Практичне заняття №2

Студента ПМ-34 групи Троця Антона

Тема 2. «Українська школа» в польському романтизмі

Історичні постаті в думках Ю.Б. Залеського

В творчості Ю.Б. Залеського постають сюжети, образи, мотиви народних

пісень, щедро наповнені народною поетикою, розширенні, інтерпретовані.

Наприклад, у «Zamek Kaniowski» прототипом отамана Швачки у творі

була реальна історична особа. До цього імені автор додає таку історичну
довідку: "Це справжнє прізвище Канівського міщанина, який там очолив
повстання в 1768 році". Деяка, принаймні зовнішня, схожість спостерігається у
Швачки С. Гощинського з історичним Микитою Швачкою.

В поемі «Potzreba Zbaraska» накреслений, згідно з народними традиціями,

образ співця-кобзаря, колишнього запорожця-рубаки Буката. Вкладаючи в його
уста розповідь про Збаразьку битву, Залеський намагається відповідно
відстилізувати її в дусі народно розповідної традиції.

У вірші «Dumka hetmana Kosińskiego», Залеський обирає героєм думки

гетьмана реєстрового козацтва Криштофа Косинського, який в кінці XVI ст..
очолив одне з перших козацько-селянських повстань проти польсько-
феодального гніту. Однак Косинський Залеського має дуже мало спільного з
історичним Косинським. Герой вірша – це вірний слуга Речі Посполитої, який,
виконуючи волю сейму і короля, виступає на боротьбу з татарами. Таке
трактування Косинського зумовлене, очевидно, загальною тенденцією
Залеського до оспівування лише козацько-шляхетської гармонії і замовчування
їхніх конфліктів.

Твір «Сzajki», присвячений походу козаків на турецький Синоп, має

розлогу авторську передмову про діяльність славетного гетьмана
П.Конашевича-Сагайдачного: «Петро Конашевич, тринадцятий після
Дашкевича гетьман Сагайдачний всієї України та Коша Запорозького, або
кошовий, був справді, не виключаючи навіть Богдана Хмельницького,
найславнішим керманичем польських [реєстрових] козаків... Однак
найблискучіші походи він робив на Чорному морі. На слабких човнах, званих
чайками, він запливав аж по Царгород, Трапезунд, Синоп; по кілька разів
спалював ці міста і не раз спустошував цілі узбережжя азійської Турeччини...»
«Сzajki» відзначаються живим, реалістичним зображенням козацького життя.

У «Damianie Wiśniowieckim», розповідаючи про внука славного

українського гетьмана Дмитра Вишневецького, автор вводить у сюжетну лінію
образ старого козака Наума, своєрідний відголосок легендарного героя
Вернигори, що символізував українсько-польське єднання.

«Тарасова могила» - це останній i головний твір Залеського, присвячений

Кобзареві. У 12 строфах поет спочатку віддає шану Шевченку. В авторській
примітці вказано: «Тарас Шевченко... спадкоємець по прямій лінії запорожця
Наума і українських лірників». «Про Наума знаю... тільки, що він був знахарем,
тобто віщуном, і славним співцем, що, як Вернигора, любив ляхів і схиляв
старшину до згоди і єднання з ними... Як полянський Боян, так запорізький
Наум стане колись міфічним співцем України». Виходячи з цього, Залеський
творить власний портрет Шевченка.