці з оточуючими. Негативний
результат вказує на прояв агресивно-конкурентної позиції, що перешкоджає співпраці та
успішної спільної діяльності. Кількісні результати є показниками ступеня вираженості цих
характеристик.
Найбільш заштриховані на профілі октанти відповідають переважаючим стилем
міжособистісних відносин даного індивіда. Характеристики, що не виходять за межі 8 балів,
властиві гармонійним особистостям. Показники, що перевищують 8 балів, свідчать про
акцентуації властивостей, що виявляються даними октантом. Бали, що досягають рівня 14-16
, свідчать про труднощі соціальної адаптації. Низькі показники за всіма октантам (0-3 бали)
можуть бути результатом скритності і невідвертість випробуваного. Якщо в психограмі
немає октантів, заштрихованих вище 4-х балів, то дані сумнівні в плані їх достовірності:
ситуація діагностики не прихилила до відвертості.
Перші чотири типи міжособистісних відносин (октанти 1-4) характеризуються
тенденцією до лідерства і домінування, незалежністю думки, готовністю відстоювати власну
точку зору в конфлікті. Інші чотири октанта (5-8) - відображають переважання конформних
установок, невпевненість у собі, податливість думці оточуючих, схильність до компромісів.
В цілому інтерпретація даних повинна орієнтуватися на переважання одних показників
над іншими і в меншій мірі - на абсолютні величини. В нормі зазвичай не спостерігаються
значні розбіжності між «Я» актуальним і ідеальним. Помірне розбіжність може розглядатися
як необхідна умова самовдосконалення.
Незадоволеність собою частіше спостерігається у осіб з заниженою самооцінкою (5,6,7
октанти), а також у осіб, що знаходяться в ситуації тривалого конфлікту (4 октант).
Переважання одночасно 1 і 5 октанта властиво особам з проблемою хворобливого
самолюбства, авторитарності, 4 і 8 - конфлікт між прагненням до визнання групою і
ворожістю, тобто проблема пригніченою ворожості, 3 і 7-боротьба мотивів самоствердження
і афіліації, 2 і 6 - проблема незалежності-підпорядкуванню, що виникає в складній службовій
або іншій ситуації, що змушує коритися всупереч внутрішнього протесту.
Особи, у яких виявляються домінантні, агресивних і незалежних рис поведінки, значно
рідше виявляють невдоволення своїм характером і міжособистісними стосунками, проте і у
них може виявлятися тенденція до вдосконалення свого стилю міжособистісної взаємодії з
оточенням. При цьому зростання показників того чи іншого октанта визначить напрям, за
яким самостійно рухається особистість в цілях самовдосконалення, ступінь усвідомлення
наявних проблем, наявність внутрішньоособистісних ресурсів.

