Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Факультет психології та соціальної роботи
Кафедра психології

Контрольна робота (Реферат )

З психометрії
На тему: “Аналіз складу вибірки піддослідних: їхня гомогенність та
репрезентативність”

Виконав(ла) Булатова Поліна Вадимівна

2 курс бакалавра
Спеціальність психологія
Заочна форма навчання
Викладач Псядло Є.М.

Одеса
2023
1.Вступ
2. Основні поняття
3. Опис процесу вибору піддослідних для дослідження
3.1 Розгляд методів та інструментів, використаних для збору даних.
4.Аналіз гомогенності
4.1 Оцінка ступеня схожості членів вибірки.
5.Аналіз репрезентативності
5.1 Оцінка того, наскільки вибірка відображає загальну популяцію.
6. Висновок
7. Список літератури

2
 1. Вступ

Психологія як наука неприривно розвивається, використовуючи

різноманітні методи дослідження для розкриття та розуміння складних
психічних процесів і явищ. Ця тема стає надзвичайно важливою, оскільки
від неї залежить вірогідність результатів дослідження та їхня застосовність
в реальних умовах.

На мою думку, актуальність цієї теми важко переоцінити. Основною

метою мого реферату є дослідження процесу вибору піддослідних для
наукового дослідження та аналіз їхньої гомогенності і репрезентативності.
Робота має на меті визначити, як правильно підходити до вибору вибірки,
щоб результати дослідження були надійними та відображали
характеристики загальної популяції.

2.Основні поняття
Отже, для початку визначимо основні поняття, що таке гомогенність та
репрезентативність:
● Гомогенність відноситься до ступеня схожості членів вибірки між
собою. Це важливий аспект при аналізі вибірки піддослідних,
оскільки гомогенна вибірка містить піддослідних, які мають схожі
характеристики, що робить можливим зробити узагальнення і
отримати надійні результати. Наприклад, у психологічному
дослідженні, гомогенна вибірка може включати піддослідних зі
схожими віком, статтю, освітою або іншими факторами, які є
об'єктом дослідження. Це допомагає уникнути спотворень у
результатах і робить їх більш надійними.
● Репрезентативність вказує на те, наскільки вибірка піддослідних
відображає характеристики загальної популяції, яку ви намагаєтеся

3
 дослідити. Якщо вибірка репрезентативна, це означає, що склад
піддослідників відповідає важливим параметрам і особливостям
популяції. Наприклад, якщо ми досліджуємо психологічні
характеристики студентів в Україні, репрезентативна вибірка буде
включати представників різних віків, регіонів та соціальних груп,
щоб відображати різноманітність популяції.

Розуміння і забезпечення гомогенності та репрезентативності вибірки

допомагає нам забезпечити, що результати дослідження будуть
достовірними і можуть бути узагальнені на більшу популяцію.

3. Опис процесу вибору піддослідних для дослідження.

Процес вибору піддослідних для дослідження є критично важливим
етапом у науковому дослідженні. Я обрала найзручніші кроки, які можна
включити до цього процесу, та які будуть найбільш зрозуміли, на початку
практики в дослідженнях.

1. Визначення цільової популяції: Спершу нам потрібно чітко

визначити, яку групу людей, об’єктів або популяцію хочемо
дослідити. Наприклад, це може бути психологічне дослідження
студентів другого курсу університету.Тобто, визначаємо межі нашої
популяції.
2. Визначення критеріїв включення: Розробляємо критерії, чи
характеристики повинні мати наші піддослідні, щоб бути
включеними в вибірку. Наприклад, це може бути вік, стать, освіта,
рівень досвіду або інші характеристики, які важливі для вашого
дослідження.

4
3. Вибір методу вибору: Визначаємо, який метод будемо
використовувати для вибору піддослідних. Це може бути
випадковий вибір, стратифікований вибір (поділ на підгрупи та
вибір з кожної підгрупи), або інший метод, який відповідає нашим
цілям та критеріям.
4. Збір даних: Проведемо збір даних від піддослідних, які ввійшли в
вибірку. Якщо необхідно, описуємо, як збираємо інформацію про
піддослідних. Це може включати анкети, інтерв'ю, опитування,
спостереження, експерименти, аналіз документів тощо.
5. Підтвердження готовності піддослідних: Переконуємося, що обрані
піддослідні відповідають нашим критеріям та готові брати участь у
дослідженні.

