Семінар 1.

Специфіка філософського знання

1. Визначення/означення як логічна операція: види, правила, вимоги, можливі

помилки.
2. Визначення/ означення поняття «філософія»:

- Виберіть одне з класичних (род-видових) визначень філософії та проаналізуйте його

(визначте родове поняття, елементи що його складають, видові ознаки філософії). Які
особливості філософії зафіксовані у обраному вами визначенні?

- Знайдіть такі визначення філософії, які описують цей предмет у інший (некласичний)
спосіб: за допомогою метафор, функцій філософії тощо (приклади у презентації лекції 1
на слайдах 3, 4, 8). Які властивості філософії «відкрилися» вам у такому визначенні?

3. Що складає предметне поле філософії? Сформулюйте проблемні питання до

кожного з її розділів (онтологія, гносеологія, антропологія).

● Прочитайте уривок з роботи М. Мамардашвіллі «Презумція розуму» (посилання у

менторі). У чому полягає особливість філософського мислення на думку цього
філософа? Як ви розумієте, що таке «презумція розуму»?

4. «Основне питання філософії».

● За Єнгельсом, у чому полягає онтологічна сторона ОПВ?

● А гносеологічна? Опишіть картину світу, його виникнення та існування з точки зору

одного з напрямків. Які позитивні моменти такого світоспоглядання?
● З якими б Ви могли/хотіли б посперечатися?

● А які існують інші інтерпретації ОПФ? Що б Ви могли запропонувати натомість?

Додаткове завдання:
Прочитайте вірш Лесі Українки «Одне слово». Як ви вважаєте, яке «слово без якого не
можна жити» має на увазі авторка? А які б такі «слова» Ви могли б запропонувати?

1.Логічна операція - це процес або дія, яка виконується над логічними

значеннями (зазвичай істинністью або хибністю) для отримання нового логічного
значення. Важливі аспекти визначення логічних операцій включають:

Види логічних операцій: Основні логічні операції включають кон'юнкцію (І),

диз'юнкцію (АБО), заперечення (НЕ), а також виключне АБО (XOR), імплікацію
(→), та еквівалентність (↔).
Правила логічних операцій: Це набір правил, які визначають, як виконуються
логічні операції. Наприклад, у булевій алгебрі є правила для кожної з
основних логічних операцій, такі як правила дистрибутивності,
комутативності, асоціативності тощо.
 Вимоги до виконання логічних операцій: Логічні операції повинні бути
відповідним чином визначені, і їх виконання повинно бути детермінованим
та коректним згідно з встановленими правилами.
Можливі помилки при виконанні логічних операцій: Це включає в себе
неправильне застосування правил або порушення вимог, що може
призвести до некоректного результату логічної операції.

Загально визначені вимоги, правила та помилки можуть відрізнятися в

залежності від конкретного контексту, такого як логіка програмування, булева
алгебра, формальна логіка тощо.

2.Філософія - це систематичне дослідження основних питань про природу

реальності, знання, існування, моралі, цінностей, мети та значення, здійснене
шляхом розмірковування, аналізу, аргументації та рефлексії. Вона охоплює
широкий спектр тематик і підходів, і її ціль полягає в розумінні глибоких аспектів
людського існування та універсальних проблем, які ставляться перед людством.
Філософія постійно прагне досягти нових відкриттів і розширити межі знань,
відкриваючи нові шляхи для розуміння світу навколо нас та внутрішнього світу
людського досвіду.

3.Одним з класичних род-видових визначень філософії є визначення,

запропоноване античним філософом Аристотелем. Він визначив філософію як
"науку про перші причини і найвищі принципи всього буття". Давайте розглянемо
це визначення та проаналізуємо його складові:

