:

!
Андр|й Баумейстер
|

: Бступ до ф|лософських студ|й,

або
; [нтедектуа^ьн| поАор о>к|
до кра|ни ф|лософ||
;

; 17ауковшй пос1бнцк

г !.

; ]!.

г !]
1(и!в
201,7

г
 ''г]

$,( 101.1+1,11+165
ББк 87 1

Б29 (оротка передмова,

ч
Б29
Баумейстер, Андр|й.
Бступ до ф!лософських студ|й, а6о 1нтелектуапьн| подо- н 1
а6о (!лька сл:в про цю кни)!(ку
: нащ. пос|б' / Андрй Ба1ълейстер' -
ро>к! до крайи ф1лософ1! [
(. : 1нститут обдаровано! дитини ЁА[{Ё 238 с'
}крс!':+ли,20|7 '
-
15вш 978-966 -26зз -77 -\
Ё : 1{я кни>кка 3адумана як попу/!ярний встул до ф1лософ_
ських студ|й. Бона адресована як початк|вцям, так | тим, хто
3апрошенням Ао 1нтедек_
"3ступ до ф1лософських студ1й') €
туально| подорох<1. Фсновна мета книги по^яга€ в тому аби
у >кив|й | доступн|й форм| ввести
читача у 6агатий1 яскравий
гг1
ь' {'
прагне ло[ли6ити сво; ф|дософськ| п|знання. 9ому саме ф1ло-
соф1я?ёав_]що сьогодн| вивчати ф1лософ1то? х_йойу !1 ц1нн!сть
св|т ф1лософського мис^ення. Ёав1що сьогодн1 ф|лософ|я? '{,ке |користь ддя сучасно\ людини? 9ке м|сце займае ф|лософське
м|сце вона займас в сучасному св!т|? 1!о мох(е Аати ф|лософ1я 7?/ 3нання у сучасному св1т|? Ёа ц| запитання я спробую в|дпов1-
сунасн1й лтодин|? 9ому ознайом^ення з ф1лософськими питан- !,, : сти у пер1п1й частин1 кни)кки. Але попередньо можна на них
нями варто починати у старт||их к^асах середньо! плколи? 1ому
е вели- в|дпов|сти так:
що, як намага€ться пока3ати | довести автор, ф|лософ|я |
ко1о т||ко^ою запитування' вона спРияс розвитков| ц!л!сного
по-
г^яАу на св|т, е ефективним |нструментом анад!зу' ро3вива€ кРи- г ; . Ф|дософ1я вчить нас ставити яР_еу*ч-н?..запитання. 3она
тичне мис^е ння т слрияе 1нтелектуальн|й в|дкритост1 людини'
Б|дь:ша частина книги 3а сво|м стидем | зм!стом Аоступна
1 € ве.г{ико|о 1пколо1о 3апитув ання. Ф|лософське з€питув ан-
ня с п|дставою | внутр|тпн|м мотивом ро3витку люди|1и.
кра!ни
для вс!х, хто хот|в 6и зро6ити пертш1 кроки у подоро>к1 до :
ф1лософ1|. |[опулярн1 розд|ли
написан1 так, щоб !х м1г пронита- . Фйософ1я слрияе розвитков| *ц*-|:-"Р'''* погляду на св1т.
ти г{ень стаР1пих кдас|в 1пко^и. 1| х< розд1ли, що познавен| як _| . Бона е ефективним 1нструментом анал|зу.
дидактияний матер1ал, мо)куть бри корисним\4 ь^я стуАент!в
1викладат|в гуман1тарних факультет!в укра!нських витш|в' } ди- : . Ф1лософ|я ро3вива€ кР1'1::: ми:дення .1
сприяе |нтедек_

Аактичному матер|ал| вик^аАено основн! питання ф|лософсько|

теор|! реальност| (онтолог1!) 1 ф1лософського вчення про п[знан- 1 .
туальн! й в1дкритост1 лтодин\4.
Ф1пософ1я е щ}к р|зними дискурсами (мова
ня (еп1стемолог!!). [1риному особливу увагу прид|лено сг{асним 'ц.рр-еР___е_дчц_ш9ю
:! ф|лософ1| умо)кдивдюе д|адог м}к р1зними |1ауками, мис-
дискус!ямнавко^оонтодог!чно1йеп!стемодог!чно]тематики.
3авдання цих розд|л|в - гтреАставити основн1 дисципл!ни тео-
ретинно| ф!ло!оф!] у систематизованому
| прозорому виклад!'
1 .
тецтвами та реп|г|ями).
Ф!дософ|я формуе 19]{]:Р.1нтне ставдення птодей до |н1ших
8идання аАресоване як'[им, хто ба>кае зро6ити пергш! кроки ;
питаннями та сучас- кудьтур | спосо61в мисдення' с ва>|<ливим чинником ро3-
у знайомств1 з основними ф|лософськими
,,'*'' с.'особами !х обговорення, так | тим, хто прагне лотьи6и- 1 витку демократ1| у сунасному св|т1.
ти | системати3увати сво! знання з ф|лософ1'{'
:
$,( 101.1+111+165
ББк 87
1 г
Ёа генеральн!й конференц!1 юнгско у 2005 роц! (коли 6уло
тверджено р!шення святкувати .!ень ф!лософ!| щор!нно кожного тре-
за_

тього четверга листопада) зазначалося, що ф!лософ!я як дисципл!на

@ Баумейстер Андр!й, 2017 ; ! ро3вива€ в людин! (критичне ! незалежне мислення, вчить краще
@ Ёац|ональний центр
!$вш 978-966-26зз-77 -| <&1ала академ|я наук }кра!ни>, 2017 розум!ти св!т, а також сприя€ розвитков! толерантност! ! свободи>.
1

'г ,|

!
т

\{ен| хот|лося 3вернути увагу читач|в на конкретн|=дут_ь-1у'рц1

Б|дьтша частина кни)кки за сво]м стидем | зм|стом доступна .

вс|х тих' хто хот|в 6и зро6ити я91-*щ-4.*315:-:х

Акзд-т:*-!]-т"_о.-цз' середць_9в.1]тш1_у.н|в9р9-итети
для вс|х зац|кавлених читач|в, для
кра|ни 11 х< розд|пи' як| йакадем1|епохийодернутощо.Ф-др:ф-ц-*с"-ку3-этуРнищ'крдом
пертш| крокиу до
подоро>к| ф1лософ|{'
позначен| титудом (дидактичний матер|ап>' можуть 6ути ко- :"т'.:::: :5:ч"ц.:р'* !э*д |!'!
п од ан | у кн и т<ц 1 ко р отк| под о р о:к1 до
_

викладат1в ф|лософських факультет!в помагають це зрозум|ти.

рис'1ими ддя студент|в |
(спод|ватося' що не т|льки ф1пософських)' Б якомув1ц| понинати займатися ф|пософ|сто? Ф1лософ|я

} <дидактичному матер1ал|> вик/!адак)ться основн1 питан- в"1 не 3на€ в1щР1х

|-|Р9-ф9с|йнихо6пле>кень. Аристотепь став учнем
пдатон|йськот Акадей{т ?*гтбк]ы"натбйсть видатний
ня ф|пософсько! теор|! реапьност| (онтолог||) | ф!лософського -', ''.| ф1лософ-
,,"*,'' про п|знання (еп|стемопог||)' |[риному осо6лива увата ,.' '1
неопдатон|к [{лот!н знайтпов свого вчителя Амон|я 1
розпонав
й еп|с_ п1д його кер|вництвом ф1лософськ1 студ!! май>ке тридцятир|я-
прид!ляеться сучасним дискус1ям навкодо онтопог1чно|
темодог|чно] тематики. 3авдання цих розд|п|в
_ пРедстав'1ення _, нипл зр|лим чолов|ком. у х111 стол1тт1 на
факультет| мистецтв
су|стематичному ],! (6азовому факультет| ддя середньов|чно|
го/1овних дисципл1н теоретинно{ ф|лософ1| у ун|верситетсько| осв|-
1прозоромувикпад|.3вичайно,вепикак1льк|сть||ита|1ь3ат|и- ти' наякому, вдасне' йвикладалася ф|лософ1я) навналися юнаки
|]!ипасяв ц1й кни:кц| поза увагою (назву хоча б ф|лософ|ю
мови :: в|ком в|д 15-16 рок!в. Ёаприклад, 1бма Акв1нський ро3почав
теоре-
й ф|лософ1то св|домост|). Бисв1тпення вс|х тем сучасно| сво€ навчання в Ёеапол1танському ун|верситет1 у 15-р|нному
тично] фйософ|| сутт€во з6|дьшлидо 6 о6сяг книжки й ускпад- в|ц| (де йому довелося читати природничо-ф|шософськ| твори
нило 6 [| сприйняття. 1ому я о6ме>кився двома 6азовими :; Аристотепя).
як фундамент теоРетично- Арман }(андто |{лес| (май6утн|й кардинад Р|тпельс), посту_
дисципл1нами, як1 мо)кна Ро3гдядати
ф;,'.'ф.,*о| 6уд1вл1. Ёа цьому фундамент1 мо>кна над6удовува- в 9 рок1в у Ёаварський колед>к, на третьому, ф1лософ-
лив11]'и
{, .''*"р", й розро6пяти дизайн |нтер'еру' :: ському' цикл| навнання читав ! коментував твори Аристотеля
по-
п]е одна осо6див|сть книги - в1дсутн|сть академ|нних в ориг|нал!, коли йому 6упо лри6лизно 13-1'4
ведикою к|дь- рок|в. Ёгель сту-
сипань. Ёа мото А}мку в|двоп1кати увагу читача д|ював <(ритику чистого ро3уму) |(анта у неповн| 19 рок1в,
попудяРного вступу'
к|стто посидань | зносок суперечить )канру ;,1 а 3асновник американського прагмати3му 9арльз [{{рс понав
яка
Фднак п|спя кох<но! частини 3ав)кди подасться б|6л|ограф1я' ьивчатц цей тв|р у 16-р|нному в|ц|. |{ринопту [[|рс нитав .(р'-
| погди6ити сво! 3нання'
дасть 3могу вс|м охочим ро31цирити тику чистого ро3уму) б1дьтпе трьох рок1в по дв| години щодня
инних ц|ле й
0со 6див о б|6п|огр аф|ч н| сп иски в окд ив| дпя д|лдакт 1 два роки посп|дь щодня подовгу о6говорював 1де| 1{анта з| сво-
(для навяання | викпадання)' 1 тому я ск'1адав списки л|тератури |м батьком (видатним мате]у|атиком | посл|довником
ф1лософ1{
з осо6ливою акуратн|ст1о та в|дпов|дапьн|стю' рекоменду1очи [х<она €тюарта 1!11ля). )(то читав <йетаф|зику> Аристот еля а6о
|
т|дьки найкращ! джеРеда (спонатку укра!нськото рос|йською' ;;; <1(ритику чистого ро3уму) 1(анта' кРаще зрозум1с, о3нача€ що
а пот|м й 1ноземними мовами). читати ц! твори у такому ранньому в1ц1.
} кни>кц|, окр|м основного матер|аду' читач знайде спец|аль- }:ке п'ятир1нна дитина ставить доросдим ф|лософськ1 за-
ну ру6рику, яку скдадають "ф|пю99Фськ1 поАор9т1" -.коротк| ,,; питання (яасто
св1т ф|лософськйгй|л | ф|лософсьйо!
терм|нодог|!' у
форм1 ,,яому?>>). Фднак 5ч!д9-м^е*-с_тавд'енц.д_-
""."ур!, у €' ви-9.н ач-4л ь н и м ед ем ен т о м ев Р о пе й с ь ко] т]|1 '1
до ф|лософських про6лем Би,никае вх(е у п1дл1тковому в1ц|,
-.9:щ:Ф"
'йй- ]- у 13_15 рок|в. Байчаст|лпе стимулом ддя постановки пер1пих
.р'ще пока3ати вах<пиву ролъ ф|лософ|! у розвитку евро-
- 1-у"

ких п и т а н ь с т а с к}АоБ-!5 д.]т'ер''-4т ура_( н ай кр

ф 1л о с о ф с ь
|дентинност1, я дозБойяБ со6; йайрик|нц1 пертпо| дру-
| ащ 1 !1 в з |р -
- пейсько]
п/1ану' ц1), ф1льпли |, звинайно, впасний >киттсвийдосв|д.
}'! ,'.'''' трохйв|дхи лятися в|д загального тематичного

1
 5 грудня 201 5 року я був нленом ком!с!] !! 3сеукра|нсько1 ол1м- !, [[1кода й ун|верситет ма}оть формувати так| ва>кдив| у най-
бли>л<ному май6утньому компетенц|1, як анад1тичне 1 творне
!*
п|ади школяр!в з ф|лософ!:. що проводилася за сприяння [!1ало1 !,
|1о.
академ!: наук.3авдання член!в ком!с!1 полягало в тому а6и уважно мисдення' ум|ння аргументувати | 3находит;4 лРавипьн1 р|тлен-
прочитати й оц!нити ф!лософськ! есе школяр!в 8_1 1 клас!в.9итаю- ня.[ляцього особдиву увагу варто прид|пяти 1пРьом' на перший
ни ц! есе, я пересв!днився, що приклади з голл!вудських 6локбасте- ( погдяд простим та зрозум|пимь|3_9'11-115а_$: (|) пов!пьному 1 ваум-
р1в знанно переважають приклади з художньо| л!тератури. [ншим, лцвому чц!панню, (2) вм|нню вцрш|{ашш сво|'ёумкш у пшсьтпов1й
нав!ть пров1дним чинником формування ф!лософського !нтересу
форм1 (у форм; есе) й (3) ум1нню аР?умен1повано
,'] вцклаоапц
(! джерелом натхнення творчих ро6!т), був осо6истий досв!д -!
- до_ й о6трунтповува1пц влосну по3цц!ю (у Аопов|дях' дискус|ях 1 де-
св!д першого кохання г друж6.и' досв|д зради | страждання, нама-
6атах). ,|,ля розвитку цих компетенц1й найкраще допомага1оть
гання зро3ум!ти свос м!сце у св|т1 ! свос покликання.
! той день мен! сподо6алося 6агато есе. Але чогось мен! явно :,* явс:**+1ц9Р!!!!ра| ф!лосо^ф!я (мо>кна сюди додати окр!м п1тера-
не вистачало в б!льшост1 роб!т. 9ого саме? спробую сформулюва- турий 1нтп1 мистецтва). {

ти свою в!дпов|дь таким чином. 8!домо, що сприйняття !нформац!| €унасна укра|нська 1школа' на )каль' мадо 3веРтас ува[и
телеглядачами (сюди можна додати ! в!деоролики в /оц[ц\е та !нш! на л1тературу (попри |снування такого предмета, найчаст|тпе все
в!деоматер!али) ! читачами ма€ суттсв! в|дм!нност!. (ц"рий11ття
:{
3водиться до механ1нно! передан| яко|сь едементарно| 1нформа-
друкованого слова актив!зуе т| д!лянки мо3ку, що в1дпов1дають ц||) | повн|стю нехтус ф|лософ1ето. Ёатом!сть у г1мназ|ях 1л|цеях
':-]а
-6Б],
ло!!чнё.''-за'р6ра]йе мй[лейня' (оли ми чита€мо <Фстр!в скар-
:|1 Франц1|, Ё|меннини, Австр1! та 1тад|1 ф1лософ|я викдадаеться
два або три роки (|нод1 досить поглибдено). } в1ц|, коли в|д-
ка';тана г-р!н1а), частини роману <8олодар персн!в> ([/ле
"д;ти
!-ог4 о{ сБе Р|п94 а6о цикл роман!в <[1|сня льоду й полум'я) (А 5оп9
6увасться формування осо6истост1, ф|лософ|я могда 6 не т|дь-
о{ !се апё Ё]ге), ми уважно стежимо 3а сюжетом, вибудовуемо лог|чн!
зв'язки м!ж р1зними частинами опов!д! й активно реконструю€мо :!: ки с||Рияти розвитков| згаданих трьох компетенц{й, але окр!м
цього допомогти краще зрозум1ти т1 <ек3истенц1йн1> питання'
реальност!, описуван! в цих текстах. 9итач книги с справжн!м сп!-
вавтором, в1н сам ста€ повноправним учасником под!й. А!лянки як| в цей час хвил1оють мододих людей. Арке ф-!л_ософ!я розви-
головного мозку в!дпов!дальн1 за процес мислення, пост!йно акти-
в!зуються п1д нас читання.
::!] в-а€ годовне ум!ння
- ставити
питання' у пер1пу чергу
-
самим
соб1. 3алитпаеться т|дьки спод1ватися на по3итивн| зм|ни...
3овс!м по-|ншому сприймаеться в!зуальна !нформац!я' $к за- }кра|нська ф|лософська традиц1я € досить молодото. Б нас
3нача€ Аль6ерт |ор у сво1й книз! <Атака на розум)/ <прим|тивна н!т_ ще не так 6агато переклад|в кдасичних ф1лософських твор|в,
к!сть телев!з!йних о6раз!в стимулю€ !нстинктивну реакц|ю, под!бно
::[:
у нас ще не так багато ф1лософських досягнень. 0днак це
не €
до реакц![, викликано: реальн!стю самою по соб! 6ез застосуван-
- якимось недод|ком а6о вадою. Бавпаки, це да€ нам ведик| тпан-
ня лог!ки, розуму ! рефлекс!1>. 1еле6ачення (як | р!зноман|тн| форми
си п|дкптотитися до загадьносв1тово] 1нтелектуально{ ро6оти
в!део1нформац!1) пропону€ вже завершене, сформоване уявлення ::|] | сказати сво€ вагоме сдово. )(очеться в|рити, що це слово 6уАе
про реальн!сть. 1ак само екран!зац!я згаданих вище роман!в, якою 6
як!сною вона не була, не т!льки спрощу€ 3адум автор1в ! сюжетн! л1-
сказано неза6аром. 1![о>кливо, тими, хто саме тепер зак|ннус се-
1 якщо
(перетворюючи все на прива6ливий <екшн>), а й пропонус певну редн!о 1пкоду. А мо>ке, тими' хто т|льки йде до 1пкоди.
н!|
]|: пропонована кни)кка пробу[ить у когось |нтерес до ф1лософ||,
,
!нтерпретац!ю л!тературних твор!в.
[ жодною м!рою не виступаю проти екран|3ац!й класики, про_ 1

якщо вона стане пеР1пим стимудом до ф1лософського 3апиту-

ти мистецтва к!но, проти комп'ютерних !гор ни проти в!деолекц!й'
Ёавпаки, я усв!домлюю !хню корисн|сть | сам у навчальних ц|лях ра-
!'' вання, то в)ке цим самим вона випРавдае факт свого |снування.

