You are on page 1of 12

План-конспект уроку в 5 класі

студенток 3 курсу
Прочої Ганни, Опацької Анастасії, Пригари Антоніни, Моніч Вікторії, Русакової Тетяни
Тема-назва: А ви вмієте грати… в радість?
Тема: Ідея радості життя й відкриття світу у творі.
Епіграф:
У всьому можна знайти щось хороше,
привід для радості, варто лише пошукати!
Елеанор Портер
Мета:
– навчальна: формувати навички виразного читання, переказу, виділення головних
епізодів та деталей, уміння висловлювати оціночні судження, сформулювати початкові уявлення
про поняття «роман» та його жанрові ознаки;
– розвивальна: розвивати навички аналізу художнього твору, позитивного мислення,
стимулювати розвиток творчих здібностей учнів, вміння працювати в групах;
– виховна: виховувати гуманістичне, оптимістичне світобачення, пошану до
загальнолюдських цінностей, виховувати доброзичливість, оптимізм, взаєморозуміння та
взаємоповагу.
Обладнання: підручник зі світової літератури 5 клас (Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.), мультимедійна
презентація (портрет Елеанор Портер, дидактичний матеріал, ілюстрації до твору, уривок з фільму
"Поліанна" (Сара Гардінг, 2003 рік)).
Тип та підтип уроку (за класифікацією М.І.Кудряшова): урок вивчення художнього твору, урок
поглибленнях роботи над текстом.

План уроку (ланцюжок навчальних ситуацій)


1. Оголошення теми та епіграфу. Обговорення.
2. Розповідь вчителя про біографію Елеанор Потер.
3. Робота з літературним терміном.
4. Перевірка знань змісту тексту
5. Обмін враженнями про прочитане.
6. Переказ тексту від імені персонажа.
7. Робота з ключовим епізодом.
8. Постановка та обговорення проблемного запитання.
9. Підсумки уроку. Рефлексія.
10. Оголошення домашнього завдання.
Хід уроку (тривалість - 45 хв.)

Тривалість навч. сит.


+ П.І. студен.-вчителя
Ланцюжок навчальних ситуацій та їх зміст
Анастасія І. Оголошення теми та епіграфу. Обговорення.
Опацька, 2 хв Учитель: Добрий ранок, учні! Як ви гадаєте, а чи можуть люди змінювати життя
інших людей? Саме це ми сьогодні й обговоримо на нашому уроці. Темою нашого
сьогоднішнього уроку є "А ви вмієте грати… в радість?" за прочитаним вами
твором Елеанор Портер «Полліанна».
Та перш ніж почати наше обговорення, нумо розглянемо епіграф нашого уроку. Я
впевнена, ви вже неодноразово чули ці слова, Елеанор Портер стверджувала : "У
всьому можна знайти щось хороше,привід для радості, варто лише пошукати!"
Як ви розумієте даний вислів, чи погоджуєтесь ви з ним?
Учень 1: Я цілком погоджуюсь з цими словами, адже в нашому житті завжди є
безліч причин для радості, просто, інколи, ми їх не відразу помічаємо.
Учень 2: Я також згідна з авторкою, вона досить слушно підмітила, що причини
для щастя є завжди, просто інколи нам самим потрібно їх віднайти.
Анастасія ІІ. Розповідь вчителя про біографію Елеанор Потер.
Опацька, 3 хв Учитель: На попередньому уроці ми вже ознайомилися з біографією Елеанор
Портер. Американська письменниця стала відомою завдяки тому, що навчила
людей різних країн і національностей "грати в радість", уселила віру у свої сили.
Створений авторкою образ дівчинки Полліанни, яка, незважаючи на життєві
випробування, радіє кожному дню й намагається допомогти всім, з ким
зустрічається, став одним із найулюбленіших для дітей усього світу.
Зараз я пропоную вам почитати твітер нашої письменниці, гадаю там ми зможемо
дізнатися пару цікавих фактів з її життя.
А ось ми вже можемо бачити перший твіт, який залишила нам письменниця «Як ви
думаєте, що таке радість, і коли людина радіє?»
Що ви гадаєте з цього приводу ?
Відповіді учнів
Учитель: Одного разу в якомусь інтерв'ю пані Портер запитали, чи не занадто
легковажно вона ставиться до життя, чи не є гра в радість втечею від проблем. На
що вона відповіла: «Я ніколи не вважала, що слід заперечувати існування
труднощів, страждань і зла. Просто, як на мене, значно ліпше сприймати невідоме
бадьоро і радісно». А що ви думаєте з цього приводу?