Родове поняття: Філософія є наукою. Це вказує на те, що філософія

вивчається і досліджується з наукової точки зору, з використанням
логічних методів та аргументації.
Елементи, що його складають: Філософія досліджує перші причини та найвищі
принципи. Це означає, що вона спрямована на розуміння основних
аспектів реальності та їхніх коренів. Філософія вивчає такі питання, як
природа існування, цінності, знання, моралі, справедливості та істини.
Видові ознаки філософії: Основні характеристики філософії в цьому
визначенні - це її універсальність і фундаментальність. Філософія ставить
найбільш загальні питання про буття, існування та значення, спрямована
на розуміння глибинних принципів та законів всесвіту.
Особливості філософії зафіксовані у визначенні: Визначення Аристотеля
відображає філософію як вищий рівень пізнання, що вирізняється своєю
загальністю та глибиною. Вона спрямована на розуміння глибоких причин
та принципів, які лежать в основі всього існуючого. Філософія не
обмежується конкретними науковими дисциплінами, але намагається
охопити всі аспекти буття та існування. Це визначення також відображає
ідею філософії як пошуку істини та розуміння суті реальності.
4.(філософія це приправа, без якої усі страви не смакують, але яка сама собою не
придатна до їжі)

В даному визначенні філософія порівнюється з приправою, що має кілька

важливих властивостей:

Необхідність: Так само, як приправа відтворює смак страви, філософія є

необхідною для збагачення нашого розуміння світу та життя. Вона додає
глибину та смак до нашого досвіду.
Збагачення: Філософія допомагає нам розширити наше мислення,
відкриваючи нові погляди та ідеї, які можуть змінити наше сприйняття
реальності.
Контекстуалізація: Приправа надає страві контекст і глибину смаку. Так само,
філософія допомагає нам зрозуміти контекст наших дій та рішень,
додаючи розуміння моральних, етичних та філософських аспектів.
Обмеженість самої себе: Приправа, яка наноситься великою кількістю, може
зіпсувати страву. Так само, філософія, якщо застосовується неправильно
або занадто екстремально, може призвести до спотворення розуміння чи
плутанини думок.

Отже, це визначення відкриває властивості філософії як необхідної складової

нашого розуміння світу, що збагачує наше життя, але водночас підкреслює
обмеженість її самостійного застосування без відповідного контексту.

5.Предметне поле філософії охоплює широкий спектр проблем і питань, що

стосуються різних аспектів буття, пізнання та людського існування. Основні
розділи філософії включають онтологію, гносеологію та антропологію.

Онтологія:
● Проблемне питання: Що існує? Яка природа буття?
● Які види реальності існують?
● Чи існує об'єктивна реальність, незалежна від нашого сприйняття?
Гносеологія:
● Проблемне питання: Як ми можемо пізнати світ?
● Як працює наша мисляча діяльність?
● Чи існує об'єктивна істина, і як ми можемо досягти її?
Антропологія:
● Проблемне питання: Хто ми такі? Яка природа людини?
● Яка роль людини в світі?
● Які особливості людського існування визначають наші можливості і
обмеження?

6.А есть слова (и они часто встречаются в философии), не имеющие предмета, который
мог бы быть дан помимо слова на опыте. Например, одним из таких предметов является
слово "Бог", встречающееся в религии. Такого предмета нет, как известно. Но это не
единственное слово, у которого нет предмета. Скажем, у Платона в свое время появилось
слово "душа", а у Декарта – "врожденное знание". Это слова что-то, казалось бы,
обозначающие. Но обозначающие не предметы. Души нет, как и врожденных идей. То
есть нет таких идей, которые лежали бы в нашей душе, как в колодце могут лежать
камушки. Пока я только предупреждаю вас о том, что в философии в принципе допустимо
существование слов с особым значением, без указания на какие-то предметы опыта.
Поскольку мы получили слова, имеющие сверхопытное значение, относительно которых
существует предупреждение небуквального понимания. Я говорю: "душа" – но не
понимайте меня буквально! Или я говорю: "знания нам врождены" – не понимайте это
буквально. Я говорю: "идеи (на языке Платона) воплощаются в вещи" – не понимайте это
буквально. А как правило, по привычке мы веж буквально это понимаем, считая,
например, что Платон якобы был идеалистом и полагал, что материальные вещи или
материальный мир порождаются идеями, что вещи рождаются в акте мысли. Как-то
сомнительно: Неужели он был такой дурак?