джу сво:м слухачам р!зн! в!деоматер1али. [!1ен! тут !деться про !нше,
а саме про формування важливих компетенц!й, затребуваних сьо-
годн! й у най6лижному майбутньому.
"1
!!
 -ч-
'!''
*|} |!Фо9-мат{||, перетвор}о1очи потоки годих даностей на ц|л|сн!
. :1:1 зв'язки осмис/1еного знання. 1нактпе ка)кучи' натпа пам'ять не €
пР0ст0 пасивним *в!дкладанням,) минулих пере)кивань. |т на-
9астина пер]ца .!.1 д|йн1сть та |нтенсивн1сть заде>кить в|д на11]их св|домих 3усиль>
в1д натпо| творност|. Ёав|ть коли д1одина пригаду€ як|сь под1|
Ф!лософ!я в суна(ному св!т!
1'| вдасного )киття' вона сприйма€ минуде у св1тл1 нового досв|ду.
!'1 1од| конкретн1 минул| под1| сприймаються по-новому. 1ё, що ко-

9ому ф|лософ!я? лись здавапося другоРядним, неспод|вано виходить на пертпий

1. ".] пдан' а те' що вчора 3давалося важливим, сьогодн| сприймасть'
_1. ся як мадозначуще. 1нтпими словами, ми не просто пРигадусмо
людина пРиродё-е-чц._и- Фтлосэ_Ф.-3и здивован|? 1од|
. _1(о>кца -. минуле' а 3авжди в|дтвортосмо його по-новому. Ёа:п|'спогади
пропону1о розгдянути к1дька приклад|в. |{ертший пРикдад стосу- .,1 -
еться осо6лшвосупей нотло{ палс'яуп1. йи краще запам'ятовусмо 1
це творення натло] 61ограф1|, наёання сенсу на'!1ому эпсш?п!пю
. на певному його етап|. 1ак само
певну |нформац1ю, певн1 6*.1' 1 йл1| т1дьки тод|, коли надае-
.-1
- з |стор|сю кра|ни, з 1стор1сю
людства. Ёе вс] под!1 на6увають статусу !сторинних, а лигше т{,
мо \м з-ц9у"93| -\? (! н с2' !]е п 1д т в ер А)ку|о т ь с у я ас н 1 д о с д |д>ке н ня
{

як1 ми оц1нюсмо як ва>клив|, ви3начадьн|' сповнен| якогось 3на-

"1'1-

д|одського мо3ку. 1!одня ми стаемо св!дками 6агатьох под|й, як1

трапдя|оться 3 нами та |нтшими дюдьми. 3асо6и масово| 1нфор- 1: чення. 1ак| под!1 по€днують мно)кину пере)китого досв!ду в ц!-
д1сн1сть б|ограф1нно| а6о |сторинно| опов|д|. 1!о таке сенс? -[1к в|н
мац|| регулярно постачають нам новини, як1 ду>ке 1швидко заста- ,.1
ни к ас ? .{ к абут1д с 9нс у?'од!я
р|вають, миттево переносяться з тепер1тпнього у минуле, зв1ль-
ви Р]д_6у-_в'+етр__сд-ц н
1{| питання приводять нас до |нтпого прикладу до осо6- -
!,
няючи м|сце для 1нтпих новин. 1(о>кен день пРиносить нам нов|
лшвостпей на1ло2о сп|шйнятптпя. (енс не е просто |нформац|-
враження | понуття, ми опиня€мося у щораз 1нц:их ситуац|ях, :! е}о, отри&1аною ззовн1. €енс такох< не е конкретним фактом а6о
як1 вимагатоть в|д нас в|дпов|дних р|тпень ! вчинк1в.
.[{к >ке ми справ/1я€п{ося 3 тако1о к1дьк1стто |нформац||? 9ому
! конкретним вра)кенням. Ёаприклад, сенс кни)кки, яку ми заРа3
нас не поглина€ море щоденних факт|в | под|й? Б1дпов|дь проста: чита€мо' не виника€ автоматично з ком6|нац|{ 6укв, сл|в та ре-
:| чень. 1ак само сенс ф|льму, якийми 3араз перегдядаемо, не ви-
на1п мо3ок вда11]тованийтакимчином, нас в|д над-
що <в6ер1га€)
м|рних переванта>!(ень. Фсь видивитесявипуск новин по теде6а- | ника€ автоматично ди|пе 3 пРоцесу його в|зуального 1 слухового
слрийняття.
ченню. 1!ойно в1н завертпився, 3апитайте се6е: ск|дьки сюхсет1в
6улоу цьому випуску? |{]о ви запам'ятади з по6аченого 1 прослу-
:! 1епер нехай 6укви' сдова' речення й в1зуальн| о6рази по3на-
ханого? А що ви будете лам'ятати 3автра, чеРе3 паРу дн1в, нерез 1, чатимуть конкретн1 факти, под1| яи конкретн1 фрагменти 1нфор-
тюкдень? €уяасн| досл1дх<ення св1днать, що в)ке 3автРа ми 3а- мац||. 1од| стае 3ро3ум1лим, що !ппумачення й розупт!ння книги
,,1 ни ф1льму (а6о певного в|деоплатер|алу) € чимось в|дм|нним в|д
6уАемо 90% 1нформац||, отримано| сьогодн|. 9и то йдеться про
]хнього пасивного слрийнятт я.*!уу^у:'у'цу ."€. п1 в оРчцл1 пР о щесо м
ф|льм, якиймилодивилися, чи про лекц1то, яку просдухали'чи
]

про просту ро3мову, яку мапи з1 сво|ми 6лизькими чи дру3ями. ання' с енсу пе вн|й мноэкшн! ф октпиино| !нф ор маш1|. Резупьта-
а-ё

1_|]о6 утримувати в шам'ят| велик| о6сяг.и 1нформац||, ми ма€мо

,: -у
том ц ього пР оцесу _9_у' тв о Р е!чя к ар п у.ц11 Р 9 9пь-ц о-стп !. йол<на 6 е з

[1 пра!йл!но *запаковувати'. А це вимагае пост1йно] роботи над

|
переб!льгшення ска3ати' що реальн!сть с продуктом натшо1 твор-
со6ото, вимагае в|д нас чимадих !пворчцх 3усцль. чо| активност|.

щ!(р?щ9 тапом'я!повусмо ?т'е, що ма€ ёпя нас сенс, що мас

; Ёе дивно, що дюди, як1 прониталиту саму кни)кку а6о пере-
длянасякесь 3начення. Ёадання сенсу н|6и <кодус) ведик1 о6ся- 1-- [ля|1упи той самий ф1льм, мо}(уть мати р1зне, |нод| абсоптотно

,1!|

|
(!|{,
 :
г
'[
1 в|дм|нне розум|ння прочитаного чи побаченого. 1{е як
Ро3гдя- м!ст ! кра'[н?), хоче побачити щось !нше
-*з*щум"!9фаел1.
!ля тако-
дати м|сто 3 веР11]ини гори | з р|зних пеРспектив. Ёа]вно апелю- го глядача вс! ц! групи, жести ! вирази облин щось кажуть, на щось
натякають..Фреска почина€ (говорити), глядач вступа€ в д!алог
!;
вати до простого факту або простого сп0стере)кення як (оста-
точного аргументу>. Б!домо, що нав!ть св1дки в суд1 датоть з автором. |1латон тримас в руках книгу, на як!й написано <[!мей>
р|зн1 (платон!вський д!алоп в якому виклада€ться теор|я творення св!ту
описи т!с| само| под!1. !
йайстром-дем!ургом). його палець зд1йнятий догори. 3!н в!дкриван
*не6есних, та€мниць. 3 Аристотеля в руках його <Ётика> (основна
Р!априклад, к!лька людей розглядають фреску Рафаеля <Аф!н-
ська школа) (5сшо|а ё1 Атепе) у станц! (парадн!й зал!) делля (еньяту_ ::[
1
частина яко!
- теор!я неснот ! теор!я друж6и Академ|я ! [!!кей
-
були передус!м союзом друз!в), ! в!н вказус на нас, глядан!в. [1ереваж-
ра Батиканського палацу. ! хоча вс! глядан! споглядають при6лизно но йому йдеться про <земн!> справи. 9и не т!льки? йоже, Аристотель
той самий в1зуальний образ, насправд! сприймають вони досить вказу€ на [1апу як голову католицько[ !-]еркви? (Адже саме [1апа с го-
р|зн! рен!.3!р кожного глядача (навантажений> його власним до_ :] ловним глядачем ц!с| фрески).
св!дом ! знаннями. Ф!зичне сприйняття фрески (ф!зинне бачен-
..!
1

Ёа передньому план! (група |1|фагора> ! <група Ёвкл!да> !люстру-

- т!льки матер!альний базис!хнього сприйняття цього витвору
ня)
ють сдн!сть взасмов!дношення математичних ! астроном|нних досл!-
мистецтва. [тось !з глядан!в н!чого на зна€ про [1латона й Аристо-
джень. [1!днятий палець [1латона, як ! обидв! постат|, вчителя йуння,
теля, про античн! ф!лософськ! школи, ! тод! в!н 6ачить просто групи г_ '1

утворюють символ!нну сдн!сть ус!ё[ композиц!|: [1латонове вчення

людей у дивному одяз!, що розмовляють
1
.1
! сидять| стоять, дивляться пока3у€ напрям |нтелектуальних пошук!в (в!д математики до музики'
в р!зн! боки ! т' п.
[!, хто щось зна€ про античну ф!лософ!ю, легко вп!знають
у цент-
:| в!д музики
- до теор!1 неба !, нарешт!, в!д вивнення видимого св!ту -
до теор!1 !дей, що лежать у його основ!). [ак описана система 3на-
р! [1латона й Аристотеля, але !нш! постат! будуть йому незнайом!.
!ля !л! ння в сьом!й книз! [1латонового д!алогу <,{ержава>. Фднак уважний
1

6!льш п!дготовленого глядача !нш! постат! оживають ! поступово на-

6увають власних !мен. Фсь 6!ля н!г [!латона й Аристотеля сиАить чи 1
1

нап!влежить .{!оген. [1о л!вий 6|к в!д |1латона, трохи дал| в!д центри 1

можна вп!знати €ократа, що зверта€ться до Алк!в!ада (юнак шоло-

у т!} !
м! й у плащ! ! з мечем на л!вому стегн!). [й!ж ними сто!}ь (сенофон1 !
автор спогад!в про (ократа. 3л!ва на першому план! можна по6ачити ]1

'1
|1!фагора. 3а його спиною п!дглядають за його писанням Боец!й ! Аве- 1

]|, !
.1

роес. [|еред |1!фагором хлопчик трима€ дощечку !з символ!чними }1

знаками
- схемою музичних асонанс!в. Ёакреслен! основн! музинн!
сп!взвуння в!дпов|дають математично-музинн!й структур! космосу
1:

(для п!фагор!йц|в музика

- частина математики). !'|]е л|в!ше в!д них,
1

у в!нку 3 виноградного листя, посм!хаеться ! щось 3аписус Ёп!кур. '|, [

(права в!д 0!фагора сто!?ь |1армен!д | сидить |еракл!т. 1
'1
$кщо перевести св1й погляд до право| передньо| настини фрес-
.]
1

ки,то ми побачимо Ёвкл!да, якийциркулем вим!рюс щось на дощеч-

',! {,

ц!' (пиною до глядан!в сто:}ь !-|толемей, тримаючи в руках земну

кулю. 3л!ва в!д нього 3ароастр (за !ншою верс!сю (трабон) |з гло-
-{ !;

6усом зоряного не6а. 9и, може, саме в!н с [1толемесм - (у

цьому питан-
н! !нтерпретатори ро3ходяться)? А з крайнього правого кута визира€
сам Рафаель' Ёад <групою Ёвкл|да> сто!}ь, усам!тнившись, [лот!н. . . !:
[1роте когось !з глядан!в уже не ц!кавить (хто € хто) на ц!й
фресц!'
!

.:{
8|н, уважно ро3дивляючись <Аф!нську школу) (до !л:
реч!, ному <аф!н- <Аф!нська школа). (танца (парадна зала) делля (еньятура
ську), адже тут представлен! ф!лософи р!зних шк!л ! напрям!в, р!зних 8атиканського палацу. Рафоель (1 51 1)
|'
10 1;
11
}п

[*

глядач також пом!тить, що платон схожий на леонардо да Б|нн! (його
вп!знають !с!)' а Ёракл!т на [й!келанджело Буонаррот! (достатньо
- да, про вертикальн| й горизонтадьн| л|н|!, про р|зн1 рухи ! ко-
подивитися на автопортрети останнього. що6 вловити схож!сть).
8кщо врахувати, що на фресц! присутн!й | сам Рафаель, то очевидно/
що за його задумом художники залучаються до ф!лософсько| школи
як !| повноправн! члени ([!еонардо вважав живопис вищою наукою
та !стинною ф!лософ!сю).
Ёарешт!, якщо глядач € знавцем творност! Рафаеля, то для ньо-
го ця фреска буде яскравим прикладом зр!лого пер!оду творност!
майстра (хона художнику на момент написання ц!с| фрески
25 до 27 рок!в). Фтже, р!зн! глядан!, роздивляючись <Аф!нську шко-
- в!д
лу>, сприйматимуть зовс!м р!зн! рен!. 3алежно в!д р!вня знань про
античну ф!лософ!ю, живопис Ренесансу ! про творн!сть самого
Рафаеля, наше сприйняття 6уде дедал! гли6шим ! <о6'емн!шим>' <на-
повнен!шим>. !ншими словами: наше зорове сприйняття в!дкрите
для неск|нненного розвитку ! вдосконалення. А в!дпов!дь на 3апи-
тання <хто ж т! постат!. хто так! Боец!й, 3ароастр, [1лот!н, Алк!в!ад,
-
[еракл!1 Авероес?>
- читач може отримати, вирушивши у подорож
до кра'[ни ф!лософ!|.
}т1м, нав|ть ф1зинне бачення | ф|зинне прослуховування ма€
скдадну природу. 1(артування л|одського мо3ку засв|дяило той
факт, що натше сприйняття € ре3удьтатом скдадного процесу
констру[овання. ось ми продивдя€мося фрагмент якогось ф|пь-
му. 1нформац1я з екрану (звуки 1 зоров1 образи) чере3 3овн|1пн|
почуття переда€ться у на!|-т мо3ок, який перекдадае цю р1знома-
н|тну !нформац|то на вдасну (мову>' декодуючи 3вуки й о6рази
в електРичнт ситнали' 1]я декодована 1нформац1я розпод1ля-
еться по р1зних д1дянках мо3ку. €приймаюни пРосту в|зуальну
каРтинку' мо3ок одра3у в1дд1ляс |нформац1то про гори3онтадьн|
л!н|| в|д 1нформац|| про вертикадьн1 д1н1|. Боднонас в|докрем-
д!оеться |нформац|я про рухи в13уадьних о6раз1в' про кодьоРи,
3начення сл|в (якщо геро| розмовлятоть) тощо. Бся ця ро3чде-
нована |нформац|я у декодованому вигляд| опрацьовуеться'
1 мозок ствоР|ое те' що 3да€ться нам пРостим сприйняттям ось
цього фрагплента ф|льму. Ёасправд1 )к ;деться про с5ц4дуи_й
пРоцес по€днання мно)кини декодованих 3овн1ц_|н|х стимул|в-
.,11
у ц1лтсний образ. Б!дьтпе того, |нформац|я про цей о6раз нав|ть
з6ер1гасться у р|зних д|дянках на1пого мо3ку.
\2
11
|
1
1нформац1я про годосн1, приголосн1, граматичн| прави-
дьори' нав|ть про р|зн| мови (наприклад' англ|йську й укра|н-
ську) все це з6ер|гаеться в р|3них к1мнатах ведичного падацу
-
на1пого ро3уму. 1ому не т1льки розум|ння конкретного тексту
чи в|деоплатер|алу аде нав|ть його сприйняття на ф|зинному
р1вн1 о скдадним процесом конструювання, 3ведення мно)кини
до певно] €дност|. Фтх<е, ми ((3читуемо) 1нформац1то' але не 3чи-
туемо сенс. сенс ми створюсмо, *накд"ад|1лочи, його на конкрет-
- -ф 11'ин ну |нф орм ац |то.
-"у_
Ёарегпт|, йам ва)кливо 3вернути рау на осо6лшвос!п1 нотцоео
мшспення.,{овол| по1].1иреним с погдяд' що 6|льтп1сть пюдей, стика-
ючись з певними фактами ни под1ями, 6езпосередньо й розум1тоть
на п1дстав! так 3ваного (здорового гпу3ду). [{роте насправд1 розу-
м|ння 1 знання не виникають автоматично як реакц1я на зовн|тпн1
в||ливи,це ми в)ке в1дзнанили. Ёатпе мислення | сприйняття мо)кна
упод|6нити до тпи6и маРмуру' з яко| ще тре6а створити пРекрас-
ний скщьптрний о6раз. €крипапь а6о п|ан1ст довго трену1оть
сво{ пальц|, свое ум|ння в|дтворювати й |нтерпре тРати звщи. |хня
праця наё звукот,с практично не 3нае мех<. |{исьменники наподег-
диво прац1о1оть над засо6ами вира)кення власних думок та емоц|й.
Бони працюють з хуёоэкн!м сповом. Ёащовець удосконад}ое сво]
3нання, ро3вивае сво! здатност1 досл|дника. Б1н працюс 3 нщко-
вою ёупскою, 3?пеор|ямц ! е!потпезамц. &е що о6'сднуе му3иканта'
письменниката науковця? |{о о6'сднуе ц| р|зноман|тн| сфери люд-
! сько| дйльн о ст \?. 3у силля слрийняти, пережити й передати певний
11
сенс. 0_с-кйьки дюдина о6дарована ро3умо1\,1, вона покдикана вес-
ти осмцсленцй спос!6 !снування.Ф1лософ|я п!дходить максимально
!
близько до д)кеР9л виникнення 99нсу.
* --
б'*", | натпа .''й'|',, | натпе слрийняття, | натше мисдення
функц1онутоть наде}кним чином пи1]1е 3а умови .ро6оти 3 сен_
сами>' 3а умови |хньо! (осмисденост|,. Фднак саме мислення
,1
€ годовною здатн!стю, на п|дстав1 яко] ми усв|домлюсмо, яким
чином т якими 1пдяхами сенси пород)ку|оться нами | впдивають
на на1пе 6уття.
3идатний диригент 1 викладан Бенджам!н 3андер пропону€
ц!кавий критер!й, який дае змогу в!др!зняти видатного музичного
11 13