У родини Портерів був гарний ошатний будинок, найбільшою окрасою якого був
сад, що ріс просто на пласкому даху будівлі. Елеанор дуже подобалося відпочивати
там, сидячи в кріслі посеред дерев, дивитися в небо. Одного разу вона захопила з
собою олівець, зошит і почала писати оповідку. Потім кілька своїх оповідань вона
надіслала до відомого в Америці християнського журналу «Крістіан Гералд». І їх
надрукували! Портер стала письменницею, на той час їй було тридцять три роки.

Найзнаменитіша повість Елеанор Портер – «Полліанна». На Бродвеї було


поставлено однойменну п’єсу, яка пройшла з великим успіхом.

Відома американська акторка, зірка німого кіно Мері Пікфорд, за право


екранізувати роман заплатила його авторці чималу на той час суму.
Проча Ганна, ІІІ. Робота з літературним терміном.
4 хв Учитель: А тепер саме час згадати про літературні терміни. Можливо той,
хто уважно читав підручник, пам’ятає, до якого жанру належить твір «Поліанна»?
Учні: Це роман!
Учитель: Так, ви абсолютні молодці. Це дійсно роман. Так давайте ж
пригадаємо що це таке. Чи є бажаючі прочитати?
Учень 1*читає*: Роман – це великий за обсягом і складний за будовою
епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси,
всебічно і в розвитку показані численні персонажі.
Учитель: Молодець, дякую тобі за допомогу. А тепер поговоримо про
ознаки роману. Хто бажає пригадати разом?
Учень 2 *читає*: Характерні ознаки роману – це:
 зображення всебічної картини життя людей та складного кола життєвих
явищ;
 значна тривалість подій у часі;
 декілька сюжетних ліній;
 наявність системи рівнозначних персонажів
Учитель: Чудово! Ви можете занотувати собі ці пункти, щоб на наступних
уроках Вам було простіше аналізувати наш твір.
Проча Ганна, ІV. Перевірка знань змісту тексту.
6 хв Учитель: А ми тим часом рухаємося далі. Якщо головна героїня весь час
грала у гру, то чому б і нам не пограти? Давайте пограємо в Kahoot!. На екрані ви
бачите код доступу, або можете скористуватися QR-кодом. У чаті нашої зустрічі є
посилання для входу. Підписуйте ваші імена чітко та зрозуміло.
https://create.kahoot.it/details/343c4580-57ca-446f-a3d3-aa562801b82f
1. Поліанна Вітьєр – це…
a) дочка покійної сестри міс Гаррінгтон
b) сирота з дидбудинку
c) дочка покійного брата міс Гаррінгтон
2. Як у місті називали Ненсі та Тімоті?
a) голова та шия міс Поллі
b) права та ліва рука міс Поллі
c) Чіп та Дейл міс Поллі
d) брат та сестра міс Поллі

3. Хто поїхав зустрічати Поліанну з потягу?


a) Ненсі та Тімоті
b) міс Поллі
c) друзі Поліанни
d) ніхто

4. Яка "цікава річ" була у сумочці Поліанни?


a) квітка
b) люстерко
c) квитанція
d) гаманець

5. Якого кольору була сукня Поліанни?


a) жовтого
b) чорного
c) блакитного
d) червоного

6. Де міс Гаррінгтон поселила свою небогу?


a) у квітальні
b) у кімнаті на горищі
c) на кухні
d) у кімнаті для гостей

7. Знайдіть опис Поліанни:


a) руде волосся, червона сукня, капелюх
b) чорне волосся, червона сукня, капелюх
c) світле волосся, червонакартата сукня, солом’яний капелюшок

8. Як називалася гра?
a) гра в щастя
b) гра в карти
c) гра в радість
d) гра в сміх

9. Хто і з якох причини навчив Поліанну грати в радість?


a) Ненсі, коли показувала кімнату на горищі
b) тато, коли Поліанні замість омріяної ляльки надіслали милиці
c) Жіноча допомога, коли у Поліанни помер тато

