Загальна композиція та художньо-образна концепція «Добре темперованого

клавіру» Й. С. Баха

Йоганн Себастьян Бах

(1685 – 1750)

Й. С. Бах – найвидатніший композитор, органіст, клавесиніст. Бетховен сказав

про нього: «Не струмок йому ім’я, а океан». Емоційна та філософська суть
музики Баха – глибока людяність. Правда реальності народжувала трагічні
образи в творчості. Але поруч з ними – почуття надії та радості.
Новаторство Баха в клавірній творчості полягало в наступному:
1. Збагачення образного змісту, розкрив у клавірній музиці інтимний
ліризм, глибину філософської думки, драматичні пориви, піднесення
почуттів.
2. Перейняв з арсеналу органної, скрипкової, оперної літератури
стилістичні та технічні засоби, форми.
3. Засновник жанру клавірного концерту
4. Прагнув подолати «ударність» клавіру; він виявив нову якість
інструменту – наспівність.
Твори для клавіру Бах писав впродовж всього свого творчого шляху: від
маленьких педагогічних вправ («Маленькі прелюдії з фугетами») – до
значних: «Італійського концерту», «Хроматичної фантазії та фуги» та 2х томів
«ДТК».
У «Добре темперованому клавірі» (1722) Бах завершив пошуки розв’язання
проблеми темперації. Це є грандіозний цикл з 48 прелюдій та фуг (двічі 24
тональності), які рухаються в хроматичній послідовності. Додатково Бах
трактував твір як цикл учбових п’єс для розвитку навичок зв’язної гри,
пальцевої рухливості: «Написаны для пользы и употребления жадной до
учения молодежи, особенно же для препровождения времени тех, кто уже
искусен в этой области».
«Добре темперований клавір» - енциклопедія бахівських образів, їх
емоційних можливостей. Наприклад, прелюдія C dur (Муз. Приклад №1) –
«прелюдія прелюдій» - світла, піднесена, поетична, пов’язана з
Благовіщенням. У 19 ст. франц. Комп. Шарль Гуно написав «Ave Maria» на
основі прелюдії. Фуга C dur (муз приклад №2) контрастує: замість прозорості
прелюдії – щільна звучність, поглибленість думки, напруженість; розробка
пронизана нестійкими гармоніями. Фуга D dur (Муз. Приклад №3) – урочиста,
енергійна, повнозвучна, з чеканним ритмом - нагадує оркестрові увертюри; а
прелюдія до неї – мереживна, легка, віртуозна – наближена до скрипкової
звучності.
Прелюдія c moll – драматична, напружена, близька до фактури органної
фантазії. (Побудована на фігураціях з розкладених акордів, що створені
двома лініями мелодійного та басового голосів). Якщо фуга c moll (Муз.
Приклад №4)– граційно-танцювального стилю, з рівномірними метричними
акцентами, візерунковим малюнком мелодії та чіткістю фраз, то фуга g moll
(Муз. Приклад №5) – приклад скорботної музики, поглибленої лірикою, наче
напружений монолог. Бах втілює психологічні почуття: мінорний лад,
вишуканість мелодики, гармонійність всіх музичних деталей надають музиці
відтінок замріяного суму.
У «Добре темперованому клавірі» Бах виявив багатство зміст «малого циклу»
- прелюдії і фуги. Кожний має свої особливості, образний зміст, єдину
тональність. В основі – контраст імпровізаційної прелюдії та суворо
конструктивної фуги.
Образний зміст циклів вводить барочну музичну символіку. Деякі з прелюдій
та фуг пов’язані з епізодами з Біблії ( прелюдія і фуга C dur – з епізодом
Благовіщення; фуга сis moll – з епізодом розп’яття).
Два томи «Добре темперованого клавіру» мають величезне значення для
музики всіх століть. Бетховен грав всі прелюдії та фуги напам’ять, називав твір
«музичною Біблією». Шуман радив починати день з вивчення цього твору. За
зразком «ДТК» були створені 24 прелюдії Шопена, Скрябіна, Прелюдії та фуги
Шостаковича, цикл прелюдій та фуг Хіндеміта, 24 прелюдії І. Карабиця тощо.

Музичні приклади:
1. Прелюдія С dur
2. Фуга C dur
3. Фуга D dur
4. Фуга c moll
5. Фуга g moll
1. Прелюдія С dur

2. Фуга C dur

3. Фуга D dur

4. Фуга c moll

5. Фуга g moll