Аналіз збірки П.

Куліша
«Досвітки»

Підготувала:
Студентка УФ-22
Кіт Зоряна
 У 1862 році після закордонної подорожі Куліш видає
першу поетичну збірку "Досвітки". Це був своєрідний
дебют письменника у якості поета, раніше із поетичних
творів було оприлюднено лише написану у 40-х роках
поему "Україна", яка не мала успіху ні в читача, ні у
критиків. Перша поетична збірка «Досвітки» виходить у
Петербурзі 1862 році.
Збірку «Досвітки» (1862 p.), яка була першою і найкращою
у поетичному доробку П. Куліша, складали вірші та поеми
про історичне минуле українського народу, про визвольну
боротьбу українців проти іноземних загарбників (поеми
«Кумейки», «Солониця»). Поет уславлює старовину,
народних героїв. У поезіях цієї збірки звучить віра у краще
майбутнє батьківщини, любов поета до українського
народу і його мови («Заспів »). До збірки увійшли також
переклади творів великого польського поета Адама
Міцкевича.
Збірка «Досвітки» містить історично-побутові й філософські поеми,
громадсько-політичну та інтимну лірику, переклади, переспіви. У
тогочасній поезії утвердився жанр поеми, що відповідало духові
романтизму. В поемах збірки «Досвітки» йдеться про боротьбу
українського народу проти польської шляхти. Це поеми «Солониця»
(про поразку Наливайка), «Кумейки» ( про битву між військом
Конецпольського та загонами Павлюка), «Великі проводи» (козацькі
загони переслідують військо Яреми Вишневецького). Тематика
визначила особливості лексичного складу поеми. Це назви
козацьких реалій (бунчук, клейнод, шабля, намети, панцери,
шишаки, отаман, мушкет, кармазин, лугарі, дейнеки, реєстрові
козаки ), назви реалій, пов’язаних із польською шляхтою (воєводи,
дуки, жовніри, польські вівати, мазурки).
 Збірка «Досвітки» містить зразки
громадянської,патріотичної,патріотичної,пейзажн
ої,інтимної лірики.
Написана під час подорожей за кордон,тому
основні мотиви це туга за Батьківщиною,роздуми
про поневолений народ.
 Склад «Досвіток» дуже подібний до «Чигиринського кобзаря»
Шевченкового. У збірці ми стрічаємо балади, щоправда
перекладені з Міцкевича («Русалка»), але засновані на
народнопоетичних переказах, думи, виповнені здебільшого
історичним змістом, та романси-пісні з народнопоетичною
закраскою. Особливо в думах близько підходить Куліш до
раннього Шевченка. «Солониця» й «Кумейки» своїм освітленням
козацьких війн наближаються до «Тарасової ночі». Він славить
«сірому убогу», що вставала на шляхту, славить наливайківців та
павлючан, нарікає на лейстрових (реєстрових) козаків
 Дійсно, у першій своїй поетичній збірці Куліш наслідував Кобзаря на
рівні тематики, ідей, образів, версифікації. Окрім того, стилістично
переважає народно-пісенна, фольклорна традиція (широке
використання фольклорних образів, прийомів, присутність у текстах
окремих висловів та цілих рядків з народних пісень), що в цілому
сприяло створенню "наслідувального" характеру збірки. І. Франко,
відгукуючись про збірку Куліша, назвав його "епігоном Шевченка". Але
серед віршів "Досвіток" є і оригінальні поезії, яким не бракує
художньої довершеності і самостійності (це зокрема "Заспів",
психологічна мініатюра "Люлю-люлі", "Сам собі", "Старець").