Перевірка домашнього завдання

• 1. Який напрям і течію представив у

літературі П. Тичина?
• 2. Яким явищем пройнята рання творчість
поета?
• 3. Назвіть основні ознаки кларнетизму.
• Читання напам’ять поезії П.Тичини.
 Художнє відтворення національно-
визвольного пробудження народу,
уславлення борців за вільну Україну
(«Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте
двері…»)
 Я отримав музичне На думку Василя Стуса,
виховання, грав на я «… така ж жертва
флейті, гобої, кларнеті, КРІСЛО сталінізації нашого
бандурі, піаніно. ВІДВЕРТОСТІ суспільства, як Косинка,
Куліш, Хвильовий,
С. Єфремов казав, що я
Зеров і Курбас. З однією
«був дивним мрійником
різницею – їхня фізична
з очима дитини та
смерть не означала
розумом філософа».
смерти духовної…», а я
Я видатний український ж «…фізично живий,
«кларнетист» . помер духовно, але був
приневолений до
Я очолював Міністерство існування… по той бік
освіти УРСР. самого себе».
Євген Маланюк написав
про мене, що «…від
кларнета мого – Літературознавець О. Білецький про мене
пофарбована дудка говорив: «Музичність заполонила все його
зосталась…» світосприймання… З духу музики зародилася ця
лірика».
 29 січня 1918 р. на
залізничній станції Крути,
за 130 кілометрів від Києва,
відбувся бій між
українськими патріотами-
добровольцями й
багатотисячним
підрозділом червоної
гвардії під проводом есера
Михайла Муравйова, який
дозволив на кілька днів
зупинити наступ
більшовиків на Київ.
 Ворог значно переважав
чисельно, проте 600
юнаків (серед них, окрім
студентів, було також
близько тридцяти школярів
– підлітків 14-16 років)
протрималися майже
цілий день. Близько 100
чоловік загинуло в бою.
Крім того, під час відступу
на станцію Крути група з
35 юнаків потрапила в
полон до більшовиків.
 Хоча й бій не мав визначального воєнного
значення, для українського народу він став
символом героїзму й жертовності молодого
покоління в боротьбі за незалежність України.
 У радянські часи полеглих
під Крутами кваліфікували
як зрадників або просто
замовчували. Студентські
могили з Аскольдової гори
забрали й спочатку
виростили на тому місці
парк. Після Другої світової
війни тут поховали
радянських вояків, полеглих
під час визволення Києва.
 Безпосереднім поштовхом до написання вірша
«Пам’яті тридцяти» стало перепоховання в Києві, на
Аскольдовій могилі, близько тридцяти загиблих у бою
українських юнаків. У цьому жалобному заході, що
відбувся 19 березня, взяв участь 27-літній поет. А вже
21 березня в газеті «Нова Рада» опубліковано поезію
П. Тичини «Пам’яті тридцяти». Це був перший
поетичний твір, присвячений героям Крут.
«Пам’яті тридцяти» – вірш-
реквієм, поетична епітафія.

Реквієм – це траурна
заупокійна меса.
 Читання поезії
• « Пам’яті тридцяти»
 Аналіз поезії
• 1.Кого оплакує поет?
• 2. Чому П.Тичина звертається до образу
Каїна?
• 3. Яка ідея цього твору? В яких рядках вона
звучить?
• 4. До якого виду лірики відносимо поезію?
• 4.Які художні засоби використовує поет, щоб
передати ставлення до зображуваних подій?
Назва вірша «Пам’яті тридцяти…»
Автор Павло Тичина.
Рік написання 1918.
Рід лірика.
Жанр ліричний вірш-реквієм.
Вид лірики громадянська.
Мотив уславлення героїзму студентів, полеглих за
незалежність України.
Ідея утвердження патріотизму й гуманізму через
зображення подвигу героїв Крут, осуд жорстокості,
терору, ненависті.
Особливості поет майстерно застосував кільцеву композицію:
композиції вірш починається й закінчується однаковими
рядками «На Аскольдовій могилі/Поховали їх»- це
обрамлення твору.
 СОНЦЕ, ВІТЕР, ДНІПРО –
образи-символи життя,
щастя, радощів;
КРИВАВА ДОРОГА – образ
–символ нещасливого
майбутнього;
КАЇН;
АСКОЛЬДОВА МОГИЛА;
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ – це
збірний образ тридцяти юних
захисників України, які
ХУДОЖНІ ОБРАЗИ загинули;
ТВОРУ
НОВИЙ ЗАПОВІТ;

«УКРАЇНСЬКИЙ ЦВІТ»;

«ЗРАДЛИВА РУКА».
ВІРШ П. ТИЧИНИ «ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ» —
ГЛИБОКО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТВІР.
Автор тужить за вбитим цвітом нації, оплакує
смерть борців за волю, підводить читача до
думки, що щастя на крові не збудуєш.
У розпачі вигукує: «Боже, покарай!» — і
цей вигук про покарання летить у вічність,
адже тільки Бог може карати й милувати.
 Читання поезії
• « Пам’яті тридцяти»
 Читання поезії
• « Одчиняйте двері»
 Аналіз твору
• Вірш символічний. Сюжет розгортається у
двох вимірах: з одного боку, змальовано
криваве весілля, з іншого- картину
братовбивчої війни 1918, де нареченою є
• Україна.
Назва вірша «ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ…»
Автор Павло Тичина.
Рік написання 21 (8) березня 1918 р.
Рід лірика.
Жанр вірш-реквієм.
Вид лірики громадянська.
Мотив змалювання зустрічі нареченої-революції, яка
стане початком нового, ідеального суспільства,
принесе щастя людям.
Ідея у вірші відчувається біль автора, зумовлений
драматизмом подій в Україні, крахом ілюзій
щодо великої місії революції.
 ГІПЕРБОЛА: «всі шляхи в крові»;
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Одчиняйте двері – РЕФРЕНИ: «одчиняйте двері»,
наречена йде!», «одчинились двері»;
«Одчинились двері – голуба
блакить!», «Одчинились ЕПІТЕТИ: «голуба блакить»,
двері – горобина ніч!», «незриданні (авторський
«Одчинились двері – всі неологізм) сльози»;
шляхи в крові!»;
МЕТАФОРИ: «очі, серце і хорали
стали, ждуть», «одчинились
двері»;

ХУДОЖНІ
ЗАСОБИ
 Про твір «Одчиняйте двері» дослідник творчості
П. Тичини А. Ніковський писав: «Найкращий вірш
нашої поезії про українське відродження, про перші
наші ясні сподівання й почуття національного щастя
та дальні соціальні й політичні бурі, анархію, кров».
 Читання поезії
• « Одчиняйте двері»
 Висновок
• Отже, поезії Тичини пройняті любов’ю до
України та болем за тих, хто поклав своє
життя на благо рідної землі.
 Домашнє завдання
• Підготуватися до декламування однієї з
поезій П.Тичини.