Так вот, сказав слово "дурак", я тем самым сделаю еще одно предупреждение: в
обычных человеческих ситуациях существует такое правило, как вежливость –
допущение, что другой человек не хуже тебя и не дурак. Значит, есть запрет на какие-то
вещи, которые тебе приходят в голову относительно другого человека. Даже если они тебе
пришли в голову, ты не должен их выражать или давать почувствовать. Запрет! И в
философском деле есть это правило (также как и в юриспруденции, где аналогом
вежливости является допущение отсутствия вины, если она не доказана, презумпция
невиновности). А в философии есть презумпция ума. По определению, если берешь книгу
в руки, то каким бы роковым именем ни назывался автор, Платон или кто-то еще –
существует презумпция, касающаяся ума философа. И поэтому, очевидно, не случайно
сито истории устроено так, что многое оно отсеивает, но все, что должно было остаться, –
остается. Все забытое – должно быть забыто, а все, что достойно памяти – помнится.
Ничего не пропадает в этом смысле слова. Хотя рукописи, конечно, горят, это ясно. Но –
это уже совсем другое.
Итак, презумпция ума – как простое и гигиеническое правило вежливости, если мы
еще не понимаем, о чем идет речь. Например, Платон говорит, что вещи – продукты идей.
А правило презумпции ума предупреждает: простите, не может быть, чтобы он имел в
виду, что акты мысли порождают вещи просто по смыслу этой фразы. Мысль порождает
вещи? А может быт, он что-то другое хотел сказать? Что же это другое? И тогда,
гигиенически обезопасив себя от собственной глупости, мы можем начать понимать.

Особливість філософського мислення Мамардашвіллі полягає у його акценті на

необхідності уникати буквального тлумачення філософських термінів та
концепцій. Він вказує на те, що багато філософських термінів, таких як "душа" у
Платона чи "врождене знання" у Декарта, мають сверхопірний, абстрактний
характер, який не завжди може бути прямо зв'язаний з об'єктами досвіду. Він
підкреслює, що такі терміни мають специфічне значення, яке не обов'язково
співпадає з їхнім літеральним значенням, і відзначає необхідність враховувати
це під час їхнього розуміння.

"Презумція розуму" у філософському мисленні Мамардашвіллі - це певне

припущення або правило, яке передбачає, що філософські твердження або
концепції мають глибший зміст, ніж просто той, який вони виражають буквально.
Це означає, що при зустрічі з філософськими твердженнями слід уникаємо
тлумачення їх буквально, а замість цього розглядати їх у контексті ширшої
філософської системи або ідеї. Презумція розуму, таким чином, дозволяє
уникнути помилкового розуміння інтенцій філософа та допомагає розкрити
глибший зміст його роботи.
7.З якими б Ви могли/хотіли б посперечатися?

Мораль: Спір може виникнути щодо того, чи є моральні принципи об'єктивними

або суб'єктивними, і чи існує загальновизнана моральна істинність.

Ця тема стосується питання про те, що робить дії правильними чи

неправильними. Обговорення може охоплювати різні етичні теорії, такі як
утилітаризм, деонтологія, віртуальна етика тощо. Один з аспектів цієї дискусії - чи
є моральні принципи об'єктивними (існують незалежно від нашого сприйняття)
чи суб'єктивними (залежать від індивідуальних вподобань та суспільних
конвенцій).

Вільна воля: Це питання полягає в тому, чи має людина вільну волю або чи всі
наші дії визначені фізичними та соціальними факторами

Обговорення може розглядати те, чи може людина приймати свої рішення

незалежно від зовнішніх впливів (вільна воля), чи наші дії визначаються
фізичними та соціальними умовами. Деякі аспекти цієї дискусії можуть включати
науку про мозок, філософію мови та експериментальні дослідження.

8.Одне слово, як грім, прорізало небо,

Одне слово, як грім, загриміло в хмарах,

І впало, і полило страшенно, жахливо,

І загинуло - в серцях і в устах.

В цих рядках ми бачимо, що слово має дуже велику силу, воно може бути таким
могутнім, ніби грім, здатне змінювати обставини та впливати на наші почуття та
думки.

Щодо того, яке конкретне слово має на увазі авторка, це може бути різним для
кожного читача, оскільки кожен може відчувати свої особисті асоціації з тим, яке
слово для нього має найбільше значення. Але загальною ідеєю може бути сила
слова, що виражає істину або любов, яка може змінити життя.