виконавця в!д посереднього. в!дм!нн!сть м!ж ними поляга€ в акцен-
туванн!, у розстановц! акцент!в. [1рислухасмося до його сл!в: <)(иття
стас ц!кавим, коли ми зверта€мо увагу на т| важлив| структури, час-
тиною яких ми завжди 3алиша€мося. 1е саме стосу€ться 1 музики.
йузинний тв!р тягнеться €диною неперервною ниткою, коли вико_
навець вид!ляе ноти, що несуть на со6! осо6ливе смислове наванта_
ження, на в!дм!ну в|д тих но1 яким в!дведена суто декоративна
роль.
!овга л!н!я музичного твору виявля€ се6е повною м!рою лише тод!,
коли виконавцю вда€ться донести "головн!" ноти до свого слухача).
8 б !ще нав!в приклад декламац!1 в!рша. [ой, хто не розум!с
сенсу ! внутр!шнього ритму в!рша, неправильно ро3ставля€ акцен-
ти. ]ак само ! театральний актор, який мас не просто вивчити текст
напам'ять, а ще й (грати), кд!яти> словами. [лядан т!льки тод! спри-
ймас акторську гру, коли актор розставля€ правильн! акценти (у сло-
вах, жестах, м!м!ц!).
!-]! два приклади добре !люструють роль 1нгперпрегпоцй. (,вико-
нання>) у виявленн! сенс!в.8кщо пор!внювати наше життя 3 музич-
ним твором 6бо в!ршованою поемою, а спос!б ведення життя з ви-
конанням цих твор!в, то як!сть а6о майстерн!сть виконання -6удуть
пов'язан! з правильною ро3становкою акцент!в. [од! наше життя ста_
ватиме б!льш осмисленим ! наповненим, а ми будемо добрими ви-
конавцями.
- це |стота,6уття якот посутньо пов'я3ано 3 само-
|тодина
тлумаченням | само-розум|нням. [нтпипли словами:*_ддя_..{:д1}*.
!снувати й оо|снту;
-. -
..4.
ё6-.;]*;"ус;,,айЁй#й*]#";?.]]]].;х::"#]:ж'#у*
тин св|ту як| ми витвортоемо,
- св|домо ни несв1домо, п|д вг,ли-
вом р1зноман|тних чинник!в. 1\4щ завщди розум1емо се6е в кон-
текст| певно| |стор||,
19вчо{ ку,ьтури' певних ролевих стоёу"д;,
у м:)ках певних сп]льнот. 1-{| контексти визнача|оть натшу-1де-н--
тинн|сть, нагше м!сце у св!т!. 3т1м, не вс! люди це усв|домлюють.
Ау:ке яасто чинн\4ки) що впдивають на на1ше саморозум|ння,
3ади1шаються в|д нас пРихованими. Фднак тим сильн]1па |хня
вдада над на1пим о6разом мисдення 1 натшими вчинкапли. Ба>к-
диве 3авдання ф|лософ|] полягас в тому' а6и лрояснтовати ц|
умов11 й чцннцкш наёання сенсу р!ъненням ! ё!ям. *Ф|лосо-
на1.!1[!/у|
ф|я вяить нас св|домому ставденню до вдасного 1снування. Бона
рооить нас в1льними.
\4
-"1
1
'1
|
1 2. Ф|пософське запитування
:!
1
як внутр11пн|й мотив ро3витку дк)дини
!
_1 Ф|лософ|я почина€ться е:.дтРу"-.'зчнц. |]е давня | випро6рана
|стина. &е коди л}одина дивуеться? (оди ]й щось вида€ться див'
'1 ним? 1]е в|д6расться у той п{омент, коли, 3дава/1ося 6, звичний ле-
_[
ре6|г реней на мить лрилиняеться | раптово н16и спалахус св1тпо,
що по-новому осв1тлтое 1те, що нас оточуе, | нас самих. 3вичайне
стае дивови)кним' хви/|юючим, 3ахопдивим. йи зщинясмося, вра-
_| >кен1неспод|ваним в1дкриттям. 1аке здиврання схох(е на спал[}х
6лискавки. йи запитуемо се6е: як >*(е ми ран|тпе цього не пом|ча-
ли? Ак мо)кна 6уло взагал| думати по-|нтпому? .[1к насправд| все
_! на6агато ц1кав|тпе 1 на6агато гли6тле| йи дивусмося, тому що св1т
дивови)кно вда1птований. Ёас охопд1о€ в|дяуття тасмниц|, тому
що най61дьгш воклив1 1 прост1 рен1 саме й становлять най6|льтпу
:! таемниц1о.
$3слр9йттае
я<ага йз.нан|я, тому що'св|т в11тп:о"':уу
так, що иого ваРто ]113навати. [[роте не т|дьки св1т, а й самих себе.
*- 'цёййЁ5Ёй''к6й;;;о
разузм|нто€ на1ше )|<иття,хоча 6 трохи'
_| хоча 6 на мить. Арке дюдина пост|йно в|дкрита до зм|н. Розвиток
передбанае пододання себе вчораш]нього, вих1д за т| мехс|, в яких
ми пере6р а ли ртк, годину чи хв илину т ому. !Аатн1сть до пост1йних
:! зм|н, до невпинного ро3витку в!др|зняс людину в{д |нтпих )кивих
]ё'''. $_у-в|дкриваемо
*_-* |.|': "* вдасн] туу.6уи!.шур19м99я, як колись диву-
вався давн1й ф1лософ Ёракл1т. Б|н якось ска3ав: <фаниць лутш| то6|
.[ не в1дтшукати' яким 6и тпдяхом ти не п|тшов: наст|льки невичерпна
[1 гли6ина>>. |{оли ми 3упиня€мося у своему розвитков1, ми втрача-
,| смо св|й найц1нн|тпий дар: пост|йно в1дкриватися св1тов1 та |нтпим
д}одям, ставати 61льтш досв1дченими й о6|знаними.
!-]я !стина п!дтверджуеться даними сунасно| нейроф!з!олог!|.
'| (оли ми на6увасмо нового знання чи просто 3асвою€мо нову |н-
формац!ю, це спричиняс зм!ни нашо1 нейронно[ структури. [1ост!й-
но зм!нюються зв'язки (,стежинки> ! <дор|жки>) м!ж нейронами, що
зад|ян! у процес! на6ування нового 3нання. (унасна наука доводить
:| дивовижну здатн!сть нашого мозку до зм!н нав!ть у похилому в!ц!.
1о6то л юдин9"'9[Р9у':}: а н а вч ати ся' л ро-!'я |9м у9ьо-г^9 ж иття. Фд н а к
!
для цього у зр!лому'Б|цгважлйво не втратити жаги до нових знань,
:! не втратити спроможн!сть Аиву ватися.
15
:ш'
 [и-ушну цуву€ все на св1т|. ?оплу вона ставить
'д"9'99ф9Р5:'?ап4т?'нця: 3рокення дитинства та :оност1 саме тому
"
так вр|затоться в нашу пам'ять, що вони ставалисправ>кн1ми в|д_
криттями нового | незв1даного. йи в|дкр ивали для се6е св|т ледь
не на ко}(ному кроц1. 1{оли >к ми доросл|:пасмо, то (3вика€мо)
до св1ту| припиняемо ставити незвичн1 3апитання. 1бд1 нам все
стаен|6и зрозум|лим' ад)ке б|пьп-т1сть реяей | под|й ми (поясни-
ли>> для себе <раз назав>кди>. Аде х16а це робить нас мудр|тпими
1
й 6|льтл щасливи\|и? Ёавпаки. Ёалш| оч| втРачатоть свтй 6лиск,
под|!' що трапдяються 3 нами' не 3атримутоться в пам'ят1. 3да-
еться, що життя пРишвид1|]ус св{й б|г | дн| стають схо)кими один
на|нтлий.1бд| тре6а 3улинитися на мить | запитати себе: ному
так стадося? 9ому милрилинили дивуватися? Разом 1з втратото
дару здивування | сам св|т втрача€ для нас сво1о прива6лив1сть
| яскрав|сть. йи пом|ча€мо, що на1п розвиток
мовувати' поступово [\рилинятися. 1 ось ми вже перебуваемо
. в подон| с1ро! 6уденност|. [-{е пдата 3а в1дмову в|д готовност|
3п{1н[оватися. ьуденн1сть 1 посередн|сть не захопдтое л|одину
3ненацька. 1ут не йдеться про як|сь нари п!дступного плага а6о
про нев|дхильне р1тпення дол1. \е 2еэу-рэ!!!! Р!!оРу' Аюдина,
3акриваючись в|д св|ту та |нтпих пюдей, о6ирае буденн|сть. Бона
3амикаетьсяу сам|й со61 |, лрилинивтли внутр|плн|й розвиток,
з ади||] а€т ьс1-ч994у.уд! з| с во сто по с ер едн 1ст_то.
.
Аквийти 3 цього неприемного | зу6ного стану? ,!|к знову по-
трапити у ситуац1то 3дивування? .[к перетнути границ| власно|
*о*бщ"щсност!? ,{опомога мо)ке прийти неспод|вано й неон|кува-
но: зустр|н |з неординарною д1одиною' ц1кава кни)кка а6о ц|ка-
вий ф|льм, прогулянка по парку... 1(оди ми раптом в|днуваемо,
що н16и лро6удилися в1д гпи6окого сну. Бт|м, украй нео6ере>кно
покдадатися на випадок | диво. Ёеординарна д}одина мо)ке нам
не зустр1тися, ц|кава книжка мо)ке не потрапити до на1пих рук'
а прогулянка паРком мо)ке 3ади|питися пРостою проулянкою.
{к :ке тод| 6ути? [{ередус1м ва)кдиво усв|домити, що дар зди-Ру-
"-э1!ц4' як 6удь-який дар яи тадант, потребуе вдасного розвитку.
йи повинн| працтовати над собою, п1дтримувати в со6| цю спро-
мо:кн|сть до в|дкритост| { внутр|тшнього руху. 1]е до снаги ко>кн1й
людин1. 1 тут велику допомоу може надати ф1лософ1я.
\6
перевах<но.*ф"-1-
_] !!
!нод! кажуть, що людина науки а6о людина мистецтва збер!гас
дитяний погляд на св!т. ! цьому твердженн! € частка 1стини, але воно
1
випуска€ з поля 3ору одинважливий нюанс.9|досоФя'вчить.нас 5-у'-ц
! нюан.с!в р_е9д9|1о-|'9.!'911у. !-]я уважн!сть нав!ть
:1 :.тж.!ищ!|1"-д9 де]ед9-!
с одн!сю з ф!лософських чеснот. ! записах !1юдвиЁа Б!тЁенштайна, ви_
датного ф!лософа минулого стол!тгя, с ц!кавий фрагмент (1937 року)'
який може краще прояснити суть справи. Б!н каже, що люди, як! н!-
:1 коли не займалися ф!лософськими пошуками, не мають в!дпов!дних
навичок для таких досл!джень. <[ак, людина, що не звикла з6ирати
в л!с| кв!ти, ягоди ! трави, не 3находить ]х, оск|льки ][ око не мас для
:[ ]] цього належно| звинки ! ця людина не зна€, де передус!м !х тре6а шу-
кати. &к' ! т_чй-у..чр1о досв!ду, проход111ь пов3
'59ц'9с 'ф-!4ософського
'
! м!сця1 д9-!-р14хован! скл9лн| питання>>._
' 9и не потрайлАсмо ми, у такому раз!, в лог.!нн_е_'.59лр: що6 *по-
:! м!чати> ф!лософськ! проблеми, нео6х!дно мати досв!д ф!лософських
досл!джень, але, з !ншого 6оку т!льки ф!лософськ! досл!дження ро6-
лять нас досв!дненими ! привнають 6ачити ф!лософськ! про6леми.
почав пригаль- 3!ддавши належне ц!кавост! й парадоксальност! 8!тЁенштайново|
:[ думки, дозволю соб! з нею не погодитися. Ак6и виявлення ф!лософ-
1 сько| про6леми з необх!дн!стю вимагало б в!д кожного з нас досв!-
' ду ф!лософського досл!дження, ф!лософ|я н!коли б не виникла як
' осо6лива культура 3апитування. Адже перш! ф!лософи не знали, що
-[ вони займаються ф1лософськими досл!дженнями' @кр|м того, ! ра-
н!ше, ! в наш| дн! ф!лософськ! проблеми тур6ують далеко не т!льки
'[ ф!лософ|в.
Бедаремно в|д понатку ф1лософ|я 6ула не просто теор|ето'
практикою' осо6пиьим спосо6ом ставдення до св|-
'| а )китт€во1о
ту. .[тодський дух демонстРу€ дивови)кну властив|сть пеРе)кива-
ти осо6ливий досв!д: досв|д еднання Ауховно{ гли6ини людсько|
осо6и з ц|л|сн|стто й тли6иното 6уття. 1од|' як ска3ано в одному
'] |з [{салм|в' ,,6езодня пр.омовля€ до бе3одн|>. 1{оди давн1 грець-
к1 ф|лософи почади залитувати про годовн1 начада а6о прин-
'! ципи ун1версуму (.природи)' (космосу)), вони впер1|!е в 1стор|!
ву:,ра3или цей досв|д 3а допомогою не3вичних для !хн|х сучасни-
к|в ренень | образ1в.
'! ,{авн1 ф|лософи впер1пе лоставили дивови>кн| запитання'
що стади д)керелом вс1о| майбутньо| науки. .|[тодина в|дкрила
для се6е, поряд |з 6уденними утил1тарними |нтере.''',..,у'..
,! ..тання !нтлого, неутпш4!тпорно9о, р|вня. [{рактики в|дпов|дей
на так1 питання по-новому ро3кРиди 1 мох<ливост1 людського
17
,.!
]