Типи міжособистісних стосунків


I. Авторитарний
13-16 – диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості, яка
лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне
покладатися на свою думку, не вміє приймати поради інших. Навколишні відзначають цю
владність, але визнають її.
9-12 – домінантний, енергійний, компетентний, авторитетний лідер, успішний у
справах, любить давати поради, вимагає до себе поваги. 0-8 - упевнена в собі людина, але не
обов'язково лідер, завзятий і наполегливий.
II. Егоїстичний
13-16 – прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий,
розважливий, незалежний, себелюбну. Труднощі перекладає на оточуючих, сам відноситься
до них кілька відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий.
0-12 – егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.
III. Агресивний
13-16 – жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий,
агресивність може доходити до асоціальної поведінки.
9-12 – вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших,
непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний,
дратівливий.
0-8 – впертий, завзятий, наполегливий і енергійний.
IV. Підозрілий
13-16 – відчужений по відношенню до ворожого і злісному світу, підозрілий,
образливий, схильний до сумніву в усьому, злопам'ятний, постійно на всіх скаржиться, всім
незадоволений (шизоїдний тип характеру).
9-12 – критичний, нетовариський, відчуває труднощі у інтерперсональних контактах
через невпевненість в собі, підозрілості і боязні поганого ставлення, замкнутий, скептичний,
розчарований в людях, потайний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії.
0-8 – критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючим людям.
V. Підпорядковується
13-16 – покірний, схильний до самоунижению, слабовільний, схильний поступатися
всім і в усьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі
провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь більш сильному.
9-12 – сором'язливий, лагідний, легко ніяковіє, схильний підкорятися сильнішому без
урахування ситуації.
0-8 – скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не
має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки.
VI. Залежний
13-16 – різко невпевнений у собі, має нав'язливі страхи, побоювання, тривожиться з
будь-якого приводу, тому залежний від інших, від чужої думки.
9-12 – слухняний, боязливий, безпорадний, не вміє проявити опір, щиро вважає, що
інші завжди праві.
0-8 – конформний, м'який, очікує допомоги і порад, довірливий, схильний до
захоплення оточуючими, ввічливий.
VII. Доброзичливий
9-16 – доброзичливий і люб'язний з усіма, орієнтований на прийняття і соціальне
схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, "бути хорошим" для всіх без урахування
ситуації, прагне до цілей мікрогруп, має розвинені механізми витіснення і придушення,
емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).
0-8 – схильний до співробітництва, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні
проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо
конформний, слід умовностям, правилам і принципам "хорошого тону" у відносинах з
людьми, ініціативний ентузіаст у досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе
в центрі уваги, заслужити визнання і любов, товариський, проявляє теплоту і дружелюбність
у відносинах.
VIII. Альтруїстичний
9-16 – гіпервідповідальний, завжди приносить у жертву свої інтереси, прагне
допомогти і співчувати всім, нав'язливий у своїй допомозі і занадто активний по відношенню
до оточуючих, приймає на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня
"маска", що приховує особистість протилежного типу).
0-8 – відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне
ставлення до людей проявляє у співчутті, симпатії, турботі, ніжності, вміє підбадьорити і
заспокоїти оточуючих, безкорисливий і чуйний.
Перші чотири типи міжособистісних відносин – 1, 2, 3 і 4 – характеризуються
переважанням неконформних тенденцій і схильністю до диз’юнктивним (конфліктним)
проявам (3, 4), більшою незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору,
тенденцією до лідерства і домінування (1, 2).
Інші чотири октанта – 5, 6, 7, 8 – представляють протилежну картину: переважання
конформних установок, конгруентність у контактах з оточуючими (7, 8), невпевненість у
собі, податливість думці оточуючих, схильність до компромісів (5, 6).

Текст опитувальника
Інструкція: Вам пропонується список характеристик. Слід уважно прочитати кожну і
вирішити, чи відповідає вона вашому уявленню про себе. Якщо відповідає, то позначте її у
протоколі хрестиком, якщо не відповідає - нічого не ставте. Якщо немає повної впевненості,
хрестик не ставте. Намагайтеся бути щирими.
1. Інші думають про нього прихильно
2. Справляє враження на оточуючих
3. Уміє розпоряджатися, наказувати
4. Уміє наполягти на своєму
5. Володіє почуттям гідності
6. Незалежний
7. Здатний сам подбати про себе
8. Може проявляти байдужість
9. Здатний бути суворим
10. Строгий, але справедливий
11. Може бути щирим
12. Критичний до інших
13. Любить поплакатися
14. Часто сумний
15. Здатний проявляти недовіру
16. Часто розчаровується
17. Здатний бути критичним до себе
18. Здатний визнати свою неправоту
19. Охоче підкоряється
20. Поступливий
21. Вдячний
22. Захоплюється, схильний до наслідування
23. Поважний
24. Шукає схвалення
25. Здатний до співпраці, взаємодопомоги
26. Прагне ужитися з іншими
27. Приязний, доброзичливий
28. Уважний, ласкавий
29. Делікатний
30. Підбадьорюючий
31. Чуйний на заклики про допомогу
32. Безкорисливий
33. Здатний викликати захоплення
34. Користується в інших повагою
35. Володіє талантом керівника
36. Любить відповідальність
37. Впевнений в собі
38. Самовпевнений, напористий
39. Діловий, практичний
40. Любить змагатися
41. Стійкий, наполегливий, де треба
42. Невблаганний, але неупереджений
43. Дратівливий
44. Відкритий, прямолінійний
45. Не терпить, щоб їм командували
46. Скептичний
47. На нього важко справити враження
48. Образливий, делікатне
49. Легко бентежиться
50. Невпевнений у собі
51. Поступливий
52. Скромний
53. Часто вдається до допомоги інших
54. Дуже шанує авторитети
55. Охоче приймає поради
56. Довірливий і прагне радувати інших
57. Завжди люб'язний в обходженні
58. Дорожить думкою оточуючих
59. Товариська, уживчивый
60. Добросердечний
61. Добрий, вселяє впевненість
62. Ніжний, м'якосердий
63. Любить піклуватися про інших
64. Безкорисливий, щедрий
65. Любить давати поради
66. Справляє враження значного людини
67. Керівний наказовий
68. Владний
69. Хвалькуватий
70. Гордовитий і самовдоволений
71. Думає тільки про себе
72. Хитрий, розважливий
73. Нетерпимий до помилок інших
74. Корисливий
75. Відвертий
76. Часто недружелюбний
77. Озлоблений
78. Скаржник
79. Ревнивий
80. Довго пам'ятає свої образи
81. Самокритичний
82. Сором'язливий
83. Безініціативний
84. Лагідний
85. Залежна, несамостійна
86. Любить підкорятися
87. Надає іншим приймати рішення
88. Легко потрапляє в халепу
89. Легко піддається впливу друзів
90. Готовий довіритися будь-кому
91. Схильний призначати до всіх без розбору
92. Всім симпатизує
93. Прощає всі
94. Переповнений надмірним співчуттям
95. Великодушний, терпимий до недоліків
96. Прагне протегувати
97. Прагне до успіху
98. Чекає захоплення від кожного
99. Розпоряджається іншими
100.Деспотичний
101.Сноб, судить про людей лише за рангом і достатку
102.Марнославний
103.Егоїстичний
104.Холодний, черствий
105.Уїдливий, глузливий
106.Злий, жорстокий
107.Часто гнівливий
108.Байдужий
109.Злопам'ятний
110.Пройнятий духом протиріччя
111.Впертий
112.Недовірливий, підозрілий
113.Боязкий
114.Сором'язливий
115.Відрізняється надмірною готовністю підкорятися
116.М'якотілий
117.Майже ніколи нікому не заперечує
118.Нав'язливий
119.Любить, щоб його опікали
120.Надмірно довірливий
121.Прагне знайти розташування кожного
122.З усіма погоджується
123.Завжди доброзичливий
124.Любить всіх
125.Дуже поблажливий до оточуючих
126.Намагається утішити кожного
127.Піклується про інших на шкоду собі
128.Псує людей надмірною добротою

