Що таке філософія? Яка її роль у житті сучасної людини?

Чи може філософія
допомогти у вирішенні повсякденних проблем? Сьогодні я спробую дати відповіді на ці
запитання.

Тож почнемо з найпершого питання: а що взагалі ми уявляємо, коли кажемо

«філософія»? Звичайно, в нас є безліч визначень і пояснень та чи задовольнить нас,
наприклад, «любов до мудрості»? Ми можемо уникнути буквального значення,
звернутись до термінів і відповісти, що філософія — це наука. Але не всі філософи
згодні з цим визначенням, так, наприклад, Бертран Расел казав: «наука — це те, що ми
знаємо, а філософія — це то, що ми ще не знаємо». Крім того, філософія бере початок
з давніх часів, коли вона була чимось, на кшталт, способу життя. Також, багато хто
порівнює філософію із мистецтвом, зокрема, літературою, адже, більшість із
філософів, наприклад, епохи Модерну, пишуть на високому художньому рівні. Можна
сказати, що філософія — це наука, яка може формувати наш світогляд, отож, впливати
на наше бачення життя і нерідко породжує в нас справжнє естетичне задоволення.

На мій погляд, навіть сама інтерпретація сенсу філософії як явища — цікаве питання,
яке ще більше надає цій науці, характеристики, як якогось предмету, який
непідвладний єдиному погляду, що має невичерпну кількість форм і можливостей
вигляду. Адже скільки людей — стільки і поглядів! Це як наче чистий лист, на якому
кожен відтворить власне бачення світу; або тісто, пластилін, який не може існувати без
людини, що надає йому форми.

Тож, чи потрібна філософія наразі, в людському житті? В сучасному світі, філософію

часто сприймають, як щось складне і недосяжне, до чого могли доходити лише великі
уми людства. Як щось недоступне для загальних мас. Я вважаю, це неправильним
сприйняттям. Воно значно звужує інтерес сучасної людини до філософських праць та
депопуляризує науку. Люди не вірять, що можна сьогодні вести філософський спосіб
життя, бо уявляють зовсім не ті речі. Ба більше того: ми навіть не здогадуємося, що
філософія є невід’ємною частиною життя кожної людини. Можна цього не
усвідомлювати, але філософські міркування пронизують усе наше повсякденне життя.

Що взагалі представляє собою «ставитися до життя філософськи»? Насправді, кожна

людина, яка сповідує певні принципи і цінності, будь-то моральні чи естетичні, веде
філософський образ життя. Саме так, ми легше запам'ятовуємо великий обсяг
інформації вкладаючи в неї сенс, що не є просто інформацією, отриманою ззовні, не є
чимось «само собою зрозумілим». Це результат нашої постійної роботи над собою,
аналізом і надання сенсу певній множині фактичної інформації.

Від початку свого існування філософія виступала проти застарілих догм та

упереджень, натомість виступала за критичне мислення, за що філософам часто
діставалося від пристрасних прихильників «традицій». Філософія становить осередок
критичного мислення, є невпинним джерелом запитування, що є чудовою людською
якістю. Отож, філософія визначає орієнтири світогляду, а кожна людина, в силу різного
досвіду і знань, формує власне світобачення. Тому кожна людина має «свою
філософію», отож усі ми — природжені філософи!
 Гадаю, щоб сьогодні виносити в маси культуру активного мислення, варто змінити
подачу філософії як науки і показати, що вона доступна усім і кожному. Адже, це
прекрасно, коли людина має цілісний світогляд, намагається осмислювати свої вчинки і
справи з позиції цілого. Мені видається це тим, що робить людину людиною, оскільки
філософія вчить нас свідомому ставленню до власного існування. Також вона сприяє
внутрішньому розвиткові людини, є ефективною розвивальною практикою. Тому, я маю
підстави вважати, що філософія займає важливу роль у нашому житті.

То чи може філософія допомогти сучасній людині у вирішенні її повсякденних

проблем? Можна навести різні приклади.

Навколо сучасної людини багато інформаційного шуму, зайвої інформації, в якій

можна не тільки просто загубитись, а й перенавантажити нервову систему. Людина
може опинитись на розпутті життя, або зіткнутись із психологічними проблемами. Може
здаватися, що життя пришвидшує свій біг і дні стають сірими, одноманітним; події, що
трапляються з нами, не затримуються в пам’яті, а очі втрачають свій блиск. На жаль,
наше життя складається із багатьох, зокрема, вікових кризисів, з яких нам може бути
складно вибратись. Передусім, варто усвідомити, що усі ці проблеми — наш природній
спосіб особистого росту. Фарб нашому життю придає наша
відкритість до нового і внутрішній рух. Варто лише пам'ятати, що це до снаги кожній
людині! Саме тут велику допомогу може надати філософія.

Тут мені згадується знаний учений і монах Давид Штайндль-Раст. В одній із своїх
лекцій, він пов'язує умови щасливого життя з досвідом вдячності. Вдячна людина
відкрита назустріч світу й іншим людям, вона стає щасливою. Як досягти такого стану?
Варто згадати, як ще в дитинстві, коли нас вчили переходити вулицю нам казали:
«зупинись, подивись і йди». Нам іноді важливо робити короткі зупинки в нашій життєвій
подорожі задля того, щоб прислухатися до самих себе і зрозуміти, де ми наразі
перебуваємо. Тоді наш погляд стане свіжішим і ми озирнемось навколо та усвідомимо
в якому напрямі продовжувати рух. І підемо далі. Це чудова ілюстрація філософського
способу життя, заповіданому нам ще Платоном.

І так зможе кожен, кожен знайде в філософії щось, що дасть відголосок в його душі,
дасть сил та наснаги для продовження свого шляху. А саме психологічний лад людини
і являє собою основу нашого здоров'я, підтримує нас.

Також, ми можемо розглянути потрібність і користь від філософії з точки зору

економіки. Так, Мартін Капарос автор книги «Голод» звертає увагу на те, що хоча ми
живемо у світі, в якому виробляється більше продуктів харчування, ніж людство може
спожити,
тим не менш, близько двох мільярдів людей живуть у дуже скрутних умовах і
абсолютно непотрібні для сучасної економіки. Отже, проблема полягає в розподілі
благ, адже світова економіка влаштована таким чином, аби задовольняти потреби
найзаможнішої частини світу.

Економіст Пол Дембінський каже про необхідність для сучасного економічного

мислення не випускати з поля зору образ людині, ідеї спільного блага та якості життя
населення, аби повернути економіці гуманітарний вид. В нашій країні, на жаль, також є
розповсюдженою проблема ціноутворення, що не дозволяє вести гідне життя значній
частині наших громадян. Отож, сучасна економіка у світовому масштабі потребує
філософських
рефлексій, які могли б покращити якість життя багатьох людей.

Отак, ця наука дає стимули для розвитку і мислення, спричиняє рух та розвитку
суспільства. Змушує дивитись на речі під іншими площинами і ставити питання про
нове мислення та порядок. Також, філософія сприяє толерантному ставленню до
інших культур і способів життя і є важливим чинником демократизації суспільства.

«Без мудрості й глибокого розуміння суті речей ми приречені безцільно плисти за

течією, відчуваючи внутрішню порожнечу, коли безмежна інформаційна свобода
втратить новизну» — Мічіо Кайк.