духу. 3ади1ца|очись смертно1о' обме>кеното | вразливото |стотото,
дтодина водночас усв|домила себе як 1стоту з нео6ме:кеними
мож/тивостями 1 ресурсами вдасного ро3витку. Бона ттустилася
у тривалу подоро'(, в як]й пере6увае 1 до сьогодн|, щоразу п1д-
твеРдх(уючи думку Ёракп|та. Ф|лософ1я ст ала тим вир|тшапьним
чинником | пров|дним мотивоп1' що уРухомдював л}одський дух
| надавав йому поту>т<но! внутр1тпньо{ динам|чност1. .[{юдина
в\ дкрила дл я се 6 е ц;!дв |йну нес к! нченн|сть : неск|нненн1сть д{3';
нання св|ту й неск1нченн1сть вдасного самовдосконалення.--[|й-
сно, .безодня пРомовдяе до 6езодн1>. Ф|лософське запитуРа|.ня
продов)|(уе виконувати сво€ ведике 3авдання. Б цьому немй-
- 6дизько п|дходить до способу )киття бог1в: 6огам, мовляв, абсо-
нуща ц|нн|сть ф1лософ1| для пюдини 1 людсько'[ культури.
3.9и потр|6на сьогодн! ф!лософ!я?
3 ф|лософ|сю тако)к в|д6увалися й в|дбуваються дивови>кн1
нав1ть |з п|дозрото та в1двертим спротивом.
в давн! часи про них розпов!дали зл1 анекдоти. Фдного разу
[!-|е
Фалес, ро3дивляючись з!рки в н!нному не6|, впав до криниц!. [йоло-
да служниця, випадково ставши св!дком цього пад!ння, дотепно за-
уважила: ти так захоплюешся не6ом, що не бачиш того, що у те6е п!д
ногами. !_]ей анекдот переда€ нам сам [латон. А ось !нший: |-еракл!1
захвор!вши на водянки вир!шив вил!куватись у дивний спос!6 об!-
-
клав себе гноем, що6 з орган!зму випарувалася р!дина, але це т!льки
на6лизило його смерть.
Аристофан висм!яв у сво1й комед![ <|мари> модну ! впливову
тод! в Аф!нах школу (ократа. (ократ ! його унн! зображен| небез-
печними диваками ! п!дступними ошуканцями, як!, в!дмовившись
в!д культу народних 6ог!в, складають пошану пов|трю ! хмарам. А ще
вони заманюють простак!в у свою школу-(мислильню>, щоб здерти
з них по6!льше грошей. }яв!ть, як см!ялися глядан! в аф!нському те-
атр1 (а з ними разом, напевно, ! сам (ократ). Б ус!х цих розпов!дях
в!днуваеться неприховане 6ажання виставити так званих мудрец|в
в <!стинному св|тл!>, хоч якось (зр!внятися) з ними а6о нав!ть в!днути
власну перевагу. йовляв, хто-хто, а ми до6ре 3на€мо, що у нас <п!д
ногами) ! точно не 6удемо захоплюватися вс!лякими дурницями.
18
/{
:[ Ёер1дко | у самих ф|лософ1в виникадо нев|дпорне бокання
на3ав)кди (ро3рахуватися>> 3 ф1лософ|сто. 1ак, у середин| минудо-
го стод 1ття зг адув аний в:ке .[подви/ Б 1т(енлцтайн оголо сив1фо-
:1 ячф_:рц! п'р-о_6леми хворо6ами._щ9Р4 й ус1ма силами прагнуч"ви_- -
них людство. |{равда, ц| його спро6и слрияли лояв1
-!}"ру'в|д
ц|ло| 6|6л|отеки ф|лософсько{ л|тератури про Б1т[еншттайна...
-1
} такому раз|, ни € якась цористь-в]д*фдр-я-ф]? Ёав|що вона
потр|6на? Аристотель в|дпов|в на ц| запитання дух(е просто: ]
:99Р.9;и* на.фиясрф!5 {н_3 _в-_!дм'1чу д |д е т и к'ц т а п од |т и ки ) е а 6 с о
-
(некорисним> (неутил1т4рним) занят1ду-, _[{р авда, в|н до-
:[ 1|отно
давав' що у ц|й некорисност1 й <непотр|6ност1> ф|лософ|я ду>ке
лютно нец!кав! буленн! ц!л! та !нтереси людського роду, м!нливо-
го й п|дступного. Бохсественний статус теор1| п{ав' 3а Аристоте-
девим 3адумом' 3ахистити [1 в|д недов1ри рем1сник|в | торговц|в.
1ут в|н т|льки повтор1овав думку свого вчителя |{латона, який
стверд)кував, що ф|лософ1я с упод|6ненням до 6ог1в, звичайно'
наск1дьки це мо)кливо для л|оди11и. |[огодьтеся, для 6агатьох на-
1пих сг{асник|в таке виправдання ф|лософ|{ навряд чи видава-
тиметься задов1льним.
}т1м, саме тут 1 постае ведика 3агадка ф1лософ||. ,{|яльн|сть,
'[
що ро3починалася як спос|6 >киття невеликих груп |нтелектуа-
д|в, як усам|тнене |, здавалося 6, *непрактичне) заняття о6ра-
.| них мудрец|в, неспод{вано почала виявляти сво|о над3вияайну
дшк[и*ь1'#-"к'о'р_ц9.1р. 1-{е стало зрозум1ло не одра3у. Фднак спо-
чатку 3апитасмо се6е: а що ми взагал! розум!емо п|д корисн!-
.| стю? 9и ко)кна натша д1яльн1сть мае 6ути ,*корисно}о) у звич-
ному 3наченн| цього сдова? Фт, наприкдад, кохання зи дру>к6а
корисн|? А лто6ов до 6атьк|вщини коРисна? 9и <корисно, 6ути
'!
чесним | порядним? 1]1 запитання дають нам 3п{огу подивитися
на про6лему з 1нтпого боку: найб|дь1п ва)кдиве 1 ц!нне ддя н19
не мо)кемо описати в категор|ях (корисного> чи <некорис-
чи
дорогим' ц!нним, ц!кавим, що приносить
Ё1ого". 1е, що для нас с
'[ рад1сть внутр|тпнс
1 3адоводення'- все це найчаст|тпе п|длягае
якимось 1нтпим критер|ям оц|нки. Але що це за критер|!?
Бин| багато авторитетних 1 муАрих лтодей вка3у!оть на не6ез-
,,!
пеки, як| виника}оть в!д намагання (комерц1ал1зувати> осв|ту
\9
':ш

| вс| сфери людсько? д|яльност1. 3окрема, фах1вець у галуз| осв|-
ти сер 1{ен Ро6!нсон ((еп Ро0|пзоп) нагодо1пу€
1а н_е_9_6х1що9т|
-д9кор_|нних зм|н у суяасн!й осв1т! €щасна модедь осв!ти все ще
ор1€нтована на потре6и ?виро6ництва>' на перева>|(но утил|тар-
н1 ц1л!. 1ака модель ма.|1о 3верта€ уваги на багатство д1одських
3датностей 1 талант|в, на творн| 3адатки |ндив|д|в. ! н4й61и4;
30 рок|в ун1верситети <вилустять> 6!дьтпе лтодей, н|>+< за всю
.н|
1ст9р!то дюдства. 1]]о це означае? 1-{е ознанае' що пеРетворе!|ня
вищих гшк!л на кузн| "фах|вц1в вузького проф|лю, у най6ли>1<-
н1 десятил1ття дедал| п{ен|!]е в|дпов|датийете <потребам насу>.
Адх<е <спец|ал|зац|я> на6уватимете все б|дьтшого динам|зтиу,
6уАе тпвиАтше зм1нювати свою специф|ку.
_Б!лцщчй по!4т матимуть трорт|9_соби, якт 1отов| вчитис4-
_1_с-перевнатися протягом усього )киття. 1 та сфера д1яльност1, яка
3да€ться нам (корисно|о> сьогодн|, завтра мо)ке пеРетворитися
на малоефективну 1 нав|ть непотр16ну. А от що точно не втра-
тить свого 3начення' так це творче ставлення до св!тр впл|ння
вчитися й удосконаптоватися. Биходить' твоРчо}о лтодиною 6ути
<корисно>? 1ак. |1роте в цьому контекст1 сдово (корисн|сть>
очевидно на6увае якогось 1нтпого, б|дьлп гдибокого 3начення.
(р-9ативн|сть' ро3виток естетичного смаку' здатн!сть кРитич-
но мислити | приймати неоРдинарн! р!гшення
- вс! ц! навички
стануть ще 6|пьтп затребуваними у найбди>кчому май6утньому.
1 саме ф[лософ!я мо)ке посприяти
Ро3витков| цих навичок у 3на-
нн!й м|р|.
0днак роль ф1лософ1| не т|дьки 3ростатиме у май6утньому.
Без пере6|ль1пення можна ска3ати' що ф!19-с.,9Ф!я
!упо паим ёу-
црвнц|{ ёэкерелом,3 яко?о нароёцлася €вропа, европейська цив|-
л1з ац|я. 1{оди *|[датон обгрунтовував перев аги 3нання ( . науки,)
стосовно су6'сктивно| гадки, в1н закладав фундамент абсодтот-
но нового св|тобачення. 3 його д1алогах р9?ущ цост_а9 84 п_оту)к:.
на-сид-а,.цо 3у:!Р'159)кну дюдину | в|дкривас нов1 мо>кдивост|
-
для по6удовй рац;о"!|;;о"-й;Р;дковано1 сп|льноти. 3авдяки
|1латону ця сипа ув|йтпла в 1стор|ю 1 почада д|яти, породжу1очи
основн! феномени €вропи: науку, рац!ональну пол!тику, теор!ю
права) 1дею лтодсько| в|дпов|дальност| та г|дност|.
2о
|1 '!
3-тд1*, ф|лософ1| сформувалися науков| 11;коли й ун!верси-
;9ти (в|д Академ|1 та /1|кею, через середньов|чн1 ун|верситети а;к
до сучасних наукових та осв|тн!х заклад|в). 1(оли стуАентийви-
1
кладан| приходять восени до ун1верситетських аудитор1й' щоб
|
ро3почати новий семестР' вони продов)ку}оть спРаву, 3апочатко-
вану [[латоном | Аристотелем._3авдяки ф1лософ|] осв1та | знання
нзФд4'Р' €рро.'1т1 високого статусу. Ф--ц_99оф9ьк! |де| (що на почат-
]
ку становили |нод| суто теоретичний 1нтерес) 9:?л-у рк9р9дом
,.
наук а)к до появи сРасно| техн1ки.
1
!93в]._'1тку-5онкретних
]
1-{е здаеться неймов1рним, аде це так: те, що ми користу€мо-
1
ся комп'тотерами й мо6|пьними телефонами, те, що ми маемо
]1
у своему ро3поряд)кенн| д|таки, потяги, косм|чн1 кора6л| ! п1д-
_,1 водн! новни,- все це починалося !з незвичних 3апитувань, як!
ставили ф1лософи за сотн| рок1в до нас. 1те' що тод| 3давадося
,
часто ду)ке далеким в|д 6уденних практичних 1нтерес1в' тепер
!1!
ви3начае на1пе повсякденне 6уття на вс|х його р1внях.
Ёаретпт1, ф1лософськ| |де| приводять до.виникнення нових
!л[
.дерх(ав под1тичних порядк|в. 1ак, отц|-засновники €полуве-
1
_,1
них Америки 3найп1ди у працях 6ританського ф1лософа
1[1тат1в
[:кона /[ока теоретичне о6грунтування 1хнього пРава на Рево-
люц1ю 1 створення незаде>кно] деР)кави. А д|ян1в французько|
революц|| надихали ф1лософськ1 |де| )(ан-)(ака Русо та |нтпих
ф1лософ|в-просв|тник1в. Ба х<аль' |нод1 вплив ф|лософських
концепц!й на пол|тику був не т1дьки по3итивним. йарксизм
такох( починався як теоретинн1 потпуки |нтелектуал!в. 1е, що
у {)( стол1тт{ отримае статус най>корсток1тшо] тотал{тарно| дер-
)кави' ро3починадося в титп| британсько1 б|бл1отеки' {,оча сучас-
н1марксисти (а 1!1аркс зади1па€ться досл|ркуваним | респекто-
ваним зах|дним ф|лософом 1 дос|) продов)кують 3апеРечувати
тотал|тарний характер 1![арксових 1дей.
1_{е | становить в-о*на 3да€ться непРактич-
-3агадку Ф!лософ1!:
ною | далекою.в!д реальност!", але 3аРяд)кена неа6ияким кРеа-
тйвним потенц!алом. Ф1лософ|я' з одного 6оку е аоловнцм ёэке-
релом свропейсько1' цив!л!зац!]'1 а з |нтпого,- посп1!йною ё!свою
сцлою' що пРодов)ку€ творити на1шу кудьтуру | перетвоРювати
н11пе )киття. 9и вдасться нам Ро3гадати ц!о загадку? [{ринаймн!
спро6уемо це зро6ити.
21
:!
 '!

4. |{о таке ф!лософ!я: [{роте ф|лософ1я починалася водночас

як осо6див ий спос!б |
наука' мистецтво чи спос!6:киття? |{ертп1 ф|лософськ| шткоди
''!,!!.:п1: 6ули схо>к|на духовн1 брат-
ства, як| мади сво€р|дн|
устави (слиски догмат!в, .'р'.*'',й'*
Ёа запитання (що таке ф!лософ1я?> непросто дати корот- [. ддя вивчення), сво| сакральн| тексти (наприклад'
д|алоги |]лато-
ку | винерпну в1дпов1дь. } сдовниках | п1друтниках з ф|лософ1| на), певн| духовн| т|рактики тощо. } €ередньов|нн|
професори
ми мо)кемо знайти чимадо ви3начень' аде 6|дьтл1сть |з них нас 1 студенти

навряд чи задоводьнить. 9ому? [{ерева:кно тому, що кожне ви- н'

утвор1овади велик| корпорац||, де панРав [''Ё'^,'л
Аух сол|дарност1 й слу>к1ння наукам. Б епоху йодерну
до ут1вер-
3начення пов'язане 3 певною позиц1сто а6о конкретно1о теоре- ситет|в додапися ще й академ|| наук (як| прагнул
тичною настановою. Б ко>кному ви3наченн| вх<е прихований
_] '' ,|дтвори'и
4ух платон|всько| академ1|). 1]е 6ули о6'сднання науковц|в
елемент [|римусу' диктату. [о того )к протягом 1стор|! 3начення [", кра|н | кудьтур' що
утворили 3\1амениту :Ре:уу6!!\у,ч""'"11,
р|зних
терм|на <ф|лософ1я> зм|нювалося. фецьке слово рй1!озорй1а та- 9и мол<на сьогодн| вести ф|лософсь?ий спос|6 >киття? .
0че-
ко}( не да€ кд1оч до одно3нанно| в|дпов1д1. {,1ба нам щось ска- видно' що так. (9щна цюдина, яка спов!дус
)ке 3ворот *дло6ов до мудрост|>? 1и мо)кна ска3ати про мододих !1 ! ц'!нност! (моральн!, естетинн!,
печн| лринцили
".'''.;",|''"*.;, ;;;; ;;;;-
людей, як| йдуть навчатися на ф1лософський факультет' що вони софс.ь_кий о6раз х<и7тя,
1'*' ,тод'''' мае ц|л|сний

!,
'найагасться св|тогляд,
пРагнуть стати мудрецями? }яв|ть со6| 1тт|верс итет ський дипдом' осмислювати сво| вчинки ! ."Р,;;. ;;;';;
в якому 6уло 6 написано: <дю6итедь мудрост|> а6о .мудрець>. 3азвичай ках(уть' що ця лйдина мае св;|Ёг.,]'.'
,,",''у .й;;;
';;;;:
Буквально (якщо перекдасти грецьке слово укра|нськото) так св|ту. Без переб1льлпення мох(на ска3ати'
що ф|лософ**'й ..''-
воно | е. 0днак очевидно' що ми розум|емо тепер п!д цим сдовом с!6 экиття € конкретното
стратег|е1о осмисленого !снування кох(-
щось |нтше. Але як >ке тод! зрозум|ти, що таке ф|лософ|я? но] особистост|. 1{е п!дтвера>кус ! нагша
[ буденна -;;;. ;^;;;;
Ф|лософ1ю на3ивають наукою. ]!о :к, ц1лком слулпно. Ф1ло- часто в)киваемо так!_сдова' як *моя
ф1лософ1я>, <ф1лос'6;' ,''-
соф|я
- це наука. Б !1 розпоряд>кенн| - р|зноман!тн| методи
пло| ф1рми>, <ф|лософ1я ]хнього 61знесу, 1'0що.
ведення досл|дх<ень' витончена лог1ка, витлукан| теор1| арумен-
-.,1 3наний унений ! монах-бенеди ктинець
тац|| й о6грунтування. Ёав|ть не зовс|м точно на3ивати ф|лосо- [авид [!!тайндль-Раст
.., да€ приклад ф!лософського ставлення до св!ту' Б!н в!домий
ф1ю гуман|тарно}о науко}о. .{кщо взяти деяк1 сунасн1 монограф1| ки як уяений, а 1 як засновник <[-]ентру
не т|ль-
з метаф|зики, теор|| п!знання ни ф|пософ|| св|домост1 (не коку духовних студ!й) {€еп|ег {ог
| 5 р ! г! | ш а | 5с ц 4 ! е з), ство рен ий н им разом' !з ра6и"ами,'6у
дд,', !"
вже про математичнулог|ку), одразу стане очевидним' що перед ду}стами ! суф!ями. (ам [.'|тайндль-Раст,6удуни католиком "'',
нами .[ ! монахом,

- приклади строго| науки, яка 3астосовус ду)ке висок! ра- займався з в!домими вчителями практиками
ориг!нальну верс!ю плюрал!стично| теолог!|
дзен-6уддизму ! створив
ц!ональн! стандарти ! мас поту>кну дока3ову силу. рел|г!!. 8 одн!й !з сво]х лек-
Фднак не вс| ф|лософи логодилися 6 з визначенням ф1лосо- ц!й в!н пов'язу€ умов_и щачл!]воР житгя з
досв|дом вдянност!. вдян!а
людина в!дкрита*#Ёу?тр!й?в;ту й !нший
,юй"м, вона ста€ щасливою.
ф1| як науки . Бидатний ф|лософ минудого стод|ття лорд Бертран ',. Ак досягти такого сгану? 3а допомогою трьох
Расеп стверд)кував, що наука сл!в, засвосних нами
те, що ми 3на€мо' чфдосо'--_
- це ! ще в дитинств!. коли нас вчили переходити вулицю:#зупи|-1.и€.}.
!19Аи:.
ф!д = . ц" то, що ми ще не 3на€ м о. Б|н увах<ав, що 3 ро3витком !нод! важливо ро6итикоротк!
",--вияР.!.йдц.}.Ёам
на1пих 3нань питання пост|йно переходять |з сфери ф|лософ1{ подорож!. 11-{о6 мати можлив|сгь визначити,де 'у'^'*й'''"^''гу'й-!";п
ми нараз! перебувасмо.
до сфери науки. Аумка,3 якою почасти можна по[одитися. }т|м, що6 прислухатися до самих се6е, щоб занур'ти сяу глибину!
тишу на_
:[ шого духу. }од! ми можемо озирнгися
навколо себе, подивйт
[1 не мо>кна ввах(ати ц1лком сду1пно1о> по3аяк /''^-
ф|лософ|я виРо- но _ в якому напрям! продовжувати ''"
била ефективн| засо6и рац|онального анал|зу обгрунтування, рух.! йтидал!. е н!ним |ншйм, як
1-{е
!люстрац!сю ф!лософського способужитгя,

1\:
запов!даному нам ще [1лато-
крит ики' аргументац1| тощо. ном й Фтцями !_{еркви (як! вважали себе
справжн!ми ф!лософами).