6. Етичні питання: Треба звернути увагу на етичні аспекти вибору

піддослідних, зокрема, забезпечення їхньої конфіденційності та
згоди на участь у дослідженні.
7. Обсяг вибірки: Визначаємо, скільки піддослідних потрібно для
вашого дослідження, з урахуванням статистичної потужності.
8. Аналіз гомогенності та репрезентативності: Після вибору
піддослідних проводимо аналіз, щоб визначити, наскільки схожі
члени вибірки за визначеними критеріями.( це аналіз гомогенності)
Та, оцінюємо, наскільки вибірка відображає нашу цільову
популяцію. Це може вимагати порівняння характеристик вибірки і
популяції. ( це аналіз репрезентативності).
9. Корекція та інтерпретація: На основі аналізу гомогенності та
репрезентативності вибірки, ви можете коригувати ваші результати
та інтерпретувати їх в контексті вашої досліджуваної проблеми.

5
 Отже, опис процесу вибору піддослідних включає у себе всі ці кроки, які
допоможуть забезпечити надійні та репрезентативні результати наших
досліджень та дозволяє зробити висновки, що наша вибірка буде
відповідати цілям дослідження та давати надійні результати.

3.1 Розгляд методів та інструментів, використаних для збору даних.

Для розгляду методів та інструментів, використаних для збору даних в

моему дослідженні гомогенності та репрезентативності вибірки, я
вирішила включити наступну інформацію:

● Анкетування: Анкети є популярним інструментом для збору даних.

Вони можуть включати запитання, спрямовані на визначення
характеристик і соціодемографічних даних піддослідних. За
допомогою анкет можна вивчити різноманітні аспекти, які
допомагають визначити гомогенність та репрезентативність вибірки.
● Інтерв'ю: Інтерв'ю - це особисті бесіди з піддослідними, під час яких
можна збирати детальну інформацію. Інтерв'ю може допомогти вам
встановити їхні ставлення, досвід та погляди, що стосуються вашої
теми. Цей метод особливо корисний для розуміння мотивацій, думок
та досвіду піддослідних, що може вказувати на їхню гомогенність
або різноманітність.
● Спостереження: У деяких випадках спостереження може бути
використане для збору даних. Наприклад, в соціологічних
дослідженнях спостереження може допомогти визначити певні
поведінкові та соціальні патерни у вибірці.
● Аналіз вже наявних даних: Коли дослідження може базуватися на
аналізі існуючих даних, ми можемо пояснити, як отримали доступ
до цих даних і як вони були зібрані оригінально. Тобто, такі як

6
 медичні записи, резюме, чи соціальні профілі, може надати
додаткову інформацію про їхні характеристики та
репрезентативність.
● Біометричні методи: Для деяких досліджень використовують
біометричні методи, такі як вимірювання фізіологічних показників
(наприклад, пульс, тиск) або об'єктивні вимірювання (наприклад,
вага або розмір).
● Експертні оцінки: У деяких випадках експерти можуть бути
запрошені для оцінки гомогенності та репрезентативності вибірки на
основі їхнього професійного досвіду.

Залежно від конкретного дослідження та його мети, ми можемо

використовувати один чи комбінацію цих методів та інструментів для
збору даних. Важливо вибрати той метод, який найкраще відповідає цілям
та питанням нашого дослідження.

4.Аналіз гомогенності
4.1 Оцінка ступеня схожості членів вибірки.
Аналіз гомогенності важливий для оцінки ступеня схожості членів
вибірки. Це допомагає визначити, наскільки піддослідні або об'єкти
дослідження схожі за деякими характеристиками чи параметрами. Ось
деякі кроки, які можна виконати для оцінки гомогенності вибірки:
● Визначення характеристик для аналізу: Обираємо ті характеристики
або параметри, які нас цікавлять і вважаємо важливими для аналізу
гомогенності. Це може бути вік, стать, освіта, досвід, місце
проживання тощо, в залежності від контексту дослідження.