10. Куди пішов батько Поліанни?


a) на роботу
b) у поле
c) на небо

11. Які люди подобалися Поліанні?


a) люди, які відрізнялися від інших
b) смішні люди
c) люди, які багато працюють
d) люди, схожі на неї

12. Що Поліанна принесла для місіс Сноу?


a) курча
b) бульйон
c) холодець
d) овочі

13. Скільки років Джиммі Біну?


a) 12
b) 11
c) 10
d) 15

14. Якою на Думку Поліанни була міс Поллі?


a) така охайна та гарна
b) така ввічлива та аристократична
c) така красива та молода
d) така хороша й добра

Вікторія V. Обмін враженнями про прочитане.


Моніч, 5 хв Учитель: Ви усі молодці. Під час гри, мабуть, вам пригадались деякі епізоди з
твору, які найбільше вам сподобались, запам’ятались або розчулили. Мені дуже
цікаво почути ваші думки щодо прочитаного. Який епізод вам найбільше припав до
душі та чому?
Учень: Мені сподобалось те, що Полліанна не байдужа до чужого горя. Епізод про
знайомство з Джиммі це лише один із прикладів. Спочатку вона прихистила у себе
кошеня, потім вирішила не залишати у бруді та нещасті собаку. І коли зустріла
обшарпаного хлопчика на вулиці, не змогла пройти повз. Це показує наскільки її
серце сповнене любов’ю та співчуттям до людей, тварин та всього довкола.
Головна героїня демонструє приклад того, що потрібно робити добро та не
чекати на винагороду, а просто так, тому що цей світ потребує безкорисливих і
щирих людей.
Учитель: Дійсно, насамперед доброта, людяність, співпереживання є рушійною
силою безкорисливої допомоги. Ви помітили, що Полліанна втілює у собі ці риси та
випромінює позитив. Як ви гадаєте, чи завжди потрібно шукати цей позитив у
всьому або, все ж варто не приховувати розпач за посмішкою? Чи можна вважати,
що головна героїня є втіленням цілковитої життєрадісності?
Учень: Полліанна завжди намагається підбадьорити навколишніх, шукає у всьому
лише плюси. Вона не та, хто покаже свій сум. Хоч дівчинка й критикує свою
зовнішність, зокрема ластовиння, через яке не хоче дивитися в люстерко, проте
вона розповідає це безтурботно, не соромлячись. Її доля не проста, є те, що змушує
її очі наповнюватись слізьми, але Полліанна не показує це іншим. Вона хоче
впоратись зі своїм горем сама. Напевно, для когось краще сховати розпач за
маскою безтурботності та пережити складні моменти наодинці. Це не робить з
вас лицеміра, просто комусь цей шлях кращий.
Вікторія VІ. Переказ тексту від імені персонажа.
Моніч, 7 хв Учитель: Кожне ваше висловлювання висвітлює твір по-особливому, адже скільки
читачів — стільки й думок. Пропоную вам переказ одного з епізодів від імені
героїв, а саме: будемо працювати над третім розділом, який називається «Приїзд
Полліанни». Отже, троє учнів спробують себе у ролі міс Поллі, Ненсі та, звісно
Полліанни. Хто бажає?
Добре, уявіть що вже після приїзду, наприкінці дня, кожен робить записи у своєму
особистому щоденнику, занотовує свої враження про приїзд Полліанни. Розкажіть
від імені тих героїв, яких ви обрали, про цей епізод.
Учень 1 (міс Поллі): Зізнаюся чесно, я не зраділа приїзду Полліанни, проте все ж
наказала підготувати їй кімнату. У кімнатці стояло маленьке, проте акуратне
ліжко, двоє стільців, умивальник, комод (без люстра) та маленький столик. На
вікнах не було фіранок, а на стіні — жодної картини. Цілісінький день сонце
припікало дах, і кімнатка розжарилась, як пічка. Вона не була затишною, проте це
мене не хвилює. Я наказала Ненсі та Тімоті зустріти мою небогу на станції, не
було жодної необхідності, аби це робила я. Я помітила спантеличення на обличчі