22 23

:}
 1

Безперенно, ф1лософ1я € тако)к | витпуканим 1|1цс1пец?пвом. ц| науки дають нам кдточ! до

Ф|лософ!я часто набли)касться до л|тератури' худо)кньо| прози 9и не € в та-
розум|ння реадьност1?
кому раз| ф1лософ1я
або поез||. [|алоги [{латона написан1 на високому худо)кньому пров1дну родь - <зайвою> наукою? ?ак' вона
в|д|грала
у розвитков| науки,,'" мае в|д|йти в т|нь,
р1вн|. Блискуяий стиль | л1тературний смак притаманн| бага- . перетворитися на музейний експонат' '"."р
на щось под1бне
тьом ф|лософам епохи \{одерну. А деяк1 сунасн1 мисдитед1 вва- до ас,1'Ро-
1

.1 лог|| чи адх]м1|.
)ка|оть, що ф1лософ|я е д|яльн|стю, бли>кно|о до л1тератури, н|>к
[умати так було б не т|льки помидково, аде
до науки. Безперенно, це крайнощ|. Бт|м, певна 1стина в таких но' Рац1онадьн1сть не тото)кна й небезпеч-
твердх(еннях с.
&[о>кна ска3ати' що ф1лософ|я - це наука, яка мо>ке фор-
1; рац|ональн ост| лцатпемап1цчно-
.емп!рииноео мегпоёу прироёниии'х наук. €права ;;;;;'
лриродничих наук сдиним мо>кливим ;;';;"
п1дходом до св1ту с так
наш св!тогляд (впливати на розум!ння на!шого >киття) [ звана <об'сктив!стична>
уу,'1, настанова. Фб'ективне
це те' що п!д-
1 нер1дко пород)куе в нас справ)кн€
естетичне 3адоволення. да€ться спостере)кеннто й вим|ртованнто. -
Ф1лософ1я е д9Роговка3ом на11]ого )киття. Б авто61ограф|нн!й наук лрилису1оть нам отото)кнтовати
[{|дходи ,р'р''д,'-
книз| <Брокений рад1стю> 1{лайв €тейплз .]'!ьто]с (б|льтшост1 в|н [ :и} терм|ни <о6,сктивне>
! *ф!зинне'. 1ншимисловами,
наука досл!д >куе лише ма/пер!альн!
в1домий як автор <[рон|к Ёарн||>) пригадуе' як) ро3мовляючи о6'скти. Р9'", що не потрапдяе п|д
критер1| пр4роднино-науково|
з1 сво]м другом 0веном Барф|лдом 1 уннем фиф!тсом за сн|- методолог||, проголошу€ться ненау*''й'
! таким, що не |снус.
данком' в1н назвав ф1лософ1то (предметом,. ,,Адя [[датона вона [ |акий п1дх|д мае велик1 переваги
не було предметом'- в|д|звався Барф|лд,
1..р' щ' .';д*''й;;;;;;"'
-
дпя нього вона 6ула
1пдя_{9м). Ау>ке влунно ска3ано. 1ут нема чого додати.
сунасно| науки). [!йсно, методолог1я
лРиродничих наук демон-
стру€ свою беззаперенну ефективн1сть,
але ця методод от]я уусае
,| вла.9н!. уеэс7..
1лактпе кажучи'
ч9ра вим|рто9ання й калькуляц||
_'3да1на описати пи1ле час1пцну
реапьно,ст|, а[е нё ь', р"''т/,1.',.
Ёаприклад' так{
феномени, як св!дом!сть,сво6ода ;;';;;"
5. Ф|пософ|я це погпяд на св!т з позиц|| ц|пого
- Р$]льн|сть так | не вдалося (попри численн| слро6и)
поясни-
ти в ме)ках природничо-наукового
п|дходу. .[1 маю безперенний
Ф|лософ|я досл1ркус рен1 та под|! св|ту (| знання про них) досв|д того' що я с особото, що я ма|о св|дом|сть,
з позшц!1'ц!поео.1]я скерован|сть на ц1ле в|др1зняе ф1лософ1ю в|д бода вол|, що у мене с певн| що у мене € сво-
ц|л1 тощо. о*"^^ природнин1
науки
конкретних наук (як пРиродничих, так | гуман|тарних). &1и 6а- не в змоз| лояснити
ц| феномени наде)кним чином. 9и мо>кна
чимо намагання ставити максимадьно 3агадьн1 запитання ще м1Р3ти 1 _скалъкулювати ви_
ц1нност|, несноти, мистецтво' на|п
у Аавн|х ф|лософ1в. 9т1м, 1 в €ередньов1чч1, ! в епоху \{одерну ний досв|д? Фневидно, духов-
що н|' Але х< це вах<лив1 рен|' ни не так?
ф!лософ|я не втрачала ц!€| (перспективи ц!л!сного 3нання). |{оли ми п|дходимо до ме)к природничо-наукового
Б сунасному св!т1 пануе культ ву3ько1 спец!ал!зац||, культури д)кення, у нас € дв| стратег1|: (1) або досл1-
ц]тРним чином лрипинити
<експерт1в>. Безпереяно, спец1ал|зац|я е вах(ливим аспектом запитування, а6о (2) продов>кити
1 стави"1
розвитку 3нань. Фднак втрата ц1л1сного погдяду на св|т несе на них в|дпов|д1' йи мох<ем'
в соб1 серйозн| 3агРо3и. /[:одина може втратити щось вельми ту'л' людини, зв|вгци |х дицте '6'"*'''']##};;нж1
;;;;";,
до ф1зинних феномЁн;;
важливе' щось таке, що надас |й г|дност| й самоповаги. мо)кемо дотримуватися |нтшо|
1 позиц!|: пРилуститц'
Бнесок приРодничих наук у на1пе розум|ння св|ту 1 пюдини ,.
обме>куеться л!4ше що реаль-
:':], ф|зинними властивостями. } св!т|,
вФкко нин| переоц|нити. 1о >к чи не св|днить каРкодомний роз- в якому ми х(ивемо, е багато
неф|зитних, нематер1альних явищ'
виток природничих наук за останн! сто рок|в про те' що т{льки як| не можна 3вести
: до ф|зин!и' (а якщо ми
"'р^^'"р'стик
25
це 3Ро6имо' ми пРосто 6уАемо змугпен| 3аперечити специф1нну людеи' вони чинять ц|лком
рац|онально. [{роте погдяд 3 пер-
природу цих явищ). €в1т е складним ц1лим. 1 якщо пРиродничо- . спективи ц|лого показу€ з |ншлого
реальн1сть боку 1имнасов!
науковий п1дх1д св1домо виклточас певн1 вдастивост| цього св|ту, доходи ддя невеликото групи людей несум1рн| |з загрозами
еко-
то це не о3начае, що так| вдастивост| (нематер1альн1, неф|зитн1) дог|чно| катастрофи й май6утн\ми втрат амидля
ц1лого сусл|ль-
не 1снують у А|йсност1 ' Ф!лософ!я пР{1к?пцку€ тпаку рац1ональ- ства.1их, хто ще не народився, в)ке тепер прир!кають
на важк!
н!супь, яка ёас 3мо?у нам розвцва!пц ц!л!сний поеляё на св!!1з. еколог!чн| й економ!чн!
умови життя.1ак само як покол!нн", що
1епер наведу два пРикдади' що про!лтострутоть вдастивост| 6удували едектростанц1| по
!н1пру | затоплтовади пдодюч! зем-
ц|л|сного погдяду в конкРетних практичних ситуац|ях. л|, що 6удували металург|йн] кодлб|нати
та 1нтп| об,скти вокко1
\([о>т<на 6ути фак|вцем у певн|й галуз| а6о сумл|нним ви-
промисдовост], в>ке скорист алися мо)кливими
вигодам и в|д цих
конавцем певно; роботи. Ёаприклад, матшин|ст потягу, що о6'ект|в, але зро6или 3аручниками т| покод|ння'
везе в'язн|в до та6ору в Фсвенцим|, й охоронц|, що догдяда- що про}кива-
ють нин| на територ|| напто| кра|ни. 9и
це справедливо? 9и мо>к-
}оть 3а ув'язненими,- до6ре | сумл1нно викону1оть свото робо- на на3вати таку повед|нку
розумното?
копи вллив ко>кно| л\одини на св|т зб]льтлився
Ри, с гарними фах|вцями. 1!1едики, як| проводять над >кивими
-_9_э.р'-трдц_;,
у пор|внянн| з початком минулого стол1ття в тисяч!
дюдьми сво| досл1ди'
- тако)к гарн1 <експерти>. Бт1м, якби хтось ний погляд на реальн!сть постас вже як житт€во раз|в, ц|л1с-
*,*,',"
1з них 3апитав се6е
- 3 якою мето1о в1н викону|о свото ро6о- [{оэкно]'секунёи з поверхн! планети 3ника€
,^-
ту?. йому б доведося в1дпов1дати на складн| запитання. [[ри- -члацня'
- ^'1!!1!'ср
що дор|внтос розм|рам фут6ольного подя. .5|кщо збер|гатимуться
наймн1 б1дьтп|сть 3 них постала 6 перед ва}кким рац|ональним
темпи 1 масгштаби людського (господар}овання>
| морапьним вибором. 1и розумно 3нищувати лтодей т|льки ,| в океанах' то це
3агРох(уе вимиранню вс|с| океан!тно|
3а те, що вони €вре| а6о цигани? 9и не виходить за ме>к| всяко- фауни у най6ли;кя: 50 ро-
к|в. 3а нин1тпн|х
го 3дорового гду3ду ця ведетенська ма1пина 3нущань | в6ивств? умов ведення справ, у)ке чере3 34 рокиАрк'йка
на л1то втрачатитиме все дьодове покриття (досл1ркенн',
Б6а за [1 допомогою ]у|о)кна по6удувати щось до6ре? &6а це :|
не суперечить нав|ть едементарн|й лтодяност|?
д|коване у >курнал| 6еорйуз!са! Резеагсй [е||егз '.,уб-
33 за 2006 р1к).
1ут, як | в пертпому прикладт,ми стика€мося
Фднак б1дьлп|сть так 3ваних кексперт1в> | <сумл1нних) вико- з р1зними р|внями
навц1в <свос| справи> о6рали в 30_40-т| роки минудого стод|т- :| рац1ональност1.
Р:зноман!тн 1 виц-и ек9ном1нн9т.
тя прост|тпий тллях. Бони казади пот|м, що (пРосто добре ви- д|яльност1' висок| стандарти
конували свою робот}, або ,(просто виконували нака3). ]хн| д11 спох(ивання | поту>кна |ндустр|я
ро3ваг - все
це грунтусться
| нам1ри вони вод1ди Ро3гдядати'у 6!льтш вузьк1й, <експертн!й> на тих чи тих проектах 1 винаходах' зд|йснених
дюдьми на ра-
_!9рспектив1,уникатони ц|л1сного погдяду на под1|. 1ак само в!д- "[ щ!ональних засаёах. 0днак ц| видщ
рац1онально| д1яльност|
пов1дади 1 радянськ1 функц1онери, коли Ро3валився Радянський у планетарних масштабах вказують на |ррац!ональн!стпо лтод-
€отоз' 1ф51_959 6_ул и часи>
- ось що мо}(на було в1д них почути.
:
сько| повед!нки, що *"." ,'..{'' ,'
"*!1';;;;;; ;;;;;р;;,
[ругий приклад 1люструе сунасн| нам под1|. |юди, як| виру- |!еред нин|шн!ми покол1ннями постають
серйозн|
батоть п|сив 1{арпатах яи п1д 1{иевом а6о видо6уватоть буртптин ! практинн| виклики:докор|нно
зм]нити той спос!б '"'р".'1,;
1снування,
у Р|вненськ|й о6ласт|, 3аробдяють гротп1 для се6е 1 сво|х 6пизь- :
што сформувався п1д час
промислово| революц11' зм|нити спос0-
ких. 9иновники | представники сипових в!домств' як1 покри- ои мислення 1 спосо6и
д1яльност1 таким чином, що$ не знищи-
вають ц:о д!яльн!сть' мають велик1 доходи, що дають 1м змогу ,[ ти планету 1 самих се6е. йдеться про
необх!дн!ст, д!*ор1"них
6удувати розк|лпн| ма€тки | купувати дорог1 авто. 3 погляду цих зм|н у взасмов|дно1пеннях лтодей
{ |з природото. А це передбанае
й
|
 ц
г

виРоблення ц|д1сного погдяду на л1одське 6уття та способи люд_

! 1[о таке взагал| закон? 9ому д!ють саме ц! 3акони' а не як!сь
сько1 д1яльност1. !нш!? Ёав!ть якщо нам надан[ певн! закони природи' то ному ш1
--з1конй
)1тодям |нод1 дух<е 3Ручно в|дгороркуватися в|д <ц|л|сного саме так|? йи п1знаемо ф1зинний св|т за допомогото ма-
погдяду>' щоб виправдовувати сво| тимчасов| й вузьк1 |нтереси ,! тематики. Але ному а6страктн! й суто !деальн! математичн!
|задоводьняти тимчасов| потре6и. Фднак ця повед|нка е 6езв1д- структури наст|дьки усп|тпн| в п|знанн| матер|ального св|ту?
пов!дадьно!о | нерозумною (нерац1ональното). 1ут в|дмова Американського ф1зика 1 математика к)д)кина (Бв|ена) Б||нера,
- в1д
.! дауРеата !1о6ед1всько| прем|| з ф|зики 1963 року це питання 3а-
ц|л|сного погдяду 3агро)куе втратою лтодсько| г|дност|.
хопд1овало й дивувало: <Бедика користь математики у природ_
ничих науках с чимось таким, що пере6увас на ме)к1 таемничос-
;| т|, | цьому нема€ рац|онального пояснення>. 0дна з його статей,
6. Ф!пософ|я _ це впт|ння ставиту| граничн! 3апитання написана у 1960 роц|, так 1 називасться
-*Ёезбагненна ефек-
тивн1сть математики в природничих науках) (стаття написана
Ф1пософ|я ставить граниян1 3апитання. Ёамагання розум1ти .[ на п1дстав| допов1д|' пронитан|й в ун1верситет| Ёью-йорку
в 1959 роц|). Ёаприк|нц1 ц|е| статт| Б|гнер демонстру€ ф1лософ-
рен| з перспективи ц|дого ви3нача€ |нтпу особлив|сть ф|лософ1|:
ський дар
ставити граниян| 3апитання. 1ам, де деяк1 науки 3упиняються
3идатний
- вм|ння дивуватися. [{рислухаомося до його сл|в:
<]\4атематична мова на диво добре пристосована для формулю-
у сво!х 3апитуваннях, ф|лософ|я продов>куе по1{]уки. ::]
н|мецький ф1зик 1 (арп Фридрих фон Байцзекер на_
ф|лософ вання ф|зинних закон|в. {{е дивови>кний дар, якого ми не ро3у-
в|ть так | визначав ф1лософ|то: вона е невпинним 3апитуван!яу м1смо й не заслугову€мо. Ёам задитпа€ться т1льки дякувати
(Рй!!озорй!е !сапп *фп!ет{ шег4еп а!з 1{е!|ефа9еп). за цей дар дод| 1спод|ватися, що | в сво]х май6утн|х досл1д>кен-
Ёаприклад, науки досп|д>кують р1зн| сфери реальност!' нях ми 3мо)кемо й надал! ним користуватися' йи вва>касмо' що
А ф|лософ|я 3апиту€: а що таке реальн1сть? 9ому взагал| 1снус сфера його застосування буАе Аедал1 з6|льтпуватися' лриносячи
щось, а не н1що? 1и маемо ми ч|тк| критер|1 для розр|знення ре_ нам не т]дьки рад|сть' але й нов| годоводомн| про6леми,.
адьност| та |дйз1т? Ёауки п|знатоть св|т у рац|ональний слос16' 1
!
Фднак.лому рац|ональн| стратет1| так1 усп|тпн| в досл|дх<енн| ре-
адьност!? 9и мо>кна рац1онально о6грунтув ати ви6|р на користь
рац!ональност1? \4ета науки -
пояснити функц1онування Бсе-
св1ту за допомогою ф|зинних
закон!в. Але зв|дки беруться
закони? Австр1йський ф|зик-
теоРетик Брв|н 1!!ред!н1ер,
дауреат Бо6ед1всько| прем|{
:|
з ф|зики 1933 року вважав' що
здатн1сть лтодей в|дкривати за-
,-'
кони приРоди € (дивом' яке
мо>ке бути 3а ме)ками д1одсько- Ёрв!н шред!нгер [Фджин (Ёвген) 8!гнер
(арл Фридрих фон Байцзекер
(1912 2оо7)
го розум|ння>. (1 887- 1 961 ) (19о2_',]995)