5. Виконання тесту для діагностики потреби у спілкування.


Тест «Визначення потреби у спілкуванні»
Якщо ви згодні з твердженнями, наведеними нижче, поставте знак “+” навпроти
відповідного номера . Якщо ж не згодні, поставте знак “-“.
1. “Я залюбки беру участь у різних урочистостях”.
2. “Я не можу перемогти свої бажання, навіть якщо вони суперечать бажанням моїх
товаришів”.
3. “Мені подобається висловлювати кому-небудь свою прихильність”.
4. “Я більше зосереджений на завоюванні впливу, ніж дружби”.
5. “Я відчуваю , що стосовно друзів маю більше прав, ніж обов’язків”.
6. “Коли я дізнаюся, про успіхи свого товариша , у мене чомусь погіршується
настрій”
7. “Щоб бути задоволеним собою, я повинен кому-небудь у чомусь допомогти “.
8. “Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед товаришів”.
9. “Мої друзі мені добряче-таки набридли”.
10. “Коли я виконую важку роботу, присутність людей мене дратує”.
11. “Загнаний у глухий кут, я кажу лише ту частку правди, яка, на мою думку, не
зашкодить моїм друзям та знайомим”.
12. “У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину”.
13. “Неприємності у друзів викликають у мене таке переживання, що я можу
захворіти”.
14. “Мені приємно допомагати іншим, навіть коли це завдає мені труднощів”.
15. “З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він і не правий”.
16. “Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, аніж оповідання про
кохання”.
17. “Сцени насильства у фільмах викликають у мене відразу”.
18. “На самоті я відчуваю більшу тривогу і напруженість, ніж коли перебуваю серед
людей”.
19. “Я вважаю, що головна радість у житті-спілкування”.
20. “Мені шкода бездомних кішок і собак”.
21. “Я вважаю, що краще мати менше друзів, але зате близьких”.
22. “Я люблю бувати серед людей”.
23. “Я довго хвилююся після суперечки з близькими”.
24. “У мене, мабуть, більше близьких друзів, аніж у багатьох інших”.
25. “Я більше прагну досягнень, аніж дружби”.
26. “Я більше довіряю власній інтуїції й уяві думаючи про людей, ніж судженням про
них інших”.
27. “Для мене важливіше матеріальне забезпечення і добробут, ніж радість спілкування
з приємними мені людьми”.
28. “Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів”.
29. “Люди часто невдячні щодо мене”.
30. “Я люблю оповідання про безкорисливу дружбу”.
31. “Заради друга я можу пожертвувати своїми інтересами”.
32. “У дитинстві я належав до компанії, яка завжди трималася вкупі”.
33. “Якби я був журналістом, то із задоволенням писав би про силу дружби”.

