Шеховцов Артем 8-А

12.11.21
Контрольна робота

1. Укажіть назву першої поетичної збірки Лесі Українки:

б) «На крилах пісень»;
2. У якому з віршів Шевченка читаємо рядки: «Заснули думи, серце спить…»:
в) «Минають дні, минають ночі»;
3. Кому з персонажів і якого твору належать такі слова:
(Я його талан співацький
Так високо поважаю,
Що співцем своїм придворним
Я зробить його бажаю.)
а) Бертольду з поеми Лесі Українки «Давня казка»;
4. У якій поезії Т. Шевченка бездіяльність людська порівнюється зі сном:
г) «Минають дні, минають ночі».
5. У творі Лесі Українки «Давня весна»:
г) возвеличується краса весняної природи , за сприяння якої людина забуває про
свою хворобу, самотність.
6. Укажіть, що викликає особливе занепокоєння в ліричного героя поезії Т. Шевченка
«Мені однаково, чи буду»:
г) ніхто не згадає сироту.
 ІІІ (5 бали)
1. Обставини створення циклу віршів Т. Шевченка «У казематі».
У казематі написано тринадцять поезій[1]:
«Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково, чи буду», «Не кидай матері! —
казали», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії», «Н. Костомарову», «Садок
вишневий коло хати», «Не спалося, — а ніч, як море», «Рано-вранці новобранці», «Неволі
тяжко, хоча й волі», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Косар».Первісний варіант цих творів —
в окремому автографі (зберігається в інституті літератури імені Тараса Шевченка АН
України). Весь цикл Шевченко переписав до «Малої книжки» (захалявної книжечки 1847) в
Орській фортеці, додавши як заспів новостворений вірш «Згадайте, братія моя». До
«Більшої книжки» поет вніс цикл у Москві 18 березня 1858, надавши йому назви й присвяти
«В казематі. Моїм соузникам посвящаю». Вірш «Не спалося, — а ніч, як море» до «Більшої
книжки»
2. Стисло розкажіть про дитинство Лесі Українки.
Вона добре вчилася,рано почала писати вірші. Та вона захворіла на туберкульоз,та її
родина підтримувала її у тяжкі хвилини. Вона знала багато мов,філософію і літературу
3. Установіть відповідність між цитатами з поезії Т. Шевченка та художніми засобами
виразності:
1 «Доле, де ти? Доле, де ти?
Нема ніякої!» - Г Риторичні запитання, оклики

2 «Минають дні, минають ночі,

Минає літо…» - Б Епітети
3 «шляхи широкії», «червона калина»,
«гнилою колодою» - В Порівняння
4 « заснули думи», «серце спить», «гаснуть очі» - А Метафори
 IV рівень (4 бали)
Відповідь: Віршувати Лариса Косач почала в 9 років: поезію «Надія» написала під
впливом звістки про долю тітки Олени Антонівни Косач (в шлюбі Тесленко-
Приходько), засланої за участь у революційному русі. 1884 року у львівському журналі
«Зоря» вперше надруковано вірші «Конвалія» та «Сафо» і зафіксовано ім'я — Леся
Українка; у наступних перевиданнях до вірша «Сафо» Леся додала посвяту братóвій:
«Любій Шурі Судовщиковій на спомин». 1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів з
Миколи Гоголя (виготовлена спільно з Михайлом).
Літературна діяльність Лесі Українки пожвавилася з середини 80-х pp., коли Косачі
переїхали до Києва і в оточенні родин Лисенків і Старицьких вона стала
співзасновницею літературного гуртка «Плеяда». На прохання «Плеяди» 1889 р.
склала свій відомий Список світової літератури для перекладу. 1892 у Львові вийшла
«Книга пісень» Генріха Гейне в перекладах Лесі Українки (спільно з М. Славінським).
Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень» з'явилася у Львові (1893), друге
видання в Києві (1904), там само вийшла й друга збірка «Думи і мрії» (1899), третя
«Відгуки» (1902) — в Чернівцях.
Після того Леся Українка працювала ціле десятиліття і створила понад сотню
поезій, з яких половина за її життя не була надрукована.
В канон української літератури Леся Українка ввійшла передусім як поетеса
хоробрості й боротьби.