Твір «Творчість Шевченка»

Тарас Григорович Шевченко – один з найталановитіших та найпопулярніших українських

письменників. Його творчість стала прикладом для багатьох письменників. Про творчість
Тараса Григоровича Шевченка говорити складно, а розповідати - довго. Складно, тому що
Великий Кобзар – найвидатніший український письменник та поет. Довго, тому що за
своє відносно коротке життя йому вдалося написати багато геніальних творів, поем та
віршів. Згодом сам Тарас Шевченко став символом боротьби за свободу, патріотизм та
символом величі українського слова. Але як одна людина завдяки маленькому збірнику
віршів змогла стати одним з найвеличніших поетів України та світу? Мабуть, все
пов’язано з неймовірною милозвучністю творів Шевченка, ліризмом та такими простими,
але хвилюючими сюжетами.

По-перше, все розпочалося саме з цієї збірки,«Кобзаря», яка вийшла в світ у 1840 році.
Кожен з 40 віршів збірки – справжній шедевр літератури: образи, теми, художні засоби –
влучні, цікаві, мелодійні. Мова Кобзаря – вишукана, літературна, але при цьому народна,
зрозуміла всім.

По-друге, Неймовірно сильним є поема «Сон» - поету сниться, як він літає над всією
Російською імперією та дивиться на несправедливість. Бачить нещасних кріпаків, в’язнів
Сибіру, голодну удову, солдатів. Автор описує сучасних йому господарів життя – багатіїв,
чиновників, царську родину. За цей правдивий опис тогочасної ситуації Тарас Григорович
був відправлений на заслання.

По-третє, важливими у творчості «Кобзаря» є його історичні поеми. Згадаємо хоча б

поему «Гайдамаки». Криваві події української історії показані Тарасом Григоровичем
неймовірно правдиво. Тут і вбивства дітей, жінок, злоба народу, зради. Повстання є
повстання: Шевченко не прикрашає римами та красивими образами людське горе. Але
при цьому герої поеми – патріоти, їх вчинки та слова – інструменти для письменника,
який хоче розказати про боротьбу українського народу.

Загальна творчість великого поета нараховує дуже багато творів, кожен з яких є сильним
за темою, красивим за формою. Але також відомо, що «Український Рембрандт» займався
не лише поетичною творчістю, а й живописом. Причому сила його таланту була настільки
велика, що він міг би прославитися і як живописець, міг би прославити своїми картинами
Україну, навіть не враховуючи літературний спадок.

Отже, Тарас Шевченко— це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу.

Творчість Т. Г. Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ.
Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який
запалив поет своїми безсмертними творами.