Інтерпретація результатів
Підрахуйте кількість відповідей “-“ на запитання 3, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29 і
відповідей “+” на всі інші запитання.
Якщо одержана сума менше 23 балів – потреба у спілкуванні дуже низька, 23-26-
низька, 27-28-середня, 29-30- висока, 31 і більше – дуже висока.

6. Виконання практичних вправ, спрямованих на оптимізацію процесу


спілкування.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
В. П. Пугачов «Тести, ділові ігри, тренінги в управлінні персоналом».
Робоча книга практичного психолога. М., 2002.
Навчально-методична карта
практичного заняття №13
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Конфлікт. Зони комфорту. Типи поведінкових реакцій»

Актуальність
У фаховій діяльності безумовно необхідно знати природу походження
конфлікту, що дасть змогу уникнути виникненню конфліктних ситуацій у
колективі та роботі з пацієнтами. Етапи безпосередніх взаємин між медичною
сестрою та пацієнтом дають змогу визначити тип поведінкової реакції пацієнта
з точки зору клінічної психології, а разом з тим виробити певну модель
поведінки.
Знати:
‒ поняття «конфлікт», «особистість»;
‒ типологію пацієнтів за типами поведінкових реакцій, можливі реакції
поведінки пацієнтів у критичній ситуації;
‒ типи пацієнтів за Особистісним Опитувальником Бехтєрівського
інституту «ЛОБИ».
Уміти:
‒ визначати тип пацієнта;
‒ діагностувати тип пацієнта за поведінковою реакцією;
‒ досліджувати рівень доброзичливості та довір’я;
‒ аналізувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій».
2. Особливості міжособистісного спілкування медичної сестри і пацієнта.
3. Ознайомлення з типами пацієнтів у ставленні до хвороби за «ЛОБИ»
В.Н. Бехтєрєва.
4. Визначення типу пацієнта (тривожний, підозрілий, демонстративний,
депресивний, іпохондричний) за завданнями.
5. Діагностика доброзичливості та довір’я.
6. Аналіз проведених досліджень.
7. Складання ситуаційних задач.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій» (письмове опитування).
2. Особливості міжособистісного спілкування медичної сестри і
пацієнта.

Спілкування з пацієнтом під час виконання посадових обов’язків


Під час виконання своїх посадових обов’язків, медичний працівник
повинен розуміти, що єдиною метою їхнього виконання є надання медичної
допомоги або послуг, необхідних пацієнту. Тому неприпустимо:
• ігнорувати питання пацієнта чи його присутність;
• коментувати свою завантаженість або тимчасові обмеження прийому;
• виявляти емоції щодо свого власного самопочуття і впливу пацієнта на
нього;
• коментувати дії інших фахівців і медичних працівників, навіть якщо
недоліки очевидні;
• підвищувати тон голосу;
• коментувати зовнішній вигляд пацієнта, його індивідуальні особливості;
• залишати пацієнта в кабінеті прийому одного, без відповідних на те
підстав;
• переривати прийом із особистих причин медичного працівника (у разі
крайньої потреби слід вибачитися);
• використовувати пацієнта як помічника у процесі надання медичної
допомоги (наприклад, виклик пацієнта з черги іншим пацієнтом, пошук
інформації в папках результатів аналізів тощо);
• розв’язувати проблеми особистого характеру пацієнта.

Вітання і знайомство з пацієнтом


Будь-які стосунки починаються зі знайомства. Під час знайомства з
пацієнтом варто:
• з’ясувати ім’я і по-батькові пацієнта;
• установити зоровий контакт;
• вести розмову приємним тоном голосу.