28 29
 =т
Барегшт1, наведу в|домий висд1в Апь6ерта Айнтптайна: п1зна-
ванн1сть св1ту е (дивом а6о в1нною :аемцице}о>.
{,она 111ред|н[ер, Айнтптайн 1 Б|гнер говорять про диво' про
чудо,3ро3ум|ло' що !хн1м завданням € не перетворення про6лем
науки на неро3гадуван! таемниц1, а, навпаки'.сти'м)д|овання на-
1шого ро3уму до ро3криття нових горизонт!в ! нових мо)кливос-
тей мисдення. Б цьому | подягас 3авдання ф|лософ1|.
1!о таке число? !ка природа числа: числа
- це математинн!
о6'екти, що € Ре3ультатом л}одських домовленостей (<конвен-
ц|й>), ни вони становдять окРемий св1т |деальних утворень?
1{1 запитання стосу1оться 6удь-яко] симвод1чно] систешди, як
тптутно|, так | природно| (передус|м
- людсько| мови). ,{ал|,
якщо св1т повн1стто п|дкорясться 3аконам природи' то як мох(-
дива сво6ода воп1? 9к мо>клива моральна в1дпов1дальн|сть
1 моральний ви6|р у св|т|, в якому все ви3начаеться ф|зинними
законами? 9и с свобода вол! !люз!ею? 9кщо так' то чи не с !люз!-
€ю дю6ов, лррк6а, почуття прекрасного та п|днесеного?
!'ля усп!:шного функц|онування сусп!льства Ау>ке ва>клив!
питання про те' !-11о € спРаведлив|сть, як вт]лити !де| справед-
дивост1 в конкретному сусп|льств|, у правов|й систем|, у сто-
сунках м|>к окремипли |ндив1дами. [{итання про спРаведпив|сть
пов'язане 1з питанням про пРиРоду добра | зда. 9и е до6ро 1 зло
чимось в1дносним' лР\4в язаним до конкретних 1сторичних'
кудьтурних 1 нац|ональних контекст1в, чи 1снус ун1веРсальна
1дея до6ра?9и с до6ро | справедпив|сть литпе д1одськими витво-
рами' ре3удьтатами випадкових домовденостей?. 1и 1де| добра
1 справедливост1 с чимось не3аде)кним в!д лтодських конвен-
ц|й 1 бах<ань?
-9:р1:".;" в|дпов|дей на до ци{ 3апита1ня- по-
ц1 та под|6н1
:Р9щ дост4т! вцсо59!ф!*16с1Р_а1ш1!'1
вис9ко| культури мис-
д-ення. Бт|м, попри свото а6страктну приРоду, ц| запитання ма-
:оть 6езпосередн|й впдив на на1|]е практичне >ки'[тя, ви3нача1оть
на!!]е пРактинне |снування на вс|х його р1внях в|д |ндив1ду-
- А6о розум|л и 6 якийсь музинний ни худох<н|й тв|р на п|дстав| 6ез-
адьного до сусп{льного.
1]е т1льки деяк| граничн1 запитання, що |х ставить ф|лосо-
ф1я. } наступних розд1лах ми ще стикнемося 3 |1ими
| спробуемо
на них в|дпов|сти.
30
;| 7. Ф|лософ|я с 1нструментом анап1зу
Фднак ф|лософ!я не т!льки досл!д>кус реальн!сть в аспект!
::| ц!лого 1 не т1дьки ставить гранинн! 3апитання. Бона ще пропо-
нус р_!_зн9ман|тн1 й витшукан1 засоби онал!тпцкц. фецьке сдово
.анал|з" (в!д д!сслова апа!уе!п (ро3клад41ця, <|Ф38 язувати')
-
::! вка3уе на вм]ння ро3кдадати певну про6дему на едементи, 6рати
до уваги найдр16н1тп1 детал| та н}оанси. [{ригадасмо детектива
Брктоля |{уаро. Б|н завх<ди 6ув увокний до вс1х деталей, до сл|в
:! та >кест|в |нтпих людей' до |х плотив|в та нам1р1в. Ф|лософи тако)к
демонстру}оть таку здатн|сть. }х<е античн1 мислител| диву::о1ь
нас ува>кним ставденням до терм1н|в, до класиф|кац1| понять,
,:! до окремих факт|в. 9 минулому стол|тт| осо6ливу увагу ф|ло-
софи приверта||и до мови (як тптрно|, так ] природно|)."$кшен1
уа детадьному анал|з|' пРагнення зро6ити терм|ни 1 поняття
:! 6|льгш точними ! ясними,- все це властиво ! для багатьох су-
й;й{"ф{Ё"!!6;!. нав;ть ц|пий влливовий напрям назива€ться
тепер анал|тичною ф!лософ|сто. йи згодом по6анимо, як прац[о-
,'] ють ф|лософ и - а на л|т ики.
1нод1 намагання сучасних ф|лософ|в максиптально уточни_
ти св|й концептуадьний |нструментар|й ззовн1 здаеться просто
:! грото в слова' 6езглуздим 1 непотр1бним 3аняттям. Фднак.-6|л-ь_
тп|сть натпих помидок | хи6них висновк|в спрининен1 нечут'
лц9]стю до тонких розр1знень та нтоанс1в. [[ерес|нна д|одина)
нехтуючи точн!стю та ясн!стю в)киваних нею понять ! терм|н|в,
:] неправидьно оц1нтое |нформац|ю 1, як насл1док, приймае непРа-
вильн| р|тпення.
1нод1 здаеться' що ду)ке просто сформултовати вдасну А}мкр
:п 1 спира1очись т1дьки навпасний або так званий <здоровий гдузд).
)
!
0днак, як ми за3начади ран|тше,.розум|ння т1 |с1и11а не ((3чи.1.у.
!
. спр''нЁття
$
6езпо9ер9цн,'
-у_:99я],. ''-'.' "!"'.й', факт1в
* цод!й. 1накгше ми 6 моментально розум!ли текст буАь-якого сту-
або
пеня скдадност1 в>ке т|льки на п|дстав1 самого процесу читання.
:ш посереднього сприйняття на сдух ни безпосереднього 6ачення.
1ак само ! нагше розум!ння певних под|й не с 6езпосередн!м
''ш
| спонтанним. Фактичний пере61г под|й сам по со6| не
дас нам
-! !я
! 31

безпосереднього 3нання п|дстав | притин. 9кби фактична посл!-
ёовн!спть 6ула 6 тото)1(на з каузальн!стпю (то6то 3 ви3наченням
причин | насл|дк|в), то мо)кна 6уло 6 стверд}(увати, що ран1тшн|й
сп|в п|вня е пРичино|о сходу сонця. Адх<е зазвинай ц1 дв| по-
д|| в|д6уватоться у так1й посд|довност|: спочатку сп!вас п1вень,
а пот1м сходить сонце.
!ченим в!домо, як важко !нод! з'ясувати !стинн| причини певних
под!й, як важко перед6ачити:}н| насл!дки. [1-|о стало пршншною 11ер-
шо1 св!тово| в!йни? Фчевидно, що в6ивство ерцгерцога Фердинан-
да 6уло лише пршвоёом, а лричини 6ули ц!лковито !ншими' [1ерша
св!това ро3почалася нерез ц!лу низку а6солютно випадкових о6-
ставин. [1ринини 6ули радше не рац!ональн!, а емоц!йн1. [оча й емо-
ц|йн! принини п!ддаються рац!ональному анал!зу' [акож зрозум!ло,
що причини спалаху |1ершо1 св!тово1 в!йни в!др!знялися в!д причин
!руго1 св1тово!, хоча радянська марксистська !стор!ограф!я |х ото-
тожнювала (<хижацька природа |мпер!ал!зму | кап!тал!зму>). [!о ста-
ло причиною ро3валу Радянського (оюзу? $к! принини: економ!чн!,
пол!тичн!, !деолог1чн!?
!нод! принини а6о п|дстави приводять до зовс!м неспод!ваних
насл1дк!в. Ёаприклад, англ!йський медик Б!льям [-арвей, якогоБй:
й5Б1Б 6атьком модерно|ф!з!олог||та ембр!олог!:, у 1628 роц! опу6л!-
кував у Франкфурт! свою працю <Анатом!чне досл!дження про рух
серця ! кров! у тварин). } цьому твор! [арвей стверджував, що кров
руха€ться в!д шлунонк!в серця артер!ями ! повертасться до перед-
сердя венами. !-1роте в!н д!йшов цих висновк!в на п!дстав! таких м1р-
кувань: серце под!6не до (онця, кров
- до 3емл!,
а оск1льки 3емля
о6ертаеться навколо (онця, кров ма€ кружляти! навколо серця. Фне-
видно, що ц! м!ркування й аналог!1 [арвея не можна назвати бездо-
ганними' Ёав!ть б!льше його засновки 6улихи6ними. [ибним 6уло
-
не твердження, що 3емля обертаеться навколо (онця, а кров цирку-
лю€ (навколо) серця (рухасться вг0 нього ! повертасться 0о нього)'
!,ибним 6уло твердження, що оск]лькц 3емля о6ерта€ться навколо
(онця, ,то кров мос о6ертатися (навколо) серця' !ншими словами,
хи6ними6ул и сформул ьова н 1 п р ц ч ц н а й а н а лое||' [арвея. 8т!м, це п ри-
вело англ!йського вченого до !стинних висновк!в. [-арвей спирався
на численн! експериментальн| дан!, проте схи6ив у формулюванн!
граничних причин описуваних ним процес!в.
!ншими словами, в|н в!дкрив як функц|ону€ кровоносна система,
але надав не зовс!м коректну в!дпов1дь чому вона так функц!онус.
[йожна сказати, що 6атько ф!з!олог!| намагався надати ф!з!олог!нним
32
процесам метаф!зинного пояснення ! це йому не зовс!м вдалося.
]п Бт!м, це жодним чином не применшу€ велич його наукового в!дкрит-
тя. Фднак важливо пам'ятати, що**14--б]]'ий]:-еР€_б!г м|ркування' д 4н4д[
про9али при3водять найчаст!ше до сумних насл!дк!в. 3ипадок
ти-нн!
[арвея радше щасливий виняток з правила.
;]
Розглянемо ще прикдад виникнення сгиптодог!] як науки.
3 друго| подовини {!111 стол1ття в €вроп]виникла мода на сги-
;[ петську кудьтуру. 1нтерес до (€гипетських та€мниць) п1дси-
/1ювадо | впдивове в той час масонство (сгипетську символ|ку
п{о)кна по6ачити й на масонських печатках). €д|ди (€гипетсько-
.[
го культу) мо)кна знайти й у мистецтв| к|нця {,!111 стод1ття.
[[ригадасмо хоча б оперу \{оцарта <9ар1вна флейто (|791),
:! роман )1(ана 1ерасона <€етос, а6о }(иття, написане на основ|
пам'ятник|в 1 св|днень [авнього €гипту> (|7з\)' А!аму 1о61аса
Ф|д1па фон Ё6лера <1амос, цар €гипту>, до яко| \:[оцаРт написав
:[ му3ику' трактат 1гнаца Ёдлера фон Борна <[{ро м1стер|] египтян'
(фон Борн ув1в &1оцарта до масонсько| до>к| <,{о6розинлив|сть>
мо>кливо, 6ув прототипом 3арастра в <9ар|вн1й фпейт|>).
:!
1,
}с1 ц| захопдення €гиптом м1али один суттевий недол1к:
европейц| )(!111 стол|ття мадо що 3нади про €гипет. [ля ма-
сон|в ,{авн1й €гипет | сгипетськ| ритуапи 6ули радтле м|фом,
:! причому 1|ь1т'учно вц2ааонцм лс1фом. Ад:ке масони намагалися
створити ф|ктивну |стор|ю про давн!сть свого вчення' а €гипет,
за |хн1м переконанням, до6ре п|дходив на родь найдавн|тпого
й найавторитетн|тпого духовного д)кереда. 3агадопт
::| ськ| 1нтедектуали просто не вм1пи читати египетське письмо'
>ке, свропей-
а доступн| ]м античн1 д)кеРеда 6ули ду>ке сумн|вним д)+(ередом
":! 1нформац1| на ц|о тему. 1ому не дивно' що о6ед|ск у центр; одно-
го з фонтан1в в|денського парку 1|1енбрун прикра|]]ений псевдо-
': 1ерогл1фами' оск1льки €гипетське письмо 6упо для свропейц|в
неро3гаданим тпифром, просто на6ором симвод!в | картинок.
!
€итуац|ю докор|нним чином зм1нив €гипетський пох|д
Ёаподеона 1798_1801 рок|в. !о в|йськового походу лри€днали-
-ш ся видатн| французьк| вчен|. ]аким чином' сгипетська кампан|я
мада тако)к | науково-досл|дницький характер. Археолог|нн|
розкопки у Ф|вах,.|!уксор1 та (арнац|' знайдення Розетського ка-
"? меня (плити 3 трьома давньо€гипетськими текстами), чисденн1
1 .))
1
 1
|

8. Ф!пософ1я
еск!3и' виконан1 групо}о 31вана ,{енона' ля[пи в основу 6агато- - це
т:р:т" "|-1]:_-"_:-ч:: тис_дення
томних <0пис!в €гипту> (понаток пу6л|кац|{
- 1809 р1к). Ёацьо- "} ]

му |сторй не зак1нчидася. €гипетський пох|д вра3ив уяву молодого Б|д самих сво]х початк1в ф|лософ|я вистулала проти пан|в-
хлопця на |м'я }(ан-Франсуа 111ампольйон. Ёа момент 3авер11|енн'{ них догмат1в та уперед)кень. 9ерез цю в|ддан|сть кРитичному
;] мисленн1о ф|лософам яасто д|ставалося в1д пристрасних при-
€гипетського походу йому 6уло литпе 10 рок|в. Б>ке у 16-р1нному
в|ц| в|н пи1пе прац!о <€гипет за фараон|в>' яку пода€ на суд [ре- хидьник1в (священних традиц|й>. Ф|лософ|я становить осере-
но6дьськ1й академ1|, ау 19 рок1в (у 1809 роц1) стас професором 1сто- _! док критичного мисдення' е невпинним д)кеРелом 3апитування.
]1й' пойласти йе>к| критики (й самокритики),то це 3а{тткодить
р1| в |ренобл|. 7 березня 1815 року в зад1 м|сько| 6|6д|отеки молодий
вчений п{ав ро3п{ову пРо природу мов [авнього €ходу 3 кумиром Ф;'ц_дЁйрод| рат1|онадьност|. Ёа ц|й ]стин| особдиво нагодо-
т|]ував 1мману!п (ант наприк|нц| свое| <|{ритики чистого Ро3у_
свого дитинства Ёаподеоном Бонапартом. Ёаподеон мен|т]е тих(ня
.[ м},',-9Р9б рда ! "цР4]у,1не мисдення 6езпосередньо пов'яз_ан! одне
тому 16ерезня, висадився на узбере:кх<1 Франц|| (26 лютого поли-
|11ив|]1иостр1в Бль6а). його знаменитийлох|дна [{ари:к чере3 ус1о а*одцим. Арке 6удь-яке рац1ональне досл|д)кення перед6анае
свободу думок, право висувати т! а6о тези захищати
Франц|то т1дьки-но розпочинався, апе попри особдив|сть ситуац11, :[ |нгш|
аргумент!в. ь€ огодн| нам як н|коди потр|6не кри-
{ |х
|мператор 3найшов час,а6и поро3мовдяти на теми, як1 його в|ддав- !-1 Ёойфйого:о
натур6рали. Ёа момент ц|е| розмови |[1амподьйон в:ке три роки тичне мисдення' що6 протистояти р|зноман|тним спро6ам ма-
як 1шука€ клюн1 до текст1в Розетського камен'т. 1 т1дьки нерез с1м
рок|в п|сля ро3мови з Ёаподеоном,у 1'822 роц1, 111ампопьйону вда-
;! 1
!
н|пулятивних та !деолог!чних вплив|в.
€аме нерез те, що критинн|сть € одним з прояв1в сво6оди
лося Ро3!шифрувати давньо€гипетськ! письмена !, тим самим' по- мислення' ф!лософи 3ав)кди воро)<е ставилися Ао будь-яких
класти початок ссцпуполое||' як наукц'
1{ей !сторинний екскурс я нав!в для того' а6и надати ще одну
:! |деолог1й. Бо.суть ко>к-
но1 1деодог11 полягае
йюстрац1то складност! ви3начення причин ! локазати пастки д!- в тому' що !1 творц1 вх<е
яльност1, яку на3ивають рац!ональним анал!зом. 9и масмо ми п|д-
стави формуд!овати так! тверркення: (1) мосонс?пво € пРцчцною
:! ма1оть в|дпов1д| на вс{
3апитання | намагато-
моёц на !авн|й €ецпетп ! сеипетпську символ1ку? (2) в!йськовшй по- ться нав'язати сво| по-
пРцчцною €?цп1попо?|1? €тосовно пер11]ого речення' [пяди 1нтпим д1одям.
х|ё |{апопеоно €
я утрип{аюся в1д оц|нок | надам самим читачам мо>кдив!сть судити.
:| 1деолог1нн| по6удови
[{роте ск€рку /1и1].1е, що в основу <€гипетського культу) 6ула покла- "! зазвичай мають суто
(прикдадне>' (техно-
дена |штг{но створена м|фолог|я 6ез >кодних конкретних 3нань про
!авн|й €гипет. [руге реяення' очевидно, ми не мо)кемо вв.ркати кратичне> 3начення.
|стинним. 1ут доренн|тле казати про приводи' мотиви, стимули' !_ф!рсофи н1коди не
задовольняються на-
!

а не про причини. Фднак ддя цього 7п?у:'.