Ненсі, проте мене це лише обурило. Я розвернулася та пішла геть. Вважаю, що й
так зробила чимало для Полліанни.
Учень 2 (Ненсі): Поведінка міс Поллі мене обурила, адже я дуже переймалась через
те, аби не переплутати когось на станції та не привести незнайомця до будинку.
Рідна тітка краще б впоралась, показала б свою привітність до небоги одразу.
Отримавши наказ, я продовжила прасувати, проте в думках повторювала:
«Світле волосся, червона картата сукня і солом’яний капелюшок». На станції я
одразу впізнала Полліанну. Вона одразу відповіла, що рада бачити мене, коли я
заговорила до неї. Вона напрочуд комунікабельна. По дорозі додому вона ні на мить
не переставала говорити. Дівчинка розповіла про Жіночу допомогу, про її любов до
подорожей, про картату сукенку. Під час розмови виявилось, що вона сплутала
мене з міс Поллі, проте це не засмутило її. Полліанна – дитина, від якої віє добром,
мені стало жаль її, особливо коли дівчинка з трепетом згадувала свого батька.
Тоді я рішуче сказала собі, що буду піклуватися про неї та оберігати.
Учень 3 (Полліанна): Я чекала тітоньку Поллі на станції, коли до мене підійшла
жінка та назвала моє ім’я. я подумала, що це тітонька, проте, як виявилось потім,
це була Ненсі. Я дуже зраділа та була в передчутті подорожі. Я розповіла про
свою валізу з Жіночої допомоги та квитанцію, яку мені дав містер Грей. Коли ми
сіли у візок, мені дуже хотілось більше поговорити з моїми новими знайомими.
Дорогою виднівся чудовий краєвид. Мені пригадались розповіді тата. Захотілось
плакати, проте я опанувала себе та почала розповідати Ненсі та Тімоті історії зі
свого життя. З розповідей Ненсі я дізналася, що у майже у кожній кімнаті є
килими, та про те, що тітонька Поллі не любить морозиво. Мене це здивувало – як
можна не любити морозиво, проте і в цьому є свої плюси. Передчуття зустрічі з
тітонькою сповнювало мене радістю, адже це — моя єдина рідна тітонька Поллі!
Вона для мене дуже важлива.
Антоніна VІІ. Робота з ключовим епізодом.
Пригара, 7 хв Учитель: Давайте прочитаємо по черзі найголовніший епізод твору та дізнаємось в
чому криється позитив Полліанни. Той, хто читає потім відповідає на моє
запитання.
Учень 1*читає*: «— Здається, ви можете радіти будь-чому, — зауважила Ненсі,
згадавши, як Полліанна намагалася полюбити кімнатку на горищі.
— Та насправді це просто така гра, — засміялася Полліанна.
— Гра?
— Так, гра в радість.
— Це ще що таке?
— Ну от така гра. Мене тато навчив, і вона просто чудова, — почала пояснювати
Полліанна. — Ми завжди в неї грали, з того часу, як я була зовсім маленькою. Я
розповіла про неї леді із Жіночої допомоги, і дехто із них приєднався до гри.
— То що це за гра? Знаєте, я не надто розуміюся в іграх.»
Учитель: Ми дізнались, що Полліанна завжди грає в радість, то ви вже здогадались,
що це за гра? Розкажіть.
Учень 1: Це гра, де в життєвих ситуаціях потрібно завжди шукати позитив.
Учень 2 *читає*: «Полліанна знов засміялася, але раптом зітхнула. У сутінках її
обличчя видавалося тендітним і задумливим.
— Мабуть, усе почалося тоді, коли в пожертву ми отримали милиці.
— Милиці?
— Так. Я дуже хотіла ляльку, і тато написав їм про це. Та коли прийшла пожертва,
там була записка від однієї леді, і в ній ішлося про те, що ляльок немає, але є
милиці. Тож вона відправила їх, гадаючи, що вони можуть колись
знадобитися. Саме тоді ми й почали грати.
— Що ж, можу сказати, що не бачу в цьому жодного приводу для радощів, —
роздратовано зауважила Ненсі.