Під час бесіди з пацієнтом необхідно:


‒ правильно ставити запитання;
‒ вислуховувати відповіді до кінця;
‒ повідомляти необхідну пацієнтові інформацію в максимально
доступній формі, з урахуванням віку, інтелектуальних особливостей тощо;
‒ стежити за своїми мімікою та жестами, усуваючи надмірну
жестикуляцію й міміку, що виявляє неповагу до емоцій і почуттів пацієнта;
‒ надавати рекомендації у зрозумілій для пацієнта формі, уникаючи
незрозумілих для нього термінів;
‒ якщо пацієнт відходить від теми, м’яко зупиняти, загострюючи увагу
на важливому;
‒ пам’ятати про свою професійну роль;
‒ спілкуватись з пацієнтами лише у ввічливій формі.
Завершуючи прийом, необхідно поцікавитися, чи залишилися у пацієнта
ще питання, якщо так, то відповісти на них.
Спілкування з агресивним пацієнтом
Агресивною поведінкою визначається одна з форм реагування на різні
фізично чи психічно несприятливі життєві ситуації, що викликають стрес,
фрустрацію тощо. Психологічно агресія є одним з основних способів вирішення
проблем, пов’язаних зі збереженням індивідуальності й тотожності, із захистом
і зростанням відчуття власної цінності, самооцінки, рівня прагнень, а також зі
збереженням та посиленням контролю над тим, що важливо для суб’єкта.
Агресивні дії виявляються як:
• засоби досягнення якої-небудь значущої мети;
• спосіб психологічної розрядки;
• спосіб задоволення потреби в самореалізації та самоствердженні.
Отже, щонайперше, варто знайти й підкреслити щось спільне з пацієнтом,
наприклад, у вас є спільна мета — одужання пацієнта. Друге — підкреслити
значущість пацієнта, його думок, почуттів, а також розповісти про свої почуття.
Третє — надати пацієнтові можливість виговоритися й виявити зацікавлення до
його проблем. Четверте — звернутися до фактів і запропонувати конкретний
вихід із ситуації, що склалася. П’яте — впродовж діалогу тримати спокійний,
упевнений темп мовлення.

3. Ознайомлення з типами пацієнтів у ставленні до хвороби за


«ЛОБИ» В.Н. Бехтєрєва.
1. Хворий характеризується тверезою оцінкою Гармонійний
свого стану. Прагне активно допомагати в
досягненні успіху лікування, не бажає
обтяжувати інших турботами догляду за собою.
2. Хворий відчуває постійно занепокоєння щодо Тривожний
несприятливого перебігу хвороби , можливих
ускладнень , неефективності чи навіть
небезпечності лікування, безперервно шукає
авторитетів. Настрій пригнічений в наслідок
тривожної налаштованості.
3. Пацієнт пригнічений хворобою, не вірить у Меланхолійний
видужання, ефект лікування, песимістичний
погляд на все довкола, невіра в успіх лікування
навіть за сприятливих об’єктивних даних.
4. Особа занурюється у хворобу, повністю Іпохондричний
зосереджуються на суб’єктивних неприємностях
і хворобливих відчуттях, прагне постійно
розповідати про це. Перебільшення хворобливої
дійсності , пошук несуттєвих хвороб.
5. Хворий проявляє повну байдужість до своєї долі Апатичний
кінцевого наслідку хвороби, лікування. Втрата
зацікавленості до життя і всього, що хвилювало.
6. У хворого переважає «дратівлива слабкість» із Неврастенічний
спалахами обурення на першого ліпшого,
особливо при болях , неприємних відчуттях,
невдачах лікування. Потім – розкаяння за
нестриманість.
7. Хворий тривожиться стосовно переважно не Психастенічний (обсесивно-
реальних, а уявних ускладнень хвороби й фобічний)
лікування, невдач у особистому і професійному
житті через хворобу. Захистом від тривоги
стають прикмети і ритуали.
8. Хворий надмірно стурбований можливим Сенситивний
негативним враженням, яке можуть справити на
оточуючих відомості про його хворобу.
Побоювання що його будуть уникати, вважати
неповноцінним. Побоювання стати тягарем для
рідних через хворобу.
9. Хворий демонструє близьким і оточуючим свої Егоцентричний (істеричний)
страждання і переживання з метою цілком
заволодіти їх увагою. Переключає всі розмови
оточуючих «на себе», постійне бажання довести
іншим свою винятковість стосовно хвороби.
10. Хворий демонструє недоречне піднесення Ейфоричний
настрою, іноді награне, зневагу , легковажне
ставлення до хвороби і лікування. Сподівається,
що «все минеться само собою». Прагне
отримати від життя все, незважаючи на хворобу.
11. Хворий активно не визнає хворобу та її Анозогнозичний
наслідки, заперечує неявні прояви хвороби,
приписуючи їх якимось випадковим обставинам.
Відмова від обстеження і лікування, бажання
обійтись «своїми силами». Порушує режим
лікування, відмовляється від обстежень, терапії.
12. Хворий «втікає від хвороби в роботу». Eргопатичний
Незважаючи на тяжкість хвороби і потерпання,
наявне надцінне ставлення до роботи, прагне
продовжувати її. Вибірково ставиться до
обстеження, лікування, терапевтичного режиму,
щоб будь-якою ціною зберегти професійний
статус і можливість активної праці.
13. Хворий впевнений у тому, що хвороба є Паранояльний
результатом чийогось злого наміру. Вкрай
підозрілий до ліків, процедур; намагання
приписати побічні дії або ускладнення
халатності чи навіть злочинні наміри лікарів і
персоналу. Звинувачує і вимагає покарати
винних.