:95-{|-иР9 ?'ясувати| що ! :[ явними в|дпов|дями,
пРцчцна | нищ 9ащ9,цР#;.}"!_!4 в|др1зняй!ся в1д литпе привод!в ; по-'- /
передн!х фактор|в та под|й. |-{им ! займасться ф!лософ1я. вони ц4-ш{аг1Р'
"]!95.,.по'_
[[роста, але ду)ке важлива !стина поляга€ в тому, що усп!щц3- дамати п1н1вн! с:еР9о-
.
] | в|дкрити нов|
повед|нка мас 6езр9-9ред-н!й з1я9ок прозорим | впорядкова-
1з ,| -типи
йий мисленням. Безлад у голов! {".,".' со6ою | безлад у прак- -| мох(ливост1 [ля. .!Ф3$: !мма нуй (,ант (1 7 24_ 1 804).
тичноп{у повод)кенн1. м]ння. !ля ф|лософ|в (огпл!б,|еблер (1791)

з4 35

]'!
 (оче- [, д:ц1л1'ме|ч9.вд!ту.ц1=ч]Р у рол1 нос||в |нформац1| | дедал| 61ль-
най61дьтп п1дозр1лим 3да€ться те' що багатьом 3даеться /
е вик9ду]о3| Фхнкп!] 59н.сул1тант|в.
видним>. [{роте в цьому | подягаесипа ф1лософ_||: вона мотивуе
п!_-

} 1|| приклади св!днать про те, що й.и встутасмо в зовс!м нову

*]:9|5'9Рдц п_9-щ.у5. Бона не дас
нам зули|'ятися на досягнутому'
""..*ё/'д'"'й .[г е_!_о]1":-
3!!4'}-цщаг а€ як1сно_ нових п|дход1в до навчання. 9 ново-
вхсе Бертран Расел вбачав у цьому осо6ливу т{1н-
|с-
му навчанн| 14_к1 цомпетенц1{, як критичне мисдення, здаттт1сть
н1сть ф1лософ1|. Адх<е ф1лософ1я 3му1шуе нас усв1домлювати
до сп1впрац1, вм|ння ро3в'я3увати проблеми, |н|ц1ативн1сть,
нування Ау>ке 6агатьох | дух<е ва>к/1ивих питань' як1 поки що .[: Ббййтдйв1сть вй1граватимуть головну роль. .!{краз ф!лософ1я
не надежать до сфери науки. Ф|пософ|я тако>к навчае 1нтепекту з6 0Ёбёю природото най6|льтце пристосована до того' а6'усп|'л-
в ел и ка к1д-ь- к:с ть
н9
ад}н-1д_-с=5Р 9пл
1зм
911 ус в 1д 9 мц ю 9 ат и ) щ о
у|пу€ но й ефективно ро3вивати ц| компетенц||. Арке саме ф|лософ!я'
нам алуся в:ке розв'яз аними й зрозум|ли\\ Ри'
дд.'ань, як1 |дав -
1; 6:уэй А9€1 задитша€ться осеРедком | головним 6аст|оном кРитцч
яуицис\ наспр авд1 хи6уими, Ф 1ло с о ф ське мисдення до помагае н_ого мисдення_. Бона
допомага€ виявляти й лтддавати рац1ональн|й
!'' що 1сф 6агато реней, як| здавапися нам в|до-
.р'.у'|ти, рефлекс![ нагш! передсуди, щеред)кення | нагш! не 3ав)кди усв!дом-
мими йочевидними, а насправд1 вони нам май>ке нев|дом| й а6- д-ч3 (але в|д цього йё йентп впливов|) 6азов! переконання й <оче-
-:[
содютно неоневидн!. *]'д|_9{!:'-. Б цьому аспект! ф|лософська критика в!д!грае 3начну
9котось м|рою ро6оту ф1лософа мох(на пор1вняти 3 г{ракти- терапевтичну родь у культр|, сусп1льств| йу >китт|ко>кно| осо6и.
ко1о вияв,1е"''' ; с"рБ!1у,^"й''ф^йьштивих очевидност$!' 1нод; _'!
)(то ставить
це дратуе. Р{ав|що п|ддавати сумн1ву оневидн| рет|?
таке 3апитання' мае 3вернути на той факт' що 6|пьтш|сть
увагу
9. Ф!пософ;д _ 49 посередндця м|л<р!зними дискурсами
9]уасциц пл111пуляш!й пх6л|1н9то дущк9ю ';йуЁй{;'; у фо.рм1 .',] !
чу-е]!1ц!йдо оневи{йодей 1ту| за'да"''', нав|ть о6ов'язок кри-
тично мисдячо] пБдини, навах<итися на боротьбу з цилли <|до- Ф|лософ|я €
! .1
посередницею м|х< р|зними дискурсами. |{1д
ёискурсом тут ма€ться на уваз| структуроване мовдення (сукуп-
лами натовпу>. [,
н|сть ренень, способ1в о6говорення)'
цо функц1онус в певних
сф-9Р9х х<и-ттево!- д|яльност1 л1одини.
|{атр!к [риф|н (Ра|т1с]с 6тфп)' в|домий фах!вець в оц|ню- -['.цур. - це посп!ёов-
,'!*9 речень, посл|ёовне пт!ркування (як ланцто:кок цов'я3аних
ванн1 навичок {,)0 стол|ття, стверд)ку€' що кР4-1цу_нч м_ц--9де=чРя .,| --^й|х< со6ою
ренень). 1ак, наприклад' ка)куть про ф|лософський
стане най6|л5тп затре6уван9ю навичко1о най6пих<чих де9ят1.1-
дискурс (а в мея<ах ф1лософ||
п|ть. Ёатш€ ч19ч"":-р"9ування й ор|снтац1я у св|т| Ри3нач19:ь- - про трансцендентальний,фено-
менолог|чн ий дискурси тощо), про л|терат
ся на1шим .'',''"нн,й до !нфорптац11, стверР*<ус в|н' |1ров|дне урний, лолттинний,
] правовий та 1нтп| дискурси.1нтпими сдовами, йдеться про певн1
3авдання 1]_1коли й ун1верситету най6лих<чим часом подягатиме
у.9-т1{ен1 слосо6и (з| специф|нною терм1нодог|сто осо6ливими
в тому, а6и допомогти учням 1 студентам стати мотивов'у11чц ' методолог|.1ними п|дходами' певними практиками) о$цо-9орю-
л *щ.!'т'!'нвм; наводит, ц|кав| дан|: на сьо-
"г;мыа;мйфиф|н вати конкретн1 сфери людсько| д1яльност1 (науки,!''стец',а'
годн| у сшА 18% судових спРав роз6иратоть 6ез 3алучення адво-
ш
'
под1тики, економ|ки, спорту' моди' вина' кухн1 тощо).
кат|в. .[1тоди сам1 захищатоть сво] пРава' Бони тпукатоть потр|6ну
т|пь-
!м 1нформац|ю в 1нтернет1 | приходять до 1оридичних ф|рм | Ёаприклад, ви присутн! на дегустац!1 вина. Би почу€те там так!
ки 3а консультац|ею. 1ако>к | в мединн1й сфер1 все 6|льтпе птодей ,1
слова, я к <декантац!я>, <аерац!я>, <та н!ни>, (аромати)' ккислотн!сть>,
<ферментац!я>, <асамбляж,, *6отритизац!я>. <батонаж), (купажуван-
займатоться самод1агностикою 1 звертаються до л|кар|в
литпе
ня>>, <брют>, (кава), (шампанський метод>, (вуглекисла мацерац!я>,
для п|дтвердх(ення в/!асного д|агнозу.. €унасн1 профес|онали _

,1
,) /
з6

1А
 :т_ -
.
-1 -

<шаптал!зац!я)), ((кюве)), <кр!анца>, (крю>, (гаражне вино>, (еле- 1.'

|
св|дом1сть | мо>куть в|дпов|дати за сво] вчинки
(це становить
(мате-
важ>, (енолог>, <оклейка>' *фр!з анте>' <бургундська, американська
основу 0уАь-якот правово| системи)' Фднак.суто ф!зинне
ни бордоська д!жка>, (ремуаж>, <в!нтаж>, <солом'яне вино> та !нш:.
-1 '
р;ап;с'ияне) -р-о1ум|ння
л|оди11и не спРомо}кне надати достатн1
!-{е ! с г:риклади (винного дискурсу), певний спос!6 о6говорення {
,'1*.'*,' д,' Б6гру*''ування лтодсько{ г|дност|' А чотаке "::1"?
так' то на як;* стад|!? 1и
_, 1

якост! ! властивостей вина. !#.

'.'6'то 'тод!!*'и
ем6р|он? 9кщо -питання да1оть
-1 мо)кна ви3наватиевтаназ|то? Б1дпов|д1 на вс| ц!
[арним учителем дискурсивного мислення с 8!нн!_|1ух. [!одив|ть- (х1м1ки' 6|ологи)' медики' за-
_! представники пРиРодничих наук
к 6удусться його п ос л ]ао в н е м ! р ку во н н я (*Аума ння.гада н.ня''_);' про а6орти ни
конодавц| (як| приймають 3акони' наприкдад'
ся, я

конкРетн1 судов|
<Фдного разу 3|нн!-|1ух п[шов на прогулянку й за6р!в на галяви- одностатев1 гплю6и), юристи (як| приймають
ну що 6ула посеред самого.|1!су. А посеред само| галявини р!с висо- р|лпення й |нтерпрету.'.'**'"и)' рел|г1йн| та культурн| д1ян|'
ченний ду6, а з-посеред самого дуба долинало голосне дзижчання:
1нттлими сл:вами'
>кжжжжжж! проясЁёння | розв'язання цих про6пем'
_дл.т{

Б!нн!-|1ух с!в п!д ду6ом на траву обхопив голову лапами ! став ш т{т ма€мо .',р''у 121'1|чуш ёшскурсамш (то6то' ' р1:1]''
я3ати
думати-гадати.
(першу в!н подумавтак:
спосо6ами мов/1ення | розум1ння)' як| намага1оться Ро3в
Ф|дософ;я 3датна утвоР}овати продуктивн|
(аме жикання того н! з сього ;а-"'
- то недарма.
н! з
<Фте жжжжжжж! "р"слеми.
не в13ьметься. (оли е жикання це о3нача€, що хтось для чогось жи- зв'я3ки м1>к цими дискуРсами | виступати в рол1 ун!версально!'
кас. ,[уб жикати
-
не може. 3начить, жикае хтось !нший. А нав!що тоб! переклаёаикш.
жикати, якщо ти не бджола? Фтже, жикають 6джоли. [1о_моему так!>
} 6ерезн! 20'16 року
,[ал! в1н ще подумав, подумав | сказав до се6е: 1епер наведу приклад з! сфери економ1ки'
А для чого на св!т! 6джоли? 11-|о6 ро6ити мед! [|о-мосму так! ..1 в польському м;ст[ |незно (!сторично перша столиця |]ольщ!)
-<Ёконом!ка 6ез виключен_
-
[ут в|н п!дв|вся ! сказав: проходив { !-незненський з'!зА' Ёа сес!]
А для чого на св!т1 мед? 1!]о6 я його |в! [1о-мосму т!льки так! ня)головнудопов!дьробивеконом!стз!св!товим|м,ям|.!ол[ем.
-! з цими словами 6|нський (Роц! 9егпб|п:&|)' Ёа початку допов!д|
в!н нав|в уривок
в!н подерся на дерево). : журнал|стом !||арт!ном
!нтерв'ю з аргентинським письменником
1
о (ол ка)
ре кл оё |! ео
(арагг6з)' автором книги <!-олод>' (апарос
(0 е н !ё о н ь
(апаросом (!у'Аагт!п
св1т|' в якому виро6ля-
звертас увагу на те, що хоча ми живемо у
}м1ова ф1лософ|| мае ще одну вах<пиву перевагу: вона 3_да-гна
] сться б!льше продукт!в харчування' н|ж людство може спожити'
.''.д"^.., р;.'.; .,о,''ики на1пого мовдення про с,1' (с^'!"ййй'- тим не менш 6лизько двох м1льярд!в людей живуть у дуже скрут-
економ!ки' !-1е так
конкРетних наук' с.г1овники мистецтва та кудьтури' медицини них умовах ! а6солютно непотр!6н1 для сунасно|
в!д 200 до 250 м|льйон!в
| права, екодог|] та економ|ки). Ёин| перед нами пос1атоть_.ц'9Р! зван! <зай_в!>> люди.1!льки в !нд!| голодують
-.1 ,.д"й утои н!-як кра|на сама експорту€ продукти харчування'
в|4кл'7ки ! ми маемо ро3в'язувати лро6пеми, яких не було ще
ця
Аграрна пол!тика ор!снтована на при6утки' а
не на забезпечення
в середин1 минудого стол|ття. 3 |нтпого боку багато традиц1й- ;";Ёа населення. !1-|ор!нно в|д голоду помира€ при6лизно 9 м!ль-
них питань постають у новому св|тд1. [ ион:в ос:6 (у сам1й книз! к[олод> (апарос зазнача€ ' що у св!т! щор!ч-
Ёаприклад' 3ах|дна цив1д|зац|я надае пРинципово| ваги по- но в!д6уваеться п!втора голокосту)'
зв1дки так| жах-
нятт1о прав д1одини 1людс;ко1 г|дност1. 1-{| воклив| поняття були як'цо продукт!в харнування вистача€ на вс!х' то (в!_
закр|плен[ на правовому р!вн! ] стали одним 1з фундаменталь_ _1 ,,
-
лив! цифри? [1ро6лема поляга€ в розпод!л! 6лаг'у дистри6уц||'
1ова ек6ном!чна система влаштована таким чином' а6и задоволь-
них принцип|в 3ах|дних пол|тичних систем. Але що € п|дста- виключа€ велику
няти потре6и]1айзалтожн!шо| частини св|ту' Бона
,'. -1
!

,йд.,*о| г1дност1? ]9, *' ми е ф|зинн ими т|лами з {йёдек-

11

1 нав1ть кра'[ни. !-]| люди не

становлять
к!льк!сть ,|од"йц;й1 ЁеЁ!они
том | войёб: тт1о чце й о6лиууми >кивими |стотами, як1 ма1оть
'1! 39
3в Р).)

.{ !1
п ---
''!
в !1 ц!л!сност!. Ёатом!сть сунасн! економ!сти (затрималися>
жоднот ц!нност! в межах сучасного ладу' в
най6|дн!ших кра[нах про- на п!вдороз! ! почали ро3глядати окремий аспект людсько_
як| виро6ляють лише 0о7о св!тово'[ продукц!|. 1од!
'|
жисвас4Ф,/олюдей, го буття як ц|л!сний образ <справжньо|> людини,тим самим
якунайбагатшихкра.[нахвиро6лясться|споживаеться46о/осв1тово.[
продукц!'[.
,{емб!нський вказуе, що в деяк| рег!они
просто економ!чно
-! приймаюни частину за ц!ле. 1аке вживання поняття Аогпо
есопоп]сцз повн!стю спотворю€ задум самого [1арето' [еза
.[ем6!нського полягас в тому, а6и.119в9рнугпо економ!ц1 еу-
постачати продукти харчування' адже ! саме ц!ноутво-
невиг!дно ман!гпарншй вшм!р.
порядок' [ому на нас! повер-
рення
'^у'^-^
працю€ на усталений св!товий
(справедливо[ ц1ни> (}шз{шгп :| (2)
!:96*;д";.ть поверненн я до где{ сп!льноео блоеа. (п!льне 6ла-
до середньов!чного поняття го врахову€ |нтереси вс!х член!в сп|льноти | надае 1м можли-
р'гес;цгп), що була
важливим 'елементом економ1чного мислення'

:!
жчцц!,:-|1- в!сть брати участь у вир!шенн! сусп!льних питань. }ут також
с,р'""д,'"' ц|на с одним !з важливих-ф9ктор|в,1ано-ао
(осо6ливо в супер- !деться про !дею справедливост| як ф!лософ\[ унасгп!' про-
;;'; у в }кра'[н! ц!ни на продукти харнування
";;
маркетах) не дозволяють вести г1дне життя значн!й частин! наших негпносгп! до о6говорення ! прийняття р!шень для вс!х член!в

!р'''д'". зарплати не дають змоги людям' що 1х

]-|енс!| ! м1н!мальн|
сп!льноти.
мати г!дний життевий р!вень' !-!е св|дчить пр9 гли6оку (3) Ёова економ!ка мас бути не т!льки наукою про ефективн!сть,
'-р'*упо.,,
*--
соц!альну й економ!нну несправедлив|сть_- але також наукою, що як!сгпь.!'деться передус!м
!е_р9 ло.хваги
ай;:". св1товому масштаб! потре6ус ф;1е99ф92ушу про як!сгпь н<цп!п].1| про те, що можна назвати фунёаменгполь-
"йоном|ка'у1ра*о"их ! пол!тичних). !-|е другий важливий
оефлекс!й(моральних, у.цц ч|'| | 9'с !п я-м ч лю Аського ]
-снува н ня.
<9иста> економ!чна теор1я'
;;";; допов!д! |1ола !ем61нського'
6ез дискус!й про гуман!тарну складову ! ц|нност!' то6то - сомо- Ёазван! три аспекти спонукають економ!нну думку до виходу
свою !дейну обме_
замкнено економ!чна теор1я, продемонструвала з само!золяц!!, до активного д!алоц з етикою та !ншими гуман!тар_
в!йни економ!ка праг_
жен!сть та вразлив!сть. [1!сля !руго'[ св1тово'п ними дисципл!нами. Ф!лософ!я виступа€ тут у рол! посередниц! м!ж
([-уо гё зс! еп се)'
нула стати (твердою>, ц!нн!сно-нейтральною наукою дискурсами ! дозволяс ставити питанн| про нове економ!чне мис-
\ 1970'т1 роки еп|стемолог1чн1 дискус!1 в економ!ц! поступово 3во_
лення ! новий економ!нний порядок (а також питання справедливос_
| 6ере гору гпо|пз|геагп-економ|ка'
яку !нод! нази_
дяться нан|вец, 1! ! права)'
(аме цей економ!чний проект
вають економ!кою неол!6ерал1зйу' :}
! переживас нин! глибоку кризу'
мають 6ути врахо- Безпереяно, що медику' б|ологу |оРисту' економ1сту, свяще-
дейб!нський вка3у€ на три важлив! реч!' що
ван! сунасною еко1ом1нною думкою:
нику |нод1 ва>кко зрозум1ти один одного, бо 1хн1 мови суттево
р|з-
:| няться. Фтя<е, ц1 р1зн| дискурси (спосо6и мовдення та розум!ння)
не в.и-
(1) Ёео6х!дн|сть для сучасного економ!чного мислення потребутоть якогось посередника, яко{сь ун!версопьно|' мовц.
(адже це економ!ка !с-
пускати 3 поля зору 9!роз люёцнц ]ака мова, 3 одного 6оку мас 6ути (1) стпросо рац!онольною
ну€ для людини, а не Ёп6дина для економ|ки)' Бконом!сти
- !'; оп о есо п оп !с'ц'
:[ 7по оР?умен?пованою, а з 1нтпого 6оку, (2) 3датна 6ути в1дкритою
часто пол юбля ють застосовувати поняття
минулого сто- для обговорення ц!нноспэей |враховувати моральн! тпа реп!е!йн!
яке запровадив у науковий о6!г на початку '_[
соц!олог 8!льфредо [!арето' аспек1пц о6говортовано| про6лепли. 1]е | е мова
л!ття !тал!йський економ!ст 1
ф|лософ||. [ал|
нам|ром самого автора цього понят- ми по6ачимо, наск|льки ва>кливою е 3гадана посередницька
Бт!м, вони нехтують
на-
тя ! забувають контекст, в якому воно постало'
[1арето
роль ф|лософ|! в розум|нн| й розв'язанн| нагадьних про6леми

.!1
голошував,цо[-тогпоесопогп!сцзсро6оноюа6стракц|сц сунасного св|ту.
! залиша€
яка в1дкидас вс! !нш1 характеристики людини
т!льки той ]] аспект, що бере до уваги ставленц!. |Рд11-1ц
[1арето' а6и
л! }'1"рц9,ьних ц!нностей' !{е було потр!6но пот!м ''1
досл!дити конкретнии вим!р людського 6уття' що6
!нш! його аспекти 1 знову розглянути
людину
.*''у д'д'-,
41
4о

// ъ
 ___--т!

