"Шевченківські інтонації"

Доброго дня, шановні гості! Ласкаво просимо на наш концерт вокальної музики,
присвячений великому українському поету Тарасу Григоровичу Шевченку! Сьогодні
ми прагнемо передати вам музичну інтерпретацію Шевченкової поезії, яка стала
душевною скринькою українського народу.

Тарас Шевченко – це поет, художник, громадський діяч, символ національної

самосвідомості. Його творчість, переповнена глибокою любов'ю до Батьківщини та
проникнута болем за її долю, стала невичерпним джерелом натхнення для багатьох
композиторів.

Кожна пісня, яку ви почуєте сьогодні, розкриває своєрідну сторінку великого поета.
Вони мандрують крізь століття, несучи з собою Шевченкову неповторну мелодію,
його почуття, його біль і його мрії. Ми запрошуємо вас погрузитися у цей світ разом з
нами, відчути магію поезії, що звучить у голосі виконавців.

1. "Заповіт" - музика Миколи Лисенка

Відкриває наш концерт потужна та емоційна композиція, яка була створена на основі
відомого вірша Тараса Шевченка "Заповіт". Виконавець передасть глибину та силу
поезії в поєднанні з музикою, розкриваючи важливі теми людської долі та боротьби за
свободу.

2. «Ой, чого ти почорніло» - музика Левка Ревуцього

Наступний твір – медитативно-хорова поема, у якій ми відчуємо симбіоз української

лірико-романсової та церковної співності й дзвоновості.

3. «Садок вишневий коло хати» - музика Богдана Вахнянина

Вірш Т.Шевченка з циклу “В казематі” написаний у 1847 року в казематі “Третього

відділу” в Петербурзі. В цьому творі відтворено картину весняного вечора в
українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають з народно-естетичних і
морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу твору – в природності й
рельєфності малюнку, в його світлому настрої.

4. «Не щебече соловейко» - музика Григорія Верьовки.

Наступна композиція - з поеми-кантати «Тополя». Музику до неї написав Григорій

Верьовка - талановитий хормейстер, диригент, композитор і дослідник українського
музичного фольклору. Він спирався у своїй творчості на традиції народного співу та
на їх носіїв. Та найголовніше – Верьовка усвідомлював хор як художню цілісність.

5. «Реве та стогне Дніпр широкий» - музика Данила Крижанівського.

Текстом цієї пісні стали шість строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», музику
до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він
написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на
гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з
присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню
шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор виконали цю пісню, і її
підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним
гімном українців

6. «Якби мені черевики» - Філарет Колесса.

Академік Філарет Михайлович Колесса відомий як визначний, з світовим іменем

український вчений, багатогранна і плідна діяльність якого є видатним внеском в
українську фольклористику і літературознавство. Та не менш цікава сторінка його
творчого життя — композиторська діяльність, яка зосередилась переважно в хоровому
жанрі. Оригінальні хори на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О. Маковея, О. Олеся
та інших поетів, численні обробки українських народних пісень були невід’ємною
частиною репертуару західноукраїнських хорових колективів і здобули широке
визнання.

7. «Лічу в неволі» - Денис Січинський.

У своїй творчості Січинський – лірик, що уміє добиратись до найбільш закритих

хвилювань людської душі. Його «Лічу в неволі» – це крик цілого його босяцько-
бурлацького життя, це вся ненависть і біль; це крик проти міщанської гармонії – від
якої він намагався втекти.

8. «Ой гоп таки так» - Михайло Вериківський.

Михайло Іванович Вериківський - .український композитор, педагог, диригент,

фольклорист, музично-громадський діяч. Автор першої української ораторії «Дума
про дівку-бранку Марусю Богуславку», першого українського балету «Пан
Каньовський». Місце Шевченківської поезії займало вагоме місце у творчості
композитора. На тексти великого митця написав ораторії, кантати, опери, хорові
обробки, музику до кінофільмів тощо.