4. Визначення типу пацієнта (тривожний, підозрілий,


демонстративний, депресивний, іпохондричний) за завданнями.
Задача 1
Пацієнт М., 49 р., знаходиться на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному
відділенні 3 тиждень. Поступив із скаргами на різкий біль в епігастральній ділянці,
блювотою, запамороченням, втратою ваги та відсутністю апетиту. За результатами
обстеження виявлено виразку шлунка. Після першого тижня лікування пацієнт не відчув
покращення, замкнувся в собі, перестав іти на контакт з медперсоналом.
Завдання:
Вказати тип пацієнта з точки зору клінічної психології.
Змоделювати бесіду медпрацівника з пацієнтом.

Задача 2
Пацієнт Т., 32 р., отримав направлення на здачу аналізу крові з вени. Коли підійшла
його черга до маніпуляційного кабінету, він зайшов, привітався з медичною сестрою, але
голос його помітно тремтів. Присівши на кушетку він помітно зблід, вкрився липким потом.
Медична сестра запитала, чи все у нього в порядку нНа що він схвально кивнув. Та коли
медсестра наклала джгут на передпліччя, втратив свідомість.
Завдання:
Вказати тип пацієнта з точки зору клінічної психології.
Скласти алгоритм дій медпрацівника у взаємодії з таким пацієнтом.

Задача 3
Хвора В, 28 років. Швидку викликав чоловік хворої. З його слів у хворої відбувся
судомний напад. Напад спровокував сімейний скандал. Хвора під час огляду в свідомості.
Відповідає на питання слабим голосом. Каже, що їй терміново потрібно в лікарню, бо їй
здається, що вона знов втратить свідомість. Під час огляду хворої ознак перенесеного
епілептичного нападу не помічено. Коли фельдшер помічає це і починає розпитувати про те,
як відбувався напад, у хворої відбувається емоційне занепокоєння, під час якого вона уважно
слідкує за реакцією оточуючих. Коли фельдшер попросив всіх вийти з кімнати і сам вийшов
з поля зору хворої, «напад» припинився.
Завдання
Вкажіть тип хворої згідно з клінічною класифікацією.
Виробіть модель терапевтичного впливу.

Задача 4
Хворий М, 56 років. Бригаду ШМД викликала дружина хворого. Перше, що сказав
фельдшеру хворий, що в лікарню він не поїде, а залишиться вдома. Спілкується з медичними
працівниками неохоче, насторожений. Зі скарг вдалося дізнатися, що болить серце і що
серце турбує вже давно. Дружина пояснила, що близько 30 хвилин назад хворого почав
турбувати сильний стискаючий біль в ділянці серця, відчуття нестачі повітря. Сьогодні вже
було декілька приступів, але хворий відмовлявся викликати лікаря. Болі в ділянці серця
турбують давно, але хворий за медичною допомогою не звертався. Сам по собі почав
приймати валідол і валер’янку. Сьогодні інтенсивність і частота приступів зросла, не
зважаючи на відмови хворого дружина викликала швидку. Пацієнт впевнений, що
справиться з хворобою сам, тому що медичні працівники можуть невірно призначити
препарати та недослухатися до його переживань.
Завдання
Вкажіть тип хворого згідно з клінічною класифікацією.
Виробіть модель терапевтичного впливу.