у тпкол| та ун1верситет1 стае т|дьки еп|зодами в осв|т|' що трива€

10. Ф|пософ|я е ва;кливим чин|{иком
пРотягом усього )киття.
Ро3витку пк)дини | сусп|льства Апьфред Б!не' один з автор|в т-ест1в
ча кое_ф|ц!снт |нтелекту'
людини' стверд)кував' що створена ним 1пкада не да€ 3моги оц|нити 1нте-
Ёареш.:т1, ф!лософй сприя€ внутр!шньому ро3витков1
практикото' 1ут ми повеРта€мо- дектуальний р1вень, оск1льки |нтелектуальн| вдастивост|
вона с ефективною розвивадьно1о р|зних,'
про ф|пософ|то' л\одеи не сум1рн1' 1х не мо)кна вим|ртовати як д|н]йн| величини.
ся до того,3 чого ро31|очади натш1 м|ркування
|нтпелекуп
- невим!рювана велцчцна. 11,е св|днить ,^ *'р''.,
того' що ко>кний.'.
! недалекому май6утньому форми ! способи отримання знань "'. :Ё1:-чуи': зна!тти св1й вл1су.цй тплях роз-
японсько-
за3нають сутт€вих зм1н. 8!домий американський ф!зик *ч1тку 0днак для цього ва)кливо поставити перед со6ою запи-
!

го походження (автор таких 6естселер!в' як <Ф|зика май6утнього,

(айку так каже про май6утн! зм!ни:
11
т1у!я про сенс ! мету ,'.','.'
життя' про власне покликання.
! кФ!зика неможливого>) |й!ч!о в!;;йа кни>кка ,.^ду,^ного сера (*' р'о;.,.'"; ;;;;;;-
<Ёавчання не 6уде грунтуватися на 3апам'ятовуванн1' 3 одного 6оку
зивасться '*"
3никне потре6а перевантажувати мозок непотр!6ними
3наннями/ [
- <|1окликання. 9к знайти те' дпя чого ви створен|'
не використо- й >кити у сво|й стих1|>. [{итання про покдикання тако)к .
основний в1дсоток яких, як св1днить практика' пот!м ф;''-
{

ву€ться. 3 |ншого 6оку зв!льнений |нтелектуальний ре3ерв

пере- софським 3а сво€}о пРиродо!о.
ор!снтусться на ро3виток здатност! мислити| анал!зувати' аргумен- -'] 1

Ёаприк!нц!
тувати- !, врешт!-реш1 приймати правильн! р!шення)'
{|

15 1 16 лютого 1995 року в [1ари:к| втд6улися орган|зова-

книжки кФ!зика май6утнього> в!н зазнача€ -_[
восьмого розд!лу свос1
< Без мудрост| й г ли6о- 1
н1 }ФЁЁ€(0 науков1 дискус1| на теп{у *Ф|лософ|я |
демократ|я
п ро зз.9дання'-су-ча сно-[ дрдин и-6утд-ц'удр дц'
плисти 3а теч!€ю' у св|т|>. Ёа п1дстав| цих дискус|й 6улалрийнята *|1аршзь}а ёе-
кого розум|ння сут! реней ми приренен! безц|льно
кла!ац1я з ф1пософ1[>, де 3а3начадося' що <досл|ркуван1
в|днуваюни внутр!шню порожнечу коли безмежна
|нформац!йна
ф|ло-
Анжелц |4ам'янець)' соф|ето проблеми ма1оть
свобода втратить нови3ну) (переклоё з онел' ун1версальний характеР для
й самого |снування л1одини>>. } зв'язку з '*''''
цим автори декларац||
11рагнення з11тц, цавчання' на6уття нових знань ро-[[41ь- сформултов али ни3ку ва>кпивихте3, 3 яких я наведу т|льки
деяк|:
повнцм ! Ёашт мо3ок вда1што-
у1й&щт; -61]т,ш' '9см49л_е_1]1м'
й розвивати- . <8вап<аемо, що
ваний таким чином' що ми 3датн1 наьчатися Ф!,]о__!9ф:Р*ц{ анал!з цоёе | повинен сприя\и

ся нав|ть у зр1лому в|ц1, копи нам 3а с|мдесят | 61дьште'

]о6то
лротягом ц1ло_
:! вза€мор.о3ум!нню й розв,язанню питань,
19!1| |!} лу_л1ми",
що сто!ую.ься взасмов!д-
на ф|з1олог!чному р1вн1 ми спроможн! навчатися . <Ёаголо:шу€мо, що викладання ф!до9оф|| спрц.я€ р'9эР41ков! !нте-
.' й''''. у 1ФЁЁ€(Ф впертпе 6уло в)кито
1,962роц1 ушокументах
(навчання протягом х(ит- д951уал9.1о| в!дкритост!, громадянсько| в!дпов!дальност|, взасморо-
терм|н-з<6-ез|9Р:р:"" навчання>' або зуу!нню й-то дерантност! у стосунках м!ж людьми групами людей,.
н!мецькою - [е0епз!ап3ез !
тя> (англ|йською
- [ф!о78"[2атп!п8, [еагп|п3
1 . (3нову п!дтверд:куемо,
що викладання ф!лософ!|, формуюни неза-
[етпеп). |1|спя допов1д| ком1с|] Фора (1'972) 11Ё1оп3 "'л.е+!9 мисляних ! вдумливих людей, здатнйх' про!истояти р!зно-
пРого'1о1шу€ться головним принципом ддя |нновац|й реформ
1
ма!д.н.!4м формам пропаганди, готу€ кожну людину
до то'о, а6и
св!ту' 9 2000 роц1 у '[11са6он| на 3у-
у сфер; осв|ти в ус|х кра|нах ; чз1_1', себе в!дпов!дальн!сть. 3а ро3в'я3ання найскладн!ших
":9
.'р1"! кер|вник1в дер)кав та уряд|в кра|н € 6уло заявлено' що питбнБ(унасного св!ту, зокрёйа у сфер| етики>.
(<'|1|са6онська
-€_РР9па
вступае у нов-у 9_|оху - в ((епоху 9нань'' _! .<[1!дтвердл<у€мо,
що ро3виток ф!лософських дискус1й у царинах
осв!ти й культурного життя, тренуюни в людей здатн!сть
-'р''Ё.1Б,).' Фстанн1м''а.о* активно Ро3виваються р13номан[т- до суджен-
(айш!| е*шса|!оп' Ётшасйзепеп- ня, що мас фундаментальне значення
н| форми <навчання для дорос'|их' для кожно|демократ!|, робить
вагомий внесок у !хне формування як громадян).
ц'2 1л{е1т''0!14шп9). ]!о це означае? [1ередус|м те, що навчання :
42 ц3

э/
"{
 0т>ке, основним е'1ементом осв|ти е ро3виток мис'1ення
,, | пЁРшА чАстинА в коРотких тЁзАх
1 творного потенц1алу л}одського |нтелекту,
а тако)к понуття в[д-
за вдасн1 р|ш-тення- Ф|лософ|я сприя€ тодерантно- ' Ф!лософське зопц?пування с елц6цнншм вшт+с!роттс люёськоео 6утп-
у9в|л1ль1ост|
йу 6йвпенню до |нтпих ку/[ьтуР | спосо6|в х(иття | с вал<дивим ., ! тпя. [|ро це св!ёнатпь осо6пцвосуп1 нацло|пам'ягп1, на!.!1о?о
спРцйняп-
тпя ! мцслення. Р[ц кРаще 3апа1'1'я?повусмо |нфорт'тац!ю, якщо
чинником демокРати3ац1| сусп|пьства' вона
3розум|по, що наукова спец|ап1зац|я досягатиме дедап| ви-
мае ёпя нас сенс ! значення. Ёаоие спршйня?п1пя ! л+цслення суп|п!€вцм

щог{ р|'ня. 9к не розгу6итися в такому мор|

1нформац|| та ,| чцном пов'я3ане з !нтперпретпац!сю,
розум!нням ! тпворенням сенс!в.
навчання?
..'^*',| Ак ви6у\увати для се6е посл{довний поРядок ' 3ёцвування с не тп1льктл поча1пко7'1 ф|лософ!|, а й вцзночапь-
1дея сдност|
Ф|пософ1я мо)ке стати тут над|йною пом|нницею' ною умовою Ро3вц?пку люёцнц.
1 взаемод|] наук (науково] системи) не е новото' |[датон'
'{екарт' ' Ф!пософ|я ёэкерепом свропейсько1'цив!п1зоц!|'! по-
с ?оловнц1у!
1(ант та 1нтл1 авторитетн| ф|лософи намага/1ися по-р1зному стп|йною ё!свою сцлою, що проёовэку€ 11'вор!|1п11 на111у куль?пуРу
сформултовати ц1о !дето. 0днак 3аняття науками не мо>куть 6ути ! п ер етп в о р ю в а1пц н а11/е )!{ц1п1п я.
самоц!плто. Ёауков| по1шуки 1 досп1д>кення ли\]\е допомагають . Ф!лософ!я
нам кРаще усв!домити та пРояснити так! питання | так! ц|л1' як! - це наукс1, яка су1п,псвцм чцно1'1 вплцва€ на нац1
наук' св!тпоаляё, ёуэюе 6лшзько ёо у,тцсупецтпва ! зёатпна пороёэкуватптл
н!колй не мо}(уть 6ути розв'язан1 засо6ами природничих
у нас спРаы!{н€ ес!пеп,1]чне заёоволення.
1]| питання в|ддавна на3ивапи ф|лософськими' ' '
. Ф!лософ!я прокшцку€
тпаку рац!ональн!стпь, яка ёас зтиоеу
нам Ро3вцватпн ц!л!сний поаляё на св|уп.

:{ . 7алц, ёе окрем! наукц 3уп!1няю7пься у 3с]пцп'уваннях'

сво1.х
ф!лософ|я проёовэкус пош1укц. Ф!лософ|я це вттт!ння сп1авц1п[!
араниин! 3апцп!ання. -
. Ф!пософ!я € по?пу)1{нцм !нстпрументполс онап!зу. |сп!цлна по-
веё!нка мас 6езпосереён!й зв'язок !з прозоршти ! впоряёкованц^1
мцсленнял|.
.
Ф!лософ!я с1пановц!пь осереёок кРц1пцчноео тицспення. Бона
ёопомаеае вцявля?пц й п!ёёаватпи
р)ц|ональн!й рефлекс!|' наъц!
переёсуёи, упереёхсення 1 не завэюётс
усв!ёомлен! ()ле в!ё цьоао
не мен!ц впливов!) 6азов| пеРеконання й <очевтцёностп!>.
Б цьо-
лсу аспектп1 ф!ло со
фська кр11?т!11ка в!ё! ер ас в елцку 1пеР апе в?п1]чну
Роль у куль[пур!, сусп|льстпв/ й у экитптп! коэкно1.осо6ц.
. Ф!лософ!я с посереёнццею
- тл!эк р!зннми ёискурсатиц. Р[ова
ф!лософ!|'зёатпно посёнатпи р!зн! ,'..,,', на1цо?о мовпення про
св!тп (словншкц конкре?пн11х ноук, словнцкц
/у1цс1пец1пва 1па купь-
тпурш, меёицини ! п|ава, еколое!|'тпо еконотус!ки
тпощо).
. Ф!лософ|я е ефектпнвною ротвцвальною пРокпцкою ! спрця€
в се6 |нно му 7п в о чо1у[у
Р Р о з в тцтпко в! лю ё цнц тп а су с п!ль стп в а.
7
]

.,}
45
[

,{|1 '[г
 питАння до пЁРшот чАстини :: подоРож!
до Ф!лосоФських св!т!в
1. 1ому ф|лософське 3апитування спРияс внутр1шлньому
ро3витку людини?
.,!]
2. } яому подяга€ ц|нн|сть ф1лософ|! ддя
сучасно] осв1ти?
культури' [!одорол< пер]ца
3. Ропь формуванн1 свропейсько{
ф|лософ1| у
Ф!лософ|я !наука у платона й Аристотеля
4. 1!о таке ф|лософ|я: наука, мистецтво чи
спос|б >киття?

5. 9ому вах<ливийц|п!сний погдяд на св|т?

6. 1{{о ознаяае оц1нювати реальн1сть (факти 1под|])
з позиц!1 :!]
_!!
|рецьк| спова *ф1лософ!я" | <гпуёр1стпь>. €понатку зд1й-
1.
снимо невеличку |нтелектуальну подоРо>к, щоб краще зрозум|-
ти, зв|дки в3я.'тося слово *ф|пософ|я> 1 <плудр|сть>, (зорй|а) гре-
ц1лого? у
7. 9ому ва}кдиво стави'[и граниян| запитання?
к!в. фецьке слово <мудр|сть> спочатку о3начадо якесь ум|ння'

8. 9к1 приклади гРаничних 3апитань

9. Аквирозум|ете поняття
ви можете навести?
<анап|з>? Ёавед|ть прикпади ф|ло-
:;1 майстерн|сть. } Бмера (мудрим) на3ивасться тесдя' який до6ре
зна€ться на сво|й справ1. |{равда, в|н <6ездоганно 3нас сво€ ре-

:1
месдо' перейнявтпи його в|д Аф1ни> (1л1ада, 15, 411).
софського анал|зу. !
Античн| автори 3гадутоть 1мена семи мушрец|в, в|д яких за-
10. 1!о о3нача€ мислити критинно? ли\лилися коротк1 вислови-повчання. |1датон у А1апоз| .[{Р'_
1 1. 9ому ва)кливе кРитичне мисдення? тагор) на3ива€ 1мена Фадеса, €олона, [{|така, Б|анта, 1{лео6ула'
12. 1{о таке дискурс? й1сона й {,|дона. <3|6равтпись ра3ом' вони присв ятили Апод-
*ф|лософ|я е посередни- лону в його храм| у .{епьфах сво| коротк| вислови, н|6и якийсь
13. .[|к ви мо)кете пояснити висл|в
священний дар' написав!пи те' що вс1 виспавля|оть; 0!знай
цето м|х< р|зними дискурсами>>?
сал1оео се6е й Ё/чоео понаё м!ру> (Рго\. 343а). \4и 6анимо, що
14. \{|сце ф|лософ|! у сучасному сусп|льств|'
цей о6раз мудрец|в в1др1зняеться в1д образу ф|лософ1в. 1деть-
15. !к оц!нюсться роль ф1лософ!1 у '[1аризьк!й декларац!1,' ся рад1пе про лтодей добронесного )киття з вепиким )китт€вим
прийнято! п|д ег1дою юнвско? досв|дом. )(то х< уперше в)кив сдово <ф1лософ|я>? {оча пертп1сть
|нтших
9ому ф|лософ|я формуе тодерантне став/1ення до
16. ух(ивання цього сдова припису}оть то Ёракл1тр то ||1фагору
кудьтур | слрияе демокРати3ац1| сусп|льства? най|мов|рн|тпе пертш1сть сл|д прип исати тому )к таки [[латону.

2, <Ф|лософ1я> у [!лотпоно.3а нас|в €ократа в грецьких м|с-

тах розгорнуди свою д|яльн|сть незвичн1 вчитед|. Бони за висо-
ку плату навчали молодих елл!н1в' як досягати усп!ху в >китт!'
_! на6увати под|тичног о влпиву йотримувати висок| посади. |!ось
схо)ке на сучасних пол1ттехнодог|в. } пдатон1вських д|алогах со-
ф|сти зобра:кен| як представники фапьпливо| мудрост|. Ф6ра-
| 3ом х(е |стинного ф1лософа у |[латона виступа€ €ократ, його
-1 вчитепь. €ократ увах(а€, що на3ва (мудрець) пасус литпе боу.

47

.1 |