7
 ● Збір даних: Збираємо дані про ці характеристики для кожного члена
вибірки. Це може включати числові дані, які можна аналізувати
статистично, або якісні дані, які можна класифікувати в категорії.
● Графічні методи: Для зручності, можемо використати графіки, такі
як діаграми розсіювання чи гістограми, щоб візуалізувати розподіл
характеристик у вибірці. Це може допомогти виявити викиди або
неспівпадіння в розподілі даних.
● Використання статистичних методів: Використовуйте статистичні
методи для оцінки гомогенності. Це може включати розрахунок
середніх значень, медіан, дисперсії, коефіцієнта кореляції тощо для
різних груп піддослідних за обраною характеристикою.
● Аналіз підгруп: Коли ваша вибірка поділяється на підгрупи, можно
провести аналіз кожної підгрупи окремо. Це допоможе виявити
внутрішню гомогенність та репрезентативність кожної підгрупи.
● Інтерпретація результатів: Робимо висновки на основі аналізу.
Якщо характеристики та результати аналізу схожі між членами
вибірки, то можемо вважати їх гомогенними за цією
характеристикою.
● Застосування до дослідження: Результати аналізу гомогенності
можуть бути корисними для подальшого дослідження, де ми можете
враховувати ступінь схожості членів вибірки при аналізі результатів
або в формулюванні висновків.
Аналіз гомогенності допомагає визначити, наскільки подібні члени
вибірки та як це може вплинути на узагальнення результатів на всю
популяцію чи групу, яку ми досліджуємо.

4.2Використання статистичних методів для аналізу гомогенності.

Для аналізу гомогенності вибірки можна використовувати різні
статистичні методи. Ось декілька популярних методів:

8
1. Тест Левене: Цей тест використовується для оцінки однорідності
дисперсії між групами чи підгрупами вибірки. Він перевіряє гіпотезу
про рівність дисперсій між групами. Якщо тест вказує на значущі
різниці, це може свідчити про гетерогенність вибірки.
2. Тест Колмогорова-Смірнова: Цей тест використовується для
порівняння розподілів двох вибірок. Він дозволяє оцінити, наскільки
схожі чи відмінні розподіли даних між групами. Якщо тест показує,
що розподіли суттєво відрізняються, це може вказувати на
негомогенність.
3. Аналіз дисперсії (ANOVA): ANOVA дозволяє визначити, чи є
статистично значущі різниці між середніми значеннями трьох чи
більше груп. Якщо результат ANOVA вказує на статистично
значущі відмінності між групами, це може свідчити про
гомогенність.
4. Критерій Стьюдента (t-тест): T-тест дозволяє порівнювати середні
значення двох груп і визначити, чи є статистично значущі
відмінності між ними. Якщо t-тест показує великі відмінності, це
може свідчити про гетерогенність.
5. Критерій Краскела-Уолліса: Цей непараметричний тест
використовується, коли дані не мають нормального розподілу або не
задовольняють умови ANOVA. Він дозволяє визначити, чи є
статистично значущі відмінності між групами.
6. Кластерний аналіз: Цей метод дозволяє групувати об'єкти вибірки на
основі схожості між ними. Кластери, які виявляються під час
аналізу, можуть вказувати на ступінь гомогенності або
різноманітності вибірки.

9
 7. Регресійний аналіз: Регресійний аналіз може використовуватися для
вивчення взаємозв'язку між змінними та визначення ступеня
гомогенності вибірки.
Вибір конкретного статистичного методу для аналізу гомогенності
залежить від типу даних та питань, які ви маєте, специфіки вашого
дослідження. Важливо пам'ятати, що жоден метод не є універсальним, і їх
вибір повинен бути обгрунтованим і залежати від конкретного контексту
вашого дослідження.

5.Аналіз репрезентативності
5.1 Оцінка того, наскільки вибірка відображає загальну популяцію.
Аналіз репрезентативності вибірки включає оцінку того, наскільки ця
вибірка відображає загальну популяцію, або підгрупу, яку ми
досліджуємо. Для оцінки репрезентативності, ось кілька кроків та методів:

A. Побудова популяції: Спочатку визначте, яку популяцію ви хочете

узагальнити. Наприклад, якщо ви досліджуєте студентів другого
курсу університету в Україні, ваша популяція - це всі студенти цього
курсу в Україні.
B. Визначення підгрупи: Якщо ви вивчаєте підгрупу цієї популяції
(наприклад, студентів психології), визначте цю підгрупу та її
характеристики.
C. Вибір вибірки: Оберіть метод вибору вибірки, що допоможе вам
отримати репрезентативні дані. Важливо враховувати
стратифікацію, яка допоможе включити різні групи вибірки
відповідно до характеристик популяції.

