Опис процедури розробки семантичного диференціалу для

вивчення іміджу політика

Імідж – це знакові характеристики, у яких наявні форма, зміст, відбиває і сутнісні, і зовнішні
сторони.

Найбільш впливовими є візуальні характеристики. Як правило, ми не встигаємо повністю

проаналізувати і деталізувати інформацію про кожну людину, з якою співпрацюємо.
Візуальний імідж, який люди створюють самі, ми помічаємо в першу чергу. Тіло, поза, одяг
нам надають масу інформації іще до того, як людина до нас заговорить.
Зв'язки з громадськістю трактують імідж як мислене уявлення про людину, товар чи інститут,
що спрямовано формується у масовій свідомості за допомогою засобів масової інформації.

Семантичний диференціал слугує для якісного і кількісного індексування значень, сенсів за

допомогою двополюсних шкал, що задаються парами антонімічних слів.

Ставлення до політичних діячів визначається різними чинниками: їх політичною та

публічною діяльністю, їх позиціями у інформаційному просторі, настроями суспільних мас.

Взагалі, сприймання політиків - мінливе. Людина викорстовує додаткові критерії для

оцінювання політика, усвідомлює зміни ситуацій і аналізує ступінь відповідності політичних
діячів сформованим критеріям.

Процедура розробки семантичного диференціалу:

• За допомогою анкетування/реп-інтерв’ю потрібно визначити перелік іміджевих
характеристик, які є найбільш значущими для політичних діячів. Так виокремлюються
основні характеристики, наприклад, впевненість, патріотизм тощо.
• Далі, за допомогою анкетування потрібно визначити найбільш популярних політиків на
думку учасників досліду. Але якщо ми маємо на меті вивчити сприймання певних
політиків,то цей етап можна пропустити.
• Другий етап - побудова семантичного диференціалу.
У працях Ч. Осгуда визначається необхідність використання лише біполярних конструктів
для побудови семантичного диференціалу. Але у дослідженні В. Століна переконливо
аргументовано можливість використання однополюсних конструктів. Тож для вивчення
іміджу політика можна розробити монополярний семантичний диференціал.
На основі результатів з перших двох анкетувань формується семантичний диференціал.
На цьому етапі за допомогою методу СД на розширеній вибірці ми досліджуємо
особливості сприймання іміджу (сприймання визначених характеристик) саме обраних
нами політиків. Учасники досліду оцінюють політиків по сформованих/обраних якостях.

Семантичний диференціал дозволяє нам достатньо чітко за допомогою простих

статистичних характеристик зробити обробку результатів та інтерпретувати їх. Так, можна
визначити середнє значення вимірюваної величини (середнє значення певної характеристики
для певного політика), середнє квадрватичне відхилення тощо.