— Якраз цьому й треба радіти! Гра полягала в тому, щоб знаходити привід для
радощів у всьому без винятку, — захоплено розповідала Полліанна. — І почали ми з
милиць.»
Учитель: Давайте ви теж спробуєте пограти в цю гру. Ви прочитали про милиці,
яке позитивне значення ним надали б ви?
Учень 2: Милицями можна збивати смачні яблука з дерев!
Учень 3*читає*: «— Ну ви тільки погляньте на неї! Хіба можна радіти з того, що
отримуєш милиці замість ляльки?!
Полліанна заплескала в долоні.
— От якраз і можна! Можна! — вигукнула вона. — Але знаєш, Ненсі, я й сама
спочатку цього не розуміла, — чесно зізналася дівчинка. — Тато мені пояснив.
— Що ж, поясніть тепер і мені, — наполягала Ненсі.
— Хіба ж не зрозуміло? Треба радіти з того, що милиці виявилися непотрібними! —
тріумфально повідомила Полліанна. — Тепер бачиш, як усе просто!
— Дивна якась гра, — зауважила Ненсі, з острахом поглядаючи на Полліанну.
— Ні, вона не дивна, а чудова! — з ентузіазмом наполягала дівчинка. — І з того
часу ми постійно в неї грали. І що тобі важче, то більше радіти треба — ось так.
Щоправда, іноді буває зовсім важко, особливо коли твій тато іде на небо, а в тебе не
лишається нікого, окрім Жіночої допомоги.»
Учитель: Як цей епізод описує характер Полліанни, про що свідчить її гра?
Учень 3: Ця гра свідчить про силу її доброї та позитивної душі, що справляється з
труднощами завдяки пошуку в них хороших сторін.
Учень 4*читає*: «— Авжеж, або коли тебе поселили у крихітну кімнатку на
горищі, в якій майже нічого немає, — пробуркотіла Ненсі.
Полліанна зітхнула.
— Спочатку й справді було непросто, особливо тому, що я почувалася такою
самотньою. Мені здавалося, що я просто не зможу грати в гру, та й гарних речей
хотілося нестерпно! Та раптом я згадала, що терпіти не можу свого ластовиння, і
зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид із вікна і
зрозуміла, що мені є з чого радіти. Знаєш, коли шукаєш привід для радощів,
забуваєш про неприємне — як у випадку з лялькою і милицями, розумієш?
— Гм! — Ненсі навіть не знала, що на це відповісти, і щосили намагалася стримати
сльози.»
Учитель: Чи змогли б ви радіти в таких складних ситуаціях як Полліанна?
Учень 4: Навіть не знаю, але гра варта того, щоб спробувати. Адже таким чином
труднощі переживати набагато легше.
Учень 5*читає*: «— Зазвичай це буває дуже легко, — зітхнула Полліанна, — бо ж
ми з татом так часто грали в гру, що я до неї звикла. Це трапляється саме по собі.
Зараз мені, звісно, непросто, бо грати нема з ким. Можливо, тітонька Поллі якось
згодиться пограти, — міркувала вголос дівчинка.
— Боронь Боже — щоб вона… — видихнула Ненсі і додала вголос: — Знаєш,
Полліанно, хоч я і не зовсім розумію цю гру та й грати не вмію, але я з тобою
гратиму! Так, гратиму, гратиму! — пообіцяла Ненсі.
— О, Ненсі! — вигукнула Полліанна, міцно обіймаючи дівчину. — Це буде просто
чудово! І весело, правда ж?
— Гм, мабуть, — із сумнівом мовила Ненсі. — Та все одно не варто на мене дуже
вже розраховувати в грі, бо я ніколи в них не граю. Та для тебе зроблю виняток, —
закінчила вона, коли вони нарешті ввійшли до кухні.»
Учитель: Подивіться на відповідь Ненсі, коли Полліанна заговорила про гру з
тіткою Поллі. Чому Ненсі погодилася грати з дівчинкою у цю досить дивну, як на
неї, гру?
Учень 5: Ненсі хороша людина, вона хоче, щоб Полліанна була щасливою, тому хоче
таким чином підтримати її, а тітка Поллі зі своїм песимістичним характером
грубо відмовила б дівчинці і Полліанні було б неприємно.