Задача 5
Пацієнтка Н., 42 р., прийшла на прийом до дерматовенеролога. Вона впевнена, що
«підчепила» ВІЛ-інфекцію тому, що відвідувала майстра манікюру, яка під час процедури її
поранила і не обробила уражену поверхню. А по телевізору пацієнтка почула, що ВІЛ-
інфекція передається через нестерильні інструменти. Їй здається, що у неї уже з’явилися
симптоми. Вона має загальну слабкість, часто пітніє, їй здається, що в неї збільшилися
лімфатичні вузли. Обстежитися на ВІЛ-інфекцію вона боїться, так як переконана, що під час
забору крові їй ще можуть занести якусь інфекцію.
1. Визначити тип пацієнта за Особистісним Опитувальником Бехтерівського
інституту (ЛОБИ).
2. Змоделювати методи терапевтичного впливу.

5. Діагностика доброзичливості та довір’я.


Діагностика доброзичливості (за шкалою Кемпбелла)
Інструкція
Уважно прочитайте пари суджень опитувальника. Якщо ви вважаєте, що
яке-небудь судження з пари вірно і відповідає вашому уявленню про себе та
інших людей, то в бланку відповідей навпроти номера судження відзначте
ступінь вашої згоди з ним, використовуючи запропоновану шкалу. Якщо у вас
виникли які-небудь питання, задайте їх, перш ніж почнете виконувати тест.
Тестовий матеріал
1
а) Людина чаші всього може бути впевнений в інших людях.
б) Довіряти іншому небезпечно, так як він може використовувати це в своїх цілях.

2
а) Люди скоріше будуть допомагати один одному, ніж ображати один одного.
б) У наш час навряд чи знайдеться така людина, якій можна було б повністю
довіритися.

3
а) Ситуація, коли людина працює для інших, сповнена небезпеки,
б) Друзі і співробітники виступають найкращим гарантом безпеки.

4
а) Віра в інших є основою виживання в наш час,
б) Довіряти іншим рівнозначно пошуку неприємностей.

5
а) Якщо знайомий просить у борг, краще знайти спосіб відмовити йому.
б) Здатність допомогти іншому становить одну з кращих сторін нашого життя.

6
а) "Договір дорожче грошей" - все ще краще правило в наш час.
б) У наш час необхідно прагнути догоджати всім незалежно від власних принципів.

7
а) Неможливо перестрибнути через себе,
б) Там, де є воля, є і результат.

8
а) У ділових відносинах пет місця дружбі.
б) Основна функція ділових відносин полягає в можливості допомогти іншому.
Ключ
Вибори, що відображають доброзичливе ставлення до інших людей: 1а, 2а,
36, 4а, 56, 6а, 76, 86.

Обробка та інтерпретація результатів


При збігу відповіді випробуваного з ключем нараховується 1 бал. Набрані
бали підсумовуються і таким чином визначається показник доброзичливого
ставлення до інших:
• 4 бали і менше - низький показник;
• 4-8 балів - середній показник;
• 8 балів і вище - високий показник.

6. Аналіз проведених досліджень.

7. Складання ситуаційних задач.


Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».
Навчально-методична карта
практичного заняття №14
з дисципліни «Основи психології та міжособове спілкування»

Тема: «Конфлікт. Зони комфорту. Типи поведінкових реакцій»

Актуальність
Тактика медичної сестри багато в чому залежить від визначення типу
пацієнта у ставленні до хвороби, можливе передбачення типів поведінкових
реакцій пацієнта (впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний) допоможе
виробити методи терапевтичних контактів у професійному спілкуванні та
надати фахову допомогу у критичній ситуації.
Знати:
‒ типи поведінкових реакцій пацієнта;
‒ типи пацієнтів за Особистісним Опитувальником Бехтєрівського
інституту «ЛОБИ»;
‒ тактику поведінки медичної сестри щодо різних типів пацієнта.
Уміти:
‒ визначати тип пацієнта за Особистісним Опитувальником
Бехтєрівського інституту «ЛОБИ»;
‒ діагностувати тип пацієнта за поведінковою реакцією;
‒ діагностувати конфліктність;
‒ аналізувати проведені дослідження;
‒ розв’язувати ситуаційні задачі.

План проведення заняття:


1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій».
2. Повторити таблицю «Типи поведінкових реакцій пацієнтів» (впевнений
у собі, невпевнений у собі, агресивний).
3. Обговорення тактики поведінки медичної сестри щодо різних типів
пацієнтів.
4. Виконання методики «Чи конфліктні Ви?».
5. Аналіз проведених досліджень
6. Диференційований залік.

Хід виконання
1. Актуалізація теоретичного рівня знань з теми «Конфлікт. Зони
комфорту. Типи поведінкових реакцій» (тестовий контроль).