10
 D. Зіставлення характеристик: Порівняйте характеристики вашої
вибірки з характеристиками популяції. Це може включати вік, стать,
географічний розподіл, освіту, тощо.
E. Статистичні методи: Використовуйте статистичні методи, такі як
індекси репрезентативності та обчислення довірчих інтервалів, щоб
визначити, наскільки точно ваша вибірка відображає популяцію.
F. Зіставлення інших факторів: Враховуйте інші фактори, які можуть
вплинути на репрезентативність, такі як змінних часу, вибору та
спостереження.
G. Застереження та обмеження: Відзначте всі можливі обмеження та
застереження, які стосуються репрезентативності вашої вибірки, і
розгляньте їх у вашому дослідженні.

Важливо враховувати, що репрезентативність завжди є оцінкою, і вона

може бути вплинута різними чинниками. Аналіз репрезентативності
допоможе визначити, наскільки результати нашого дослідження можуть
бути узагальнені на більшу популяцію чи підгрупу, яку ми вивчаємо.

5.2 Розгляд можливих способів покращення репрезентативності.

Для покращення репрезентативності вибірки із дослідження можна
розглянути наступні способи:

A. Збільшення розміру вибірки: Зазвичай більша вибірка має більше

шансів бути репрезентативною, оскільки вона може краще
відображати розподіл характеристик у популяції. Збільшення
розміру вибірки може покращити репрезентативність.
B. Використання випадкового відбору: Важливо використовувати
методи випадкового відбору для включення об'єктів у вибірку. Це

11
 допомагає уникнути виборочних спотворень і підвищує
репрезентативність.
C. Стратифікація: Треба розподілити популяцію на страти з
урахуванням певних характеристик і вибирати випадково з кожної
страти. Це може покращити репрезентативність вибірки, особливо
якщо певні підгрупи населення важливі для дослідження.
D. Збір даних про відмови: Для покращення репрезентативності,
важливо збирати інформацію про осіб, які відмовилися взяти участь
у дослідженні. Це допоможе визначити, чи існують систематичні
різниці між учасниками і неучасниками.
E. Зменшення викидів: Аналізуйте викиди та спрямовуйте зусилля на
їхнє зменшення. Викиди можуть вказувати на нерепрезентативність
вибірки.
F. Контроль за факторами спотворення: Уникайте факторів
спотворення, таких як вибіркова змінність та вибіркова
підконтрольність, які можуть впливати на репрезентативність.

Отже, покращення репрезентативності вибірки вимагає уважної роботи

на різних етапах дослідження та врахування методів, які допоможуть
зробити вибірку більш подібною до популяції, яку ми досліджуємо.

6.Висновок
Важливість цього дослідження полягає в тому, що воно допомагає
належним чином розуміти придатність вибірки для відображення
популяції та узагальнення результатів на більший масштаб. Дані, які ми
можемо тримати під час дослідження, можуть бути корисні для науковців
та практиків у галузі психології, а також відкривають можливості для
подальших досліджень, спрямованих на покращення методів аналізу
гомогенності та репрезентативності вибірок.

12
 На початку, обмеження досліджень полягають у тому, що в нас не має
багатого досвіду, і це може вплинути на узагальнення результатів. Тому
подальші дослідження та поліпшення методології можуть бути важливими
кроками для подальшого розвитку цієї області.
7.Список літератури
1. Кузьменко Є. В. "Статистичний аналіз даних у психологічних
дослідженнях." Київ: Видавництво "Видавництво Києво-
Могилянська академія," 2010.
2. Tabachnick, B. G., Fidell, L. S. "Using Multivariate Statistics." Pearson,
2019.
3. Стельмашук, О. В., Гавриленко, А. Є. "Способи аналізу та
інтерпретації даних у психології." Київ: Видавництво "Видавництво
Києво-Могилянська академія," 2006.

13