Учитель: Ми прочитали, прослухали епізод, а тепер дайте відповіді на декілька


загальних запитань:
1. Що нового ви дізнались про життя Полліанни із цього розділу?
Учень: Що весь час вона така щаслива та весела, тому що грає в гру, про яку їй
розповів тато.
Учитель: 2. Чи захотілось вам пограти в гру в радість?
Учень: Так, звичайно. Якби всі старались грати в цю гру світ був би набагато
щасливішим і більшість проблем можна б було легко вирішити з позитивним
настроєм.
Учитель: 3. Як ви сприйняли розповідь Полліанни? Що в вас було на душі, коли
дівчата читали цей епізод?
Учень: Шкода її стало, але й захоплення вона викликала. Я вражена, яка вона
сильна духом людина, щоб проживати негатив через позитив.
Антоніна VIII. Постановка та обговорення проблемного запитання.
Пригара, 5 хв Учитель: Чи правильними є такі твердження Полліанни: «Коли шукаєш привід для
радості, забуваєш про неприємне», «Жити – це робити те, що хочеться»?
Учень: Перше твердження справедливе, адже без зла ми б не усвідомили, що це
таке добро. Щоправда, інколи дуже важко розрізнити, побачити оте добро,
особливо коли стається непоправна втрата когось із близьких, але наша героїня
справилась навіть з таким. Друге твердження можна зрозуміти лише у зв’язку зі
знанням обставин життя Полліанни – неймовірної бідності, сирітства,
відсутності в місті справжніх друзів, фактично у неї було не життя, а існування,
виживання. Тому в цьому випадку жити це насолоджуватись, а не витрачати час
на злість, сум, песимізм і таке інше.
Тетяна IX. Підсумки уроку. Рефлексія.
Русакова, 4 хв Учитель: Ось наш урок вже підходить до кінця. Насправді дуже цікаво почути ваші
враження від уроку, роману та рудої дівчинки із ластовинням. На екрані ви
побачите картки із початком речення. Спробуйте продовжити їх, розкажіть про ваші
почуття та думки.
https://wordwall.net/resource/31985872/untitled6
Сьогодні мені на уроці не сподобалось…
Елеанор Портер справді…
Гра у радість - це…
Мені сьогодні сподобалось…
Для мене Поліанна стала…
На цьому уроці я зрозумів/-ла…
Сьогодні я дізнався/-лась…
Учитель: Так, Цікаво почути ваші думки та враження. Ви великі молодці. Дякуємо
за активну роботу на уроці.
Тетяна X. Оголошення домашнього завдання.
Русакова, 2 хв Учитель: Ну що ж, тепер, можна і перейти до останньої частинки нашого уроку –
домашнього завдання.
Ви вже бачили приклад сторінки Елеанор Портер у Твіттері. Пропонуємо вам
створити сторінку Поліанни у соцмережах на вибір. Можете використати інстаграм,
твіттер чи фейсбук. Можете створити дійсно сторінку у соцмережі, і вести її,
мабуть, у вас з’являться підписники. Можете зробити у форматі презентації, або ж
зробити аплікацію на папері і принести до школи.
Всім ще раз дякуємо, і до нових зустрічей!
Список використаної літератури1
1. Kahoot // Інтерактивна платформа // [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://create.kahoot.it/details/343c4580-57ca-446f-a3d3-aa562801b82f
2. WordWall // Інтерактивна платформа // [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://wordwall.net/resource/31985872/untitled6
3. Зарубіжна література : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. О.
Ісаєва, Ж. В. Клименко. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022. – С. 258-295.
4. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури у
середньоосвітніх начальних закладах / Л. Ф. Мірошниченко. – К.: Вища школа, 2007. –
413 с.
5. Навчальна програма із зарубіжної літератури для 5-9-х класів для
загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН від 07.06.2017 номер
804. Електронний ресурс. Режим доступу URL: https://osvita.ua/school/program/program-5-
9/56130/

1
Зазначається література, з якою працював студент під час підготовки плану-конспекту уроку: українські
видання твору (в україномовних перекладах) та інші; літературознавчі, перекладознавчі, науково-методичні
джерела (статті у фахових виданнях, посібники для вчителя); підручник для учнів, словникова та
довідникова література.
Наочність до уроку2

1. https://create.kahoot.it/details/343c4580-57ca-446f-a3d3-aa562801b82f
2. https://wordwall.net/resource/31985872/untitled6
3. Презентація PowerPoint “Елеанор Портер_Полліанна_Урок_3курс(2)_СО_Команда_С”

2
До плану-конспекту уроку додається наочність (на паперових чи електронних носіях), використання якої
передбачається під час запланованого уроку.

You might also like