2. Повторити таблицю «Типи поведінкових реакцій пацієнтів»


(впевнений у собі, невпевнений у собі, агресивний).
Залежно від поведінки розрізняють такі типи пацієнтів: агресивний,
впевнений в собі та невпевнений в собі.

Ознаки Агресивний пацієнт Упевнений у Невпевнений у


собі (пасивний)
собі пацієнт
пацієнт
Вираз Напружений, сердитий, Спокійний, Нервовий, очі
обличчя пильний погляд приємний, опущені вниз
впевнений,
добрий зоровий
контакт
Положення Руки на стегнах, нервове Розслаблене Зігнутий,
тіла ходіння. Часто стоїть, положення тіла. положення тіла
коли решта сидить. Зберігає незручне. Може
Намагається домінувати особистий прихилитися до
над іншими простір чогось або втекти
Тон голосу Голосний, вимогливий, Твердий, Тихий,слабкий,
загрозливий, наказовий упевнений у часто тремтить,
собі, виявляє нерозбірливий
інтерес до іншої
людини
Жести Різкі, стрімкі, стиснуті Відповідають Нервові й
кулаки моменту стурбовані
(адекватні)
Вербальний Звинувачувальний, Щирий вияв Прагнення
компонент атакуючий, намагається почуттів, які приховати зміст
(мова) будь-що принизити відтворюють те, слів, виправдатися,
що людина підкорятися іншій
відчуває людині

3. Обговорення тактики поведінки медичної сестри щодо різних типів


пацієнтів за таблицею.

4. Виконання методики «Чи конфліктні Ви?».


Тест «Чи конфліктні Ви?»
1. У громадському транспорті почалась суперечка. Ваша реакція?
а) не приймаю участі;
б) коротко висловлююся на захист сторони, яку вважаю правою;
в) активно втручаюся.

2. Чи виступаєте на зборах із критикою?


а) ні;
б) тільки якщо маю для цього вагомі підстави;
в) критикую з будь-якого приводу.

3. Чи часто сперечаєтесь з друзями?


а) тільки якщо ці люди не ображаються;
б) лише з принципових питань;
в) суперечки - моя стихія.

4. На обід запропонували недосолену страву. Ваша реакція?


а) не буду піднімати бучу через дрібниці;
б) мовчки візьму сільничку;
в) не втримаюсь від зауважень.

5. Якщо на вулиці, у транспорті Вам наступили на ногу:


а) з обуренням подивлюсь на кривдника;
б) сухо зроблю зауваження;
в) висловлю свої емоції, не обираючи виразів.

6. Якщо хтось із близьких купив річ, що Вам не сподобалася:


а) промовчу;
б) обмежуся коротким тактовним зауваженням;
в) влаштую скандал.

7. Не пощастило в лотерею. Як до цього поставитесь?


а) постараюся залишатись байдужим, але дам собі слово ніколи більше не
брати участь у лотереї;
б) не приховуючи досади, поставлюсь до події з гумором, пообіцяю взяти
реванш;
в) програш надовго зіпсує настрій.

Ключ до тесту «Чи конфліктна Ви особистість»:


Кожна відповідь «а» - 4 бали; «б» - 2 бали; «в» - 0.
Підрахуйте загальну суму набраних балів.

20-28 балів. Ви тактовні й миролюбні, уникаєте конфліктів і суперечок, уникаєте


критичних ситуацій на роботі й удома. Можливо, інколи Вас називають пристосуванцем.
10-18 балів. Вас вважають людиною конфліктним. Але насправді Ви конфліктуєте
лише тоді, коли немає іншого виходу й усі засоби вичерпані. При цьому не виходите за
рамки коректності, твердо обстоюєте свою думку. Все це викликає до Вас повагу.
До 8 балів. Конфлікти й суперечки - це Ваша стихія. Любите критикувати інших, але
не виносите критики у свою адресу. Ваша брутальність і нестриманість відштовхує людей. З
Вами важко як на роботі, так і вдома. Постарайтеся перебороти свій характер.

5. Аналіз проведених досліджень

6. Диференційований залік.

Література
І. С. Вітенко «Основи медичної психології, етики і деонтології».
В. Матвєєв, Рогов Є. «Настільна книга психолога», «Атлас для
експерементального дослідження відхилень в психічній діяльності людини»,
В. Зейгарник «Патопсихологія».

You might also like