9. «Думи мої» - музика Костянтина Борисюка

Музика для всесвітньовідомої народної пісні на слова Тараса Шевченко «Думи мої,
думи мої», яка розійшлася в тисячах нотних збірників, написана на початку ХХ
століття уродженцем Берестейського повіту Костянтином Борисюком. Певний час
кружляла ідея про те, що автором музики міг бути сам Шевченко. Авторство мелодії
«Думи мої, думи мої» вдалось встановити і поширити серед фахівців музикознавцю,
доктору мистецтвознавства Олександру Правдюку.
10. «Зоре моя вечірняя» - Яків Степовий.

Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні «в степу безкраїм за Уралом», написав

поему «Княжна», уривок з якої став основою пісні «Зоре моя вечірняя», написаної
видатним українським композитором Яковом Степовим. Мелодія пісні близька до
народної, відзначається простотою і щедрістю. Вірш розкриває перед нами любов
Шевченка до України. Він ніби розмовляє з вечірньою зіркою, розповідає їй про
рідний край, насамперед про його чарівну природу, коли сам залишається на чужині.

11. «Огні горять» - Сидір Воробкевич.

Воробкевич перший із західноукраїнських композиторів почав писати музику до

ліричних поезій «Кобзаря». Найглибшим розкриттям художнього образу з цього циклу
вирізняється чоловічий хор «Огні горять». У цій композиції Воробкевич піднявся до
справжньої драматизації музичного вислову. Завдяки невмирущій поезії Шевченка та
самобутній музиці Воробкевича цей твір протягом десятиліть не втрачав своєї
популярності і в наш час входить до репертуару багатьох професійних та аматорських
хорових колективів.

12. «Все упованіє моє» - Пилип Козицький.

Свій внесок у музичну Шевченкіану зробив композитор, музикознавець і педагог

Пилип Омелянович Козицький. На слова Т. Г. Шевченка він створив пісню «Ой по
горі роман цвіте», дитячі хори без супроводу «Все упованіє моє», «Учітеся, брати
мої», «На городі пастернак», «Ой одна я, одна» (стала народною піснею), хор русалок
із «Причинної». Працював над симфонією «Тарас Шевченко», але не завершив її.

13. «Ой стрічечка до стрічечки» - Євген Юцевич.

Композитор, диригент і музичний консультант, викладач акустики й

інструментування. Євген Омельянович є автором оригінальної наукової теорії
акустичної природи та «естетичного звучання» музичних інструментів. Працював над
удосконаленням виготовлення струнних та духових інструментів, створив низку
оригінальних зразків. Йому належить понад 10 наукових досліджень з теорії і
практики музичного мистецтва, понад 1000 статей і рецензій.

14. «Над Дніпровою сагою» - Віталій Кирейко.

Усе своє життя В. Кирейко залишається митцем романтичного світобачення. Водночас

його творчість несе в собі відбиток трагічних подій в історії Батьківщини, коли
винищувались цілі покоління, руйнувались життя мільйонів людей. Тема
багатостраждальної історії України й тема вільної Батьківщини опинилася в центрі
уваги митця й набула нового звучання після здобуття Україною незалежності. У
численних хорах звучить полум'яний заклик до збереження національної гідності та
духовної культури народу.
Дорогі друзі!

Наш концерт вокальної музики завершується. Цей вечір був для нас особливим,
наповненим емоціями та глибоким звучанням поезії в музиці. Цей концерт – це не
лише святкування творчості Тараса Шевченка, але й глибока шана його спадщині.

Сподіваємося, що ви насолодилися кожним звуком, кожною нотою, які перенесли вас

у світ творчості великого Кобзаря.

Дякуємо вам за участь у цьому концерті, за вашу підтримку та відданість українській

культурі. Нехай наша музика стане ланкою, що об’єднує нас усіх, що надихає до
подальших великих творчих звершень.

До нових зустрічей, і нехай музика продовжує звучати у вашому житті завжди!

Дякуємо!